ФРАЗЕОЛОГІЯ

Прислів’я — короткий влучний вислів, що у формі логічно завершеного мовного судження з висновком різнобічно відтворює різноманітні сфери життя людини й суспільства. Прислів’я, як правило, мають повчальний характер: Згаяного часу і конем не доженеш. Згода будує, а незгода руйнує. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Приказка — короткий сталий образний вислів констатувального характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів’я, але без висновку. Приказка дає образну характеристику певного явища: Набалакав — і в торбу не забереш.

303. Прочитайте. Дайте визначення словосполучення «крилатий вислів» на основі вивченого в основній школі. Власне визначення доповніть поданою нижче інформацією.

Влучні вислови видатних осіб, цитати з літературних та інших творів, назви літературних, історичних і міфологічних персонажів та реалій, які набули узагальненого значення і часто повторюються в мовленні, прийнято називати крилатими.

Крилаті вислови можуть мати форму закінчених речень: Пізнай самого себе; сталих словосполучень: терновий вінок, блудний син, шагренева шкіра. Такі крилаті вислови із часом набувають усіх ознак фразеологізмів.

До крилатих відносять також окремі слова з узагальнено-метафоричним значенням. Це бувають назви населених пунктів, місцевостей, географічних об’єктів, пов’язаних із чимось знаменним, пам’ятним: Олімп, Парнас, Жовті Води, Холодний Яр, Крути; імена історичних осіб, міфологічних та літературних персонажів: Прометей, Геркулес, Наполеон, Рокфеллер.

У процесі засвоєння надбань світової духовної культури словник української мови поповнювався зокрема й крилатими висловами: буря в склянці води (Ш.-Л. Монтеск’є), доглядати свій сад (Вольтер), на крилах пісень (Г. Гейне), іскра Божа (Ф. Шиллер) та інші.

Стали широковживаними й влучні вислови з української літератури: кожному рот дере ложка суха (Г. Сковорода), мужича правда є колюча (І. Котляревський) та інші.

304. Доберіть синонімічні фразеологізми й крилаті вислови до слів дружно, здатися, замовкнути, лиховісний дар, самітник, запущеність.

Робінзон Крузо, душа в душу, авгієві стайні, скласти зброю, язика прикусити, геростратова слава.

Фразеологізм — мовна одиниця, що виражає специфічне фразеологічне значення, створювані здебільшого внаслідок метафоричного переосмислення, граматичної категорії і має постійний, відтворювання за традицією склад компонентів, які втратили лексичну самостійність, а також є членом речення.

(Л. Паламарчук) Фразеологічними одиницями у мовознавстві не вважають сталі словосполучення, прислів’я, приказки, крилаті вислови, усталені порівняння, складені терміни, нефразеологізовані тавтологічні словосполучення (з боку на бік, з місця на місце, смішки смішками).

305. Спишіть прислів’я. Визначте роль порівнянь. З’ясуйте значення кожного виразу.

1. У голові, як у пустій стодолі. 2. Ти в цьому розумієшся, як ведмідь на зорях. 3. У голову, як у торбу: що знайдеш, то сховаєш. 4. Надувсь, як сич на погоду. 5. У очі — як лис, а позаочі, як біс.

306. Прочитайте побажання. Кому воно адресоване? Обґрунтуйте свою думку.

Нехай вам засяють Різдвяні вогні!

Здоров’я й добробуту вашій сім’ї!

Хай ангел торкнеться вас ніжно крилом,

зігріє вам серце Різдвяним теплом.

Хай радість, кохання наповнять ваш дім,

оселяться щастя і спокій у нім!

• Пригадайте колядки, щедрівки. Які побажання ввійшли до їхнього складу?

307. Прочитайте текст. Визначте його стиль. Сформулюйте, що таке приповідка.

Один скупердяй попросив чоловіка, щоб сплів йому ясла для худоби. Коли зайшло про плату, то скупар загадав, щоб чоловік робив за «так», тобто за дурно. Подумавши, чоловік погодився. Наніс до хати лози та й став плести ясла. За якийсь час і сплів. Та як їх винести з хати? Ні у вікна, ні у двері не лізуть. Чоловік і каже скупарю: «Оце маєте ясла за «так»». Господар почухав потилицю та й собі каже: «Так то так, та з хати як?» Ці слова стали приповідкою, яку вживають, зустрівши перешкоду у своїх намірах (Б. Ужченко).

