Що таке 1000 стібків
Ручні роботи. Призначення і види ручних стібків. Техніка безпеки при виконанні ручних робіт
Зметування – тимчасове з’єднання двох частин швейного виробу стібками “вперед голку». Застосовують при бокових та плечових швах перед зшиванням.
Заметування – підгинання краю тканини і тимчасове закріплення його стібками. Застосовують для закріплення низу рукавів, спідниць, суконь тощо.
Обкидання застосовують при відкритих швах та прорізних петлях, для закріплення краю сипких тканин косими стібками (вручну або на спеціальній машині).
Прометування – тимчасове з’єднання двох складених разом деталей швейного виробу стібками в кількох напрямах. Застосовують під час пришивання підборта, коміра тощо.
Приметування – тимчасове прикріплення малої деталі до великої.
Вметування – з’єднання, аналогічне приметуванню, але по кривих лініях (наприклад, вметування рукавів).
Підшивання – закріплення підігнутого краю деталі стібками постійного призначення.
Пришивання – прикріплення однієї деталі до іншої або до фурнітури (ґудзиків, тасьми, гачків тощо) стібками постійного призначення.
Виметування – обробка обшитих країв і прорізів. Застосовують під час обробки петельок, кишень, бортів тощо.
Ручні шви. Розкроєні деталі швейних виробів скріплюють між собою однією або кількома нитками. Таке з’єднання називають стібком.
Ряд стібків, що повторюються на тканині, називають строчкою. Одна або кілька строчок, накладених для скріплення двох або кількох частин виробу, утворюють шов. За способом виконання шви можуть бути ручні і машинні, прості і складні.
До простих ручних швів належать: зметувальні, зшивні, прокладні та копіювальні (сильця). Складні шви – це петельний, підшивний, фігурний, штопальний, спушувальний, штукувальний.
Зметувальний шов застосовують для тимчасового з’єднання двох частин виробу. Довжина стібків 0,5-2,5 см.
Прокладний шов застосовують для позначення середини деталей – переду, спинки ліфа, рукава, спідниці тощо. Довжина стібків по лицьовому боку – 1-1,5 по виворітному – 0,3-0,5 см.
Копіювальний шов, або «сильця» застосовують для перенесення основних ліній з однієї половини виробу на іншу. Прошиті деталі розсувають, а нитки між ними розрізають.
Зшивний шов застосовують тоді, коли потрібна густа і міцна строчка.
Підшивні шви поділяють на: потайні, відкриті, фігурні.
Потайний шов застосовують для підшивання низу сукні, блузки тощо. Під час шиття потайним швом з лицьового боку тканини захоплюють лише одну нитку. Бажано, щоб колір нитки не відрізнявся від кольору тканини. Нитку, якою шиють, не натягують і ховають у підгин.
Відкритий шов застосовують для підшивання виробів з несипких тканин. Поперемінно захоплюють то нитку основної тканини, то нитку припуску.
Фігурний шов застосовують тоді, коли треба підшити низ сукні, спідниці, пальта, іноді для оздоблення дитячої білизни.
Крайові шви. Шов «через край» застосовують при обкиданні зрізів сипких тканин, з’єднанні пруга полотна і мережива або інших деталей.
Шов «у закрутку» застосовують його для підшивання країв деталей, вирізів, для вставляння прошви тощо.
Косий шов застосовують для суміщення рисунка, особливо на картатих тканинах.
Петельний шов застосовують для обметування петель і зрізів особливо сипких тканин.
Штукування — шов у стик, застосовують на шерстяних і товстих тканинах (драп, сукно); нитки підбирають за кольором і товщиною тканини.
Спушувальні стібки, штопання, петельки.
Спушувальні стібки дещо нагадують стібки «строчка». Відмінність їх тільки в тому, що довжина спушувального стібка зверху дуже мала – 0.5. 1 мм, тому їх майже не видно зверху, вони проходять всередині скріплених тканин.
Спушувальні потайні стібки застосовують для наскрізного скріплення і обробки країв бортів, комірів, низу деталей.
