Туя Брабант — описание и размеры, посадка и уход

Сорт Брабант относится к западному виду туи. Это вечнозеленое хвойное дерево, широко применяемое в декоративном садоводстве по всему миру. Брабант – искусственно выведенный сорт, отличающийся зимостойкостью и устойчивостью к неблагоприятному воздействию городской среды.

Туя Брабант

Родоначальник – западная туя (Thuja occidentali), растение может в благоприятных условиях достигать рекордной высоты 38 м, но обычно не вырастает выше 20 м. При этом годовой прирост крайне мал. Сорт Барабант растет значительно быстрее – годовой прирост составляет до 30 см в высоту и до 10 см в ширину. В городской черте предельная высота – до 4 м.

Туя Брабант в групповой посадке

Описание и размеры

Туя относится к хвойникам-долгожителям. На одном месте она может расти до 150 лет. Ей подходят II-VII климатические зоны. Дерево безболезненно переносит морозы до -35 °С. Наибольшую декоративность туя приобретает на свободном и солнечном месте, но хорошо себя чувствует в местах, где часть дня находится в тени.

В середине весны дерево цветет. Следом завязываются мелкие (до 1 см в длину) продолговатые коричневые шишечки. Внутри – семена, которые можно использовать для размножения. Сорт Брабант относится к числу выносливых, который растет даже в условиях суровых морозных зим. Требовательность к почве также отсутствует, поэтому с равным успехом ее выращивают на глиноземах, черноземах, супесчаных и других грунтах.

В продаже встречается туя «Голден Брабант». Это особый сорт, отличающийся желто-золотистым оттенком хвои. На фоне заснеженного сада дерево выглядит поистине изумительно и празднично, радуя глаз в новогодние праздники. В течение всего года окраска хвои остается неизменной – это его самая привлекательная характеристика.

Важно! Для получения эстетичной кроны необходимо солнце, но только в течение части светового дня. В остальное время необходимо притенение.

Туя западная Брабант — высота и диаметр взрослого растения

Согласно описанию производителей, дерево способно за свою жизнь вытянуться до 20 м в высоту и до 4 м. Крона имеет пирамидальную естественную форму, но стрижкой ее легко изменить без особого ущерба для растения. В сгущенной посадке туя стремится расти вверх, а не вширь.

Живая изгородь из туи Брабант

Для получения живых ограждений этот сорт подходит идеально. Молодые саженцы дают до полуметра прироста в год. Чтобы добиться высокой плотности и пушистости кроны, ее нужно обрезать дважды за сезон. По-настоящему непроходимая изгородь получается при высокой плотности посадки – 1 саженец на погонный метр. С таким же интервалом делают многорядную посадку.

Спустя 2-3 года «живой забор» перестанет просвечивать, создавая очень плотную тень. По сравнению с другими сортами, Брабант не меняет окрас хвои круглый год. За это качество его высоко ценят в частной дачной застройке и в городских парках.

Обрезка туи Брабант

Для формирования кроны пользуются секатором. Первую обрезку выполняют сразу после пересадки саженца в открытый грунт – в марте. Вторую проводят через полгода. Так получают плотную и пышную крону. Если летом форма отдельных саженцев становится излишне рыхлой с выдающимися отдельными ветками, то делают дополнительную коррекцию.

При выполнении работ следуют рекомендациям:

1. Удаляют все сломанные, поврежденные ветки.
2. Веточки укорачивают не более, чем на треть. При этом стремятся придать деревцу определенную форму – куб, параллелепипед, шар, пирамида.
3. Для работы выбирают пасмурный день, чтобы предотвратить ожоги травмированных обрезкой побегов.

В завершении обязательно все саженцы поливают.

Как быстро растет туя

Быстрее всего молодые саженцы прирастают в первые 5 лет жизни. В это время годовой прирост достигает полуметра. В дальнейшем рост замедляется, деревца подрастают только по 30 см в год. После 15-20 лет дерево может полностью остановиться, либо его прирост становится практически незаметным.

