Розсада томатів фіолетова: причини та як виправити ситуацію?

За певними зовнішніми ознаками можна дізнатися, чи рослина відчуває дефіцит корисних елементів. Фіолетове листя томату – результат нестачі фосфору, азоту або калію. Рідше причиною є холодний ґрунт або нестача води. Щоб усунути проблему, городнику необхідно знати, якими методами із нею боротися.

Помідори добре ростуть у теплих регіонах за температури повітря від 21 до 24°C. Вони вимагають суглинного, добре дренованого грунту з рН між 5.5 і 6.8. Як і всі плодові рослини, помідори потребують сонця протягом більшої частини дня.

У порівнянні з нестачею інших поживних речовин, симптоми дефіциту фосфору, як правило, не дуже помітні і можуть бути важковизначеними.

У розсади помідорів листя стає знизу фіолетовим або бузковим, що є неприродним забарвленням для томатів на будь-якому етапі зростання. Іноді городник зауважує, що кущ погано росте.

Нижня сторона старішого листя яскравіше демонструє фіолетову пігментацію. Однак у деяких випадках жодних явних симптомів на листі не спостерігається, зміна кольору не помітна, якщо не придивитися.

У томатів листок не тільки синіє, а й може стати шкірястим, а прожилки утворюють коричневу сітку. Стає зрозуміло, що фіолетовий відтінок з’явився недарма. У помідорної розсади деяких сортів дефіцит фосфору характеризується паленими кінчиками та розвитком хлорозу, а також некротичними плямами на краях листя. Квітки є, але врожайність низька.

У запущених випадках рослини не можуть цвісти, незважаючи на родючий ґрунт, полив, підживлення і це може бути результатом дефіциту поживних речовин.

Фіолетове листя з бронзовим або бурим краєм говорять про надлишок вологи або нестачу калію в ґрунті.

Червоно-фіолетові нижні сторони листя разом із повільним зростанням говорять про дефіцит фосфору через холодний або кислий грунт.

Дійсно, ґрунт, який є надто кислим або холодним, може ускладнювати процес поглинання рослиною фосфору. Необхідна пересадка в новий ґрунт та полив теплою водою.

Якщо говорити про недолік фосфору, то рослини спостерігаються такі симптоми:

• зазвичай уражаються нижнє перше листя рослини;
• покрив темніє (темно-зелений, синій, фіолетовий або сірий) і виглядає блискучим;
• листя може почати жовтіти, якщо дефіцит фосфору поєднується з нестачею інших поживних речовин або проблемами рН;
• з’являються бронзові, фіолетові чи бурі плями;
• стебла іноді стають яскраво-червоними чи фіолетовими, але не завжди.

Недолік фосфору на вегетативному етапі зазвичай проявляється на нижніх відростках, якщо не відреагувати, то незабаром змінює колір уся рослина.

Фосфор – необхідний елемент для росту та розвитку рослини. Коли інші поживні елементи надходять до нього, фосфор допомагає перетворити їх на корисні будівельні блоки (білки та нуклеїнові кислоти). Він є посередником між двома видами енергії у метаболічному процесі.

Фосфор важливий під час кожного кроку життєвого циклу:

• у розсаді сприяє здоровому розвитку коренів;
• у молодих рослин забезпечує сильні стебла та листя;
• під час цвітіння та формування зав’язей сприяє розвитку плодів;
• під час дозрівання покращує харчування помідорів.

Розглянемо основні причини фіолетового забарвлення листя розсади. Найчастіше це відбувається через відсутність поживних речовин.

Причини дефіциту фосфору:

• недостатнє використання добрив та органіки;
• недотримання температурного режиму;
• низька ефективність застосування добрив у результаті ерозії ґрунту;
• іммобілізація у фосфатах Ca через надмірне вапнування;
• незбалансоване використання добрив.

Деякі ґрунти за своєю природою мають низький рівень фосфору. Це вапняний алкалічний ґрунт, в якому кальцій присутній у високій концентрації. Оптимальний рН зростання томату становить 6.5-6.8.

Ґрунти з низьким вмістом органічної речовини або багаті на залізо також можуть бути проблематичними. Фосфор необхідний для зростання, поділу клітин, подовження коріння, насіння та розвитку плодів.

Він є частиною декількох сполук, включаючи олії та амінокислоти.

Існують відмінності у сприйнятливості до дефіциту фосфору між різними різновидами помідорів. Якщо поле було оброблено належним чином, то залишкове добриво від культур, що вирощувалися раніше, може забезпечити наступний урожай достатньою кількістю фосфору.

Іноді фосфор перетворюється на нерозчинну форму, навіть якщо потрапляє у грунт рідкому вигляді. Так відбувається при великому додаванні золи в ґрунт.

У цьому випадку мінерал не тільки не засвоюється рослиною, а й гальмує її розвиток.

Перевірити надлишок елемента просто: достатньо на початку весни посіяти на цьому місці редиску, яка почне рясно стрілкуватися, якщо фосфор присутній у ґрунті надлишку.

Інша причина появи фіолетового забарвлення – холодна чи волога погода, яка перешкоджає правильному розвитку коріння. Посадка помідорів на відкритому повітрі надто рано або в теплиці, де прохолодно, може призвести до того, що листя молодих рослин буде фіолетовим. Це короткострокова проблема, але може вплинути на зростання томату.

Як би це дивно не звучало, але свійські тварини теж негативно впливають на розвиток рослин. У їхній сечі міститься шкідливий для томатів компонент, особливо варто виділити кішок.

Іншою причиною може стати зараження вірусом, який легко передається від буряків або невеликими комахами, що впорскують у листя свою слину, звідси і зміну забарвлення. Листоблошки – це невеликі комахи, що літають. Їх легко виявити, оскільки вони зазвичай присутні у великій кількості.

Найраніші симптоми зараження – невелике пожовтіння та/або фіолетовий колір верхнього листя. Нижні схильні трохи скручуватися вгору. При сильному зараженні вся верхівка рослини змінюється на червонувато-фіолетову, іноді жовтувато-зелену. Ці проблеми вирішуються використанням спеціальних хімікатів, якими обприскують рослини.

Виявлення дефіциту фосфору може бути ускладненим.

Більшість грунтів містить деяку кількість елемента, якого може бути достатньо, щоб запобігти видимим симптомам дефіциту, навіть якщо наявний рівень занадто низький, щоб підтримувати здорове зростання овочів.

Для запобігання дефіциту можна використовувати готові суміші, які є недорогими та простими у застосуванні. Фосфор наносять на рослини у вигляді фосфату разом з азотом та калієм (тріо NPK у продуктах добрив).

Для визначення співвідношення кожного з цих поживних речовин рекомендується проводити ґрунтове тестування. Перед посадкою зазвичай рекомендується застосовувати фосфор та калій. Азот може бути внесений пізніше, під час вегетативного зростання. Фосфор покращує якість овочів та ефективність поглинання ґрунтом води.

• органічні добрива;
• тваринний послід і перегній;
• мінеральні добрива;
• суперфосфат, діамонійфосфат;
• біодобрива;
• солюбілізуючі фосфатні бактерії, мікоризи.

Можна контролювати процес підживлення, застосовуючи органічні джерела, такі як фосфат чи рибне добриво. Рослини, які адаптовані до низьких рівнів доступного ґрунтового фосфору, швидше за все, страждають від фосфатного отруєння. У разі необхідно забезпечити оптимальний рівень фосфору для рослини. Але почуття міри приходить до городника лише з досвідом.

Якщо причиною появи фіолетового відтінку стали комахи або хвороба, саме час використовувати спеціалізовані засоби. У разі недотримання температурного режиму рослинам необхідно забезпечити необхідний рівень тепла навколишнього середовища.

Важливо знати такі принципи.

• Будь-яка зміна кольору листя сигналізує про наявність проблеми. Найкраща профілактика – турбота про рослини на етапі їх зростання. Огородник зобов’язаний забезпечувати оптимальний температурний режим, оскільки він багато в чому впливає розвиток томатів.
• Помідори – теплолюбні мешканці городу, вони не люблять різких похолодань, але є гарний засіб – загартовування. Розсаду можна на ніч виносити надвір, але тільки якщо температура повітря не знижується нижче 18 градусів. Такий метод допоможе запобігти ймовірності появи фіолетового відтінку потім.
• Щоб уникнути шкідників і запобігти захворюванням, потрібно вчасно обприскувати рослини.
• Лікування дефіциту фосфору вимагатиме додавання елемента в ґрунт таким чином, щоб наситити помідори, але не завдати їм шкоди. Це важливо, тому що томат любить додаткове харчування, як і будь-яка плодоносна або квітуча рослина. Коли рівень вмісту фосфору стає високим, можуть виникнути інші проблеми.

• Використовуйте добриво, яке постачається у вигляді порошку або гранул. Не наносьте фосфат на рослини, які не виробляють овочі, та не додавайте елемент безпосередньо у воду.
• Хоча фосфор може зіграти головну роль у зростанні плодів та появі суцвіть, багато уваги необхідно приділити підтримці балансу у ґрунті. Важливо не просто усунути дефіцит, а й запобігти проблемам у майбутньому.
• Як правило, фосфор повинен додаватися лише один раз у кожному циклі росту рослини. Ви можете використовувати його при необхідності разом з кальцієм та магнієм. Надлишок завадить рослинам на певному етапі розвитку поглинати інші ключові поживні речовини, що загрожує появою нових проблем.

Варто пам’ятати, що зовнішній вигляд овочів завжди сигналізує про появу проблеми, якою б вона не була. Головне – вчасно звертати на це увагу.

Перші ознаки можуть з’явитись у проміжку 6-8 тижнів після сходів насіння. Грамотний агротехнік може все виправити, перш ніж настануть незворотні наслідки.

Чому у помідорів буває фіолетове листя?

Бадилля здорових помідорів зеленого кольору, але якщо листя раптом набуло фіолетового відтінку, значить, з рослиною трапилося лихо – його потрібно рятувати.

Поява фіолетового відтінку на листі томатів відбувається не відразу, а поступово, тому це негативне явище виявляється не вчасно.

Спочатку з’являються невеликі плями бузкового або рожевого кольору на старому листі, розташованому знизу куща. Через деякий час вони стають фіолетовими. Потім листя починає скручуватися, притискатися до стебла.

Хворий лист піднімається або, навпаки, опускається донизу.

Якщо не вживете вчасно захисні заходи, то ці зміни поширяться молодішим листям, стеблом. Він почне змінювати колір – стане фіолетовим. А ще стане жорстким та ламким. Крім того, ворсинки стебла подовжаться, погрубішають. Потім кущ почне слабшати, може зовсім зав’янути. Зрозуміло, що добрих помідорів з такого куща одержати не вдасться.

Чому ж зелене листя помідор стає фіолетовим? Чим їх лікувати?

Таке явище може статися ще до зав’язі плодів. При цьому зміна забарвлення зазвичай відбувається лише з тепличними або парниковими помідорами. Причин тому дві – це нестача поживних речовин у ґрунті та несприятливий температурний режим у теплиці.

Якщо зміна відтінку листя відбувається із саджанцями, то вони припиняють свій подальший розвиток.

Поява фіолетового листя на помідорах може бути пов’язана з патологіями розвитку коріння.

Як виправити ситуацію?

Щоб листя не стало фіолетовим, досвідчені городники забезпечують розсаді оптимальний температурний режим. При появі перших паростків необхідно створити температуру повітря в теплиці вдень не вище 16 градусів, а вночі – не вище 13 градусів за Цельсієм. При відхиленні від норми на користь підвищення температури розсада піде в надмірно швидке зростання, що дуже небажано для комплексного розвитку рослини.

За тиждень температуру повітря в теплиці вдень потрібно підвищити до 18-20 градусів, а вночі – до 18 градусів.

Поява фіолетового кольору на стеблах розсади свідчить про те, що вона мерзне. Достеменно відомо, якщо навіть нетривалий час температура повітря в теплиці виявляється 14 і менше градусів, розсада починає мерзнути, нижня і зовнішня сторона листя стає фіолетовою.

При першому виявленні змін у зеленому забарвленні розсади забезпечте правильний температурний режим. Після цього ваша розсада знову стане зеленою.

Необхідна кількість органічних добрив прогріє коріння, але не переборщіть із дозуванням.

Що стосується зміни кольору листя та стебел розсади, то причина тому – брак фосфору. Цей мікроелемент забезпечує розсаду енергією зростання, стимулює обмінні процеси в тканинах, підвищує цукристість, а в результаті сприяє підвищенню врожайності кущів.

При нестачі сірки кущ стоншується, стебло не міцніє.

При нестачі бору листя жовтіє, а з зворотного боку прожилки стає фіолетовим.

Важливий елемент – фосфор

Розсада акумулює у собі фосфор, щоб у процесі зростання та плодоношення поступово його витрачати. Це означає, що при нестачі або відсутності цього елемента ще при вирощуванні розсади згодом доросла рослина просто не отримає фосфору. Такі помідорні кущі ростуть повільно, бідно цвітуть, та й час цвітіння недовгий. Зав’язі при цьому може зовсім не бути або кількість плодів буде незначною. Плоди подрібнюють і будуть несмачними.

Якщо ви дотримувалися правильного температурного режиму у своїй теплиці, але фіолетовий відтінок на розсаді все-таки з’явився, значить вам слід негайно збагатити грунт фосфором. Для цього найкраще використовувати засіб «Азофоска» або комплексні мінеральні добрива з високим вмістом фосфору.

Дуже важливо знати, що іноді фосфор у складі порошкових суперфосфатів недоступним для помідорної розсади. Щоб не ризикувати, краще використовуйте рідкі добрива або розводьте порошкові добрива у воді.

