Зміст:
Як часто і скільки разів можна робити рентген?
Скільки разів на рік можна робити рентген? Відповідь на це питання залежить від багатьох факторів. Необхідно враховувати вік пацієнта, мета і різновид дослідження. Не варто забувати і про протипоказання. Так, вагітність значно обмежує можливості діагностики травм і захворювань і є прямим забороною для скринінгових обстежень.
У Санпін 2.6.1.1192-03 чітко регламентується тільки променеве навантаження при профілактичних дослідженнях (детальніше див. нижче). Якщо ж рентген виступає як метод діагностики захворювань, кількість знімків не обмежується конкретними цифрами. Однак є рекомендації, метою яких є зменшення променевого навантаження на хворого та профілактика негативних наслідків опромінення.
Рентгенографія дозволяє оглянути кістки, а при використанні контрасту і більшість внутрішніх органів людини. Однак рентген має і негативний вплив на організм пацієнта. Звичайно, спровокувати променеву хворобу частими рентгенографиями вкрай важко. Гостра форма зазначеного захворювання розвивається при опроміненні в дозі не менше 1 Гр (1000 мЗв). Для хронічної променевої хвороби мінімальний поріг навантаження нижче і становить 0,1-0,5 Гр/добу (100-500 мЗв/добу). Однак сумарна доза повинна перевищити 0,7-1,0 Гр, а випромінювання – діяти на організм безперервно тривалий час.
Виконання діагностичної рентгенограми не супроводжується настільки високою променевим навантаженням. Доза, отримана пацієнтом за одне дослідження, знаходиться в межах 0,01-1,6 мЗв і 0,01-0,2 мЗв для плівкових і цифрових знімків відповідно. При КТ або рентгеноскопії навантаження зростає. У першому випадку дози складають від 0,05 мЗв при обстеженні щелепно-лицьової області, до 14 мЗв при вивченні органів ШКТ. У другому – від 3,3 мЗв при огляді органів грудної клітини до 20 мЗв при дослідженні травного тракту за 1 процедуру.
Однак і малі дози випромінювання не нешкідливі. Можливі наслідки не зводяться лише до детермінованих ефектів (променева хвороба). Опромінення викликає пошкодження генетичного апарату, що в майбутньому може стати причиною виникнення пухлин, у тому числі злоякісних. Мутація, яка зачепила статеві клітини, буде впливати на здоров’я потомства. На відміну від детермінованих ефектів, перераховані вище наслідки не мають порогу доз, який обов’язково повинен бути перевищений, і проявляються не відразу. Але це не означає, що будь-яке, навіть саме незначне, опромінення через кілька років призведе до появи у пацієнта ракової пухлини. Величина дози впливає лише на ймовірність такого результату. Однак наслідки можуть і не настати.
Променеве навантаження, яку відчуває організм хворого при виконанні рентгенологічних досліджень, недостатня для розвитку небезпечних для життя ускладнень. А суворе дотримання рекомендацій щодо зниження негативного впливу рентгенівського випромінювання робить наступ віддалених наслідків малоймовірним.
Як зменшити променеве навантаження на хворого?
Безпечна доза опромінення для пацієнта Санпін 2.6.1.1192-03 дорівнює в середньому 1 мЗв/рік за останні 5 років і не повинна бути більше 5 мЗв/рік. При виконанні тільки профілактичних досліджень перевищення цих показників не відбувається. Доза опромінення при флюорографії становить 0,05 або 0,5 мЗв для цифрового або плівкового апарату відповідно, рентгенографії молочних залоз – 0,05 або 0,1 мЗв.
Однак за клінічними показаннями в разі захворювання або травми можуть бути призначені додаткові знімки, рентгеноскопія, КТ. При необхідності оцінки патологічних змін в динаміці дослідження нерідко проводиться повторно, одна і та ж область тіла піддається випромінювання 2 і більше разів. Це, звичайно, значно підвищує променеве навантаження на хворого. Наприклад, якщо робити рентген хребта на рівні поперекового відділу в 2 проекціях на плівковому апараті, отримана доза становитиме 1,4 мЗв, що перевищить безпечне значення 1 мЗв/рік.
Як часто можна робити рентген, щоб не виходити за рамки рекомендованих показників? При призначенні рентгенівського знімка лікар повинен враховувати дозу, яку отримає хворий при дослідженні. Однак першорядне значення має діагностична цінність методу для конкретного випадку захворювання. Якщо рентгена є показання і його не можна замінити на інший, порівнянний по інформативності і більш безпечний метод, дослідження повинно бути виконано.