• Наведіть приклади приповідок.

Приповідка — жартівливий вислів, переважно у віршованій формі; те саме, що приказка.

308. Працюймо групами. Прочитайте прислів’я. Відповідно до них складіть правила для мовця і слухача.

1. Жартуй, жартуй, та не смійся. 2. Від теплого слова і лід розмерзається. 3. Добре ласкаве слово краще м’якого пирога. 4. Слухай багато, а говори мало. 5. Хто мовчить, той трьох навчить. 6. Умієш говорити — умій слухати. 7. Шабля ранить тіло, а слово — душу. 8. Яка головонька, така й розмовонька.

309. Запишіть по п’ять прислів’їв, приказок і народних порівнянь.

• Дайте відповіді на запитання.

— Що називається прислів’ям та приказкою? Наведіть приклади.

— Як лінгвісти тлумачать зміст поняття «крилаті вислови»?

— Схарактеризуйте стійкі народні порівняння.

— Які визначальні ознаки приповідки?

Що таке крилаті вирази

Під час спілкування з іншими людьми нерідко можна почути такі слова, які не можна назвати простими. Це, можливо, слова якогось літературного героя або героя фільму. Якщо ці слова відомі багатьом, то вони отримують статус крилатого виразу.

Крилатий вираз (або крилата фраза) є стійким фразеологізмом, який з ‘явився з якихось культурних або літературних джерел. Якщо дані слова є дуже виразними і запам ‘ятовуються, то вони отримують статус крилатого виразу.

Часто багато хто вже не зрозуміє джерело даного крилатого виразу, але самі слова залишаються незабутніми. Наприклад, кожному відома крилата фраза “Після нас хоч потоп”, але мало хто згадає, що ці слова були сказані маркізою де Помпадур. Таких прикладів можна навести великий натовп.

Поняття “крилатий вираз” дуже тісно переплітається з іншим, родинним йому – “фразеологізм”. Фразеологізм теж є стійким словесним виразом, але, на відміну від крилатої фрази, фразеологізм далеко не завжди має літературне джерело. Крім цього, фразеологізм є неподільною, окремою лексичною одиницею, чого не можна сказати про крилатом вираз. Крилатий вираз може мати різний період життя. Це залежить від того, наскільки високий рівень культурного розвитку того чи іншого суспільства, а також і від того, яка швидкість впровадження в культурний вжиток нових тенденцій і елементів. Як приклад можна згадати крилатий вислів “Жити, як кажуть, добре. А добре жити – ще краще! “з кінофільму” Кавказька полонянка “. Цей вираз часто споживається людьми старого покоління. Навряд чи ця ж фраза зможе викликати такі ж позитивні емоції у молоді, яка володіє іншими ціннісними і культурними орієнтирами. Крилаті вирази є культурним явищем, яке свідчить про високий духовний розвиток і явище культурної пам ‘яті. Культурна пам ‘ять – це явище, пов’ язане з спадкоємністю новими поколіннями традицій і звичаїв предків. При розвиненій культурній пам ‘яті не повинно бути сумнівів у тому, що нове покоління буде нешанобливо ставитися до подій минулих років.