Несприйняття сухого фосфору розсадою може відбуватися, якщо грунт занадто лужний або кислотний. При надлишку деревної золи кристали фосфору можуть не розчинятися у грунті. Гірше того, якщо в такий ґрунт фосфор потрапляє у розчиненому стані, то незабаром знову кристалізується і стає недоступним для розсади.

Провесною, ще до пересадки розсади у відкритий грунт, можна народним способом переконатися, чи не перенасичений грунт під помідори фосфором. Для цього посадіть на цьому місці редис. При надлишках фосфору десята частина посіву редиски почне стрілюватись.

Які заходи слід застосувати у разі зміни кольору помідорного листя?

Як тільки ви помітите перший фіолетовий лист на одному з помідорних кущиків, негайно приступайте до порятунку плантації. Якщо ви відкладете цю справу до кращих часів, то процес стане незворотнім, і цього року помідори вам доведеться купувати, а не рвати зі своїх грядок.

Насамперед ви повинні переконатися, що в теплиці комфортна для помідорів температура. Якщо температурний режим не відповідає необхідному помідорам, негайно приведіть його до норми, і тим самим розсада буде врятована. Не завадить полити розсаду теплою водою.

• Якщо температурний режим у теплиці нормальний, негайно удобріть ґрунт фосфорними добривами.
• Якщо фіолетові плями з’явилися на помідорах, що вже ростуть у відкритому грунті, через похолодання, то накрийте плівкою грядки, і нехай вона залишається до настання теплих днів.

У прохолодні помідори годувати не потрібно. Краще дочекайтеся потепління і вже після цього підживіть плантацію.

Що робити, якщо стебла та листочки розсади томатів стали фіолетовими?

Самостійно вирощені помідори набагато корисніші, ніж куплені на ринку.

Якщо ви прагнете виростити здоровий урожай томатів, необхідно вибрати улюблений сорт, посадити насіння та забезпечити молодим рослинам необхідні умови.

Від якості розсади залежить якість плодів, що встигли, томатів. Якщо ви помітили, що розсада поникла, листочки скручуються або змінюють колір, настав час бити на сполох.

Однією з основних проблем стадії вирощування розсади є поява фіолетового відтінку на листі. Іноді колір змінює не лише зелень, а й стебло. Важливо зрозуміти чому це сталося.

Якщо не з’ясувати причину, боротися із проблемою неможливо. Недосвідчені садівники починають «заливати» молоді рослини добривами та підживленням.

Це може призвести до виникнення інших хвороб або навіть загибелі розсади.

Причини

У поодиноких випадках фіолетовий колір листової пластини – нормальне явище, що не потребує особливого втручання. Йдеться про окремі сорти.

Наприклад, сорт «Добряк» (має трохи плескату форму, солодкий і м’ясистий) відрізняється фіолетовим відтінком листя і стиглого плоду. Інформацію про сорт посадженого насіння можна знайти на звороті етикетки.

Якщо ви впевнені, що нетиповий колір не виправданий особливостями сорту, причина криється трохи глибше.

Для зростання та здоров’я розсади необхідно підтримувати певну температуру у приміщенні. Температура повітря не повинна опускатися нижче 18 °C. Вирощування молодих помідорів відбувається навесні. В цей період закінчується опалювальний сезон.

Відключення опалення в холодні дні тягне за собою різке зниження температури в будинку. Горщики з розсадою помідорів не можна ставити на холодні підвіконня або підлогу.

Переохолодження повітря та ґрунту в горщиках призводить до виникнення синього або фіолетового відтінку листя.

Чому температура негативно впливає на рослину? Вся справа в кількості фосфору, який надходить у розсаду, що розвивається. При низькій температурі коренева система не може поглинати мінерали.

В результаті листя синіє або набуває фіолетово-бурий відтінок. Іноді переохолодження відбувається в період загартовування перед висаджуванням помідорів у відкритий ґрунт. Для цього горщики виносять на свіже повітря проти ночі.

Якщо температура на вулиці вночі менша за 15 °C, не слід ризикувати.

Якщо температура в приміщенні відповідає нормам, але листочки та стебло набули неприродного кольору, причина криється у нестачі поживних речовин. На дефіцит тієї чи іншої речовини помідор вказує по-різному. Зміна кольору із зеленого на фіолетовий свідчить про нестачу у ґрунті фосфору.

Що робити?

З’ясувавши, що причина, чому синіє листя, криється у нестачі фосфору, люди намагаються внести якнайбільше добрива в горщики з розсадою. Якщо переборщити з дозуванням чи кількістю, можна занапастити молоду розсаду помідорів. Немає сенсу годувати помідори, якщо причина в низькій температурі. Перший етап по дорозі до озеленення листя – регулювання температурного режиму.

Найчастіше розсада росте на підвіконні. Бажано вибирати східну сторону (найсвітліше вікно). Біля горщиків з помідорами має бути градусник для постійного відстеження температури.

Важливо, щоб із щілин у віконній рамі та укосах не дуло повітря з вулиці. У березні на вулиці бувають заморозки. Дерев’яні вікна краще утеплити, заткнувши всі щілини спеціальним утеплювачем.

Пластикові вікна безпечніші для розсади томатів.

Якщо горщики стоять на бетонному підвіконні, підстеліть непотрібну вовняну ковдру.

Якщо розсада росте в теплій кімнаті, не було різких стрибків температури, але листя стало фіолетовим, отже, у ґрунті надто мало фосфору. Неприродний колір листя – перший сигнал проблеми. Томат сповільниться в зростанні і погано розвиватиметься. Щоб рослина росла і розвивалася, потрібно робити підживлення.

Фосфорні підживлення

Багато фахівців стверджують, що до пересадки розсади у відкритий ґрунт не можна проводити підживлення.

Чому вони не рекомендують це робити? Якщо листя набуло нетипового кольору, але розвиток входів не сповільнюється, немає приводу для хвилювання.

Перше підживлення краще вносити в лунку при пересадженні в теплицю або у відкритий ґрунт. Ще краще почекати 10 днів, а лише потім внести добрива у ґрунт.

Однак якщо насіння томатів було посаджено не в спеціальну суміш із достатньою кількістю поживних речовин, потрібно робити додаткові підживлення. Для приготування розчину використовують “Суперфосфат”.

3 г порошку розчиняють у 1 л відстояної води. Помідори дуже бояться хлору, тому полив водою з-під крана суворо заборонено. Можна використати зібрану дощову воду.

Замість “Суперфсофату” часто використовують препарат “Нітрофоска” або “Амофоска універсал”.

Досвідчені городники знають, що “Суперфосфат” практично не розчиняється у воді. Щоб якнайбільше фосфору потрапило в ґрунт і ввібралося кореневою системою томатів, приготуйте витяжку.

Для цього нагрійте 5 л води та додайте ½ ст. л. добрива. Ретельно вимішайте розчин і злийте ¼ частину рідини. Верхній шар містить максимальну кількість поживних речовин.

Злита рідина використовується для поливу помідорів.

Вибирайте добрива без вмісту азоту. Він провокує буйне зростання листя і відкладає перше плодоношення томатів. Сходам помідорів не завадить внесення комплексних добрив («Синьйор помідор» або «Агрікола-Вегета»). Для приготування розчину 1 л води розмішують половину чайної ложки порошку.

Важливо вносити необхідні добрива до ґрунту після висадки помідорів. За кольором, формою та станом листя можна визначити, якої речовини не вистачає рослині. Після цього залишається робити своєчасніші підгодівлі і позбавлятися шкідників. Догляд подарує вам багатий урожай соковитих солодких томатів.

Якщо овочева культура росте дуже повільно, зав’язь з’явилася пізно і в невеликій кількості, потрібно з’ясувати, чому це відбувається. Можливо, настав час змінити місце для висадки помідорів. Двічі на рік слід вносити органічні добрива у вигляді зеленої жижі, курячого посліду або перегною. У бідному ґрунті будь-яка культура погано розвивається і приносить мізерний урожай.

Чому розсада помідор фіолетова і погано росте на підвіконні

Вирощування помідорів через розсаду – справа клопітна, що вимагає дотримання деяких тонкощів. Однак це того варте. Міцна розсада має сильний імунітет, не хворіє, легко приживається, дає надалі якісний урожай. Для вирощування здорових сіянців важливо правильно обробити насіння та ґрунт, надати рослинам оптимальні умови для росту та гарний догляд.

Іноді, незважаючи на всі зусилля, із розсадою виникають проблеми. Помідори починають гірше рости, змінюють забарвлення листя на фіолетове. Чому це відбувається? Які кроки слід зробити для виправлення ситуації? Розбиратимемося.

Причини чому розсада помідор стає фіолетового кольору

Фіолетове фарбування зазвичай з’являється з нижньої сторони листа. Помітивши подібні зміни, городник повинен залишатися байдужим. Для будь-якої рослини існує норма та патологія розвитку. Листя здорових сіянців завжди мають яскраве смарагдове забарвлення. Якщо колір листових пластин змінився – отже, у тканинах відбуваються патологічні процеси.

Посинення сіянців починається зазвичай із прикореневої зони. Поступово це явище охоплює всю рослину цілком, аж до верхівки. Якщо на початковій стадії не вживати жодних заходів, зростання розсади погіршиться, вона почне чахнути на очах.

Фахівці виділяють дві основні причини того, що листя молодих томатів стає фіолетовим:

• Зниження температури повітря та ґрунту.
• Дефіцит такого елемента як фосфор.

Обидва ці чинники часто бувають пов’язані між собою. Якщо відбувається зниження температури до 15 градусів, теплолюбні помідори починають мерзнути. Саджанці відразу ж призупиняють свій розвиток, їх листочки з нижньої сторони стають фіолетового відтінку, нерідко забарвлення змінює і стебло. При тривалому переохолодженні синіють прожилки листових пластин.

У таких умовах теплолюбна культура починає гірше засвоювати поживні речовини, що знаходяться у ґрунті, у тому числі й фосфор. Ситуація посилюється, якщо кислотність ґрунту підвищена.

Така особливість притаманна не лише помідорам, а й іншим рослинам сімейства пасльонових.

При цьому внесення добрива без одночасного підвищення температури не дасть потрібного ефекту, оскільки в холоді у томатів порушується функція корінців, що всмоктує.

На замітку! Якщо в будинку є кішки необхідно подивитися, чи не справляють вони свої потреби в ящиках з розсадою. Котяча сеча може стати ще однією причиною зміни кольору та подальшої загибелі сіянців.

Зупинитись у зростанні розсада може і з інших причин. Наприклад, при нестачі кисню або коли не підходить ґрунт. У першому випадку потрібно прочистити дренажні отвори та акуратно розпушити поверхню ґрунту.

У другому – пересадити розсаду в якісну пухку та поживну землю.

Томати також перестають рости через гнилі коріння або нижню частину стебла. Таке часто трапляється через надмірне поливання при низькій температурі. Особливо велику небезпеку становить «чорна ніжка» – ураження сіянців, що викликається грибком.

Що робити, якщо розсада синіє і стає фіолетовою

Якщо розсада змінила свій колір, не поспішайте з внесенням добрив. Спершу спробуйте вирівняти температурний режим. Оптимальною для помідорів температурою вирощування вважається показник 22 градуси. Перенесіть розсаду в тепле приміщення або встановіть додатковий обігрів.

Якщо холод йде від вікна, можна відсунути ящик із томатами на край підвіконня. Як варіант його знімають і ставлять поблизу. Піддон під розсадою повинен мати ніжки, щоб не торкатися всієї площі дна холодного підвіконня. Деякі городники використовують як прошарок шматки пінопласту – цей прийом дозволяє захистити коріння томатів від переохолодження.

У разі зміни забарвлення на відновлення рослинам буде потрібно приблизно тиждень. Через цей проміжок часу розсада має стати зеленою. Якщо цього не сталося, то причина криється в дефіциті фосфору. Додатковим симптомом у цьому випадку буде скручування листя. Листочки починають притискатися до стебла, яке в свою чергу стає крихким, сухуватим.

Підбираючи добрива, що містять фосфор, намагайтеся вибрати препарат з мінімальним вмістом азоту. Адже при нестачі фосфору в ґрунті дисбаланс проявляється якраз підвищеним вмістом азотистих речовин. Ідеальним добривом у цьому випадку буде суперфосфат. Вноситься речовина під час поливу. Розчин готують із розрахунку: 50 г суперфосфату на 5 л води.

Замінити суперфосфат можна амофоскою, приготувавши добриво у такій же концентрації. Не варто перевищувати дозу препаратів, сподіваючись, що розсада швидше виправиться. Надлишок мінеральних добрив для рослин не менш шкідливий, ніж їх нестача. Обсяг підгодівлі, що вноситься, безпосередньо залежить від віку сіянців.

Позитивно позначиться на стані томатів позакореневе підживлення 0,5-відсотковим добривом, що містить фосфор. Додатково допускається використання деревної золи та гуматів. Прибічникам органічного землеробства можна порекомендувати підживлення з компосту на основі глоду, полину, чебрецю та ягід горобини.

Що робити, якщо розсада помідорів жовтіє

Профілактика

Звичайно, проблему, що виникла, зі зміною забарвлення листя цілком можна вирішити. Але такий стан розсади негативно позначається на її розвитку, відбувається затримка дозрівання та зростання. Сіянцям потрібен час на подальше відновлення, а це означає, що на момент висаджування в ґрунт томати будуть ослаблені. Іншими словами, порушивши нормальні умови утримання на самому початку, надалі можна зіткнутися з цілою низкою труднощів.

