Чому плакати – корисно: цікаві факти про особливості та причини плачу в чоловіків та жінок

Навіть, якщо ми звикли тримати свої емоції “в узді”, рано чи пізно все одно заплачемо. Коли різатимемо цибулю, випадково вдихнемо чорний перець або позіхнемо. Око зволожиться після тривалої роботи за комп’ютером чи перегляду телевізора у кімнаті з вимкненим світлом. Спровокувати появу сліз може й сильний фізичний біль. Але це не плач, а – сльозотеча. В такому разі, виділятимуться “механічні” (базальні або рефлекторні) сльози, які забезпечать додатковий захист очам при їх подразненні або ж спрацює спеціальний захисний рефлекс, покликаний уберегти високочутливий парний орган від потенційних ушкоджень, повідомляє Корисно 24. Проте у більшості випадків людина плаче через емоційні переживання.

У цій статті розглянемо основні причини плачу і користь від нього.

Механізм плачу

Як виникає плач / Фото Unsplash

Плакати люди навчилися у процесі еволюції. Ми є єдиним біологічним видом, який проливає “психологічні сльози”, викликані емоційними травмами. Власники собак можуть заперечити – мовляв, їх улюбленці, переживаючи спектр емоцій (переважно йдеться про негативні), також плачуть. А тим, хто у цьому сумнівається, радять зайти у притулок для тварин і зазирнути в очі, повні сліз покинутих напризволяще чотирилапих.

Проте науковці твердо стоять на своєму: лише людина – єдина соціальна тварина – ридає через те, що почувається самотньою, ображеною чи засмученою. Відбувається збудження емоційних (лімбічних) структур головного мозку, які запускають процес екстреного продукування сліз, і тільки такі сльози містять певні гормони, які діють зокрема як знеболююче. Одночасно скорочуються мімічні м’язи. Це пояснює, чому відкриття “емоційних шлюзів” супроводжується зрадницьким тремтінням губ і повік, шморганням носом та рефлекторним схлипуванням.

Цікавий факт. Діти віком до чотирьох місяців плачуть без сліз – через несформованість спеціальних нервових шляхів, які запускають процес виділення секрету слізних залоз.

Чому жінки плачуть частіше, ніж чоловіки

Вважається, що плач як емоційна реакція, більше притаманний жінкам. “Це – не гендерний стереотип, а чистісінька правда”, – стверджують вчені.

Сльози жінок – рясні та часто не піддаються логічним поясненням. Їх причиною може стати і кепська погода за вікном, і навіть зламаний ніготь, хоча психологи переконані, що це – тільки “верхівка айсберга”. Справжня причина захована набагато глибше. Це може бути робота, яку жінка ненавидить або комплекси з приводу зовнішності.

Плач жінок / Фото Rawpixel

Жінки й справді емоційніші та більше “включені” у роботу, стосунки з близькими, у фільми, які переглядають чи книги, які читають. А от чоловіки плачуть значно рідше і майже ніколи – на публіку. Не тому, що більш “товстошкірі”, а тому, що хочуть (а точніше – мусять) відповідати загальноприйнятим культурним нормам.

Феномен плачу

Професор університету Тілберга (Нідерланди) Ад Вінгерхетс є одним із небагатьох дослідників, який вивчає феномен плачу. Незвичною темою професор зацікавився у 1987 році. Через чверть століття йому вдалося зібрати результати своїх досліджень у книзі під назвою “Чому плачуть лише люди“. Науковець стверджує:

Насправді ми плачемо не тоді, коли нам сумно, а коли відчуваємо злість, безсилля, здивування чи співпереживаємо іншим.

Те, що плач приносить полегшення, – не більше, ніж міф. Після ридань мало хто з нас почувається сповненим енергії. Однак сльози дозволяють нам краще зрозуміти, що їх викликало. Крім того, це – спосіб показати іншим людям, що вони нам потрібні. Своєрідне запевнення, що ми прийшли з миром. Плачучи у радісні моменти, показуємо, що ми – високоморальні альтруїсти, готові пожертвувати собою заради інших.

Для дітей плач – одна з доступних форм комунікації, а для немовлят – єдиноможлива. Коли дитина видає подібний акустичний сигнал, повідомляє у такий спосіб дорослим про свої незадоволені потреби. З часом словниковий запас збільшується і дитина вчиться замінювати плач словами, тож плаче все рідше й рідше. Особливо різко знижується потреба плачу в хлопчиків. Ця різниця стає помітною у віці 11 років.

Хлопчики починають приховувати емоції з 11 років / фото Rawpixel

Згідно з дослідженнями, проведеними Адом Вінгерхетс спільно з Марлін Бехт, доросла жінка плаче 2–3 рази на місяць, а чоловік – лише раз. Причина не у гормональних змінах, як думає більшість з нас. Між плачем і початком менструацій вчені не виявили жодного зв’язку.

Те, що жінки плачуть частіше, Ад Вінгерхетс пояснює вихованням. Хлопцю плакати не личить, не кажучи про дорослого чоловіка. Тож вони змушені приховувати свої слабкі сторони, а не виставляти їх напоказ.

Погоджується з колегою і Лія Шарман з Університету Квінсленда:

Чоловік повинен бути “крутим”. Емоційність – прерогатива жінок (“не скигли”, “не будь бабою”, “мужики не плачуть”). Такі очікування висувають до чоловіків у західних культурах, де жінки частіше плачуть на людях, ніж чоловіки. В інших культурах ця різниця є меншою або й взагалі не простежується.

До речі, у багатших країнах люди плачуть частіше. Як і у тих, де суспільство не засуджує тих, хто проливає сльози.

Цікаво, що чоловіки, які дають волю емоціям, трактуються протилежною статтю як більш симпатичні, ніж ті, хто продовжує “тримати марку”. Як демонструють дослідження, чоловіки найчастіше плачуть з трьох причин:

• коли помирає близька людина;
• коли помирає домашній улюбленець;
• коли розривають стосунки з коханою “половинкою”.

Причини плачу чоловіків / Фото Unsplash

Британський письменник-фантаст Метт Хейг (одна з його книг очолила список бестселерів за версією видання The Sunday Times) зазначає:

Зворотнім боком патріархату є те, що заради привілеїв і соціального простору, яке прагнуть зайняти чоловіки, ми загнали себе у глухий кут. Я сам багато плачу, але ніколи не роблю цього перед знайомими. Проте тепер можу поговорити з іншими чоловіками про сльози, що вважаю неабияким прогресом.

Токсична маскулінність обмежує перелік ситуацій, в яких чоловік може дати волю своїм емоціям. І однією із ним (якщо не є єдиною) є спортивні заходи, де чоловіки можуть дозволити собі плакати не тільки поодинці, а й гуртом.

Чому плакати – корисно

Деякі науковці припускають, що коли ми плачемо, у нашому організмі виробляються хімічні речовини, які діють заспокійливо (зменшують стрес, знімають напругу у тілі) або як стимулятори, тобто посилюють позитивні емоції. Проте, як показали дослідження, на рівень кортизолу – гормону стресу – сльози майже не впливають. Натомість вони дозволяють контролювати частоту дихання й у такий нехитрий спосіб допомагають людині заспокоїтися.

Вважається також, що плач приносить полегшення в емоційно складних ситуаціях, оскільки дозволяє буквально “виплеснути”свої емоції. Проте наукового підтвердження цьому немає. В одних ситуаціях плач і справді допомагає. В інших – погіршує самопочуття людини.

Дослідники вважають, що плач можна розглядати як повідомлення мозку, що “щось пішло не так” і стимул до дій, які сприятимуть зменшенню відчуття тривоги.

Сльози допомагають регулювати емоції / Фото Rawpixel

Крім того, сльози є соціальним інструментом, який показує іншим, що вам може знадобитися підтримка. Це підтверджують експерименти, у ході яких піддослідним показували фото людей із заплаканим, усміхненим або нейтральним обличчям. Коли людина дивилася на заплакане, то й сама відчувала сум, але водночас і більшу емоційну готовність надати підтримку іншому. Тобто сльози інших викликають емпатію – вміння співпереживати.

Клінічний психолог Корде Бенека провела експеримент за участі людей, які часто, рідко і майже ніколи не плачуть. З’ясувалося, що представники останньої групи поводилися більш відсторонено і відчували більше негативних емоцій (таких як злість, гнів та огида) у порівнянні з тими, хто плакав частіше. Ось чому фахівці закликають батьків не сварити своїх дітей за те, що ті плачуть.

Як часто та як довго можна плакати

Такого поняття, як “оптимальна кількість сліз на день, місяць чи рік” не існує. Сліз не буває “забагато”, проте варто орієнтуватися на власне самопочуття. Якщо вам здається, що ви проливаєте “ріки” сліз або не можете “вичавити” зі себе жодної сльозинки, варто проконсультуватися з психологом чи психотерапевтом.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Коли людина плаче, що відбувається: Вчені дізналися, як плач впливає на людину — «Сім’я та Школа»

Ти поплач, легше стане… Чи не стане? Правда і міфи про сльози

Ми звикли вважати, що коли людина поплаче, їй стає легше: настає щось на кшталт катарсису, сльози очищають душу та полегшують серце… Але, з іншого боку, плакати на людях — ознака слабкості, хіба ні? Дослідники запевняють, що і те, й інше не так.

Коли Тереза ​​Мей виступала на Даунінг-стріт із заявою про свою відставку з посади прем’єр-міністра, було помітно: ще трохи, і вона розплачеться. І це не забули відзначити журналісти. Фотографії, що ледве стримують сльози Мей, потрапили на перші смуги газет.

Оглядачі не забарилися підкреслити: прем’єр, нарешті, показала своє людське обличчя, скинувши маску замкнутості та гордовитості. Навіть багато критиків Мей зізналися, що в той момент відчували співчуття.

Схоже, що пустити сльозу перед телекамерами корисно для репутації політика.

Але те, як ми сприймаємо подібні сцени, зі співчуттям чи цинічною усмішкою, залежить від наших власних уявлень про плач та його наслідки для людини.

Ці уявлення, підкреслюють психологи з університету Квінсленду (Австралія), у свою чергу впливають на те, наскільки ви самі схильні поплакати і як ви після цього себе відчуваєте.

«Те, як часто людина плаче, як почувається після цього, і чи допомагає це їй справлятися з емоційною напруженістю, швидше за все, залежить від її уявлень і очікувань, пов’язаних з плачем, від соціального контексту та минулого досвіду», — наголошують у звіті. про нещодавнє дослідження Лі Шармен та її колеги.

Автор фото, DANIEL SORABJI/AFP/Getty Images

25 травня перші смуги британської преси заповнили фотографії прем’єр-міністра на межі сліз.
Хтось сприйняв це зі співчуттям, хтось знизав плечима

Щоб дослідити цей зв’язок, Шармен із колегами винайшли перший в історії стандартизований тест на ставлення до плачу.

Спочатку вони запропонували невеликій групі добровольців добірку відкритих питань на кшталт «Як ви думаєте, які наслідки для вас може мати плач на людях?»

Потім, ґрунтуючись на отриманих відповідях, вони створили 40 можливих тверджень — таких, як «плач приносить полегшення» або «плач робить людину вразливою».

Після цього дві групи із сотень добровольців через інтернет оцінили для себе справедливість цих тверджень за семибальною шкалою.

Дослідники під керівництвом Шармен вивели з їхніх відповідей три основні типи уявлень про плач:

• Поплакати наодинці із собою корисно. Ті, хто потрапляє в цю категорію, згодні із твердженнями на кшталт «плач допомагає мені, коли я чимось вражений/а чи приголомшений/а» або «я знаю, що почуватимуся краще, якщо поплачу».
• Плакати віч-на-віч із собою марно. «Поплакавши, я почуваюся гірше, коли я один/одна». «Поплакавши, я почуваюся ще гірше».
• Плакати на публіці шкідливо. «Мені соромно, коли я плачу за незнайомих людей», «Мені здається, що мене засуджують, коли я плачу в присутності колег по роботі».

Це перші результати систематичного дослідження уявлень людей про користь або шкоду плачу і про те, як на них впливають різні фактори, такі як характер чи стать. Варто зазначити, що здебільшого це уявлення білих людей, які живуть на Заході.

