Медична марихуана: коли і як її можуть дозволити в Україні

У четвер Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала виключити канабіс і смолу канабісу з пункту 4 Єдиної конвенції про наркотичні засоби. Там прописані особливо небезпечні речовини, що не мають терапевтичного значення.

В Україні вже не перший рік пропонують узаконити медичне застосування марихуани (канабісу). Чи допоможе цьому підтримка в.о. міністра здоров’я Уляни Супрун?

30 січня на сайті Верховної Ради з’явилась петиція щодо узаконення використання марихуани в медичних та наукових цілях.

Ініціативу підтримала пані Супрун.

Вона написала, що науковці, лікарі та пацієнти по всьому світу вказують, що використання марихуани виправдане. Супрун пояснила позитивний ефект від медичного використання канабісу, розповіла про закордонний досвід та нагадала, що в Україні використання канабісу в лікувальних та наукових цілях повністю заборонене.

В Україні частина суспільства виступає за легалізацію медичного використання канабісу, інші застерігають, що після цього зросте зловживання марихуаною наркозалежними.

Повна заборона

В Україні діє постанова уряду про перелік наркотичних засобів і психотропних речовин, який структурує ці речовини на три так звані “таблиці”. Речовини, які відносять до першої, – повністю заборонені.

До другої і третьої таблиць належать речовини, обіг яких обмежений чи суворого контролюється.

Канабіс належить саме до першої таблиці, де містяться речовини, обіг яких заборонений.

У профільному законі про наркотичні засоби і психотропні речовини є окрема стаття про застосування цих речовин у медичній практиці.

Там чітко вказано, що речовини з першої таблиці урядового переліку не можуть використовуватись у медицині.

Речник Української асоціаціі медичного канабісу (УАМК) Тарас Ратушний вказує, що в Україні у законному обігу є опіати, амфетаміни й навіть кокаїн для використання у медичних цілях.

А от будь-яке використання канабісу суворо заборонене.

Два шляхи

“Один з виходів для дозволу використання медичного канабісу – перенесення цих речовин з таблиці 1 урядового переліку наркотичних чи психотропних речовин, заборонених до обігу взагалі – до розділу 2 або 3 – обіг яких обмежений. Тобто, юридично створити для канабісу обмежений контрольований обіг, як це зроблено для морфію чи амфетаміну задля використання цих речовин у медицині”, – розповідає пан Ратушний.

Так можна подолати законодавчу заборону на використання у медицині.

Цей шлях потребує тільки рішення кабінету міністрів. Експерт вказує, що й у цьому випадку потрібне внесення поправок до профільних законів, щоб “створити можливість контрольованого, обмеженого обігу”.

Інший варіант – не чіпати затверджений кабінетом міністрів перелік наркотичних та психотропних речовин, а змінити профільне законодавство і передбачити, що й речовини з першого розділу переліку, де є канабіс, також можуть застосовуватись у медичних цілях.

Але прогнозувати, який шлях легший – зміна урядової постанови, яка вимагає рішення уряду, чи зміна закону, що потребує 226 голосів у парламенті, – наразі складно.

Тарас Ратушний наводить як приклад проблеми з науковим дослідженням канабісу.

У державній стратегії щодо наркотиків чітко вказано, що “реалії сьогодення потребують” “вивчення перспектив медичного застосування канабіноїдів як анальгетиків та інших лікарських препаратів”.

Автор фото, Getty Images

Наукові дослідження лікувальних властивостей канабісу в Україні незаконні

“Існуюче законодавство наукові дослідження канабісу не забороняє, а навіть дозволяє, але “в порядку, встановленому Кабміном””, – загадує він. Але уряд ніяк не може розробити підзаконний акт, а тому і дослідження поза законом.

Реальна спроба

У 2016 році в українському парламенті чи не вперше спробували розпочати реальну законодавчу легалізацію канабісу у медичних цілях.

Тоді група депутатів на чолі з екс-міністром охорони здоров’я Олегом Мусієм зареєстрували проект поправок до закону про наркотичні засоби та психотропні речовини.

“Зміни у цьому законопроекті передбачають те, що уже давно існує у світовій практиці – медичне використання марихуани в лікувальних цілях”, – пояснював журналістам пан Мусій.

В останні роки екс-міністр здоров’я Олег Мусій та нинішній керівник МОЗ Уляна Супрун конфліктують.

У питанні легалізації марихуани для медичного застосування їхні погляди, судячи з усього, збігаються.

Цей проект, як кажуть експерти, у 2016 році фактично був урядовим напрацюванням.

Автор фото, UNIAN

Олег Мусій – ініціатор законопроекту, який дозволяє легалізувати медичне застосування канабісу

Документ регулював медичне застосування марихуани. Проте його включили до порядку денного тільки у вересні 2018 року.

На той момент проект частково застарів і потребував змін, тож парламент його так і не розглянув.

Проект не викликав хвилі обурення, проте багато депутатів, як от член комітету з охорони здоров’я Оксана Корчинська, зауважували, що документ треба доопрацювати, щоб ним не скористались наркозалежні.

Спроба започаткувати медичне використання марихуани виявилась невдалою.

“Публічних противників у медичного канабісу практично немає, але є глухий спротив системи, нікого не можна спіймати за руку”, – резюмує Тарас Ратушний.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Легалайз в Україні: боротьба за “медикалізацію” марихуани

Поки на Заході легалізують використання марихуани в медичних та навіть рекреаційних цілях, українські активісти вимагають хоча б зниження кримінальної відповідальності за зберігання невеликої кількості канабісу.