Краще все ж таки постаратися не допустити такої ситуації, приділивши увагу профілактиці. Особливого піклування вимагають рослини на ранніх етапах свого розвитку і відразу після висадки в теплицю або відкритий ґрунт. Порушити процес життєдіяльності дорослих кущів набагато складніше. Крім дотримання температурного режиму до профілактичних заходів можна віднести такі кроки:

• Сіяти насіння на розсаду та висаджувати томати слід у збалансований за складом ґрунт. Грядка має бути ще з осені перекопана і добрива. на кожен кв. метр ґрунту рекомендується внести 40 г суперфосфату та 6-7 кг гною або компосту.
• Навесні при підготовці теплиці землю удобрюють комплексним препаратом з калієм і додатково вносять суперфосфат. Додають такі підживлення з розрахунку: 25 г тієї та іншої речовини на 1 кв. метр площі.
• Після висадки на місце розсаду підгодовують через 2 тижні. Підживлення повинне містити одночасно мінеральні та органічні речовини. Наприклад, це може бути настій коров’яку із додаванням суперфосфату.
• Пізніше проводяться ще два основні підживлення з інтервалом у 2 тижні. Оптимальним рішенням буде використовувати суміш із суперфосфату (20 г), калійної солі (15 г) та аміачної селітри (10 г). Добрива необхідно розвести в 10 л теплої води.

Розсада томатів на початку вирощування вимагає до себе уважного та чуйного ставлення. Необхідно ретельно дотримуватись агротехніки культури — це дасть можливість зберегти сіянці. В іншому випадку праці пропадуть задарма, і вам доведеться все починати заново.

Агроном: Що робити, якщо розсада томатів фіолетового кольору: поради фахівців у 2019 році Корисні статті на 1Agronom.ru

Вирощування розсади томатів – справа трудомістка та клопітка. Навіть при ретельному щоденному догляді рослини, залишаючись зовні здоровими, можуть втрачати або змінювати своє забарвлення.

Найпоширеніша проблема, з якою стикаються городники при вирощуванні розсади навесні – це фарбування листя та стебел у бузковий колір.

Зі статті ви дізнаєтеся, чому стає фіолетове листя у помідорів, і що потрібно робити, щоб врятувати розсаду і майбутній урожай.

Причини

Основних причин, через які розсада томатів стала фіолетова, виділяють дві:

• зміна (зниження) температури повітря та, відповідно, ґрунту;
• нестача фосфору в харчуванні рослин.

Кожна з цих проблем може виникати окремо, але найчастіше вони тісно взаємопов’язані. При зниженні температури до 15 °C розсада починає замерзати. Це проявляється тим, що рослини призупиняють свій розвиток, а листя і стебла набувають фіолетового забарвлення.

Багато теплолюбних культур, особливо пасльонові, мають одну особливість – в холодному грунті вони погано засвоюють поживні речовини, у тому числі фосфор.

Ще однією причиною цього явища може бути висока кислотність ґрунту – у цьому випадку фосфор погано засвоюється.

Якщо розсада регулярно отримувала необхідне мінеральне харчування, але рослини все одно стали фіолетовими – це сигнал про те, що їм не вистачає тепла.

Зміна забарвлення необов’язково може розпочатись при зниженні температури до 15 °C. Щойно помітне посинення стебла або нижньої частини листових пластин може початися і при вищому градусі.

Важливо вчасно відстежити цей процес та вжити відповідних заходів.

Хвороби розсади

Недотримання правил вирощування може призвести не тільки до зміни забарвлення стебел, а й до розвитку деяких захворювань:

• Фітофтороз. Ця грибкова хвороба є справжньою проблемою для дорослих помідорів, але при порушенні температурного режиму вона може розвинутися і на молодих рослинах. Основна причина захворювання – різкі перепади температур на фоні високої вологості. Намагайтеся не захоплюватися рясними поливами в холодну погоду і не виносите розсаду на вулицю, якщо там холодно.
• Мозаїка. Хвороба вірусного походження, розвиток якої пов’язане з порушенням умов вирощування розсади. Основних причин появи мозаїки (світлих плям на листі) дві – це недолік освітлення та інфікування ґрунту. Вилікувати рослини від мозаїки неможливо, їх доведеться просто знищити, тому частіше виносите розсаду на сонці, та приділяйте увагу дезінфекції ґрунту перед посадкою насіння.
• Плямистість листя (біла, бура). Біла плямистість (септоріоз) – грибкове захворювання, причина розвитку якого полягає у надмірних поливах. Світлі підсохлі або прозорі плями на листі можуть з’явитися внаслідок опіку після тривалого перебування рослин на сонці. Що робити, щоб уникнути цих проблем? Дозуйте процедуру загартовування, періодично обприскуйте рослини та ґрунт слабким розчином марганцівки або золи.
• Чорний ніжка. Ще одне грибкове захворювання, що вражає молоду розсаду. Виявляється потемнінням (гниттям) стебла у прикореневій частині. Врятувати такі рослини практично неможливо, оскільки почорнінню стебла передує загнивання коріння. Попередити розвиток хвороби можна внесенням у ґрунт золи. Слід уникати перезволоження ґрунту.
• Від нестачі освітлення та надмірних поливів розсада помідорів може витягуватися, жовтіти, а листя засихати та обсипатися. Щоб цього уникнути, слідкуйте за температурою та вологістю в приміщенні – повітря має бути помірно вологим (не сухим). Поливати розсаду слід за необхідності. Не варто робити полив, поки верхній шар ґрунту не підсохне.

Помилки при вирощуванні

Для отримання здорової розсади необхідно забезпечити і регулярно підтримувати правильний температурний режим на рівні 20-22 ° C вдень і не нижче 18 ° C вночі. Його відхилення у будь-який бік призводить до порушення розвитку саджанців – при підвищенні градуса вони витягуються, а при зниженні до +15 °C засвоєння поживних речовин кореневою системою сповільнюється.

Ще одна поширена проблема, яку роблять овочівники – це винесення розсади на балкон із приходом весни. У денний час, коли світить сонце, на балконі створюється комфортний мікроклімат, але із заходом сонця температура різко знижується, що і призводить до посиніння забарвлення стебел.

На балкон розсаду можна виносити для загартовування лише на кілька годин у теплий час. На ніч ящики з рослинами необхідно заносити в приміщення.

Схожа проблема може виникати під час планового відключення опалення навесні. Як правило, у цей час температура в приміщенні знижується на кілька градусів, що також несприятливо позначається на розсаді.

Розміщуйте ящики із саджанцями на сонячному підвіконні, а при різкому похолоданні використовуйте обігрівальні прилади.

Рекомендується чергувати звичайні підживлення із внесенням мікродобрив – це запобіжний захід дозволить уникнути дефіциту поживних речовин.

Як позбутися

Підходити до вирішення проблеми потрібно комплексно. Але спочатку слід підвищити температуру повітря як мінімум до 22 °C. Зазвичай за 5-7 днів рослини знову стають зеленими та продовжують нормально розвиватися. Якщо цього не сталося, то причина точно криється в дефіциті фосфору, тому наступний крок – це внесення добрив, що містять фосфор.

При виборі мінеральної суміші віддавайте перевагу складу, де мало або зовсім немає азоту, так як при дефіциті фосфору концентрація азоту в ґрунті і так перевищена. Томати чудово реагують на суперфосфат.

Його вносять за допомогою поливу, розчинивши 100 г гранул 10 л води.

Багато розчинного фосфору містить амофос. Він вноситься в пропорції 15-25 г/м², але для поливу розсади препарат можна розвести як суперфосфат.

Хвороби томатів, фото, опис, і способи їх лікування

Томат — невибаглива рослина, яка в нормальних умовах рідко хворіє і пошкоджується шкідниками. Втрати врожаю відзначають в місцях постійного вирощування томату і його родичів з сімейства пасльонових, особливо картоплі. Без сівозміни з року в рік відбувається накопичення патогенів та шкідників в ґрунті.

Найбільш інтенсивно цей процес відбувається в теплицях, де створюються сприятливі умови для розмноження. Втрати врожаю томатів від хвороб значно більше, ніж втрати від шкідників. Інтенсивність багатьох хвороб тісно пов’язана з рівнем агротехніки.

Які хвороби томатів найчастіше зустрічаються на томаті, їх фото та способи лікування, читайте в нашій статті.

1. Грибкові хвороби томатів
2. Фітофтороз пасльонових
3. Південний фітофтороз томатів
4. Альтернаріоз (суха плямистість листя, макроспоріоз) і гниль плодів томату
5. Фомоз або бура гниль томата
6. Дідімелла або рак стебел томату
7. Септоріоз або біла плямистість листя
8. Стемфіліум або сіра плямистість листя
9. Сіра гниль томату
10. Фузаріозне і вертицильозне в’янення
11. Фузаріозна коренева гниль і гниль кореневої шийки
12. Біла гниль або склеротініоз томату
13. Бура (оливкова) плямистість, кладоспоріоз або листова пліснява томата
14. Антракноз томату
15. Чорна ніжка томату
16. Обкоркування коренів, або пробкова гниль коренів томату
17. Борошниста роса томату
18. Профілактичні заходи боротьби з грибними хворобами томату
19. Бактеріальні хвороби помідор
20. Бактеріальний рак томату
21. Чорна бактеріальна плямистість томату
22. Бактеріальна крапчастість томату
23. Бактеріальне в’янення томату
24. Профілактичні заходи боротьби з бактеріальними хворобами томату
25. Вірусні хвороби томатів
26. Стовбур томату
27. Мозаїка томату
28. Складний або подвійний стрік
29. Аспермія або кущистість верхівки томату
30. Бронзовість, або плямисте в’янення томату
31. Заходи боротьби з вірусними захворюваннями
32. Фізіологічні або неінфекційні хвороби помідорів
33. Вершинна гниль
34. Сонячні опіки
35. Пустотілість плодів
36. Тріщини шкірки плодів
37. Передчасне опадання квітів
38. Оедема (едема) томату
39. Коди стійкостей гібридів і сортів томату до різних захворювань
40. Біологічні фунгіциди для боротьби з хворобами томату
41. Фунгіциди для лікування захворювань томату

Грибкові хвороби томатів

З появою стійких сортів і гібридів томату, овочівники рідше стикаються з хворобами на томатах. Але при помилках в технології вирощування або у вологі роки можна втратити частину, а то і весь урожай. Які грибні хвороби помідорів завдають шкоди в теплиці та у відкритому ґрунті, як їх не допустити і які заходи вжити для лікування, читайте нижче.

Фітофтороз пасльонових

Збудник – Phytophthora infestans (Mont.) de Ваry.

Це надзвичайно шкідливе захворювання, поширене в теплиці і в ґрунті у вологі роки. Листя, стебла, а потім і плоди буріють і загнивають. Уражені рослини швидко гинуть. А при ранньому ураженні культури урожай може бути втрачений повністю.

Симптоми фітофторозу на томатах

Фото симптомів фітофторозу на плодах і листках томата

На листі, стеблах і плодах формуються некрози різної форми. Ці коричнево-бурі плями, можуть бути розпливчастими або мати чіткі обриси. На нижньому боці листків або на плодах утворюється білий грибковий наліт.

Дані симптоми схожі з південним фітофторозом, але вони відрізняються часом появи та різноманітністю органів, які вражає хвороба.

Незрілі томати покриваються бурими плямами, які поширюються починаючи з плодоніжки. При високій вологості на них теж з’являється світлий наліт зі спор гриба. Плоди, які починають дозрівати більш стійкі до фітофторозу.

Умови для развитку

Фітофторозом томати заражаються при вологості повітря близько 90% (не менше 76%) і температурі повітря +20°С. Активний розвиток фітофторозу спостерігається в період чергування прохолодних ночей і помірно теплих хмарних днів. Захворювання являє найбільшу небезпеку при осінній посадці томатів в умовах закритого ґрунту.

Інкубаційний період триває від 3 до 11 днів. Його тривалість залежить від температури повітря. При температурі вище +26°C і зниженні вологості повітря менше ніж 76%, розвиток інфекції припиняється.

Джерело зараження

Інфекція хвороби фітофтороз живе на уражених посадках картоплі. А також ооспори, зберігаються в ґрунті, на рослинних рештках і насінні. Далі спори гриба поширюються з вітром, краплями води та дрозофілами по томатах.

Заходи боротьби з фітофторозом томату

Народні методи:

• Обприскування йодним розчином. Для його приготування потрібно змішати 10 л води з 20 краплями йоду та 1 л нежирного молока. Розчин відразу готовий до використання.
• Кефірна суміш. Змішайте 1 л кислого кефіру в відрі води. Розчином обприскують рослини для профілактики через кожні 7-14 днів.
• Відвар хвоща. Візьміть 100 г сухого або 150 г свіжого хвоща і прокип’ятіть 30 хвилин на слабкому вогні в 1 л води. Готовий розчин розводять в 5 л води та обприскують їм рослини.

Біологічні способи лікування хвороби томатів:

Псевдобактерин-2, Фітоспорін, Фітоцид, Серенада АСО, Фітохелп, Гаупсин, Гамаір, Фармайод.

Хімічні методи:

Ридоміл Голд, Чарівник, Акробат, Арева Голд, Блу Бордо, Кабріо Дуо, Кольт, Купроксат, Курзат М, Медян Екстра 350, Нандо 500, Орвего, Пенкоцеб, Ревус 250, Рінкоцеб.

Томати стійкі до хвороб фітофтороз:

Сагатан F1 – детермінантний томат з високою стійкістю до вірусу томатної мозаїки та тютюнової мозаїки, вірусу пожовтіння листя, вертицильозу, фітофторозу

Південний фітофтороз томатів

Збудник – Phytophthora cryptogea.

Захворювання зустрічається частіше під плівковими укриттями та у відкритому ґрунті. Найбільшої шкоди відзначають в ранній весняний період при вирощуванні розсади або в період плодоношення.