Штопання застосовують тоді, коли тканина виробу протерлась і просвічується, найчастіше у в’язаних виробах, шкарпетках, панчохах, рукавицях тощо.
Штопання петелькою застосовують на панчохах. Цей шов міцний і легко виконується.
Декоративно-оздоблювальні ручні шви. Стебловий шов застосовують тільки для оздоблення виробу. Це найлегший із оздоблювальних швів. Шиють його зліва направо, а голку вколюють справа наліво, витягуючи голку на середині попереднього стібка.
Тамбурний шов — шов ланцюжком. Рекомендується для оздоблення столової білизни, дитячих та жіночих суконь і пальт.
Оксамитовий шов може бути різний: стібки можуть бути великі й малі, широкі й вузькі, шиються вони по горизонтальній лінії.
Техніка безпеки при виконанні ручних робіт.
1. Необхідно приступати до виконання робіт у спеціальному одязі. Волосся підібрати під головний убір.
2. Перевірити своє робоче місце, переконатися, що воно повністю відповідає безпечним умовам праці.
3. Перевірити справність робочого інструменту.
4. Зберігати інструменти і пристосування у спеціально відведеному місці.
5. Зламані голки, вільні бабіни та відходи тканини не кидати на підлогу, а складати у призначеному для цього місці.
6. При виконанні усіх швейних робіт користуватися наперстком.
7. Передавати голку вперед вушком.
8. Не користуватися іржавою, тупою голкою.
9. Передавати ножиці вперед кільцями.
10. Тримати леза ножиць закритими.
11. Якщо Ви отримали травму, опік, з’явилися ознаки профотруєння, зверніться негайно за медичною допомогою.
Класифікація ручних стібків і прийоми їх виконання
Мета: навчитися виконувати різні види ручних стібків відповідно до технічних вимог і з дотриманням правильних прийомів виконання.
КЛАСИФІКАЦІЯ СТІБКІВ І СТРОЧОК
Ручні стібки бувають постійного і тимчасового призначення. Від якості виконання стібків постійного призна
чення залежить якість з’єднання деталей виробів. Ручні стібки утворюють строчки.
Прямі стібки найчастіше використовують при виготовленні одягу. Вони слугують для утворення фастригу-вальної, нафастригувальної, зафастри-гувальної, вифастригувальної, копію
вальної строчок і строчок для утворення зборок.
1. Фастригувальна (зметувальна) строчка – це строчка тимчасового призначення. Стібки можна виконувати з присаджуванням деталі і без присаджування деталі.
Деталі складають лицьовим боком усередину, рівняючи зрізи. Стібки виконують згори вниз, справа наліво. Деталі проколюють наскрізь на довжину інтервалу 2-5 мм. Після виходу голки з тканини й затягування нитки знову проколюють тканину на відстані, що дорівнює довжині стібка. Усі проколи тканини голкою розташовують на одній прямій.
1.1. Фастригувальна строчка без присаджування тканини: деталі розташовують на столі зрізом, який обробляють, до працівника. Пальці лівої руки лежать на поверхні тканини, притримуючи її. Довжина стібків -10—50 мм.
1.2. Фастригувальна строчка з присаджуванням тканини: деталі розміщують між великим і рештою чотирма пальцями лівої руки. Правою рукою роблять проколи, розташовуючи присаджування між стібками. Зріз деталі розвертають від працівника. Довжина стібків – 5-15 мм.
Застосовують ці строчки під час фа-стригування бічних, плечових зрізів, рельєфів, уфастригування рукава у пройму під час підготовки виробів до примірки, до виконання машинних робіт.
2. Зафастригувальна (заметуваль-на) строчка – це строчка тимчасового призначення. Застосовують під час закріплення підігнутого краю деталі (низу рукава, низу виробу). Край деталі підгинають на виворітний бік на величину підгину деталі. Деталь розташовують краєм, який обробляють, від працівника. Виконують стібки так само, як і фастригувальні стібки без присаджування. Довжина стібків -10—30 мм.
