Як визначити, кислотність шлунка підвищена або знижена?
Кислотність шлунка може бути нормальною, підвищеною або зниженою. В останніх двох випадках ваше самопочуття може суттєво погіршитися. Тому зі статті ви дізнаєтеся, як визначити кислотність шлунка, а також якими способами налаштувати роботу цього органу.
Що може вплинути на зміну кислотності?
Причини зміни стану мікрофлори шлунка можуть бути різні:
– вживання гострих і занадто жирних страв;
– запальні захворювання внутрішніх органів, а також самого ЖКТ;
– стреси і нервове перенапруження;
– тривалий прийом медикаментів.
Різновиди кислотності
Треба зазначити, що якщо це показник змінюється, то ваше самопочуття і працездатність організму знижуються. Ігнорувати симптоми ніяк не можна, тому що зміна кислотності може призвести до серйозних наслідків: появі гастриту, виразки і навіть ракового захворювання.
Існує всього два типи кислотності:
1. Стимульована. Вона показує, яка кількість соляної кислоти виділяється під час роботи шлунка або після прийому певних медичних препаратів.
2. Базальна. Визначається вона тільки в тому випадку, коли ЖКТ не працює, тобто, коли людина голодна.
Кожен тип має свої показники норми, відхилення від яких є патологією. Тепер розглянемо, як визначити кислотність шлунка за допомогою сучасних засобів і в домашніх умовах.
Особливості діагностики
Існує декілька способів визначення стану шлункового соку. Причому проводити діагностику можна як у медичному закладі, так і вдома. Серед спеціальних методів можна виділити паркан шлункового соку з подальшим дослідженням його за допомогою різних каталізаторів в лабораторії.
Крім того, лікар може здійснити зондування шлунка. Для швидкого визначення використовуються експрес-тести, які ви можете придбати в аптеці. Однак їхня достовірність сумнівна. Більш точним є метод ендоскопії.
А ще ви повинні орієнтуватися на деяку симптоматику, яку ми розглянемо нижче. Тепер ви знаєте, як визначити кислотність шлунка.
Симптоматика патології
Тепер слід розглянути, як проявляється захворювання. Якщо у вас підвищена кислотність шлунка, симптоми можуть бути такими:
– почуття гострого печіння і болю в області шлунка;
– неможливість вживати в їжу кислі продукти.
Потрібно зазначити, що у таких хворих часто спостерігається недостатня кількість білка. Вони жують жуйки, п ‘ють алкоголь, вживають шкідливу їжу.
Якщо у вас підвищена кислотність, симптоми визначити самостійно легко. Що стосується протилежної ситуації, то тут трохи складніше. Симптомами зниженої кислотності є:
– нудота і часте урчання в шлунку;
– неприємний металевий присмак і поганий запах з рота;
– відрижка з гнилим запахом;
– розлад травлення, а також загальне погіршення зовнішнього вигляду і стану здоров ‘я.
Знижена кислотність небезпечніша, ніж підвищена. Справа в тому, що в цьому випадку організм погано перетравлює їжу і необхідні речовини засвоюються в дуже маленькій кількості.
Як діагностувати патологію в домашніх умовах?
Зараз ви зрозумієте, як дізнатися кислотність шлунка без походу до лікаря. Природно, ці методи не можуть дати стовідсоткової гарантії, проте прояснять ситуацію. Наприклад, використовуйте звичайну соду. Для тесту вам необхідно провести такі дії:
1. Чверть чайної ложки сировини потрібно розчинити в склянці холодної води і випити. Причому вживати суміш треба в ранкову пору, на голодний шлунок.
2. Слідкуйте за тим, чи з ‘явилася у вас відрижка. Достатньо почекати всього кілька хвилин.
3. Якщо відрижка з ‘явилася, значить, патологія відсутня. Якщо ж її немає, то кислотність може бути знижена.
Що стосується протилежної ситуації, то особливих тестів проводити не треба. Якщо у вас підвищена кислотність шлунка, симптоми допоможуть вам визначитися дуже точно. Природно, після домашнього обстеження не зайвим буде візит до фахівця.
Як усунути підвищену кислотність?
Як визначити кислотність шлунка, ви вже дізналися. Тепер розглянемо питання про те, як лікувати патологію. Це питання цікавить дуже багатьох. З цієї статті ви дізнаєтеся, як знизити кислотність шлунка. Перш за все змініть режим і вид харчування. Намагайтеся не їсти кислі продукти, гостру і жирну їжу, виключіть алкоголь і газовані напої. Також необхідно припинити курити. Віддайте перевагу свіжим фруктам і овочам, сокам, простій воді, компотам із сухофруктів. Дуже бажано вживання каш з круп.