Симптоми південного фітофторозу на томатах

Фото південного фітофторозу на томатах – грибкової хвороби

Збудник хвороби фітофторозу вражає кореневу шийку розсади томату, від чого зовнішні тканини чорніють, розм’якшуються, утворюється перетяжка, рослина в’яне або загниває.

На пізніх етапах захворювання переміщається вище по стеблу, а на ураженій тканині формується білий або бурий наліт. Плями утворюються на плодах, які стикаються з поверхнею субстрату. Спочатку плями сіро-зелені, пізніше вони стають світло-коричневими або бурими.

Південний фітофтороз частіше вражає зелені плоди. Тканина томату стає водянистою, темніє і покривається нальотом. Уражені плоди легко обсипаються з рослини. Якщо такий плід потрапить в ящик, то він заразить інші помідори.

Враження стебел і плодів нерідко плутають з симптомами фітофторозу пасльонових, але характерною ознакою південного фітофторозу є, то, що перші інфіковані помідори зустрічаються саме в ранній посадці (березень-квітень).

Умови для розвитку

Зараження відбувається при грубому поводженні з рослинами та травмуванні плодів, тому що спори поселяються на пошкоджені тканини.

Хвороба помідорів проявляється при вологості повітря в теплиці вище 70% і після різких перепадів температур вдень і вночі. А у відкритому ґрунті розвиток спостерігається на дощуванні або після рясної роси з туманами.

Джерело зараження

Інфекція живе в забрудненому патогенами ґрунті. Стебла рослин інфікуються через робочий інвентар, шпагат або руки робітників.

Заходи боротьби з південним фітофторозом

Ті ж методи, які використовують для боротьби з фітофторозом пасльонових.

Альтернаріоз (суха плямистість листя, макроспоріоз) і гниль плодів томату

Збудник: Alternaria alternata f. sp. lycopersici.

Суха плямистість – це поширена хвороба в теплиці та грунті. Масовий вияв захворювання спостерігається на початку плодоутворення, досягаючи піку до кінця вегетації. Втрати врожаю плодів від листової плямистості в окремих випадках можуть досягати 70%.

Пошкоджені плоди непридатні до реалізації. Крім зіпсованого зовнішнього вигляду, в них накопичуються отруйні для людини мікотоксини, які зберігаються в процесі перероблення та можуть потрапляти в томатний сік і пасту.

Симптоми альтернаріозу на томатах

Фото альтернаріозу на плодах, стеблі і листках томату

Перші ознаки з’являються на листках на початку цвітіння. Альтернаріоз спричиняє утворення на листках округлих плям розміром до 1,5 см, коричневого або темно-бурого, а іноді сіруватого кольору з жовтуватим ореолом. Згодом ці плями висихають, зливаються і, в результаті, лист відмирає.

Пізніше плями з’являються на черешках і стеблах. Вони мають видовжену форму і при високій вологості на них помітний чорний грибковий наліт.

Всі види альтернаріозу — це хвороби плодів томатів, які можуть викликати гниль в процесі дозрівання і зберігання. На помідорах з’являються круглі вдавлені плями, які потім покриваються чорним нальотом.

Зазвичай гниль починає з’являтися на плодоніжці, де скупчується волога і створюються сприятливі умови для проникнення збудника в плід. Розмір плям може бути різним, іноді гниль охоплює весь плід до моменту його дозрівання.

Нерідко альтернаріозні плями розвиваються в місцях мікротріщин, розривів, ранок, сонячних опіків, обморожень, пошкоджень комахами, враження іншими грибами та бактеріями.

Умови для розвитку

Плодова гниль має серйозне економічне значення в плівкових теплицях і у відкритому ґрунті. До гниття схильні в першу чергу плоди, розташовані внизу куща, на які потрапляє вода під час поливу. Також підвищує ризик виникнення гнилі тривалий термін дозрівання, наприклад, при вирощуванні томатів на насіння.

При зберіганні інтенсивність захворювання зростає у зв’язку з травмуванням плодів і великою кількістю спор збудника.

Температурний діапазон дуже широкий, а саме від +2…+3°С до +35…+37°С. Оптимальна температура – +28°С. Висока вологість повітря сприяє появі захворювання.

Джерело зараження

Альтернаріоз зберігається у вигляді міцелію на заражених залишках рослин. Поширенню спор сприяють трипси, які харчуються на плодах і розносять на собі грибок.

Лікування хвороб томатів у теплиці

Народні методи:

• Розчин кефіру (сироватки). Молочнокислі бактерії перешкоджають розвитку грибків. Щоб приготувати суміш для обприскування, потрібно розвести кефір або сироватку водою в пропорції 1:10.
• Суміш для профілактики з кальцинованої соди та мила. Такий розчин створює на листках захисну плівку від проникнення патогенів. Для його приготування змішують по 30 г кальцинованої соди та господарського мила з 10 л води до повного розчинення.
• Обприскування золою. Для приготування суміші змішайте 10 л води з 1 л золи та настоюйте 7 днів. Такий розчин зміцнює клітини рослин і захищає від хвороб.

Біологічні методи:

Фітоцид, Серенада АСО, Триходермін, Гамаір, Фітоспорін.

Чим обробити томат від хвороб:

Світч, Скор, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс 250, Акробат, Арева Голд, Кабріо Дуо, Кольт, Курзат М, Луна Експіріенс, Орвего, Нандо 500, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Ордан, Рінкоцеб, Танос, Гарт, Цілитель, Метаксил.

Гібриди і сорти томатів стійких до хвороби:

Лінда F1 – низькорослий томат з високою стійкістю до вертицилльозу, фузаріозу та альтернаріозу і середньою стійкістю до сірої плямистості листя

Фомоз або бура гниль томата

Збудник – Phoma destructiva.

Небезпечне захворювання, що вражає томати в кінці сезону. Воно здатне викликати передчасне відмирання листя і гниль плодів, які страждають в період зберігання і транспортування. Зустрічається в основному у відкритому ґрунті та в осінньому обороті під плівковими укриттями.

Опис ознак захворювання томатів

Фотографії бурої гнилі томатів на листках і плодах

На листовій пластині формуються темно-сірі плями з жовтою облямівкою. Потроху вони розростаються і заростають чорним спороношенням.

На плодах плями стають вологими та на них теж з’являється характерний наліт. У розрізі плоду під плямою помітний білий павутинний міцелій гриба.

На плодах плями стають вологими та на них теж з’являється характерний наліт. У розрізі плоду під плямами помітній павутинний міцелій гриба.

Умови для розвитку

Розвитку хвороби плодів томатів сприяє температура повітря на рівні +20°C, наявність крапельної вологи та низький вміст азоту і фосфору в ґрунті.

У таких сприятливих умовах інфекція дозріває, і за допомогою дощової або поливної вологи поширюється по навколишнім рослинам.

Джерело зараження

Інфекція зимує на рослинних рештках, у ґрунті та пасльонових бур’янах. Насіння теж може бути зараженим, але рідко є причиною первинного інфікування.

Патоген проникає в тканини рослин через механічні пошкодження, які з’являються після пасинкування, укусів комах. Також фомоз поширюється через одяг і робочий інвентар працівників.

Заходи боротьби з бурою гниллю томату

Народні методи:

• Марганцевокислий калій з содою. Полив кореневої частини рослин цією сумішшю допоможе позбутися фомозу і наповнить ґрунт корисними мікроелементами.
• Обприскування відваром із соснових голок. Соснові голки знищують спори фомозу, а також зміцнюють імунітет томатів. Для приготування настою 600 грамів голок, заливають 6 л води. Суміш доводять до кипіння і варять ще 20 хвилин. Після охолодження відвар пропускають через марлю і додають до нього 3 столових ложки цукру. Даним засобом обробляють рослини раз на тиждень протягом усієї вегетації.

Біологічні методи:

Фітохелп, Гамаір, Фітоспорін.

Хімічні методи:

Захист, Імпакт 500, Скор, Стробі, Фундазол, Бордоська суміш.

Дідімелла або рак стебел томату

Збудник – Didymella lycopersici Kleb.

Захворювання зустрічається у відкритому ґрунті в кінці літа або восени після тривалих дощів. Також шкідливе в плівкових укриттях.

Симптоми раку стебел томату

Прояв дідімелли на стеблах томату

В основному дідімелла вражає пагони, іноді зустрічається на листках, квітках і помідорах, але виключно в полі.

Сама агресивна форма прояву — враження основи стебла з увігнутими коричневими плямами, на яких виступає рідина. Згодом плями стають сірими, обростають чорним нальотом і стягують пагін в кільце. На цій фазі хвороба схожа на інші кореневі гнилі томату.

Влітку на листках можуть з’явитися маленькі округлі некрози, бурого кольору зі світлою облямівкою, які обмежуються прожилками листа. Восени в вузлах і на пеньках від листя з’являються коричневі плями. Вони постійно розростаються, що призводить до загибелі всієї рослини.

На плодах з’являються темні некрози біля плодоніжки або чашолистка, а потім на самому помідорі.

Ці ознаки дуже схожі з сірою гниллю, фітофторозом і альтернаріозом. Для точного визначення потрібно порівняти всі симптоми в комплексі або перевірити уражені частини рослини в лабораторії під мікроскопом.

Умови для розвитку

Розвитку хвороби сприяє затяжна волога погода. Зазвичай розпал розвитку хвороби настає в кінці літа або восени в період тривалих дощів. Хвороба пригальмовується при температурі понад +30°С.

Появі хвороби помідорів в теплиці сприяє висока густота посадки. В результаті може статися масова загибель рослин.

Джерело зараження

Збудник зберігається на рослинних рештках і в насінні. Грибок поширюється по інших кущах через руки та інвентар працівників теплиці або поля.

Лікування томатів від хвороб

Біологічні фунгіциди:

Хімічні методи:

Хороші результати дає замазування плям пастою на основі суміші крейди та фунгіциду Ровраль Аквафло.

Томати стійкі до хвороб для теплиць і відкритого грунту:

Високорослі: Ямамото F1.

Низькорослі: Гваделетте F1, Які F1, Белла Росса F1.

Септоріоз або біла плямистість листя

Збудник – Septoria lycopersici Speg.

Септоріозна плямистість на томаті вперше була зареєстрована в 1910 році в Україні. Зараз захворювання зустрічається в місцевості з жарким кліматом у відкритому ґрунті або теплицях з плівки. Масово поширюється в період дозрівання плодів. В окремі роки урожай може знизитися на 30-50%.

Симптоми септоріозу на томатах

Біла плямистість на плодах і листках томату

З’являється переважно на листках у вигляді круглих некротичних плям, розміром у 2-4 мм, темно-сірого кольору, які з часом збільшуються. Потім вони засихають і на них з’являються білі, сірі або чорні точки з темно-коричневою облямівкою. В першу чергу, страждають нижні листки, особливо ті, які знаходяться поблизу ґрунту. Потім листя висихає, опадає і вся рослина гине.

Рідко уражаються плоди після контакту із зараженим ґрунтом або під час зберігання. На помідорах формуються плями зі світлим центром і вираженою облямівкою. Вони передчасно дозрівають, не накопичивши цукрів.

Багато овочівників часто плутають цю хворобу з чорною бактеріальною плямистістю. Для того, щоб точно визначити захворювання варто звернути увагу на розмір і форму плям, а також колір облямівки навколо.

Умови для розвитку

Оптимальною температурою для розвитку патогену є +15…+28°С, а також 100%-ва вологість. Поширенню сприяють дощ і вітер.

Також чим раніше була висаджена розсада, тим сильніше на ній розвивається септоріоз. Біла плямистість листя частіше вражає рослини, які отримують підвищені дози азоту в живленні та густо посаджені.

Джерело зараження

Септоріоз зберігається на заражених рослинних рештках і в ґрунті. Також це захворювання завдає шкоди іншим рослинам сімейства Пасльонові (паслін чорний, баклажан, дурман), на яких потім і зимує до наступного сезону. Гриб найкраще розвивається в жаркому кліматі за умови частого зволоження поверхні рослин поливною водою, конденсатом або опадами.

Заходи боротьби з білою плямистістю листя томату

Народні методи:

• Обприскування часниковим настоєм. Для його приготування настоюють 0,5 кг стрілок часнику в відрі повному води протягом доби.
• Обробка молочним розчином. Щоб його приготувати змішують 0,5 л молока, 15 крапель йоду і 5 л води.
• Суміш з сироваткою. Для цього потрібно змішати 10 л води з 1 л сироватки.

Біологічні методи:

Хімічні методи:

Акробат МЦ, Танос, Ревус Топ 500, Кустодія, Косайд 2000, Імпакт 500, Фундазол, Ридоміл Голд, Метаксил.

Томати стійкі до хвороб:

Стемфіліум або сіра плямистість листя

Збудники – Stemphylium solani, S. Lycopersici, S. botryosum.

Поширене захворювання в теплиці та в грунті, яке вражає рослини у всіх фазах росту. Але в польових умовах сіра плямистість на дорослих рослинах прогресує швидше.

Симптоми стемфіліума на томатах

Фото сірої плямистості на листках

Поява темно-сірих або чорних плям розміром близько 3 мм, з хлоротичним ореолом на верхній стороні листя. На нижньому боці листової пластини добре видно розташування плям, а у вологу погоду ці плями покриваються нальотом з грибного міцелію.

Ураження починається з нижніх листків і поступово переходить на верхню частину куща. Листок повністю не відмирає, але це позначається на фотосинтезі всієї рослини. Також сіра плямистість іноді переходить на плоди, формуючи маленькі плями біля плодоніжки.

Ці ознаки дуже схожі з альтернаріозом та септоріозом томату. Але на відміну від септоріозу, при сірій плямистості плями більше і розташовані не так густо. У порівнянні з альтернаріозом плями дрібніше і світліше.

