Синтаксис. Пунктуація

Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення

§ 6. ПРИСУДОК

Про особливості присудка як головного члена речення, види присудків та способи вираження їх

ПРИГАДАЙМО. У чому полягає особливість дійсного, умовного та наказового способів дієслів? Які дієслова називають особовими?

Прочитайте речення, визначте граматичні основи. На основі спостереження спробуйте довести, що між підметом і присудком існує нерозривний взаємозв’язок. З’ясуйте, підмет чи присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.

1. Я сорочку з бабиної скрині привезла із рідного села (В. Ковалівська).

2. Ридав, сміявся в тишині рояль (О. Ющенко).

3. Гуркочуть поїзди веселі знову, луною будять тишу світанкову (О. Ющенко).

Присудок — головний член двоскладного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він є? що він є? НАПРИКЛАД: Тихі сосни до ранку шумлять, мою тугу виказують вітру (Г. Чубач).

Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.

За будовою присудки бувають прості й складені.

Простий присудок виражається особовим дієсловом у формі дійсного, умовного чи наказового способу, а також неозначеною формою дієслова. НАПРИКЛАД: 1. Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця (П. Перебийніс). 2. Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами (В. Сосюра).

Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу або фразеологізмом, також є простим. НАПРИКЛАД: А тепер будемо вечеряти всі разом (В. Собко). У цьому реченні присудок будемо вечеряти – простий, означає те саме, що й вечерятимемо.

Складений дієслівний присудок

Складений дієслівний присудок складається з неозначеної форми дієслова (інфінітива) й допоміжного дієслова.

Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа.

У ролі допоміжних слів можуть бути:

• дієслова із значенням початку, кінця, продовження дії (почати, стати, кинутися, перестати, зостатися, продовжувати тощо);

• дієслова із значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання (мусити, уміти, хотіти, треба, бажати, думати, любити тощо);

• прикметники типу радий, здатний, ладен, згодний тощо. НАПРИКЛАД: 1. Він художник і не хотів жертвувати своїм покликанням (І. Цюпа). 2. Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра). 3. Тихович не спроможний був відвести очей в ід того видовища (М. Коцюбинський).

Складений іменний присудок

Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки. Іменна частина є носієм лексичного значення присудка, а дієслово- зв’язка – граматичного.

У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.

НАПРИКЛАД: 1. Ніч була ясна, я стежками біг (Д. Павличко). 2. Київ стає не тільки духовним, а й освітнім центром (І. Гирич).

Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило, опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою. НАПРИКЛАД: Паляниця – хлібові сестриця.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Знайдіть серед поданих речень два зі складеним дієслівним присудком і два – зі складеним іменним. Обґрунтуйте свою думку.

1. Дідусь і дня не міг прожити без читання у свої сімдесят п’ять (О. Квітневий). 2. Я з першого погляду в Київ закоханий (І. Драч). 3. Семен зразу не може зважитись почати бесіду (М. Коцюбинський). 4. Обличчя її стало мов білий камінь (О. Гончар). 5. Два джмелі з самісінького ранку пораються коло квіток (П. Загребельний).

І. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Усно визначте види присудків у кожному реченні та способи їх вираження.

1. Спочатку хлопці вагалися, але сьогодні остаточно й твердо задумали йти на фронт (В. Кучер). 2. У головній залі на Софійку хлюпнула хвилююча легка мелодія (М. Павленко). 3. Колишній замок, видно, був розкішний (М. Павленко). 4. Од переляку на його лобі виступив холодний піт (І. Нечуй-Левицький). 5. Край дороги синіли чагарі достиглого терну (В. Шкляр ). 6. Серед ночі той путівець міг намацати копитами тільки кінь (В. Шкляр).

II. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

І. Спишіть спочатку речення з простим присудком, а потім – зі складеним. Підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.

1. В українських родинах рушник завжди був серед найважливіших сімейних набутків (М. Чудна). 2. Наш Довженко був найсучаснішою людиною серед митців кіно (Ю. Яновський). 3. Скрипка нас у танець кличе золотими голосами (Б. Стельмах). 4. У груші був тоненький голосочок (Л. Костенко). 5. Лісову тишу напівсонного осіннього пралісу враз наповнило дзюрчання невеличкого потічка (М. Шумило). 6. Наша ціль – людське щастя і воля (І. Франко). 7. У дощовий день багато хто береться напоїти курей (Нар. творчість).

II. Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення.

III. Виділене слово запишіть у фонетичній транскрипції.

І. Перебудуйте подані речення з простими присудками на речення зі складеними дієслівними присудками. За потреби використайте допоміжні дієслова з довідки. Утворені речення запишіть, підкресліть присудки.

ЗРАЗОК. У гурт збираються лелеки. – У гурт починають збиратися лелеки.

