Як росте спаржа на городі, як її посадити та виростити?

Спаржу (або аспаргус) люди культивують протягом останніх 2,5 тисяч років. Але знають, як виростити спаржу на дачі правильно, лише одиниці. Справа в тому, що шаленою популярністю ця рослина не користується через свою примхливість і вимогливість до умов вирощування. У цій статті ми докладно розглянемо догляд та вирощування у відкритому грунті всіх видів спаржі, щоб кожен міг побалувати себе вітамінами одного з перших весняних овочів.

Загальні відомості

Спаржа – це трав’яниста рослинність, що у висоту досягає півтора метра. Належить до багаторічних рослин. Термін життя становить близько 25 років. Кожна рослина утворює до 50 цінних пагонів. Зовні схоже на кущ. У їжу використовуються потужні пагони, що ростуть з бруньок на кореневій системі. Спаржа зустрічається по всій земній кулі через свою невибагливість до кліматичних умов. Їй комфортно знаходитися в регіонах з посушливим кліматом і в регіонах з морозними зимами. При цьому легкі весняні заморозки можуть легко занапастити всі молоді рослини. Аспарагус цінується не лише за смакові, а й за поживні якості. У його складі містяться корисні мінерали, а також вітаміни групи В, Р та С.

Види спаржі

1. Зелені пагони – це природний стан спаржі. Колір дає вироблення хлорофілу.
2. Як росте спаржа білого кольору? Дуже просто: рослину накривають та позбавляють сонячних променів. Це уповільнює процес вирощування, тому ціна на білі пагони вища. Така спаржа має дуже м’який смак.
3. Фіолетові кольори пагони набувають, побувши трохи на сонці. Якщо їх перетримати, то вони встигнуть позеленіти. Ці пагони відрізняються більш солодким смаком.

Сорти спаржі

Перерахуємо найбільш популярні сорти спаржі, що зустрічаються у продажу:

1. Аржентельська рання. Пагони білі, завтовшки 1 см., придатні до консервації та вживання в сирому вигляді. Морозостійкий ранній сорт, стійкий до грибкових захворювань.
2. Марія Вашингтон. Середньоранній сорт. Пагони м’ясисті, біло-фіолетові або біло-рожеві.
3. Царський аспарагус. Висока рослина (до 2 м. заввишки). Морозостійкий та посухостійкий сорт. Майже не схильний до хвороб і шкідників.
4. Делікатесний. Середньостиглий сорт. Пагони зелені, тонкі. Підходить для заморожування та консервації. Схильний до нападів спаржевої мухи.

Де посадити спаржу?

Їстівна садова або лікарська спаржа любить добре освітлені, захищені від вітру місця у не заболочених місцевостях. Відповідний рівень кислотності – 6-7 pH. Ідеальний грунт – супіщаний.

Найкраще поселити рослину на городі біля стіни або паркану, щоб вони захищали її від несприятливих умов та вилягання.

Посадка спаржі в домашніх умовах

Посадка спаржі на дачі починається з підготовки ділянки. Її слід восени перекопати і прополоти від бур’янів. Землю варто удобрити гноєм або компостом. Кислі грунти потрібно вапнувати. Перед тим, як садити спаржу, варто визначитися з підходящим часом для посадки: навесні чи восени.

Весняна посадка

Спаржа садиться ранньою весною у грунт, удобрений перегноєм. Схема посадки 60Х30 (трохи більше 4 рослин на 1 кв.м.). Кореневища саджанців заглиблюють у землю на 30 см., закопують та поливають водою.

Осіння посадка

Восени грунт перед тим, як посадити спаржу, удобрюють не перегноєм, а сумішшю мінеральних добрив. На 1 кв. потрібно:

Посадка аналогічна весняній, проте коріння рослин не заглиблюють, а насипають невеликі горбики зверху, щоб захистити спаржу від морозів.

Вирощування спаржі з насіння

Вирощування спаржі з насіння в домашніх умовах – трудомісткий процес з непередбачуваним результатом. Показник проростання аспарагусу дуже низький. Посів насіння проводиться у квітні в торф або тирсу. Схід з’являється протягом 10 днів. У липні розсаду пересаджують у відкритий грунт. За рік можна пересадити рослини на постійні місця.

