Процес запам'ятовування – активний процес, під час якого з початковим матеріалом відбуваються певні дії. Процес запам'ятовування починається в короткотривалій пам'яті (КТП) і завершується в довготривалій пам'яті СДТП). Запам'ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.
Запам'ятовування – це процес пам'яті, за допомогою якого відбувається фіксація слідів, введення нових елементів відчуттів, сприйняття, мислення або переживання в систему асоціативних зв'язків. Основу запам'ятовування становить зв'язок матеріалу зі змістом в одне ціле.
За методом запам'ятовування мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією; довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування.
Щоб запам'ятовувати інформацію, вам у нагоді стануть самодисципліна та хороші звички. Наприклад, звичка спочатку вчитись, а потім – дивитись розважальні чи іншої тематики відео. Або класти речі завжди в одне й те ж місце. Чи планувати свій день наперед, виділяючи час для вивчення чи повторення інформації.
Краще запам'ятовується осмислений, зв'язний, зрозумілий матеріал, механічне заучування малоефективне. Також на ефективність запам'ятовування впливають суб'єктивні фактори – особистий інтерес до матеріалу, його зв'язок з попереднім досвідом, значимість, мотивація.
Відтворення – мнемічний процес, який забезпечує відновлення матеріалу, що зберігається в пам'яті. В його основі лежить актуалізація раніше закріпленого матеріалу шляхом переведення його з довгочасної пам'яті в короткочасну.
Вона сама, могла би розумніше регулювати процес запам’ятовування. На жаль, не так-то легко позбутися того, що «нав’язала» нам природа, навіть якщо нам це і не подобається.