Умови виникнення сірої плямистості

Розвиток хвороби листя томатів починається у вологу і сиру погоду. А також вона може з’явитися в посушливих регіонах після тривалої роси або на дощуванні.

Джерело зараження

Патоген зимує на заражених залишках рослин і ґрунті. Крім цього, інфекція може бути на самосіві томату або бур’янах виду Пасльонові. Від хворих кущів спори гриба передаються з вітром і краплями води.

Заходи боротьби

Народні методи:

Ті ж методи, які використовують для лікування білої плямистості листя томату.

Біологічні методи:

Фітоцід, Фітохелп, Фітоспорін і інші.

Хімічні методи:

Зі стемфіліумом відмінно справляються препарати, які використовують для боротьби з альтернаріозом: Луна Експірієнс, Квадріс 250 SC, Стробі, Ридоміл Голд МЦ і ін.

Стійкі сорти та гібриди томату до сірої плямистості листя:

Ямамото F1, Черевички і т.д.

Сіра гниль томату

Збудник – Botrytis cinerea.

Даний патоген може завдавати шкоди 45 видам рослин. Але найнебезпечніший для томату у відкритому і закритому ґрунті. Молоді рослини стійкі до сірої гнилі, а захворювання з’являється з фази плодоношення і на рослинах, де є пошкодження після пасинкування або збору плодів. Якщо вчасно не визначити та не почати боротьбу з сірою гниллю, вона може поширитися на всі рослини.

Симптоми

Сіра гниль томату на плодах і стеблі

В першу чергу на вузлах рослин утворюються сіро-коричневі сухі плями з сірим нальотом і покриваються слизом. У місцях, де знаходиться кисть і був зрізаний лист, з’являються бурі видовжені плями довжиною 5-35 см.

Через 3-5 днів пляма розповзається по стеблу та охоплює його. У центрі воно матиме блідо-солом’яне забарвлення. В середині стебла з’являється некроз кори та судин. Через цю зону не проходить вода, тому частина куща вище починає в’янути.

Листя жовтіє і на рослині виростають повітряні корені. Якщо пляма розтягнулася по всьому периметру стебла, томат гине повністю.

У дощову погоду сіра гниль проявляється на верхівках пагонів, листі, суцвіттях і плодах. На незрілих помідорах біля плодоніжки та рубця від квітки з’являються округлі плями.

Умови для розвитку

Рослини масово уражуються в прохолодну погоду (+16…+18°С), але зараження можливе лише при високій відносній вологості повітря і наявності крапель води на рослинах після поливу.

Також, вченими було доведено, що сіра гниль любить солодкі соковиті плоди, тому смачні томати потрібно оберігати ретельніше.

Джерело зараження

Основне джерело — це заражені рослинні залишки. Також багато культур, які вражає дана хвороба можуть бути першоджерелом (огірок, салат і т.д.).

Переноситься інфекція від однієї рослини до іншої через руки та робочий інструмент працівників під час догляду за рослинами.

Заходи боротьби з сірою гниллю томату

Народні методи:

• Йодний розчин для профілактики від сірої гнилі та інших грибних хвороб томату. Для обприскування розводять у відрі води 10 крапель йоду. Такою сумішшю обробляють рослини раз в тиждень.
• Гірчична настоянка для обробки кущів. Щоб її приготувати необхідно змішати 50 г гірчичного порошку з 5 л гарячої води та настоювати дві доби. Перед застосуванням розчин розводять водою у співвідношенні 1:1.
• Суміш для обробки від сірої гнилі на томатах, огірках і суниці. Для її виготовлення змішують в 10 л води склянку деревної золи, склянку крейди та чайну ложку мідного купоросу.

Біологічні методи:

Гамаір, Триходермін, Фитоцид, Серенада АСО.

Хімічні методи:

Свитч, Скала, Топсин М, Сальто, Скор, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс 250 SC, Стробі, Тіовіт Джет.

Фузаріозне і вертицильозне в’янення

Збудники – Fusarium oxysporum и Verticillium.

Ці патогени при попаданні в рослину викликають закупорювання судин і як результат в’янення всього куща. Дані хвороби можуть приймати хронічний характер і викликати зниження загального врожаю.

У зв’язку з тим, що останнім часом було виведено багато стійких гібридів, вертицильоз вже не так часто зустрічається.

Але фузаріозне в’янення досі завдає відчутної шкоди. Особливо при вирощуванні томату як монокультуру.

Симптоми в’янення

Симптоми вертицильозного і фузарізного в’янення на томатах

При ураженні вертицильозним в’яненням спочатку на старіючих листках з’являються хлоротичні ділянки. Ці ознаки схожі з нестачею азоту і магнію в живленні. Вдень рослина в’яне, але за ніч відновлює тургор і вранці здається цілком здоровою.

Пізніше односторонній або загальний хлороз на листках призводить до їх скручування та усихання, яке поширюється від нижнього листя до верху. В результаті рослина повністю гине. Якщо зробити розріз стебла, можна помітити потемніння судин, також на хворому кущі поселяються інші інфекції та шкідники.

Фузаріозне в’янення відрізняється швидким поширенням. Воно вражає сходи та дорослі рослини. У першому випадку сім’ядолі в’януть, коріння загниває і сіянці гинуть. Дорослі рослини погано розвиваються, втрачають тургор і гинуть.

Першою ознакою є в’янення верхівки або листя нижнього і середнього ярусу. У поперечному зрізі стебла можна розгледіти побуріння судин навіть без мікроскопа. Дане захворювання дуже небезпечне, бо навіть здорова, на перший погляд, рослина може загинути за одну ніч. І ще так само як і до вертицильозу, до фузаріуму приєднуються інші патогени.

Умови для розвитку

Вертицильоз з’являється при температурі повітря +21…+27°С і високій вологості.

А фузаріоз любить жаркий вологий і помірний клімат (+27…+28°С, але не вище +34°С і не нижче +20°С).

Інкубаційний період триває 7-30 днів. Це залежить від сорту, місця вирощування та умов навколишнього середовища. А також розвитку сприяють різкі перепади температури ґрунту і повітря, перевищення доз поливу, брак світла і наявність нематоди в ґрунті. Фузаріоз краще розвивається на кислих ґрунтах, а вертицильоз на лужних землях.

Джерело зараження

Інфекція хвороби розсади томатів перебуває в ґрунті, в рослинних рештках і на насінні. В землі збудники живуть довго (до 15 років). Зараження рослин частіше відбувається через коріння. Verticillium і Fusarium живуть на інших рослинах сімейства Пасльонові.

Лікування хвороб томатів у теплиці та у відкритому ґрунті

Народні методи:

• Молочно-йодова суміш. Її використовують для обприскування рослин. Щоб її приготувати змішують 1 л молока, 35 крапель йоду і 25 г натертого господарського мила. А перед застосуванням розбавляють водою в співвідношенні 1:1.
• Обробка часником. Для цього роблять настій: одну перемелену головку часнику заливають 1 л теплої води та настоюють 24 години. Потім настій проціджують і розбавляють в 10 л води.
• З в’яненням допомагає впоратися розчин золи. Змішайте 1 склянку просіяної деревної золи з 2 л води та 1 столову ложку натертого господарського мила. Через два дні суміш проціджують і використовують для обприскування томату.

Біологічні методи:

Гамаір, Псевдобактерин-2, Триходермін, Фітоцід, Серенада АСО, Фітохелп, Фітоспорін.

Також, чим більше в ґрунті буде позитивних мікроорганізмів, тим менше рослини будуть вражатись хворобами. Для поліпшення якості ґрунту, потрібно активно використовувати ЕМ-1 Байкал.

Хімічні методи:

Фундазол, Бенорад, Топсин М, Світч, Юніформ, Сальто.

Гібриди і сорти томатів стійких до хвороб:

Пінк Джаз F1 – гібрид томату стійкий до вертицильозного і фузаріозного в’янення, вірусу томатної мозаїки, вірусу жовтої кучерявості листя, кладоспоріозу і нематоди

Фузаріозна коренева гниль і гниль кореневої шийки

Збудник – Fusarium oxysporum f. sp. radicis-lycopersici.

Патоген викликає масову загибель розсади, якщо для її вирощування застосовували інфікований торф або посівний матеріал. У відкритому ґрунті хвороба не така страшна, але на Півдні України бувають суцільні випади рослин у фазу формування і наливу плодів.

Симптоми

Фото фузаріозною кореневої гнилі коренів і кореневої шийки на томатах

Важливою відмінністю цього захворювання є формування некрозу в області кореневої шийки та нижньої частини стебла. На уражених тканинах з’являються бурі вологі виразки з рожевим нальотом, і кора кореня загниває. В результаті рослина може повністю загинути.

Умови для розвитку

Хвороба частіше буває у відкритому ґрунті на легких ґрунтах або штучних субстратах. Для появи хвороби, в прикореневій зоні повинна бути підвищена вологість, різкі перепади температури вдень і вночі та низька освітленість. Оптимальною температурою для розвитку хвороби є +27…+28°С. В таких умовах від токсинів гриба рослина пропадає.

Прогресування хвороби зупиняється при підвищенні температури повітря до +35°С або при зниженні нижче +5°С.

Джерело зараження

Збудник хвороби розсади томатів живе в ґрунті та на рослинних рештках. Далі патоген через коріння потрапляє в рослину і самі плоди. Насіння, зібране з заражених плодів, є переносником хвороби.

Заходи боротьби

Ті ж препарати, які використовують для лікування фузаріозного і вертицильозного в’янення.

Біла гниль або склеротініоз томату

Збудник – Sclerotinia sclerotiorum.

Хвороба дуже небезпечна для томатів під час зберігання. Вона може викликати значні втрати врожаю при вирощуванні на зараженій землі з ущільненим ґрунтом, де крім склеротиніозу є й інші стеблові та прикореневі гнилі.

Симптоми склеротиніозу томату

Симптоми білої гнилі на плодах і стеблах томату

Вражає всі органи томату. Гниль викликає появу вологих плям з павутинним нальотом. Потім уражена тканина покривається слизом і білим грибком. Також стебла можуть розриватися в довжину. Такий результат життєдіяльності грибка призводить до повного знищення рослини.

На плодах під час зберігання на місці тріщин і розривів з’являється мокнуча пляма, яка потім покривається білим павутинним міцелієм.

Умови для розвитку

Біла гниль розвивається в загущених посадках, при несвоєчасному видаленні відмираючого листя, а також при відсутності в ґрунті корисних мікроорганізмів. Навесні склеротинія часто з’являється при вирощуванні томата разом з огірком, салатом і петрушкою. Інфекція поширюється із низькою температурою і високій вологості повітря.

Джерело зараження

Гриб живе в ґрунті та на рослинних рештках. Поселяється на рослині через її мікротравми після висадки розсади або через розтріскування стебла при порушенні режиму поливу. По посадках томату аскоспори розносяться з водою або потоками повітря.

Заходи боротьби з білою гниллю томату

Народні методи:

• Пригальмувати розвиток хвороби можна якщо хворі ділянки посипати товченим деревним вугіллям або густою сумішшю з крейди, марганцівки та води.
• Знищити різні грибки на рослинах можна обприскавши томат розчином з 3 л молочної сироватки, 1 чайної ложки мідного купоросу і 7 л води.

Біологічні методи:

Серенада АСО, Тріходермін, Фітоцід та їх аналоги.

Обробка томату від хвороб фунгіцидами:

Світч, Скор, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс 250 SC, Стробі, Тіовіт Джет.

Бура (оливкова) плямистість, кладоспоріоз або листова пліснява томата

Збудник – Fulvia fulva (ранее Cladosporium fulvum, а сейчас Passalora fulva).

У плівкових неопалюваних теплицях кладоспоріоз томату шкодить в другій половині літа. Через плямистість погіршується фотосинтез рослини та можлива втрата всього листя.

Симптоми кладоспоріозу томату

Симптоми бурої плямистості на листках і рослині томату

Хвороба починає розвиватися з нижнього листя. На верхній стороні з’являються дрібні, світло-зелені плями. Згодом вони збільшуються і стають жовтувато-коричневими. На зворотній частині листової пластини формуються плями з сіро-оливковим нальотом, який потім переходить і на верхню частину листа. Потім ці плями буріють і стають темно-коричневими. Хворе листя скручується, засихає та опадає.

Заражені рослини скидають зав’язь. Іноді кладоспоріоз переходить на молоді плоди, на яких потім з’являються тверді бурі плями з оливковим нальотом. Потім помідори буріють, зморщуються і засихають.

За зовнішніми ознаками бура плямистість схожа на альтернаріоз та аскохітоз. Розрізнити ці хвороби можна за кольором і розташуванням плям.

Умови для розвитку

Масовому розвитку хвороби листя томату в теплиці сприяють висока вологість повітря (понад 95%) і температура (+22…+25°С). Також коливання температури вдень і вночі сприяють розвитку хвороби. Кладоспоріоз не розвивається при вологості нижче 70%.

Джерело зараження

Збудник зимує на рослинних рештках і в ґрунті. Далі він поширюється з вітром або краплями води під час дощу або при поливі дощуванням.

Заходи боротьби з бурою плямистістю листя томату

Народні методи:

Лікувати хворобу кладоспоріоз народними засобами досить складно, але для профілактики можна використовувати настойки з золи, сироватки й т.д., які готують для лікування інших плямистостей на листках томата.

Біологічні методи:

Псевдобактерін-2, Фітоспорін, Фітоцід, Серенада АСО, Фітохелп, Казумін.

Хімічні методи:

Хлорокис міді, Квадріс 250 SC, Медян Екстра 350, Кустодія, Старк.