Розмноження

Розберемо як виростити спаржу за допомогою відокремлення від дорослої рослини.

Поділом куща

Найлегше спаржу розмножити діленням куща під час пересадки на інше місце. Для цього розділяють кущ спаржі на кілька частин, щоб на кожній частині залишався як мінімум один пагон. Висаджують його з відривом 0,5 м. друг від друга.

Живцями

Живцями розмножують спаржу з березня по червень. Відрізані пагони висаджують у вологий пісок та організують міні-тепличку за допомогою скляної банки. Укорінення займає 4-6 тижнів. Восени розсаду можна пересадити у відкритий грунт.

Вигонка спаржі взимку

Збирати врожай спаржі можна не лише влітку, а й узимку. Для цього використовують метод вигонки пагонів:

• У жовтні викопують кореневища рослин та прибирають у льох.
• На початку грудня кореневища поміщають у теплицю, близько висаджуючи їх один до одного.
• Зверху засипають перегноєм і накривають чорною плівкою.
• Поступово підвищують температуру від 10 до 18 градусів тепла.

Вигонка пагону дає можливість отримувати врожай протягом двох місяців до початку сезону потепління.

Догляд за спаржею

Догляд за спаржею полягає в регулярному поливі, підгортанні, підживленні та захисті від хвороб та шкідників. Поговоримо про це докладніше.

Полив

Після посадки рекомендується поливати спаржу часто і рясно, щоб рослина швидше укорінилася. Потім поливати по необхідності, не допускаючи пересихання грунту.

Підживлення

Підживлення – важлива частина вирощування спаржі у відкритому грунті. Весною вносять на 1 кв. м. посадок по 1 відру компосту. Через місяць поливають настоєм коров’яку. Після збирання першого врожаю підгодовують рослину суперфосфатами та калієм, щоб зупинити зростання пагонів та дати спаржі набратися сил. У середині літа знову удобрюють рослину та знімають другий урожай.

Збір врожаю

Перший урожай спаржі знімають через три роки після висадки рослини у відкритий грунт. Зрізають пагони, що досягли 10 см. заввишки. Збирають їх упродовж 8-10 тижнів. Рекомендується висадити два різні сорти на грядці, щоб збільшити час збирання врожаю.

Як правильно зберігати спаржу?

Зберігати зрізані пагони в холодильнику можна до 4 місяців, якщо загорнути їх у вологу тканину. Варто подбати про відсутність по сусідству з спаржею продуктів із різким запахом, оскільки вона легко може ними просочитися. Пагони укладають вертикально, щоб уникнути деформації.

Також можна зберігати аспарагус у льоху. Соковитість та м’якість спаржі можна зберегти, якщо присипати врожай піском.

Ще один популярний спосіб – заморозка. Для цього сортують пагони за товщиною, промивають і пов’язують як пучки. Товсті пагони поміщають у киплячу воду на 4 хвилини, а тонкі на 2. Після цього спаржу остуджують, укладають у пластикові контейнери та заморожують.

Спаржа, або Аспарагус — вирощування в українських умовах

Спаржа, від пагонів якої у захваті весь світ, у нас залишається дорогим делікатесом. І навіть ті, хто прикрашає садки холодком-аспарагусом, їдять спаржу не часто. Розкішні величезні листки, схожі на хмаринки, насправді листям не є. Та красу стебел з видозміненими відгалуженнями недаремно так полюбляють додавати до букетів. Аспарагус — дивовижна рослина з отруйними ягодами та їстівними ніжними пагонами — зірка європейської кухні, яку вирощувати насправді дуже легко. Для збору першого врожаю доведеться трохи почекати, та, в цілому, всі складнощі з вирощування спаржі закінчуються на виборі правильного місця і поливі.