Корневая система туи Брабант

Для всех туй типично горизонтальное расположение корней, не уходящих слишком глубоко в грунт. Во время подращивания в контейнерах корневая система приобретает компактность.

Обратите внимание! Во время пересаживания в открытый грунт разделять корни не нужно, достаточно перевалить вместе с комом в посадочную яму. В течение всего года необходимо следить за увлажненностью почвы и при необходимости выполнять полив.

Туя Брабант — посадка и уход

Покупать саженцы следует в надежных торговых точках и питомниках. Дело в том, что туя крайне медленно реагирует на неблагоприятные условия, но делает это обязательно. В результате может получиться так, что испорченный саженец погибнет уже после пересадки, хотя повредили его еще в магазине. Отличить больное растение визуально неспециалисту сложно, но слишком дешевый ценник должен насторожить.

Качественный посадочный материал легко узнать. Хвоя упругая и имеет яркий цвет. Бурые и желтые кончики – явный признак болезни. Здоровые кончики корней – белого цвета, диаметром 1-3 мм. Почва в контейнере – влажная. Лучше всего приобретать саженцы высотой до 1 м, но не ниже 20 см.

Как сажать туи Брабант

Оптимальное время, чтобы посадить на постоянное место в открытый грунт саженец туи, зависит от его типа:

Посадочную яму копают глубиной 70-75 см и диаметром около 1 м. Если же речь идет о посадке живой изгороди, то роют траншею такой же глубины. Дно посыпают слоем 10 см из песка или керамзита для лучшего дренажа. По центру насыпают холмик из плодородного грунта, поверх которого расправляют корни саженца. Заполняют яму заранее подготовленной почвосмесью, стараясь слишком сильно не утрамбовывать, так как корни нуждаются в притоке воздуха.

Чтобы при поливе вода не растекалась в стороны, вдоль посадочной траншеи или вокруг ямы для одиночной посадки из грунта сооружают валик высотой 20 см.

Важно! Саженцы 2-3 лет пересаживают только перевалкой, следя за тем, чтобы корневая шейка располагалась вровень с уровнем грунта.

Сразу после пересадки саженцы обильно поливают, добавляя на каждое дерево по 30-50 г нитроаммофоски. Пристволовые круги присыпают слоем мульчи для защиты от пересыхания почвы и сдерживания роста сорняков.

Выбор места и подготовка почвы

Полутень – идеальное освещение для молодых деревьев. Добиться этого можно, высаживая их вдоль высоких зданий, обеспечивающих затенение в течение части светового дня. Рядом с высокими и старыми деревьями высаживать молоденькие туи не стоит, ведь затенение получится слишком сильным.

Почву в посадочные ямы засыпают готовую, подходящую для хвойников, либо смешивают грунт самостоятельно. Для этого берут 3 части дерновой земли, добавляют по 1 части песка и торфа. Структура должна быть рыхлой и легкой, идеальная кислотность — pH 4–5,5.

Обязательный уход за растением

Среди мероприятий, необходимых молодым саженцам, самыми важными являются следующие:

1. Полив. Выполняют через 3-4 дня, из расчета до 10 л воды под каждый саженец.
2. Рыхление. Необходимо, но на глубину не более 10 см. Обойтись без рыхления позволит слой мульчи из торфа или опилок.
3. Удаление сорняков. Сорняки вокруг туи важно удалять сразу, особенно с глубокими корнями.

Обратите внимание! При успешном укоренении первую обрезку проводят в августе.

Если же саженец выглядит слишком рыхлым, то его сразу после посадки надо подстричь, удаляя поврежденные веточки и задавая направление роста кроны.

