Тепличний бізнес в Україні: чи є шанс вистояти?

В Україні для опалення теплиць, можливо, почнуть активніше переробляти відходи сільського господарства.

Рекомендуємо

«Стоп пластик»: як розпочалася нова ера біопакування по-українськи

Заручники газу: як перевести елеватори на альтернативні енергоносії?

Великі тепличні комбінати, які працюють на газу, на межі закриття. А чимало маленьких тепличних бізнесів в Україні «погоду» не роблять. На порозі – ще більша навала іноземних овочів та фруктів. Чи вистоять в цьому протистоянні українські тепличні господарства?

«Після підписання угоди між Україною і Туреччиною про зону вільної торгівлі інтервенція турецької продукції в нашу країну стане ще більшою. Мова йде про 10 млрд доларів імпорту — в основному це овочі і фрукти. У нас і зараз багато турецької продукції, — розповів „Агравері“ Іван Стефанишин, радник директора ОРСП „Шувар“ з питань АПК. — На ринку „Шувар“ тепличних вітчизняних овочів та фруктів — мізер, але таке співвідношення імпорту і вирощеного в країні стосується не тільки цієї продукції. В тепличному секторі взагалі переважає імпорт, на який витрачається 800−900 мільйонів доларів щорыно. На жаль, обсяги імпорту, як і ціни на продукцію, зростатимуть».

Яким буде новий сезон для українських тепличників, якщо вартість енергоносіїв може сягати 60% собівартості їх продукції?

«Якщо ми забажаємо поставити свою ціну на тепличні огірки і томати — Туреччина не дасть нам цього зробити. Її дешева продукція спонукає українських тепличників до закриття бізнесів, — розповідає Валерій Ревенко, директор ТЗОВ „СОТЕКО“ — одного з потужних тепличних комбінатів Львівщини. — Якщо в Україні буде продаватися, наприклад, вітчизняний огірок за ціною 60−70 грн/кг, а турецький завезуть по 30 грн/кг, що треба зробити аби вижити у власній країні? Впровадити мито на ввезення продукції. Є ще одна проблема: не всі турецькі врожаї надходять в Україну легально».

Зараз Асоціація «Теплиці України» працює над підготовкою проекту щодо обмеження доступу турецької продукції на український ринок, але ця справа може затягнутися і на рік. Як підкреслює експерт, щоб врятувати вітчизняний тепличний бізнес — треба виставляти законодавчі бар’єри, необхідні субсидії, дотації. Добрива, енергоносії – це дуже великі затрати.

«Захисту потребує все сільське господарство України — інакше ми будемо їсти все „не наше“, і якість завезеної продукції, м’яко кажучи, буде не найкращою, — каже Валерій Ревенко. — Тепличники України можуть забезпечити країну необхідним об’ємом продукції і навіть експортувати врожаї. Наприклад, на Тернопіллі в закритому ґрунті вирощують 10 гектарів перцю, який дає фору імпортним аналогам!»

Як наголошує експерт, імпорт доцільний тоді, коли в Україні продукція не вирощується: з листопада — максимум до січня. Вже в лютому і березні починається сезон українських тепличних огірків, з квітня — вітчизняних томатів. Отже при бажанні наша країна могла б взагалі обходитися без імпорту.

Але що маємо по факту? Наприклад, Калиновський комбінат «Тепличний», який має 48 гектарів теплиць недалеко від Києва, — на межі закриття, тому що повністю працює на газу. У кого є альтернатива «блакитному паливу» — вугілля, пелети, тріска, лушпиння — ще якось виживають.

«Зараз дуже напружена ситуація — треба пережити зиму, але це дуже складно, — каже Іван Стефанишин. — Я не бачу перспектив для тепличних господарств, які працюють на газу. Переходити на альтернативні види пального теж проблема, тому що і на них ціни зросли автоматично. Треба розібратися, на якій підставі, чому так сталося? Наприклад, лісівники підняли ціни на деревину втричі!»

Кількість скляних теплиць скорочується, плівкових — зростає

ТЗОВ «СОТЕКО» працює сьогодні і на газу, і на вугіллі. Спочатку скляні теплиці господарства (площею майже 7 гектарів), де вирощують огірки, помідори і печериці, повністю опалювали газом, але дорогий ресурс змусив частково перейти на вугілля.

