Скільки разів на рік можна робити УЗД, рентген і флюорографію. Що потрібно знати про ці дослідження, як не перебрати дозу опромінення

Звичка використовувати ці дослідження для діагностики стану організму викликає закономірне питання – як часто можливо їх проводити без шкоди для здоров’я. Щоб відповісти на нього, слід уважно розглянути їх окремо і в порівнянні.

Скільки разів на рік можна робити рентген

Рентген являє собою досить складну в науковому сенсі процедуру дослідження тканин людського тіла. На сьогоднішній день наука поки не створила нічого більш досконалого для заміни рентгена, але методика ця видається багато в чому спірною в плані впливу на здоров’я.

Її суть полягає у фіксуванні на спеціальній плівці (спочатку, а далі, природно, все може бути переведено і в цифрову форму) знімків, одержуваних в результаті проходження через тіло людини рентгенівських хвиль.

Вони дійсно є різновидом радіаційного випромінювання і хоча в природному вигляді воно постійно присутнє в навколишньому світі (наприклад, в променях сонця), в даному випадку разові дози його, що надходять з кожним знімком, значні.

Рентген широко використовується для перевірки цілісності кісткової системи (наявності переломів, контролю за їх зрощуванням), в стоматології, для діагностики деяких ЛОР-захворювань. І в цілому він інформативний (за рахунок особливостей хвиль), головним чином, для твердих тканин.

Згубний вплив рентгена заснований, грубо кажучи, на його здатності вибивати з тіла людини електрони. Організм вміє відновлюватися – але поступово і за умови не надто інтенсивних навантажень такого ґатунку.

Тому думка більшості лікарів однозначно – якщо рентген зачіпає голову (головний мозок) і хребетний стовп – то його не потрібно робити частіше 1 разу на рік.

Якщо мова йде про знімки кінцівок (руки, ноги) – можна робити до 5 знімків на рік.

Всього 5 разів можна відвідувати рентген у стоматолога і то за умови – що випромінювання буде спрямоване тільки на зуби, із захистом (закриттям) не обов’язковою для знімка частини голови.

Але якщо в цьому є необхідність – природно, правильніше піддати організм дуже частим навантаженням, ніж, наприклад, допустити неправильне зростання кісток після аварії.

Плюс, на те, як часто, скільки разів на рік роблять рентген, чи можна поєднувати в короткий часовий інтервал кілька обстежень з ним, значною мірою впливають сучасні технології – багато клінік обладнані новітнім обладнанням, завдяки якому рентген випромінює набагато менше шкоди і відрізняється найвищою інформативністю.

Незалежно від частоти створення рентгенівських знімків, після дослідження рекомендується підтримувати організм різноманітним харчуванням, включаючи в раціон, зокрема, продукти багаті антиоксидантами – морську рибу, вівсяну кашу, виноград (краще чорних і солодких сортів), а також такі в цілому сприяють швидкому відновленню продукти, як цільнозерновий хліб, горіхи, кисломолочне.

Скільки разів на рік можна робити флюорографію

Цей метод діагностики, по суті, є полегшеною версією рентгена, тобто при ньому людське тіло так само піддається випромінюванню, але значно меншою мірою.

Яке, по-перше, дозволяє зосередити область дослідження на м’яких тканинах, а по-друге, становить для здоров’я значною мірою меншу загрозу.

Найбільш часто за допомогою флюорографію досліджують стан органів дихання (легенів), виявляючи наявність і характеристики, зокрема, таких патологій, як:

Дещо рідше затребувана ця діагностика для контролю за серцево-судинною системою.

Флюорографія є обов’язковою для багатьох професій, наприклад, для кухарів, працівників гірничодобувної промисловості, вихователів у дитячих садках, нерідко – для студентів. Словом, для всіх тих, чия діяльність передбачає контакт з безліччю людей (або з чим-небудь, призначеним для них) або пов’язана з певними ризиками для здоров’я.

Норма проходження флюорографії для них – 1-2 рази на рік і так само протягом 12 місяців вважаються дійсними, актуальними результати дослідження, що проводиться в профілактичних цілях для всіх людей.

Вона показана при низці хронічних захворювань, а також для тих, хто абсолютно здоровий.