3. Вифастригувальна (виметуваль-на) строчка – це строчка тимчасового призначення. Її застосовують під час закріплення країв деталей, які раніше були з’єднані машинною строчкою і вивернуті на лицьовий бік (краї лацканів, комірів, бортів).
Край деталі, яку обробляють, розташовують від працівника, лівою рукою тримають деталь, виправляючи кант, а правою рукою підтримують деталь на столі й виконують вифастри-гування прямими стібками. Довжина стібків -7-10мм.
4. Нафастригувальна (наметувальна) строчка – це строчка тимчасового призначення. Її застосовують під час з’єднування деталей по поверхні (на-фастригування підбортів на пілочку).
Деталі складають лицьовими боками всередину або виворітний бік однієї деталі кладуть на лицьовий бік іншої деталі. Деталь розташовують зрізом, який обробляють, або краєм до працівника. Виконують так само, як фастригувальну строчку. Довжина стібків – 10-50 мм.
5. Копіювальна строчка – це строчка тимчасового призначення. Її застосовують під час копіювання ліній з однієї однойменної деталі на іншу (виточок, рельєфів).
Деталі складають виворітним боком усередину, зрівнюють усі зрізи. Строчку прокладають по наміченій на одній із деталей лінії. Під час виконання прямих стібків строчку не затягують, а утворюють петельки заввишки 5-7 мм. Після виконання строчки деталі роз’єднують і нитки між тканинами розрізають. Кінці ниток (силки), які залишаться на тканині, вказують на другій деталі напрямок перенесених ліній.
Нижня частина косого стібка розташована під певним кутом до його верхньої частини. Косі стібки дають можливість більш якісного з’єднання деталей виробу, ніж прямі. З’єднання
косими стібками запобігає зсуванню тканини під час обробки.
1. Нафастригувальна строчка –
тимчасове з’єднання деталей на площині з присаджуванням однієї з деталей.
Стібки виконують із присаджуванням тканини і без, справа наліво, згори вниз, складаючи деталі лицьовим боком усередину.
Косі стібки використовують під час нафастригування підбортів на пілочку.
1.1. Деталі розташовують зрізом, який обробляють, до працівника. Пальці лівої руки лежать на поверхні тканини, підтримуючи її. Проколюють деталі наскрізь на довжину інтервалу 5-10 мм, виводячи голку на поверхню щодо першого проколу під невеликим кутом.
1.2. Наступний прокол виконують на довжину стібка 7-20 мм, вводячи голку в тканину на відстані від зрізу, що дорівнює відстані від зрізу до першого проколу. Стібок виконують під тим самим кутом, що і попередній.
1.3. Процес повторюють, створюючи низку паралельних стібків. Відстань від зрізу до першого проколу – 10-15 мм.
2. Вифастригувальна строчка –
тимчасове закріплення попередньо з’єднаних машинною строчкою і вивернутих на лицьовий бік деталей (краї клапанів, бортів, коміра).
Строчку виконують із того боку деталі, на який перепускають шов, утворюючи кант. Довжина стібків – 7-10 мм. Відстань від краю деталі до строчки -5-7 мм.
Деталь розташовують краєм, який обробляють, від працівника, лівою рукою тримають деталь і утворюють кант, а правою рукою, підтримуючи деталь на столі, виконують стібки.
3. Стьобальна строчка – це постійне скріплення основної і прокладної тканини (прокладки в нижній комір, лацкан), непомітне з лицьового боку. Стьобальну строчку виконують двома способами. Деталі проколюють наскрізь або захоплюють тільки половину товщини нижньої деталі.
Якщо деталі проколюють наскрізь, то їх тримають у лівій руці, перегинаючи навпіл і присаджуючи верхню деталь щодо нижньої, вистьобують від середини до країв. Виконують стібки так само, як і в нафастригувальній
строчці. Довжина стібків – 15-20 мм. Відстань між строчками – 7-10 мм.
Стьобальну строчку застосовують також під час вистьобування плечових накладок.
Якщо захоплюють половину товщини нижньої деталі, то деталі тримають у лівій руці, перегинаючи навпіл прокладкою догори. Вистьобують від середини до країв, захоплюючи нижню деталь за половину товщини.