Стосовно плачу на самоті учасники дослідження не мали ні явно негативної, ні позитивної думки.

Але все ж таки вони були більше схильні не погодитися із твердженням, що це шкідливо (середній результат — 2 бали, коли 0 означає повну незгоду, а 7 — повну згоду зі шкідливістю плачу).

Узагальнюючи результати відповідей, можна сказати так: учасники вважали, що плач наодинці навряд чи завдасть вам шкоди і може бути корисним.

Автор фото, James Williamson – AMA/Getty Images

Плач на спортивному майданчику сприймається інакше, ніж сльози у кімнаті нарад (на знімку — голкіпер британського клубу «Суонсі» Лукаш Фаб’янські після матчу, внаслідок якого команда вилетіла з Прем’єр-ліги

Колективні уявлення про користь чи шкоду плачу часто ґрунтуються на оповіданнях інших.

Наприклад, американський психолог Рендолф Корнеліус проаналізував 72 популярні статті зі ЗМІ на тему плачу, опублікованих за більш ніж 140 років аж до 1985 року, і виявив, що у 94% з них сльози описувалися як щось корисне.

Багато відомих вчених та лікарів проголошували очисну користь плачу.

Наприклад, Генрі Модслі (відомий британський психіатр, іменем якого названо одну з лікарень на півдні Лондона) стверджував, що «сум, яким не дають вилитись у сльозах, можуть незабаром змусити плакати внутрішні органи».

Однак сучасні дослідники здебільшого приходять до протилежного висновку: поплакавши, ви часто почуваєтеся ще гірше, і жодним катарсисом і не пахне.
У найкращому разі його ефект дуже помірний.

Цікаво й те, що з нами відбувається, коли нас змушує розплакатися сумний фільм. Згідно з деякими експериментами, це дуже погіршував настрій добровольців.

Втім, одне з недавніх досліджень показало: сльози під час сумного фільму погіршують настрій лише спочатку, але за півтори години настрій значно покращується.

Загалом картина, яку нам малюють результати останніх досліджень, така: сльози зовсім не призводять до катарсису, після них найчастіше нам не стає легше.

Коли ми бачимо того, хто плаче, нам хочеться його підтримати

А що зі сльозами на публіці? Результати у Шармен і тут були близькими до середньої позначки — учасники вагалися і не хотіли оцінювати плач серед інших людей надто однозначно.

Справді, наслідки сліз на публіці можуть бути різними.

Наприклад, в одному із досліджень 2016 року було виявлено, що загалом плаксивих співробітників вважали менш компетентними — особливо чоловіків (для чистоти експерименту учасникам демонстрували малюнки, а не реальних людей).

Однак спроба тих самих дослідників ще раз відтворити результати у другому експерименті провалилася.

В іншому дослідженні було виявлено важливість соціального контексту: схильні до сльоз оцінювалися більш жорстко, якщо зривалися на робочому місці і якщо це були чоловіки.

З ранніх років нас виховують певним чином щодо відкритого прояву емоцій, і ці правила часто залежать від статі дитини

Важливо відзначити, що на жінок у тих дослідженнях взагалі дивилися як на менш компетентних співробітників, незалежно від того, як вони поводилися — навіть у порівнянні з чоловіками, які дозволяють собі розплакатися в оточенні колег по роботі.

Проте плач на публіці може мати свої переваги. Наприклад, людям інстинктивно хочеться емоційно підтримати того, хто плаче — бачачи обличчя, що плаче, ми поспішаємо на допомогу. Це підтверджує приклад із Терезою Мей.

Дослідження Шармен показало цікаві відмінності у тому, як люди ставляться до сліз.

Наприклад, ті, хто звик довіряти своїм емоціям, не соромитися їх і покладатися на емоційну підтримку інших були схильні вважати, що поплакати корисно — і на самоті, і на людях.

А ті, хто вважає, що немає нічого корисного в тому, щоб поплакати, і з емоціями своїми не дуже дружать, ці люди погано їх контролюють.

Автор фото, Alexander Hassenstein – FIFA/FIFA via Getty Images

У сльозах набагато менше очисного, ніж ми звикли думати (на знімку — Пеле, що зістарився, плаче на церемонії вручення йому почесного «Золотого м’яча» у 2013 році.

Шармен та її колеги вважають, що є взаємний зв’язок між тим, як ми ставимося до сліз, і тим, як поводимося загалом.

«Цілком можливо, що ті, хто вважає плач неприйнятним і думає, що суспільство очікує від них позитивності в поведінці, пригнічують власні емоції, соромлячись їхнього відкритого прояву», — каже вона.

Дослідники розробили нову шкалу, застосовуючи яку, буде легше з’ясувати, чи це правда.

Цілком ймовірно, що тут діє динамічний взаємозв’язок: скажімо, якщо ви впевнені, що плакати на людях соромно, то якщо таке станеться з вами, нічого хорошого цей досвід вам не принесе.

Якщо ця гіпотеза підтвердиться, то вона цілком у дусі сучасної психології вважатиме, що від ваших поглядів на емоції залежить те, як ці емоції на вас впливають.

Наприклад, люди, які бачать користь у поганому настрої, менше від нього страждають, коли з ними це трапляється.

Звичайно, нам слід бути обережними, коли ми намагаємося зрозуміти думки та стан іншої людини, але, можливо, зазвичай стримані манери Терези Мей пояснюються її власним негативним ставленням до прояву емоцій на публіці.

Можливо, Тереза ​​Мей зрозуміла за співчутливою реакцією на свою емоційну прощальну мову, що подібна відкритість має свої переваги. Але це було надто пізно, щоб урятувати її політичну кар’єру.

“Дуже може бути, – пише Шармен, – що ставлення до плачу змінюється протягом життя, оскільки людина відчуває різні соціальні та міжособистісні наслідки сліз і робить для себе відповідні висновки”.

Доктор Крістіан Джаррет – старший редактор журналу Aeon, який висвітлює проблеми психологічного здоров’я. Його нова книга (про зміну характеру) побачить світ у 2020 році.

Прочитати оригінал цієї статті англійською можна на сайті BBC Future.

10 відповідей на запитання про сльози та плачі

Що таке сльози?

Сльози – рідина, яку виділяє сльозна залоза. Вони майже повністю (до 99%) складаються з води. Решта – неорганічні речовини: хлорид натрію (це основа кухонної солі – звідси і солонуватий смак сліз), сірчанокислий та фосфорнокислий кальцій, карбонат натрію та магнію.

Також у сльозах є лізоцим – фермент, завдяки якому вони мають антибактеріальні властивості, і олеамід, що становить основу маслянистого шару, що не дозволяє випаровуватися волозі.

Навіщо взагалі потрібні сльози?

Вони виконують кілька важливих функцій. Сльози постачають рогівку ока, де немає кровоносних судин, усіма необхідними поживними речовинами, очищають поверхню очного яблука від сторонніх частинок і підтримують нормальну роботу органу зору.

Сльози, що виділяються для зволоження та захисту очей, називаються рефлекторними, або фізіологічними. А ті, що пов’язані з будь-якими переживаннями, вважаються емоційними. Вчені давно встановили нейронний зв’язок між слізними залозами та областю головного мозку, що відповідає за емоції.

Тож плач — це частина того, що робить нас людьми.

А тварини плачуть?

У тварин точно вирізняються фізіологічні сльози. Вважається, що емоції, наближені до людських, наші брати менші відчувати не можуть. Значить вони не плачуть від переживань. Але що далі вчені досліджують цю тему, то більше переконуються, що все так просто.

Наприклад, почесний професор Колорадського університету Марк Бекофф (Marc Bekoff) згадував про наукові дослідження, які підтверджують, що слони та інші тварини можуть плакати у відповідь на емоційні потрясіння. На його думку, це питання потребує глибшого вивчення.

А як же крокодилові сльози?

Крокодили справді плачуть під час трапези.
Але не тому, що їм нібито шкода жертви. Сльози виділяються через надлишок в організмі алігаторів солей. А процес поглинання їжі їхнє виділення механічно активує.

Так само плачуть черепахи, ігуани, морські змії.

Чи правда, що сльози бувають різними?

Американський біохімік Вільям Фрей (William Frey) з’ясував, що емоційні сльози за хімічним складом відрізняються від фізіологічних, спричинених роздратуванням від їдких парів цибулі. Виявилося, що у перших більше білків. Фрей припустив, що таким чином організм позбавляється хімічних речовин, виділення яких спровокував стрес.

Саме тому емоційні сльози в’язкіші, вони краще помітні на шкірі. Вони також можуть міститися гормони стресу та інші речовини, що є в організмі в надлишку, наприклад марганець.

Тобто корисно плакати?

Дослідження показують, що люди, які страждають на виразки шлунка та коліти (типові захворювання, викликані стресом), зазвичай плачуть рідше, ніж люди без таких розладів.

Ед Вінгерхотс (Ad Vingerhoets), професор Університету Тілбурга, після тривалого вивчення питання зробив висновок, що відразу після плачу багато людей почуваються гірше. Але вже через півтори години їхній емоційний стан стабілізується. А потім стає кращим, ніж було до того, як вони почали плакати.

Лорен Більсма (Lauren M. Bylsma) з Університету Піттсбурга з’ясувала , що люди з більшою ймовірністю почуватимуться краще після плачу, який був викликаний позитивними емоціями, або якщо сльози допомогли щось зрозуміти та усвідомити.

Якщо сльози викликані стражданнями чи людині соромно за те, що вона плаче, вона відчує себе гірше.

Також стан залежатиме від свідків плачу. Ті, хто проливали сльози поодинці або в присутності однієї людини (особливо якщо це була близька людина, готова підтримати), почували себе краще, ніж ті, хто плакав перед двома і більше людьми.

Чому ми плачемо не лише від горя, а й від радості?

Плач – це захисна реакція організму у відповідь на стрес.
А може бути викликаний як негативними, і позитивними емоціями. Не має значення, які почуття викликали плач. Сльози допомагають організму швидше відновитись після стресу.

А з чим пов’язано, що жінки плачуть частіше за чоловіків?

В основному з поширеним стереотипом, що плач – це вияв слабкості. Тому чоловіки просто намагаються не показувати сльози на публіці. Опитування показують, що насправді вони плачуть набагато частіше, ніж здається. Просто без свідків.

Відсутність обмежень, пов’язаних зі сльозами, у слабкої статі може бути однією з причин того, що жінки в середньому живуть довше за чоловіків. Більше плачу — менше стресів.

Вчені припускають, що на частоту плачу впливають гормони. Тестостерон може пригнічувати плач, а жіночий гормон пролактин швидше за все його провокує.

І ще один важливий аспект. Діана Ван Хемерт (Dianne Van Hemert), доктор філософії, старший науковий співробітник Нідерландської організації прикладних наукових досліджень, з’ясувала, що жителі благополучніших країн можуть плакати частіше, оскільки це не засуджується суспільством.

Чи зустрічаються люди, які не плачуть?

Слізні залози здорової людини зазвичай виробляють від 0,5 до 1 мл сліз на добу (за рік це в середньому півсклянки). Стрес їхню кількість збільшує, а деякі хвороби зменшують.

Наприклад, сухе око характерне для синдрому Шегрена — аутоімунного захворювання. Вчені з’ясували, що такі хворі страждають не лише від дискомфорту, пов’язаного з очима. Їм найчастіше складніше зрозуміти та висловити свої почуття та емоції, вирішити конфлікти, налагодити зв’язок з оточуючими. Це вкотре доводить важливість сліз і плачу.

Як бути, якщо плакати не можна, а хочеться?

• Намагайтеся впоратися з диханням. Зробіть кілька глибоких вдихів через ніс та повільних видихів через рот.
• Щоб стримати сльози, можна швидко поморгати.
• Спробуйте через силу посміхнутися, дивлячись на себе у дзеркало.
• Зробіть кілька ковтків холодної води, вмийтеся, прикладіть лід до скронь або до чола.
• Намагайтеся переключити увагу на щось нейтральне, почніть розглядати якийсь предмет, згадайте таблицю множення чи алфавіт.
• Ущипніть себе, прикусіть губу, але без фанатизму, щоб не заплакати від болю.
• Зробіть невелику зарядку: помахайте руками, покрутіть головою, кілька разів сядьте або відіжміться, постій пару хвилин у планці.
• Якщо сльози душать, спробуйте покричати. Зазвичай після цього емоційна напруга швидко спадає.

