Як Молдова зустрічає біженців з України

Одна з найбідніших країн Європи приймає десятки тисяч біженців з України. Хвиля солідарності з українцями і страх перед російською агресією: репортаж DW з Молдови.

Біженці й волонтери на КПП Паланка, кордон Молдови й УкраїниФото: Violeta Colesnic

Щовечора молодий молдованин Роман позичає авто свого батька, аби забрати українських біженців на прикордонному пропускному пункті Паланка і відвезти до Кишинева. Машину заправляє власним коштом. Роман торік повернувся на батьківщину з Ірландії, де тривалий час був на заробітках. Близько третини працездатного населення Молдови постійно або час від часу працює закордоном, аби підтримати родини фінансово.

Молдова з населенням у три мільйони жителів прийняла близько ста тисяч біженців. Близько половини з них одразу вирушили далі на Захід.

Роман читає текстове повідомлення на телефоні й радіє: “Мені написала Ангеліна – жінка, якій я днями допомагав виїхати. Вона з дочкою вже у Празі, написала мені з подякою. Вона каже, що і уявити собі не могла, що чужа людина може безкоштовно зробити таке для її родини”, – розповідає молодий молдованин у розмові з DW.

Президентка Санду: “Ми підтримуватимемо цих людей”

Уже в перший день війни багато українців стояли в черзі на кордоні з Молдовою. Президентка країни Мая Санду вже вранці 24 лютого заявила: “Всі пункти пропуску відкриті й працюють у посиленому режимі. Ми підтримаємо цих людей”.

Чимало волонтерів зустрічають біженців на кордоні з чаєм і гарячою їжею. Українцям допомагають знайти житло або транспорт, якщо вони хочуть рухатися далі. Державні структури також надають транспорт і житло, чимало біженців селять у виставковому центрі Moldexpo у Кишиневі.

Біженцям допомагають безкоштовно доїхати до Кишинева чи в інші регіониФото: Violeta Colesnic

Напруженість вже 30 років

Більшість біженців, яких кореспондент DW зустрів на українсько-молдовському кордоні, дуже вдячні жителям Молдови за їхню гостинність. Однак настрій раптом міняється з появою на КПП Паланка одного українця, який починає вигукувати гасла. Російською він кричить, що “агресивна” Молдова 1992 року напала на Придністров’я. Після чого сідає в автобус до Румунії.

Ці обурені вигуки – прояв напруженості у цьому регіоні, які існують тут десятиліттями. 30 років тому у Придністров’ї була війна, коли за підтримки Москви сепаратисти заявили про бажання відділитися від Молдови. У невизнаній “республіці” досі перебувають російські війська.

На тлі війни в Україні страх Молдови перед можливою російською агресією як ніколи великий. Президентка Мая Санду оголосила 24 лютого надзвичайний стан, після чого був закритий повітряний простір країни.

Молдова побоюється ескалації ситуації навколо Придністров’яФото: Goran Stanzl/Pixsell/imago images

Паралелі з придністровським конфліктом

Ексміністр оборони Молдови Віорел Чіботару вбачає у нинішній ситуації паралелі з подіями 30-річної давнини, коли Москва підтримувала придністровських сепаратистів. “В обох випадках йдеться про бажання зберегти або відновити Радянський Союз”, – сказав Чіботару в розмові з DW. Він зауважує, що як нині з самопроголошеними “ЛНР” і “ДНР”, ще 30 років тому щодо Придністров’я масово поширювалися фейки.

Є й інші збіги. “З російської сторони тоді також казали, що Росія не постачає зброю придністровським сепаратистам. Мовляв, не знаємо, звідки у них взялася зброя. Так само і з Донецьком і Луганськом казали, що люди самі просто так взяли зброю, а Росія тут ні до чого”, – нагадує Чіботару.

Численні експерти у Молдові застерігають, що базовані у Придністров’ї російські солдати можуть бути задіяні у війни проти України. Цього не виключає і Віорел Чіботару. “Підрозділи у Придністров’ї – це немов старенький дядько з рушницею з царських часів, який позначає свою територію. Але коли буде треба, йому на допомогу прийдуть 30 літаків”, – застерігає ексміністр оборони.

“Я вклоняюся перед вами”

Після того як президентка Мая Санду у четвер, 3 березня, підписала офіційну заявку на вступ до ЄС, самопроголошена влада Придністров’я закликала міжнародну спільноту визнати свою незалежність. Багатьох молдаван охоплює страх повторення Росією того, що відбувається в Україні. Війна дуже близько, подекуди вибухи чути навіть на молдовській стороні.

Хвилю солідарності з Україною у цій скрутній ситуації відзначив і колишній керівник делегації ЄС у Кишиневі Петер Міхалко. “Я пишаюся тим, що жив у Молдові. Багатьох з вас я знаю особисто й вклоняюся перед кожним жестом людяності й гостинності, який я бачу. Ви – взірець для Європи і для всього світу”, – написав дипломат на своїй сторінці у Facebook.

Два паспорти мої: чим живуть молдавани на кордоні з Румунією? (24.05.2019)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Ситуація у Придністров’ї на тлі війни. Чого боїться Молдова?

Після заяв з боку Росії про можливий вихід до Придністров’я через південь України в самопроголошену “ПМР” у регіоні загострилася обстановка. DW – про реакцію та побоювання Молдови.

При в’їзді до Тирасполя, серпень 2021 Фото: Goran Stanzl/Pixsell/imago images

З 25 квітня 2022 року загострилася ситуація у Придністров’ї. За два дні у різних районах регіону прогриміло три вибухи – з гранатомета було розстріляно будівлю міністерства держбезпеки регіону, стався вибух на військовому аеродромі в Тирасполі, підірвано дві радіовежі у Григоріопольському районі та військовий об’єкт у селі Паркани. Влада самопроголошеної “Придністровської молдавської республіки” (“ПМР”) оголосила червоний рівень терористичної загрози.

