Географія 6 клас – В. М. Бойко

✵ Пригадайте з уроків природознавства та математики, що таке масштаб.

✵ Для чого потрібен масштаб?

ЯК МІСЦЕВІСТЬ УМІСТИЛАСЯ НА АРКУШІ ПАПЕРУ Відстані на місцевості зазначають у метрах або кілометрах. Наприклад, від вашого будинку до школи 200 м. На плані або карті таку відстань показати неможливо. Тому великі відстані на місцевості зображують у зменшеному вигляді — у сантиметрах і міліметрах — на папері. Для цього користуються масштабом. Масштаб — це вираз, який показує, у скільки разів відстані на плані або карті менші від відстаней на місцевості.

Розглянемо приклад. Домовимося, що на папері всі відстані будемо зображувати у 1000 разів меншими, ніж вони є насправді. Тоді 1 см на плані відповідатиме 1000 см на місцевості. Отже, наш масштаб 1 : 1000 (читається: один до тисячі). Тоді відстань від вашого будинку до школи в цьому масштабі дорівнюватиме 20 см. Ось як ми це обчислили:

Що більше зменшено відстані, то більшу за площею територію можна зобразити. Але водно – час дрібнішими й не такими виразними будуть об’єкти, що зображаються (мал. 38).

ЯКІ Є ВИДИ МАСШТАБУ Зазвичай масштаб записують у вигляді відношення чисел, наприклад 1:10000 (один до десяти тисяч). Такий масштаб, виражений дробом, називається числовим. Число 1 (чисельник дробу) — це відстань на плані, число 10 000 (знаменник) — це відстань на місцевості (1 см на плані = 10 000 см на місцевості) . У числовому масштабі чисельник завжди дорівнює одиниці. А знаменник — числу, яке показує, у скільки разів відстань на плані менша, ніж на місцевості. Важливо пам’ятати, що у числовому масштабі обидва числа завжди подані в одних і тих самих одиницях вимірювання

Мал. 38. Місцевість, зображена у різному масштабі

Слово масштаб у перекладі з німецької означає: мас — міра, розмір і штаб — палиця, тобто мірило.

(у сантиметрах). За числовим масштабом зручно визначати, у скільки разів зменшено відстань на клані (на це вказує знаменник дробу).

Часто поряд із числовим масштабом пишуть його роз’яснення. Наприклад, в 1см 100 м (тобто 10 000 см для зручності перетворено на метри). Це означає, що 1 см на плані відповідає 100 м на місцевості. Масштаб, записаний словами, називається іменованим.

Відстань на місцевості, що відповідає 1 см на плані, називають величиною масштабу. За допомогою величини масштаб у зручно визначати відстані. Наприклад, яка довжина шкільного стадіону, якщо його довжина на плані — 5 см, а величина масштабу — 100 м? Легко обчислити, що довжина стадіону 500 м (5 х 100 м = 500 м).

Як перетворити числовий масштаб на іменований? Наприклад, числовий масштаб 1 : 25 000. Перетворимо 25 000 см у метри (25 000 см = 250 м). Отже, іменований масштаб такий: в 1 см 250 м.

На планах і картах уміщують також і лінійний масштаб. Його зображують у вигляді прямої лінії, що розділена на рівні частини, зазвичай на сантиметри (мал. 39). Біля кожного відрізка-поділки надписують відповідну до масштабу відстань на місцевості (100,200,300м…). При цьому нуль ставлять, відступивши 1 см від лівого краю відрізка. А перший сантиметр ділять на міліметри (які відповідно означатимуть 10, 20, 30 м… на місцевості).

ЯК ВИМІРЯТИ ВІДСТАНЬ НА ПЛАНІ Й КАРТІ. За допомогою лінійного масштабу можна швидко й легко виміряти відстань і визначити розміри об’єктів на плані й карті, користуючись циркулем-вимірником (мал. 40). Для цього ставлять ніжки циркуля в крайні точки відрізка, що вимірюється (наприклад, від будівлі до берега озера). Потім, не змінюючи положення ніжок циркуля, ставлять його на ліній ний масштаб. Позначки на лінії відразу покажуть, якою є відстань на місцевості. Якщо розмах ніжок циркуля не відповідає цілому числу сантиметрів на лінійному масштабі, то циркуль зміщують ліворуч за нуль так щоб одна з його ніжок опинилася на цілій поділці. Тоді буде видно не лише сантиметри, а й кількість міліметрів у відрізку.