Томати стійкі до хвороб для теплиць і відкритого грунту:

Меланет F1 (Мелонет F1) – напівдетермінантний гібрид томату з генетичною стійкістю до кладоспоріозу, фузаріозу, вертицильозу і вірусу томатної мозаїки

Антракноз томату

Збудники – Colletotrichum coccodes, Colletotrichum phomoides, C. kruegerianum.

Антракноз — назва для захворювань, які викликають гриби роду Colletotrichum. Збудники цього виду вражають різні органи томату. Найбільше шкодять в плівкових теплицях і в полі в кінці літа або восени. Вони призводять до передчасної загибелі рослин і погіршення товарного виду плодів через появу гіркоти та плям на них.

Симптоми

Симптоми антракнозу на плодах і листках томату

Коричнева гниль кореня томату. Уражує дорослі рослини та на них в’януть верхні листки. Тканини кореня покриваються коричневими плямами, руйнуються і легко дістаються з землі.

Антракноз плодів. Найчастіше проявляється на плодах, що достигають. На них утворюються вдавлені темні, зональні плями діаметром до 1 см. Поступово уражена тканина темніє, стає чорною, пізніше плоди можуть муміфікуватися. Другий патоген викликає утворення більш великих плям діаметром до 2,5 см. Сильніше хворіють помідори, які стикаються з ґрунтом.

Збудники альтернаріозу і антракнозу часто разом уражують рослини.

Умови для розвитку

Найактивніше хвороба розвивається в кінці літа. Сприятливими є температура понад +25°С, вологість повітря 90% і наявність крапельної вологи на рослинах. А також хвороба частіше уражує томати, які не отримують достатньо фосфору і калію в харчуванні.

Джерело зараження

Інфекція живе на рослинних рештках, гної й насінні. А також на поверхні землі, шпагаті для підв’язки рослин і на конструкції теплиці.

Заходи боротьби з антракнозом томату

Народні методи:

• Розчин харчової соди. Лужне середовище згубне для грибів, тому соду використовують для боротьби з хворобами. Для приготування змішують 1 стакан соди з 10 л води та додають 2-3 столові ложки рідкого мила для кращого прилипання. Для профілактики обприскувати рослини можна раз 14 днів, а для лікування раз в 7 днів.
• Настоянка з часнику для обприскування. Приготування: перемолоти в м’ясорубці 0,5 кг часникових зубків або пів відра стрілок, залити 5 л теплої води та настоювати добу в закритій місткості. Після цього настій пропускають через марлю і доливають води до 10 л у відрі.

Біологічні методи:

Фітоцід, Серенада АСО, Тріходермін, Фітоспорін, Гамаір, Казумін.

Хімічні методи:

Світч, Сальто, Скор, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс 250 SC, Стробі, Тіовіт Джет.

Стійкі до антракнозу сорти і гібриди томату:

Чорна ніжка томату

Збудники – Pythium debaryanu, Rhizoctonia solani, Phytophthora, Fusarium и т.д.

Дані патогени викликають хвороби розсади томатів. Ці ураження коренів і прикореневої зони стебла, через що рослина повністю гине. Більше від хвороби страждає розсада, яку вирощують на перезволоженому ґрунті.

Симптоми чорної ніжки томату

Чорна ніжка на розсаді і дорослій рослині томату

Потемніння коренів і утворення перетяжки, за яку хворобу прозвали “чорною ніжкою”. В результаті рослина в’яне і з’являються симптоми мокрої гнилі. Якщо ураження викликане грибом пітіум, то на хворій тканині буде помітний білий наліт.

При ризоктоніозі на розсаді та на дорослих рослинах виникають коричневі плями на нижній частині стебла і в листкових пазухах. Потім на місцях враження наростає білий павутинний наліт. На дорослому кущі листя темніє і сохне, а на плодах формується суха гниль.

Заходи боротьби з чорною ніжкою томату

Умови для розвитку

Ризоктоніоз інтенсивно розвивається в дощову вологу погоду, при надлишкових поливах, в загущених посівах і недостатньому провітрюванні. Найбільшу шкідливість відзначають на нестерильному грунті в теплиці.

Джерело зараження

Збудники хвороби розсади томатів живуть в торфі, не пропареному ґрунті й на насінні.

Народні методи

• Розчин соди для обприскування рослин і землі навколо них. Щоб його приготувати змішайте 2 чайні ложки соди з 1 л води.
• Настій з цибулиння. Фітонциди цибулі допомагають боротися з іншими грибковими захворюваннями рослин. Як приготувати настій: 500 г цибулиння залити 3 л теплої води та залишити настоюватися на добу. Цим настоєм обробляють томати кожні 3-4 дні.

Біологічні методи:

Фітоцид, Серенада АСО, Фітохелп, Фітоспорін, Гуапсин, Гамаір, ЕМ-1, Байкал, Псевдобактерин.

Хімічні методи:

Протруювання насіння препаратом ТМТД.

Полив ґрунту після посіву і після висадки розсади фунгіцидами: Превікур Енерджі або Магнікур Енерджі, Енергодар.

Обкоркування коренів, або пробкова гниль коренів томату

Збудник – Pyrenochaeta lycopersici.

Хвороба зустрічається рідко. Завдає шкоди рослині на початку плодоношення.

Умови для розвитку

Оптимальна температура субстрату для розвитку хвороби +20…+25°С. Вченими було помічено, що обкоркування розвивається швидше на торф’яних ґрунтах і в жаркому кліматі. Хвороба частіше зустрічається в теплицях, де немає сівозміни та томати вирощують як монокультуру.

Симптоми коркової гнилі коренів томату

Симптоми прояви коркової гнилі коренів томату

У фазі плодоношення томату на коренях з’являються злегка опуклі коричневі плями. Уражені тканини стають шорсткими, еластичність втрачається, і вони покриваються корковими наростами. У поздовжньому розрізі кореня можна побачити порожнину по центру. В кінці вегетації коренева система томата стає схожою на коріння дерев.

Крім цього, заражені рослини зупиняються в рості, квітки обпадають, коріння розкладається, плоди виростають маленькими та дерев’янистими. В такому випадку томат може жити тільки за рахунок нових бічних коренів.

Джерело зараження

Ґрунт, куди збудник хвороби потрапляє із залишками хворих коренів.

Заходи боротьби з обкоркуванням коренів

Народні методи

• Попередити обкоркування коренів можна за допомогою поливу ґрунту і розсади слабким розчином перманганату калію.
• Опудрювання крейдою і золою. Для приготування засобу змішайте товчену крейду і деревну золу в пропорції 1:1.

Біологічні методи:

Хімічні методи:

Полив касет після посіву насіння і розсади після висадки фунгіцидами: Превікур Енерджі, Енергодар.

Борошниста роса томату

Збудники – Erysiphe communis solani-lycopersici, Oidiopsis taurica, Leveillula taurica, Oidium neolycopersici.

Розвиток цих грибів призводить до порушення транспірації та фотосинтезу в клітинах. У відкритому ґрунті хвороба не є небезпечною, а в плівкових теплицях з’являється тільки в серпні, коли більша частина врожаю вже зібрана. Але якщо не проводити профілактику інфекція може заразити рослини раніше і привести до великих втрат.

Симптоми борошнистої роси на томатах

Симптоми борошнистої роси на листі томату

Прояв хвороби помідорів в теплиці починається з плям з білим борошнистим нальотом на верхній і нижній стороні листа, а також на черешках. На хворих листках розвивається некроз, вони скручуються та обпадають. Хвора рослина відстає у рості, а кількість плодів зменшується.

Умови для розвитку хвороби розсади томатів

Проникненню грибка в рослини сприяє температура +20…+25°C і відносна вологість 70-75% (буває навіть при 20%). Це типова погода в кінці літа.

Джерело зараження

Патоген зимує на рослинних рештках культур і бур’янів, таких як осот. На рослинах, які переносять борошнисту росу (огірок, баклажан і т.д.), інфекція зберігається трохи більше ніж 3 тижні. Це означає, що такий мінімальний інтервал потрібно витримувати між оборотами в теплиці.

Заходи боротьби з борошнистою росою томату

Народні методи:

• Содово-мильний розчин. Для приготування змішайте 50 г харчової соди, 10 л води та 2-3 столові ложки натертого господарського мила до повного розчинення. Розчином обробляють рослини кожні 7 днів.
• Суміш з сироваткою. Сироватка утворює захисну плівку від грибка. Як приготувати? Змішати 10 л води з 1 л сироватки. Обприскування можна проводити кожні 3 дні.
• Марганцівка або калію перманганат. Цей засіб знищує все грибки та бактерії на рослині. Перед застосуванням розчин потрібно розвести нормою 2-3 г марганцівки на 10 л теплої води.

Біологічні методи:

Фітохелп, Фітоцид, Серенада АСО, Триходермін.

Хімічні методи:

Камелот, Скор, Скутер, Фундазол, Імпакт 500, Сальто, Світч, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс 250 SC, Стробі, Тіовіт Джет.

Сорти і гібриди томату стійкі до борошнистої роси:

Профілактичні заходи боротьби з грибними хворобами томату

• Рослинні залишки потрібно своєчасно видаляти з поля або теплиці.
• Знищення бур’янів. Бур’яни можуть бути переносниками хвороб томату.
• Дезінфекція робочого інвентарю, субстрату і конструкції теплиці, а також пропарювання ґрунту.
• Не можна сіяти насіння томату, зібране з хворих рослин.
• Щоб уникнути появи хвороб, варто підбирати та використовувати для посіву стійкі сорти та гібриди томату.
• Дотримання сівозміни: пасльонові культури можна повертати на одне і те ж місце не раніше ніж через рік, а краще раз в 3-4 роки.
• Укриття поверхні субстрату плівкою або покривним матеріалом скорочує небезпеку розвитку ризоктоніозу стебел і плодів.
• Важливо дотримуватися термінів висадки.
• При появі перших симптомів на листі та інших органах, ці частини рослини слід видалити. Це може допомогти перепинити розвиток хвороб.
• Нормоване внесення добрив допоможе поліпшити імунітет рослин.
• У теплиці потрібно дотримуватися температури повітря +20…+25°С і вологості не вище 80%.
• Забезпечення циркуляції повітря між рослинами: провітрювання, негусті посадки та пасинкування.
• Використання для поливу крапельного зрошення, через те, що дощування призводить до розвитку хвороб.
• Систематичні заходи щодо боротьби зі шкідниками томату.

• Томати потрібно своєчасно збирати, щоб не допустити перезрівання.
• Щоб не було проблем в період зберігання томатів, потрібно дезінфікувати сховище і тару перед закладкою на зберігання.
• Помідори слід зберігати при температурі нижче +7°С.

Система захисту томатів від шкідників і хвороб від компанії ADAMA 13.07.17

Бактеріальні хвороби помідор

У світі томати страждають від 20 видів бактеріальних хвороб. Хоч всіх існуючих бактеріозів немає в Україні, є захворювання, які можуть завдати великої шкоди. Поширені бактеріальні хвороби томатів у теплиці та у відкритому ґрунті й способи їх лікування за допомогою народних, біологічних і хімічних методів боротьби.

Бактеріальний рак томату

Збудник – Clavibacter michiganensis subsp. Michiganensis.

Бактеріальний рак здатний уражати не тільки томат, а й картоплю і солодкий перець. Втрати врожаю при масовому ураженні рослин можуть перевищувати 30%.

Симптоми бактеріального раку томату

Бактеріальний рак томату на плодах і стеблі

Хвороба на томатах може проявлятися по-різному. Часта ознака бактеріального раку — це в’янення листя, а потім і всієї рослини. В’янення, викликане розвитком бактерій в судинах і їх закоркуванням. Хворе листя жовтіє по краю, злегка закручується вгору, потім буріє і сохне від країв до центральної жилки.

На листі, плодах і пагонах формуються коричневі або рудуваті виразки. Ці плями темні в центрі та світлі навколо, мають опуклу форму і розмір не більше 3 мм. На зрілих плодах плями жовтіють і на них з’являються маленькі тріщини бурого кольору, які схожі на «пташине око».

На хворих стеблах формуються смуги, потім тканини розриваються і з тріщин виступає жовтуватий ексудат, що містить бактерії, які стають джерелом інфекції. У міру розвитку хвороби серцевина стебла жовтіє, розтріскується, відмирає і в ній утворюються порожнини.

Друга, не менш небезпечна форма — це проникнення бактерії в плоди. При ранньому зараженні ці плоди формуються неправильної форми, а насіння, зібране з них, не дає сходів. Більшість таких плодів опадає. При пізньому зараженні, зовні помідори здаються цілком здоровими, але всередині них м’якоть жовта, їх консистенція і смак погіршуються. Якщо зібрати насіння з таких плодів, то воно зійде, але буде первинним джерелом інфекції.

Хронічний перебіг хвороби може тривати 2 місяці. Для точної діагностики, потрібно зробити розріз біля основи черешка хворого листа. Якщо там потемніли судини, то це бактеріальний рак.

Умови для розвитку

Бактерія розвивається при температурі вище +25°С і при наявності дощової води. При потеплінні, інфекція легко проникає в рослину через мікротравми або продихи на листках.

Джерело зараження

Джерелом первинної інфекції бактеріального раку є заражене насіння, рослинні залишки й ґрунт. Вченими встановлено, що бактерії в ґрунті через 30-40 днів втрачають життєздатність, але можуть 8 місяців зберігатися в сухому ґрунті, субстраті або в рослинних рештках, у тому числі й в мерзлому ґрунті.

Перезараження інших рослин відбувається через механічні травми під час пасинкування, при зрізанні листя або при знятті плодів. Бактерії проникають на сусідні рослини в загущених посадках при контакті листя між собою.

Заходи боротьби з бактеріальним раком томату

Народні методи:

Щоб бактерії не поширювалася по теплиці, необхідно систематично обробляти рами, двері та вікна парника розчином формаліну. Препарат потрібно змішати з водою в співвідношенні 1:50.