Учасники “Маршу свободи” в Києві Фото: DW/I. Burdyga.

48-річний Олександр уже 20 років прикутий до інвалідного візка після автомобільної аварії. Чоловік скаржиться на постійний біль та судоми в м’язах – для їх полегшення він вже кілька років щодня викурює по чотири сигарети з марихуаною. Олександр – один із близько двох сотень учасників “Маршу свободи”. Цю акцію українські активісти вже кілька років проводять, домагаючись декриміналізації конопель.

Минулими вихідними під стінами Кабінету міністрів України “Марш свободи ” зібрався вже вдруге цього року. За словами організаторів, їхні вимоги традиційні – впровадження стратегії державної політики щодо наркотиків, яку уряд Миколи Азарова ухвалив ще 2013 року. Стратегія, яка ось уже п’ять років лишається на папері, передбачає, зокрема початок досліджень медичних властивостей конопель.

У грудні 2017 року їх визнали на рівні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). У своєму звіті ВООЗ зазначає: канабіноїди – основні активні речовини, що містяться в коноплях, – є ефективним засобом для лікування епілепсії, хвороб Паркінсона й Альцгеймера та ще цілої низки захворювань та розладів. Марихуана також може бути дієвим анальгетиком та й просто покращувати самопочуття, наприклад у онкохворих на термінальній стадії.

Популярна 309-та

Проте українська правоохоронна система лишається досить безжальною до споживачів канабісу – кількох учасників акції поліцейські намагалась обшукати просто під стінами Кабінету міністрів. За зберігання понад п’яти грамів марихуани (приблизна вага 10 сигарет) навіть для власного споживання за чинним законодавством настає кримінальна відповідальність. На перший раз за це можна отримати до трьох років позбавлення волі, в подальшому – до восьми.

У Канаді після легалізації рекреаційної марихуани вишикувалися черги до крамниць, де її продаютьФото: Reuters/C. Wattie

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, з початку року українські суди винесли понад 4200 вироків за зберігання канабісу без мети збуту. Загалом на 309-ту статтю Кримінального кодексу (“Незаконне виготовлення, придбання чи зберігання наркотичних речовин без мети збуту”) припадає понад 80 відсотків усіх вироків у справах про злочини в сфері наркотиків. Декриміналізації цієї статті так само вимагають на своїх акціях активісти. “Замість того, щоб боротися із справжньою наркомафією, поліція воліє арештовувати студентів за дрібку трави”,- обурюється речниця цьогорічного “Маршу свободи” Тетяна Кузьменко.

Проте завідувач кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України Євген Фесенко стверджує, що за вироками за 309-лю статтею ККУ часто ховаються справи проти реальних наркоторговців. “Правоохоронцям зазвичай буває важко довести збут чи умисел на збут. Звісно, не слід виправдовувати невдачі правоохоронної системи репресивним законодавством, та повне скасування відповідальності за зберігання недоречне”,- говорить правник у розмові з DW.

Утім, він вважає, що жорсткий характер 309-ї статті можна було б пом’якшити через збільшення кількості наркотичних речовин, за зберігання яких настає кримінальна відповідальність.

Усі проти МОЗу

Саме цим шляхом цього року спробувало піти міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України – воно відповідальне за визначення так званих “невеликих”, “великих” та “особливо великих розмірів” наркотичних речовин, які впливають на тяжкість покарання. Наразі зберігання до п’яти грамів марихуани підпадає під адміністративну відповідальність – штраф до 731 гривні або 15 діб арешту. У МОЗ запропонували підняти планку “невеликої” кількості канабісу до 25 грамів.

Із самого початку ініціатива міністерства наштовхнулась на жорстку критику. Зокрема, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець назвала її “повзучою легалізацією наркотиків”. “Надмірним” називають запропоноване збільшення граничних розмірів і в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками. “Восени міністерство юстиції відмовилося затверджувати відповідний наказ і направило його на погодження до СБУ та міністерства внутрішніх справ. Там, наскільки мені відомо, категорично проти”,- пояснила DW заступниця начальника управління регулювання обігу наркотичних речовин служби Яна Іванова.

Чи готове суспільство?

Голова Національної поліції України Сергій Князєв у відповідь на запитання DW щодо перспектив декриміналізації 309-ї статті ККУ заявив, що виступає за “нульову толерантність” до зберігання чи вживання наркотиків. “Утім, суспільство має знайти рішення, як соціалізувати чи реабілітувати наркоманів. Просто кидати всіх у табори не вихід”,- зазначив він.

Однак українське суспільство залишається досить консервативним у ставленні до “легких” наркотиків. Як свідчить проведене навесні 2017 року у містах-мільйонниках дослідження соціологів Active Group, їх легалізацію підтримує менше 20 відсотків опитуваних, категорично проти – понад 60 відсотків.

“Розмови про повну легалізацію сьогодні – порожня спекуляція, – говорить один з найвідоміших українських канабіс-активістів Тарас Ратушний. – Тому ми вимагаємо лише контрольованих медичних досліджень коноплі та звільнення від кримінальної відповідальності споживачів”. Проведене 2018 року дослідження Active Group демонструє, що ставлення українців до так званої “медикалізації” марихуани значно лояльніше. Думки жителів мегаполісів щодо потреби врегулювання доступу до лікування медичним канабісом розділились приблизно порівну на рівні 45 відсотків, причому найбільше прихильників лікування коноплями – у Києві та Львові.

А ви хотіли б вивчати марихуану? Тоді коледж в Канаді – для вас! (17.10.2018)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video