Мал. 40. Положення циркуля-вимірника під час вимірювання відстаней на плані

Звичайний спосіб визначення відстаней між об’єктами на плані й карті – виміряти їх по прямій лінії лінійкою. Якщо ж потрібно виміряти не пряму відстань, а звивисту (наприклад, довжину річки чи дороги), то тоді можна скористатися звичайною ниткою. Її прикладають до кривої лінії на плані, повторюючи вигини. Потім, випрямивши нитку, вимірюють її довжину лінійкою.

Масштаб — це ступінь зменшення довжин ліній місцевості на карті (плані, глобусі) порівняно з їх дійсними розмірами на земній поверхні.

Види масштабу: числовий, іменований, лінійний.

Відстані на плані й карті вимірюють за допомогою циркуля-вимірника, лінійки або нитки.

1. Для чого потрібен масштаб?

2. У скільки разів зменшено відстані на планах із числовим масштабом: а)1 : 500; б) 1 : 2000; в) 1 :5000?

Який масштаб означає найбільше зменшення?

3. Якою буде відстань БО м на плані, якщо його масштаб — в 1 см 10 м?

4. Перетворіть числовий масштаб на іменований: а) 1 : 5000; б) 1 :10 000; в) 1 :200 000.

Зобразіть у зошиті відстань 600 м у масштабі: група 1—1 :10 000,1 :100 000; група 2-1 :15 000,1 : ЗО 000; група 3 — 1:6000,1 : 60 000.

У якої групи масштаб означає найменше зменшення?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1 (Початок. Продовж, див. с. 62.)

Тема: Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу.

Визначення масштабу плану за даними про відстані на місцевості та відрізками на плані, що відповідають цим відстаням.

1. Перетворіть числовий масштаб на іменований: а) 1 :1000, б) 1 : 2000; в) 1 :50 000.

2. Перетворіть іменований масштаб на числовий: а) в 1 см 1000 см; б) в 1 см 300 м; в) в 1 см 10 км.

3. На місцевості відстань від школи до пошти становить 350 м. На плані ця від стань дорівнює 7 см. Який масштаб плану?

4. Визначте числовий масштаб плану, на якому зображена стежка в саду, довжина якої на місцевості в 1000 разів більша, ніж на плані.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Готуйся серйоЗНО
до географії

Вивченням невеликої ділянки місцевості з подальшим складанням та уточненням великомасштабних (топографічних) карт і планів займається наука топографія (від давньогрец. топос – місце, графо – пишу), яка є окремим розділом картографії. Топографічними вважаються карти, складені в масштабі від 1:200000 до 1:10000. Ще більший масштаб має план місцевості, а саме 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.

За змістом топографічні карти є загальногеографічними . Під час створення карти змістова інформація має відповідати таким вимогам: максимальна повнота зображення, точність положення об’єктів і достовірність стану місцевості на рік створення карти. Склад зображених об’єктів і ступінь їх деталізації залежать від масштабу карти та особливостей зображеної території. Внаслідок постійних змін, що відбуваються на місцевості, зміст топографічних карт періодично оновлюється. Найшвидше застаріває інформація про промислові густозаселені території. Там уточнюють карти кожні 5–7 років. У сільських районах – раз на 8–10 років, ав малоосвоєних гірських, лісових, степових районах – кожні 10–15 років.

Оскільки топографічні карти зображують невеликі території, спотворень на них практично немає. За топографічними картами можна робити вимірювання довжин і площ, оскільки масштаб на всій карті однаковий .

Топографічні карти створюють та оформлюють за єдиними для всіх видавців правилами, що спрощує їх розуміння та використання . У наш час топографічні карти створюють переважно в цифровому вигляді . Їх можна складати на основі багатьох способів: топографічної зйомки місцевості, аерофотозйомки, космічної оптичної та радарної зйомки, повітряного лазерного сканування.

Проекції топографічних карт

Для складання топографічних карт використовують дві близькі за побудовою поперечні циліндричні рівнокутні проекції , а саме проекцію Гаусса–Крюгера та Універсальну проекцію Меркатора (UTM) .

