У результаті захоплення електрона один з протонів ядра перетворюється на нейтрон, масове число ядра залишається без зміни, а заряд зменшується на одиницю, тобто порядковий номер елемента зменшується на одиницю, як і при позитронному β-розпаді.
А́льфа-ро́зпад, α-розпад, альфа-радіоактивність — вид радіоактивного розпаду ядра, при якому випромінюються альфа-частинки — ядра 42He. При цьому масове число ядра зменшується на 4, а атомний номер на 2.
Правило зсуву Содді для α-розпаду: Внаслідок α-розпаду елемент зміщується на 2 клітинки до початку таблиці Менделєєва. Дочірнє ядро, що утворилося в результаті α-розпаду, зазвичай також виявляється радіоактивним і за деякий час теж розпадається.
Радіоактивний розпад – це процес, при якому нестійке ядро мимовільно втрачає енергію за рахунок випромінювання іонізуючих частинок і випромінювання. Цей розпад або втрата енергії призводить до того, що атом одного типу, званий батьківським нуклідом, перетворюється на атом іншого типу, названий дочірнім нуклідом.
Альфа-розпад При розпаді ядро втрачає два протони і стільки ж нейтронів, що означає зменшення його атомного номера на дві і масового числа на чотири одиниці. Результатом цього перетворення є атом гелію.
Активність радіонуклідного джерела Фізична величина, яка чисельно дорівнює кількості розпадів, що відбуваються в певному радіонуклідному зразку за одиницю часу, називають активністю радіонуклідного джерела.
Ядер, які мають здатність розпадатися, небагато. Найвідоміші з них — U і Pu. Це — важкі ядра із великою кількістю протонів. Позитивно заряджені протони відштовхуються один від одного за законом Кулона, і на характерних віддалях для ядра порядку 1 фемтометра це відштовхування дуже …