У цій ситуації особливу увагу слід звернути на заходи, що сприяють зниженню дози опромінення:
- Час дослідження. Вплив випромінювання має бути короткочасним. З цієї причини слід уникати рентгеноскопії.
- Зменшення кількості знімків. Це може бути досягнуто за рахунок виключення проекцій, які не мають великого значення для візуалізації конкретної патології. Якщо потрібно оглянути 2 і більше зони, можна спробувати зробити знімок, захоплюючий декілька сусідніх областей. Звичайно, якщо це не вплине на інформативність дослідження.
- Призначення повторного обстеження повинно бути обґрунтованим, а наслідки відмови від нього не перевищувати ризик небажаних явищ.
- Використання засобів захисту.
Накопичена доза не повинна перевищувати 500 мЗв. Якщо це вже відбулося або за останній рік хворий зробив знімків на 200 мЗв, подальші дослідження обмежуються.
Не слід забувати і про протипоказання. Рентген без контрастування дозволений практично всім пацієнтам. Його не можна призначати тільки вагітним, але і в цьому випадку можливі винятки. Якщо невиконання дослідження потягне за собою тяжкі наслідки для здоров’я пацієнтки, а інші методи діагностики не допоможуть дати необхідну інформацію про патології, відмовлятися від процедури небажано.
Має значення строк вагітності. По можливості рентген слід відкласти до третього триместру. Якщо цього зробити не можна, знімок виконується з максимально можливим захистом плоду від опромінення.
Рентгенологічне дослідження, призначене за клінічними показаннями, виконується стільки разів, скільки потрібно. Тому дати відповідь на питання, як часто можна робити рентген легенів і інших органів, не так просто. Все залежить від ситуації.
Рентген в дитячому віці
Наскільки часто можна робити рентген дитині? До пацієнтів старше 14 років застосовні рекомендації для дорослих. При обстеженні дітей молодше цього віку слід по можливості уникати процедур, пов’язаних з опроміненням. Якщо все ж потрібно зробити дитині рентген, перевага віддається методам із найменшою променевим навантаженням. Так, рентгеноскопія дітям не призначається. Профілактичні дослідження (флюорографія) можна пацієнтам старше 14 років. Робити рентген легенів дитині молодше цього віку можна лише за показаннями. Особлива увага приділяється захисту від опромінення. У немовлят та дітей молодшого віку слід екранувати все тіло, крім сфер, що піддаються обстеженню.
Виконання рентгенографії маленьким пацієнтам пов’язане з труднощами. І хоча в 2 роки дитина вже добре розуміє дорослих, домогтися співробітництва від дітей молодшого віку зазвичай проблематично. В цьому разі доводиться вдаватися до фіксації пацієнта з допомогою спеціальних пристосувань або залучати помічників. Рентген дітям молодше 12 років виконується в присутності супровідників, зазвичай батьків.
Схожі записи:
Розділи сайту
- COVID-19 (3)
- Алергія (5)
- Аналізи (149)
- Бактеріологія (431)
- Гонококи (5)
- Диплококи (5)
- Клебсієлла (24)
- Лептоспіроз (9)
- Стафілококи (78)
- Стрептококи (26)
- Трихомоніаз (41)
- Уреаплазма (58)
- Хламідії (69)
- Аборт (31)
- Вагітність (94)
- Захворювання (1 189)
- ЗПСШ (20)
- Молочниця (71)
- Цистит (37)
- Герпес (175)
- Гіпергідроз (168)
- Грибок (159)
- Зморшки (236)
- Пітниця (17)
- Попрілість (29)
- Препарати (374)
- Аналізи (28)
- Гормони (255)
- Цукровий діабет (183)
- Щитовидна залоза (307)
- Дихальні захворювання (4)
- Захворювання очей (1)
- Захворювання ротової полості (2)
- Захворювання шкіри (2)
- Паразити і інфекції (13)
- Про вітаміни (1)
- Про харчування (1)
- Сердечні захворювання (1)
- Травми і переломи (4)
- Дитячі (27)
- Діагностика (11)
- Жіночі (36)
- Лікування (84)
- Чоловічі (13)
- Тромбоз (190)
- Аскариди (48)
- Глисти (589)
- Гострики (49)
- Діагностика (36)
- Лікування (81)
- Лямблії (79)
- Очищення (56)
- Препарати (322)
- Рецепти (1 443)
- Спина (506)
Скільки на рік можна робити рентген дітям
Рентген – найпопулярніший у світі метод діагностики внутрішніх органів та опорно-рухового апарату. Він дозволяє отримати зображення з максимально високим рівнем деталізації, що суттєво полегшує лікарю процес встановлення діагнозу та призначення лікування. Незважаючи на те, що кожен рентгенівський знімок означає для пацієнта отримання мікродози шкідливого іонізуючого випромінювання, користь рентгену значно перевищує всі недоліки. Що таке рентген і наскільки він є безпечним?
