Московських царів називали холопами і смердами: віднайдена унікальна грамота 16 століття

Правителі Кримського ханства до середини XVII століття забороняли московським князям титулуватися “царями” і називали їх смердами та холопами. Такі фрази, зокрема, використав кримський хан Саадет І Ґерай щодо московського князя Івана III, свідчить виявлена польським істориком грамота.

Про це розповів доктор історичних наук, сержант ЗСУ Тарас Чухліб у своєму Facebook.

Він зазначив, що в цьому історичному документі – грамоті кримського хана Саадет I Ґерая за 1527 рік до польського короля Сигізмунда І Старого писалося про московського князя Івана III Васильовича як про “Івана московського, ваших і наших предків холопа, і теж неприятеля нашого і вашого, з поколінь смерда сина. “

Грамота кримського хана Саадет I Ґерая до польського короля Сигізмунда I Старого (фото: facebook.com/TChuhlib)

Московський князь платив данину Орді та воював з королями Русі

Великий князь московський Іван III Васильович правив з 1462 по 1505 рік, був васалом золотоординських ханів, вів постійні війни з Великим князівством Литовським, Руським, Жемайтійським (1487-1494, 1500-1503 роки) за українські землі, у ході воєнних експансій збільшив територію Московії вдвічі, в 1480 спробував позбутися ординського сюзеренітету (стояння на річці Угрі).

Також він заклав основи централізованої самодержавної Московської держави, був першим із московських князів, який іменувався царем. Водночас відомо, що незважаючи на ту військову кампанію на Угрі, до кінця життя Іван III у листах називав себе холопом хана Великої Орди.

Фото: московський князь Іван III (гравюра з Космографії А.Теве, 1575 рік)

Чому правителя Московії Івана ІІІ називали холопом

“Чому його кримський хан називав смердом, тобто селянином, а тому, що він, по-перше, був народжений від простої московської служниці, а, по-друге, Московське князівство довгий час було залежне від Кримського ханства й виплачувало йому данину”, – пояснює Чухліб.

Емблема Ґераїв, правителів Кримського ханства – тамга (фото: uk.wikipedia.org)

Нагадаємо, що московські царі перестали платити данину Кримському ханству лише на початку XVIII ст. Останні “поминки” з Москви у Бахчисарай відправляв Петро I, який в 1721 році перейменував Московське царство на Російську імперію, сам же став титулуватися імператором.

А раніше, як зазначає історик, аж до середини 17 століття царі Кримського ханства забороняли московським князям титулуватися “царями” і називали їх смердами та холопами.

Грамота знайдена польським істориком Даріушем Колодзейчиком (фото: facebook.com/TChuhlib)

Раніше повідомлялося, що вчені виявили унікальну грамоту 14 століття короля Русі-України.

А також нещодавно брати Капранови розповіли, скільки разів від часів Київської Русі українці воювали з росіянами.

Кого називали холопами

На Руси было распространено слово «холоп». Сегодня оно известно благодаря одноимённому популярному фильму и советской комедии «Иван Васильевич меняет профессию». По контексту можно догадаться, что едва ли стоит гордиться тем, когда тебя так называют. А кого же так именовали на Руси на самом деле?

От смерда слышу!

На Руси в ходу находились два сословных понятия, близких по значению. Это смерд и холоп. Смерды относились к низшим слоям русского общества, но имели также небольшой клочок земли в собственности. Естественно, в первую очередь они должны были заботиться о земле помещика и только в свободное время возделывать свою территорию. Жизнь смерда, впрочем, как и холопа, стоила 5 рублей.
Смерды несли воинскую повинность, но также могли и откупиться, предоставив лошадей для конницы. Правда, такое себе позволить позволяли только «сливки» этого сословия.
А вот холоп в отличие от смерда был фактически рабом. Он не имел абсолютно никаких прав. Рабы-чужестранцы назывались челядинами. И только в 1723 году при Петре I положение холопов в русском обществе изменилось в лучшую сторону – рабство отменили.

Холоп да холоп

До петровской реформы помещик мог делать с холопами что угодно. Например, за проступок полагалось не только наказывать таких рабов, но и даже убивать. Понятно, что ничего в собственности холопы никогда не имели.
Статус холопа передавался по наследству – при рождении. Холопами становились за совершение тяжкого преступления, за наличие долгов и при заключении брака с представителем низшего сословия.
На Руси существовали так называемые холопские классы. «Большим холопам» господа доверяли выполнять ответственную работу и руководить «меньшими холопами».
Из «больших холопов» господин отбирал также самых крепких и толковых. Так появилась каста «боевых холопов». От них требовалось сопровождать князей во время военных походов и охранять его. У этих холопов имелось уже имущество – лошадь и полное боевое снаряжение.
После отмены крепостного права в Российской империи начал формироваться новый класс – мещанство. Мещанами становились смерды и боевые холопы, освобождённые по какой-то причине от своих воинских обязанностей.
Экс-холопы должны были платить налоги и могли заниматься торговлей и ремёслами. Некоторые холопы предпочитали судьбу крестьянина, и отправлялись в сельскую местность.
Стоит отметить, что каждое из сословий в России было «живым организмом», то есть постоянно менялось. Уже в XX веке что перед мещанами, что перед крестьянами власть поставила совершенно новые задачи, заставив существовать их в новых условиях. Благодаря этому российское общество всё сильнее расслаивалось.