В Україні топографічні карти складаються в єдиній поперечній циліндричній рівнокутній проекції Гаусса–Крюгера. При цьому усю поверхню Землі поділяють по меридіанах на 60 геодезичних зон, по 6° кожна. Середній меридіан у кожній зоні називається осьовим меридіаном . У проекції Гаусса поверхню глобуса вписують у перевернутий на 90° циліндр так, що осьовий меридіан однієї із зон є дотичним до бічної поверхні циліндра. При цьому геодезична зона земної поверхні завширшки у 6° практично не має спотворень. У такий самий спосіб послідовно проектують на бічну поверхню циліндра всі інші зони, одну поруч із іншою. Потім зображення кожної зони поділяють сіткою меридіанів і паралелей на окремі аркуші карти встановленого розміру.

Розграфлення топографічних карт

Літерні та цифрові позначення окремих аркушів у прийнятій міжнародній системі розграфлення називають номенклатурою карти . Наприклад, N-36-41-В-в .

За рішенням Міжнародного географічного конгресу, для створення системи топографічних карт за основу беруть карту світу в масштабі 1:1000000 .Вона називається Міжнародною мільйонною картою світу . На ній усю земну кулю умовно поділяють меридіанами на 60 рівних частин – колони по 6°. Їх нумерують арабськими цифрами, починаючи від 180° меридіана із заходу на схід . Таким чином, колони 1–30 лежать у Західній півкулі, 31–60 – у Східній .

Колони поділяють на широтні ряди по 4° . Їх позначають літерами латинської абетки від екватора в бік полюсів від А до Z. Іноді, щоб розрізнити півкулі Землі, для позначення Північної півкулі перед літерою ряду ставлять ще літеру N (від англ. north – північ), Південної – S (від англ. south – південь). Наприклад, NN, або SN.

Внаслідок такого розграфлення земну кулю поділяють на трапеції розміром 6° за довготою та 4° за широтою. Номенклатура аркуша карти 1:1000000 у формі трапеції складається з літери ряду й номера колони. Наприклад, N-36 .

Далі кожний аркуш поділяють на 144 рівні частини . Їх нумерують арабськими цифрами. Тому N-36-41 означає: 41-й лист із трапеції N-36. Так одержують аркуші карти масштабу 1:100 000 з розмірами 20’ за широтою та 30’ за довготою .

Потім даний лист поділяють на чотири менші аркуші й позначають великими літерами кирилиці: А, Б, В, Г. Масштаб такого аркушу – 1:50 000 . Його номенклатура – N-36-41-В , а розміри – 10’ за широтою та 15’ за довготою .

Потім ще раз кожний з одержаних аркушів поділяють на чотири ще менших. Їх підписують малими літерами кирилиці: а, б, в, г. Отже, номенклатура N-36-41-В-в означає: з трапеції N-36 виокремлено 41-й аркуш, з нього нижній лівий аркуш В, а з того, в свою чергу, нижній лівий аркуш в. Масштаб такого аркуша 1:25 000 ; розміри аркуша – 5’ за широтою та 7’5’’ за довготою .

Якщо створюють карту ще у більшому масштабі – 1:10 000 , то попередній аркуш знову поділяють на чотири частини розміром 2’30’’ за широтою та 3’45’’ за довготою . Їх позначають арабськими цифрами: 1, 2, 3, 4. Номенклатура такого аркуша, наприклад, може бути такою: N-36-41-В-в-1 .

Елементи топографічної карти

Топографічна карта має притаманні їй елементи математичної основи, яких немає на дрібно- та середньомасштабних картах. Це потрійна рамка та прямокутна, або кілометрова, сітка.

На полі топографічної карти не проводять лінії градусної сітки: меридіани і паралелі. Натомість вони є як елементи її потрійної рамки. Внутрішня рамка , що обмежує картографічне зображення, являє собою дві паралелі (верхня й нижня лінії) та два меридіани (ліва й права лінії) . У кутах рамки підписують їх градусну міру. Наприклад, біля нижньої горизонтальної рамки написано: 54°40’ . Це паралель 54°40’ пн. ш. Біля правої вертикальної лінії рамки зазначено: 18°07’30’’ . Це меридіан 18°07’30’’ сх. д. Також подано виходи по рамці ліній градусної сітки через 1’ . Наступна мінутна рамка показує відрізками чорного та білого кольорів, що чергуються, поділ на мінути. Біля зовнішньої рамки точками показаний поділ на секунди. Відстань між двома сусідніми точками становить 10’’ .

