Індія обмежує експорт рису, що може призвести до зростання цін на світовому ринку

Індія, як найбільший експортер рису, запровадила додаткові обмеження на його постачання для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Це, ймовірно, призведе до подальшого скорочення світових поставок рису.

Уряд Індії ввів 20% експортне мито на відварений рис з негайним вступом в силу, через що ціни на рис в Азії різко зросли. Крім того, було обмежено близько 80% продажів рису за кордоном.

Зазначається, що цього місяця ціни на рис в Азії злетіли до найвищого рівня майже за 15 років і можуть зрости ще більше, що призведе до збільшення витрат для імпортерів, таких як Філіппіни та деякі африканські країни.

Нещодавні протекціоністські заходи Індії відповідають її агресивним зусиллям, спрямованим на зниження місцевих цін на продовольство напередодні виборів.

За словами президента асоціації експортерів рису Крішна Рао, завдяки цьому кроку внутрішні ціни знизяться, і це допоможе індійському уряду контролювати продовольчу інфляцію

“Рис є основним продуктом харчування приблизно для половини населення світу. Обмеження Індії відбуваються в той час, коли ціни на продукти харчування все ще залишаються високими через війну Росії в Україні, а нестабільна погода в усьому світі загрожує поставкам зернових та олійних культур”, йдеться в повідомленні.

Головні новини

Вісім додатків, які стануть у пригоді українцям під час війни

Навчання із стрільби та самозахисту, перша медична допомога та відстеження ворожих ракет. Які ще військові навички можна отримати через смартфон?

Зірвали розробку українських БМП за два дні до вторгнення. Хто поховав “вітчизняні Bradley”?

Історія проєкту “Вавілон”. Як і через кого Україна втратила можливість створити свою сучасну БМП, яких не вистачає ЗСУ.

Переслідування чи справедливе покарання. У чому ДБР підозрює Мазепу в справі 10-річної давності

За що затриманого бізнесмена Ігоря Мазепу хочуть позбавити волі на 12 років, в чому його звинувачують та до чого тут котеджні містечка. Деталі справи.

Штучний інтелект проти людського невігластва. Що насправді важливо?

Говорячи про майбутнє лідери світу розповідають банальні речі, які вже в минулому. На чому дійсно варто сфокусуватись аби вижити?

почесний професор економіки в Школі бізнесу ім. Стерна при Нью-Йоркському університеті, головний економіст та співзасновник компанії Atlas Capital Team

© 2005-2023, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна” , не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Менше слів, більше Делі: як Індія прагне забрати в Китаю статус “фабрики світу”

Порівняно з іншими світовими гігантами економіка Індії почуває себе напрочуд добре. Останні 20 років вона зростає на 5-8%. Завдяки чому це стало можливим?

У 1950-ті роки американці насміхалися з неякісної японської електроніки, але зараз Японія – одна з передових технологічних країн. У 1990-ті роки світ з презирством дивився на ярлик made in China, а зараз техніка з Китаю є ледь не в кожному домі.

Зараз насміхаються з низькооплачуваних індійських програмістів, після роботи яких код часто треба переписувати. Однак і цей стереотип може відійти в минуле.

В останні роки Індія робить великі кроки для трансформації на потужну промислову державу: гучні космічні програми , відкриття високотехнологічних заводів , запрошення найбільших світових корпорацій та обнадійливі макропрогнози від ключових інвестиційних банків.

Зовнішні фактори грають на її користь. Китай поступово втрачає свою привабливість через конфлікт із США, а отже, гроші тікають до сусідніх країн.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді налаштований стати батьком “індійського економічного дива”, але за перспективами та красивими цифрами ховаються чимало проблем із столітнім корінням.

Усі говорять про Індію

Поки західні країни балансують на межі рецесії, Китай захлинається в боргах , а Росія перебуває під санкціями, економіка Індії почуває себе напрочуд добре. Протягом останніх 20 років вона зростає на 5-8% і, схоже, світові потрясіння не змінили цей тренд.

У другому кварталі ВВП Індії перевищив прогнози і зріс на 7,8%. Хоча світова торгівля гальмує і б’є по індійському експорту, зростання внутрішнього попиту і капітальних державних витрат на тлі парламентських виборів компенсували весь негатив.

Інфляція 7,4% є проблемою, однак центральний банк тримає її під контролем, підвищуючи ключову ставку. Індійський індекс PMI, який відображає бізнес-активність і є ключовим показником динаміки економічного зростання, зараз найвищий серед усіх великих країн. Він становить 60,1, що на десять пунктів більше за Китай, Бразилію та США.