Коли саме пацієнт і скільки разів на рік робить флюорографію, чи можна замінити її іншими дослідженнями (наприклад, лабораторними аналізами) – визначає лікар, іноді потенційна її шкода оцінюється нижче, ніж практична користь для своєчасної діагностики (наприклад, при запальних захворюваннях дихальної системи).

У будь-якому випадку – після неї не буде зайвим підтримати організм тими ж методами, що вказані вище в якості рекомендованих після рентгена.

І так само як рентген, флюорографію небажано проходити в період вагітності (але це не накладає заборону на неї зовсім), а при лактації – від діагностики до годування має пройти певний час.

Крім того, флюорографію можуть перенести, відкласти, у зв’язку з важким станом пацієнта (наприклад, проблемами з диханням).

Скільки разів на рік можна робити УЗД

На сьогоднішній день УЗД, представляється одним з методів діагностики, широко затребуваним медициною для різних цілей, зокрема, для контролю за станом:

• органів сечовидільної системи;
• шлунково-кишкового тракту;
• печінки, жовчного міхура та жовчних протоків;
• серцево-судинної системи;
• щитоподібної залози;
• селезінки;
• молочних залоз (профілактика та лікування онкологічних захворювань);
• репродуктивної системи;
• вагітності (від визначення термінів зачаття, до розвитку плоду та визначення його статі).

Список сфер застосування УЗД можна продовжувати довго, але ще важливо зазначити, що методику цінують за можливість спостереження за організмом «в русі» – зображення виводиться в реальному часі на екран спеціального апарату (і далі може бути зафіксовано на знімках).

Сам метод заснований на відображенні тканинами людського тіла ультразвукових хвиль певних частот (різних, зокрема, для деяких органів, його областей).

На сьогоднішній день вчені схильні визнавати УЗД абсолютно нешкідливим методом діагностики – ультразвукові хвилі не здатні накопичуватися в тілі людини, а супроводжує їх нагрівання тканин настільки короткочасно, що також не може ніяким чином негативно змінити стан організму.

Таким чином, питання про те, скільки разів на рік можна робити УЗД, розумно ставити відповідним фахівцям і відповідь лікарів буде одностайна – так часто, як це знадобиться для своєчасної і повноцінної діагностики. Не варто побоюватися навіть кількох таких досліджень за одну добу.

Більше того – процедура фактично не має протипоказань і про те, як часто людина, скільки разів на рік робить УЗД, можна не замислюватися, крім зовсім унікальних випадків, що забороняють його і загального правила щодо того, що у обстежуваного в зоні впливу апарату не повинно бути пошкоджень шкірних покровів.

Як і скільки разів на рік можна робити рентген, флюорографію та УЗД в поєднанні між собою

Сучасна медицина розглядає всі три методики діагностики як практично рівноцінні, призначені кожна для своїх цілей і почасти – взаємно доповнюють один одного (наприклад, іноді патологію в організмі можна спочатку зафіксувати за допомогою рентгена і більш детально досліджувати за допомогою УЗД).

Що до їх поєднуваності, то лікарі поділяють УЗД і флюорографію з рентгеном. Перший спосіб, як вже говорилося, нешкідливий і, не впливаючи ні на що, може поєднуватися з будь-якими методиками діагностики. Другі дві близькі за способом дії методики, УЗД не суперечать, але – вкрай небажані у взаємному поєднанні в один короткий часовий інтервал (наприклад, в один день), крім тих випадків, коли уточнення стану здоров’я пацієнта має величезне значення і не терпить відкладань.

Визначаючи, скільки разів на рік можна робити флюорографію і рентген, їх неприпустимо враховувати замість один одного і безумовно можна сказати, що після частих вимушених рентгенівських знімків, частоту обстежень за допомогою флюорографії по можливості необхідно скорочувати (і навпаки).

Як часто і скільки разів можна робити рентген?

Скільки разів на рік можна робити рентген? Відповідь на це питання залежить від багатьох факторів. Необхідно враховувати вік пацієнта, мета і різновид дослідження. Не варто забувати і про протипоказання. Так, вагітність значно обмежує можливості діагностики травм і захворювань і є прямим забороною для скринінгових обстежень.