Біблійні вислови, які стали крилатими

Українська мова багата на крилаті вислови. Значна їх кількість була запозичена із Біблії.
Наша мова стає бідною без стійких сполучень, слів-фразеологізмів, крилатих виразів. І навпаки, багата на них мова стає влучною, доречною, красивою. Завдяки крилатим виразам можна сильніше висловити своє почуття, дати правильну оцінку, відповідь, досить влучну і кмітливу. І цього треба вчитися, особливо читаючи Святе Писання. Саме вивчаючи Біблію, ми поринаємо в море образної мови, збагачуємо себе, своє мовлення, розкриваємо для себе таємниці історії, релігії, біблійних притч і переказів.
Альфа й омега
Альфа — перша, а омега — остання букви грецького алфавіту. Тому значення цього вислову означає: початок і кінець; сутність, основа, найголовніше. В Об’явленні святого Івана Богослова, 22:13, читаємо слова Ісуса Христа: «Я є альфа й омега, початок і кінець».
Вавилонське стовпотворіння
У стародавній Месопотамії (тепер ця земля входить до складу Іраку) було місто Вавилон. За біблійною розповіддю, після всесвітнього потопу люди вирішили без благословення Бога прославити себе, побудувавши цегляну вежу аж до неба. Тоді на землі була одна мова, якою говорило все людство.
Ображений зухвальством людей, Бог покарав їх. Він змішав мови будівничих, і люди перестали розуміти одне одного. Бог розсіяв людей по всій землі.
Вислів «вавилонське стовпо­творіння» вживається на позначення справи, яка не буде завершена, а також на позначення безладу, галасу, метушні.
Випити гірку чашу
Образ чаші страждання (гіркої чаші) зустрічається в Євангелії. Вживається він у значенні: перетерпіти всі випробування, всі неприємності, яка б не була важка справа, виконати її до кінця (Пс. 74 (75): 9).
Внести свою лепту
Лепта — це дрібна монета у Стародавній Греції. Багаті люди часто жертвували у скарбницю Єрусалимського храму. Щедрі внески багатих, які жертвують, не зменшуючи свого статку, протиставлені скромному внеску бідної вдови. Вона віддала все, що мала, — дві лепти (Мк. 12:41–44).
Вовк в овечій шкурі
Мало не дві тисячі років тому склався цей вираз і вперше був зафіксований у Євангелії: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині — хижі вовки». Вовк в овечій шкурі — це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності (Мт. 7:15).
Всесвітній потоп
Бог, розгнівавшись на людей за їхні гріхи, задумав покарати всіх, крім праведного Ноя (Бут. 7). Бог звелів Ною побудувати корабель (ковчег) і розмістити там усіх тварин по парі. 40 днів і 40 ночей не переставав іти дощ. Врятувалися лише мешканці корабля. Згодом потомство Ноя заселило землю, а від представників тваринного світу розмножилися нові тварини. Вислів «всесвітній потоп» інколи вживається, коли йдеться про затоплення, сильну зливу.
Голос волаючого в пустелі
Мови багатьох народів світу запозичили цей вираз із Біблії. Біблія розповідає, що один із пророків кричав (волав) у пустелі до ізраїльтян, щоб вони приготували шлях Богові. Проте благання цього пророка залишилося голосом волаючого в пустелі, бо ізраїльтяни не прислухались до цього заклику.
У переносному значенні він вживається як даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді (Іс. 40:3, Мт. 3:3, Мк. 1:3, Лк. 3:4).
Дерево пізнання добра і зла
У книзі Буття, 3:1–7, говориться, що першим людям, Адамові і Єві, які жили в раю, Бог дозволив споживати все, що було в раю, крім плодів одного дерева, яке росло посередині раю і називалося деревом пізнання добра і зла. Змій-спокусник (диявол) підмовив Єву скуштувати заборонений плід. Єва дала цей плід і Адаму. Бог розгнівався не тільки на Адама та Єву, що вони порушили заборону, а й на все майбутнє людство, яке пішло від Адама і Єви, — і вигнав їх із раю. Це порушення було першим людським гріхом.
Вираз «дерево пізнання добра і зла» вживається, коли хочуть попередити про можливість скоєння гріха.
Закопати талант у землю
В Євангелії від Матвія, 25:14–30, читаємо про чоловіка, який кудись поїхав і доручив рабам оберігати його майно: одному рабу він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один (талант — давня єврейська срібна монета). Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб не загубився. Хазяїн, коли повернувся, похвалив перших двох рабів, які отримали прибуток, і посварив того, хто не скористався можливістю збагатити господаря.
Тепер цей вираз означає не лише невикористання своїх можливостей, грошей, а й здібностей (талантів), втрату їх, а це значить — не догодити Богові.
За сімома замками (печатями)
У Біблії згадується про книгу, яку нікому не вдалося відкрити, щоб подивитися, що в ній написано. Книга ця зберігається за сімома печатями (Об. 5).
У сучасній мові цей вислів уживається на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.
Іти на Голгофу («Череповище»)
У Римській імперії засуджених до страти розпинали на хресті. Прибита цвяхами до хреста людина повільно помирала від болю, голоду і спраги. Так було розіп’ято Ісуса Христа. Місцем страти стала Голгофа — пагорб на околиці Єрусалима (Мт. 27:31–38). Туди піднявся Ісус, несучи на Собі важкий хрест для власної страти, як і всі, кого прирекли на смерть.
Тому вираз «іти на Голгофу» означає: іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось.
Кінець світу
У Біблії (в Об’явленні Івана Богослова) розповідається про друге пришестя Ісуса Христа й появу антихриста, про боротьбу між ними, про тисячолітнє царство Ісуса, страшний суд і кінець світу, а потім про вічне Царство Ісуса Христа і праведників.
