Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, який потрібно виконувати; обов'язковий.
Відігравати певну роль, мати яке-небудь значення, бути важливим для когось.
НЕОДМІННО. Присл. до неодмінний.
НЕПОКОЇТИСЯ, оюся, оїшся, недок. Відчувати хвилювання, тривогу, побоювання, занепокоєння; хвилюватися. Бабуся непокоїлася, бо вже давно не бачила внуків від доньки (Мак., Вибр., 1954, 276); В душі Оксен непокоївся: весна видалася засушливою (Тют., Вир, 1964, 73); * Образно.
спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов.
службове слово, яке разом з місцевим відмінком іменників, а також деяких числівників і займенників, виражає відношення між предметами, відношення дії, стану чи ознаки до предмета.
Тлумачення із "Словника української мови"*. НЕОДМІННО. Присл. до неодм і нний. Бачура грає очима, бо не може людина приховати своєї радості навіть тоді, коли треба це зробити неодмінно (Чаб …
