Чи можна і як повторно подати на аліменти, скільки разів можна подавати на аліменти

Необхідність повторного подання на аліменти може виникнути з різних причин. Але наскільки це допустимо з позиції закону? Про порядок звернення та переліку випадків, у яких заявнику буде відмовлено, можна дізнатися з положень Сімейного, Цивільного процесуального кодексу РФ і Федерального закону «Про виконавче провадження».

Чи можна подати на аліменти вдруге?

Подачею на стягнення аліментів може вважатися:

1. Звернення до суду з метою отримання виконавчого документа, необхідного для початку судового провадження.
2. Передача заяви судовим приставам для здійснення ними примусового утримання аліментів з доходів і / або особистого майна боржника.
3. Подача позову про нарахування аліментів за додаткового підставі (наприклад, на користь матері дитини віком до 3-х років) або про збільшення / зменшення розміру щомісячного грошового утримання.

І в кожному з перерахованих випадків відповідь на поставлене запитання буде різним.

На видачу виконавчого документа

Підставою для стягнення грошових коштів може стати виконавчий документ, в якості якого виступає:

1. Угода про сплату аліментів (складається зацікавленими сторонами в добровільному порядку).
2. Наказ, винесений мировим суддею.
3. Рішення районного суду про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

В контексті повторної подачі на аліменти буде розглядатися процес отримання останніх двох документів.

Заява на видачу судового наказу дозволяється в порядку наказного провадження, а позов про визначення твердої суми – позовної. Але до всіх них застосовуються правила ст. 134-135 Цивільного процесуального кодексу РФ, що стосуються допустимості подачі на аліменти вдруге.

Виходячи зі змісту вищезазначених законодавчих положень, можна зробити висновок, що повторно звернутися за дозволом даного питання до суду допустимо в наступних випадках:

1. Стягувача не влаштовує стандартний або раніше встановлений розмір грошового утримання.
2. Платник вважає, що сума аліментів визначена неправильно.
3. Заява була оформлено і подано не в той суд або оформлено неналежним чином.
4. Вимоги про стягнення аліментів виходить від особи, яка не має право надавати їх пред’являти.

Якщо зацікавлена ​​особа збирається оскаржити вже винесена постанова або наказ суду щодо стягнення аліментів, йому необхідно протягом трьох (для наказу) або тридцяти (при оскарженні рішення судді) днів подати відповідну заяву. Після закінчення зазначеного терміну, судовий акт набере чинності, і скасувати його вже буде не можна, так само, як і подати позов / заяву з проханням, пред’явленої раніше.

На стягнення коштів з боржника

Після того, як одержувачу аліментів буде видано виконавчий лист, він має право звернутися з ним до судових приставів-виконавців. Вони в рамках свого територіального округу здійснюють примусове стягнення грошових коштів з боржника (аліментщика) і за заявою зацікавленої сторони заводять виконавче провадження у цій справі.

Причиною повторної заяви про початок виконавчого провадження може стати досягнуту угоду про сплату аліментів.

Трапляється так, що у відповідь на примусове стягнення боржник йде назустріч своєму опонентові, і вони укладають договір про розмір і порядок виплати грошового утримання. Однак згодом пункти угоди не виконуються, і стягувачу не залишається нічого іншого, як звернутися за допомогою до судових приставів ще раз.

Таке право застосовується лише до аліментних зобов’язань стосовно неповнолітніх. У всіх інших випадках припинене виконавче провадження – на підставі мирової угоди або відмови стягувача від одержання коштів – відновленню не підлягає.

На зміну розміру аліментів

Щомісячне грошове утримання родичу може нараховуватися в двох формах:

• відсоток від фактичного доходу платника (актуально при отриманні аліментів на дітей);
• фіксована сума, що утримується з боржника, не залежно від розміру його доходу за звітний місяць.

У будь-який момент, коли одержувач аліментів або його представник порахують, що обраний спосіб нарахування грошових коштів обмежує їхні інтереси, він може подати позов про його перегляд.

Наприклад, відповідно до Сімейного кодексу РФ, в твердій сумі визначаються аліменти на родичів (крім дітей), справжніх і колишніх членів сім’ї.