Якщо є така можливість, сліз краще не стримувати. Не тріть очі, не плачте обличчям у подушку, зробіть холодний компрес для повік. Все це допоможе швидко привести себе до ладу.

Коли людина плаче, що відбувається. Чому ми плачемо

Чому люди плачуть без причини?

Чому і для чого люди плачуть без причини?

Плач це емоції (хороші чи погані) Тому я так думаю, що плакати без причини неможливо. Плач викликають емоції. А людина без емоцій – це робот. А роботи не плачуть, як нам відомо. Роботи не люди.

Усе відбувається психологічно. Якщо відсутні об’єктивні причини для плачу (фізичний біль, глибокі переживання з будь-якого приводу та інші), то це зовсім не означає, що для психіки незрозумілий для вас чи навколишніх мотив не має значення.
Справа в тому, що плач, як такий, розвантажує нервову систему сам собою, відволікає від проблем. На жаль, плач без вагомих причин дуже часто є ознакою психічних розладів та патологій. Тож будьте уважні до свого здоров’я.

Чому ж без причини? Причина для сліз завжди є. У жінок сльози можуть политися не лише через біль чи образи, а ще й через сильні емоційні переживання. Емоції захлеснули, і очі одразу на мокрому місці. Причому емоції можуть бути не лише негативними, а й позитивними. Сльози радості, наприклад. Мені здається, що в цьому немає нічого страшного, особливо якщо ви емоційні, тим більше не варто стримувати це в собі. Але, звичайно, тут трохи теж над собою попрацювати, бо сльози не завжди доречні. Якщо на роботі, наприклад, періодично плакати, то точно визнають істеричкою А вдома можна і розслабитися, сплакати іноді. Невиражені емоції (як і постійно стримувані) згодом можуть завдати шкоди у вигляді якогось інсульту чи чогось подібного.

Люди плачуть через те, що накопичується напруга, негативні емоції, хочеться виплеснути їх назовні. І тоді якесь слово, вчинок, пісня можуть стати поштовхом до того, що через ослабленість нервової системи людина починає плакати. Це може бути наслідок емоційного потрясіння у минулому, захоплення до сліз.

Прихована причина плачу все одно є? Просто Ви так ставитеся до багатьох речей, тому плачете. Але це не без причини. А взагалі, одна моя знайома теж періодично плакала просто так, виявилося, у неї щось із гормонами. Я точно не знаю, але, можливо, має сенс звернутися до ендокринолога.

Такого не буває, що люди плачуть без причини. Причина завжди є це може бути туга, смуток навіть люди від радості бувають плачуть, це дивлячись як захлеснуть емоції, а може просто людині стало прикро, частенько сльзи навертаються через перегляди всяких мелодраматичних фільмів з сумним кінцем або радісним.

Якщо просто так людина заплакала, думаю іде чистка ДУШІ.

Знаєте, я також постійно плачу. Через дрібні образи і не дрібні теж, через фільми, іноді від радості. Але мій хлопець якось не вважає, що це чистка душі чи сильні емоції, він просто біситься і каже, що я істеричка. Тому це зовсім не добре і це потрібно лікувати.

у вас невроз! Вам слід звернутися до хорошого психотерапевта, варто зайнятися психо-тренінгами для зміцнення своєї емоційної сфери!

Плач виникає внаслідок посилення діяльності слізних залоз. Ці залози виробляють слізну рідину (сльози), яка надходить у слізний мішок, а потім виводиться назовні. Посилення діяльності слізних залоз відбувається під дією зовнішніх подразників, наприклад, сигаретного диму або летких речовин, які містять цибулю. Сльозотеча може виникати при різних захворюваннях очей, а також при сінній лихоманці, застуді, атеросклерозі, запаленні головного мозку. Нерідко плач є реакцією організму на фізичне перенавантаження, біль чи сильне емоційне потрясіння.

Залежно від глибини почуттів, плач може супроводжуватися тихими зітханнями, гучними схлипуваннями і навіть криком. Однак бувають також і сльози радості, коли люди плачуть через те, що їх переповнюють позитивні емоції.

Що відбувається в організмі під час плачу?

Плач є реакцією організму людини на душевне потрясіння. Плач сприяє зниженню емоційної напруги. Разом із сльозами з організму виводяться так звані гормони стресу. Одні гормони мають болезаспокійливу дію, інші впливають на настрій людини. Крім того, слізна рідина містить пролактин. Під час сильного стресу чи хвилювання вміст цього гормону у крові значно збільшується. З цієї причини плач завжди приносить людині полегшення.

Чому ми плачемо?

Психологія плачу така, що не лише приносить полегшення, а й є своєрідним сигналом, закликом допомоги. За допомогою сліз і ридань людина ніби намагається привернути до себе увагу оточуючих, просить виявити співчуття і надати дружню підтримку.

Саме так сприймають плач людини та її близькі. Почувши плач дитини, мати підходить до її ліжечка, батько втішає сина, близькі дбають про вдову, яка втратила свого чоловіка. Ридання може бути проявом болю. Грудна дитина плаче, коли вона хоче їсти, сидить або лежить у незручній позі, у неї болить животик, їй холодно чи жарко, прокинувшись, вона не бачить нікого поряд із собою тощо. Маленькі діти плачуть, коли бажають привернути увагу батьків або коли хочуть, щоб їх взяли на руки.

Одні люди плачуть часто, інші рідко. Є люди, яких будь-яка дрібниця може довести до сліз. Але деякі люди не плачуть навіть тоді, коли від болю «розривається серце». Думка, що плач є ознакою слабкості, є помилковою. Часто батьки забороняють хлопчикам плакати, стверджуючи, що справжні чоловіки не плачуть. Якщо хлопчик з дитинства чує подібні настанови, то ставши дорослим, він не зможе відкрито виявляти свої емоції. Він замикається у собі та ховає свої почуття. Не бажаючи здатися дуже чутливим, він пригнічує сльози і часто ховає свої почуття під маскою байдужості.

Висловлювати свої почуття за допомогою сліз це не тільки природно, а й корисно. Адже коли людина плаче, то вона полегшує душу. Тому якщо у Вас виникає бажання плакати, не варто це придушувати. Постійне придушення емоцій як негативних, і позитивних, несприятливо б’є по нервової системі і з часом може призвести до розвитку хвороби. Сльози так само, як і сміх є однією з форм емоційної розрядки.

Людина — це єдиний ссавець, який плаче. Вчені вважають, що у первісної людини сльози виникали в момент небезпеки, коли він готувався до нападу — сльози вимивали пилюку, що накопичилася в очах. Згодом «вологі» погляди і блиск в очах стали своєрідним закликом про допомогу. Цей сигнал «подавався» у тих ситуаціях, коли людина потребувала допомоги чи співчуття оточуючих. І сьогодні людина, що плаче, приймає характерну позу: зазвичай її голова опущена, тіло ссутулено. Всім своїм виглядом людина ніби намагається привернути до себе увагу оточуючих, викликати в них співчуття та розуміння.

Новонароджені не плачуть

Плач не є уродженим. Новонароджений плаче без сліз. Перші сльози зазвичай з’являються лише шостому тижні, котрий іноді третьому чи четвертому місяці життя.

Як поводитися поряд з людиною, що плаче?

Коли людина плаче від смутку чи горя, то вона несвідомо просить оточуючих про співчуття та емоційну підтримку. Надайте плачучій людині підтримку. Пошкодуйте його, виявите розуміння та співчуття (навіть якщо Ви вважаєте, що підстав для ридання немає).

Що таке сльози знає кожна людина? Хоч рідко, хоч іноді, але плачуть усі. Діти плачуть з приводу. Дорослі від сильного болю чи великого горя. Буває, люди плачуть від радості чи сміху. А от чи бачили ви колись звіра, що плаче? Ні, звірі не плачуть. Іноді у них сльозяться очі – це ознака того, що тварина хворіє. Від болю звір витиме чи скиглитиме, але плакатиме сльозами – це чисто людська властивість. Плач здається такою простою дією! Але тут багато незрозумілого. У

розміщується «Скарбничка цікавих фактів про плач і сльози».

У своїй роботі хочу з’ясувати – чому ми плачемо, звідки беруться сльози? Тому мета

моєї роботи – вивчення процесу утворення сліз та їх складу, експериментальне з’ясування – чому плаче людина.

Щоб досягти цієї мети, потрібно вирішити такі завдання

Дізнатися, навіщо потрібні сльози.

Проаналізувати хто і коли більше плаче.

Провести досліди в домашніх умовах, щоб з’ясувати, що викликає сльози.

Предмет
дослідження – плач, а об’єктом
мого дослідження стала сльоза.

Людина плаче від емоційних переживань.

Методи дослідження
, використані мною при написанні роботи:

Аналіз матеріалу, взятого із літератури, в Інтернеті;

Порівняння інформації із різних джерел;

проведення анкетування серед однокласників на тему «Хто і коли більше плаче»;

Досліди із цибулею, комп’ютером, шампунем.

1.1 СХЕМА СЛІЗНОГО АПАРАТУ

Для початку я вирішила дізнатися, що таке сльози, і який шлях вони проходять. Спостерігаючи за рідними та друзями, вивчивши матеріали, я дізналася, що ми виявляється плачем щодня. Щоразу, коли ми моргаємо, ми плачемо! Чому це відбувається?

Розглянемо будову слізного апарату (Додаток 2

Над нашими очима знаходиться слізна залоза. Від неї до наших очей проходить кілька слізних каналів. У той момент, коли ми починаємо моргати, повіку робить «качок», за допомогою якого зі слізної залози відкачується деяка кількість рідини. Цю рідину називають сльозами. Краплинки сліз як би омивають наші очі і зволожують їхню поверхню, в результаті чого вони залишаються не тільки чистими, а й зволоженими. Коли людина починає плакати, то найбільше сльози стікає у внутрішній куточок ока і наповнює його поглиблення, яке поетично називається «слізним озером», звідки потрапляє в слізний мішок по слізних каналах. Але далеко не всі «крапельки» потрапляють назовні — багато хто з них стікає нососльозну протоку, де їх «вбирає» носова порожнина. Саме тому під час сильного плачу у людини ніс стає закладеним. Коли ж сліз занадто багато, нососльозна протока не справляється з великою кількістю рідини, очі переповнюються, і сльози скочуються по щоках.

Наша сльозинка складається майже з однієї лише води (99%). У відсоток, що залишилася, входить білок, солі, гормони стресу, а також фермент лізоцим. Він вміє розщеплювати стінки багатьох видів мікробів і вбиває 90-95% бактерій, які зустрічаються на його шляху.

До речі, склад сліз майже ідентичний до складу крові. Якщо до сльози додати червоні кров’яні тільця – еритроцити, то вийде кров у чистому вигляді. (Додаток 3

За добу у нормі у нас утворюється 1 мілілітр слізної рідини. А при плачі може виділитися до 10 мілілітрів (2 чайні ложки) сліз! (Додаток 4

Плакати, заливатись сльозами, ревти, ридати, схлипувати, хникати – скільки слів існує для вираження цієї простої дії! Ми плачемо, коли нас кривдять; плачемо, коли втрачаємо близьку людину; плачемо від болю фізичного чи морального; плачемо, коли нам сумно, страшно; плачемо під час перегляду сумного фільму; плачемо від радості; плачемо від лука…

Виявляється, існує три типи сліз: базальні, емоційні, рефлекторні. (Додаток 5)

2.
Чи плачуть мої однокласники

1.1.
Хто плаче більше: чоловіки чи жінки?

Я не раз бачила сльози на маминому обличчі, бачила бабусю і тітку, що плакала. Яка причина їх сліз? Мама плаче від образи, від переживань за мене, коли я сильно хворію, плаче до сліз від сміху. Бабуся плаче під час перегляду сумних фільмів. Але я не бачила, як плаче дідусь, тато, дядько. З цих спостережень можна зробити висновок, що жінки плачуть частіше за чоловіків. За статистикою і живуть жінки довше за чоловіків. Коротке життя чоловіків пояснюють тим, що стримують свої емоції. Вони накопичуються всередині та підточують здоров’я. Жінки ж дають волю своїм емоціям та солоним сльозам. Чому ж чоловіки плачуть не так часто, як жінки? Відповідь проста – тому, що у чоловіків міститься гормон тестостерон, який заважає накопиченню слізної рідини.