Встановлювати сонячні батареї на комбінаті не ризикнули — їх окупність мінімум 10−12 років, занадто довго. Колись альтернативою вважали когенератори, які при спаленні газу виробляють електроенергію і тепло. Але в даних умовах якщо спалити дорогий газ — вартість електрики буде такою самою як отримана від ТЕЦ.

Для зменшення витрат підприємства та більшої енергонезалежності у тепличному комбінаті „СОТЕКО“ встановлено 5 вугільних котлів та устаткування для подачі зрідженого вуглекислого газу . фото: present5.com

До речі, займатися світлокультурою (вирощуванням рослин повністю або частково при штучному освітленні) українські фермери бояться. В Україні таких новаторів мало, оскільки світлокультура не вигідна. Наприклад, якщо виростити при світлокультурі огірок, який буде коштувати 50 грн/кг, а на український ринок завезуть турецький по 25 грн/кг, хто виграє?

В Україні скорочується кількість скляних теплиць, а кількість плівкових зростає. Скляну теплицю утримувати важче, її будівництво — дороге задоволення. Якщо раніше теплиця на три гектари, спроектована голландцями, окупалась за 5−7 років, то тепер, при сучасних цінах на матеріали — за 15−20 років. Зокрема в минулому році втричі подорожчав метал, з якого роблять стовпи для теплиць — і скляних, і плівкових.

«Я працюю в тепличній галузі з 2004 року — тоді в Україні було 650 гектарів скляних теплиць, — розповідає Валерій Ревенко. — В 2014-му країна залишилася без 100−150 гектарів теплиць, розташованих в Криму і на Сході України. Деякі тепличні комбінати позакривалися, оскільки були збитковими. Зараз в Україні залишилося до 200 гектарів скляних теплиць — і більше не буде.

Проте в Україні багато фермерських теплиць під плівкою: у когось — тисяча квадратів, у когось — 10, 20 соток. Думаю, їх загальна площа близько 15 тисяч гектарів. Плівкова теплиця може окупити себе за один-два роки — в залежності від конструкції, плівки, умов клімату тощо. До речі, під плівкою отримується не найвища якість продукції, але покупець не розрізнить, в яких умовах вирощені культури — під склом чи плівкою: настільки еволюціонувала селекція рослин.

Зараз господарі ставлять теплиці з дерев’яного бруса — будують конструкції років на п’ять: натягають плівку, роблять мінімальний полив — набурили свердловин, за воду не платять. Затрати — мінімальні, врожайність вдвічі менша, ніж у нас, але господарям вистачає. Втім, наш тепличний комбінат платить за воду, лабораторні аналізи, державні збори — дрібні виробники не платять нічого. І свій труд не цінують”.

Акумуляція тепла — як в голландських теплицях п’ятого покоління

Чимало тепличних бізнесів в Україні на межі банкрутств, а Віталій Шакало — фермер з Херсонщини, вирішив повернутися в тепличну справу, яку називає ризикованою.

«Мої попередні теплиці були не дуже вигідні, примітивні. Але я завжди прокручував в голові проект енергоефективної теплиці, робив креслення. І коли заробив кошти, почав будувати власну енергоефективну плівкову теплицю площею 0,25 га, її розмір — 50×50 метрів, — розповів „Агравері“ Віталий Шакало, голова ФК „Шафран Любимовський“. — В теплицях втрачається тепло через щілини на вході, втрати залежать від площі плівки, є бокове промерзання. Але якщо в примітивних теплицях площею 0,25 га промерзає майже чверть площі, то у вдосконаленій — всього 0,03 сотки».

Зараз фермер ставить котельню для різних форм твердого палива, почав монтувати ефективну систему акумуляції тепла — аби зекономити на опаленні теплиці. Ідея модернізації проста: вентилятори заганяють гаряче повітря під землю на глибину у півметра. Це тепло не виходить з теплиці через плівку, а залишається в землі.

«Такий підхід варто впроваджувати лише в невеликих теплицях. Чимось схожа технологія акумуляції тепла є в голландських теплицях п’ятого покоління. Але різниця в тому, що голландці гаряче повітря з-під стелі розганяють по теплиці і гріють рослини, а у нас залишки цього повітря спрямовуються під землю», — пояснює фермер, який планує оцінити ефективність такої модернізації через місяць-півтора.