Ключові міжнародні фінансові інституції очікують зростання ВВП Індії у 2023 році на понад 6%. Це найбільший показник серед країн “групи двадцяти” ( G20 ). Таке зростання привертає увагу інвесторів.

Аналітики Morgan Stanley вважають, що індійська економіка недоінвестована, а китайська – перегріта. На їхню думку, до 2027 року Індія пережене Японію та Німеччину, ставши третьою економікою світу. Прем’єр-міністр Моді прагне втілити цей прогноз у життя. Масштаб індійських амбіцій яскраво відображає галузь цивільної авіації.

У червні місцевий авіаперевізник Air India уклав контракти з Boeing та Airbus на купівлю 470 літаків за 70 млрд дол. Це найбільші угоди в історії цивільної авіації. Кількість аеропортів у країні з 2014 року подвоїлася, а в наступні п’ять років зросте ще на 60% до 220 летовищ.

Cвіт прямує до торгової війни, де кожен сам за себе. Кінець епохи глобалізації?

Світовий капітал бачить в Індії потенціал і можливості для заробітку. Західні корпорації готові відкривати в країні високотехнологічні заводи та планувати багатомільярдні інвестиції на десятиліття вперед. Ц е пов’язано не тільки з перспективами індійського ринку та дешевою робочою силою, а й з геополітикою. Річ у тім, що американським та європейським компаніям стає складно вести бізнес у Китаї.

Вашингтон та Пекін щороку обкладають один одного новими санкціями, а корпорації зазнають тиску за роботу в Китаї. Наприклад, у 2021 році американські регулятори погрожували компаніям, які ведуть бізнес у провінції Синьцзян, де утискають права корінного народу уйгурів. Ускладнюється ситуація навколо острова Тайвань , що може посилити ізоляцію Пекіна і вдарити по ланцюгах постачань.

Корпорації зважили ризики і вирішили частково перенести виробничі потужності. Стратегія отримала назву “Китай+1”. Компанії почали розміщувати частину заводів у сусідніх країнах. Індія виявилася одним з найкращих варіантів.

Найбільш показовим прикладом став переїзд компанії Apple. Виробник найпопулярніших у світі смартфонів до 2025 року прагне виробляти в Індії 25% айфонів, хоча раніше їх збирали в Китаї. Це сигнал для інших технологічних гігантів.

Напівпровідникові компанії Microchip , Micron , AMD , Foxconn готуються інвестувати в Індію мільярди доларів для виробництва мікросхем. Це має стати фундаментом індійської екосистеми мікроелектроніки, на який згодом можуть спиратися великі виробники техніки. Таку ж екосистему Китай створював протягом останніх 40 років.

“Його опустили на землю”. Як Джек Ма створив Alibaba і чому посварився з китайським режимом

Південнокорейські гіганти LG та Samsung , американський Google готуються перенести в Індію виробництво своєї флагманської техніки. Amazon планує інвестувати в індійську електронну комерцію та хмарні сховища 19,5 млрд дол.

За останні десять років Індія піднялася з 66-го на 40 місце в рейтингу інноваційних країн від Світової організації інтелектуальної власності. Можливо, це тільки початок.

Чому Індія?

Протягом останнього десятиліття індійська влада працює над залученням інвестицій. У 2014 році країна запустила масштабну цифровізацію державних послуг та прискорила будівництво інфраструктури: доріг, аеропортів та електростанцій. Щороку в Індії з’являються нові залізничні шляхи та десятки тисяч кілометрів нових автомагістралей .

З 2019 року новим виробничим компаніям в Індії дозволено сплачувати 17% податку на прибуток замість 25%. Програма Моді з локалізації виробництва напівпровідників та дисплеїв передбачає виділення 10 млрд дол, які нададуть бізнесу у вигляді субсидій для будівництва заводів.

Окрім пільг від держави, бізнес приваблює місцева демографія. У 2022 році кількість індусів сягнула 1,425 млрд людей – найбільше у світі. До того ж демографічна піраміда Індії виглядає більш “здоровою”, ніж у Китаї та західних країнах.

Середній вік населення в Індії – 27 років. Народжуваність скорочується, але поступово. Це означає, що в найближчі десятиліття країна не відчуватиме дефіциту робочих рук і не витрачатиме багато коштів на утримання дітей та пенсіонерів. Для порівняння: у Німеччині середній вік становить 45 років, у Китаї – 39 років.