Прямокутна (кілометрова) сітка

Ще одним елементом топографічної карти є прямокутна, або кілометрова, сітка . Це сітка квадратів, утворена горизонтальними і вертикальними лініями, що їх проведено через 4 або 2 см , що відповідає певній кількості кілометрів на місцевості. Частота ліній залежно від масштабу становить 2 км (1:10000) та 1 км (1:50000 і більше). Виходи прямокутної сітки на рамку оцифровуються в кілометрах у кутах рамки повністю, в інших місцях – двома останніми цифрами.

Горизонтальні лінії кілометрової сітки креслять паралельно екватору . Тому числа біля них означають відстань у кілометрах від екватора . Наприклад, число 6065 на нижній горизонтальній лінії кілометрової сітки означає, що відстань від екватора до цієї лінії становить 6065 км . Відповідно, на північ від цієї лінії віддаленість від екватора зростає.

Вертикальні лінії проводять таким чином. Землю поділяють, починаючи від нульового меридіана, на 60 геодезичних зон по 6° кожна й нумерують від 1 до 60. У центрі кожної зони виокремлюють осьовий меридіан і надають йому значення 500 км. Паралельно йому на захід і схід проводять вертикальні лінії кілометрової сітки й підписують їх. Значення чисел вертикальної лінії кілометрової сітки 4314 означає таке. Перша цифра «4» показує, що місцевість лежить у 4-й геодезичній зоні. «314» – кількість кілометрів відносно осьового меридіана. Оскільки йому надано число 500 км, то місцевість розташована на захід від нього на 186 км (500 км – 314 км = 186 км).

Прямокутну (кілометрову) сітку використовують для обчислення відстаней, площ об’єктів, напрямків, у разі виконання різноманітних геодезичних робіт, для зазначення цілей у військовій справі.

ГЕОГРАФІЧНІ ТА ПРЯМОКУТНІ КООРДИНАТИ

Географічні координати

Географічні координати визначають положення будь-якої точки на земній поверхні в градусах від екватора (географічна широта, φ) та нульового меридіана (географічна довгота, λ).

З попередніх років навчання вам уже відомо, що точність визначення координат залежить від масштабу карти: що він більший, то точніше визначення. На відміну від дрібно- та середньомасштабних карт, де точність визначення можлива до градусів (°) або мінут (‘), топографічні карти уможливлюють визначення географічних координат з точністю до секунд (‘’) .

Оскільки на даному фрагменті топографічної карти підписані значення горизонтальних ліній кілометрової сітки зростають на північ , можна зробити висновок, що місцевість лежить у Північній півкулі, а географічна широта (φ) усіх точок на карті північна (пн. ш.). За номенклатурою карти видно, що місцевість лежить у 34-й колонці, тобто у Східній півкулі (оскільки номери колон Східної півкулі 31-60). Отже, географічна довгота (λ) усіх точок на карті східна (сх. д.).

Далі на конкретному прикладі пригадаймо порядок дій під час визначення географічних координат за топографічною картою. З’ясуємо числові значення географічних координат точки Дідова Гора. Для визначення широти точки (φ) відшукаємо найближчу до неї паралель. Це нижня внутрішня рамка карти, на якій географічна широта підписана й становить 54°40’ пн. ш. Прикладемо лінійку вздовж нижньої рамки карти, а потім плавно пересунемо її паралельно цій лінії до заданої точки. Побачимо за вертикальною рамкою, що зміщення відбулося на 2 точки, тобто на 20’’ у бік зростання широти. Кількість мінут не змінилася (адже ви вже знаєте, поділ на мінути показаний у середній рамці чорними та білими смугами, що змінюють одна одну). Отже, географічна широта точки Дідова Гора становить 54°40’ 20’’пн. ш.

Аналогічні дії виконаємо для визначення географічної довготи (λ). Підписаний меридіан – це права внутрішня рамка карти – 18°07’30’’ сх. д. Прикладемо лінійку вздовж правої рамки карти й плавно пересуватимемо її паралельно цій лінії до заданої точки. Помітимо за горизонтальною мінутною рамкою та позначками секунд, що зміщення відбулося на 2’27’’ у бік зменшення значення довготи . Тобто географічна довгота точки Дідова Гора – 18°05’03’’ сх. д.

Таким чином, географічні координати точки Дідова Гора становлять:

φ =54°40’ 20’’ пн. ш., λ =18°05’ 03’’ сх. д.