Корисними в цій ситуації є мед, зелений чай, легкі супи. Вони не навантажують шлунок і нормально перетравлюються, без сплеску соку. Крім того, лікар може призначати і медикаментозні препарати, які допоможуть позбутися почуття печіння і болю, а також зроблять приступи випали рідкісними і нетривалими. Наприклад, ви можете приймати засіб “Мезим”, “Панкреатин” та інші. Вони сприяють правильному перетравлюванню їжі і запобігають надмірному виділенню шлункового соку.
Харчуватися намагайтеся за режимом, щоб кислота виділялася строго в певний час. Що стосується народних рецептів, то корисним буде відвар з крапиви, подрібнена яєчна шкаралупа. Якщо ви будете дотримуватися всіх профілактичних заходів і вести здоровий спосіб життя, то ізжога стане турбувати вас дуже рідко.
Як підвищити низьку кислотність?
У цьому випадку теж потрібно звернути увагу на харчування. Однак тільки цим не обійтися. Для підвищення кислотності доведеться приймати медичні препарати, які стимулюватимуть виділення більшого обсягу шлункового соку (засіб “Фезам”).
Крім того, добре допомагає виноград, з ‘їдений за 20 хвилин до основного прийому їжі. Корисними стануть абрикоси, причому як у свіжому, так і в сушеному вигляді. Їдьте лимони та інші кислі продукти. Намагайтеся не перевантажувати шлунок і не переїдати. Справа в тому, що ваш ЖКТ просто не впорається з великою кількістю їжі, це призведе до посилення перерахованих вище симптомів.
З успіхом справляється з цією патологією і народна медицина. Радимо вам вживати відвари з чорничного листя, подорожника, гілок слабкої катастрофи. Корисним буде також чай з шипшини, горобини і брусники. Пийте відвари з тисячолістника, звіробою, безсмертника піщаного. Однак під час вживання трав будьте обережні, оскільки у вас може бути непереносимість певних компонентів, що входять до їх складу. Тепер ви знаєте, як підвищити і як знизити кислотність шлунка. Однак куди важливіше не допустити розвитку патології.
Профілактичні заходи
Найважливішим фактором, який не дозволить захворюванню проявитися, є ведення здорового способу життя. Відмовтеся від шкідливих звичок, перейдіть на здорове харчування, полюбите себе і свій організм. Почніть займатися гімнастикою або спортом. Дуже корисні піші прогулянки на свіжому повітрі, біг.
Суттєво обмежте ваші походи до закладів швидкого харчування. Для профілактики можете вживати настої і чаї з лікарських трав. Однак не варто переборщувати. Пити їх слід тоді, коли ви відчуваєте якийсь дискомфорт у шлунку. Час від часу проводьте розвантажувальні дні.
Тепер ви розумієте, як перевірити кислотність шлунка і усунути всі непорядки в роботі ЖКТ. Будьте здорові!
Як відновити мікрофлору шлунка
Склад, як і кількість мікроорганізмів в шлунку здорової людини, залежить від безлічі факторів, основним з яких є кислотність середовища. Під загальною кислотністю розуміють суму всіх реагуючих кислих речовин, насамперед, соляної кислоти.
Показник її концентрації в шлунковому соку вимірюється одиницями рН. Нормальною вважається кисла реакція з середньою величиною 4,0 рН, в той час як натщесерце кислотність буває 1,5-2,0 рН, максимальною ─ 0,86 рН, мінімальною ─ 8,3 рН.
Зменшення або збільшення норми негативно впливає на здатність шлункового соку виконувати антисептичні, бактерицидні функції. Знижена кислотність не дозволяє знищувати і знижувати активність шкідливих мікроорганізмів у шлунку. Підвищена ж кислотність шлункового соку перешкоджає нормальній життєдіяльності корисних бактерій.
Крім нестачі або надлишку соляної кислоти на баланс корисних і шкідливих мікроорганізмів у шлунку можуть впливати:
• тривале вживання таблеток антибіотичної дії, що знищують всю мікрофлору;
• інфекції та глистяні ураження;
• нерегулярне і незбалансоване харчування;
• стреси, що призводять до спазму і недокрів’я шлункової мускулатури.