1.2.
Анкетування «Хто і коли більше плаче?»

Серед однокласників я провела тестування на тему «Хто і коли плаче більше?». В опитуванні взяли участь 26 хлопців. Хлопці відповідали на запитання:

2. Чи вважаєте, що не треба стримувати себе від сліз?

3. Чи буває у вас, що ви плачете без причини?

4. Від чого ви найчастіше плачете?

5. Чи стає вам легше після того, як ви поплачете?

Результати проведеного опитування можна побачити у діаграмах у Додатку 6

Досвід 1. Чому цибуля змушує «плакати»?

Коли моя мама чистить і ріже цибулю, вона плаче. Кожна жінка постійно стикається з цим підступним овочом, який змушує її плакати.

Я вирішила провести досвід, чи заплачу я при різанні цибулі. Так, я заплакала. (Додаток 7

).
Чому ж ми плачемо від лука?

Коли ми ріжемо цибулю, то плачемо через випари, що виділяються цибулею. Цибулина виділяє летючу речовину – лакриматор, яка через повітря потрапляє нам у вічі і викликає роздратування. З’являються сльози, щоб захистити очі. А чи можна уникнути сліз під час чищення цибулі? Можна, можливо. І я це перевірила на собі. Потрібно змочити цибулю в холодній воді, а можна її різати прямо під струменем з крана. Летюча речовина розчиняється у воді і не викликає сліз.

Досвід 2. Кілька годин перед монітором або телевізором.

Кілька годин перед монітором – і плакати хочеться від того, що очі вже сильно втомилися від мерехтіння екрану і постійної біганини комп’ютерних персонажів. Це означає, що захисна сльозна плівка швидше стоншується і виникає відчуття сухості. (Додаток8).

Досвід 3. Чому при попаданні шампуню у вічі так боляче? І який секрет у так званих «шампунів без сліз»?

Шампунь складається з речовин, які мають роз’їдати жир та бруд. Вони звуться «Поверхнево активні речовини» (ПАР). Ці речовини змивають з очей захисну плівку та проникають у живу тканину ока, а це діє на нерви та викликає біль та печіння.

Позбутися неприємних відчуттів можна промиваючи очі чистою водою. А можна використовувати дитячий шампунь «без сліз». Він також містить речовини, що роз’їдають захисну плівку ока, але вони менш агресивні і при попаданні в очі, вони хоч і змивають слізну плівку, але надто великі, щоб проникнути в тканину. А отже, біль виключений. (Додаток 9).

У ході досліджень я з’ясувала, що люди дійсно плачуть від емоційних переживань (радості, стресу, образи), причому найчастіше через це плачуть жінки.

Здатність плакати – це один із способів висловити свої почуття.

Сльози є для організму найкращим захистом. Вони виводять отруйні токсини, сприяють швидкому загоєнню ран, мають заспокійливу дію.

людина плаче від емоційних переживань,
сльози – захист організму –
підтвердились.

Так що, якщо ви забилися, плачте на здоров’я – швидше заживе!

Коли людина плаче, вона не ставить питання «чому?», а просто відчуває сильне почуття, що змушує литися сльози і змінюватися голос. Будь-яка жива людина у своєму житті коли-небудь плакала. Для дитини це єдиний засіб повідомити, що йому погано.

Рефлекторний плач. Психологія плачу

Людська істота має інтелект, вміє розрізняти предмети та явища, давати оцінки та прогнозувати. Численна кількість причин і наслідків ми можемо коментувати, але що таке плач і що відбувається з нашим мозком у цей час, сказати об’єктивно вченим важко.

1) Рефлекторна реакція, коли в око щось потрапило. Притаманне таке явище тваринам.

2) Сльози можуть бути викликані емоціями: смуток, біль чи тяжке горе внаслідок втрати коханої людини. Після плачу стає легше переносити внутрішній душевний чи фізичний біль.

3) Також плачуть дуже сентиментальні люди.

Не можна сказати, що насправді відбувається і як ці сльози допомагають відчувати полегшення. Зазнаючи горя після якогось потрясіння, людина вимагає участі. У цей час він дуже вразливий. Якщо його нікому підтримати, він спрямовує погляд у небо, і відповіді хвилюючі питання шукає у нескінченності простору.

Деякі люди просто не люблять, щоб їхні сльози хтось бачив, і воліють приховувати їх, забороняючи собі плакати. Чи не завдає це шкоди?

Звідки береться плач?

Отже, виявляється, плач притаманний лише людям, оскільки їхні емоції розвиненіші. Але все ж таки залишається незрозумілим, це що таке — плач? Намагаючись зрозуміти це, дослідники виділяють три функції, які може виконувати в нашому житті сльозливий апарат.

1) Дезінфікуюча функція. Вже доведено знезаражуючу дію лізоциму — речовини, що міститься в людини, коли людина дозволяє собі плакати, її сльози вбивають близько 90% бактерій, до яких торкаються. Сльози також постійно зволожують очі та не дають їм пересихати.

2) Емоційне зближення. Гіркий плач у людини викликає співчуття оточуючих. Емоційно теплі люди намагаються допомогти, обійняти.

3) Зняття напруги. Поплакавши, людина відчуває, що з неї «спала вага». Під час плачу виділяється кортизол, його ще знають як гормон стресу. Коли ми плачемо, організм перебуває у стані повної бойової готовності, при заспокоєнні всі м’язи розслаблюються. Це приємне розслаблення відчувається як полегшення у фізичному плані.

Починається плач, коли гормональна система діє Кортизол змушує стискатися також голосові зв’язки. Тому людина відчуває «комок, що підкочується до горла». Часто плачуть ті люди, які схильні до меланхолії, уразливості. Пригнічений емоційний стан, як і стрес, є провокуючим чинником, який змінює гормональний фон. Виробляється гормон сліз – пролактин, і ми починаємо плакати.

Хто плаче частіше?

Звичайно, більше плачуть жінки. Вони вільно висловлюють емоції. Пролактин – переважно жіночий гормон. Маскулінні, жорсткі чоловіки, які мають мало такого гормону, здебільшого не розуміють, що таке плач і навіщо він потрібний. Вони прагматичні та приймають рішення, усунувши емоції від себе. Але тоді їм поряд потрібна саме чутлива, «сльозлива» жінка.

Але все ж таки існують і чутливі чоловіки, які не соромляться висловити свої емоції. Тому те, що чоловіки плакати не вміють, — це лише міф.

Нездатність плакати – діагноз?

У психології проектування чужих емоцій він називається емпатією. Такі люди легко засмучуються, бачачи біль чужої людини чи співчуваючи герою вигаданої історії. Вивчення цього явища допомагає краще зрозуміти, що таке плач.

Але є у світі люди, які зовсім не вміють плакати. Це протилежний полюс емпатії – замкнуті люди, які не мають такту і співчуття. Плакати потрібно вміти, тобто необхідно дозволяти іноді негативним емоціям і стрес виходити назовні.

Якщо людина абсолютно не вміє відчувати ні радості, ні агресії, ні горя, і сльози не вириваються назовні роками, це дуже погана ознака. Таке емоційне “оніміння” психіатри зараховують до початкових ознак Іноді невміння плакати пов’язане з поганою роботою слізних залоз. Такий стан називають хворобою сухого ока.

Плач як спосіб полегшити емоційний стан

Коли плаче маленька дитина, а дорослі її в цей момент підбадьорюють, втішають, вона виросте емоційно стійкою та спокійною. І, навпаки, багато людей, яким у дитинстві забороняли виливати своє горе, згодом виростають самотніми, які не вміють співчувати або дуже тривожними.

Відомо, що у сльозах також є психотропні ферменти, які допомагають зняти відчуття тривоги, зменшити біль. Зі сльозами виходять назовні і токсичні речовини, також як із сечею і потім. Саме тому важливим є плач. Як він відбувається, ще потрібно з’ясовувати та досліджувати глибше. Хто не дозволяє собі часом тихо поплакати, змушений носити всі «брудні» ферменти в собі та хворіє частіше.

Коли ми бачимо плачучу людину, то перше, що спадає на думку — з людиною трапилося щось погане, але це може бути й не так насправді.

Типи сліз

Існує 3 типи людських сліз: базальні, рефлекторні та емоційні. Кожен із них має свої особливості.

Базальні сльози виділяються постійно, змочуючи рогівку та очищуючи око.

Рефлекторні сльози – це реакція організму на подразники. Наприклад: сторонні частки, випаровування від цибулі, сльозогінний газ.

Емоційні сльози відбуваються, напевно, Ви вже здогадалися, від самих емоцій, як негативних, так і позитивних.

Звідки беруться сльози та куди подіються?

Усі сльози виробляються у слізній залозі, яка розташована у спеціальному поглибленні лобової кістки. Секрет цієї залози майже на 99% складається з води, частина, що залишилася, містить у собі сіль, альбумін, ретинол та інші білки, які також мають важливу роль.

Нормою для слізних залоз вважається вироблення 0,5 – 1мл рідини на добу. Після вироблення сльози потрапляють у кон’юнктивний мішок вивідними каналами і потрапляють на рогівку при морганні.

Потім сльоза просувається до слізного озера, потім слізними канальцями, потрапляє в слізний мішок, а з нього в слізно-носову протоку і в носову раковину.

Саме тому може з’являтися нежить під час плачу.

Цікавий факт!
Діти вчаться плакати десь у 3-4 місяці, а доти вони кричать без сліз.

Навіщо потрібні сльози?

У сліз є біохімічне призначення
. Наприклад, сльози потрібні, оскільки вони:

• Змивають з рогівки все зайве та непотрібне.
• Зволожують очі.
• Забезпечують рогівку поживними речовинами.
• Поліпшують зір.
• Знімають стрес.
• Виводять із організму токсичні речовини.
• Приводять до норми кров’яний тиск.
• Підвищують імунітет.

У плачу є ще й соціальна функція
: людині, що плаче, простіше отримувати підтримку від оточуючих її людей. Тому іноді сльози стають засобом маніпуляції.

Чи багато плакати — це нормально?

Сльози стають проблемою, якщо їх неможливо зупинити самостійно. Якщо ви знаходитесь у нормальному стані, а сльози йдуть, то краще звернутися до офтальмолога.

Ознакою психологічних проблем може стати плаксивість та їх потрібно вирішувати у психотерапевта, ендокринолога та невропатолога.

Якщо сліз буде дуже багато, то це може виявитися симптомом алергії, травми, кон’юнктивіту, кератиту, блефариту, запалення слізної залози, аутоімунних та інших захворювань.

Нестача сліз у свою чергу може призвести до синдрому сухого ока та зниження гостроти зору. А також це може призвести до хвороб, таких як Синдром Шегрена, хвороба ревматоїдного артриту та гранулематоз Вегенера.

Як перестати плакати?

Якщо Ви дійсно хочете не плакати, наприклад, на людях, то ось вам кілька порад:

• Намагайтеся відкласти сльози на потім. Саме відкласти. Це не означає ухвалити рішення більше ніколи не плакати, тому що придушення емоцій до добра не доведе.
• Постарайтеся відволіктися. Все залежить від вашого характеру – це може бути як перегляд кумедного відео, так і читання захоплюючих книг.
• Ну, а якщо Вам таки хочеться поплакати, то вибачтеся, вийдіть і знайдіть відповідне місце, щоб поплакати.

Як заспокоїти того, хто плаче?

Якщо людина плаче і явно подає сигнал про те, що з нею не все гаразд, а допомога не приходить, це засмучує людину ще сильніше. Декілька рекомендацій для цього випадку:

• Намагайтеся надати підтримку. Все залежить від того, наскільки ви близькі і як добре знаєте цю людину. Іноді краще вислухати, ніж нав’язувати свої обійми.
• Обов’язково запитайте, хто плаче, чим Ви можете допомогти.
• Потрібно мати на увазі, що той, хто розплакався на очах у багатьох людей, зазвичай почувається незручно, ніж у присутності 1-2 знайомих. При цьому найчастіше плаче серед великої групи охоче прийме підтримку від незнайомих.

