Довідник з української мови – Дудка О. О. 2010

Присвійні, вказівні та означальні займенники відмінюються за родами, числами і відмінками, як і прикметники.

Однина

Множина

Зверніть увагу!

1. Займенники твій, свій відмінюються, як мій.

2. Займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній — як прикметник м’якої групи.

3. Присвійні займенники його, її, їх, на відміну від особових, ніколи не мають приставного н: на його портреті, в її посмішці.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ

Прочитайте речення. Зверніть увагу на відмінкові форми присвійного займенника мій. Визначте його відмінок та синтаксичну роль у кожному реченні. Зробіть висновок про особливості відмінювання присвійних займенників.

1. Мій перший вірш написаний в окопі (Л. Костенко). 2. Не співайте

мені сеї пісні, не вражайте серденька мого (Леся Українка). 3. Моєму щастю не було меж (В. Дніпровський). 4. Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном (В. Сосюра).

Присвійні займенники вказують на належність чогось певній особі. Присвійними є займенники мій, наш, твій, ваш, свій, його. НАПРИКЛАД: Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра).

Присвійні займенники змінюються за відмінками, числами й родами подібно до прикметників.

Відмінювання присвійних займенників

Ужиті без іменника присвійні займенники переходять в іменники. НАПРИКЛАД: Помагай нашим!

Присвійні займенники в усіх відмінках мають наголошений другий склад: твоя, моя, твоєму, свого, твого.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою словосполучення та провідміняйте за відмінками (письмово). У займенниках позначте наголоси. Обміняйтеся зошитами й перевірте один в одного правильність виконання.

1. Ваше палке бажання. 2. Твій щасливий день.

І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі.

1. Спинюся я і довго буду слухать, як ходить серпень по землі (мій) (Л. Костенко). 2. Краще черствий хліб у (свій) домі, ніж різноманітність страв за чужим столом (Г. Сковорода). 3. Для (наш) Федота не страшна ніяка робота (Нар. творчість). 4. Небо квіти пригортає до (свій) чола (В. Китайгородський). 5. Прийми ж мене, весно рожева, слугою (твій) краси (Олександр Олесь).

II. Знайдіть якісні прикметники. Утворіть усно їхні ступені порівняння.

III. Провідміняйте виділений займенник.

При іменнику особові займенники його, її, їх (їхній) у формі родового відмінка набувають значення присвійних. ПОРІВНЯЙМО:

ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в поданому реченні перший займенник його вважаємо особовим, а другий – присвійним.

І мені його самого стало жаль – залишалася мені його печаль (Д. Павличко).

І. Прочитайте речення. Випишіть словосполучення із займенниками його, її, їх у дві колонки: 1) з особовим займенником; 2) з присвійним займенником.

1. Ходи по тій землі, що Каменяр ходив, і пий із тих джерел, які його поїли (Л. Забашта). 2. Лось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках (Є. Гуцало). 3. Світлі ідуть матері. Зір їх красою сія (В. Сосюра). 4. А хто ж були ті вояки відважні, що їх збирав під прапори свої Спартак? (Леся Українка). 5. Яворові сниться яворина та її кохання молоде (Д. Павличко). 6. У Любові формула проста, лише ніхто її, на жаль, не знає (О. Довгоп’ят).

II. Складіть і запишіть два речення так, щоб у першому з них займенник їхній був особовим, а в другому – присвійним.

Спишіть прислів’я, ставлячи замість крапок присвійний займенник свій у потрібній формі. Прочитайте вголос, правильно наголошуючи займенники.

1. Пильнуй… носа, а не чужого проса. 2. Від… тіні не сховаєшся. 3. Кожна лисиця… хвостик хвалить. 4. Біля… нір і миші сміливі. 5. Усяка робота… майстра чекає. 6. Син мій, а розум у нього….

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Висловіть міркування щодо такої тези: “Усяка робота свого майстра чекає”.

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Перебудуйте подане речення, замінивши пряму мову непрямою від імені вказаних нижче осіб. Схарактеризуйте займенники, які ви при цьому використали.

