Баштанні

До цієї категорії належать овочеві плодові культури, вирощувані на баштані. Здебільшого вони належать до родини Гарбузові. Характеризуються ці рослини теплолюбністю: для їх нормального розвитку потрібно багато сонячного світла. Вони добре зносять посуху, хоча дуже люблять воду. А ось низьких температур кавуни, дині та гарбузи бояться, тому весняні й осінні заморозки для них згубні.

Походження у цих культур різний: диню почали обробляти в Середній і Малій Азії, столовий кавун – нащадок африканської рослини з пустелі Калахарі, а гарбуз родом з Американського континенту. Вирощують на баштані також кабачки й патисони, які перебувають у близькій спорідненості з гарбузом.

Плоди баштанних вживають у їжу, ними годують худобу, їх використовують і в медичних цілях. Плоди баштанних містять значну кількість солей калію, магнію, кальцію, сірки, фосфору, натрію, заліза й усі основні вітаміни, а провітаміну А (каротину) в них більше, ніж у моркві, у кілька разів.

Сьогодні ці сонцелюбні рослини можна вирощувати навіть у районах із прохолодним кліматом, оскільки за останній час з’явилися не тільки холодостійкі, а й скоростиглі сорти кавунів і динь, плоди яких устигають дозріти за не дуже довге й не дуже спекотне літо.

5 хитрощів, які допоможуть виростити дині

Диня – культура тепло- і сонцелюбна, тому добре росте далеко не в кожній місцевості. Однак той, хто зуміє створити оптимальні умови для їхнього росту та розвитку, зможе виростити солодкі, соковиті й запашні дині навіть у регіоні з коротким і прохолодним літом.

7 кроків до суперурожаю кабачків – збираємо плоди з весни аж до заморозків!

Сьогодні я розповім, як вирощувати кабачки в ємності, у парнику та у відкритому ґрунті з ранньої весни до зими.

Гарбуз: вирощування на городі, сорти

Рослина гарбуз звичайний (лат. Cucurbita pepo) – вид трав’янистого однорічника роду Гарбуз родини Гарбузові, який відносять до баштанних культур. Батьківщина рослини – Мексика. У Оахакській долині гарбуз росте як мінімум 8000 років. Ще до нашої ери гарбуз набув поширення в Північній Америці по долинах річок Міссурі і Міссісіпі. У Старий Світ гарбуз завезли іспанські моряки в XVI ст., і відтоді він широко культивується не тільки в Європі, а й у Азії. Рекордсменами з вирощування гарбуза є Китай, Індія і Росія.

Гарбузові рослини: плодові і декоративні

Гарбузові (лат. Cucurbitaceae) – родина квіткових дводольних рослин, що налічує 130 родів і близько 900 видів. Значна частина гарбузових – багаторічні й однорічні трави, але є серед представників родини напівчагарники та навіть чагарники. Виростають гарбузові культури в країнах із теплим кліматом. Плоди багатьох гарбузових культур (дині, кавуни, огірки, гарбузи) їстівні, з деяких виготовляють музичні інструменти (лагенарія), губки й наповнювач (люфа), а є види, що їх вирощують як лікарські чи декоративні рослини.

Диня: вирощування на городі, сорти

Рослина диня (лат. Cucumis melo) – баштанна культура, яка належить до виду роду Огірок родини Гарбузові. Зараз важко знайти дикорослу диню, культурні форми якої було виведено з бур’янисто-польових азійських видів. Перша згадка про цю культуру зустрічається в Біблії: диню вирощували ще в Стародавньому Єгипті. Родом фрукт диня з Середньої та Малої Азії, її окультурення за кілька століть до н.е. почалося в Північній Індії та прилеглих до неї районах Середньої Азії та Ірану, після чого диня поширилася як на захід, так і на схід, до самого Китаю.

Достатньо лише чотирьох кущів кабачків – врожай до заморозків з цим методом гарантований!

Хочу вам розповісти, як вирощувати кабачки з ранньої весни до пізньої осені та отримувати постійний та стабільний урожай.