Тварини теж плачуть

Плачуть не лише люди. Деякі тварини теж мають сльози, які необхідні для очищення та зволоження очей і іноді здається, що вони плачуть. Це стосується тих тварин, які мешкають на суші. Мешканцям водного світу сльози не передбачені природою.

Belarusian State University of Transport

Чому хочеться плакати

Складна пара, важке тренування, сумний чи романтичний фільм, вдарений об тумбочку мізинчик – будь-яка подія може викликати сльози. Не кажучи вже про щось погане і травмуюче. У кожного з нас (і у студентів, і у викладачів) час від часу буває сльозливий настрій, коли хочеться завернутись у плед, відвернутися до стіни та поплакати. Хтось дозволяє собі це, а хтось тримається щосили. А як правильно та корисно робити насправді – читайте у статті.

Вважають, що сльозливість – жіноча риса. Вона часто супроводжується почуттям безсилля, нерозумінням, що відбувається і що з цим робити. Набагато рідше проливати сльози дозволяють чоловіки. Але одна справа, коли відбувається сумна подія, йде натхнення, настає криза та апатія. Інше – коли похмуритися хочеться без вагомого приводу. Чому людина може плакати просто так, без причини? Чи це ознакою хворої психіки?

Найбільш поширені причини сльозливості у різних статей відрізняються. Дівчата, як правило, сильніше переживають через конфліктні ситуації, а молоді люди через поразки та перемоги. Загалом представники сильної половини людства не менш сентиментальні, але рідко дозволяють собі так бурхливо висловлювати емоції прилюдно. Стереотип у тому, що плач – це показник слабкості, відсутності мужності, хлопчикам вселяють з дитинства, що є невірним інструментом виховання.

Чому люди плачуть просто так без причини?

• Найчастіше безпричинний плач пов’язаний із загальною втомою. Якщо ви зовсім не можете знайти приводу для розладу, а сльози прагнуть вирватися назовні, спробуйте взяти перерву на роботі, ненадовго піти у відпустку і відпочити. Якщо ситуація не покращиться, обов’язково зверніться за допомогою до фахівця. Не варто доводити емоційний збій до серйозного психічного захворювання. На прагнення заглушити бажання поплакати організм часто може відповідати послабленням імунітету, тож зловживати самоконтролем не варто.

• Нерідко бувають ситуації, коли вам здається, що приводу для плачу немає, а в горлі все одно з’являється неприємна грудка, і очі виявляються на мокрому місці. Можливо ви просто не помічаєте проблем, на які гостро реагує психіка.

• Накопичені неврози. Стресові ситуації переслідують нас усюди. Не вміючи працювати з негативом, ми часто підбираємо, вбираємо негативні емоції від спілкування з іншими людьми. Дрібні проблеми на роботі та вдома, яким ми не приділяємо достатньо уваги, відкладаються у підсвідомості, що супроводжуються неприємними почуттями. Зверху накладається втома та перевтома, що призводить до виснаження нервової системи. Відбувається емоційне навантаження, впоратися з яким організму і допомагають сльози.

• Сильний стрес через пережиті події. На жаль або на щастя, наш головний мозок схильний до збереження в пам’яті найбільш яскравих моментів життя незалежно від їхнього позитивного чи негативного забарвлення. Минуле глине, виринаючи з підсвідомості, і нагадує, що низку моментів ви так і не змогли відпустити. Таке може відбуватися через незакриті раніше питання, які знову починають загострюватися. Потужним інструментом на глибинні верстви психіки є й асоціації, породжувані тими чи іншими органами почуттів: зорові, слухові, нюхові, дотикові і смакові.

• Збої в організмі. Різкі перепади настрою найчастіше пов’язані з гормональними порушеннями. Недолік чи надмірна кількість гормонів неодмінно відбивається на психічному стані. Реакція та поведінка людини в цьому випадку можуть бути абсолютно непередбачуваними. При серйозних проблемах можливі також зміна маси тіла, втрата сну чи сонливість, неконтрольований апетит чи його відсутність. А ось сльози, які виступають без будь-якого зв’язку з емоціями, є ознакою розладів очного яблука. Наприклад, засмічення чи застуди. У цьому випадку слід звернутися за консультацією до окуліста.

Насправді, є кілька аргументів за те, щоб поплакати та виплеснути емоції:

• Почнемо з того, що сльози мають особливе завдання фізіологічного характеру. Вони необхідні для підтримки здоров’я очних яблук, їх очищення, зволоження та знезараження.

• Звільнення від токсинів. А ви знали, що людські сльози містять адренокортикотропний гормон (АКТГ)? Дослідження говорять про те, що при збільшенні в організмі рівня АКТГ, що відноситься до групи гормонів стресу, збільшується ризик депресії, хронічної втоми та таких захворювань як хвороба Аддісона (недостатність кори надниркових залоз). Сльози ж природно виводять надлишок адренокортикотропного гормону, здійснюючи свого роду детокс.

Крім того, плач незмінно супроводжується вивільненням пролактину – гормону, який викидається в кров у моменти сексуального задоволення та встановлення міжособистісних зв’язків. Саме він, до речі, відповідальний за те, що ми почуваємося незрозуміло добре, коли припиняємо плакати.

• Почуття полегшення. Плач активує парасимпатичну нервову систему, відправляючи залозам у власних очах сигнал необхідність вивільнення сліз. Після того, як «сеанс плачу» закінчився, організм повністю розслабляється: дихання сповільнюється, а серцевий ритм приходить у норму. Все це позитивно впливає на тіло, і дає нам почуття неймовірного полегшення.

• Емоційна свідомість. Тварини плачуть, щоб очистити слізні протоки від бруду та сміття. Але люди мають іншу причину для сліз: ми — єдині живі істоти, які плачуть через те, що почуваються відповідним чином. Таким чином, якщо в моменти смутку чи образи ми плачемо, то з нами все добре. І в той час як людину, яка звикла «закопувати» свої негативні емоції, складно назвати емоційно свідомою. Психологи впевнені, що люди, які вміють плакати, коли по-справжньому сумно, також краще вміють радіти, коли їм добре, і найчастіше відповідають подякою на подяку.

• Боротьба зі стресом. Коли ви стримуєте емоції, то забезпечуєте свій організм додатковою порцією стресу. А чим частіше ви стримуєте емоції, тим більше стає цей вантаж. Лікарі кажуть, що, дозволяючи собі плакати, ми ніби перезапускаємо нервову систему, так що справлятися зі стресами, що надійшли ззовні (а не з вашої голови), виявиться значно простіше.

Вчасно дати свободу своїм почуттям, отже – не відкладати їх у довгий ящик і не доводити себе до зриву. Хороші ридання дають змогу звільнити нервову систему від перенапруги. Без процесу відновлення після емоційного струсу великий ризик виникнення проблем із психічним здоров’ям.

• Сльози – це невербальний спосіб спілкування, що допомагає висловити невимовне (те, про що важко сказати іншій людині, буде зрозуміло без слів).

• Допомога оточуючим. Ми рідко думаємо про це, але відкрите вираження емоцій — чи то заливистий сміх, чи то «плач Ярославни» — допомагає оточуючим відчути, що вони не самотні. І більшою мірою це стосується саме сльоз, оскільки засміятися посеред робочого дня не так страшно і незручно, як заплакати. Цікаво, що в Японії, наприклад, є спеціальні заклади (« клуби, що плачуть»), куди люди можуть прийти, щоб відкрито висловити свій смуток. Може, й нам час відкрити щось схоже?

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl-Enter

“Не стримуйтесь – полегшує”. Чи треба соромитися сліз. Новини товариства

— Чому в деяких людей завжди очі на мокрому місці?

— Сльози – це фізіологічна захисна реакція на стрес, яка визначає темперамент, виховання. Ті ж вагітні та підлітки через гормональні бурі плачуть з приводу і без. Буває, що якась ситуація, в якій оточуючі не бачать нічого дивного, асоціюється із душевною травмою. Тому деяким навчитися стримувати сльози дуже важко, адже якщо це щирі сльози, то від людини мало що залежить.

Серед плаксів зустрічаються інфантильні люди, що застрягли на рівні дитячого емоційного розвитку. Вони ллють сльози тому, що не готові чекати, коли їхні бажання здійсняться, або не хочуть відмовлятися від них, хоча є важливіші речі.

Є дорослі, які твердять, що не вміють плакати. Не поспішайте звинувачувати їх у черствості: це їх індивідуальні особливості. Хоча деякі психологи вважають, що люди, не здатні плакати, можуть відкидати інших, частіше зазнають агресії, люті та інших негативних емоцій.

— Діти плачуть, читаючи «Муму», дорослі ллють сльози «Хатико». Чи це не шкідливо для нашої психіки? Може, краще знайти що веселіше, ніж душощипні книги та фільми?

– Ні, не варто. Це явище називається катарсис: наші емоції при співпереживанні вивільняються, люди морально височіють, багатьом душевне потрясіння допомагає вирішувати якісь внутрішні конфлікти. А здатність відчувати почуття та емоції робить нас людяними та співчувальними.

— Що робити з маніпуляторами, які звикли добиватися свого сльозами та як їх розпізнати?

— Якщо це дитина і їй не боляче, її не скривдили, а вона плаче, щоб отримати те, що потрібне їй одному, — вона маніпулює. Формується ця здатність від півтора до трьох років, адже діти чудово відчувають емоційний стан батьків. Головне – не йти у них на поводі.

Сльози – зброя та дорослі маніпулятори. Ми з дитинства знаємо: інші люди практично завжди реагують на наші сльози, а плач – добрий спосіб нейтралізувати агресію. Тому, щоб вимолити прощення, людина плаче. Або домагається свого: вміла жіноча сльоза обеззброює чоловіків, які згодні на все, щоби жінка заспокоїлася.

Поради, як заспокоїти дитину, що плаче

Плач дитини — це природне, а й очікуване явище, особливо протягом перших трьох місяців життя. Зазвичай діти плачуть протягом години щодня протягом перших кількох тижнів. У віці близько шести тижнів ваша дитина може плакати до двох годин на день, а з восьми тижнів знову приблизно одну годину на день. Проте пам’ятайте, що всі діти різні та плачуть по-різному! 1

Плач – спосіб сказати, що щось не так. Коли справа стосується того, як навчитися заспокоювати дитину, що плаче, важливо зрозуміти, що саме викликає у нього занепокоєння. Ваша дитина може плакати у разі, якщо: 1

• він голодний;
• малюка турбують відрижка або здуття живота;
• потрібно змінити підгузник;
• він хоче спати;
• хоче, щоб його взяли на руки чи похитали;
• малюкові спекотно чи холодно;
• у малюка кольки;
• відчуває, що йому незручно: хоче перевернутися, тисне підгузник чи одяг, чи малюкові заважає туге сповивання;
• у малюка ріжуться зубки.

Якщо ваша дитина плаче більше трьох годин на день і більше трьох днів на тиждень, її, ймовірно, мучать кольки. Однак це не привід для паніки, до того ж є кілька способів заспокоїти дитину з кольками. Дізнайтеся тут про кольки, їх симптоми і про те, як можна заспокоїти дитину з кольками.

Якщо ви думаєте, що причиною плачу може бути рефлюкс (відрижка), ви можете дізнатися більше про різні типи рефлюксу і про те, як з ним впоратися, тут.

Обов’язково зв’яжіться з лікарем дитини, якщо малюк здається вам хворим або у нього спостерігаються наступні симптоми на додаток до надмірного плачу: 1

• підвищена температура тіла;
• утруднене дихання чи кашель;
• блювання;
• пронос;
• висипання;
• плач посилюється, коли дитину беруть на руки чи переміщають;
• підвищена дратівливість чи млявість.

Сльози без причини – ознака.

Сльози — один із способів вираження емоцій: плачуть не лише від горя, болю та образи, а й від втоми, злості та розчарування. Сльози часто навертаються під час перегляду зворушливого фільму. Або колись просто сумно. Здавалося б, перепади настрою, смуток – звичайна справа для підлітка (адже пустують гормони), але буває, що негативу ставати занадто багато, і хочеться плакати постійно.

Такий стан частіше буває у дівчаток, тому в цій статті ми звертаємось переважно до них.