Біологічні методи:

Фітоцид, Фармайод, Серенада АСО, Фітохелп, Фітоспорин, Казумін.

Хімічні методи:

Метронідазол, Блу Бордо, Бордоська суміш.

Сорти і гібриди томату стійкі до бактеріального раку:

Індетермінантні: Ямамото F1.

Як отримати високий урожай томатів у відкритому і закритому грунті

Чорна бактеріальна плямистість томату

Збудник – Xanthomonas campestris pv. vesicatoria.

Хвороба не є небезпечною в теплицях з новим або пропареним субстратом. А ось в польових умовах чорна плямистість завдає великої шкоди врожаю особливо на Півдні України. При гіршому розкладі випади розсади, висадженої на інфікований ґрунт, досягають 80-100%, а втрати плодів – 70%.

Симптоми

Чорна бактеріальна плямистість на плодах і листі томату

Зараження можливе протягом всього періоду вирощування. Якщо буде уражена розсада, то рослини не розвиваються, мають пригнічений вигляд і можуть загинути.

На листі, стеблах, плодах та інших органах з’являються маленькі мокнучі плями розміром 1-2 мм. Плями потім стають чорними з жовтим ореолом і набувають неправильної або округлої форми.

На листі дорослих рослин вони розташовуються переважно по краях. Некрози висихають і утворюють наскрізні отвори. Хворе листя поступово жовтіє і засихає. На стеблах з’являються бурі виразки округлої або подовженої форми, які поступово темніють.

На зелених помідорах формуються темні точки розміром 2-3 мм з мокрою облямівкою. Некрози постійно збільшуються і гниють. На зрілих плодах нові плями маленькі та поверхневі, пізніше теж загнивають.

Умови для розвитку

Бактерії ростуть і розвиваються при температурі +25…+30°С. Патогени стійкі до знижень температури та висушування. Як первинне, так і повторне зараження рослин відбувається при наявності на рослинах крапельної вологи. Інкубаційний період займає 3-6 днів в залежності від температури.

Хвороба небезпечна в дощові роки. Шкідливість бактеріальної плямистості більше поблизу річок, де створюються умови для розвитку захворювання.

Джерело зараження

Джерела інфекції — насіння і залишки хворих рослин. Встановлено, що на насінні бактерії можуть залишатися життєздатними до 18 місяців.
Збудник бактеріальної плямистості зберігається на таких рослинах: солодкий перець, баклажан, картопля, тютюн, паслін, дурман, фізаліс.

Заходи боротьби з чорною бактеріальною плямистістю томату

Народні методи:

Серед народних засобів, з чорною плямистістю томату можна боротися за допомогою розчину йоду і настойки з цибулиння. Рецепт приготування написаний в народних способах боротьби з грибними плямистостями томату.

Біологічні і хімічні методи:

Ті ж препарати, які використовують для боротьби з бактеріальним раком.

Сорти й гібриди томату з толерантністю до бактеріальної плямистості:

Бактеріальна крапчастість томату

Збудник – Pseudomonas syringae pv. tomato.

Захворювання зустрічається у відкритому і закритому ґрунті. У теплиці хворіють рослини, які ростуть на крайніх рядах. Хвороба небезпечна при ранній весняній посадці, а восени її шкідливість пов’язана з загниванням помідор під час зберігання.

Симптоми бактеріальної крапчастості томату

Бактеріальна крапчатость томата на плодах, листках і стеблі

На краях листя формуються маслянисті, темні плями діаметром 2-3 мм з бурою облямівкою. При прогресуванні хвороби, плями з’єднуються, листя згортається та обпадає. Іноді крапчастість переходить на пагони, черешки та плоди. Рослина скидає хворі квітки. Помідори втрачають товарність, бо на них формуються темні плями зі світлою водянистою облямівкою. Плями постійно збільшуються і потім об’єднуються.

Під час зберігання плодів до бактеріальної крапчатості приєднуються інші збудники (фітофтороз, альтернаріоз).

Умови для розвитку

Хвороба розвивається при підвищеній вологості та низькій температурі нічного повітря. Для активізації патогену досить одного поверхневого поливу. Бактерії легко потрапляють в кущ через мікротравми та гирла.

Джерело зараження

У теплицю і на поле бактерії, які викликають хвороби плодів томатів, потрапляють із зараженим посівним матеріалом. Патоген може перенести несприятливий період на коренях бур’янів.

Заходи боротьби

Ті ж методи, які використовують для боротьби з бактеріальним раком томату.

Детермінантні сорти і гібриди томату зі стійкістю до бактеріальної крапчатості:

Бактеріальне в’янення томату

Збудник – Ralstonia solanacearum.

Бактерія вражає переважно картоплю і томати у всіх фазах росту.

Симптоми бактеріального в’янення томату

Фото бактеріального в’янення томату

При активному розвитку патогену, зовні здорові рослини швидко в’януть і гинуть. Якщо хвороба переходить в хронічну форму, то на стеблі видно бурі смуги, а на нижній частині стебла виростають повітряні корінці. На зрізі пагону видно буро-жовті кільця з закупореними судинами, заповненими слизистою масою.

Рослина затримується в рості, плоди дрібнішають і обпадають. Листя стає світло-зеленим або жовтіє.

На плодах утворюється вершинна гниль: зверху коричнева пляма, а всередині помідора — щільна коричнева куля діаметром 1-3 см.

Умови для розвитку

Сильному розвитку патогена сприяють висока вологість повітря і температура ґрунту. Азотні добрива пригнічують розвиток хвороби, а фосфорні навпаки стимулюють.

Джерело зараження

Бактерія живе в ґрунті. В культуру проникає через мікрорани на коренях і стеблах. Поширення патогену по теплиці від хворих рослин до здорових відбувається в процесі догляду за рослинами та з краплями поливної води.

Заходи боротьби

Ті ж методи, які використовують для боротьби з бактеріальним раком томату.

Профілактичні заходи боротьби з бактеріальними хворобами томату

1. Боротьба з бур’янами на полі й в теплиці.
2. Знищення рослинних залишків відразу після збирання врожаю.
3. Сівозміна. Томат можна повертати на одне і те ж місце не раніше, ніж через рік.
4. Вирощування стійких до бактеріозів сортів і гібридів томату.
5. Знезараження і пропарювання ґрунту перед посадкою рослин.
6. Внесення перепрілого гною в ґрунт для поліпшення структури ґрунту.
7. Збір насіння тільки зі здорових кущів.
8. Систематичне провітрювання теплиці.
9. Регулярний огляд рослин на наявність ознак, щоб вчасно вжити заходів щодо лікування хвороби.
10. Замість дощування краще використовувати крапельне зрошення, бо наявність крапель води на листках провокує розвиток патогенів.
11. Видаляти пасинки на томатах слід тільки за допомогою спеціального інструменту. Це допоможе зменшити кількість травм на рослині та тим самим проникнення інфекції.
12. Дезінфекція робочого інвентарю, одягу і рук перед тим, як зайти в теплицю для роботи.
13. Знищення цикадок та інших шкідників-переносників хвороб томату.
14. Видалення хворих рослин разом з грудкою землі.
15. Дотримання всіх правил технології вирощування помідору: нормоване внесення добрив і полив, своєчасна висадка розсади й т.д.

Вірусні хвороби томатів

Вірусні хвороби томатів не менш небезпечні, ніж грибні та бактеріальні захворювання. На початковій стадії їх важко помітити, але віруси здатні знищити поле повністю. Методів боротьби з вірусами не існує. Щоб не допустити появи хвороби розсади томатів та дорослих рослин, можна проводити виключно профілактичні заходи: підбір генетично стійких сортів і гібридів, знищення комах-переносників, видалення хворих рослин і т.д.

Стовбур томату

Збудники – фітоплазма Tomato stolbur phytoplasma і Aster yellows phytoplasma.

Захворювання вражає в основному рослини у відкритому ґрунті, менше в плівкових теплицях. Хвороба поширена в центральному та південному регіонах України. Великі втрати від стовбура відзначають в кінці літа.

Симптоми стовбуру томату

Стовбур томату на плодах і рослинах

Листя недорозвинене, хлоротичне, рожевого або фіолетового відтінків. Чашолистки збільшені, зростаються і набувають фіолетового відтінку, а пелюстки квітки зелені. При прогресуванні хвороби на полі візуально помітні уражені ділянки, на яких не формуються плоди.

Плоди виростають неправильної форми, тверднуть і в них практично відсутнє насіння. При пізньому ураженні зовні плоди здаються здоровими, але в їх розрізі видно скупчення грубих судин. На поверхні кореня з’являються маленькі тріщини, кора стає бурою і внутрішні тканини дерев’яніють.

Дані симптоми часто плутають з дефіцитом фосфору, аспермією і жовтою курчавістю вершини томата.

Умови для розвитку

Розвиток хвороби залежить від чисельності цикадок, які є її переносником. Інтенсивніше шкідник розмножується в жарку погоду. Цикадка полюбляє жити в низинних місцях, де відсутня деревна рослинність. Інкубаційний період хвороби триває приблизно 30 днів.

У теплицях хвороба рідко буває, через те, що шкідники туди не потрапляють.

Джерело зараження

Фітоплазма зберігається в багаторічних рослинах (березка, айстрові культури) і за допомогою цикадок поширяться. Переносниками збудника стовбура є цикадка Млокосевіча, цикадка зелена, афродес конюшини, ціксія коренева і пенниця слинява.

Комахи здатні переносити збудників фітоплазмозов протягом 2,5 місяців. Пік їх чисельності припадає на середину липня, тому великі втрати врожаю від захворювання припадають на середину і кінець серпня.

Заходи боротьби зі стовбуром томату

Народні методи:

Якщо ви виявили у себе на ділянці рослину заражену стовбуром, її треба вирвати та знищити. Народними методами можна тільки попередити появу цикадок, які поширюють інфекцію.

• Щоб відлякати шкідника можна висадити навколо томатів запашну цибулю.
• Також для відлякування шкідника можна обробити томати молочним розчином. Для його приготування потрібно змішати на 1 л води склянку молока і 5-6 крапель йоду.

Біологічні методи:

Профілактичні обробки препаратами Фармайод і Фітолавін. Для лікування хвороби використовують Фітоплазмін.

Сорти і гібриди томату стійкі до стовбура:

Мозаїка томату

Збудник – Tomato mosaic tobamovirus.

Дія вірусу знижує інтенсивність фотосинтезу, що призводить до уповільнення розвитку і відмирання рослини. Зараження на початку вегетації призводить до збільшення кількості дефектних плодів або до того, що вони не формуються. Сильно вражає рослини в захищеному ґрунті.

Симптоми мозаїки томату

Мозаїка томата на плодах і листі

Перші ознаки з’являються на листках у вигляді мозаїчної крапчастості жовтого або бронзового кольору. Потім листова пластинка зморщується, засихає та обпадає. Іноді хворе листя стає схожим на папороть.

Також на нижньому боці такого листя з’являються специфічні нарости, які називаються енації. Ця форма є небезпечною, тому, що до неї приєднується стрик.

Рослина зупиняється в рості, на ній знижується інтенсивність цвітіння. На верхній частині стебла утворюються некрози у вигляді чорних смуг. Плоди виростають маленькими та нерівномірно дозрівають з жовтими й червоними плямами.

Схожі симптоми проявляються при різких перепадах температури, нестачі світла, порушенні мінерального живлення і отруєння пестицидами.

Умови для розвитку

Вірус мозаїки поширюється по теплиці за допомогою сисних комах. Вченими було відзначено, що при підвищенні температури до +30…+35°С у весняно-літній період збільшується кількість плодів з некрозами.

Джерело зараження

Томати заражаються мозаїкою через залишки рослин (в сухому листі збудник зберігається 10 років) або через ґрунт, в якому збудник не втрачає життєздатності 2 роки. Патоген живе в таких бур’янах, як паслін чорний і повитиця і в зараженому насінні.

Вірус мозаїки томату передається цикадками, гусеницями совок, попелицями, білокрилками та трипсами.

Заходи боротьби з мозаїкою томату

Методів лікування вірусу немає. Появу хвороби можна тільки попередити за допомогою вирощування стійких сортів, боротьби з комахами та профілактичними обприскуваннями рослин біопрепаратами Фармайод і Фітолавін.

Генетично стійкі до мозаїки сорти і гібриди томату:

Високорослі: Мамстон F1, Пінк Крістал F1, Бронсон F1, Ямамото F1, Махітос F1, Сашер F1, Фенда F1, Беллфорт F1, Пінк Клер F1, Голдвін F1, Оазіс F1, Крістал F1, Гравітет F1, Есміра F1, Туті Фруті F1, Біг Біф F1, Панекра F1, ВП 1 F1, Порпора F1, Аксіома F1, Зульфія F1, Абелус F1.

Низькорослі: Каста F1, Дебют F1, Белла Роса F1, Акела F1, Терра Кота F1, Розаліза F1, Мармара F1, Діно F1, Червона шапочка, Лоджейн F1, Балконі Єлоу, Сагатан F1, Галілея F1, Велоз F1, Балконі Ред, 2206 F1.

Складний або подвійний стрік

Захворювання виникає при зараженні рослини декількома вірусами: вірус томатної мозаїки, вірус огіркової мозаїки та Y- і Х-віруси картоплі.

Хвороба найчастіше зустрічається на томатах, які ростуть поруч з огірками або іншими баштанними культурами. Огіркова мозаїка викликає зниження врожаю плодів до 50%.