Типичные болезни и вредители

Определить, что растение испытывает стресс от болезни или неправильного обращения, довольно легко. Например, пожелтение дерева, особенно с какой-то одной стороны, может говорить о том, что на корни попадает моча домашних животных. Нередко корни поражают грибковые инфекции, уничтожая симбионтов хвойника. Об этом говорит легко проваливающаяся при надавливании у ствола кора деревца.

Большой урон туе могут нанести такие вредители, как проволочник и личинки жуков-долгоносиков. От проволочника помогает известкование почвы, а от долгоносиков – специализированные инсектициды. Чтобы подлечить больное дерево, берут раствор бордосской жидкости и обрабатывают хвою.

Встречаются и другие проблемы:

• Фитофтора. Первой страдает корневая система, а затем грибок перекидывается на хвою. Туя быстро увядает, хвоя становится неприятного липкого вида и серого цвета. Причиной становится избыточный полив или заболачивание почвы. Для лечения проводят обработку фунгицидами.
• Фузариоз. Из-за него хвоя приобретает бурый цвет. Чтобы справиться с заболеванием, удаляют пораженные побеги, а дерево обрабатывают раствором «Фундазола».
• Ржавчина. Обычно проявляется в марте. Пораженная хвоя темнеет и опадает. Помогает обработка фунгицидами на основе меди.
• Тля туевая. Ее легко заметить по шевелению на веточках. Сильно пораженные побеги быстро сохнут. От тли обрабатывают «Карбофосом».

Обратите внимание! Против гнили помогает обработка пораженных частей раствором медного купороса. Если есть подозрение на поражение древесины вредителями, то вводят в кору инъекцию «Актеллика» по инструкции.

Туя Брабант — желтеет хвоя

Не только вредители и болезни могут причинить вред юному деревцу. Порой причиной потери привлекательного внешнего вида становится дефицит микроэлементов. При этом добавлять удобрения стоит очень аккуратно. Избыток приведет к усыханию кончиков побегов.

Если хвоя приобретает красно-фиолетовый оттенок, это свидетельствует о нехватке фосфора. Вносят нитрофоску, аммофос или другой фосфорсодержащий состав.

Пожелтение хвои говорит о нехватке железа, а ее бледный вид указывает на дефицит азота. Подкормки проводят при поливе, следуя рекомендации производителя удобрения.

Подготовка к зиме

Перед зимовкой саженцы укрывают мешковиной, лапником, нетканым материалом, крафт-бумагой. Крону накрывают полностью и фиксируют шпагатом. Со взрослыми растениями уже не понадобится прилагать столько усилий, они благополучно зимуют без укрытий.

Предотвратить повреждение корней позволяет мульчирование. Для этих целей отлично подходит хвоя, торф, измельченные побеги хвойных и лиственных деревьев. Весной рекомендуется старую мульчу сгрести и сжечь, а взамен насыпать слой опилок или хвои.

Формирование кроны

Обрезка туи имеет большое значение для самого растения. Если ее не делать, крона становится рыхлой, неопрятной. Неудаленные вовремя пожелтевшие или поврежденные ветки могут стать источником поражения всего дерева болезнью или вредителями.

Рекомендуют проводить первую обрезку, когда среднесуточная температура поднимется до +10 °С. Взамен срезанного на треть побега образуется буйный новый прирост боковых отростков, быстро заполняющих прорехи в кроне. Если же макушка дерева согнулась зимой из-за сильного ветра или тяжести снега, то ее для исправления ситуации просто обрезают, придавая кроне прямоугольную форму.

Если на участке имеется всего несколько туй, то их формовку выполняют обычным секатором или садовыми ножницами. Для формирования правильной геометрии длинной живой изгороди может потребоваться электроинструмент.

Туя Смарагд и Брабант – отличия

Обратите внимание! Конкурентом по популярности для сорта Брабант является Смарагд.

Оба обойдутся при покупке примерно в равную сумму – разница несущественна, но отдавать предпочтение тому или иному сорту стоит, опираясь на их ключевые отличия. Что лучше – туя Смарагд или Брабант – решать необходимо, исходя из условий на конкретном участке.