Прямокутні координати

Ви вже знаєте, що за лініями прямокутної (кілометрової) сітки, що їх проведено на топографічній карті зазвичай через 1 км, визначають прямокутні координати точок Х та У . Координата Х визначається за горизонтальними лініями кілометрової сітки й показує відстань у метрах будь-якої точки від екватора . Координату У визначають за вертикальними лініями кілометрової сітки . Вона показує відстань у метрах від осьового меридіана певної геодезичної зони . Прямокутні координати записують семизначними числами. Одиниці вимірювання при цьому не вказують. У Північній півкулі координата Х завжди є додатним числом, у Південній півкулі – від’ємним. Координата У – завжди додатне число . Щоб число не було від’ємним, навмисно початок відліку від осьового меридіана геодезичної зони позначили не в 0 км, а в 500 км. Максимальна відстань від осьового меридіана до країв зони – на екваторі й становить близько 330 км. Що далі до полюсів, то зона вужчає через кулястість Землі.

Визначимо прямокутні координати точки Дідова Гора. Першою визначимо координату Х . Найближча горизонтальна лінія кілометрової сітки до точки має підпис 6065 , що означає, що до цієї лінії від екватора – 6065км, або 6065000 м . За допомогою лінійки визначимо, що Дідова Гора розташована на карті на 1 см південніше за цю лінію . У масштабі 1:25000 це відповідає відстані на місцевості 250 м . Оскільки на південь відстань до екватора скорочується, 250 м треба відняти від значення 6065000, тобто 6065000 м – 250м = 6064750 м. Таким чином, Х = 6064750.

Аналогічно за вертикальними лініями кілометрової сітки визначимо координату У . Як видно, Дідова Гора розташована між вертикальними лініями з координатами У (у метрах) 4311000 та 4312000, але ближче до другої, не досягаючи її на 4 мм . У масштабі карти це відповідає на місцевості відстані в 100 м . Отже, 4312000 м – 100м = 4311900 м. Тобто координата У = 4 311 900 .

Таким чином, ми визначили прямокутні координати точки Дідова Гора: Х = 6 064 750; У = 4 311 900.

Координата Х означає , що точка Дідова Гора розташована на відстані 6 064 750 м на північ від екватора . Перша цифра координати У « 4 » означає, що точка лежить у 4-й геодезичній зоні.

Осьовий меридіан цієї зони має координату У = 4500000 . Тому решта цифр означає, що Дідова Гора розміщена західніше від осьового меридіана 4-тої зони на 188 100 м (4 500 000 м – 4 311 900м == 188 100 м).

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ

Основні умовні позначення топографічних карт

Умовні позначення планів і великомасштабних карт називаються топографічними знаками . Це символічні графічні зображення, які дають змогу уявляти зображену місцевість. Ці позначення відповідають низці вимог .

• По-перше, їх має бути легко креслити.
• По-друге, вони не схожі між собою, тому легко розрізняються.
• По-третє, створюючи їх, враховують подібність до справжніх об’єктів, що зображуються.
• По-четверте, властивістю топографічних знаків є також їхній колір, що додає зображенню наочності та збагачує його зміст.
• Топографічні знаки є загальновживаними на всіх топографічних картах і планах у межах країни.

Розрізняють масштабні, напівмасштабні та позамасштабні топографічні знаки. Масштабними знаками показують ті об’єкти, справжні розміри яких можливо передати в масштабі карти або плану . Масштабними є контурні зображення, наприклад озеро, ліс, фруктовий сад . Лінійні знаки є напівмасштабними. Вони завжди у масштабі передають довжину об’єкта (наприклад, дороги, річки, лінії електропередачі), а ширину не завжди. Позамасштабними знаками позначають об’єкти, які є настільки малими за розмірами, що показати їх у масштабі даної карти або плану неможливо . Ці знаки мають форму геометричних фігур, символів, малюнків. Наприклад, так зображують джерело, криницю, школу, вітряк, електростанцію, поодиноке дерево тощо.

Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою

Визначення відстаней на топографічній карті по прямій лінії найзручніше зробити лінійкою , використовуючи числовий або іменований масштаб. Можна застосувати також циркуль-вимірювач і лінійний масштаб .

Для вимірювання довжини звивистих ліній (наприклад, річок, доріг) можна застосувати циркуль-вимірювач , установивши невеликий «крок» – сталу відстань між голками. «Крокуючи» вздовж об’єкта, рахують кількість кроків, а потім, користуючись масштабом, визначають відстань.