Симптоми стріку на томаті

Стрік на помідорах, стеблі і листі томату

На зараженій розсаді розвивається маленьке листя, стебло укорочене, рослина виглядає карликовою, її верхівка відмирає. На дорослих рослинах листя бульбашковидне, зморшкувате, неправильної форми. Поступово краї листя згортаються до низу. В результаті рослина має симптоми карликовості з деформацією листя, стебел і плодів. Можлива втрата всього врожаю.

На помідорах з’являються некрози золотистого кольору у вигляді кілець. Це характерна ознака огіркової мозаїки на томаті.

При інфікуванні рослини спільно з вірусом томатної мозаїки або Y-вірусом картоплі, спостерігається некроз квіток, листя і пагонів. Також розвивається зморшкувата мозаїка, здрібнення листя, зупинка росту і, як результат, загибель рослини.

Y-вірус картоплі проявляється у вигляді невеликих некротичних плям на листках, а при комплексному зараженні з вірусом томатної мозаїки на листках між жилок з’являються некротичні плями, які поступово зливаються, і лист висихає.

Умови для розвитку

Прояв симптомів залежить від віку рослини, виду штаму вірусу і довжини дня.

Джерело зараження

Патоген зберігається в зимовий період в коренях багаторічних рослин-господарів (осот, берізка, мокриця, лобода та ін.). У теплиці потрапляє з відкритого ґрунту з переносниками (тля, гризучі комахи) або з бур’яни.

Можливе зараження соком хворої рослини при механічних пошкодженнях і пасинкуванні.

Заходи боротьби

Хвороба не лікується, її можна тільки попередити за допомогою профілактики.

Аспермія або кущистість верхівки томату

Збудник – Tomato aspermy cucumovims.

Патоген здатний заражати понад 100 видів рослин з 24 сімейств. Найчастіше зустрічається в захищеному ґрунті в південних районах України. Шкідливість залежить від штаму вірусу, сорту томату та умов вирощування. Загальний недобір врожаю може доходити до 40%.

Симптоми аспермії томату

Фото аспермії плодів і кущистості верхівки томату

Перші ознаки хвороби — це кущистість рослин і зменшення кількості насіння в плодах.

Головне стебло зупиняється в рості, а бічні пагони розвиваються. Листя верхніх ярусів світлішає, деформується, стає маленьким та набувають окрасу як при мозаїці. Молоде листя скручується в середину, його краї стають антоціановими, а жилки — жовтими або пурпуровими за кольором.

Квітки зростаються, плодів виростає мало, вони мають маленький розмір і тверду структуру. Поверхня помідорів ребриста, покрита смугами й тріщинами.

Умови для розвитку

Захворювання не зустрічається в холодних регіонах, тому, що вірус нестійкий до несприятливих умов. Шанс розвитку аспермії на томаті збільшується при підвищеній вологості ґрунту і недотриманні агротехніки.

Джерело зараження

Переносником хвороби є баштанна і зелена персикова попелиці. Також вірус передається від хворої рослини до здорової через руки і робочий інструмент при пасинкуванні або зборі врожаю.

Заходи боротьби

Кущистість верхівки томата нічим не лікується. Її можна тільки попередити профілактикою.

Бронзовість, або плямисте в’янення томату

Збудник – Tomato spotted wilt virus.

Патоген крім томату здатний заражати рослини 80 родин. У скляних теплицях захворювання зустрічається рідко, але в наш час його щорічно відзначають в плівкових теплицях і у відкритому ґрунті України. Можлива повна втрата врожаю плодів.

Симптоми бронзовості томату

Симптоми бронзовості на помідорах і листках томату, а також трипси — основні переносники вірусу плямистого в’янення

На листовій пластині з’являються жовтуваті або фіолетові кільця і незграбні плями розміром 3-4 мм. Вони стають некротичними та виходять між бічними жилками листа. Через 10 днів вони збільшуються і навколо них з’являються ділянки хлорозної тканини. Прожилки товщають, лист скручується.

На черешках і стеблі формуються коричневі і чорні смуги. Верхівки рослин часто відмирають, а квітки деформуються.

Зелені плоди покриваються коричневими, зеленими або блідими кільцями, а навколо плодоніжки з’являються коричневі смуги. При дозріванні плоди стають яскравого жовто-червоного кольору.

Хвороба здатна приймати хронічний характер, що сприймається як лікування, але все-таки вірус живе в культурі. Згодом вся рослина зупиняється в рості та в’яне.

Умови для розвитку

У зовнішньому середовищі вірус руйнується, тому живе лише в рослинах-резерваторах і комахах-переносниках. При температурі +20°С його інкубаційний період займає 5 днів.

Джерело зараження

Переносниками хвороби є трипси. Вони харчуються соками заражених рослин в стадії личинки, але стають носіями вірусу лише в дорослому віці та здатні передавати інфекцію своєму потомству. Також вірус може передаватися механічним шляхом.

Відомо 1000 видів господарів вірусу, серед яких: тютюн, квасоля, боби, салат, картопля, перець солодкий, жоржина, айстри, чорнобривці, гербера, пеларгонія і гладіолус.

Заходи боротьби

Так як і інші віруси, вірус плямистого в’янення вилікувати неможливо. Для того, щоб його не було на томаті, слід проводити профілактику.

Список стійких сортів і гібридів томату до вірусу бронзовості:

Індетермінантні: Пінк Крістал F1, Махітос F1, Беллфорт F1, Пінк Клер F1, Оазіс F1, Порпора F1, Зульфія F1, Раллі F1, Чінто F1, Мавр F1, Аламіна F1, Мануса F1, Барібін F1, Азія F1, Аттія F1, Берберана F1, Нада F1, Агіліс F1 и т.д.

Детермінантні: Каста F1, Брісколіно F1, Белла Росса F1, Е3 2104 F1, Денар, Дональд F1, Сагатан F1, Галілея F1, 2206 F1, Мірсіні F1, Умекс F1, Реді F1 і т.д.

Барібін F1 – гібрид з високим ступенем стійкості до вірусу томатної мозаїки, фузаріозу, вертицильозного в’янення, бурої плямистості, плямистого в’янення томата і нематодам, а також з середньою стійкістю до вірусу жовтого в’янення

Заходи боротьби з вірусними захворюваннями

1. Вирощування генетично стійких гібридів є основою захисту томату.
2. Якщо ви збираєте насіння самостійно, його потрібно брати тільки зі здорових рослин. І перед посівом обробити 20% соляною кислотою 30 хвилин або 1% розчином перманганату калію протягом 20 хвилин.
3. Створення навколо посадок і теплиць 15-метрової смуги без бур’янів.
4. У розсадних теплицях можна пророщувати картоплю та одночасно вирощувати розсаду гарбузових, квіткових культур і томату.
5. Боротьба з переносниками вірусів (попелиця, білокрилки, кліщі та трипси).
6. Видалення рослинних залишків на полі або в теплиці.
7. Стерилізація ґрунту після збирання культури або перед посадкою знижує кількість вірусної інфекції та зменшує ризик ураження рослин.
8. Відбраковування сіянців і рослин з ознаками хвороб.
9. Регулярний огляд рослин на наявність шкідників і хвороб для проведення заходів щодо боротьби з ними в ранні терміни.
10. Дотримання оптимального температурного режиму і вологості повітря при вирощуванні рослин само по собі стримує розвиток вірусів навіть при наявності прихованої форми інфекції.
11. Для знищення вірусних частинок в субстраті, на поверхні конструкцій, на плівці та склі використовують препарат Фармайод. Він рекомендований для профілактики вірусів і зниження їх шкодочинності.
12. Ретельна дезінфекція робочого інвентарю 5%-ним розчином перманганату калію.

Фізіологічні або неінфекційні хвороби помідорів

Хвороби неінфекційного походження за зовнішніми симптомами нагадують вищеописані грибні, бактеріальні та вірусні захворювання. Вони не завжди так небезпечні для врожаю, як інші, але вимагають більш ретельного догляду і є ознаками помилок в технології вирощування. Читайте нижче, які існують неінфекційні хвороби томатів, їх опис і способи лікування.

Вершинна гниль

Це складне захворювання, яке виникає через велику кількість причин, а загальні втрати можуть становити 20-40%.

Перший симптом — це поява світлих плям на плодах томата, які ще ростуть в області рубця від квітки. У цьому місці розвивається некроз з чорно-бурою увігнутою плямою, яка охоплює третину всього плоду. У вологих умовах до них приєднуються грибкові хвороби томату.

Однією з причин розвитку хвороби є нестача кальцію в підгодівлі. Розв’язувати цю проблему можна за допомогою внесення добрив, які містять кальцій. Також хвороба прогресує при нестачі фосфору і марганцю.

Друга причина — це низька кислотність субстрату (менше ніж 5,5), в якому росте томат. Оптимальна кислотність для томатів – 5,5-6,5.

Наступна причина появи вершинної гнилі — це низька вологість і висока температура повітря в теплиці або на полі.

Також важливо проводити нормовані поливи. Бо надлишковий полив рослин пригнічує кореневу систему, а недостатній не забезпечує надходження кальцію в рослину.

Сприяє появі хвороби висока транспірація томату, щоб цього уникнути слід притіняти рослини в теплиці за допомогою побілки або затінюючої сітки.

І найчастіше вершинна гниль зустрічається на томатах великого розміру, (особливо кубовидних, сливовидних та грушоподібних), де проводиться видалення квіток. Тому краще не видаляти зайві квітки та вирощувати плоди середнього розміру.

Існують томати з генетичною стійкістю до верхівкової гнилі:

Сонячні опіки

Влітку в сильну спеку на плодах утворюються водянисті плями. Які потім висихають і вдавлюються всередину, набуваючи білого або жовтуватого забарвлення. При сильних опіках плоди припиняють рости та засихають, а зрілі помідори стають несмачними. На уражені тканини часто поселяються збудники грибкових хвороб.

Для дозрівання без отримання опіків, томатам потрібно мати достатньо листової маси, щоб плоди були укриті. Також не можна допускати пересихання ґрунту під кущами. Для цього землю мульчують соломою. Рекомендується розташовувати ряди томату з півдня на північ. В такому випадку, рослини будуть отримувати рівномірну кількість світла протягом дня.

При вирощуванні томатів в закритому ґрунті, теплицю накривають затіняючою сіткою або агроволокном.

Пустотілість плодів

Дефектні помідори мають нестандартну форму і розмір. Зовні вони нагадують солодкий перець — поверхня ребриста, а форма кубовидна. Шкірочка томату щільна і жорстка, всередині відсутня м’якоть і насіння.

Таке відбувається при порушенні біологічних процесів в слідстві неправильного запилення. На цей процес впливають: підвищена температура вище +32°С, висока вологість, відсутність запилення вручну в закритому ґрунті.

Щоб не допустити появи пустотілості в плодах, варто дотримуватися температури повітря в теплиці на рівні + 18 … + 15 ° С і вологості повітря вище 70%. Під час цвітіння в парнику щоранку струшують гілки рослин для запилення. Для зав’язування плодів ще застосовують стимулятори плодоутворення (Томатон, Зав’язь і т.д.).

Тріщини шкірки плодів

Розтріскування буває різних видів: сітчасте, радіальне вздовж ребер і глибоке розтріскування.

Радіальні тріщини утворюються в період наливу плодів. Це частіше буває на великих помідорах. Ще під час дозрівання на томатах утворюється відокремлювальний шар (тканина, яка формується для опадання плодів). А утворенню цього шару сприяє накопичення гормонів (абсцизова кислота та етилен). Ці гормони використовують овочівники для швидкого дозрівання, але в той самий час вони викликають старіння та опадання листя.

Плоди, які утворюються двома плодолистками можуть розтріскуватися при наявності великої кількості камер. Тому краще вирощувати сорти та гібриди з невеликими плодами.

Також радіальне розтріскування буває при зберіганні у вологих умовах. Це теж частіше зустрічається на великоплідних томатах.

До тріщин часто приєднуються різні інфекції (фомоз, альтернаріоз).

Інші причини появи тріщин на томатах: схильність сорту, надлишок азоту в харчуванні, недолік калію з надлишком азоту, рясний полив після пересихання ґрунту, висока вологість повітря через тумани, роси та дощування.

KS 301 F1 – індетермінатний томат з генетичною стійкістю до розтріскування

Передчасне опадання квітів

Зав’язі на томатах опадають з таких причин: брак світла, полив холодною водою, коливання температури, неправильне запилення, недолік мікроелементів в харчуванні та наявність хвороб і шкідників на рослині. Також дана проблема буває на томатах, які були посіяні з самозбору гібриду, а не сорту.

Щоб не допустити опадання квіток, варто дотримуватися технології вирощування томату та унормовано проводити поливи та підживлення рослин.

Оедема (едема) томату

Це набряклість листя, пагонів і стебла культури через занадто великий тиск від надмірного поливу. На листках з’являються численні нарости та пухирі. Найчастіше вражаються молоді рослини та розсада, які ростуть під штучним освітленням.

Умови для появи едеми: різка зміни погоди, стрибки температури, недолік світла, надмірний або нерегулярний полив, вологість повітря вище 75%.

Якщо хвороба вже виявлена на рослині рекомендується припинити поливи, знизити вологість повітря в теплиці. А якщо проблема з’явилася на розсаді, то як можна швидше пересадити її в ґрунт.

Коди стійкостей гібридів і сортів томату до різних захворювань

Біологічні фунгіциди для боротьби з хворобами томату

Система захисту томатів на Дні поля компанії Syngenta 10.08.2016

Фунгіциди для лікування захворювань томату

Технологія вирощування томатів (хвороби) на семінарі компанії Sakata 24.11.2016

Якщо дотримуватися технології вирощування томату і садити стійкі сорти і гібриди, ви не зустрінете дані захворювання у себе на полі або в теплиці.

Пишіть свої запитання в коментарях, і ми допоможемо Вам виростити здоровий і якісний урожай томатів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.