Вирази «страшний суд» і «кінець світу» вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.
Козел відпущення (цап офірний)
У древніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жеребки, одного з них заколювали. Цим приносилась жертва Богові. А другого, здійснивши над ним церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили у пустиню для відпущення гріхів (Лев. 16).
Манна небесна
Пророк Мойсей вів євреїв у землю обітовану впродовж сорока років. Він добував людям воду зі скелі, примушував розступитися море, діставав їжу. Люди їли манну небесну, яка кожного ранку падала з неба (Вих. 16).
«Манна небесна» вживається у значенні несподіваних життєвих благ, чогось бажаного, легкодоступного.
Мудрий, як Соломон
Соломон — цар Ізраїльсько-юдейської держави. Як тільки він став царем, то приніс Богові жертви. Наступної ночі Бог з’явився уві сні Соломону й сказав: «Прохай, що тобі дати?» Соломон попросив мудрості. Він отримав її (2 Хр. 1:1–3; 1 Цар. 3:3–6). Коли хочуть відзначити чиєсь мудре рішення, то порівнюють його із Соломоновим.
Не лишити каменя на камені
Icyс Христос, оглядаючи Єрусалим, сказав Своїм учням: «Надійдуть такі дні, коли з того, що бачите ви, не зостанеться і каменя на камені, який зруйнується» (Мк. 13:1–2).
Тут вираз ужито у прямому значенні. Тепер він має узагальнене значення: повністю знищити все, зруйнувати дощенту, дотла.
Не хлібом єдиним живе людина
Для цього вислову відповідає значення: для людини не головне бути ситою фізично, жити в достатку, бо є в житті інші, важливіші цінності — духовні. «Я є Хліб», — казав Ісус Христос (Ів. 6:51).
Одним миром мазані
Миро — масляниста рослина, дуже ароматична, якою під час церковного таїнства миропомазання благословляють прихожан, змазуючи миром їхні лоби. Коли тіло Ісуса Христа поклали в гробі, то жінки наготували пахощі і миро (Лк. 23:55–56). Про людей, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна), іронічно кажуть: усі вони одним миром мазані.
Перекувати мечі на рала
У Біблії, в книзі пророка Ісаї, 2:4, ми читаємо: «І перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи, не здійме меча народ і не будуть більше воювати».
У сучасній мові вислів «перекувати мечі на рала» частіше вживається в значенні: роззброїтись, відмовитися від войовничих намірів.
Сіль землі
В Євангелії від Матвія, 5:13 (див. також Мк. 9:49–50 і Лк. 14:34–35), читаємо слова Ісуса Христа, звернені до Його учнів: «Ви — сіль землі!» Зараз цей вираз уживається в значенні: найкращі, найважливіші, найвидатніші представники народу; добірна частина певного товариства.
Тернистий шлях
Терен — кущ, гілки якого вкриті численними колючками. Тому він і став символом мук, катування. Римські воїни перед стратою Ісуса сплели вінок із терену і поклали Йому на голову. Потім вони били Ісуса по голові палицями (Ів. 19:1–3, Мт. 27:27–30).
Вираз «тернистий шлях» означає страждання, дуже тяжкий життєвий шлях, усипаний численними тернинами-колючками — випробуваннями та проблемами.
Умивати руки
Цей вираз походить з Євангелії. Пилат, віддаючи Ісуса для розправи, умив руки і сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите» (Мт. 27:24).
Коли йдеться про ухилення від відповідальності за що-небудь, тоді кажуть: «Я умиваю руки».
Хома невіруючий
В Євангелії розповідається, як один із апостолів, Хома, коли йому розповіли про воскресіння розп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його, не повірю» (Ів. 20:24–29).
Тому «Хомою невіруючим» називають людей, яких важко примусити повірити комусь або у щось.
Шануй батька свого і матір свою
Одна із Заповідей Божих (п’ята) гласить: «Шануй батька свого та матір свою, щоб продовжились дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Вих. 20:12).
Юдин поцілунок
В Євангелії (Мт. 26:47–50, Мк. 14:43–46, Лк. 22:47–48) розповідається, що Юда Іскаріот, один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, продав свого Вчителя за тридцять срібняків. Первосвящеників він попередив: «Кого я поцілую, то — Він, беріть Його й обережно ведіть». Через деякий час через докір власного сумління Юда повісився.
«Юдин поцілунок» став символом зрадництва та лицемірства. Він вживається до тих людей, які за дружбою приховують справжню ворожість.
Крилатими також стали вирази із Біблії: «Хто стукає, тому відчиняють» (Лк. 11:10), «Що посієш, те й пожнеш» (1 Кор. 9:6), «По плодах судять про людину» (Мт. 7:16–20), «Кесареві кесареве, а Богові Боже» (Мт. 22:21), «Хто не супроти нас, — той за нас» (Мк. 9:40), «Що Бог спарував, людина нехай не розлучає» (Мк. 10:9), «Не давайте святого псам і не розсипайте перел своїх перед свиньми» (Мт. 7:6), «Дерево з плоду свого пізнається» (Лк. 6:43–45), «Хто не робить, той не їсть» (1 Сол. 3:5–15), «Ріг достатку» (Пс. 17 (18):3), «Чим серце наповнене, те говорять уста» (Мт. 12:32–37), «Трудитися в поті лиця» (Бут. 3:17–19), «Окаянний» (від Каїна, Бут. 4), «Хамити» (від імені Хам, Бут. 9:18–28), «Бачити скалку в оці чужого», «Пора розкидати каміння, пора і збирати», «Зав’язувати пояса», «Посипати голову попелом», «Ходити вузькою стежкою», «Стояти, як бовван» тощо.
Тож черпаймо, поповнюймо знання, збагачуймо свою мову із чистого джерела Біблії, в якій усе написане Богом натхненне і корисне для навчання.
Віра Ткачук