Спаржа, або Аспарагус — вирощування в українських умовах

Спаржа — опис рослини

Спаржу відварюють, готують на грилі та на пару. Солодкуватий присмак, що нагадує молодий горошок, незрівнянна текстура та властивості афродизіаку, унікальний склад мінералів та вітамінів, якісна клітковина, лікувальні властивості — це все про неї.

Спаржа, чи Аспарагус аптечний, звичайний, їстівний (Asparagus officinalis) — потужний дводомний трав’янистий багаторічник, що з роками формує настільки великі кущі та кореневища, що з ними неможливо впоратися навіть лопатою. Вегетувати спаржа починає однією з перших, як тільки достатньо прогріється земля.

Великі, сильні, густо розгалужені стебла висотою від 50 до 150 см ростуть від дуже потужних горизонтальних коренів. Ефект голковидного листя забезпечують листочкоподібні кладодії, що під гострим кутом відходять пучками від тонких галужень стебла. Саме завдяки цим видозміненими пагонам зелень аспарагусу виглядає як величезне пухнасте «листя».

Їстівні в аспарагусу лише молоді пагони, що ледь пробиваються з землі. Вони швидко стають жорсткими, волокнистими, гіркуватими та непридатними в їжу, але на початковій стадії росту, до того, як почне розгортатися «колосок» пагону на верхівці, вони ніжні, соковиті й надзвичайно смачні.

Цвітіння у аспарагусу їстівного малопомітне, бліді дзвіночки квіток на тонких квітконіжках ховаються в зелені. А ось червоні ягоди діаметром до 8 мм дуже яскраво виділяються на фоні зелені. І є отруйними. Цвітіння спаржі триває з червня близько 3-4 тижнів, насіння дозріває восени.

Для збору врожаю пагонів потрібно зачекати до третього року після посіву, зате потім пагонів стає з кожним роком все більше. Ідеал — пагони в 20-22 см довжиною. Зелену спаржу зрізають при досягненні висоти в 10-15 см, заглиблюючись на 5 см в землю, білу — розгрібаючи окучку. Збирати врожай можна до червня, щоб залишити час на нарощування коренів. Зазвичай, пагони доводиться зрізати щодня.

Як овочеву культуру спаржу дуже полюбляють на Заході, а от у нас спаржею досі частіше називають квасолю і зі здивуванням сприймають величезну ціну аспарагусу на полицях супермаркетів. Як не дивно, цю рослину у нас вирощувати не складніше, ніж в США, Канаді чи Європі. І нові сорти вирізняються надврожайністю. Це один з найбільш надійних та легких в вирощуванні (і цінних) багаторічних овочів.

Спаржа, чи Аспарагус аптечний, звичайний, їстівний (Asparagus officinalis)

Де посадити спаржу?

При виборі місця для аспарагусу варто завжди пам’ятати, наскільки потужна ця рослина. Її не посадиш в композиціях, лише як одиночні кущі чи невелику окрему групу. Кущі спаржі висаджуються на одному місці на десятиліття, і їм потрібно дати достатньо простору для розвитку.

Якнайкраще для аспарагуса підходять світлі ділянки, не обов’язково сонячні. Спаржа не любить протягів, надмірної спеки, південної орієнтації. На сонячних ділянках вона більш вимоглива до поливу, тому краще обрати світлі ділянки з м’яким вранішнім чи вечірнім сонечком, легкий напівзатінок.

Для аспарагусу однаково важливі і родючість землі (у бідному грунті пагони будуть жорсткими, тонкими і неїстівними), і її легка, пухка текстура. Аспарагус не терпить застою води, сирості, занадто щільного грунту. Повітря повинно вільно проникати до потужних коренів. Закладка дренажу на глибині від 50 см дозволяє створити ідеальні умови навіть на несприятливій глинистій землі чи при високому рівні грунтових вод.

Спаржа не буде рости не те що в кислому, а навіть в слабокислому грунті, зате обожнює нейтральні та слабколужні умови. Корегують показники рН вапном.

На ділянку, де планують посадити спаржу, потрібно заздалегідь внести щедру порцію компосту чи перегною, при потребі — пісок для розрихлення.

