خيمياء , від грец. χημία — букв. плавлення чи лиття металу, перетворення речовини) — специфічна область езотеричної філософії; донауковий напрям у розвитку хімії. Особливого поширення алхімія набула в Західній Європі у добу розвинутого Середньовіччя.
Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними …
Одним із головних завдань алхіміків було добування двох таємничих речовин, за допомогою яких можна було б досягти перетворення (удосконалення) металів.
Важливою ідеєю алхімії була трансмутація – перетворення неблагородних металів на дорогоцінні. Вона не могла відбутися без гіпотетичного хімічного реактива – філософського каменю (еліксиру). Його пошуками займались численні покоління алхіміків.
людина, яка вивчає хімію; людина, яка "знає природу і світ" ; людина, яка шукає"філософський камінь". Яку історію читав Алхімік на початку роману і відгукнувся про неї: «Чудова історія!»
Своїм головним завданням алхіміки вважали перетворення («трансмутацію») неблагородних металів (міді, свинцю) на благородні (золото, срібло) за допомогою уявної речовини — «філософського каменю», а також створення «еліксиру життя», що дає людині безсмертя.
Алхімія – це давня наука, яка почала свій розвиток у давньому Єгипті. Вона шукала способи перетворення звичайних металів на благородні, такі як золото або срібло.