В індійських містах проживають лише 35% населення. Це відносно низький рівень порівняно з Китаєм, де урбанізація сягає 65%. Це означає, що багато людей можуть переїхати до міст, стати рушійною силою для нових великих підприємств, більше заробляти і споживати більше товарів.

Стерти штамп “Зроблено в Китаї”. Як Україні стати на хвилю реіндустріалізації з США та ЄС

Індія залишається бідною країною, вона посідає лише 139 місце у світі за рівнем валового доходу на душу населення. Місцеві компанії витрачають мало на оплату праці і це теж важлива конкурентна перевага. До того ж 200 млн індусів знають англійську мову, що спрощує їхнє навчання.

Приваблює інвесторів і корислива поведінка Індії на політичній арені. Країна не обрала жоден бік у протистоянні НАТО з РФ та Китаєм. Моді вдається балансувати таким чином, щоб усі були зацікавлені підтримувати з ним хороші стосунки.

Індія купує дешеву російську нафту і при цьому диктує Путіну свої умови розрахунків за неї. Контрактує передову російську зброю і не зважає на тиск Вашингтона. Підтримує західне “озеленення” енергетики, але робить це на своїх умовах і продовжує будувати вугільні електростанції .

Індія стоїть на початку вибухового циклу зростання економіки, а у 2075 році за рівнем ВВП випередить Сполучені Штати, вважають аналітики інвестиційного банку Goldman Sachs . Однак це погляд оптиміста. Самої лише інфраструктури, демографії та хитрої зовнішньої політики замало, щоб досягти цієї мети. Індії доведеться подолати немало економічних хвороб, щоб закарбувати цей результат і стати кращою за своїх азійських конкурентів.

Випробування попереду

Навіть в умовах торговельної війни із США Китай залишається комфортнішим місцем для бізнесу, ніж Індія. Пекін десятиліттями будував технологічні ланцюги, щоб виробник техніки міг знайти в країні більшу частину компонентів, а також отримати доступ до водо- та електропостачання. Тож усі інфраструктурні випробування Індії ще попереду.

Інвестори часто нарікають на повільну індійську бюрократію, тоді як у Китаї вона більш гнучка. The Economist пише , що в Індії важко придбати землю, а в судах вищих інстанцій перебувають 6 млн нерозглянутих справ. У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business за 2020 рік Індія посідає 62 сходинку. Це значний прогрес порівняно із 130-ю сходинкою у 2016 році, але гірше, ніж у Таїланда (21 місце), Малайзії (12) та Китаї (31).

Гроші звалилися на Індію неочікувано і державний апарат не встигає переварювати нові виклики. Хаос в управлінні чудово ілюструє місто-мільйонник Гургаон, де розташовані офіси багатьох іноземних компаній. У місті охороною правопорядку, водо- та електропостачанням хаотично займаються приватні фірми, а близько третини мешканців позбавлені будь-яких благ цивілізації.

Росія втратила “Луну-25”, Індія успішно завершила місію. Чому країни поновили гонку за ресурси Місяця?

Нерівність – ще одна перепона для збагачення Індії. Країна давно не поділена на касти на рівні закону, однак на рівні соціуму нерівність залишається. За даними Oxfam , 10% населення володіють 77% національного багатства. Це заважає ефективній урбанізації: частина людей у містах живуть у гетто, не можуть отримати освіту чи знайти високооплачувану роботу. Як у таких умовах має утворитися індійський середній клас – велике питання.

Діти з малозабезпечених сімей навчаються, сидячи на килимках на землі, в імпровізованому класі, облаштованому на будівельному майданчику, 9 грудня 2020 року, Нью-Делі, Індія

Зрештою, Індія досі ревниво ставиться до імпорту товарів та компонентів, підвищуючи митні тарифи і змушуючи все виробляти всередині країни. Таку політику Моді часто оцінюють як провальну, адже це б’є по технологічному виробництву з високою доданою вартістю, для якого потрібен імпорт компонентів з усього світу.

Економічне диво – це боротьба з давніми хворобами, непопулярні рішення та баланс між елітами. Якщо Індії і судилося стати новим “азійським тигром”, то зараз вона більше схожа на кошеня, яке, щоправда, починає кусатися.

Метали, напівпровідники та Індія. Куди інвестувати у 2022 році

У 2021 році світова економіка відновлювалася та адаптувалася до нових реалій.