Рентген – що це таке?
Рентген – це розмовний термін, який у медицині означає метод неінвазивного обстеження внутрішніх органів та опорно-рухового апарату за допомогою високоенергетичного іонізуючого випромінювання. У професійному жаргоні найчастіше використовуються два визначення – рентгеноскопія та рентгенографія. У першому випадку зображення відображається на спеціальному флюоресцентному екрані, а в другому переноситься на плівку, папір або зберігається на електронних носіях даних.
Для отримання зображення застосовується рентгенівська трубка, яка в процесі роботи генерує електромагнітне випромінювання з певною довгою хвилею. Проходячи через тіло пацієнта, випромінювання потрапляє на цифровий детектор, світлочутливу плівку або папір, відображаючи структуру тканин.
Принцип дії рентгена заснований на тому, що чим щільніша тканина, тим більше вона поглинає випромінювання, що проходить через неї. Наприклад, кістки поглинають іонізуючі промені майже повністю, тому виглядають на зображенні білими, м’якіші тканини м’язів – сірими, а повітря – чорним. Саме тому, наприклад, при діагностуванні пневмонії здорові легені будуть чорними, а що знаходиться у хворих легень вогнище пневмонії будуть світлішого кольору. В результаті лікар отримує контрастний, чорно-білий знімок органу, що досліджується, або частини тіла.
Скільки разів на рік можна робити рентген?
Найчастіше рентген використовується для проведення обстеження:
- шлунка та дванадцятипалої кишки;
- жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
- товстої кишки;
- грудної клітини;
- хребта;
- опорно-рухового апарату для виявлення пухлин, інфекційних захворювань, вивихів та переломів;
- черевної порожнини;
- матки та фалопієвих труб;
- зубів;
- молочної залози.
Природне радіаційне тло постійно впливає на організм людини, тому випромінювання рентген-апарата є лише додатковим фактором ризику. Доза поглиненого тілом людини радіоактивного випромінювання вимірюється в мілізівертах, при цьому максимально допустимою є відмітка у сто мілізівертів на рік. Радіаційний природний фон становить близько двох мілізівертів на рік, за один знімок грудної клітини пацієнт отримує в середньому дозу 0,10 мілізіверта, а спини 1,50 мілізіверта, тому рентген вважається майже нешкідливою процедурою. Крім того, чим сучасніший апарат, тим менша інтенсивність його випромінювання.
Згідно з чинною нормативною документацією встановлено такі максимальні дози випромінювання для кожної категорії користувачів:
- сто мікрозивертів на рік – для пацієнтів, яким потрібний регулярний огляд. Найчастіше пацієнти з діагностованими онкологічними захворюваннями, вродженими вадами серцево-судинної системи, серйозними травмами та ін.
- двадцять мікрозівертів – для хворих, яким необхідний регулярний огляд лікаря;
- один мікрозиверт – для користувачів, які проходять профілактичні огляди.
Рентген для вагітних жінок та дітей
Вагітні жінки можуть проходити рентгеноскопію тільки за призначенням лікаря, який оцінить його необхідність та кваліфіковано оцінить усі фактори ризику. Чим більша інтенсивність випромінювання, тим більше шкоди процедура може завдати дитині. За статистикою, рентген у період до восьмого тижня вагітності збільшує ризик появи вроджених патологій, а після цього – ризик порушень інтелектуального розвитку. А ось проходження кількох досліджень черевної порожнини майбутньої матері безпосередньо перед вагітністю не рекомендується – це може вплинути на розвиток плода.
Дітям дозволяється проводити рентгенографію у будь-якому віці, але лише в тому випадку, якщо інші методи діагностики не надають лікарю необхідної інформації. Рекомендується використовувати під час процедури мінімальну інтенсивність випромінювання та застосовувати під час профілактичних обстежень лише з чотирнадцяти років.
Як пройти рентген?
Підготовка до проходження рентгена залежить від досліджуваної області або органу. Якщо йдеться про черевну порожнину і кишково-шлунковий тракт, то попередньо лікар може призначити спеціальну дієту, курс проносного або спеціальну клізму. Крім того, за кілька годин до обстеження не можна пити, їсти та курити.
