Домашній арешт — запобіжний або карний захід, що призначається судом та полягає в обмеженнях, пов'язаних зі свободою пересування, а також у забороні спілкуватись із певними особами, говорити по телефону тощо. Домашній арешт передбачений, наприклад, у таких країнах як Латвія, Литва, Франція, Італія та ін.
Зміст заходу Домашній арешт — це позбавлення звинувачуваного волі у вигляді ізоляції, тільки не у слідчих ізоляторах чи в'язницях, а вдома (наприклад, у власній квартирі чи будинку), чим відрізняється від тюремного ув'язнення.
5 статті 194 КПК України. Домашній арешт – застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт – це вид запобіжного заходу для підозрюваного, підсудного, в основі якого лежить заборона на покидання певного місця проживання цілодобово, або в певний період доби, починаючи від житла, аж до міста, або країни, на території якої було вчинено кримінальне правопорушення відповідно до частини першої статті …
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні …
Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців. Одразу після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у ви- гляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. 2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або …