Деякі господарства починають сезон пізніше

На Херсонщині тепліше, ніж в інших регіонах України. Клімат змінюється, але все ж таки південь України — це не Туреччина, де обігрів теплиць мінімальний або його зовсім немає. На Херсонщині зими бувають з «сюрпризами». Наприклад, минулої зими тут зафіксували 18 градусів морозу, а в квітні 2021-го вдарили приморозки до -4.

Цьогоріч не дуже холодно: в неопалюваних теплицях шпинат, петрушка і салати не померзли. Деякі господарі вже висадили розсаду в неопалюваних теплицях і розраховують на врожаї в березні-квітні.

«Я спілкувався з п’ятьма великими фермерами і багатьма дрібними, які вирощують на Херсонщині зелень, огірки — зараз вони сумніваються: чи варто запускати опалення в своїх теплицях? Можливо, треба зачекати місяць і висаджувати рослини в неопалюваних теплицях. А розсаду виростять при опаленні», — розповідає Віталій Шакало.

З усіх знайомих тепличників фермер знає лише одного виробника, який опалює свої теплиці газом — культивує розсаду, це набагато вигідніше ніж вирощувати овочі і зелень на продаж. Здебільшого на Херсонщині теплиці опалюють дровами, вугіллям та пелетами.

Спочатку для пелетів брали соняшник, тирсу на пилорамах — коштувало це біопаливо до тисячі гривень за тонну, але у людей не було тоді пелетних котлів. Сьогодні на цей вид обігріву переходять тепличні комплекси, школи, дитячі садки, різні організації і вартість пелетів злетіла вп’ятеро.

«В тих регіонах, де є великі площі під зерновими, тепличників може врятувати… солома. Наприклад, на Київщині, Житомирщині є проблема зі спалюванням соломи на полях, але її можна було б переробляти на паливні пелети, — каже Віталій Шакало. — На Херсонщині виходить невелика кількість соломи з гектару, оскільки ячмінь, пшениця виростає до 30−50 см, а в центральній Україні – від 80 см і вище.

Наприклад, велику кількість органічних решток залишає після себе амарант, цю культуру теж можна використовувати для виробництва пелет. Як і стерню кукурудзи, соняшника. Також на біопаливо доцільно переробляти сухе опале листя. Звичайно, на виготовлення пелетів також потрібна електроенергія. Але якщо люди будуть шукати альтернативу, почнуть більше переробляти відходи сільського господарства — може і знайдеться вихід зі складного становища”.

Накрутки ритейлу і демпінг домашніх господарств

«В своїх теплицях ми зараз вирощуємо огірки, але не знаю чи будемо засівати другу чергу. Подивимося що відбуватиметься на ринку: все дуже дорого», — каже Валерій Ревенко. Ціни на добрива піднялися майже вдвічі. Деякі позиції, необхідні для вирощування овочів, зросли втричі. Наприклад, ціна селітри взагалі підскочила в чотири- п’ять разів. Отже не дивно, що частина тепличників поставить бізнес на паузу.

«Є планка економічної доцільності виробництва. Треба допомагати тим тепличникам, які мають певний рівень ефективності, — каже Іван Стефанишин. — На жаль, в нашій країні виробникам допомагають епізодично: якусь «діру» залатали, в іншому боці «вилізло». Але для споживачів не робиться нічого! Хоча в Європі на першому місці стоїть не виробник, а споживач. Там все роблять для того аби у людей було менше стресів від підвищення цін.

А в Україні чомусь звикли констатувати, що ціни знову піднялися. Але треба говорити про інше — як не допустити їх зростання. Наприклад, поляки зараз обнулять ПДВ на продукти харчування — в торгівлі, не на виробництві. Якщо зробити таким чином — є шанс знизити ціни.

До речі, в Польщі – дуже сильні асоціації, які об’єднують виробників певних видів продукції. В Україні асоціацій — купа, але їх голови тільки заявляють про проблеми в галузі. Чи пішли сьогодні тепличники до уряду на переговори? Наприклад, цукровики пішли — бо це потужні підприємства”.