Збираємо кабачки на місяць раніше: 5 пунктів, які допоможуть прискорити отримання врожаю

Хочу розповісти вам про спосіб вирощування кабачків, який дає змогу отримати плоди у відкритому ґрунті щонайменше на місяць раніше. Пункт 1 – для вирощування найкраще вибирати гібриди F1, тому що вони набагато стійкіші до захворювань, набагато раніше вступають у фазу плодоношення і дають більший врожай.

Кабачки: вирощування на городі, сорти

Рослина кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia) є кущовим різновидом твердошкурого гарбуза і належить до родини Гарбузові. Це овоч із довгастими плодами жовтого, зеленого, білого або чорно-зеленого кольору з ніжною м’якоттю, який вживають у їжу в сирому, смаженому, тушкованому, маринованому і консервованому вигляді. Родом овоч кабачок з Оахакської долини в Мексиці, звідки в XVI ст. разом з іншими дивовижними для Старого світу продуктами він потрапив до Європи, де спочатку вирощувався в оранжереях як рідкісна рослина, і лише в XVIII ст. його недостиглі плоди вперше потрапили на стіл.

Кавун: вирощування з насіння на городі, сорти

Рослина кавун (лат. Citrullus lanatus) – трав’янистий однорічник, вид роду Кавун родини Гарбузові. Кавун – баштанна культура, батьківщина якої південь Африки – Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР. Тут досі зустрічається споріднений кавуну вид колоцінт, який вважають предком культурного кавуна. Обробляли цю культуру ще в Давньому Єгипті, в XX ст. до н.е.: насіння кавуна було виявлено в гробниці Тутанхамона. Доказ того, що кавун був відомий стародавнім римлянам, які їли його свіжим і солоним, а також варили з нього мед, можна знайти у віршах Вергілія.

Коли, як і чим удобрювати кабачки, що вирощуються у відрі?

Сьогодні я розповім, коли потрібно робити підживлення кабачків.

На Вінничині вирощують кавуни без внесення добрив та стимуляторів

4 га кавунів без застосування добрив та стимуляторів вирощують на баштані агрофірми «Україна – О», що входить до СТОВ «Ольгопіль» і господарює на півдні Вінниччини.

Про це повідомляється на сайті агрофірми «Ольгополь».

Відвідувачам баштана пропонують не тільки кавуни чи дині, а й відпочити від міської суєти у «готелі з очерету», чи просто помилуватися квітами, які довкола.

«Під баштан цього року виділили понад 4 гектари. Кавуни тут різних сортів, тому й на вигляд різні одні полосаті, інші темно-зелені, чи взагалі світлі. Але всі смачні. Так само, як і дині. Вирощуємо їх без внесення жодних добрив, чи стимуляторів, бо для своїх людей, щоб місцеві куштували своє – 100% натуральне. Продаємо за прийнятними цінами, дешевше ніж на ринках. Приїхали на баштан, обрали кавун, який на вас дивиться, і придбали», – розповів керівник АФ «Україна – О» Михайло Федчишен.

Зазначають, що господарство з 2006 відпрацьовувало технології баштанництва, підлаштовувало технологію, підбирало сорти.
Продукцію реалізує як на місці, так і збирає під замовлення. Продають кавуни та дині в сусідніх громадах та в сусідній Одеській області.

Баштанництво

Башта́нництво — галузь рослинництва, що займається вирощуванням продукції баштанних культур; науковий напрям, що на основі сучасних методiв генетики, бiотехнологiї, молекулярної бiологiї, селекції займається створенням конкурентоздатних сортiв і гiбридiв баштанних рослин для використання в умовах вiдкритого i закритого ґрунтiв, а також розробленням i вдосконаленням технологiй їх вирощування та насiнництва.