Особенности выращивания туи Брабант: посадка, уход, использование в ландшафтном дизайне

В парковых и садовых посадках тую обычно сочетают с другими хвойниками, предпочитая видовые и цветовые контрасты. Хорошими соседями для Брабанта являются кипарис, ель, лиственница, можжевельники распростертого и шаровидного типов, микробиоты.

Если же речь идет о создании живой изгороди, то они бывают двух типов:

1. Свободнорастущие. Между деревьями остаются промежутки, а их крона постригается в форме правильных геометрических фигур, одинаковых или разных.
2. Стриженные. Посадка производится с максимальной плотностью, чтобы уже через 2-3 года получить плотную стену высотой около 1,5 м. Стрижку выполняют подравнивающего типа, не выделяя каждое отдельное растение. За счет переплетения веток соседствующие деревца в буквальном смысле превращаются в непроходимую стену. Примечательно, что с годами стволы не оголяются, что особенно ценится в ландшафтном дизайне.

Учитывая, что полив и периодические подкормки, а также стрижка – основные мероприятия по уходу за живой изгородью, единственным препятствием для более широкого распространения становится высокая цена сортовых саженцев. В среднем 1 деревце высотой до 1 м обойдется в 1,5 тыс. руб.

Туя Брабант – красивое хвойное дерево, которое сажают в одиночной и групповой посадке. Его неприхотливость и высокая жизнестойкость, долгий срок жизни и хорошая восприимчивость к формирующей обрезке сделали его очень популярным во всех регионах. С каждым годом живая изгородь или одиночный солитер будут выглядеть еще лучше.

Туя Брабант: опис, посадка та догляд

Це дерево має витягнуту пірамідальну форму і чимось нагадує кипарис. Може бути своєю декоративністю та вічнозеленими гілками? Чи урочистою безтурботністю серед осені та весни? Але на відміну від свого південного побратима, туя Брабант зростає і в холодніших широтах. Своєю невибагливістю та прихованими здібностями туя не перестає привертати увагу любителів-садівників та професійних дизайнерів.

Опис сорту

Туя західна Брабант (Thuja occidentalis ‘Brabant’) – це рослина з плоскими лускоподібними, притиснутими до гілок листям. У природі воно представлено у двох життєвих формах: дерево та чагарник. Відносять ту до сімейства Кіпарисових. Ботанічна назва Thuja occidentalis ‘Brabant’ перекладається як «білий кедр». Батьківщиною туї західної вважається Канада. Там вона росте лісовими болотами, біля річок і струмків. У природних умовах зростає до величезних розмірів.

Висота туї Брабант сягає 18-20 м, а живе це дерево до 200 років. Цей вид туї цінується за широкошарову деревину, яка добре зберігається у вологому середовищі. З такого матеріалу часто роблять човни, паркани, залізничні шпали, його застосовують для покрівлі. У наших широтах західна туя вище 4 м зазвичай не росте.

Пірамідальна форма крони з віком втрачає свою пишність, стає більш рідкісною. Хвоя у рослини луската, довжина її досягає 4 мм, жорсткі листочки щільно притиснуті до гілок. Верхня сторона плоских гілочок темно-зеленого забарвлення і блискуча, а нижня виворітна сторона світло-зелена та матова. Взимку хвоя стає буро-зеленою або коричневою, функціонує вона 2–3 роки, потім опадає разом із гілочками.

Кора молодих дерев червоно-бура і гладка, з віком стає сіро-коричневою і поступово починає відшаровуватися вузькими поздовжніми стрічками. Шишки коричневі, яйцеподібної форми, дрібні – до 8–12 мм у довжину, насіння дозріває у жовтні. Крона дерева невеликих розмірів, з шириною в межах 1 м. Часто крона опускається вниз до поверхні грунту.