Отже, тебе можуть засмучувати навіть дрібниці: однокласниці на перерві не покликали дивитися фотки, з’явився новий прищ, друг не відповів на повідомлення, вчитель не викликав до дошки, коли ґрунтовно приготувалася, скасували поїздку, на яку дуже чекала. Список можна продовжувати нескінченно.

У дівчаток-підлітків дуже багато приводів для того, щоб засмутитися і понуритися, і в якийсь момент напруга, що накопичилася, виливається в потоки сліз, що поступово входить у звичку. Причини не зрозумілі, і ти ще більше злишся і засмучуєшся.

Давай розбиратися, чому це відбувається, і що робити

1. 1. 1. Причиною такого стану може бути втома. Крім безпричинних сліз, спостерігається дратівливість, неуважність, спалахи гніву. Тобі треба стежити за своїм психологічним здоров’ям і дотримуватись режиму дня. Обов’язково відпочивай! Серфінг у соцмережах відпочинком не є – мозку не можна працювати без перерви. Є думка, що молодість може витримати будь-які навантаження, але вона є помилковою.
      2. Дефіцит вітамінів. Твої ровесниці нерідко сидять на дієтах чи їдять багато шкідливої ​​їжі. При неповноцінному харчуванні в організмі утворюється нестача вітамінів, зокрема вітамінів групи B. Вони відповідають за роботу нервової системи, збій в якій викликає плаксивість. Дієти – не вихід, організму, що росте, необхідне повноцінне харчування.
      3. У підлітковому віці відбувається гормональна перебудова, яка може серйозно впливати на зміну настрою та плаксивість. Попроси маму організувати медичне обстеження: здай аналізи на гормони — це знання допоможе тобі прийняти ситуацію спокійніше, а лікар визначить заходи підтримки для твого організму.
      4. Наступна причина зайвої емоційності – темперамент. Він впливає реакцію людини у різних життєвих ситуаціях. Раптовими емоційними сплесками відрізняються меланхоліки та холерики – їм особливо важливо навчитися тримати себе в руках. Як справлятися з роздратуванням – дивись тут
      5. На підлітковий період припадає багато стресів – перше кохання, підліткова жорстокість, переживання через зовнішність та іспити. Один із наслідків — сльози без причини. Фахівці рекомендують заняття спортом як один із найефективніших способів боротьби зі стресом. На допомогу експрес-техніки для зняття м’язової напруги.
      6. Щоб виключити депресію, варто звернутися до психолога та поділитися з ним своїми спостереженнями. Для цього веди щоденник і фіксуй усе, що з тобою відбувається: як часто навертаються сльози на очах, у які моменти їх вдається стримати, і навпаки. Ці спостереження допоможуть краще зрозуміти, що відбувається з тобою.

      Як ще допомогти собі?

      Подбай про свій «внутрішній світ»: аналізуй почуття, щоб навчитися їх регулювати.

      Відстеж тригери (моменти та ситуації, які провокують сльози) і намагайся зрозуміти, що з тобою відбувається.

      – Чого я зараз хочу? Чого точно не хочу зараз?

      — Що допоможе мені впоратися з цим?

      — До кого із близьких чи друзів я можу звернутися за підтримкою? Хто ладен просто мене вислухати?

      — Якщо припинити плакати, як зміниться ситуація? На що б я почала витрачати більше часу?

      Відповівши на запитання, ти зрозумієш, як заспокоїтись у моменти, коли підступають сльози.

      Зверни увагу на тіло та думки. Як тільки відчуєш, що тебе накриває «хмара печалі» і куточки губ опускаються вниз, губи починають тремтіти, брови складаються будиночком і ти ось-ось заплачеш – скажи собі «СТОП». Підійди до дзеркала і спробуй усміхнутися. Перший час тобі здаватиметься, що це безглуздо: «Я не можу змусити себе посміхатися «як дура!». Повір, наше тіло – це віддзеркалення наших емоцій. Хочеш почати радіти – почни з посмішки, поступово вона стане природною і допомагатиме налаштовуватись на ресурсний стан.

      Хоч як це парадоксально, але зупинити сльози допомагає звичайна вода. Зосередься на процесі: не поспішай, пий повільно і невеликими ковтками.

      Дихання. Постарайся розслабити м’язи обличчя та зробити глибокий вдих. Уяви, що з маківки до п’ят по тобі проходить сонячне світло, і кожен промінчик наповнює тебе спокоєм і радістю. Ти відчуваєш тепло в маківці, на голові, на обличчі, плечах, грудях, руках, животі, стегнах, колінах, ликах, ступнях. Ти наповнюєшся світлом, і з кожним вдихом стаєш легшим, і з видихом відпускаєш усі суми.

      Приділяй достатньо часу улюбленим заняттям, творчості та захопленням, які приносять тобі заряд позитиву. Фізична активність та спорт також допоможуть створити потрібний емоційний баланс.

      Щодня закінчуй списком «маленьких радощів» — це те, чого ти сьогодні зраділа, що було приводом усміхнутися і сказати життю: «Дякую!».

      Візьми факт, що ти — єдина і неповторна господиня свого настрою та емоцій. У твоїх силах впоратися з негативом та зайвою плаксивістю за допомогою підтримки близьких, друзів, психологів та практик саморегуляції. Душевна розаговір з другом, батьками чи психологом Дитячого телефону довіри 8 800 2000 122 допоможе заспокоїтись, привести думки до ладу та зняти напругу. Дотримуйся наших рекомендацій і незабаром помітиш, що сльози рідше турбуватимуть тебе і будуть необхідні лише в найемоційніше значущих ситуаціях.

      Повернутись до списку статей

      Чому ми плачемо: правда про сльози

      Деякі люди плачуть під час реклами, а інші плачуть лише у дуже сумні чи щасливі моменти. Іноді ми навіть плачемо випадково. Але у чому причина гідротехнічних споруд? Чому одні люди плачуть більше, ніж інші? Чи є спосіб контролювати це?

      Чому ти плачеш

      Ми плачемо трьома різними типами сліз. У кожного своя власна функція, і вони випливають із слізних проток з різних причин:

      Базальні сльози. Ці сльози покривають твої очі весь день. Моргання допомагає рівномірно розподілити їх по поверхні очей. Вони можуть покращити ваш зір, зволожити очі та підвищити концентрацію уваги. Вони захищають ваші очі та не пропускають сміття. Сльози також переносять кисень та поживні речовини на поверхню очей.

      Щоб допомогти їм виконувати свою роботу, вони містять:

      • Вода для зволоження
      • Слиз для поширення сльози на поверхні очей
      • Олії для змащення, які також допомагають запобігти випаровуванню ваших сліз
      • Антитіла та спеціальні білки для захисту від інфекцій

      Дратівливі сльози. Ці сльози течуть із залоз під бровою, коли ви чистите цибулю, рвіте чи потрапляєте у вічі. Вони промивають очі та виводять подразники, щоб захистити вас.

      Емоційні сльози. Виникають через сильні емоції. Співчуття, співчуття, фізичний біль, біль уподобання, моральні та сентиментальні емоції можуть викликати ці сльози. Вони передають ваші емоції іншим.

      Емоційні сльози змушують вас почуватися більш уразливим, що може покращити ваші відносини. Плач часто об’єднує людей, чи то горе, кохання, пристрасть чи інша сильна емоція. Плач може змусити інших виявити співчуття та співчуття до вас, пом’якшуючи гнів чи неприємні емоції, які насамперед викликали сльози.

      Емоційні сльози містять більше гормонів стресу та натуральних знеболювальних, ніж інші види сліз. Вони виконують терапевтичну роль, також відому як «поплакати». Емоційний плач, який змушує вас почуватися краще, може бути частиною процесу зцілення. Але експертам потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити це.

      Чому одні люди плачуть більше, ніж інші

      Деякі люди плачуть частіше за інших. По-перше, жінки плачуть на 60% більше, ніж чоловіки. Експерти не знають чому.

      Це може бути тому, що чоловіки:

      • Мають слізні протоки меншого розміру
      • Зазвичай мають більше тестостерону, який може стримувати плач
      • Мають менше пролактину, гормону, який може спричинити сльози.
      • Часто рекомендують не плакати

      Дослідження покажіть, що людям з прихильністю до безпечних стосунків зручніше демонструвати емоції. Подібні дослідження показують, що люди, які уникають близьких стосунків з іншими, рідше плачуть і щосили намагаються уникнути сліз. Люди з чіпким або залежним стилем плачуть частіше, ніж люди з надійними стосунками.

      Чому можна плакати без причини

      У певних ситуаціях плач може бути звичайним явищем. Але якщо ви часто рветесь без причини, це може бути ознакою серйозного захворювання.

      Якщо ви помітили, що плачете щодня під час звичайних занять, у вас може бути депресія. Інші симптоми депресії включають:

      • Почуття безнадійності, безпорадності, смутку
      • Втрата інтересу до повсякденного життя
      • Втрата апетиту чи переїдання
      • Поганий сон
      • Надмірне почуття провини чи нікчемності

      Якщо ви думаєте, що у вас депресія, негайно зверніться до лікаря, щоб знайти для вас відповідне лікування.

      Інші причини неконтрольованих сліз включають патологічний сміх і плач, які можуть супроводжуватися хворобою Альцгеймера, інсультом або іншими захворюваннями головного мозку. Поговоріть зі своїм лікарем, якщо підозрюєте, що у вас чи вашого близького є це захворювання.

      Коли плачуть інші

      Якщо хтось починає плакати перед вами, ваша реакція може бути викликана дискомфортом, який ви відчуваєте у цій ситуації. Можливо, ви цього не хочете, але ваша відповідь може змусити людини, що плаче, відчути себе слабкою, збентеженою або менш зрозумілою.

      Замість поспішати підбадьорити крикуна або запропонувати негайну допомогу, іноді краще дати людині можливість поплакати. Іноді нам потрібно проливати сльози, щоб упоратися з емоціями.

      Якщо ви знаходитесь поруч із плачучою людиною:

      • Визнайте його смуток, збентеження або біль і виявите співчуття до його почуттів.
      • Поважайте їхні сльози. Дозвольте їм вивільнити свої почуття та виявити до них турботу.
      • Не поспішайте давати поради чи взагалі щось говорити. Дайте їм можливість подумати та полегшити сльози.
      • Після того, як вони дадуть вам знати, що готові до розмови, допоможіть їм керувати своїми емоціями. Зберігайте співчуття, коли ви слухаєте, чому вони плакали і що вони відчувають зараз.
      • Не кажи багато. Нехай думають та організовують свої думки.
      • Прийміть їхню реакцію в даний момент. Не примушуйте їх думати інакше.

      Намагаюся не плакати

      Краще не стримувати емоції весь час, але іноді важливо стримувати сльози. Якщо вам потрібно стримати плач, постарайтеся стримати сльози, поки не опинитеся в найкращому для них місці. Таким чином, ви не зможете повністю придушити свої емоції. Ви могли б вийти з ситуації і знайти зручніше місце, щоб виплакати сльози.Ви також можете відволіктися, поки не знайдете інше місце, щоб поплакати. Подивіться смішне відео, прочитайте або поговоріть із коханою людиною, щоб не плакати.

      Чи вам приємно плакати?

      Можна з упевненістю сказати, що 2020 рік дав нам більш ніж достатньо, щоб плакати. Але навіть до минулого року здається, що ми часто плакали. Дослідники зазначають, що в середньому американські жінки плачуть 3,5 рази на місяць, а американські чоловіки плачуть приблизно 1,9 рази на місяць. Ці цифри можуть застати деяких з нас зненацька, особливо тому, що наше суспільство часто розглядає плач, особливо чоловіків, як ознаку слабкості та нестачі емоційної витривалості.

      Користь плачу для здоров’я

      Як явище, унікальне для людей, плач є природною реакцією на цілу низку емоцій, від глибокого смутку та горя до крайнього щастя та радості. Але чи корисний плач для вашого здоров’я? Здається так. Лікувальні переваги плачу були відомі ще в класичну епоху. Мислителі та лікарі Стародавньої Греції та Риму стверджували, що сльози діють як проносне, виснажуючи та очищуючи нас. Сьогоднішня психологічна думка багато в чому погоджується, підкреслюючи роль плачу як механізму, який дозволяє нам зняти стрес та емоційний біль.