1. Осінь, поки непомітно, визирає з усіх шпаринок (О. Делеменчук). 2. Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 3. Утік за ліс холодний вітрюган (Ю. Вавринюк). 4. На сході багряно палав місяць (Ю. Збанацький). 5. Зроблю собі човна із мрій і весла із пісень (М. Рильський). 6. Уже не кує зозуля в кленах… (В. Сосюра).

ДОВІДКА. Почати, продовжувати, хотіти, намагатися, закінчувати, не переставати, переставати, мусити.

ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

Щоб правильно визначити синтаксичну роль дієслова в неозначеній формі (інфінітива), треба:

а) визначити, хто виконує дії, названі особовим дієсловом та інфінітивом. Якщо виконавці різні, то інфінітив не входить до складу присудка. НАПРИКЛАД: Учитель попросивСергія трохи зачекати (Чекати буде не вчитель, а Сергій);

б) визначити, чи не вказує інфінітив на мету дії, названу особовим дієсловом. Якщо так, то інфінітив є обставиною, а не присудком. НАПРИКЛАД: Птахи злетілися (для чого?) спати. ПЕРЕВІРЯЄМО: Птахи злетілися для того, щоб спати.

Спишіть речення, підкресліть присудки. У яких із них дієслово в неозначеній формі входить до складу присудка?

1. Ніщо не заважало сталеварові стежити за піччю… (Іван Ле). 2. Сашко хотів сказати кілька слів (О. Квітневий). 3. Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий поруб (Л. Костенко). 4. Я прийшла попросити пробачення і побажати тобі всього доброго (В. Собко). 5. Черниш наказав Блаженкові йти в бліндаж (О. Гончар). 6. Дід любив спати під дубом (О. Довженко). 7. У небі хмара хмару тягне дощем упасти на хліба (М. Овдієнко).

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть речення, використовуючи слова кинутися, почати, мусити, треба в ролі допоміжних слів у складеному дієслівному присудку. Форму слів можна змінювати.

ВАРІАНТ Б. Складіть речення, використовуючи слова вважатися, бути, доводитися, називатися в ролі дієслів-зв’язок у складеному іменному присудку.

ВАРІАНТ В. Складіть речення зі складеним іменним присудком, використовуючи в ролі дієслова-зв’язки дієслово бути у формі теперішнього часу.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

На які питання відповідає присудок?

Присудок позначає будь-яку дію або ж стан предмета, є одним з головних членів речення поряд з підметом. Розглянемо, на які питання відповідає присудок.

• Який (предмет, особа)? Приклади: Картина (яка?) Красіва- Людина (який?) Хороший.
• Що робить (особа, предмет)? Що зробить (особа, предмет)? Ці питання також представлені в минулому і в майбутньому часах. Приклади: Марина раніше (що робила?) Займалася рісованіем- Він (що робить?) Грає на піаніно- Хлопчики (що зроблять?) Зіграють у футбол з суперниками.
• Хто він такий (особа)? Що він (це) таке (предмет)? Приклади: Він (хто він такий?) – Інженер Цей прилад (що він таке?) – Телескоп.
• Що з ним відбувається (з обличчям)? Що з ним робиться? Приклад: Дані (що з ними робиться? Також можна задати: що роблять?) Передаються на сайт.

Присудок буває як іменним, так і дієслівним. Просте дієслівний присудок виражається формою способу.

• Дійсного способу: Діти (що роблять?) Відіграють у дворі.
• Наказовий спосіб: (Що зроби?) Намалюй мені сонце!
• Умовний спосіб: Я (що зробив би?) Поїхав би в подорож, якби у мене були гроші.

Складений дієслівний присудок утворюється з кількох дієслів – допоміжне дієслово плюс дієслово в невизначеною формі. Приклади:

• Що зробив? – Він припинив стрибати;
• Що робить? – Він хоче поплисти;
• Що робитиме? – Він буде працювати.

Складений іменний присудок містить слово (дієслово-зв’язка), що виражає не тільки точне граматичне значення цього присудка, але і його іменну частину (іменник або прикметник), передавальну сенс дієслова. Приклади:

• Він був добрішим свого брата. Він був яким? – Був добрішим. “Був” тут – дієслово-зв’язка, “добрішими” – прикметник в порівняльної ступеня. всі разом – складений іменний присудок.
• Вона тепер вчителька. Вона хто? – Вчителька. Тут немає дієслова-зв’язки, тому зв’язка в даному реченні нульова. Слово “вчителька” – це іменна частина присудка, виражена іменником у знахідному відмінку. Так, в цьому прикладі “вона” буде підметом, “вчителька” – присудком.
• Небо здавалося близьким. Небо що робило? – Здавалося близьким. “Здавалося” – дієслово-зв’язка, “близьким” – прикметник в орудному відмінку.
• Він буде знаменитістю. Він буде ким? – Буде знаменитістю. “Буде” – дієслово-зв’язка, “знаменитістю” – іменник в орудному відмінку, іменна частина присудка.

Тепер ви на прикладах знаєте, які бувають присудки в російській мові і на які питання відповідає присудок.