Перейменування вулиць у Херсоні: коли засинав на Карбишева, а прокинувся на Каштановій

До кінця 2023 року, згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», міській владі треба організувати перейменування всіх топонімів, пов’язаних із російською імперською політикою. Перші кроки вже зроблені, але кожен дається настільки важко, викликає таку бурю дискусій, що, інколи здається, теми, яка більше розділяє херсонців, знайти важко.

ПЕРШІ 16 ВУЛИЦЬ, СЕЛИЩ, ЗЕЛЕНИХ ЗОН І НАВІТЬ РАЙОН УЖЕ ПЕРЕЙМЕНОВАНІ

Серед них – перейменовані Суворова, Потьомкінська, Воронцовська, Карбишева, парк Маргелова. Важливо, що Суворова розділили на дві частини, як це було до 30-х років ХХ сторіччя. І повернули західній частині Суворова історичну назву – Католицька. Східна частина – Європейська.

Суворовський район Херсона тепер матиме назву Центральний район міста Херсона. Із повним списком можна ознайомитися тут.

У соцмережах херсонці так прокоментували нові назви:

«А по мені, Херсон занадто впадає в старі назви. Оці Різницькі, М’ясницькі, Святомиколаївські. Різницька – це про що? Кого там різали? Що дають такі назви, крім повороту в старі часи? Такі назви душать місто і не дають йому розвитку. Як може розвиватись у 21 сторіччі вулиця з назвою Різницька?» – запитує пані Євгенія.

«Оце зараз збагнула одну річ, просто штрих до ескізу процесу: ми долаємо колоніалізм за колоніальними тенденціями культів. Порівняйте: раніше в кожному місті була вулиця леніна, вулиця революції, вулиця жовтня, вулиця перемоги, героїв. Тепер в кожному місті має бути вулиця Бандери, Залужного, Незалежності, революції і т.д. Калька і нехтування власними яскравими особистостями, місцевими (якщо це не військові) героями. Єдине що метод називання майже змінили з наказового на демократичний», – вважає Олена.

БОГДАНА БАНДЕРИ ЧИ ТРОЯНДОВА? ОБИРАЙТЕ ШВИДШЕ!

16 жовтня начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко оприлюднив черговий перелік вулиць, які пропонується до перейменування. Він запропонував обговорити їх на офіційних ресурсах ХМВА за цим посиланням.

Зокрема, для вулиці Пугачова пропонується три варіанти найменування – Богдана Бандери, Бахмутська, Трояндова. А наприклад, проспект Адмірала Сенявіна – Таврійський чи Національної гвардії України… Як тут обрати та не розгубитися?!

Формат подачі та деякі запропоновані назви викликали дискусії. Зокрема, учасник комісії з перейменування об’єктів топоніміки на території громади Дементій Білий зазначив:

«Влада частково «прислухалася» до зауважень з боку містян і таки винесла на громадське обговорення замість одного – два чи кілька варіантів».

На жаль, більшість варіантів є хаотичними, випадковими та відверто дивними, узятими зі стелі. Наприклад, такі: Ранкова, Сонячна, Трояндова, які мають віддалений стосунок до поняття «топонім». Одна з назв – на честь відверто сепаратистського утворення, нащадки якого зараз воюють проти України (Чорноморське козацтво).

Влада вирішила, що в Херсоні потрібні три назви «Козацька»: Козацький провулок в Суворовському (уже Центральному) районі, Козацька вулиця в Дніпровському районі (мікрорайон Янтарний), іще пропонують Козацьку на Північному.

Є й відверте знущання.

Так, незважаючи на те, що патріотичні українські сили виступили за найменування вулиці на честь Валентини Крицак, в останній момент пан Мрочко вирішив зіштовхнути лобами наших солдатів зі 124-ї бригади ТРО та українських волонтерів і майданівців, які вийшли з пропозиціями назвати вулицю 28-ї Армії на честь відомої громадської діячки, лідера Євромайдана, волонтерки Валентини Крицак. Тепер наші патріоти будуть змагатися одне з одним, хто більше назбирає голосів – «проти» 124-ї бригади ТРО або «проти» Валентини Крицак.

Повинні бути й вулиця Херсонської тероборони, і Валентини Крицак.