Тож споживачі-патріоти зможуть пошукати соковиту і смачну продукцію українських тепличників на ринках, а великі супермаркети, вірогідно, торгуватимуть імпортом: ритейлу вигідніше отримувати великі партії товару, без зайвого клопоту.

На жаль, українські виробники не мають потрібних обсягів продукції і гарантій поставки. Такі у нас реалії: то машина у фермера зламалася, то бензину нема, або ще щось і поставки зриваються.

Отже огірки і помідори будуть завозити в українські супермаркети фурами з Туреччини. До речі, націнка на томати — одна з найбільших в ритейлі: 57−60%.

Віталій Шакало згадує як пропонував свою тепличну продукцію одній торговій мережі і отримав відмову, а коли почав шукати варіанти збуту через посередників — той самий ритейл почав замовляти ту саму продукцію, навіть за вищою ціною, ніж пропонував фермер.

«Нещодавно я прибрав дві свої старі неопалювальні теплиці з петрушкою: через два тижні потрібно було збирати врожай, але я вирішив їм пожертвувати. Петрушку продавати невигідно, — розповідає Віталій Шакало. — Пам’ятаю, як з 2012 по 2016 рік ми реалізовували багато петрушки за ціною від 50−65 грн/кг — вирощували її в неопалюваних теплицях. А зараз оптові ринки дають за петрушку від 40 до 50 грн. Її завозять з тих країн, де зелень росте без опалення — з Туреччини, Узбекистану, Грузії.

Ще одна проблема — демпінгові ціни дрібних виробників. Є чимало господарів, які вирощують зелень на своїх присадибних ділянках, на покинутих дачах і реалізують її за ціною меншою за вартість збору цієї продукції. Наприклад, я плачу тільки за збір кілограму шпинату 35−40 грн, а люди продають цей шпинат по 30 грн. Ці господарі вважають свою працю і працю своїх близьких безкоштовною. Отже не тільки Туреччина заважає працювати українським тепличникам, свій руйнівний внесок додає демпінг маленьких виробників, які не поважають свій труд”.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Як підготувати ґрунт у теплиці: 5 порад для фермерів

У цій статті ми зібрали дієві поради як підготувати ґрунт у теплиці, щоб зібрати високий урожай. Розповідаємо як правильно проводити аналіз землі в теплиці, навіщо розпушувати та як часто зволожувати.

Підготовка ґрунту для теплиці: 5 порад

Оптимальний час для початку підготовки ґрунту в теплиці залежить від:

Процес підготовки землі для теплиці рекомендується розпочати за 2-3 тижні до висаджування рослин, що дозволить уникнути проблем з ранньою появою бур’яну.

Якщо теплиця використовується цілорічно, то землю варто перевіряти регулярно — після кожного збору врожаю та перед висаджуванням нових рослин.

Не існує універсального ґрунту для всіх типів культур. Тому важливо знати основні критерії, яким повинен відповідати тепличний земляний покрив.

Умовно критерії розділяють на:

• Фізичні. Земля повинна бути подрібнена, повітропроникна та утримувати воду. Для цього рекомендується використовувати легкі та пухкі ґрунти з додаванням перліту або вермікуліту. Завдяки відсутності органіки в складі цих мінеральних добрив, немає процесу гниття та, відповідно, не розвиваються хвороботворні мікроорганізми.
• Хімічні. Це оптимальний рівень кислотності, наявність необхідних мікроелементів і поживних речовин. Ідеальний рівень кислотності для більшості рослин — у межах 6.0-7.0 pH.
• Біологічні. Земля повинна бути насиченою корисними мікроорганізмами, які допомагають рослинам засвоювати поживні речовини. Щоб зберегти біологічну активність ґрунту в теплиці, рекомендується використовувати такі органічні добрива, як компост, гній, торф, сидерати тощо.

Розповідаємо покроково як підготувати ґрунт в теплиці.

1. Впорядкування

• Очистіть теплицю від залишків попередніх культур. Приберіть рештки рослин на грядках, оскільки вони можуть бути джерелом інфекцій і хвороб для нових рослин. Найкращим способом їх утилізації стане компостування.
• Переконайтеся, що ви видалили всі бур’яни з теплиці. Вони перешкоджають культурам отримати необхідну кількість води та поживних речовин.
• Підготуйте розчин для дезінфекції. Можна використовувати спеціальні засоби, які містять антисептичні речовини. Переконайтеся, що розчин безпечний для ваших рослин і перевірте чи в складі немає агресивних компонентів, які пересушують ґрунт. Для цього варто уважно вивчити етикетку на упакуванні.