Перед проходженням рентгена пацієнту необхідно зняти з себе всі металеві прикраси та аксесуари (ланцюжки, брелоки, пряжку ременя та інші). Якщо робиться знімок грудної клітки – пацієнту слід роздягнутися до пояса. Інші частини тіла, які можуть зазнати випромінювання, захищаються спеціальними фартухами або накидками.
Коли і як часто можна робити рентген дітям?
Одним з перших методів, що дозволяють провести діагностику без хірургічного втручання, був рентген. З його допомогу стало можливим визначити стан внутрішніх органів, кісток.
Однак застосовувані під час дослідження промені є радіоактивними. У великих кількостях вони шкідливі для організму. Тому у батьків резонно виникає питання про те, як часто можна робити рентген дітям. Сучасні методики дослідження організму дозволяють поставити діагноз без цього способу. Але в деяких випадках без нього не обійтися.
Рентген дітям призначається тільки в тих випадках, коли інші підходи будуть недоцільні. Кожен батько погодиться, що краще зробити рентген, ніж лікувати антибіотиками запалення легенів, якого насправді немає.
Рентгенівські промені
Щоб зрозуміти, як часто можна робити рентген дітям і його шкода наскільки велика для зростаючого організму, необхідно вникнути в суть цього методу. Промені, що проходять крізь тканини тіла, залишають на плівці чіткий малюнок стану внутрішніх систем. Це надійний метод діагностики. Тому його досі застосовують у різних галузях медицини.
Рентгенівські промені є радіоактивними. Найбільший вплив вони мають на нові клітини, що розвиваються. Тому такий вплив може негативно позначитися на роботі організму. Радіація у великих кількостях призводить до утворення променевої хвороби. Можливі також мутації клітин і поява пухлини.
Однак сучасні рентгенівські апарати випромінюють радіаційні промені в таких малих дозах, що одноразово вони не можуть нашкодити організму. Їх сумарна кількість впливає на організм так само, як перебування 2-3 дні на території великого промислового міста. Однак рентген призначається тільки в крайніх випадках.
Шкода для дитини
Ставлячись питанням про те, як часто можна робити рентген дитині, слід розуміти, якої шкоди може завдати процедура. Діти в силу своїх фізіологічних особливостей в 2-3 рази сприйнятливіші до радіації, ніж дорослі.
Довше життя, майбутнє дитині, створює теоретично більший потенціал для прояву з часом різних наслідків соматичного і генетичного характеру. Також слід пам ‘ятати, що у дітей органи розташовані ближче один до одного. Їх розвиток при цьому досить нерівномірний в динаміці. Це створює додатково небезпеку розвитку патологій через подібні впливи.
Ще одним важливим фактором, що збільшує ризик для здоров ‘я дитини, є розташування її червоного кісткового мозку. Саме він найбільше сприйнятливий до опромінення. Розподіл червоного кісткового мозку у дітей не такий, як у дорослих. У малюків він більше сконцентрований в кінцівках і черепі. Тому до опромінення цих ділянок ставляться особливо вимогливо.
З якого віку роблять рентген?
Педіатрам досить часто ставлять питання про те, чи допустимо і як часто можна робити рентген грудній дитині. Ця процедура необхідна в ряді випадків. При переломі щелепи, носа, тазостегнових суглобів після проходження дитиною родових шляхів потрібен саме рентген. Також у процесі появи малюка на світ в особливо складних випадках можливі травми черепа. У всіх перерахованих ситуаціях рентгенологічне обстеження допускається проводити в перший тиждень після народження дитини.
При цьому малюка вкладають у спеціальний бокс. У ньому знаходиться певна система захисту. Тому промені проходять виключно в обстежуваній області. Ця процедура проводиться при найнижчих рівнях випромінювання. Для цього обладнання має бути нового зразка.
Рентген грудній дитині проводять тільки за наявності патології, що загрожує життю і розвитку.
Запобіжні заходи
Вивчаючи питання про те, як часто можна робити рентген дітям до року і старше, батьки повинні ознайомитися з існуючими рекомендаціями. У першу чергу, якщо вже без подібного обстеження не обійтися, слід звернути увагу на тип обладнання для обстеження.
Якщо в медичному закладі застосовуються апарати старого зразка, опромінення буде вищим, ніж у нових моделях. Якщо потрібно пройти рентген дитині, краще зробити її в тій лікарні, де обладнання регулярно оновлюється. Такі апарати дають чіткий знімок при мінімальному опроміненні.
