Потреби — це необхідність у чомусь значущому для життя людини. Одні потреби називають матеріальними, а інші — духовними. До матеріальних належать першочергові потреби людини в їжі, воді, одязі та житлі.
Матеріальні: в їжі, одязі, предметах побуту, житлі (вони вважаються базовими). Духовні: в освіті, вірі, в підвищенні кваліфікації, в художній творчості, в розвитку науки та мистецтва. Соціальні: в медичному обслуговуванні, в вихованні дітей, у вільному часі, в гідних умовах праці і навчання, а також відпочинку.
В економічній теорії потреби класифікуються за різними критеріями. За характером – це потреби матеріальні (фізіологічні), духовні (наприклад, в освіті, мистецтві, літературі), соціальні (у спілкуванні з людьми). Розрізнення потреб на первинні (нижчі) і вторинні (вищі).
Маслоу складається з п'яти рівнів, на кожному з яких розміщений певний набір потреб. Основу піраміди формують потреби, що забезпечують виживання людини як природної істоти (потреба в їжі, одязі, житлі тощо). Наступним рівнем є потреба в безпеці та медичній допомозі.
Емоційні потреби – це почуття або стани, які нам потрібні, щоб бути щасливими, задоволеними та спокійними. Без них ми можемо відчувати розчарування, образу або незадоволення. Емоційні потреби це почуття вдячності, сенсу, почуття довіри або відчуття частини себе як частини певної спільноти.
Їх характеристика включає в себе три групи потреб. Соціальні потреби стосуються життя в суспільстві: потреба в спілкуванні, в розумінні, в прихильності, в турботі про дітей і батьків …