Зміст

Історична довідка

Культивували баштанні рослини здавна. Щонайменше 4 тис. років тому кавуни вирощували в Єгипті, ще до 7 ст. н.е. — в Індії, до 10 ст. н.е. — в Китаї. У 13 ст. кавуни потрапили на Піренейський півострів, звідки були розповсюджені спершу в Південній Європі, а потім і по всій території Європи, де до 17 ст. набули значного поширення як садова культура. Дикі родичі баштанних рослин походять з піщаних і кам’янистих пустель субтропічних областей Землі. Батьківщиною кавунів є регіон пустелі Калахарі (Південна Африка), гарбузів — Південна Америка, дині — Мала Азія та Середня Азія. До Північного Причорномор’я кавуни й дині потрапляли з Поволжя, зокрема Астраханщини, територія якої історично входила до складу кочових (див. Кочівництво) імперій євразійських степів, а також через грецькі колонії. Гарбуз в Україні з’явився у 19 ст. і набув поширення як городня культура на присадибних ділянках.

Характеристика

Баштанництво є відносно молодою, але важливою галуззю сільського господарства. Продукція баштанництва є сировиною для переробної харчової промисловості, виробництва продуктів спеціального призначення, користується значним попитом у населення для вживання у свіжому вигляді. Кормові сорти кавунів і гарбузів є цінною соковитою їжею для сільськогосподарських тварин. Головним завданням баштанництва є реалізація високого потенціалу продуктивності баштанних культур за рахунок раціонального використання природних ресурсів, агротехнічних і генетичних ресурсів; підвищення якості продукції; зменшення витрат ручної праці, енергії та інших виробничих засобів. Загальна площа посівів баштанних культур в Україні до 2015 становила близько 100 тис. га, на 2019 — 64,7 тис. га, а на 2021 — 46,2 тис. га. Середня врожайність кавуна в світі становить 29,3 т/га, в Україні — втричі менше. У світі за останні 20 років посівні площі гарбузів і динь зросли вдвічі.

В умовах України гарбузи вирощують в усіх кліматичних зонах. Основною промисловою зоною для вирощування кавунів і динь є Степ, менше — південні райони Лісостепу, роль яких зростає за зміни клімату. Ультраскоростиглі сорти кавунів і динь для місцевого споживання вирощують також у центральних і північних регіонах України. Істотно змінилися площі під баштанними культурами в Київській, Сумській, Полтавській і Черкаській областях, що призвело до зменшення обсягів виробництва на півдні країни. У зв’язку з цим відбувається чіткіша зональна спеціалізація. Баштанництво в зоні ризикованого землеробства залишається прибутковою галуззю. Це стало можливим внаслідок удосконалення прийомів обробітку ґрунту: застосування стимуляторів росту (див. Біогенні стимулятори), різних способів передпосівної підготовки насіння, нових форм добрив, крапельного зрошення, захисних укриттів тощо.

Відбулося істотне розширення сортименту столового кавуна, пропонованого до виробництва в зоні товарного баштанництва. Впровадження у виробництво нових високоврожайних сортів і гібридів баштанних культур дозволяє без додаткових витрат збільшити врожайність на 15–20% і раціональніше використовувати природні ресурси і техногенні чинники.

Основним районом товарного баштанництва до повномасштабної російської агресії у 2022 (див. Російсько-українська війна) був південь України, зокрема Херсонська область, де ґрунтово-кліматичні умови для вирощування баштанних культур найсприятливіші. Частка південних областей у загальному виробництві становила понад 50 %, де збирали понад 270 тис. т плодів із площі 32,7 тис. га. До 2014 товарне баштанництво також розвивалося у Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Одеській областях, Автономній Республіці Крим. Найбільшим постачальником продукції баштанництва була Херсонська обл. із показником 190 тис. т (або майже 70% від валового виробництва південного регіону). Запорізька область вирощувала 35 тис. т, найнижчі показники у Одеської (30 тис. т) та Миколаївської (27,5 тис. т) областей. Валове виробництво до 2022 було стабільним і знаходилося на рівні 550–570 тис. т.