Туя Брабант добре переносить пересадку і швидко додає у зростанні – до 30 см на рік. Цей невибагливий вигляд може рости на різних ґрунтах і територіях, посадка його обмежена тільки районами, де часто буває посуха або лютують сильні морози з температурою нижче -350С. Туя західна брабант димо- та газостійка, може рости як на сонці, так і в тіні.

Висота туї Брабант сягає 18-20 м, а живе це дерево до 200 років.

Особливості посадки та догляду

Туя воліє родючі землі, де виросте пухнастішою і яскравішою хвоєю. Рослина любить сонячне світло, але не можна допускати попадання прямих сонячних променів, оскільки це призводить до зневоднення хвої. Ідеальним варіантом для успішного зростання буде невелика півтінь. У густій тіні крона туї буде більш рідкісною. Є кілька способів посадки цієї рослини. Тут все залежить від поставленої мети і від того, який посадковий матеріал є в наявності.

Посадка туї саджанцями

1. При посадці рослини його коренева система повинна бути закрита, щоб не відбулося її зневоднення та висихання. Найкраще посадку чи пересадку робити навесні.
2. Посадкова яма повинна підходити кореню рослини за розмірами, тобто бути на 20-30 см глибше за його довжину і мати близько одного метра в діаметрі.
3. У ямі необхідно влаштувати дренажну систему. Для цього на її дно укладається шар керамзиту, битої цеглини або гальки. Висота такого шару має бути близько 20 см.
4. Зверху цей шар потрібно засипати сумішшю ґрунту, торфу та піску в рівному співвідношенні. У разі пересадки дорослої рослини до цієї суміші ще додають 0,5 кг нітроамофоски.
5. Садити рослину потрібно акуратно, намагаючись не заглибити шийку кореня, яка повинна бути на одному рівні з поверхнею ґрунту. У разі недотримання цієї умови саджанець може загинути.
6. При посадці групи рослин для створення алеї, рослини потрібно висаджувати на відстані 3–4 м одна від одної, а інтервал між рядами повинен за 6–8 м. Для формування із саджанців огорожі рослини висаджують із інтервалом у 0,5–0,7 м .

Садити рослину потрібно акуратно, намагаючись не заглибити шийку кореня, яка повинна бути на одному рівні з поверхнею ґрунту.

Посадка туї живцями

Зрізані при обрізанні рослини гілки використовуються для посадки як живці. Садять живці зазвичай восени в закритий ґрунт.

Вибирають живці з розміром 10-15 см.

Потім ставлять їх у ємність з водою або відразу садять у ґрунт, але земля має бути вологою.

Після появи у зрізаних гілочок корінців, їх потрібно висадити, але не у відкритий ґрунт, а в приміщенні, тому що незміцнілі рослини ще дуже чутливі до морозів і взимку можуть загинути.

До весни саджанці стають витривалішими і їх висаджують вже на вулиці, у відкритий ґрунт.

Зрізані при обрізанні рослини гілки використовуються для посадки як живці.

Розмноження туї західним насінням

При цьому способі розмноження виростають найбільш міцні та стійкі до зовнішніх умов рослини. Їх декоративні властивості виходять при цьому трохи гірше, але розмноження туї насінням теж часто використовується.

Зібрані шишки рослини укладають у теплому місці або трохи підігрівають, поки вони не почнуть розтріскуватися.

Потім з шишок витягують насіння і поміщають їх у зволожений пісок.

Через кілька днів насіння дістають і висаджують у спеціально підготовлені ємності із сумішшю з дернової землі, піску та торфу, при цьому має дотримуватися співвідношення 3:1:1.

Ємності залишають у теплому місці, і зволожують іноді грунт.

Після появи паростків, ємності виносять у прохолодне приміщення

Потім поступово привчаючи до холоду, на нетривалий час щодня виносять на вулицю, поступово збільшуючи час перебування в холодних умовах. І нарешті висаджують рослини на вулиці.

При цьому способі розмноження виростають найбільш міцні та стійкі до зовнішніх умов рослини.

