Що ж чи що

Що ж чи що

Частки пишуться окремо, разом і з дефісом.

Написання часток разом з іншими словами або через дефіс пояснюється тим, що вони виконують словотворчі чи формотворчі функції, тобто стають частиною іншого слова чи часткою його форми.

ОкремоРазом
Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який.Частки би (б), же (ж), то, ось, он пишуться разом лише в складі сполучників та інших часток: авжеж (пор. адже ж), атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.
Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.
Частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ані-, ні-, чим-, чи-, як-, що-: абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чимдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку.

Примітка 1. Згідно з нормами Правопису 2019 року без дефіса пишеться частка екс- у значенні “колишній”: ексчемпіон, експрезидент, ексдиректор.

Примітка 2. Усталене словосполучення “будь ласка” (утворене від фрази “будьте ласкаві”) пишеться окремо та виділяється з обох боків комами: Пишіть, будь ласка, грамотно!

Що ж чи що

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

I чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ.

  1. також із підсил. част.ж, б, то, пит. Означає загальне питанняпропредмет, явище, дію і т. ін.
    Знаєш що? — уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що.
    Що-що, а . — уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін.
  2. пит. Уживається в функції прислівникау знач.чому?, з якої причини?
    За ві́що?; За що?; За що? Про що? — чому?, навіщо?
    Незнатичого (чому́) — невідомонащо.
  3. пит. Уживається у функції прислівника мети у знач.для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – із знач.нічого).
    Заради чого — навіщо, нащо.
    Нема чого (що) з інфін. — уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно.
  4. пит., тільки в наз. в. Уживається у функції присудка, відповідаючи знач.як?, який?, в якому стані перебуває хто-, що-небудь?
    Що за хто, що — уживається при запитанні про якості, властивості предметів, осіб і т. ін. у знач. який.
  5. пит., розм. Виражає питанняпрокількість чого-небудь, відповідаючи знач.скільки?, яку суму? ◆ немає прикладів застосування.
  6. відносний. Приєднує підрядні речення: а) додаткові; б) підметові; в) (у сполуч. з часткою не) допустові.
    Що ж до кого, чого, то… — коли стосується кого-, чого-небудь, то…
  7. відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи знач. відносного займ.який. ◆ немає прикладів застосування.
  8. відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню; б) які виражають наслідкові відношення, у знач. а це, і це. ◆ немає прикладів застосування.
  9. відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника. ◆ немає прикладів застосування.
  10. відносний. Уживається у сполуч. з ім. та числ. у знач.кожний, всякий. ◆ немає прикладів застосування.
  11. також із співвідносним словом то. Уживається для приєднання підрядного речення або підрядної конструкції простого речення. ◆ немає прикладів застосування.
  12. відносний, перев. з інфін. Уживається в середині простого речення у функції додатка.
    Хоч би що́ кому — зовсім байдуже, однаково, не хвилює кого-небудь щось.
    Хоч ти йому́ що — не слухає, не сприймає нічого, залишається байдужим до всього хто-небудь.
  13. неознач. Уживається в знач. що-небудь, щось. скільки-небудь, дещо. ◆ немає прикладів застосування.
  14. означ., також у сполуч. з част.вже, то. Уживається в окличних реченнях у знач.дуже багато, велика кількість. ◆ немає прикладів застосування.
  15. Указує на ступінь вияву чого-небудь у знач.дуже, сильно, як, який. ◆ немає прикладів застосування.
  16. означ., розм. Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін. у знач. дуже великою, вищою мірою. ◆ немає прикладів застосування.
  17. вказ., у сполуч. з част.ось, от, он. Уживається для уточнення, роз’яснення висловлювання: а) перед повідомленням, переліком; б) у функції узагальнюючого слова, що вказує на здогад про щось, розгадку чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  18. перев. з част. не. Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученнях у знач. все, все без винятку, все підряд, всяке, різне.
    Хоч що — усе без винятку, будь-що.
  19. Уживається в риторичних питаннях і окликах у знач. запереч. займ.ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості. ◆ немає прикладів застосування.
  20. Уживається в складі фразових сполучень із запереч. част.
    Що не що, а… — хай там що, а…; хоч там як, а…
  1. з’ясувальний. Уживається для зв’язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення. ◆ немає прикладів застосування.
  2. з’ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з’ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії. ◆ немає прикладів застосування.
  3. з’ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. ◆ немає прикладів застосування.
  4. Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній. ◆ немає прикладів застосування.
  5. з’ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення. ◆ немає прикладів застосування.
  6. з’ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні. ◆ немає прикладів застосування.
  7. з’ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. ◆ немає прикладів застосування.
  8. Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки. ◆ немає прикладів застосування.
  9. з’ясувальний. Приєднує підрядні речення причини. ◆ немає прикладів застосування.
  10. розділ. Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач.хоч, чи. ◆ немає прикладів застосування.
  11. відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень. ◆ немає прикладів застосування.
  12. часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за знач. до спол. як тільки. ◆ немає прикладів застосування.
  13. умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи за знач. сл. наскільки, в якій мірі. ◆ немає прикладів застосування.
  14. порівняльний, нар.-поет.Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи у знач. мов, немов, як. ◆ немає прикладів застосування.
  15. Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення. ◆ немає прикладів застосування.
  16. приєднувальний, нар.-поет. Те саме, що «а» (див.а II 3)). ◆ немає прикладів застосування.
  17. Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому́ що, через те́ що, у зв’язку́ з тим, що, розм. зати́м що, тим що; б) часових: ті́льки що, розм. ті́лько що; в) допустових: хіба́ що, дарма́ що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, ті́льки що, розм. що ті́льки; д) приєднувальних: не ті́льки що, розм. опрі́ч (окрі́м) то́го, що. ◆ немає прикладів застосування.
  1. пит. Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. || Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь.
    [А] що, коли́ (як); Що, якби́ — уживається для припущення можливості чого-небудь.
    Що ти (ви)! — виражає здивування чиїмись вчинками або словами.
  2. підсил. Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до як? || Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь.
    А що?; Ну що? — уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?
    Та́к що — отже, з цього випливає.
    Ну [й] що ж; Так що́ — уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже.
    Що хо́чете, а . — уживається при відвертій констатації чого-небудь.
  3. пит. Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба? || Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле.
    А [хіба́] що? — уживається як питальне слово-речення в діалозі при з’ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника.
  4. підсил. Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи.
  5. підсил., нар.-поет. Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість.
  6. Уживається у складі фразових часток.
    Ось щовказівна част. — уживається для уточнення, роз’яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте.
    Чи щомодальна част. — уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще.
    Що бмодальна част. — уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б.
    Що жмодальна част. — уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось.
    [[Що [ж] за]] оклично-підсил. част. — уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь.
  7. підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най… для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.

Приклади типового розмовного використання: