Усі уроки української мови 10 клас IІ семестр – 2018 рік

Мета (формування компетентності): предметні: поглиблення знання про особливості вживання часток не та ні, розуміння зв’язку значення слів і особливостей їхнього написання, уміння редагувати тексти, вироблення мовного чуття; орфографічні навички; ключові: уміння вчитися: увага, аналітико-синтетичні навички, асоціативна уява, пам’ять; комунікативні: словниковий запас учнів, уміння бачити помилки у власних висловлюваннях; висловлювання власної думки за визначеною темою; загальнокультурні: емоційно-ціннісне ставлення до мови; усвідомлення вартості власного життєвого часу.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Хто хоче працювати — шукає засоби, хто не хоче — причини (Сергій Павлович Корольов).

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання. Комунікативний практикум (вибіркове заслуховування есе на тему «Чого варто уникати в спілкуванні»)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

► Ознайомтеся з теоретичними відомостями підручника.

► Поясніть, чим є не в поданих словах; не забув і незабутній. Наведіть власні приклади. (Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом і творить нові слова, часто з протилежним значенням).

► Ознайомтесь із таблицями «Правопис частки не» і «Правопис частки ні». Доповніть їх прикладами.

якщо слово без не не вживається:

невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний, невпинний, нещадний; невдовзі, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя; неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непритомніти, непокоїти, нехтувати; але: неславити (ганьбити), не славити (не прославляти)

якщо йдеться про нове поняття:

небезпека (загроза); небилиця (вигадка); неволя (рабство); недоля (лихо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда (брехня)

з прикметниками й прислівниками:

невибагливий (скромний у вимогах), невмілий (безпорадний)

якщо при дієприкметнику немає пояснювального слова

в префіксі недо-, який указує на неповноту дії

недочувати (погано чути), недоїдати (погано їсти) та ін.

з прикметниками й прислівниками, коли в реченні щось заперечується:

Іноді таке заперечення підсилюється заперечними словами ні, ані, ніяк, нітрохи, ніколи, ніде, ніщо, ніхто й ін.

робота не важка; дорога не далека; надворі не холодно. робота аж ніяк не важка; ні, дорога не далека; надворі нітрохи не холодно; нам ніщо не страшне

з усіма формами дієслова (крім дієприкметника)

не робити, не сказавши, не робитиму;

з числівниками, займенниками і прийменниками

не два, не перший, не ми, не наш, не будь-який, не до речі, не з руки; виняток: неабиякий і не абиякий

з дієприкметником, якщо при ньому є пояснювальне слово або він виконує роль присудка

не чуваний (коли?) ніколи, не знаний (де?) тут; трава не скошена

не друг (а товариш, співробітник, просто знайомий, випадкова людина, ворог)

робота не важка, а легка; дорога не далека, але й не близька; надворі не холодно, а так собі

якщо вживається як префікс в іменниках — власних назвах

у заперечних займенниках і прислівниках

ніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк

якщо слово без ні не вживається

якщо вживається для заперечення наявності предмета чи ознаки, а також у стійких словосполученнях без дієслова- присудка

ні краплини; ні се ні те; ні так ні сяк, ні на макове зерно

якщо виступає повторювальним сполучником із заперечним єднальним значенням

Не люблять кайданів ні слово, ні ідея (М. Рильський)

із займенниками та прислівниками, від яких відокремлюється прийменником:

ні в кого, ні при чому, ні в скількох

► Поясніть, як правильно писати слова з навскісною рискою.

1. Не/багаті у мене скарби, але й ті я не всі зберіг, залишивши для віршів фарби і думок не/швидкий розбіг (В. Симоненко). 2. Дурний язик голові не/приятель (Народна творчість). 3. Був білий світ не/білий вже, а чорний (Л. Костенко). 4. Садок був не/величкий, але рясний (Б. Грінченко). 5. Гурту і вовк не/страшний (Народна творчість).

► Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення тексту. Відповідь обґрунтуйте.

► Що відбиває заголовок: тему чи основну думку?

► Визначте в цьому тексті неологізми.

► Виправте помилки, які трапляються в тексті.

Гаджети — друзі чи викрадачі часу сучасної молоді?

