Коти

Улюблені багатьма домашні тварини – коти, часто бувають дуже злісними шкідниками. Зіпсовані вхідні двері, квіти у горщиках, меблі, одяг, килими та взуття, газон, кути будинків, сходова клітка – це тільки частина, того що можуть накоїти коти. Сусідські або бродячі тварини можуть дряпатися та кусатися.

Вибираючи засіб для боротьби з цими шкідниками важливо, розв’язуючи проблему, не нашкодити самим тваринам. Тому одним з кращих засобів є ультразвукові відлякувачі тварин. Встановлюються або підвішуються прилади на необхідній висоті та напрямку на будинках, на парканах, на газонах, а також інших зручних місцях. Відлякувач котів, також може захистити територію й від інших тварин, в тому числі й бездомних собак. Вибирають прилад виходячи з площі та типу ділянки.

Для боротьби з котами так само добре використовувати біопорошок або спрей, що відлякує котів. Такі засоби абсолютно безпечні для тварин та можуть бути використані для того, щоб відучити домашнього кота справляти потребу в недозволеному місці.

Ще одним варіантом боротьби з котами є шипи. Вони являють собою довгу рейку з термостійкого пластику, на яку нанесені шипи висотою від 2 см. Шипи можуть стати непереборною перешкодою для тварини, яка любить гуляти по дахах, карнизах, підвіконнях, фасадах та кондиціонерах. На рейці є спеціальні насічки, за допомогою яких можна змінювати форму та довжину конструкції.

Пугач – красивий нічний птах

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Пугачі є близькими родичами сов. Хоча навіть не так, вони по зоологічній класифікації відносяться до сімейства совиних, підродини справжніх сов і роду власне пугачів, можна сказати, що пугачі це найбільші представники сімейства совиних, а пугач звичайний в свою чергу найбільший з пугачів і сов. Його зріст досягає 75 см в довжину, а вага в середньому має близько 4 кг. А ось пугач Фрейзера – це найменший пугач, який має всього до 44 см довжини і не важче 815 грам. Цікавий факт: серед пугачів, подібно до багатьох комах є статевий диморфізм – самиці більші та важчі, ніж самці. Статура пугачів щільна та кремезна, форма тіла бочкоподібна, вважають, що вона така внаслідок густого і пухкого оперення, яким володіють пугачі. Ноги пугача короткі, але сильні, з довгими і чіпкими кігтями чорного кольору, що служать для захоплення потенційної здобичі. Крила пугача потужні, довгі, їх господарі відмінні літуни. Розмах крил пугача становить 1,8-1,9 м. Голова пугача досить велика, широка, має округлу форму, до того ж володіє додатковими пучками пір’я, саме вони й утворюють що називається «фірмові» вуха пугача. Дзьоб пугача, як правило, короткий і сильний, чорного кольору, на його кінчику є спеціальний гачок, за допомогою якого птах видає особливі клацаючі звуки. Оперення пугача густе та пишне. Зазвичай пугачі мають іржаво-коричневий або темно-сірий окрас. Голова ж і груди часто прикрашені темними плямами каплевидної форми. Очі пугача дуже великі (можна навіть сказати – величезні), зазвичай жовтого, яскраво-оранжевого або червоного кольору. Самі очі у цих птахів добре розвинені, притому пугачі прекрасно бачать з більшої відстані, однакового добре, як вночі, так і вдень. От тільки вони зовсім не розрізняють кольори, зір пугачів чорно-білий. Крім хорошого зору, пугачі володіють ще більш прекрасним, гострим слухом, що має своєрідний акустичний фільтр, який дозволять птаху фільтрувати лише потрібні звуки. Цікавий факт: особлива анатомічна будова голови пугача дозволяє йому абсолютно спокійно крутити головою на всі 200 градусів без остраху скрутити собі шию.

Голос пугача

Тривалість життя

Життя пугача в дикій природі зазвичай триває близько 20 років, а ось в неволі ці птахи бувало, що доживали навіть до 68 років!