Особливості догляду

1. У перший місяць після посадки поливати саджанці потрібно один раз на тиждень, при цьому на кожну рослину потрібно не менше одного відра. У посушливий період кількість поливів збільшують до двох разів на тиждень (можна і частіше), витрачаючи на дерево не менше 15-20 л. У спекотні літні дні полив саджанців має бути щоденним.
2. Ґрунт потрібно регулярно розпушувати, бажано після поливу. Розпушувати потрібно верхній шар ґрунту, не більше 10 см углиб, щоб не пошкодити розташоване близько до поверхні коріння.
3. Дві перші зими саджанці потрібно вкривати від холоду, а з приходом весни ховати від яскравого сонячного світла.
4. На зиму гілки відкритих дерев краще підв’язувати, оскільки вони можуть витримати тяжкості снігу.
5. Навесні у саду проводять ревізію. Усі пошкоджені гілки потрібно обов’язково видаляти. Їх можна буде потім використати як добриво.
6. На третій рік ту починають обрізати, це дозволяє отримати густішу крону. Перша обрізка зазвичай планується початку літа, друга проводиться наприкінці серпня. Зверху крону підрізають тільки після того, як рослина досягне запланованого зростання.

Ґрунт потрібно регулярно розпушувати, бажано після поливу.

Застосування у ландшафтному дизайні

Туя західна Брабант невибаглива до навколишніх умов, добре витримує атмосферні забруднення, кіптяву та дим. У зв’язку з цим її часто використовують для озеленення великих та малих міст. Рослини розміщують однією або групами, створюючи різні композиції. Туя створює гарну ажурну тінь і надає навколишньому ландшафту незвичайного вигляду. Крім того, ця рослина насичує повітря фітонцидами, якими дихати корисно для здоров’я.

Крону туї легко видозмінювати; вона добре переносить коригування та стрижку, швидко відновлюється і росте ще густіше. Ці якості рослин широко використовуються ландшафтними дизайнерами. Туя Брабант – універсальний матеріал для створення будь-яких форм: квадрата, кулі чи піраміди. На основі цієї рослини можна вирощувати найнезвичайніші фігури, причому на будь-яких рельєфах ґрунту. Результат залежатиме лише від фантазії дизайнера.

Завдяки здібностям до адаптації та швидкого відновлення та зростання, західну тую часто використовують для створення огорожі. Для вирощування густої та пишної огорожі потрібно дотримуватись наступних правил:

• висаджувати рослини потрібно на відстані від 0,5 до 1 м один від одного – залежно від задуманої щільності огорожі;
• двічі на рік насадження необхідно обрізати. Роблять це великими фрагментами, залишаючи частину нових пагонів;
• крону підстригають, надаючи їй форму піраміди: нижня частина має бути широкою, а верхня – звуженою.

Туя створює гарну ажурну тінь і надає навколишньому ландшафту незвичайного вигляду.

Висаджені в ряд туї чудово замінять огорожу. Крім красивого зовнішнього вигляду, у такої стіни буде ще багато інших переваг:

• густа зелена огорожа закриє малопривабливі краєвиди на вулиці;
• створить добрі умови для відпочинку;
• наситить навколишнє повітря фітонцидами;
• зменшить кількість пилу, вихлопних газів та вуличного шуму;
• паркан матиме декоративні якості як влітку, так і взимку;
• завжди приємно милуватися плодами своєї праці.

Висаджені в ряд туї чудово замінять огорожу.

Туя західна Брабант легко звикає до нового середовища і радує своєю зеленню в будь-який сезон року. Ту можна зустріти на вулицях, у парках, біля адміністративних та громадських установ. Цій рослині можна надавати різні форми і створювати за його допомогою різноманітні композиції. Туя дає прекрасну ажурну тінь і насичує повітря фітонцидами, але виросте вона такою лише після дотримання правил посадки, нашої уваги та догляду.