У наш час дуже складно знайти підлітка, який би некористувався якимсь модним сучасним гаджетом — планшетом, смартфоном, айфоном, ігровою приставкою чи іншими «плодами цивілізації». Навіть молодші школярі вимагають у батьків мобільні телефони, непогоджуючись на не сучасні моделі.

Але чи замислювались ви, скільки часу людина витрачає на користування такою технікою? Чому, заходячи до Інтернету «на 5 хвилин, щоб перевірити пошту», вона проводить біля екрану усюніч? А якщо зранку її спитати: «Що корисного було зроблено за цей час?»,— якою буде відповідь?

За результатами досліджень, психологи констатують, що майже ні хто з підлітків неможе провести без гаджетів дня, заповнюючи ними увесь свій вільний час. Час, який міг би бути витрачений на самопізнання, постановку життєвих цілей, оволодіння новими корисними навичками, на самовдосконалення або спілкування з друзями та рідними.

Добре, якщо людина використовує гаджет для свого розвитку (для пошуку необхідної інформації, створення презентацій тощо). Але не рідко, поринаючи у океан Всесвітньої Павутини, людина просто тікає від себе та від зовнішнього світу. Вона стає «віртуальною», в неї з’являються такіж «віртуальні друзі», вона створює «віртуальний» світ. (Бібліотека МСМБ. Режим доступу: http://msmb.org.ua/actions/news/2014/gadzheti-druzi-chi-vikradachi-chasu-suchasnoi-molodi/).

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Правопис часток не, ні. У якій групі слів усі вони з часткою не пишуться окремо?

А Не/затоплена місцина, ніким не/торкана роса, не/завершена робота;

Б не/почорнілий від часу паркан, не/просохла земля, не/розсідланий кінь;

В не/завершена книга, не/підбілена верба, не/виконане завдання;

Г не/прив’язаний звечора човен, ще не/забута образа, нічим не/ захищений порт?

2. Приведіть у відповідність варіанти написання з прикладами.

А Ні/старовини, ні/я не дорікаю, ні/живий ні/мертвий, ні/так ні/ сяк

Б Не/бажано, не/п’ять, не/сказане, не/доїсти

В Не/гайний, недо/лік, не/голосно, не/обережний

Г Ні/сенітниця, ні/кчема, ні/звідки, ні/хто

Д Ні/коли, ні/туди ні/сюди, ні/до/ кого, ні/яково

Е Не/щодавно, недо/робок, не/оковирний, не/той

3. У якій групі слів усі вони з часткою не пишуться разом?

А Не/помічений човен, не/підписані документи, ці не/забутні мрії;

Б не/бачена краса, не/полита досі розсада, не/бачена ніколи квітка;

В не/замкнені двері, не/закінчений лист, ніким не/підтверджений факт;

Г не/застебнуте пальто, не/зірваний бур’ян, ще не/висушене сіно?

· Оцініть свою роботу на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Виконайте вправу з підручника.

► Продовжуючи обговорювати проблему, порушену на уроці, напишіть есе «Гаджети чи реальне спілкування?».

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

СІНО

1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб., І, 1959, 299); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Мирний, І, 1949, 197); Поїзд вилинув на широкі степи.. Майнули в вікнах.. високі ожереди сіна (Н.-Лев., VI, 1966, 85); — Спати будеш у хижці чи в клуні на сіні? — В клуні (Стельмах, II, 1962, 76); * Образно. Матюха галантно розкланювався з дамами своєю копицею сіна. Шумно тиснув руку чоловікам (Головко, II, 1957, 44); * У порівн. Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці (Ю. Янов., II, 1958, 140); // Трава, признач. для заготівлі такого корму. Остап косив у писаря сіно (Мирний, І, 1949, 132); В результаті поліпшення луків підвищилася врожайність сіна (Хлібороб Укр., 11, 1966, 12).

◊ За сім вовкі́в копи́ця сі́на показа́лася кому — хтось безпідставно перебільшує небезпеку, загрозу чого-небудь. — Я ще не переконаний, та маю підстави гадати: у вашого хворого закупорена якась глибока вена або капіляри.. — ..Я й так бачу, що вам, дорогий колего, за сім вовків копиця сіна показалася! (Шовк., Людина. 1962, 259); І ко́зи [були́ (бу́дуть)] си́ті, і (й) сі́но ці́ле див. коза́; Піти́, як го́лка в сі́но — безслідно зникнути у натовпі. Зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (Гончар, І, 1959, 45); Шука́ти го́лку в сі́ні див. го́лка; [Як] соба́ка на сі́ні див. соба́ка.