Для точніших вимірювань кривих ліній є спеціальний прилад курвіметр (від лат. curvus – кривий і грец. метрео – вимірюю).

Для визначення площ використовують кілометрову сітку . Для цього підраховують кількість повних кілометрових квадратів у межах контуру, що вимірюється. Квадрати, заповнені частково площовим об’єктом, оцінюють на око.

Використання азимутів

Орієнтуючись на місцевості, визначити точне положення об’єктів відносно основних і проміжних сторін горизонту зазвичай буває неможливо. Для чіткішого визначення напрямків використовують компас, за яким можна визначити азимут.

Азимут (від араб. ас-салет – шлях, напрямок) – кут між напрямком на північ та напрямком на даний предмет.

Значення азимутів виражають у градусах і відлічують за рухом стрілки годинника від 0° до 360° . Так, азимут об’єкта, що розміщений на північ від спостерігача, – 0° або 360°, на південь – 180°, на схід – 90°, на захід – 270° . На топографічній карті або плані азимути вимірюють транспортиром .

Стрілка компаса показує не на Північний географічний полюс Землі, а на магнітний (78°пн. ш., 101°зх. д.), що розташований у районі Канадського Арктичного архіпелагу. Через те розрізняють істинний (географічний) та магнітний азимути.

Істинний азимут (Аі) – кут між напрямком на Північний географічний полюс і на даний об’єкт.

Відповідно об’єкт з’єднує з географічним полюсом істинний меридіан . Саме такі меридіани наносять на карту.

Азимут, визначений за допомогою компаса, називають магнітним (Ам).

Магнітний азимут (Ам) – це кут між напрямками на Північний магнітний полюс і на даний об’єкт.

Лінію, що з’єднує даний об’єкт з магнітним полюсом, називають магнітним меридіаном.

Кут між істинним і магнітним азимутами називають магнітним схиленням (МС).

Його враховують штурмани кораблів і літаків, визначаючи курс корабля, а також військові й туристи, орієнтуючись на місцевості. Магнітне схилення підписують на планах і топографічних картах. Воно буває західним і східним. Щоб знайти істинний азимут, треба визначити за компасом магнітний азимут і врахувати магнітне схилення. Якщо магнітне схилення східне, його треба додати до показника магнітного азимута (Аі = Ам + МС східне), якщо західне – відняти (Аі = Ам – МС західне).

Кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки та напрямком на об’єкт називають дирекційним кутом (Д).

Його, як і азимут, вимірюють за ходом годинникової стрілки від 0° до 360° . Щоб перейти від дирекційного кута до істинного азимута, треба врахувати зближення меридіанів (ЗМ) – кут між вертикальною лінією кілометрової сітки та істинним меридіаном.Аі = Д ± ЗМ.

Кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки та магнітним меридіаном називають поправкою напрямку (ПН). Вона може бути східною (її значення віднімають від значення дирекційного кута: Ам = Д – ПН східна) і західною (відповідні значення додають: Ам = Д + ПН західна).

Зображення рельєфу на топографічній карті

Вам уже відомо, що форми рельєфу на топографічній карті показують горизонталями (ізогіпсами) – умовними лініями, які з’єднують точки місцевості з однаковою висотою . Висоти окремих точок позначають цифрами. На картах України позначають абсолютну висоту точок – перевищення точки земної поверхні над рівнем Балтійського моря.

Суцільні горизонталі на топографічних картах і планах проводять через 1 м, 2,5 м, 5 м, 20 м або 40 м. Ці значення називають висотою закладання, або висотою перерізу. Що масштаб більший, то більше горизонталей наносять . Щоб не захаращувати зображення, підписують абсолютні висоти не всіх горизонталей. Цифри висоти на горизонталях напрямлені «головою» в бік зростання висоти . У разі необхідності детальніше показати особливості окремих форм рельєфу окрім суцільних проводять пунктирними лініями проміжні горизонталі через удвічі меншу висоту закладання. За розташуванням горизонталей можна визначити стрімкість та форму схилу. Що ближче розташовані горизонталі одна до одної, то стрімкіший схил, що далі – то схил більш пологий .

Щоб розрізняти зображення пагорбів або западин, використовують бергштрихи – короткі лінії, що показують вільним кінцем напрямок схилу. Якщо бергштрихи напрямлені всередину – це улоговина, якщо назовні – пагорб. Точніше визначити стрімкість схилів у градусах допомагає шкала закладання .

Закладанням називають відстань між сусідніми горизонталями.