І ще один момент: філологи хапаються за голови від подібних назв вулиць – сто двадцять четверта бригада ТРО. До того ж, правильна назва цього з’єднання – 124-та окрема бригада територіальної оборони.

А якщо 124-та бригада ТРО змінить найменування?

Можна було би запропонувати назву на честь Херсонської тероборони – два слова замість п’яти, але цього не зробили», – зазначає Дементій Білий.

ПРОСПЕКТ УШАКОВА: ДИСКУСІЯ ТРИВАЄ

Для проспекту Ушакова влада запропонувала варіанти: Незалежності чи Волі. Але той же Дементій Білий наполягає, що проспект має бути Говардівським, і про це неодноразово говорили експерти. Однак пан Мрочко до них не дослухався.

«Мені деякі друзі пишуть, що настали нові часи та Україна потребує нових героїв. Я їм відповідаю: часи завжди однакові. У них найголовніше – бути вдячними героям, які віддали своє життя за Україну, український народ. За Херсон. Джон Говард віддав своє життя за українців, що мешкали в Херсоні. Завдяки своїй освіті, він, не лікар, але сучасна на той час людина, особисто допомагав та лікував бідних херсонців. А бідними херсонцями тоді були саме українці. Джон Говард сучасною мовою був іноземним волонтером, благодійником, правозахисником. Він приїхав в Україну допомогти українцям. І загинув в Україні за звичайних українців від пошесті, рятуючи українців. Тому закликаю голосувати за повернення історичної назви проспекту УШАКОВА – проспект ГОВАРДІВСЬКИЙ», – зазначає експерт.

Він розпочав інформаційну кампанію в соцмережах, щоб відстояти свою точку зору.

Треба зазначити, що багато херсонців не проти увічнення Джона Говарда. Але тепер дискусія триває навколо саме назви проспекту. Чи він може бути Говардівський, як пропонує Дементій, чи то Джона Говарда чи просто Говарда, як хочуть інші. У будь-якому разі є декілька днів, щоб у формі опитувальника вписати свій варіант перейменування проспекту Ушакова.

ТАК НА ЧАСІ ЧИ НІ?

У вересні Фонд громади міста Херсон «Захист» оприлюднив результати опитування про те, що думають херсонці про перейменування вулиць у місті. Згідно з дослідженням, більшість херсонців (88%) у різній формі стежать за процесом деколонізації топоніміки в Україні. 35% не тільки знають про те, що в країні почав діяти Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а й, щонайменше, ознайомлені з його окремими положеннями. При цьому 88% опитаних підтримують прийняття цього закону.

Більша частина (64%) респондентів вважає, що розпочинати перейменування вулиць у міста ще завчасно – треба дочекатися завершення війни. При цьому третина опитаних налаштована більш рішуче і воліє, щоб деколонізація топонімії розпочалася вже в цьому році.

На думку члена топонімічної комісії Дементія Білого, перейменування, а точніше звільнення публічного простору від російських назв, – це також питання боротьби.

«Нагадаю, із чого розпочали окупанти в Херсоні. Із двох речей. Перше – репресії проти активістів, українських силовиків та збройного підпілля. Друге – з насаджування своїх Пушкіна, Суворова, Потьомкіна, Давидова, з конфіскації українських книжок і таке інше. Бо війна йде не лише за території, а й за мізки людей.

Щодо своєчасності перейменування. Є вимоги закону провести громадське обговорення та перейменувати до кінця року. Також значна частина людей, десь третина, вимагає негайного перейменування. І їх можна зрозуміти, бо ті, хто пережив окупацію, на хочуть ходити вулицями, що названі на честь окупантів», – вважає експерт.

ЩО КАЖУТЬ ХЕРСОНЦІ

Журналіст «Гривни» запитав у херсонців, які наразі перебувають у місті, їхню думку щодо перейменування об’єктів топоніміки на території громади.

Олена Шелест, домогосподарка:

«Від самого народження проживаю по провулку Чкалова. Це невеликий провулок у старому Херсоні, який я дуже люблю. До війни ніколи не замислювалася над назвою. Проте зараз вважаю доречним перейменування. Я як мати воїна, який із перших днів війни у лавах ЗСУ, як громадянка України категорично проти всього, що може навіть віддалено нагадувати про Росію та про радянські часи. Будемо звикати жити по провулку Різницький».