“ Біблійні вислови, які стали крилатими ” кількість коментарів: 23

А який фразеологізм з Біблії означатиме “Відділити шкідливе від корисного”.
Допоможіть, дуже потрібно.

“Служити золотому тельцю”
“Принести пальмову гілку”
Повернутис яна землю Обітовано”
Цап-відбувайло”
“Камінь-спотикання”
“Манна небесна”
“Посипати голову попилом”
Око за око, зуб за зуб”
“Заборонений плід солодкий”
Допоможіть у вас не знайшла!:)

Служити золотому тельцю – поклонятися ідолу
Принести пальмову гілку – ушанувати
Повернутися на землю Обітовану – повернутися на батьківщину
Цап-відбувайло – той, хто несе покарання за інших
Камінь-спотикання – перешкода, предмет суперечок і незгоди
Манна небесна – безкоштовний дар
Посипати голову попелом – покаятися
Око за око, зуб за зуб – справедливе, але немилосердне покарання
Заборонений плід солодкий – спокуса, перед якою важко встояти

“І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка” (Буття 2:21-23).
Адамове ребро – жінка.

допоможіть зрозуміти, що означає
принести оливкове гілля;
повернутися на землю обітовану;
бути козлом відпущення;
бути каменем спотикання;
живитися манною небесною;
допотопні часи;
єгипетська робота;
голос спраглого в пустелі;
соломонів суд;
змій-спокусник;
золотий тілець

Бути козлом відпущення
Допотопні часи
Єгипетська робота
Голос спраглого в пустелі
Соломонів суд
Змій-спокусник
Золотий тілець

Шановні Katy і Валерія, тлумачення висловів, які вас цікавлять, ви знайдете в статті і попередніх коментарях, окрім:
єгипетська робота – виснажлива, каторжна праця. Походить із біблійної розповіді про дуже важку фізичну працю євреїв у єгипетському рабстві (Вих. 1:11, 13-14);
змій-спокусник – диявол (Бут. 3:1-5).