Що відбувається у Придністров’ї

На в’їздах до невизнаної республіки встановлено блокпости. Слідчі органи “ПМР” порушили кримінальні справи “за фактом терористичного акту, вчиненого групою осіб, зі застосуванням вогнепальної зброї, а також замах на вбивство двох і більше осіб, вчинений групою осіб у загальнонебезпечний спосіб”. У зверненні до громадян 26 квітня голова невизнаної республіки Вадим Красносельський повідомив, що за попередніми даними, сліди терактів ведуть в Україну.

Майя Санду (архівне фото) Фото: Vladislav Culiomza/REUTERS

За словами президента Молдови Майї Санду, в інцидентах задіяно політичні сили всередині самого регіону. Місія ОБСЄ у Молдові назвала вибухи “спробою дестабілізувати ситуацію”. На засіданні Ради безпеки в Кишиневі 26 квітня було ухвалено рішення збільшити інтенсивність перевірок поблизу зони безпеки та кількість патрулів на території Молдови та у прикордонних пунктах. Рекомендовано підвищити рівень безпеки об’єктів інфраструктури, а також рівень бойової готовності всіх установ, які відповідають за забезпечення громадського порядку.

“Необґрунтовані заяви” російських військових

Все це відбувається на тлі заяв виконувача обов’язків командувача військ російського Центрального військового округу Рустама Міннекаєва. Виступаючи 22 квітня на річних зборах Союзу підприємств оборонних галузей промисловості Свердловської області, Міннекаєв заявив, що “контроль над півднем України – це ще один вихід у Придністров’я, де також фікусуються факти утисків російськомовного населення”.

Молдавська влада вважає ці слова “неприйнятними”. Про це йдеться у поширеному пресрелізі Бюро реінтеграції. 23 квітня посла РФ у Кишиневі Олега Васнєцова викликали до міністерства закордонних справ та євроінтеграції (МЗСЄІ) для роз’яснень. “Під час зустрічі було підтверджено, що Республіка Молдова, згідно з її Конституцією, є нейтральною державою, і висловлено прохання про дотримання цього принципу всіма міжнародними суб’єктами, включаючи Російську Федерацію”, – йдеться у комюніке МЗСЄІ за підсумками зустрічі.

“Нас ніхто не утискає”

Тим часом звичайні жителі Придністров’я не знають, про які “факти утиску російськомовних у регіоні” говорив російський військовий. “Росіян ніхто не утискає в Придністров’ї. Більше того, я не зустрічала, не чула і не читала про те, щоб російськомовних з Придністров’я якось утискали на території правобережної Молдови. Нам не потрібен військовий захист”, – стверджує в інтерв’ю DW мешканка Тирасполя Наталія Скуртул. На її думку, останні події в регіоні “дуже схожі на такі ланки в ланцюзі, що виправдовують військову агресію Росії на території України”.

На вулицях Тирасполя, лютий 2022Фото: Gilles Bader/Le Pictorium/imago images

Як вважає придністровський журналіст, підполковник молдавської армії у відставці Семен Нікулін, “у будь-якому суспільстві є незадоволені, окремі громадяни або цілі групи, які вважають себе жертвами різних утисків. Але навряд в Придністров’ї є люди, які хотіли б звільнення від утисків тим самим шляхом, що Росія реалізує в Україні”. Проте, впевнений експерт, заява Міннекаєва “може і має викликати занепокоєння у Києва, Кишинева, Тирасполя, Бухареста і надалі за картою”.

“Москві нема чого запропонувати жителям регіону”

Кишинівський підприємець Віктор Зіров веде бізнес із придністровськими партнерами. На його думку, існує “висока ймовірність збройного загострення в регіоні, яке не потрібне самим жителям Придністров’я”. “По-перше, не знаю жодного факту гноблення там за мовною ознакою”, – каже бізнесмен. По-друге, найголовніше, на його думку, перебуваючи де-юре у складі Молдови та володіючи молдавськими паспортами, жителі регіону “давно користуються можливістю подорожей та заробітку в Євросоюзі”.

У Тирасполі, серпень 2021 Фото: Goran Stanzl/Pixsell/imago images

“На що можуть перетворитися міста Молдови, ми добре бачимо на прикладі Донецька та Луганська – з них в Україну та Росію поїхала переважна більшість вряди-годи активних, шукаючих, розумних людей”, – говорить Віктор Зіров у розмові з кореспондентом DW.

На його думку, “очевидно, що у разі переходу під контроль Москви Тирасполя та Кишинева, на жителів цих міст чекає важка доля біженців або бійців “російського світу”. “На жаль, вісім років фактичного контролю над “ЛДНР” показали, що Москві нічого запропонувати жителям уламків колишнього СРСР”, – підсумував молдавський підприємець.

“Провокація не вдасться”

“Будь-які спроби втягнути Молдову в конфлікт шиті білими нитками”, – упевнений директор Інституту дипломатичних та політичних досліджень та питань безпеки, колишній міністр закордонних справ Молдови Валерій Осталеп. “Можна висувати будь-які приводи, але цьому ніхто не повірить”, – додав він в інтерв’ю DW.

Як вважає експерт, “люди з обох берегів Дністра вже не ведуться на провокації. Нас хочуть зіштовхнути лобами, але це не вдасться”. “У Тирасполі налякані не менше, ніж у Кишиневі, ніхто не хоче війни”, – стверджує молдавський експерт.