Наталя сказала: “Нехай Сергій подарує квіти своїй мамі”.

1. Від імені Наталі. 2. Від імені Сергія. 3. Від імені мами Сергія. 4. Від імені товариша, який передає Сергію прохання Наталі.

Присвійні, вказівні займенники, їх відмінювання

Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття присвійних та вказівних займенників; уміння їх відмінювати.

— присвійні займенники вказують на належність чогось: мій, наш – першій особі, твій, ваш – другій особі, їхній – третій особі, свій – будь-якій особі;

• присвійні займенники змінюються за родами, числами й відмінками; значення присвійних можуть набувати особові займенники його, її, їхній у формі родового відмінка; відмінювання присвійних займенників;
• вказівні займенники – той, цей, такий, стільки ; вони вирізняють предмети у мовленнєвій ситуації; займенник цей вказує на ближчий предмет, той – на більш віддалений у просторі або часі, такий – не тільки вказує на предмет, а й підсилює його ознаки, стільки – на невизначену або велику кількість предметів;
• займенники той, цей, такий змінюються за родами та числами; той, такий відмінюються як прикметники твердої групи, займенник цей – як прикметник м’якої групи (крім орудного відмінка); стільки змінюється лише за відмінками, у називному і знахідному відмінках при ньому стоїть іменник у родовому відмінку однини або множини (напр. стільки народу, стільки дітей), у непрямих відмінках він узгоджується з іменником (напр. стількох дітей, стільком дітям);
• займенники та, те, ті, ця, це, ці, така, такі в усній народній творчості і в поезії можуть мати нестягнені форми (напр. тая, такая);
• займенники зв’язують текст, допомагають уникнути повторів; висока узагальненість значення, конкретне значення стає зрозумілим з контексту; можуть вживатися замість іменника, прикметника, числівника.

• самостійно розпізнавати у текстах присвійні і вказівні займенники;
• визначати яку роль вони виконують у мовленні;
• Їх функціонування у мовленні;
• диференціювати ознаки вказівних і присвійних займенників;
• відмінювати присвійні та вказівні займенники відповідно до норм сучасної літературної мови;
• визначати граматичні показники цих займенників.

Похожие страницы:

Особові займенники. Їх відмінювання. Приставний Н у формах особових займенників. Використання особового займенника ВИ у ввічливому значенні при .

Тема. Особові займенники. Їх відмінювання. Приставний Н у формах особових займенників. Використання особового займенника ВИ у ввічливому значенн . іхто, анічий), присвійні (твій, мій, свій, наш, ваш, їхній), вказівні (цей, той .

Особові займенники. Зворотний займенник. Відмінювання

. Олени 305 уред ТЕМА. Особові займенники. Зворотний займенник. Відмінювання. Мета організації уроку . ти, ви він, вона, воно, вони 2. Присвійні Указують на належність когось . іщо, аніякий, анічий 8. Вказівні Указують на предмети та їхн .

Особливості розвитку мовлення в дошкільному віці

. типи відмінювань і дієвідмін. У . мовленні присвійні займенники (мій, твій), присвійні прикметники . ів використовують тільки однослівні речення. Інші . 25 – – – 1,2 0,6 – 2,5 2,6 1,1 0,3 1,1 Займенник вказівний особовий 2,3 6,8 6,25 – 5,4 9,5 6,0 4,8 Прислівник .

Логопедична робота з дітьми з комплексними порушеннями в умовах центру соціальної реабілітації

. у більшості дітей відмічаються відхилення в термінах . використана трибальна система оцінювання у залежності від . активного. Широко використовуються вказівні жести, міміка. . в самостійному мовленні присвійні займенники «мій — моя», «моє» у по .

Документування управлінської діяльності митних органів та участь в ній юридичних служб

. понятійній системі документування. На міжнародному рівні найб . від дати підписання. з відміткою «Негайно», «Невідкладно» – . ться з використанням вказівного займенника «цей». Нормативні . з номерів, присвоєних суб’єктами . вимоги до оцінювання документів; раціонал .