Відновлення балансу шлункової мікрофлори
Відтворення оптимально-функціонуючої мікробіотичного середовища слід починати зі встановлення точних причин, що викликають її порушення. Оскільки найчастіше негативно впливає на мікрофлору порушення кислотності шлункового соку, треба з’ясувати величину рН і привести її в норму. Для цього варто звернутися до фахівця, який зробить замір концентрації кислоти за допомогою датчиків або фракційного зонда.
Залежно від того, знижена або підвищена кислотність, призначаються відповідні препарати. Крім засобів, що нормалізують рН, рекомендується спеціальна дієта. Поєднання правильного харчування з прийомом що знижують або збільшують кислу реакцію шлункового середовища ліків сприяє відновленню природної мікрофлори.
Взагалі, склад і необхідна для здорового травлення концентрація в шлунку мікроорганізмів здатні до самовідновлення. При усуненні негативних чинників, що перешкоджають нормальному харчуванню і розмноженню корисних і скорочення кількості невластивих, шкідливих видів мікробів, баланс мікрофлори поступово приходить в норму самостійно.
Нетривалий вплив ліків, короткочасне зміна кислотності шлункового соку, незначні кишкові нездужання і отруєння не мають незворотних наслідків. Хронічне ж і систематичне порушення мікробіологічної рівноваги потребують спеціального лікування, спрямованого на придушення шкідливої і підтримка фізіологічно необхідної мікрофлори.
Як відновити мікрофлору шлунка
Найбільш простим і швидким засобом відновлення балансу вважається штучне підселення корисних мікроорганізмів у шлунок. Для цієї мети створені спеціальні, що містять живі культури бактерії ─ пробіотики. Залежно від складу вони можуть умовно поділятися на такі групи.
1. Монокомпонентні ─ Біфідумбактерин, Аципол, Лактобактерин, Профіфор ─ зберігають 1 вид бактерій.
2. Полікомпонентні ─ Лінекс, Біфіформ ─ складаються з декількох видів живих мікроорганізмів.
3. Препарати конкурентної дії ─ Бактисубтил, Ентерол, Бактіспоріл ─ містять бактерії (або їх спори), які самі не колонізують слизову шлунка, але витісняють умовно-патогенну мікрофлору.
Дія пробіотиків заснована на тому, що впроваджувані всередину шлунка мікроорганізми проявляють антагоністичні властивості до представників шкідливої флори, пригнічуючи і поступово заміщуючи їх. Деякі виробляють антибіотик білкової породи, цілеспрямовано пригнічуючи розвиток чужорідного біоценозу.
Берегти і відновлювати мікрофлору потрібно обов’язково, застосовуючи будь-які можливі способи: усуваючи причини появи і розвитку дисбактеріозу, налагоджуючи здорове харчування або приймаючи таблетки. Порушення здорового балансу ─ це не просто тимчасовий дискомфорт у шлунку, а серйозна патологія з далекосяжними і самими неприємними наслідками для всього організму, важкими ускладненнями.
Небезпека порушення мікробіологічної рівноваги в шлунку
Дисбактеріоз в першу чергу впливає на нормальне травлення. Відрижка, печія, здуття живота, нудота, блювання, запори або проноси, неприємний запах і присмак у роті, больові відчуття, алергічні реакції на звичні продукти, невелике підвищення температури ─ всі ці симптоми часто служать показниками поганої роботи шлунка через порушення балансу мікрофлори . Причиною всіх цих проявів є недостатність розщеплення вступників поживних речовин і неможливість засвоєння їх організмом без допомоги мікроорганізмів.
Подразнення слизової оболонки шлунка викликає запалення, розвиток гастриту і виразки. Відсутність надходження необхідної кількості вітамінів і мінералів, які не можуть всмоктуватися з кишечника в кров з погано розщепленої їжі, викликає авітамінози і анемії, серйозний збій в обміні речовин.
Самим небезпечним для здоров’я наслідком порушення мікробіологічного балансу є зниження імунітету. Неможливість боротися з проникаючими в організм через стравохід хвороботворними бактеріями, грибками, вірусами стає причиною виникнення запальних процесів в самих різних органах і системах. Відсутність власних мікробів того ж роду, що й патогенні, не дозволяє швидко впоратися з інфекціями, приводячи до численних хронічних захворювань.
Тільки стабільність балансу мікрофлори шлунка може забезпечити нормальне травлення, стрункість фігури, здоров’я і красу шкірних покривів, стійкість до зовнішніх інфекцій і вірусів (імунітет).