Розмноження аспарагусу з насіння, живця чи поділки

Найшвидший спосіб отримати врожай — посадити поділку. За родючістю і довговічністю вегетативне розмноження поступається насіннєвому. Та й у продажу кущі спаржі не зустрінеш. Якщо ними готові поділитися колеги, сусіди чи є можливість розділити старий кущ, поділки висаджують за загальними правилами.

Найбільш продуктивний та простий спосіб — вирощування спаржі з насіння. Її можна посіяти в садку в травні, коли минуть значні приморозки, на постійному місці, з проріджуванням чи відразу з дистанцією біля півметра. І ретельно поливати молоді рослинки, щоб вони не згоріли на спеці. Та простіше й раціональніше вирощувати через розсаду. Тим більше, що схожість аспарагусу неоднорідна та низька.

У березні чи першій половині квітня насіння висівають в будь-який легкий універсальний субстрат. Варто попередньо замочити насіння на добу в теплій воді, обробити стимулятором росту, якщо є час — проростити на торфяній таблетці, щоб не витрачати даремно ємності та грунт. Сіють аспарагус з заглибленням на 2-3 см, відразу в індивідуальні стаканчики чи торф’яні горщики.

Для спаржі потрібно підтримувати температуру від 20 до 25 градусів. При ознаках появи всходів (не раніше 4 тижнів) рослини відразу переносять на найяскравіше освітлення. Вирощують розсаду зі звичайними поливами, без підживлення до червня, висаджуючи за тими ж принципами, що й поділки.

Зелені пагони, нарізані весною, вкорінюють як живці, під ковпаком в вологому піску, дорощуючи в горщиках до осені.

Їстівні у аспарагусу лише молоді пагони, що ледь пробиваються з землі

Як висаджувати і пересаджувати спаржу?

Аспарагуси в групах варто розташовувати на дистанції не менше 50 см, для міжрядь — 60-70 см.

Провести посадку можна весною, до початку розпускання пагонів чи восени, у вересні, в крайньому разі — до середини жовтня.

І розсаду, і поділки висаджують у великі посадкові ями глибиною та шириною близько 40 см. Встановлюють саджанці на невеликий насип, обережно розправляючи і рівномірно розподіляючи корені по ямі, слідкуючи за тим, щоб коренева шийка була нижче лінії грунту приблизно на 5-6 см (з урахуванням усадки землі).

Завершити висадку потрібно поливом, рясним, глибоким. Землі до відновлення росту спаржі не можна давати пересихати, в засуху повторюючи поливи кожні 2-3 дні.

Чим довше аспарагус росте на одному місці, тим більше соковитих пагонів дає. На одній ділянці спаржу можна залишати довше ніж на 10 років. Та рано чи пізно аспарагус так розростається, що потребує перенесення й омолодження.

Спаржа погано переносить пересадку, і чим старіше кущ, тим важче її виконати, і тим гірше приживаються рослини. Викопувати кущі потрібно обережно, не пошкоджуючи корені, з великим запасом землі. Велику спаржу інколи доводиться розкачувати, щоб «зрушити», при роботі з жорсткими товстими коренями можна легко зламати лопату. Краща стратегія — підкопати по периметру й розкачати, а потім розрубати сокирою. Розділяти кущі варто на великі частини.

Солодкуватий присмак, що нагадує молодий горошок, незрівнянна текстура та властивості афродизіаку – це все про спаржу

Догляд за аспарагусом для гарного врожаю

Без достатнього зволоження землі на успіх з аспарагусом можна не розраховувати — не лише на врожай, а й на високу декоративність. Орієнтуватися потрібно на стан грунту та кількість опадів, обов’язково проводячи поливи з травня до серпня.

Підживлення для аспарагусу вносять регулярно, комплексними добривами, в період активної вегетації — не менше 3 разів в кількості 30 г добрива на 1 м². За сезон варто вносити не менше 20-30 кг органічних добрив, частину — у вигляді мульчі.

Оскільки виполювати бур’яни та рихлити землю потрібно надобережно, спаржу краще вирощувати з мульчуванням влітку, що дозволить уникнути зайвих робіт в прикореневій зоні (корені у спаржі поверхневі, їх надто легко пошкодити). Та шансів бур’янам давати не варто.