Виконують стібки так само, як і в нафастригувальній строчці. Довжина стібка – 5-7 мм. Відстань між строчками – 2-7 мм. Цей різновид стьо-бальної строчки застосовують під час вистьобування нижнього коміра.
4. Обметувальна строчка – постійне закріплення краю деталі з метою запобігання обсипання зрізів деталей виробу.
Обметують одну деталь або дві, складені лицьовими боками одна до одної. Деталь розташовують зрізом, який обробляють, до працівника. Обметують край справа наліво з проколом голки в напрямку до працівника.
Обметування виконують у вигляді спіралі. Довжина стібків – 3-5 мм. Відстань між стібками – 5-7 мм.
5. Підшивна строчка – постійне закріплення відкритих (у необсипальних тканинах) або закритих (у тонких обсипальних тканинах) зрізів.
Деталь розташовують краєм, який обробляють, від працівника. Перед підшиванням підігнутий край деталі зафастриговують прямими стібками.
Підшивання виконують шовковими нитками в колір тканини, не затягуючи стібки. Голку вводять у тканину біля самого зрізу, захоплюючи половину товщини основної тканини, і виводять на поверхню підігнутого краю на відстані 2-4 мм від зрізу.
Наступний прокол виконують на 2-3 мм лівіше від попереднього. Стібки на підігнутому краї розташовують у косому напрямку. Із лицьового боку
виробу не має бути видно стібків і пролягання припуску.
Ці стібки виконують під нахилом, утворюючи на поверхні переплетення стібків.
1. Хрестоподібна підшивна строчка – постійне закріплення підігнутого краю деталі з відкритим зрізом у виробах із тканин, що обсипаються. Цей вид стібків запобігає обсипанню зрізів.
Деталь розташовують на столі краєм, який обробляють, від працівника. Виконують стібки зліва направо, проколюючи підігнутий край наскрізь і виводячи голку на відстані 3-5 мм від зрізу.
Наступний прокол виконують правіше біля зрізу, захоплюючи товщину тканини. Голку виводять на поверхню тканини на 2-4 мм лівіше від попереднього проколу. Після затягування нитки знову проколюють підігнутий край. Процес повторюють.
2. Оздоблювальна строчка – це
строчка постійного призначення. Її за-
стосовують під час вишивання для
Стібки оздоблювальної строчки виконують кольоровими нитками, так само, як і хрестоподібні підшивні, але зріз деталі не підгинають. Можна зробити кілька послідовних строчок, утворюючи суцільний настил на поверхні тканини.
Петлеподібні стібки замінюють машинну строчку. їх використовують у тих випадках, коли складно виконати машинну строчку.
1. Зшивна строчка – постійне з’єднання двох деталей, де виконання машинної строчки утруднене (у поздовжніх щілинах) чи потрібно отримати шов підвищеної розтяжності.
Стібки виконують зверху вниз, справа наліво. Також за прямого стібка виконують прокол наскрізь. Після затягування нитки голку направляють назад у попередній прокол. Унизу голка проходить відстань удвічі більшу, ніж згори.
2. Розметувальна строчка – постійне з’єднання кількох шарів тканини, для утворення міцного та еластичного з’єднання (з’єднання підкладки виробу з проймою рукава, пришивання плечових накладок).
Цей стібок виконують так само, як і петлеподібний зшивний, тільки в цьому разі стібки з лицьового боку
розташовані на певній відстані один від одного, оскільки голка не повертається в кінець попереднього стібка.
3. Підшивна (потаємна) строчка -постійне закріплення підігнутих країв деталей із закритим зрізом (підшивання деталей підкладки до деталей верху по низу виробу), з’єднання деталей основного матеріалу (накладних кишень із виробом).
Перед підшиванням край деталі за-фасгриговують. Згинають заметаний край, захоплюючи половину товщини основного шару, голку вводять усередину підгину на довжину 2-3 мм. Знову захоплюють основний шар тканини поруч із виходом голки з підгину. Процес повторюють.
