Кожен громадянин має право на безкоштовне отримання землі

З досягненням 18-ти років кожен громадянин України може безкоштовно приватизувати п’ять ділянок землі під різні цілі: будівництво будинку, гараж, садівництво, особисте сільське господарство і для будівництва дачного будинку. В цілому, українцю можна розраховувати на безкоштовну приватизацію 2,28 га.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, держава може передати громадянинові не більше 2 га для ведення особистого сільського господарства, для ведення садівництва – не більше 0,12 га. На будівництво житлового будинку в місті і селах виділяють різні площі землі, в селі можна одержати не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в місті – 0,1 га. Для дачного будівництва в законі передбачено не більше 0,1 га і для гаража – не більш 0,01 га. Безкоштовна приватизація кожного виду земельних ділянок можлива тільки один раз, незалежно від того, чи є земля у членів родини.

Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни, і це не залежить від місця проживання. Для приватизації землі необхідно знайти вільну ділянку. Залежно від того, де вона знаходиться – в межах міста, села, або району, до тих органів самоврядування і потрібно звертатися. Якщо земельна ділянка за межами населеного пункту, потрібно йти до територіального відділення Держгеокадастру – зазвичай, це землі для ведення садівництва або особистого сільського господарства. Сама земля нічого не коштуватиме громадянинові, але на оформлення документів необхідні витрати.

Процес приватизації землі, нажаль, непростий через бюрократизацію. Перш ніж отримати Свідоцтво про право власності на ділянку, доведеться походити по кабінетам різних установ.

Та, перш ніж звертатися, необхідно конкретно знати, де знаходиться земля і чи вільна вона. Найпростіше знайти ділянку в селі, ніж в місті. Перевірити, чи вільна земля, можна: на сайті «Публічна кадастрова карта України» , відправивши офіційний запит про надання публічної інформації до місцевих органів влади або до Держгеокадастру.

Знаючи, яка ділянка вільна і чи можна її приватизувати, потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування. У ній повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Також необхідно додати до заяви карту або графічний малюнок, де зазначено місце розташування землі. Згідно із законом розглянути заяву повинні протягом місяця.

Отримавши згоду сільради або мерії, можна розпочинати розробку проекту щодо відведення землі. Сама підготовка технічної документації землевпорядникам и може зайняти від півроку до року.

Далі з проектом відведення землі слід звернутися до територіального органу Госгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Зазвичай, це робить землевпорядна організація, з якою укладався договір. Якщо всі документи в порядку і проект складений правильно, в перебігу двох тижнів кадастровий реєстратор видає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.

З цієї випискою і екземпляром проекту землеустрою необхідно повернутися до розпорядника землі – місцевих ради або адміністрації. Вони затвердять проект і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього рада чи адміністрація приймає рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення.

Щоб отримати останній документ – Свідоцтво про право власності на земельну ділянку, потрібно звернутися із заявою про держреєстрацію до Укрдержреєстру або до реєстратора Госгеокадастру. Заява може розглядатися протягом 14 днів.

Після прийняття Земельного кодексу, який гарантує право кожного громадянина на землю, першу хвилю бажаючих приватизувати ділянку зупинила бюрократія, яка, в підсумку, породила корупцію і міфи про те, що отримати землю законним шляхом неможливо.

Але, насправді, громадянами на початку оформлення документів робиться чимало елементарних помилок через те, що вони в певний час не проконсультували ся з фахівцями. Слід зазначити, що саме учасники бойових дій звернули увагу українців на те, що можна отримати землю безкоштовно.

Рано чи пізно в Україні повинна пройти земельна реформа, і земля стане повноцінним товаром. Якщо Україна вийде на наступний рівень земельної реформи, то можлива ситуація, за якої безкоштовне отримання землі може бути нарешті припинено. Хочеш землю – будь ласка, купуй, а далі – продавай або користуйся та плати податок. Звичайно, розмови щодо скасування приватизації йдуть і, можливо, це чекає на нас найближчими роками. Але всі наші земельні питання можуть бути вирішені, коли земля стане товаром. І, як наслідок, не зовсім логічним буде існування приватизації.