В Україні науково-дослідну роботу з питань розробки й упровадження у виробництво технологій вирощування високих урожаїв баштанних культур, їх селекції та насінництва, а також зберігання овочевої продукції з 1947 здійснює Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України — головна наукова установа, яка очолює і координує наукові дослідження з овочівництва й баштанництва. Установі підпорядковані 5 дослідних станцій (Донецька, Дніпропетровська, Сімферопольська овоче-баштанні дослідні станції, Київська овоче-картоплярська дослідна станція, Сквирська селекційно-дослідна станція). На Півдні України роботу з питань баштанництва веде Херсонська селекційно-дослідна станція баштанництва. Оцінкою та районуванням нових сортів і гібридів займаються державні сортовипробувальні дільниці.

Додатково

На початку 16 ст. вирощування кавунів і динь було розповсюджено на південному сході Росії, особливо біля м. Астрахані. Уперше кавуни із м. Астрахані почали доставляти в м. Москву до царського двору в 16 ст. У 1660 вийшов указ про розведення кавунів і динь для царського столу в м. Чугуєво Харківської губернії (тепер м. Чугуїв, Харківської обл., Україна), куди запрошували фахівців з вирощування кавунів і динь, завозили насіння, а також навіть землю з кавунових і динних садів Астраханщини.

В Україні кавуни і дині у 18 ст. вирощували в м. Крюкові на Дніпрі (тепер увійшло до складу м. Кременчука) у кавуновому й динному саду, а найкращі з вирощених відсилали до царського двору. З вирощуванням кавунів в Україні пов’язані і певні традиції. Так, спраглій людині ніколи не можна було відмовити у кавуні. За стародавнім українським етикетом на баштані на прохання «води напитися» завжди дають кавун. Найбільші площі під столовим кавуном — у Китаї, Росії, Туреччині, Ірані, Бразилії, Україні, США та Єгипті. Україна перебувала на восьмому місці за розміром посівних площ під кавуном в 2018 після Узбекистану і Єгипту – 51,7 тис. га або 1,4% від світових площ, на одинадцятому за валовим збором плодів кавуна і на десятому – по врожайності цієї культури. Батьківщиною і центром різноманіття дині є Мала Азія і Середня Азія, де і досі вирощують найкращі на увесь світ дині. Плоди дині містять багато цукрів (переважає сахароза), у кращих сортів їхній вміст досягає 13 %. У країнах Середньої Азії культура дині нараховує більше 2 тисячоліть. Історія землеробства узбеків, таджиків, туркменів тісно пов’язана з культивуванням динь, які для них були і «хлібом», і ласощами, і ліками. На Русі диня з’явилась на початку 13 ст. і, на думку академіка М.І. Вавилова, на Південний Схід ця баштанна культура як і кавун, потрапила з татарами.

Література

1. Фролов В. В., Холодняк О. Г. Підсумки селекційної роботи Інституту південного овочівництва і баштанництва НААН з баштанними культурами за період 2005–2011рр. // Таврійський науковий вісник. 2012. № 81. С. 208–214.
2. Гончаренко В. Ю., Парамонова Т. В., Могильна О. М. та ін. Система удобрення овочевих і баштанних культур. Київ : Аграрна наука, 2019. 152 с.
3. Аверчев О., Шабля О., Аверчева Н. Особливості виробництва та збуту баштанних культур у світі та Україні // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного. Серія: Економічні науки. 2020. № 2 (42). С. 164–172.
4. Самовол О. П., Кондратенко С. І., Сергієнко О. В. та ін. Овочеві пасльонові та баштанні види рослин: цитогенетичні основи селекції. Київ : Аграрна наука, 2022. 320 с.
5. Державний реєстр сортів придатних для поширення в Україні // Міністерство аграрної політики та продовольства України. 2023. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin
6. Miceli A., Vetrano F., Torta L. et al. Effect of Mycorrhizal Inoculation on Melon Plants under Deficit Irrigation Regimes // Agronomy. 2023. № 13 (2). P. 1–22. URL: https://www.mdpi.com/2073-4395/13/2/440