Відміність від пугача

• Пугачі більш крупніше і масивніше сов, наприклад, вага середнього пугача становить 4 кг, вага ж середньої сови в два рази менше – 2 кг.
• Пугачів можна відрізнити по характерним «фірмовим вушкам» зростаючим на голові з пір’я, у сов же голова абсолютно рівна.
• Гастрономічні уподобання сов і пугачів різняться, якщо сови полюбляють ласувати різними дрібними гризунами, то пугачі люблять полювати на більшу дичину.

Відміність від сича

• Сич, по суті, є ще більш дрібною совою і тому відрізнити його від пугача простіше простого, сич маленький, пугач великий.
• Сич так само як і сова не має характерних пір’яних вушок.
• Багато сичів відрізняються від своїх родичів сов та пугачів тим, що на відміну від тих ведуть денний спосіб життя.

Місцепроживання

Де мешкає пугач? Ареал проживання пугачів досить широкий, водяться вони в більшості країн Євразії, Африці, Північній і Південній Америці. Зазвичай селяться вони в лісовій і гористій місцевості.

Спосіб життя

Практично всі пугачі, за винятком північних, є осілими птахами. Північні пугачі в зимовий період здійснюють перельоти на південь, у пошуках їжі.

Полювання

Як полюють пугачі? Пугач чудові мисливці, до того ж на відміну від тих же сов, вони здатні однаково успішно полювати і вдень і вночі. Зазвичай процес полювання у пугачів відбувається так: здійснюючи короткі перельоти, вони виглядають потенційну здобич і коли така, на своє горе потрапляє пугачу на очі, той стрімко кидається на жертву, встромляє в її тіло свої гострі кігті.

Цікавий факт: під час полювання за рибою пугачі навіть можуть пікірувати в воду, пірнаючи на деякий час.

Дрібну здобич, польових мишей, лемінгів, інших гризунів, пугач, як правило, ковтає цілком, а ось більш крупну дичину спершу розриває на частини своїми кігтями.

Харчування

Чим харчується пугач? Раціон харчування пугача багато в чому залежить від його виду, так є рибні пугачі, які успішно полюють на рибу, крабів. Говорячи ж про харчовий раціон пугача звичайного, то він досить різноманітний і включає в себе гризунів, зайців, білок, бабаків, змій, ящірок, навіть черепах. Великий звичайний пугач цілком може нападати на таку велику живність як козулі, кабани, олені, борсуки, гірські козли

Вороги

В природних умовах у дорослого пугача практично немає ворогів. Але найголовнішим ворогом цих красивих птахів (втім, як і багатьох інших тварин) є, звичайно ж, людина. Багато пугачів гинуть від куль мисливців-браконьєрів, які спеціально відстрілюють їх з метою видобутку пер, кігтів і внутрішніх органів.

Види, фото та назви

Далі опишемо найцікавіші на наш погляд види пугачів.

Біла сова

Спершу біла сова була виділена вченими в окремий вид, але пізніше орнітологи, порадившись, вирішили віднести білу сову до роду пугачів. Полярна сова – найбільший представник совиних, що населяє тундру, вона досягає 70 см в довжину і до 3 кг ваги. Біле забарвлення цих птахів робить їх практично непомітним на тлі північного зимового пейзажу. Основною їжею білої сови є лемінги, ці пухнасті пілігрими, і багато в чому з їх знаменитими міграціями пов’язаний образ життя, в тому числі, білої сови. А саме, в ті роки, коли багато лемінгів гинуть через міграції, білі сови також припиняють розмножуватися через відсутність кормової бази.

Рибний пугач

Інша його назва – далекосхідний рибний пугач, позначає ареал проживання цього птаха. Рибний пугач також один з найбільших представників сімейства сов і пугачів, має 70 см у довжину і важить близько 4 кг. Основною його їжею є риба та інші морепродукти. Гнізда цих пугачів зазвичай розміщуються у дуплах старих дерев недалеко від води.

Пугач звичайний

Це ще один великий представник царства пугачів, що мешкає по широкому географічному ареалі від Європи до Китаю. Селиться пугач звичайний, як правило, в лісах, однак може жити в пустелі, в горах. Має безліч об’єктів для полювання, за підрахунками зоологів він живиться лише 300 видами птахів і близько 130 видами гризунів, загалом, з гастрономічним різноманітністю у цих пугачів все в порядку.