У Санпін 2.6.1.1192-03 чітко регламентується тільки променеве навантаження при профілактичних дослідженнях (детальніше див. нижче). Якщо ж рентген виступає як метод діагностики захворювань, кількість знімків не обмежується конкретними цифрами. Однак є рекомендації, метою яких є зменшення променевого навантаження на хворого та профілактика негативних наслідків опромінення.

Рентгенографія дозволяє оглянути кістки, а при використанні контрасту і більшість внутрішніх органів людини. Однак рентген має і негативний вплив на організм пацієнта. Звичайно, спровокувати променеву хворобу частими рентгенографиями вкрай важко. Гостра форма зазначеного захворювання розвивається при опроміненні в дозі не менше 1 Гр (1000 мЗв). Для хронічної променевої хвороби мінімальний поріг навантаження нижче і становить 0,1-0,5 Гр/добу (100-500 мЗв/добу). Однак сумарна доза повинна перевищити 0,7-1,0 Гр, а випромінювання – діяти на організм безперервно тривалий час.

Виконання діагностичної рентгенограми не супроводжується настільки високою променевим навантаженням. Доза, отримана пацієнтом за одне дослідження, знаходиться в межах 0,01-1,6 мЗв і 0,01-0,2 мЗв для плівкових і цифрових знімків відповідно. При КТ або рентгеноскопії навантаження зростає. У першому випадку дози складають від 0,05 мЗв при обстеженні щелепно-лицьової області, до 14 мЗв при вивченні органів ШКТ. У другому – від 3,3 мЗв при огляді органів грудної клітини до 20 мЗв при дослідженні травного тракту за 1 процедуру.

Однак і малі дози випромінювання не нешкідливі. Можливі наслідки не зводяться лише до детермінованих ефектів (променева хвороба). Опромінення викликає пошкодження генетичного апарату, що в майбутньому може стати причиною виникнення пухлин, у тому числі злоякісних. Мутація, яка зачепила статеві клітини, буде впливати на здоров’я потомства. На відміну від детермінованих ефектів, перераховані вище наслідки не мають порогу доз, який обов’язково повинен бути перевищений, і проявляються не відразу. Але це не означає, що будь-яке, навіть саме незначне, опромінення через кілька років призведе до появи у пацієнта ракової пухлини. Величина дози впливає лише на ймовірність такого результату. Однак наслідки можуть і не настати.

Променеве навантаження, яку відчуває організм хворого при виконанні рентгенологічних досліджень, недостатня для розвитку небезпечних для життя ускладнень. А суворе дотримання рекомендацій щодо зниження негативного впливу рентгенівського випромінювання робить наступ віддалених наслідків малоймовірним.

Як зменшити променеве навантаження на хворого?

Безпечна доза опромінення для пацієнта Санпін 2.6.1.1192-03 дорівнює в середньому 1 мЗв/рік за останні 5 років і не повинна бути більше 5 мЗв/рік. При виконанні тільки профілактичних досліджень перевищення цих показників не відбувається. Доза опромінення при флюорографії становить 0,05 або 0,5 мЗв для цифрового або плівкового апарату відповідно, рентгенографії молочних залоз – 0,05 або 0,1 мЗв.

Однак за клінічними показаннями в разі захворювання або травми можуть бути призначені додаткові знімки, рентгеноскопія, КТ. При необхідності оцінки патологічних змін в динаміці дослідження нерідко проводиться повторно, одна і та ж область тіла піддається випромінювання 2 і більше разів. Це, звичайно, значно підвищує променеве навантаження на хворого. Наприклад, якщо робити рентген хребта на рівні поперекового відділу в 2 проекціях на плівковому апараті, отримана доза становитиме 1,4 мЗв, що перевищить безпечне значення 1 мЗв/рік.

Як часто можна робити рентген, щоб не виходити за рамки рекомендованих показників? При призначенні рентгенівського знімка лікар повинен враховувати дозу, яку отримає хворий при дослідженні. Однак першорядне значення має діагностична цінність методу для конкретного випадку захворювання. Якщо рентгена є показання і його не можна замінити на інший, порівнянний по інформативності і більш безпечний метод, дослідження повинно бути виконано.