      Плач — важливий запобіжний клапан, багато в чому тому, що утримувати в собі важкі почуття — те, що психологи називають репресивною справою — може бути шкідливим для нашого здоров’я. Дослідження пов’язують репресивне подолання з менш стійкою імунною системою, серцево-судинними захворюваннями та гіпертонією, а також з психічними розладами, включаючи стрес, тривогу та депресію. Було також показано, що плач посилює поведінку прихильності, заохочуючи близькість, співчуття та підтримку з боку друзів та сім’ї.

      Не всі сльози однакові

      Вчені ділять рідкий продукт плачу на три окремі категорії: рефлекторні сльози, безперервні сльози та емоційні сльози. Перші дві категорії виконують важливу функцію видалення сміття, такого як дим та пил, з наших очей та змащування очей, щоб захистити їх від інфекції. Їх вміст – 98% води.

      Це третя категорія, емоційні сльози (які виводять гормони стресу та інші токсини з нашого організму), потенційно найбільш корисні для здоров’я. Ці хімічні речовини, що дають гарне самопочуття, допомагають полегшити як фізичний, так і емоційний біль. Зі свого боку, популярна культура завжди знала ціну доброму плачу як способу відчути себе краще — і, можливо, навіть зазнати фізичного задоволення. Мільйони людей, які дивилися класичні сльозливі фільми, такі як Вестсайдська історія або Титанік (серед інших), мабуть, підтвердять цей факт.

      Переосмислення плачу у хлопчиків та чоловіків

      «Я знаю, що чоловікові не належить плакати, – говорить лірика популярної пісні, – але я не можу стримати ці сльози всередині. Ці слова коротко описують багато чоловічих проблем щодо вираження емоцій. Хлопчикам із самого початку кажуть, що справжні чоловіки не плачуть. Коли ці хлопчики виростають, вони можуть запихати свої почуття глибоко всередину та емоційно відсторонюватись від своїх близьких, займатися самолікуванням за допомогою алкоголю чи наркотиків або навіть схилятися до самогубства. Тому багатьом чоловікам необхідно навчитися возз’єднуватися зі своїми емоціями. Ще в 1990-х роках поет Роберт Блай керував чоловічими семінарами, на яких він навчав учасників, як впоратися зі своїми давно похованими почуттями смутку і втрати і відкрито плакати, якщо це необхідно. щоб дорослі дозволяли хлопчикам говорити про важкі почуття.

      Плач під час COVID

      На момент написання цієї статті в країні зареєстровано понад 500 000 смертей від COVID-19. Колективне горе з приводу цих втрат можна описати лише як приголомшливе. Тому не дивно, що в такі моменти наші почуття виявляються ближчими до поверхні, і що багато людей, які раніше не були схильні плакати, легше плачуть. Насправді, як сказав один медичний працівник, демонстрація емоцій на публіці, можливо, стала новою нормою.

      Коли сльози – це проблема?

      Трапляються випадки, коли плач може бути ознакою проблеми, особливо якщо він трапляється дуже часто і/або без видимої причини, або коли плач починає впливати на повсякденну діяльність або стає неконтрольованим. І навпаки, люди, які страждають на певні види клінічної депресії, можуть насправді не плакати, навіть коли їм цього хочеться. У будь-якій з цих ситуацій було б краще звернутися до лікаря, який допоможе діагностувати проблему та запропонувати відповідне лікування.

      На винос

      Як би складно це не було, найкращий спосіб упоратися зі складними почуттями, включаючи смуток і горе, — це прийняти їх. Важливо дозволити собі плакати, якщо вам заманеться. Не поспішайте та знайдіть безпечне місце, щоб поплакати, якщо вам потрібно. Багато людей асоціюють плач під час горя з депресією, хоча насправді це може бути ознакою зцілення. Навчіть хлопчиків і молодих людей тому, що плакати — це нормально, може зменшити негативну поведінку, пов’язану зі здоров’ям, і допомогти їм жити більш повноцінним життям.

      Якщо плач стає непереборним або неконтрольованим, зверніться до лікаря або фахівця в галузі психічного здоров’я для оцінки та лікування.

      Як послуги для наших читачів Harvard Health Publishing надає доступ до нашої бібліотеки заархівованого контенту.
      Зверніть увагу на дату останнього огляду чи оновлення всіх статей. Ніякого контенту на цьому сайті, незалежно від дати,
      ніколи не слід використовувати замість прямої медичної поради вашого лікаря чи іншого кваліфікованого клініциста.

      Коментарі для цієї публікації закриті.

      Як працює Crying HowStuffWorks

      У перші тижні і місяці ми плачемо, щоб задовольнити наші основні потреби. Якщо ми надто голодні, хочемо спати, задихаємося чи брудні, ми плачемо, щоб доглядач міг вирішити проблему. Однак у міру того, як немовлята ростуть і дозрівають, плач стає все більш витонченим способом вираження конкретних та різноманітних потреб, тому виникає необхідність змінити висоту, інтенсивність та тривалість крику.

      Також вважається, що немовлята змінюють свої цілі щодо плачу приблизно у віці 10 місяців. У цей час вони часто плачуть, щоб привернути увагу з інших причин. Деякі експерти вважають, що це початок маніпулятивного плачу чи плачу, щоб змусити інших дати їм те, що вони хочуть.

      Дослідники вважають, що після того, як дитячий вік закінчується, дівчатка і хлопчики плачуть однаково до тих пір, поки не досягнуть гормонального підліткового віку. У міру того як рівень тестостерону у хлопчиків стрімко зростає, їх кількість різко падає. Це особливо цікаво, враховуючи взаємозв’язок між протеїновим пролактином і виробленням грудного молока, яка спостерігається тільки у жінок. Можливо, саме тому жінки плачуть приблизно вчетверо частіше, ніж чоловіки, за словами біохіміка та дослідника Вільяма Фрея та співавтора Мюріель Лангсет, яка написала «Плач: Таємниця сліз».

      За оцінками Фрея, в організмі жінок у будь-який момент часу міститься приблизно на 60 відсотків більше пролактину, ніж у чоловіків [джерело: Women’s Health]. Він також вважає, що ці підвищені рівні змушують жінок більше плакати, тому що білок прискорює роботу ендокринної системи, що збільшує ймовірність плачу у людей. плакали приблизно 64 рази на рік порівняно з 17 чоловіками [джерело: TheAge.com].

      Цікаво, що практично всі учасники дослідження недооцінили, якими будуть його результати наприкінці того ж року. Інша теорія, висунута для пояснення того, чому чоловіки плачуть менше, полягає в тому, що в середньому вони набагато більше пітніють, тим самим виділяючи деякі токсини, що містяться в емоційних сльозах. З віком, однак, чоловіки і жінки починають плакати. За даними журналу Women’s Health Magazine, у середньому віці чоловіки починають більше плакати і менше злитися, тоді як жінки відчувають протилежне. Це значною мірою пов’язане з тестостероном та естрогеном наших старих приятелів, які починають знижуватися у чоловіків та жінок відповідно та допомагають вирівняти ігрове поле.

      Частота – не єдиний аспект плачу, який варіюється між статями. Згідно з журналом Women’s Health Magazine, чоловіки зазвичай плачуть лише тоді, коли зазнають серйозних втрат. В решту часу вони просто зляться, коли відчувають стрес або розчарування. Проте жінки з більшою ймовірністю плакатимуть, коли вони просто засмучені. Жінки зазвичай плачуть голосніше і плачуть набагато більше, ніж чоловіки. Вважається, що це пов’язано з тим, що у чоловіків слізні залози менші, ніж у жінок, тому вони просто не можуть зробити обсяг за один присід, як у жінок.

      Згідно з народними переказами, плач є ознакою слабкості людей, особливо чоловіків. Одне дослідження навіть показало, що люди вважали, що плач чоловіків більше турбує інших, ніж самих. На думку дослідників, це свідчить про те, що чоловіки, які проливають сльози, значною мірою приймають сльози, хоча це все ще може не визнаватись загальноприйнятою практикою. Фактично, деякі чоловіки, які публічно плачуть, вважаються чутливими та освіченими. Деякі громадські діячі навіть вважають гарним піар-ходом публічно кричати, щоби викликати співчуття під час кризи.

      Ось причини, через які плакати корисно

      Плач отримує погану репутацію, тому що зазвичай він трапляється лише тоді, коли відбувається щось жахливе. Я маю на увазі, давай, тебе ніхто не вітає зі сльозами. Але, можливо, їм варто: є дивовижні докази того, що плач насправді корисний як для тіла, так і для розуму.

      Пов’язано: Культивуйте трохи щастя

      Після цього тобі стане краще

      Насправді існує серйозна наука, яка підтверджує, чому ви почуваєтеся краще після сліз. Коли ви плачете з емоційних причин, ці сльози містять гормони стресу, які допомагають позбавити організм від хімічних речовин, що викликаються стресом. Ви буквально позбавляєтеся стресу.

      Тобі буде спокійніше

      Після плачу виникає стан, що нагадує дзен, тому що дихання стабілізується, а частота пульсу знижується. Плач є проносною та фізично заспокійливою дією.

      Це форма спілкування

      Коли ви були немовлям, плач буквально рятував вам життя, тому що він вказував на те, що вас потрібно годувати чи дбати. Тепер, коли ви стали дорослими, плач вказує іншим на те, що вам потрібно емоційно годувати та дбати про вас. Іноді ваше тіло знає, що вам потрібно ще до того, як ви це зробите, тому дозвольте своїм сльозам вказувати іншим, коли вам потрібне додаткове кохання.

      Пов’язано: 4 здорові причини більше обійматися

      Ваші очі стануть здоровішими

      Сльози допомагають змащувати очі та очищати їх від сміття, що покращує зір.

      Ви будете захищені від бактерій

      Сльози – це не просто вода; вони містять те, що називається лізоцим, який може вбити 90-95% всіх бактерій за п’ять-десять хвилин.

      Є й інші переваги; іноді плач – хороша ознака того, що щось серйозно не так. Це фізичне підтвердження психологічного болю. Як культура ми схильні розглядати плач як слабкість, але плач цілеспрямований і корисний. Чим раніше ми визнаємо, що сльози – це спосіб захисту, заспокоєння та зцілення нашого тіла, тим швидше ми зможемо бути більш щирими та прийняти те, як ми опрацьовуємо світ навколо нас.

      Поки ви тут обов’язково ознайомтеся з іншими статтями про здоровий спосіб життя.

      SelectHealth може посилатися на інші веб-сайти для вашої зручності. .

      Представлений тут вміст призначений лише для вашої інформації. Він не замінює професійні медичні консультації і його не слід використовувати для діагностики або лікування проблем зі здоров’ям чи захворювань. Якщо у вас є питання або побоювання, проконсультуйтеся зі своїм лікарем.

      Плач – ознака сили, а не слабкості

      Плач – це спосіб організму не лише зменшити емоційний стрес, а й упоратися з ним. Думайте про емоції як про невидиму силу, що рухається тілом. Люди схильні думати, що просто тому, що вони не можуть бачити або відчувати свої почуття, коли вони відмовляються відчувати, вони просто йдуть. На жаль, це неправда…

      Коли стримуються емоції, такі як ковтання або стримування сліз, емоційна енергія накопичується в тілі. Замість того, щоб змусити цей потік емоційної сили циркулювати та завершити свій цикл, він зупиняється. На щастя, однак, цей цикл можна повернути назад.

      Східні медичні практики, такі як акупунктура, і масаж, вважають, що тіло фізично зберігає емоції.

      Так само методи лікування, такі як DBT, вчать нас тому, що підключення до своїх емоцій дозволяє нам ефективніше реагувати на емоційні переживання і змінювати неефективні моделі реакції, на які ми покладалися раніше.

      У багатьох людей стрес викликає головний біль, біль у шиї, напруження плечей і біль у спині. Люди напружені стегна, тому що вони є одним з основних сховищ емоційної енергії. Певні вправи та практики медитації пом’якшують ці фізичні ефекти.