Бенгальський пугач

Бенгальський пугач середнього розміру, довжина його тіла в середньому становить 50-56 см, а вага – 1,1 кг. Відмітною його особливістю є світле забарвлення оперення жовто-коричневого кольору. Мешкає в таких азіатських країнах як Індія, Пакистан, Непал, Бірма, знаходиться під охороною індійської влади.

Віргінський пугач

Цей вид пугача, що мешкає в Америці, вперше був виявлений білими колоністами на території сучасного штату Вірджинія, США, за що і отримав свою назву. Своїми розмірами буквально трохи поступається європейському пугачу звичайному – його довжина сягає 63,5 см. І це найбільший пугач на американському континенті. Також відрізняється різноманітним забарвленням оперення, він може бути іржаво-коричневим, чорним, білим, сірим. Раціон харчування і спосіб життя віргінського пугача вельми схожий з такими ж у європейських родичів.

Африканський пугач

Також відомий як плямистий пугач. Є навпаки, дуже дрібним представником царства пугачів, виростає у довжину всього до 45 см. Оперення цього пугача червоно-коричневого кольору з хаотично розкиданими по всьому тілу білими плямами. Живе, як це випливає з його назви, на Африканському континенті, в Північній Африці, але зустрічається також і на Аравійському півострові. В силу маленького розміру основним раціоном харчування цього пугача є різні великі комахи.

Сірий пугач

Також відомий як абиссинський пугач. Раніше вони вважалися підвидом пугача африканського, але пізніше орнітологи виділили їх в окремий вид. Мають світло-коричневе або димчасте забарвлення з темними плямами на грудях. Мешкають в Африці, на південь від посушливої пустелі Сахари.

Непальський пугач

Розмноження

Статева зрілість у пугачів досягається на другий-третій рік життя. І пугачі є моногамними птахам, створюють міцні сім’ї, які і по завершенні шлюбного періоду не розпадаються, «закохана» пара пугачів і далі продовжує жити та полювати разом.

Шлюбний ритуал пугачів починається з пошуку партнера, самка, як правило, закликає самця спеціальним уханням. Потім відбувається ритуальне годування і цілування один одного дзьобами (зрозуміло «цілування» у пугачів може бути іншим, ніж наше розуміння цього дійства).

Потім пугачі влаштовують гнізда в дуплах дерев, вони можуть займати і чужі гнізда, це в залежності від виду. Через деякий час самка починає відкладати яйця, робить вона це з інтервалом в один-два дні. Зазвичай повна кладка яєць пугача становить 4-5 яєць.

Яйця пугача круглої форми і покриті шорсткою шкаралупою. Висиджуванням яєць займається виключно самка, в той час як самець займається видобутком їжі для своєї родини. Через 32-35 днів з яєць на світ вилуплюються маленькі пташенята. Маленькі пугачі народжуються сліпими і прозрівають тільки на четвертий день життя.

Перші дні життя маленькі пугачі перебувають під піклуванням і охороною матері, яка годує і оберігає своїх дитинчат. Через 5-7 тижнів пташенята пугача вже здатні робити коротенькі перельоти, на 8-й тиждень вже можуть впевнено літати на короткі дистанції, а ще через місяць стають готовими до дорослого і самостійного життя.

Утримання в домашніх умовах

Тримати пугача в домашніх умовах справа дуже не проста і чи взагалі можлива, цьому птаху потрібен простір і в клітці він просто зачахне.

Цікаві факти

• Пугачі, як і сови – розумні птахи (недарма ж сова була уособленням мудрості ще у стародавніх греків), про їх високий інтелект кажуть деякі звички цих птахів. Наприклад, якщо гнізду пугача загрожує небезпека, той кружляє навколо, широко розкривши крила, щоб, таким чином, здатися більше і страшніше своєму ворогові.
• З давніх часів пугачі оточені різними недобрими людськими забобонами. Так, наприклад, вважалося, що пугач, який сидить на даху будинку, передвіщає швидку смерть кого-небудь з домочадців. З цієї ж причини кістки і череп пугача різні як-би чаклуни використовували для магічних ритуалів.
• За підрахунками вчених пугач здатний поухати більше 100 разів за ніч.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.