У цій ситуації особливу увагу слід звернути на заходи, що сприяють зниженню дози опромінення:

• Час дослідження. Вплив випромінювання має бути короткочасним. З цієї причини слід уникати рентгеноскопії.
• Зменшення кількості знімків. Це може бути досягнуто за рахунок виключення проекцій, які не мають великого значення для візуалізації конкретної патології. Якщо потрібно оглянути 2 і більше зони, можна спробувати зробити знімок, захоплюючий декілька сусідніх областей. Звичайно, якщо це не вплине на інформативність дослідження.
• Призначення повторного обстеження повинно бути обґрунтованим, а наслідки відмови від нього не перевищувати ризик небажаних явищ.
• Використання засобів захисту.

Накопичена доза не повинна перевищувати 500 мЗв. Якщо це вже відбулося або за останній рік хворий зробив знімків на 200 мЗв, подальші дослідження обмежуються.

Не слід забувати і про протипоказання. Рентген без контрастування дозволений практично всім пацієнтам. Його не можна призначати тільки вагітним, але і в цьому випадку можливі винятки. Якщо невиконання дослідження потягне за собою тяжкі наслідки для здоров’я пацієнтки, а інші методи діагностики не допоможуть дати необхідну інформацію про патології, відмовлятися від процедури небажано.

Має значення строк вагітності. По можливості рентген слід відкласти до третього триместру. Якщо цього зробити не можна, знімок виконується з максимально можливим захистом плоду від опромінення.

Рентгенологічне дослідження, призначене за клінічними показаннями, виконується стільки разів, скільки потрібно. Тому дати відповідь на питання, як часто можна робити рентген легенів і інших органів, не так просто. Все залежить від ситуації.

Рентген в дитячому віці

Наскільки часто можна робити рентген дитині? До пацієнтів старше 14 років застосовні рекомендації для дорослих. При обстеженні дітей молодше цього віку слід по можливості уникати процедур, пов’язаних з опроміненням. Якщо все ж потрібно зробити дитині рентген, перевага віддається методам із найменшою променевим навантаженням. Так, рентгеноскопія дітям не призначається. Профілактичні дослідження (флюорографія) можна пацієнтам старше 14 років. Робити рентген легенів дитині молодше цього віку можна лише за показаннями. Особлива увага приділяється захисту від опромінення. У немовлят та дітей молодшого віку слід екранувати все тіло, крім сфер, що піддаються обстеженню.

Виконання рентгенографії маленьким пацієнтам пов’язане з труднощами. І хоча в 2 роки дитина вже добре розуміє дорослих, домогтися співробітництва від дітей молодшого віку зазвичай проблематично. В цьому разі доводиться вдаватися до фіксації пацієнта з допомогою спеціальних пристосувань або залучати помічників. Рентген дітям молодше 12 років виконується в присутності супровідників, зазвичай батьків.

Схожі записи:

Розділи сайту

• COVID-19 (3)
• Алергія (5)
• Аналізи (149)
• Бактеріологія (431)
  • Гонококи (5)
  • Диплококи (5)
  • Клебсієлла (24)
  • Лептоспіроз (9)
  • Стафілококи (78)
  • Стрептококи (26)
  • Трихомоніаз (41)
  • Уреаплазма (58)
  • Хламідії (69)
  • Аборт (31)
  • Вагітність (94)
  • Захворювання (1 189)
    • ЗПСШ (20)
    • Молочниця (71)
    • Цистит (37)
    • Герпес (175)
    • Гіпергідроз (168)
    • Грибок (159)
    • Зморшки (236)
    • Пітниця (17)
    • Попрілість (29)
    • Препарати (374)
    • Аналізи (28)
    • Гормони (255)
    • Цукровий діабет (183)
    • Щитовидна залоза (307)
    • Дихальні захворювання (4)
    • Захворювання очей (1)
    • Захворювання ротової полості (2)
    • Захворювання шкіри (2)
    • Паразити і інфекції (13)
    • Про вітаміни (1)
    • Про харчування (1)
    • Сердечні захворювання (1)
    • Травми і переломи (4)
    • Дитячі (27)
    • Діагностика (11)
    • Жіночі (36)
    • Лікування (84)
    • Чоловічі (13)
    • Тромбоз (190)
    • Аскариди (48)
    • Глисти (589)
    • Гострики (49)
    • Діагностика (36)
    • Лікування (81)
    • Лямблії (79)
    • Очищення (56)
    • Препарати (322)
    • Рецепти (1 443)
    • Спина (506)