Досвідчений персонал медичного закладу може правильно підібрати рівень радіаційного опромінення. Засіб захисту дозволить захистити інші системи організму від впливу рентгена.
Стоматологія
Існує кілька основних сфер обстеження, де може знадобитися зробити рентген. Стоматологія є однією з них. Вивчаючи, як часто можна робити рентген дітям до 3 років і старше, необхідно звернутися до рекомендацій ВООЗ. Ця організація стверджує, що річне опромінення не повинно перевищувати 3 мЗв/рік. У кількісному вираженні це близько 5-6 разів на рік.
Але все залежить від типу обладнання та виду обстеження. При стоматологічних обстеженнях рівень радіації так малий, що кількість знімків, яку допускається зробити, буде досить великою. Це потрібно, якщо необхідно вирішити, видалити зуб або лікувати. Також при виникненні хронічного періодонтиту або заповнення кореневого каналу перед проведенням інфекції верхівки кореня потрібне подібне обстеження. Рентген необхідний при визначенні зачатків зубів. У деяких випадках потрібно панорамне обстеження щелепи.
Рентген грудної клітини та травної системи
Вивчаючи, як часто можна робити рентген дітям, слід звернути увагу на обстеження грудної клітини та харчового тракту. Цей тип діагностики ніколи не застосовується, якщо відсутні явні ознаки захворювання.
Травну систему обстежують представленим способом при потраплянні в організм сторонніх предметів.
Органи грудної клітини також досліджуються при наявності характерних симптомів деяких захворювань. Щорічну флюорографію діти не проходять до 18 років. Якщо є ознаки розвитку пневмонії або туберкульозу, знімок роблять без проекції. При збільшеному Манту рентген не проводять без наявності інших симптомів.
Суглоби
Рентген суглобів необхідний при травмах (переломи, вивихи), а також підозрі на дисплазію. У грудних дітей таке обстеження ускладнюється наявністю у великих кількостях хрящової тканини. Через це результат може бути недостовірним.
Питаючи у педіатра, як часто можна робити рентген дітям при дисплазії, травмах, батьки отримують неоднозначні відповіді. З одного боку, одноразове опромінення не позначиться на здоров ‘ї малюка, але з іншого, потрібно дотримуватися певних правил захисту. Тазостегнові суглоби є однією з найнебезпечніших ділянок для обстеження. Статеві органи ні в якому разі не повинні опромінюватися. Для цього їх закривають спеціальним матеріалом. Всі ділянки тіла малюка при проведенні таких обстежень також повинні бути захищені.
Знімок черепа
Ще однією сферою, в якій проводиться рентген, є обстеження черепа. Це потрібно при виникненні травм голови або при підозрі на розвиток пухлини.
Ставлячи питання про те, як часто можна робити рентген носа дитині, слід розглянути особливості цієї процедури. Опромінення цієї частини тіла проводять тільки в екстрених випадках при наявності серйозної травми.
При гаймориті рентген ніколи не проводиться. Будова гайморових пазух у маленьких дітей володіє деякими особливостями. Це не дозволяє отримати достовірну картину процесів, що відбуваються в цій області.
Оскільки кістковий мозок дітей схильний до впливу радіації, в області черепа рентген проводять дуже рідко, і тільки коли небезпека для організму малюка при лікуванні без проведення цієї діагностики значна.
Проведення процедури
Виконання рентгенівського обстеження у дітей може значно відрізнятися, порівняно з процедурою для дорослих. У кабінеті, де проводиться рентген, повинні бути особливі фіксатори. Це дозволяє знерхнути область, що досліджується за допомогою такого опромінення. Тому, вивчаючи, як часто можна робити рентген дітям, враховують також психологічний фактор.
У деяких випадках дитину необхідно знерешкодити медикаментозно, зробити анестезію. Це необхідно при проведенні тривалої томографії. Фіксація дозволяє підвищити ймовірність отримання хорошого знімка.
При цьому не потрібно повторно робити рентген і ще раз опромінювати малюка. У процесі обстеження тіло дитини захищають спеціальними накладками. Якщо вони зроблені зі свинцю, матеріал повинен бути в чохлі.
В першу чергу, захисту вимагають очі, щитоподібна залоза, сечостатева система. При правильному підході процедура може бути повністю безпечною.
Розглянувши, як часто можна робити рентген дітям, буде простіше не побоюватися проводити таку процедуру кілька разів на рік. У процесі потрібно застосовувати правильний захист. Чим нове обладнання застосовується при обстеженні, тим менше опромінення отримує дитина. Сучасні апарати дозволяють знизити радіаційне опромінення до мізерно малих показників.