Вже з наступного року роздавати землю можуть припинити. Тому що вже є законопроекти зі змінами до земельного законодавства, які можуть скасувати виділення ділянок безкоштовно. З 2017 року, можливо, будуть внесені зміни до статті 121 Земельного кодексу України, яка чітко регулює норми безоплатної приватизації. Є два проекти: один передбачає повну ліквідацію права на землю, а другий передбачає обмеження, тобто надання землі окремим пільговим категоріям. Ймовірність, що з 1 січня 2018 року така можливість зникне, – дуже велика.

Для отримання правових консультацій та безоплатної правової допомоги необхідно звернутися до Першого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (2-й поверх). Режим роботи центру: з понеділка по п’ятницю з 8-00 до 17-00, субота, неділя вихідний. тел.(061) 764-60-77

Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).

Набуття права на землю разом із будинком. Що потрібно знати

Наприкінці 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено». В основному, на підставі цього закону відбулись зміни до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України. Хоча до нововведень вже діяв загальний принцип єдності земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості, але на практиці виникали численні запитання через існуючі прогалини при відповідному переході прав. Що змінилося та як зараз відбувається перехід права на землю в разі набуття права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, розповідає головний юрист Київського бюро правової допомоги № 1 Лариса Вербіло. В ст. 377 Цивільного кодексу України закріплено, що до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. В ст. 120 Земельного кодексу України визначено, яким чином відбувається перехід права на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об’єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній. Наразі, законодавець врегулював порядок переходу права на земельні ділянки, які знаходяться у приватній, державній чи комунальній власності, а також, які знаходяться у користуванні власників нерухомого майна, яке відчужується.

Якщо відчужуваний об’єкт нерухомості розміщений на землі приватної власності

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадку придбання у власність об’єктів нерухомого майна, що розташовані не земельних ділянках. Отже, якщо фізична або юридична особа приватного права набуває у власність об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності попереднього власника, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить до набувача об’єкта нерухомого майна без зміни її цільового призначення. При цьому, якщо попередньому власнику належала частка на земельну ділянку у праві спільної власності, до нового власника нерухомого майна переходить право власності на таку частку земельної ділянки. Аналогічно відповідна частка земельної ділянку переходить у право власності набувачу об’єкта нерухомого майна, в разі набуття ним частки у справі спільної власності такого майна.

Якщо відчужуваний об’єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці на праві користуванні чужою земельною ділянкою

Відповідно до ст.ст. 93, 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою виникає на підставі договору оренди землі, емфітетевзиса, суперфіція. У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, що розміщений на таких земельних ділянках, до нового власника нерухомості переходить право користування земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта. При цьому, закон не вимагає вносити зміни до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки та отримувати будь-які згоди за виключенням, якщо відчужується частка у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна. В такому випадку набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об’єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду. Як в першому, так і в другому випадку, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт. Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотними умовами договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, пов’язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на такий об’єкт, а також умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку. При цьому, укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, пов’язаного з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, що розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності) проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права власності (користування) на земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до його набувача.

Якщо відчужуваний об’єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці комунальної або державної власності, яка була передана у постійне користування або взагалі не перебуває у користуванні

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, який розташований на таких земельних ділянках, набувач нерухомості зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 Земельного кодексу України . Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України , зобов’язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку. При цьому, пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об’єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт.

Особи, до яких не переходить право власності на землю

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачені наслідки набуття нерухомості, що розміщена на земельній ділянці (крім земель державної та комунальної власності), у власність особою, яка не може мати у власності земельну ділянку під нею. Така особа має право вимагати передачі їй земельної ділянки на правах оренди або суперфіцію. Умови користування визначаються набувачем нерухомості в односторонньому порядку. У такому разі орендар або суперфіціарій зобов’язаний відшкодовувати власнику земельної ділянки плату за землю, яку відповідно до закону зобов’язаний сплачувати її власник. Також врегульовані питання щодо переходу земельних ділянок комунальної та державної власності в разі набуття державою чи територіальної громадою об’єкта нерухомого державного чи комунального майна, в тому числі щодо переходу права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна державної чи комунальної власності.