Грошове утримання на дітей за замовчуванням нараховується у відсотках, але, якщо батько чи мати (платник) приховує свій заробіток або має нестабільний дохід, законний представник дитини має право подати позов про обчислення щомісячних платежів у твердій сумі . Також і навпаки.

Фіксований розмір аліментів зменшується або збільшується з урахуванням зміни доходів, сімейного стану і стану здоров’я сторін. Про це може заявити, як стягувач, так і боржник, що в першому випадку і буде вважатися повторної подачею на аліменти.

Скільки разів можна подавати на аліменти

У деяких випадках подавати на аліменти можна необмежену кількість разів:

• Періодично проводиться індексація фіксованої суми.
• За необхідності поновлюється процес стягнення аліментів судовими приставами.

Але важливо знати, що будь-яке звернення до уповноважених органів має бути мотивованим і ґрунтуватися на реальних фактах, а не просте бажання збільшити свій прибуток або зайвий раз з’ясувати стосунки з недбайливим родичем.

Як повторно подати на аліменти

Процес повторної заяви про стягнення аліментних змісту приставам і подача позову до суду має істотні відмінності. І вони вимагають детального розгляду.

В ході виконавчого провадження

Згідно ст. 44 Федерального закону «Про виконавче провадження», припинене справу про стягнення аліментів поновленню не підлягає. Але в той же час аліментні зобов’язання не можуть бути скасовані, якщо вони спрямовані в бік неповнолітніх дітей.

Тому, якщо батько чи мати не повністю виконує свій батьківський обов’язок, законний представник дитини:

1. Складає заяву.
2. Готує документи.
3. Привертає паперу пристава-виконавця за місцем проживання аліментщика.
4. Сприяє в здійсненні заходів щодо стягнення коштів (надає необхідну інформацію і відсутні паперу).

Заява

У заяві про видачу судового наказу повинна міститися наступна інформація:

1. ПІБ, адреса заявника.
2. ПІБ, місце проживання і дата народження дитини, на користь якого будуть стягуватися аліменти.
3. Дані про боржника (ПІБ, місце проживання, роботи, місцезнаходження особистого майна, розмір, джерела доходів і т. П.).
4. Підстава для стягнення.

Завантажити зразок заяви

документи

До заяви можуть бути додані такі папери:

1. Свідоцтво про народження дитини.
2. Документ, який свідчить про права на аліменти на іншій підставі.
3. Виконавчий лист.
4. Довідка про доходи та стан матеріальних активів платника.

Для коригування твердої суми аліментів

Щоб встановити щомісячний платіж у твердій сумі або змінити його розмір, зацікавленою стороною подається позов до районного суду за місцем проживання аліментщика.

Заявнику також необхідно буде надати докази викладених у заяві фактів і після закінчення розгляду отримати виконавчий документ. Саме з ним можна буде звернутися за стягненням грошових коштів до приставам.

Заява

Позовна заява про стягнення аліментів складається за таким планом:

1. Вступна частина – ПІБ сторін, їх адреси, найменування уповноваженого органу.
2. Описова частина – виклад суті спірної ситуації, перерахування доказів.
3. Прохальна – формулювання позовних вимог.
4. Додатки – список документів, які супроводжують позов.

документи

При зборі документів особливу увагу варто приділити доказовій базі, яка разом з основним пакетом паперів буде підкріплювати викладене в позові.

Заявнику потрібно зібрати:

1. Копію заяви.
2. Свідоцтво, що дозволяє встановити спорідненість або подружжя (для підтвердження прав на аліменти).
3. Довідки про доходи потенційного платника, склад і оціночної вартості його особистих матеріальних активів.
4. Документи, що встановлюють приблизний рівень щомісячних витрат, як одержувача, так і платника аліментів.
5. Розрахунок інфляції грошових одиниць в регіоні.
6. Показання свідків і т. П.

Подання документів на розблокування ПН

При спробі розблокувати ПН отримано відмову. Які документи потрібно надати і в який строк розглядають розблокування ПН? Скільки разів можна подавати документи на розблокування?