4. Спушна строчка – постійне скріплення та оздоблення країв деталей (країв бортів, лацканів, коміра, низу виробу тощо).
Слушну строчку виконують шовковими нитками в колір тканини. Нижню деталь голка захоплює за половину товщини. Із боку верхньої деталі довжина стібка – 0,5-1 мм.
5. Спеціальні стібки для пришивання гачків, петель, ґудзиків – це
стібки постійного призначення.
5.1. Гачки пришивають 3-4 наскрізними проколами біля кожного вушка, а також біля згину носика гачка 3-4 поперечними стібками.
5.2. Петлі пришивають 3-4 наскрізними проколами в бічні частини петлі (на відстані 1/3 довжини зверху), а також 3-4 проколами в кожне вушко.
5.3. Ґудзики з двома отворами пришивають 4-5 наскрізними проколами. Стібки не затягують, залишаючи відстань між ґудзиком і тканиною, що дорівнює товщині тканини. Ці неза-тягнуті стібки обвивають ниткою (ніжка ґудзика). Голку виводять на виворітний бік і закріплюють нитку 2-3 петельними стібками.
5.4. Ґудзики з чотирма отворами пришивають 3-4 наскрізними проколами у кожну пару отворів. Стібки не затягують, а залишають відстань між ґудзиком і тканиною, що дорівнює товщині тканини. Ці незатягнуті стібки обвивають ниткою (ніжка ґудзика). Голку виводять на виворітний бік і закріплюють нитку 2-3 петельними стібками.
5.5. Ґудзик на ніжці пришивають 4-5 наскрізними проколами, не залишаючи слабини між ґудзиком і тканиною. Під час пришивання ґудзиків захоплюють верхню і нижню тканину. Нитку закріплюють із виворітного боку 2-3 петельними стібками.
Ґудзики пришивають із підґудзи-ком і без нього. Якщо ґудзик пришивають із підґудзиком, то роботи із закріплення виконують із виворітного боку між підґудзиком і тканиною 2-3 петельними стібками.
Петельні стібки – це спеціальні стібки для обметування петель постійного призначення.
Деталь розташовують зрізом, який обробляють, до працівника. На відстані 1-2 мм від зрізу укладають міцну нитку, по якій і розташовують стібки.
Після закріплення нитки голку вводять у тканину в напрямку від зрізу на ширину 1-2 мм. Голку виводять на половину довжини, нитку від вушка накидають на голку в напрямку зліва направо, затягуючи утворений вузол на поверхні тканини.
Усі проколи на тканині виконують на однаковій відстані один від одного і від краю тканини. Натяг нитки має бути увесь час однаковий; стібки розташовують так щільно, щоб вони повністю вкрили край тканини. Частота стібків – 12-15 у 10 мм строчки.
У кінці строчки роблять поперечну закріпку петельними стібками, з’єднуючи кінці строчки.
1. Фастригувальний стібок застосовують.
А для з’єднування плечових зрізів Б для підшивання низу виробу
2. По якій деталі виконують нафастригувальні стібки?
3. Під час виконання яких стібків нитку не затягують?
4. Деталь попередньо зафастриговують перед виконанням стібка.
А стьобального Б підшивного В петельного
5. Як виконують нафастригувальні стібки?
А справа наліво Б злі па направо
6. Під час виконання яких стібків захоплюють тільки половину товщини тканини?
А зшивних Б потаємних В розметувальних
7. Які стібки можуть замінити машинну строчку?
А прямі Б косі В петлеподібні Г петельні
8. Під час виконання якого стібка голка проходить з виворітного боку відстань удвічі більшу, ніж згори?
А розметувального Б зшивного В слушного
9. Скількох проколів голки в кожен отвір достатньо для пришивання ґудзика з двома отворами?
10. Які строчки тимчасові за призначенням?
А фастригувальні Б зшивні В стьобальні
1. Виконайте строчку із прямих стібків із присаджуванням деталі.
2. Виконайте строчку обметувальних стібків.
3. Пришийте гудзика з чотирма отворами.
4. Пришийте ґудзика на ніжці.