Одні сфери, на зразок авіаперевізників, приходили до тями повільно. Технологічні компанії навпаки – демонстрували високі темпи зростання.

Як і раніше, добре себе почувають компанії зі списку Nasdaq 100, FAANG (Facebook, Amazon, Apple, Netflix, Google), розробники вакцин, IT та e-commerce.

Від них, з одного боку, залежить повернення до звичного способу життя, з іншого – перехід на новий рівень економічної еволюції.

У 2022 році вони продовжать давати не найвищі, але стабільні дивіденди. Проте додалося ще кілька цікавих пунктів для інвестування. Про них і розповім.

Метали технологічної ери

Хоча золото залишається королем металів, розповім про ті, які за останні роки стали новою коштовністю. Це літій, алюміній та магній.

Карбонат літію – найдешевший і найпростіший матеріал для виробництва Li-ion-акумуляторів. Ціни на з’єднання літію б’ють рекорди і продовжують зростати. Виробникам батарей для техніки та автомобілів потрібно дедалі більше сировини.

У 2021 році світова промисловість використала 430 тис тонн карбонату літію. За прогнозами, до 2030 року ця цифра зросте до 1,8 млн тонн. Видобуток літію – складний та довгий процес. Цим пояснюються його дефіцит та зростання цін.

Недавно аналітики консалтингової компанії Evercore заявили про настання “літієвого десятиліття” і порадили інвестувати в цей метал.

Заробити та вберегтися від інфляції: куди вкладати кошти в 2022-му

Ціни на алюміній та магній теж стрибнули вгору. Найбільше – через ситуацію в Китаї. Виробництво обох металів вимагає величезних витрат електрики, а після повені в провінції Шеньсі в країні посилилася енергетична криза.

Крім того, перед зимовою Олімпіадою-2022 Пекін посилив боротьбу з шкідливими викидами, встановивши квоти для промисловості та обмеживши виробництво.

Через це алюміній показав 13-річний максимум, стрибнувши з 2 тис дол за тонну в січні до 3 160 дол за тонну в жовтні. Wood Mackenzie повідомляє, що ситуація в Піднебесній спричинила скорочення річного виробництва алюмінію на 7%.

Імпорт металу до Китаю зростає, як і потреба в ньому в усьому світі. Statista прогнозує, що ринок алюмінію зростатиме на 2,6% на рік і до 2029 року сягне 78,4 млн тонн. Goldman Sachs стверджує, що до 2023 року ціна алюмінію зросте до 3 250 дол за тонну, а до 2025 року – до 3 500 дол за тонну.

Дефіцит магнію, 87% якого теж виробляє Китай, веде до кризи в автомобільній промисловості. Метал необхідний для отримання легких і надлегких сплавів.

Донедавна в Шеньсі виплавляли 60% всього магнію країни. У вересні 35 з 50 заводів у провінції закрили. Не дивно, що з 2 тис дол за тонну метал подорожчав до 10 тис дол. Європейська асоціація автовиробників забила на сполох.

Поки що катастрофи не сталося. Китайські заводи відновили виробництво в жовтні, і ціна магнію знизилася до 5 500 дол за тонну. Уоррен Баффет порадив би негайно інвестувати в сектор. Тим більше, що, за прогнозами CRU Group, через домінування Китаю в сегменті дефіцит магнію збережеться.

Напівпровідники

У 2020 році капіталізація напівпровідникового сегменту становила 426 млрд дол, а до 2028 року збільшиться до 803 млрд дол. Головний фактор зростання – величезний попит на мікрочипи, в основі яких – напівпровідники.

Задовольнити попит поки що не виходить: то автомобільний сектор, то виробники ігрової та побутової техніки скаржаться на збої в постачанні та випуску.

Майже все пов’язане з напівпровідниками приносить прибуток. Винятком є Intel, яка після зміни керівництва тимчасово випала з гонитви щодо розробки мікропроцесорів і застрягла у 10-нанометровій технології. До того ж Apple переводить свої настільні комп’ютери та ноутбуки з чипів Intel на власні розробки.

AMD, наприклад, уже працює за 7-нанометровою технологією. Акції AMD розпочали 2021 рік на позначці 92 дол та зросли до 157 дол. Їхніми чипами комплектуються автомобілі Tesla та Sony PlayStation. Вони використовуються для обслуговування сервісів Microsoft Azure, Google Cloud та Meta Oculus.