Дмитро Вікторович, пенсіонер:

«Я проживаю в Шуменському мікрорайоні. Коли кілька років тому, здається, у 2016-му, перейменували проспект Димитрова на проспект Святих Кирила та Мефодія, то дуже довго звикав до нової назви. Мені не подобаються довгі, важкі на вимову назви. Проте розумію, що перейменування потрібне. Одне побажання: нові назви повинні бути і патріотичними, і легковимовними. Адже старим людям важко міняти звички».

Інна Зюзько, продавчиня:

«Наша сім’я приїхала в Херсон з Бериславщини ще у 2015 році. Уже тут виросли мої доньки, які вважають це місто рідним. Проте особисто я ніколи не розуміла, чому одна вулиця має дві назви. До прикладу, вулицю Леніна перейменували на Грецьку та Соборну. Гарні назви, проте ще й досі інколи напружуюся, де саме Соборна, а де Грецька. От зараз і Суворовську розділяють на дві частини. Дуже подобається нова її назва – Європейська. То чому потрібно вулицю ділити? А взагалі я рада, що в Херсоні не буде назв, пов’язаних із Росією, чи то радянською, чи то царською».

Віктор Євгенович, пенсіонер:

«Узяв участь в обговоренні на сайті міськради щодо перейменування декількох вулиць, провулків та площ. Серед запропонованих обрав для проспекту Сенявіна, на якому я проживаю, назву проспект Таврійський. Запропонована назва на честь Національної гвардії України теж добра, проте вважаю, що на честь гвардії варто назвати якусь площу в місті. Така моя особиста думка. А ще проголосував за перейменування вулиці Некрасова на Козацьку. Був варіант змінити Некрасова на Джона Говарда, проте вважаю, що саме так повинен називатися нинішній проспект Ушакова».

«Хто б що наразі не казав, які б думки, типу «на часі, чи не на часі», а змінити назви вулиць у Херсоні потрібно. В українському місті, який щодня потерпає від жорсткого терору росіян, не повинно бути вулиць Московська, Потьомкінська, площі Ганібала. Це якась неповага до тих, хто вже поклав життя за нашу країну і тих, хто наразі боронить її. Щодо самих нових назв, то не всі мені подобаються. Але ж – скільки людей, стільки й думок. Звісно що невдоволених буде багато. Це тільки на росії – путін наказав, народ відповів «так!». А в нас демократія, кожен має право на власну думку. Проте сваритися з приводу перейменування не варто».

Марина, тимчасово безробітна:

«Я все життя живу на Забалці. Коли кілька років тому вулицю «Краснознаменную» перейменували на Олександрівську, я дуже зраділа й одразу гордо всім заявила, що живу саме на Олександрівський. Тепер радію, що замість Ломоносова буде Святомиколаївська – дуже красива назва. Розумію, що той Ломоносов ніяким боком не причетний до злочинів росіян, проте особисто я не хочу, щоб хоч щось у моєму подальшому житті нагадувало про цю варварську країну».

ЛЮДЯМ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НІЧОГО НЕ КОШТУВАТИМЕ

Один із моментів, який лякає херсонців у питанні перейменування, а чи не потрібно буде змінювати документи.

За інформацією ХМВА, ніякі зміни та відповідно витрати громадяни нести не будуть. Натомість у міському бюджеті на 2023 рік будуть передбачені кошти на виготовлення нових табличок із назвами вулиць, парків, проспектів тощо.

У якому році і ким було перейменовано Константинополь на Стамбул​

Допоможіть, будь ласка. Аналіз історичної ситуації. Галицький кореспондент так описав цю подію: «Тоді, коли вісім мільйонів чехів віддали себе під … панування німецької держави без найменшого спротиву, у той час тисячі українців виступили проти малярської кількатисячної армії». Про які події йдеться? Коли вони відбулися? Що було їхньою причиною? Яким був результат цього протистояння?

які продукти харчування споживали давні греки чи вважаєте ви такий раціон здоровим поясніть свою думку ДАЮ 90 БАЛОВ.

Подумайте, і Німеччина і Італія змогли обʼєднатись військовим шляхом. Чи була альтернатива, щоб не воювати? Аргументуйте свою відповідь

Як , за спостереженням І.Мазепи , сучасники оцінювали політичну- початку 1920 про.? Чому С.Петлюра вважав песпективним союз із Польщею?