Шкалу для його визначення розміщують поряд з масштабом. За нею за допомогою циркуля визначають стрімкість схилу або кут нахилу поверхні. Уздовж нижньої основи шкали закладання вказано цифри, що позначають крутизну схилів у градусах. На перпендикулярах до основи відкладено відповідні значення закладання в масштабі карти. Для визначення стрімкості схилу вимірюють циркулем відстань між горизонталями і за шкалою підбирають відповідне цій шкалі закладання.

Такі форми рельєфу, як урвища, яри, кар’єри позначаються особливими умовними знаками.

Урок № 48 6 клас ” Масштаб “

Відношення довжини відрізка на карті (плані) до довжини відповідного відрізка на місцевості, називають масштабом карти(плану).

Масштаб (нім. Maßstab) в перекладі з німецького – «лінійка»

Наприклад, 1:100 000, це означає, що 1 см на карті відповідає 100 000 см або 1 км на місцевості.

З’ясувати:– що таке масштаб;– навчитися розв’язувати задачі, які передбачають використання цього поняття. ЗАВДАННЯ УРОКУ

ПРИГАДАЙ!Виконайте множення:1,5 · 1 000; 3,8 · 10 000; 5,5 · 20 000; 8,7 · 100 000 2. Виконайте ділення:350: 1 000; 940: 10 000; 960: 30 0003. Скільки сантиметрів в 1 км?4. Виразіть у кілометрах:730 000 см; 5 400 000 см; 5. Виразіть в сантиметрах:3 км; 4,5 км; 52 км; 40,2 км.

Відношення довжини відрізка на карті (плані) до довжини відповідного відрізка на місцевості, називають масштабом карти(плану). Масштаб (нім. Maßstab) в перекладі з німецького – «лінійка»Наприклад, 1:100 000, це означає, що 1 см на карті відповідає 100 000 см або 1 км на місцевості.

Існує три види задач на застосування поняття масштабу: Як знайти відстань на місцевості, якщо відома відстань на карті?Як визначити відстань на карті, якщо відома відстань на місцевості?Як визначити масштаб карти, якщо відома відстань на місцевості і довжина відповідного відрізка на карті?

Приклади розв’язування задач. Задача 1.( знаходження відстані на місцевості, якщо відома відстань на карті) Відстань між містами Київ і Харків на карті з масштабом 1:10 000 000 дорівнює 4,5 см. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?Розв’язання Оскільки масштаб карти – 1: 10 000 000, то 1 см на карті відповідає 10 000 000 см = 100 км на місцевості. Нехай відстань на місцевості дорівнює х. запишемо умову задачі схематично: 1 см – 100 км4,5 см – х км Відстань на місцевості прямо пропорційна відстані на карті, отже маємо пропорцію: 1: 4,5 = 100 : х х = 4,5 · 100 х = 450 Відповідь: 450 км.

Задача 2.(знаходження відстані на карті, якщо відома відстань на місцевості) Відстань між двома містами на місцевості дорівнює 650 км. Чому дорівнює відстань між містами на карті, масштаб якої 1: 20 000 000?Розв’язання. Оскільки масштаб карти – 1: 20 000 000, то 1 см на карті відповідає 20 000 000 см = 200 км на місцевості. Нехай відстань на карті дорівнює х. Запишемо умову задачі схематично:1 см – 200 кмх см – 650 км. Відстань на місцевості прямо пропорційна відстані на карті, отже маємо пропорцію:1: х = 200 : 650200·х=650х= 3,25 Відповідь: 3,25 см. Приклади розв’язування задач

Задача 3.( знаходження масштабу карти) Відстань між двома містами на місцевості дорівнює 270 км. Знайдіть масштаб карти, якщо відстань між цими містами на карті дорівнює 4,5 см. Розв’язання Нам треба знайти скільки см на місцевості відповідають 1 см на карті. Нехай відстань на карті дорівнює х. Запишемо умову задачі схематично4,5 см – 270 км1 см – х км4,5 : 1=270 : х4,5·х=270х=270:4,5=60 Перетворимо 60 км в см: 60 км = 6 000 000 см. Отже, 1 см на карті відповідає 6 000 000 см на місцевості. Відповідь: 1: 6 000 000. Приклади розв’язування задач

Запитання до класу: З яким новим поняттям ви познайомились на уроці?Що розуміють під словом масштаб?Масштаб плану 1:200. Що він показує?