Симптоми перикардиту Клінічна картина захворювання залежить від ступеня та форми запального процесу. Основний симптом – біль у серці, який локалізується за грудиною або в лівій частині грудної клітки, віддаючи у ліву руку. Інтенсивність болю також може змінюватися – від малопомітного до гострого, приступоподібного.
Гострий перикардит діагностують при наявності ≥2-х з 4-х критеріїв:
- біль в грудній клітці перикардитичного характеру;
- шум тертя перикарда;
- нова генералізована елевація сегмента ST або депресія сегмента PR на ЕКГ;
- перикардіальна рідина (поява або подальше наростання).
Перикардит – це запалення перикарда, або зовнішньої оболонки серця. Вона складається з двох листків, простір між якими заповнений невеликою кількістю рідини.
Тампонада серця — патологічний стан, синдром, при якому відбувається скупчення рідини між листками перикарда, що призводить до неможливості адекватних серцевих скорочень за рахунок стиснення порожнин серця.
Між листками в нормі є щілиноподібний простір — перикардіальна порожнина чи порожнина серцевої сумки (cavitas pericardialis), що містить певну кількість серозної рідини. У нормі в порожнині перикарда є близько 25 мл рідини. Вона грає роль своєрідного «мастила», що полегшує тертя його листків.
гострий перикардит – це запальний перикардіальний синдром з/без перикардіального випоту [1]. Цей діагноз, який ми можемо поставити у випадку, коли він підтверджений 2-ма з 4-х перикардіальних синдромів, до яких відносять: Перикардіальний серцевий біль (85-90% випадків). Шум тертя перикарду (до 33% випадків).
У більшості випадків перикардит розвивається як ускладнення інфекції. Але спровокувати запалення можуть й неінфекційні хронічні захворювання, інтоксикація організму, алергія або травми грудної клітини. Причинами перикардиту бувають: 1. вади перикарда; 2. інфаркт …