Intel не здається. Як повідомила Nikkei Asian Review, до кінця 2022 року компанія може зробити крок у 3-нанометрову епоху в співпраці з найбільшим тайванським виробником TSMC. Щоправда, одночасно з нею це збирається зробити Apple.

Компанії з малою капіталізацією

Логіка проста: великій компанії складніше розвиватися, і дивіденди при довгострокових інвестиціях у великий бізнес будуть меншими, ніж якщо ви вкладетеся в невелику, але перспективну фірму.

Дослідження Stocks, Bonds, Bills and Inflation 2021 каже: вклавши у 1926 році в компанію з великою капіталізацією та реінвестуючи всі дивіденди до кінця 2020 року, ви б заробили 10% річних. Кожен вкладений тоді долар приніс би 11 тис дол.

Якщо ж за тих же умов ви б інвестували в компанію з малою капіталізацією, то кожен долар перетворився би на 42 тис дол. Для порівняння: корпоративні облігації дали б лише 300 дол. Усі цифри – без урахування інфляції.

Повертаючись у наші реалії, згадаємо: у лютому 2020 року акції багатьох технологічних компаній різко пішли вниз, а вже за місяць почали зростати.

Залишок 2020 року та весь 2021 рік топові позиції Nasdaq росли, як на дріжджах. Так, акції Alphabet з початку квітня 2020 року зросли з 1 100 дол до 2 900 дол.

Більшість інвесторів ще вкладають у великі компанії, але незабаром перемкнуться на інші індекси. За найпривабливішими компаніями з малою капіталізацією стежать кілька індексів, головні з яких – S&P SmallCap 600 та Russell 2000.

На початку листопада обидва індекси піднялися до рекордних максимумів і, швидше за все, зростатимуть далі, тому що через шалений попит на акції великих проєктів залишилися без уваги. Вони, як і раніше, дешеві на перегрітому ринку. За прогнозами, саме цей сектор зростатиме в міру відновлення економіки США.

Індія

Схоже, що 2022 року інтерес міжнародних інвестиційних компаній буде прикутий до Індії. У Morgan Stanley прогнозують високі темпи відновлення індійської економіки та 7-відсоткове зростання ВВП протягом наступних чотирьох років.

По-перше, індійські фондові ринки протягом останніх півтора року демонструють вищі показники, ніж в інших країнах, що розвиваються. Morgan Stanley вважає, що після залучення Індії до глобальних індексів облігацій Бомбейська фондова біржа почне зростати ще швидше. Ці темпи досягнуть 16% до грудня 2022 року.

По-друге, поки в інших юрисдикціях, на кшталт США та Китаю, обговорюється тема підвищення корпоративних податків, індійський уряд стурбований зростанням ВВП і вживає заходи, що стимулюють корпоративний прибуток.

По-третє, пандемія позитивно вплинула на експортний потенціал країни, зокрема, на ринок аутсорсингу програмних послуг.

Біткоїн

Укладачі тлумачного словника англійської мови Collins English Dictionary, який видає одна з найбільших у світі компаній Harper Collins Publishers, назвали NFT словом 2021 року. Блокчейн з нами надовго. Як і найвідоміший його проєкт біткоїн, який у топі ще й тому, що він перший, а решта крипти з’явилася пізніше.

Тобто ви можете інвестувати в сучасні гіперкари, та найдорожчою машиною залишиться Ferrari 1963 року, вартість якої у 2020 році зросла до 70 млн дол.

Попри критику, біткоїн дорожчає. Досягнувши капіталізації 1 трлн дол, він входить до сімки найдорожчих проєктів, пропустивши вперед лише монстрів – Apple, Microsoft, Alphabet, Saudi Aramco, Amazon і Tesla. За 2021 рік курс виріс на 50%.

Звичайно, біткоїн має проблеми. По-перше, це не найбільш передовий за кодом протокол. По-друге, біткоїн, як і раніше, існує в реальності, паралельній сучасній фінансовій системі, і ця ситуація змінюється дуже повільно. По-третє, він залишається високоризиковим активом.

Проте топові криптоактиви поступово перебирають на себе роль альтернативного засобу накопичення. Серед власників біткоїна – засновник Tesla Ілон Маск, засновник PayPal Пітер Тіль, інвестиційний банк Morgan Stanley, журнал Time.

Моє застереження залишається стабільним: вкладати стільки, скільки не шкода втратити. Не займатися синхронними стрибками з різкими коливаннями ринку, а бути готовим до довгої гри та періодичного прощання зі шматком нервів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.