Радянський актор Всеволод Кузнєцов: біографія, кар ‘єра, цікаві факти

Всеволод Кузнєцов – актор кіно і театральний діяч. Має звання Народного і Заслуженого артиста РРФСР. Протягом кар ‘єри встиг знятися більш ніж у трьох десятках фільмів і взяти участь у численних театральних постановках. Фото Всеволода Кузнецова можна побачити в представленому матеріалі.

Ранні роки

Всеволод Кузнєцов з ‘явився на світ 9 червня 1928 року. На той час сім ‘я майбутнього артиста проживала в Ленінграді. Батьки хлопчика були знаменитими театральними діячами. Тому не дивно, що з ранніх років хлопець мріяв про сценічну кар ‘єру.

У 1945 році Всеволод Кузнєцов був зарахований до Ленінградського театрального інституту імені Островського. Тут юний талант провчився чотири роки. У 1949-му закінчив вищий навчальний заклад з відзнакою, після чого задумався про подальший розвиток акторської майстерності.

Театральна кар ‘єра

У 1945 році, відразу ж після закінчення інституту, Кузнєцова помітили режисери Брянського драматичного театру. Йому вдалося взяти участь у кількох помітних виставах. Серед них: “Машенька”, “Таланти і шанувальники”, “Щастя”.

З 1951 року Всеволод Кузнєцов працював у Театрі Балтійського флоту. У 1956-му талановитого артиста запросили в трупу Большого театру імені Горького. Тут йому дісталося чимало знакових ролей у вже прославлених постановках. Як приклад можна навести такі знамениті п ‘єси, як: “Горе від розуму”, “Коли цвіте акація”, Неспокійна старість “,” Ревізор “,” Ханума “,” Ідіот “. Як зазначав сам Всеволод Кузнєцов, однією з улюблених його ролей у Великому театрі став персонаж Ангела в “Божественній комедії”.

Робота в кіно

Дебют у радянському кінематографі для Всеволода Кузнєцова відбувся 1954 року, коли артист уже мав статус досить відомого театрального актора. У кіно його запросив режисер кінокартини “Запасний гравець”. Тут Всеволод зіграв одну з другорядних ролей. Фільм мав великий успіх у глядача, що зробило Кузнецова впізнаваною особистістю.

У яких ще роботах відзначився Всеволод Кузнєцов? Фільми, які принесли артистові славу:

• “Достигаєв та інші” (1959).
• “Вірте мені” (1964).
• “Живий труп” (1968).
• “Гравець” (1972).
• “Ханума” (1980).
• “Огарьова-6” (1982).
• Побачення з молодістю “(1983).
• “Ось моє село” (1986).
• “Любов – передвістя печалі” (1994).
• “Менти. Вторгнення в приватне життя “(1998).

Всеволод Кузнєцов ніколи не гребував ролей другого плану, які якнайкраще відповідали його артистичному типажу. У більшості своїх робіт він зіграв другорядних персонажів, які тим не менш вийшли по-справжньому запам ‘ятовуються. Сам Всеволод Анатолійович неодноразово наголошував, що “маленькі” ролі не менш корисні для актора, ніж головні. Адже справжньому артисту завжди є чому повчитися, спробувати себе в інших іпостасях.

За багаторічну акторську діяльність у 2002 році Всеволоду Кузнецову була вручена спеціальна премія “Золотий софіт”, а також нагорода “За вірність Театру”.

Захоплення

Всеволод Кузнєцов відомий як справжній гурман. Завдяки зйомкам йому вдалося побувати в численних союзних країнах. Куди б не вирушав артист на гастролі, скрізь примудрявся відшукати книгу з рецептами національної кухні. Після завершення кар ‘єри в домашній колекції актора виявилося понад 200 книг про смачну і корисну їжу. Сам артист захоплювався готуванням страв грузинської кухні. Особливо йому подобалася гостра їжа, переповнена ароматними спеціями.

Доводилося Всеволоду пробувати страви, приготовані з м ‘яса екзотичних тварин. Одного разу, під час роботи над черговим фільмом у Болгарії, колеги зі зйомок вирішили пожартувати над актором і підсунули йому смажену жабу в панувальних сухарях. Артист довго хвалив ніжне “куряче” м ‘ясо, приготоване кухарем ресторану, поки товариші не розкрили справжнє походження страви. Напевно, не варто пояснювати, якою була реакція Кузнєцова.

Цікаві факти

За свою тривалу кар ‘єру в кінематографі Всеволод Кузнєцов неодноразово потрапляв у кумедні та курйозні ситуації. Особливо запам ‘яталася артисту робота в одній з його перших картин – “Запасний гравець”. Як згадував сам актор, в ході зйомок йому, разом з колегами по майданчику Георгію Віцину, Марку Бернесу і Павлу Кадочникову, довелося цілий місяць провести в плаванні по Чорному морю. Незважаючи на виснажливі умови, які день у день терпіли артисти, фільм у підсумку вийшов що треба і користувався величезним інтересом з боку глядача.

Інший кумедний випадок трапився з актором на зйомках кінокартини “Даурія”. В одному з епізодів від Кузнєцова вимагалося зобразити, як ніби його персонаж заснув на галявині. Поруч знаходилася клітина з вовком, який за сценарієм повинен був втекти на волю. Коли клітку відкрили, тварина раптом підбігла до лежачого на землі артиста і помочилася. У цю мить вся знімальна група вибухнула сміхом. Примітно, що згідно з сюжетом актори, які перебували в той час на майданчику, також повинні були сміятися над головним героєм. Тому зйомки епізоду вийшли наполовину вдалими, а операторам вдалося отримати потрібні кадри.

Помер зірка фільмів “Гардемарини, вперед!” та “12 стільців”

Відомий російський актор Володимир Кузнєцов, відомий глядачам за ролями у фільмах “Гардемарини, вперед!” та “12 стільців”, помер у вівторок, 23 листопада.

Про смерть 65-річного артиста стало відомо із повідомлення на порталі Кіно-Театр.ру.

Володимир Кузнєцов народився 4 жовтня 1956 року. У 22 роки він став випускником ВДІКу.

Його перший дебют у кіно відбувся на початку 1970-х років. Тоді на екрани вийшли такі фільми, як “12 стільців” (шахіст), “Місто прийняв”, “Надія і опора” (міліціонер Семен) та інші. Також знімався у таких стрічках, як “Нам тут жити” (1982), “Гардемарини, вперед!” (сищик, 1987). З 1978 по 1993 рр. служив актором в Театрі-студії кіноактора.

Раніше “Телеграф” повідомляв, що в неділю ввечері, 21 листопада, померла актриса Ніна Русланова, відома багатьом глядачам за ролями у фільмах “Афоня”, “Не ходіть, дівки, заміж” та серіалах “Татусеві дочки”, “Моя прекрасна няня”. Причиною смерті 75-річної артистки стали ускладнення, спричинені коронавірусною інфекцією. Дочка актриси, Олеся Рудакова, звинуватила її лікарів у халатностіі.