Найсмачніші пагони — білі. Для відбілювання кущі окучують на висоту в 25 см, подібно до порею. Пагони зрізають, коли вони ледь почнуть прориватися на поверхню: як тільки поверхня почне розтріскуватися, землю відгрібають, проводять зрізку, а потім повторюють окучку знову.

Спаржа вражається специфічним шкідником — спаржевою мухою, часто страждає від фузаріозу, іржі, ризоктоніозу. Вражені пагони краще зрізати, декілька разів обробляючи рослину системними препаратами.

Аспарагус зимує в нашому кліматі з мінімальним захистом. Зелень можна залишати на зиму чи зрізати, як тільки пагони пожовтіють. Високе мульчування з компосту чи перегною (зрілих, якісних), в крайньому випадку, торфу чи листя — все, що потрібно рослині. Лише в перші два роки молоді кущі варто окучити повище для захисту навіть в найбезсніжніші зими.

Зняти укриття потрібно якнайраніше, щоб спаржа могла вільно прокинутися й почати рости. І провести окучку для відбілювання за бажанням.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Дивовожний гарнір і мінімум калорій: як правильно посадити і виростити спаржу на городі

Спаржа не має нічого спільного зі спаржевою квасолею, якою нас не здивуєш. Її сезон — це кінець квітня та травень, залежно від погоди. Це не лише смачний овоч, її дуже вигідно вирощувати. Спробуйте і ви.

«У Ксаверівці під Вінницею ми висадили близько гектара цієї «вітамінної бомби», — каже городниця Аліна Білко. — Культура багаторічна — з нашими кліматичними умовами 15−20 років на одному місці вона може родити, досить невибаглива, живуча. Бажано садити у світлому місці. Якщо ви її трохи підживите та поллєте — взагалі у стократ віддячить.

Найпоширеніші види спаржі — фіолетова, яка дуже естетично виглядає у салатах, зелена і біла. На смак вони практично однакові. Щодо білої спаржі, то це та ж сама зелена, тільки вирощена без доступу сонячного світла. Тобто ви нагортаєте зверху великий бурт землі, а потім виколупуєте з нього спаржу. На смак вона, щоправда, ніжніша, водянистіша і солодша. Вирощувати її складно, бо для неї у нас дуже важкі ґрунти. Білу спаржу вживають у північній Європі та Скандинавії.

Зимових морозів спаржа не боїться абсолютно і стійко переносить до мінус тридцять морозу. А от приморозки молодим пагонам, які тільки вилізли, страшні. Бо тоді овоч буде знищено. Тому після кількох років вирощування раджу нагорнути трохи гребені землі, щоби спаржа повільніше вилазила, можна вкривати агроволокном. Але в тунелі, бо при доторканні спаржі до плівки чи агроволокна вона буде згинатись. У період збору врожаю ще немає ні шкідників, ні бур’янів, то ж немає потреби у застосуванні пестицидів, гербіцидів тощо. 100% органіка, це екопродукт. Спаржевий сезон триває в залежності від року плодоношення — від 30 до 60 днів”.

Збирати спаржу, за словами господарки, слід тоді, коли стебла 20−24 сантиметри, може бути тонша, грубша за діаметром. Головне — щоб шишечка у верхівці не відкрилась, це свідчить, що спаржа перезріла.

«Як готувати спаржу? Помити та на 3−4 хвилини в окріп, — каже Аліна Білко. — Можна смакувати з грибним соусом, бешамель, сирним. Це універсальна закуска до всього. Ми любимо підсмажити спаржу після варіння, додати часничку, підсолити, трішки вершкового масла — і розлітається на ура! А які смачні запіканки, крем-супи виходять, смузі та коктейлі, пироги, гарніри до риби та м’яса, самостійні страви та навіть десерти. І головне — мінімум калорій».

Раніше шеф «Пекельної кухні» Алекс Якутін поділився простим рецептом приготування пирога зі спаржею.