2. тільки мн. сіна́, і́в. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Хмара.. пустила в одповідь вогняну стрілу.. — Нещастя! — стиснула руки Палагна,— чисто виб’є сіна… (Коцюб., II, 1955, 341); Одспівала коса моя, Сохнуть теплі сіна́. Переходжу лісами я — Тишина, тишина… (Рильський, II, 1960, 25); — Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Тют., Вир, 1964, 193).

СІНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сі́но у 1 знач., напр.: сіноворуші́ння, сінопостача́ння, сінопресува́льний, сінопу́нкт і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 226.

Сіно, на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. Сінце.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 127.

сі́но — скошена й висушена трава, що йде на корм худобі; сіном або соломою застеляли покуть під різдвяний сніп; символ добробуту; кидали за подорожнім з побажанням добра; про багача, що дозволяв собі знущатися над бідним, казали: «Коли сіно в стозі, то й забув о Бозі». Не хвалися травою, а хвалися сіном (приказка); Сіно чорне, так каша біла (прислів’я); Сіно до Юрка, а хліб до Ілька (господарська порада берегти сіно до дня Святого Юрія, а хліб до дня Іллі-пророка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 543.

сіно Переклад слова

Висушене сіно як пишеться

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

сіно

СІ́НО, а, с.

1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб., І, 1959, 299); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Мирний, І, 1949, 197); Поїзд вилинув на широкі степи.. Майнули в вікнах.. високі ожереди сіна (Н.-Лев., VI, 1966, 85); — Спати будеш у хижці чи в клуні на сіні? — В клуні (Стельмах, II, 1962, 76); * Образно. Матюха галантно розкланювався з дамами своєю копицею сіна. Шумно тиснув руку чоловікам (Головко, II, 1957, 44); * У порівн. Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці (Ю. Янов., II, 1958, 140); // Трава, признач. для заготівлі такого корму. Остап косив у писаря сіно (Мирний, І, 1949, 132); В результаті поліпшення луків підвищилася врожайність сіна (Хлібороб Укр., 11, 1966, 12).

◊ За сім вовкі́в копи́ця сі́на показа́лася кому — хтось безпідставно перебільшує небезпеку, загрозу чого-небудь. — Я ще не переконаний, та маю підстави гадати: у вашого хворого закупорена якась глибока вена або капіляри.. — ..Я й так бачу, що вам, дорогий колего, за сім вовків копиця сіна показалася! (Шовк., Людина. 1962, 259); І ко́зи [були́ (бу́дуть)] си́ті, і (й) сі́но ці́ле див. коза́; Піти́, як го́лка в сі́но — безслідно зникнути у натовпі. Зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (Гончар, І, 1959, 45); Шука́ти го́лку в сі́ні див. го́лка; [Як] соба́ка на сі́ні див. соба́ка.

2. тільки мн. сіна́, і́в. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Хмара.. пустила в одповідь вогняну стрілу.. — Нещастя! — стиснула руки Палагна,— чисто виб’є сіна… (Коцюб., II, 1955, 341); Одспівала коса моя, Сохнуть теплі сіна́. Переходжу лісами я — Тишина, тишина… (Рильський, II, 1960, 25); — Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Тют., Вир, 1964, 193).

СІНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сі́но у 1 знач., напр.: сіноворуші́ння, сінопостача́ння, сінопресува́льний, сінопу́нкт і т. ін.

Сіно, на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. Сінце.

сі́но — скошена й висушена трава, що йде на корм худобі; сіном або соломою застеляли покуть під різдвяний сніп; символ добробуту; кидали за подорожнім з побажанням добра; про багача, що дозволяв собі знущатися над бідним, казали: «Коли сіно в стозі, то й забув о Бозі». Не хвалися травою, а хвалися сіном (приказка); Сіно чорне, так каша біла (прислів’я); Сіно до Юрка, а хліб до Ілька (господарська порада берегти сіно до дня Святого Юрія, а хліб до дня Іллі-пророка).