2. Розпушування

Розпушувати потрібно на глибину не менше 20 см. Це покращить циркуляцію повітря та дозволить корінням рослин проникнути глибоко в землю.

Основні способи розпушування:

• Ручний. Здійснюється за допомогою грабель або лопати. При цьому поверхню земляного покриву ретельно проробляють, знищуючи комах, бур’яни та інші непотрібні рослини. Такий спосіб підійде тільки для невеликих теплиць.
• Механічний. Проводиться за допомогою культиватора, мотоблока або іншої сільськогосподарської техніки. Цей метод дозволяє ефективно обробити великі площі землі.
• З використанням біологічних препаратів. Такий підхід забезпечує м’яке розпушування, зберігає корисну мікрофлору та мікроорганізми в ґрунті.

Розпушувати землю потрібно двічі на рік — навесні та восени. Також можна розпушувати міжпосівні ряди, щоб запобігти утворенню шару затверділої землі.

3. Аналіз ґрунту

Перевірте рівень кислотності (pH) ґрунту. Для більшості рослин оптимальний рівень pH від 6.0 до 7.5. Якщо рівень кислотності нижче 6.0, додайте гашене вапно в пропорції, вказаній на його упаковці.

Мікробіологічний аналіз допоможе зрозуміти, які мікроорганізми присутні в тепличному ґрунті, чи потрібно проводити додаткове підживлення.

Для проведення мікробіологічного аналізу важливо правильно зібрати зразки. Необхідно взяти пробу земляного покриву з кількох точок у теплиці, відбираючи з різних глибин — з поверхні та біля коренів рослин.

4. Підживлення

Підготування землі для теплиці включає й підживлення. Для цього додавайте в ґрунт добрива — органічні чи мінеральні. Наприклад, сидерати, компост або перегній стануть чудовими джерелами поживних речовин для рослин. Застосуйте їх у пропорції 1:3, тобто на 1 частину добрива додайте 3 частини ґрунту (3 кг на 1 кв. м). Проте зверніть увагу, що для кожного з видів добрив є індивідуальні рекомендації щодо застосування.

Важливо: розраховуйте кількість добрива лише на ту площу, де будуть рости культури, а не на всю площу теплиці разом з прохідними стежками.

5. Зволоження та тепло

Щоб зволожити та підготувати землю у теплиці:

• перевірте рівень води у землі за допомогою вологоміра;
• підливайте рівномірно по всій площі теплиці;
• регулярно зволожуйте в теплі дні, коли вода швидко випаровується з поверхні;
• підливайте вміру, щоб не спровокувати гниття кореневої системи;
• подбайте про дренаж, щоб уникнути застою води в кореневій зоні рослин.

Важливо пам’ятати, що зволоження земляного покриву в теплиці залежить від багатьох факторів, таких як погода, тип ґрунту, вік рослин і т. д. Рекомендуємо вести журнал зволоження, де будуть зазначені всі необхідні дані.

Пам’ятайте про підтримання тепла ґрунту. У теплий період року земля обігрівається за допомогою акумулювання тепла. Якщо ви плануєте вирощувати культури і взимку, завчасно подбайте про встановлення додаткового джерела — котла, електричного, кабельного або інфрачервоного обігріву тощо.

Потрібні кошти на будівництво теплиць? Залишайте заявку на сайті AgroApp , де зібрані вигідні кредитні програми банків і фінансових установ, що займаються кредитуванням агросектору.

Часті питання про підготовку ґрунту в теплиці

Як зробити землю в теплиці родючою

Родючість ґрунту можна забезпечити шляхом додавання органічних добрив, таких як компост, гній або сидерати. Проводьте розпушування та аерацію земляного покриву, щоб покращити доступ повітря та води до коренів рослин.

Як оздоровити землю в теплиці

Оздоровлення ґрунту можна здійснити шляхом знезараження спеціальними дезінфікуючими розчинами та збалансованим застосуванням підживки.