      Соціальний виклик, пов’язаний із вираженням наших емоцій

      На жаль, суспільство затаврувала вираз суму. Коли хтось плаче, звичайна реакція припинити плач. Неусвідомлено, коли хтось відповідає на сльози словами «Шшш, не плач», вони насправді кажуть: «Перестань висловлювати свої емоції плачемо, це завдає мені дискомфорту», ​​що насправді каже: «Ваші емоції доставляють людям дискомфорт», що зрештою перекладається як «почуття погані». Складна ситуація, намагаючись відчути! За збігом, не втіха, сльози чи співчуття іншої людини пом’якшують емоції, спричинені плачем. Багато людей відчувають полегшення після сліз.

      Розуміння складної важливості горя та інших емоцій.

      Плач — ознака сили, бо це демонстрація комфортних стосунків із собою. Плач і відчувати — це вибір на користь емоційного здоров’я. Плакати — отже, не дбати про думку інших. Оскільки плач так стигматизується, підніматись над думками суспільства — це чиста автентичність. Плач також допомагає надавати приклад іншим. Особливо в період одужання, коли однолітки щосили намагаються з’єднатися, сформулювати та висловити свої власні емоції, бачити, як хтось вільно висловлює себе, надихає. Вони не лише дістануть уроки з акту плачу, а й побачать трансформацію, яка відбувається під час опрацювання емоцій.

      Також: Чому ми працюємо через самоаналіз і зцілення

      Відчуття почуттів, можливість обробки емоцій та плач здаватимуться чужими на ранньому етапі одужання. Наркотики та алкоголь мають знеболюючий, приголомшливий як розум, так і тіло. Більшість визнає, що частина привабливості зловживання наркотиками та алкоголем пов’язана з відсутністю почуттів. Раптово впоратися з усіма емоціями, які не відчувалися роками, може виявитися складним та збуджуючим. Не забувайте плакати, відчувати і просто виплеснути все назовні. Як і все це, це теж пройде, і одужання буде краще.

      Робота з програмою, яка розуміє важливість вираження наших емоцій

      Переваги плачу для психічного здоров’я

      Коли ви почуваєтеся пригніченим, ваше тіло може шукати джерело полегшення, щоб вивільнити емоції, що стримуються. Хоча багато людей намагаються приховати сльози, щоб взагалі не плакати через страх здатися слабким, плач має безліч переваг для вашого загального психічного здоров’я. Розуміння цих переваг може допомогти більшій кількості людей плакати, не асоціюючи його з чимось негативним, а скоріше як допомога вашому психічному здоров’ю.

      Плач сприяє детоксикації організму

      Люди виробляють сльози трьох видів: рефлекторні, безперервні та емоційні. Кожен з них допомагає вивести токсини та очистити ваше тіло. Відбиття сліз прибирає з очей сміття, наприклад дим та пил, допомагаючи захистити їх. Постійні сльози захищають ваші очі від інфекції, зберігаючи їх вологими. Емоційні сльози містять гормони стресу та інші токсини, які вони виводять із організму.

      Плач допомагає покращити настрій

      Багато людей асоціюють плач із сумом та погіршенням самопочуття, але насправді плач може покращити ваш настрій – емоційні сльози виділяють гормони стресу. Коли ви плачете, рівень стресу знижується, що допомагає краще спати та зміцнює імунну систему. Ви повинні відчути себе краще після гарного плачу, коли ці гормони покинуть ваше тіло, і ви відчуєте себе краще ніж раніше.

      Коли ви плачете, активізується парасимпатична нервова система (ПНР). ПНР допомагає організму краще перетравлювати їжу і краще відпочивати. Будь-які симптоми стресу, такі як біль у животі та занепокоєння, можуть зникнути через пару хвилин простого плачу. Це допоможе вам заспокоїтися та відчути себе краще.

      Плач допомагає вилікувати горе

      Якщо ви коли-небудь проходили через процес скорботи, ви розумієте, що для проходження різних етапів потрібен час. Плач може допомогти вам подолати кожен крок у горі, оскільки він допомагає змиритися із втратою коханої людини. Хоча під час цього процесу плач підходить не всім, деякі знаходять втіху в тому, щоб звільнити емоції та допомогти їм пережити втрату.

      Якщо ви відчуваєте фізичний чи емоційний біль, плач може допомогти зменшити її силу. Коли ви плачете, виділяються ендорфіни, які допомагають притупити біль і дають вам відчуття повного спокою. Цей процес також відіграє роль у самозаспокоєнні, а також у зменшенні інтенсивності болю, що відчувається.

      Плач часто асоціюється з негативними почуттями, такими як смуток, агресивність, самотність і т. д. Проте люди плачуть, коли відчувають щастя, страх, стрес та інші емоції. З цих причин плач може допомогти відновити емоційну рівновагу, допомагаючи вашому тілу оговтатися від різних сильних та складних емоцій.

      Плач попереджає вас, що щось не так

      Іноді ви можете придушувати хворобливі емоції, навіть не усвідомлюючи цього. Плач може допомогти вам усвідомити, що щось не так, чи це емоційна чи фізична ситуація, в якій ви знаходитесь. Як тільки ви зрозумієте, що щось відбувається, ви можете вжити відповідних кроків, щоб точно визначити, що це таке. Звідти ви зможете здорово справлятися зі своїми емоціями, щоб уникнути їх подальшого придушення.

      Плач надає вам необхідну підтримку

      Почуття пригніченості може змусити вас ізолюватись або просто не сказати оточуючим, що ви боретеся. Однак плач може повідомити близьких про те, що вам потрібна допомога. Плач про підтримку не припиняється у дитинстві; це може продовжуватися і у дорослому житті. Коли оточуючі бачать, що ви боретеся, коли плачете, ви можете розширити коло підтримки, щоб отримати подальшу дружбу та допомогу.

      Коли ви довго не плачете або не плачете, ваші очі можуть стати сухими. Сухі очі можуть викликати дискомфорт і нездатність боротися з інфекцією. Коли ви плачете, ваші очі змащуватимуться, щоб зменшити дискомфорт і захистити очі від інфекції.

      Плач може спонукати вас звернутися за допомогою

      Якщо ви виявите, що постійно плачете емоційними сльозами протягом тривалого часу, це може вказувати на глибшу проблему. Це може означати, що настав час звернутися за допомогою до професіонала, який допоможе вашому психічному здоров’ю та добробуту загалом. Немає нічого ганебного в тому, щоб іноді потребувати додаткової допомоги, і плач може попередити вас, що час її шукати.

      Плач, що оточує плач, має безліч різних конотацій, і більшість людей схильна пов’язувати його з негативними думками та почуттями. Однак плач має безліч переваг для здоров’я, які можуть позитивно вплинути на ваше життя. Дізнавшись про ці переваги, люди стануть більш відкритими для сліз і не бачитимуть у цьому ознаки слабкості. Таким чином, психічне здоров’я може стати більш відкритою бесідою, оскільки інші будуть попереджені про вашу потребу у підтримці. Якщо ви часто плачете емоційними сльозами, можливо, настав час звернутися за професійною допомогою. Таким чином, ви зможете раніше розпочати шлях до зцілення та почати жити своїм найкращим життям. Такі установи, як Northstar Transitions, можуть допомогти вам вказати правильний напрямок підтримки вашого психічного здоров’я. Це особливо правильно, якщо ви звернулися до хворих способів подолання з пригніченими емоціями або погіршенням психічного здоров’я. Відмінність NorthStar – це клінічна досконалість, науково обґрунтовані терапевтичні методи, індивідуальні плани лікування, і наше розташування в безтурботній та величній обстановці Боулдера, штат Колорадо. Ми можемо допомогти вам знайти лікування, яке ви так довго шукали.

      Що робити, коли хтось плаче?

      Джерело: HayDmitriy / Depositphotos

      Що робити, якщо плач не свідчить про біль?

      Що, якби сльози були подарунком, який дає нам змити минуле, щоб ми могли більш ясно побачити, що можливо в майбутньому?

      Я вів класи з лідерства та коучингу в 41 країні. Найчастіше питання, яке мені задають: «Що мені робити, коли хтось плаче?»

      Хоча контекст у класах вивчався, коли хтось плаче у розмові наставника чи виступу, найкращу відповідь можна застосувати і до неформальних бесід — be quiet!

      Що ви робите, коли хтось плаче? Ви пропонуєте їм повернутися пізніше або поспішайте, щоб їм полегшало?

      Коли хтось плаче у розмові, інша людина часто реагує через свій дискомфорт. Їхні реакції швидше шкідливі, ніж корисні. Якщо ви поспішите заспокоїти глашата, він може відчути себе слабким, збентеженим або навіть винним через те, що приніс вам дискомфорт. Вони можуть почуватися менш зрозумілими чи навіть неповажними.

      Ви не допомагаєте їм впоратися з їхніми емоціями, коли перериваєте їх, щоб допомогти. Відповідь, яка, на вашу думку, є «підтримкою», може підірвати їхнє почуття безпеки та довіри. Вони більше не відчувають, що можуть виразити себе з вами. Їм незручно міркувати про свої переживання, коли їхні сльози перестануть текти.

      Їм не потрібно, щоб ви їх підбадьорили. Їм потрібно, щоб ви визнали, що з ними все гаразд, незалежно від того, що вони відчувають. І не біжи за серветкою для глашатая. Після того, як ви дасте їм хвилинку безпечного мовчання, ви можете запитати, чи не хочуть вони серветки, якщо вони є.

      Хоча важко утриматися від оцінки емоційних реакцій виходячи зі свого почуття безпеки, не вважайте плач поганим. Емоції – це хімічні та гормональні реакції на подразники. У вашій розмові, якщо людина неохоче приймає істину, якою вона уникала зустрічатися, або якщо їй сумно через свій минулий вибір, вона може плакати. далі.

      Коли ви не дозволяєте повністю переробити емоції, ви позбавляєте людей можливості бути повністю з вами самими собою. Якщо ви тренуєте їх, вони повинні відчувати себе в достатній безпеці, щоб ділитися своїми думками, сумнівами, сумнівами і конфліктами, не турбуючись про те, що їх засудять.

      Чи можете ви оцінити сльози як шлях до навчання? Це допоможе їм відчути себе цілісними.

      Співчуття – що робити, коли вони плачуть

      Замість того, щоб відчувати дискомфорт або страх, дозвольте собі відчути смуток, біль або збентеження, які вони відчувають. 1

      Однак не дозволяйте цим емоціям затримуватись у вашому тілі надто довго. У своїх дослідженнях Сара Ходжес і Роберт Бісвас-Дінер відокремлюють емпатичну неспокій, коли ви відчуваєте співчуття і тепло до людини, від співчуття, коли ви втілюєте його емоції протягом тривалого часу. 2 Вам потрібно дихати і вивільняти емоції, при цьому відчуваючи турботу і повагу до них.

      Якщо ви дотримуватиметеся цих кроків, вони почуватимуться з вами в психологічній безпеці, стан, який необхідно встановити як тренерам, так і керівникам: 3

      1. Дізнайтеся, коли ви відчуваєте їх емоції, такі як сум, збентеження або біль. Визнайте зв’язок, який ви відчуваєте з цією людиною.
      2. Чи не стримуйте свої емоції. Видихніть і розслабте тіло. Послабте будь-яку напругу, яку ви утримуєте. Дозвольте емоціям вщухнути, зберігаючи при цьому співчуття.
      3. Всі крикуни виходять з цього, якщо ви дасте їм безпечний простір для обробки та зняття стресу, який спричинив їх сльози. Вони вкажуть, що готові жестом або словами, наприклад «добре». Якщо вони довго сидять на місці, запитайте: “Чи можете ви поділитися тим, що у вас на думці?” або «Що на вас чекає зараз?»
      4. Коли вони будуть готові розповісти про свій досвід, виявите співчутливу цікавість, щоб допомогти їм зрозуміти, що їхні емоції можуть означати для них в даний момент. Чи бачать вони тепер себе чи свої дилеми по-іншому? Потім спитайте, як їхні ідеї співвідносяться з результатами, яких вони хочуть досягти.
      5. Прийміть їхню відповідь. Знову ж таки, використовуйте тишу, щоб дати їм подумати. Чи не тисни. Можливо вони не готові повністю про це говорити. Те, що вони вивчають, з’явиться згодом.

      Пам’ятайте, не зосереджуйтесь на тому, щоб зупинити плач, намагаючись змусити їх відчути себе краще. Використовуйте цей момент, щоб допомогти їм краще бачити. Плач може очистити їхній погляд.