ЯК БЕЗКОШТОВНО ОТРИМАТИ ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ВІД ДЕРЖАВИ. ІНСТРУКЦІЯ

Право на землю гарантує українцям Конституція України і Земельний Кодекс. Але багато хто не знає, як отримати земельну ділянку.

Яку ділянку можна отримати

Громадяни України можуть законно отримати землю. Розмір землі залежить від цільового призначення. Отже, українці мають право на ділянки:

– до 2 га землі – на ведення особистого сільського господарства;

– до 0,12 га землі – на ведення садівництва;

– будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: у селах – до 0,25 га, в селищах – до 0,15 га, в містах – до 0,10 га землі;

– до 0,10 га землі – на індивідуальне дачне будівництво;

– до 0,01 га землі – на будівництво гаража

– для ведення фермерського господарства.

згідно із законодавством, виділення землі безкоштовно проводиться один раз

Зазначимо, що, згідно із законодавством, виділення землі безкоштовно проводиться один раз.

При цьому, кожен бажаючий має право отримати земельну ділянку за кожним видом використання, причому, незалежно від місця проживання або реєстрації. Можна вибрати землю в будь-якому іншому місті або за його межами. Звичайно, землю під Києвом отримати безкоштовно навряд чи вийде, а от обзавестися ділянкою в сільській місцевості можливо.

Необхідні документи

Процедура отримання земельної ділянки безкоштовно складається з декількох етапів.

1. Першим етапом отримання землі є подача заяви до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади. Необхідно вказати де знаходиться ділянка, її розмір, цільове призначення. Також слід прикріпити карту з місцем розташування землі. У разі вилучення ділянки необхідно надати нотаріально завірену згоду землекористувача. Щоб запевнити заяву у нотаріуса, необхідно витратити від 600 грн.

Після реєстрації заяви орган влади направить її копії на розгляд в наступні структури:

– територіальні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

– органи містобудування та архітектури;

– органи охорони культурної спадщини;

– органи охорони навколишнього середовища;

– санітарно-епідеміологічну службу;

– територіальні органи виконавчої влади з питань лісового і / або водного господарства.

Ці органи надають висновки про можливість відведення земельної ділянки для зазначених цілей, розмірах, площі та умови її відведення.

2. Органи влади протягом місяця приймають рішення про виділення землі. Якщо рішення позитивне, то дозволяється розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також орган може відмовити, обґрунтувавши рішення тим, що місце розташування ділянки не відповідає вимогам генпланів населених пунктів або іншої містобудівної документації.

Якщо отримано позитивну відповідь, органи влади дозволяють розробку проекту приватизації земельної ділянки.

3. На наступному етапі необхідно розробити проект відведення земельної ділянки. Для цього укладається договір із землевпорядною організацією. Вона повинна мати відповідну ліцензію.У документі необхідно вказати терміни і умови розробки проекту.

4. Після розробки необхідно подати проект відведення земельної ділянки в Комісію з розгляду питань, пов&;язаних з погодженням документації із землеустрою. Протягом 3 тижнів комісія повинна прийняти рішення з цього питання і направити свій висновок до органу виконавчої влади.

5. Далі узгоджений проект необхідно подати в орган, який видав дозвіл на його розробку. Через два тижні орган повинен затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Негативне рішення можна оскаржити в суді. Якщо рішення позитивне, громадянин отримує держакт на право власності на земельну ділянку.

Як знайти «вільну» землю

Щоб перевірити, чи «вільна» земельної ділянки, необхідно подати запит до департаменту архітектури, містобудування та кадастру. До запиту необхідно додати роздруківку з GoogleMaps.

У департаменті працює служба кадастру, до якої необхідно звернутися із запитом. Проаналізувавши архівні документи, служба дає відповідь, варіантів якого може бути декілька: від повністю вільна, до повністю оформлена.

Якщо земельна ділянка вільна, можна подавати заяву до держорганів.

Підведемо підсумки

Право на безкоштовне виділення 6 ділянок землі різного цільового призначення мають всі громадяни України. Відзначимо, що в процесі отримання дозвільних документів на земельну ділянку доведеться витратитися. Але земельну ділянку можна отримати в будь-якому місті України чи за його межами.