Гостре отруєння. Зіниці розшире- ні, спостерігаються екзофтальм, частий і аритмічний пульс. Смерть настає через 1–3 хв внаслідок паралічу дихального центру. У більш легких випадках гострої інтоксикації роз- різняють продромальну, диспноетичну, конвульсивну й паралітичну стадії.
Синильна кислота майже негайно всмоктується в легенях, ціаніди — з шлунково-кишкового тракту. Іон ціаніду проникає до всіх органів, є протоплазматичною отрутою, яка з'єднується з залізом цитохромоксидази і, таким чином, гальмує внутрішньоклітинне дихання. Окрім тканинної гіпоксії ціаніди викликають гіпоксемію.
1) гідроксикобаламін (рекомендований антидот; на відміну від інших антидотів, він легко вводиться та є безпечним) — в/в інфузія протягом 15 хв, у дорослих осіб початкова доза становить 5 г, у дітей 70 мг на кілограм маси тіла (макс. 5 г).
Ціанід натрію використовується разом з ціанідом калію для отримання золота, срібла та інших металів. При гальванічному покритті його використовують для різних ціанідних ван, наприклад, ціанідної міді, латуні, бронзи, цинку, кадмію та золота.
Отруєння розвивається внаслідок потрапляння в організм токсичних речовин і хвороботворних бактерій, які по-різному впливають на внутрішні органи й тканини, змінюючи їх.
Дефероксамін є хелатоутворювачем для іона заліза (Fe3+), а Д-пеніциламін (монотіоловий хелатоутворювач) — для іонів міді, свинцю, вісмуту і арсену.
1. Симптоми отруєння: ранні — запах мигдалю у повітрі при видиху, біль голови та головокружіння, нудота, блювота, збудження, тахікардія, …