Про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчитиме квитанція, яку платник ПДВ отримає в автоматичному режимі протягом операційного дня (п. 8, 10 Порядку №1165). У квитанції зазначать:

• номер і дату складення ПН/РК;
• перелік критеріїв ризиковості платника ПДВ та/або операції, на підставі яких зупинили реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
• розрахунок показника за кожним критерієм;
• пропозицію платнику ПДВ надати пояснення і копії документів, щоб ухвалити рішення про реєстрацію податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН чи відмову в такій реєстрації.

Кожна податкова накладна, яка надсилається на реєстрацію в ЄРПН, проходить чотири етапи перевірки у системі моніторингу критеріїв оцінки ризиків. Податкову накладну можуть зареєструвати, якщо вона:

• відповідає хоча б одній з ознак безумовної реєстрації (п. 5 Порядку №1165);
• не відповідає критеріям безумовної реєстрації, але платник має позитивну податкову історію (п. 7 Порядку №1165);
• не відповідає критеріям безумовної реєстрації і платник без позитивної історії, але операція не має ознак ризиковості (п. 7 Порядку №1165).

Податкову накладну заблокують, якщо одночасно:

• податкова накладна не відповідає ознакам безумовної реєстрації;
• платник податку або операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості (п. 6 Порядку №1165).

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість

Платника податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останні звітні (податкові) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Про те, як через суд оскаржити визнання платника ризиковим, ми пояснили тут.

Критерії ризиковості здійснення операцій наведено в додатку 3 до Порядку №1165. Наприклад, якщо це критерій №1, то податкову накладну заблокували через відсутність такої податкової накладної в таблиці даних платника податку. Тому можна спершу спробувати подати податковій таблицю даних. Про особливості складання і подання такої таблиці ми розповіли в статті «Складання таблиці даних платника ПДВ».

І після того як таблицю приймуть, можна подавати пояснення і документи на розблокування.

Відповідно до п. 5 Порядку №520 перелік документів на розблокування може включати:

• договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Як бачимо, перелік документів орієнтовний. Суть у тому, щоб були подані всі документи, які складалися у межах відповідної операції, — документи на придбання відповідного товару (накладні, договір постачання, платіжні доручення на оплату, документи на перевезення, якщо були, тощо). Так само аналогічні документи на продаж цього товару. Якщо товари зберігалися на складі, то документи про наявність складського приміщення тощо.

Тобто мають бути всі документи, дотичні до відповідної операції, які найповніше її описують.

Якщо у повідомленні податкової зазначено, що немає даних про трудові ресурси, варто надати документи, які підтверджують наявність трудових ресурсів: трудові договори з працівниками, штатний розпис, документи з нарахування, виплати зарплати тощо.

Зазначені документи можна подати протягом 365 к. д., наступних за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній (п. 6 Порядку №520).

Комісія розглядає отримані документи протягом 5 р. д., наступних за днем отримання пояснень та копій документів (п. 3 Порядку №520).

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 13 Порядку №520). Повторне подання документів на розблокування податкової накладної не передбачено.

Оскаржити рішення комісії можна в адміністративному або судовому порядку протягом 10 к. д., наступних за днем отримання такого рішення від ДПС. В адміністративному порядку розгляд скарг здійснює спеціальна комісія ДПС з питань розгляду скарг. Скарга повинна бути розглянута протягом 10 календарних днів з дня її отримання. У разі позитивного рішення комісії або порушення цього терміну податкова накладна має бути зареєстрована.

Але якщо закінчення наведених вище строків припадає на період воєнного стану, то перебіг таких строків зупиняється (див. тут та тут).

Автор: Олександр Золотухін

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «ПДВ»

За інформацією від ДПС, у 2023 році приріст відшкодованих сум ПДВ становив 56% (132,4 млрд грн) порівняно з 2022 роком (84,6 млрд грн)

При придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від ПДВ операціях, формування ПК здійснюється виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН ПН

Усі платники ПДВ мають право на відшкодування цього податку, проте лише 63% від запитаного відшкодування ПДВ було виплачено ДПС у 2023 році

Врахована таблиця може бути підставою для автоматичної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено до дати врахування такої таблиці

У разі прощення постачальником заборгованості за товари/послуги оплату за них покупець не здійснюватиме, тож платнику податку – покупцю необхідно нарахувати компенсуючі ПЗ з ПДВ