ЗОРОВИЙ НЕРВ

Зоровий нерв забезпечує передачу нервових імпульсів світлового подразнення, що йдуть від сітківки до зорового центру, який розташований у потиличній частці мозку.

Будова і функції

Зоровий нерв складається з нервових волокон чутливих клітин сітківки, які збираються в пучок біля заднього полюса очного яблука. Загальне число таких нервових волокон становить більше мільйона, проте їх кількість з віком зменшується. Розташування нервових волокон від різних областей сітківки має певну структуру. Наближаючись до області диска зорового нерва (ДЗН) товщина шару нервових волокон збільшується, і це місце трохи підноситься над сітківкою. Після зібрані в диску зорового нерва волокна заломлюються під кутом 90 і утворюють внутрішньоочну частина зорового нерва.

Діаметр диска зорового нерва становить 1,75-2,0 мм, він розміщується на площі в 2-3 мм. Зона його проекції в полі зору дорівнює області сліпої плями, відкритого ще в 1668 році фізиком Е Марриотом.

Протяжність зорового нерва триває від ДЗН до хіазми (місце перехрещення зорового нерва). Його довжина у дорослої людини може становити 35 – 55 мм. В зорового нерва є S-подібний вигин, що перешкоджає його натягу під час руху очного яблука. Майже на всьому протязі, як і в головного мозку, зорового нерва є три оболонки: тверда, павутинна і м’яка, простору між якими заповнені вологою складного складу.

Зоровий нерв прийнято ділити топографічно на 4 частини: внутрішньоочну, внутриорбитальную, внутриканальцевую і внутричерепную.

Зорові нерви очей виходять у черепну порожнину і утворюють хиазму, з’єднавшись в зоні турецького сідла. В області хіазми відбувається часткове перехрещення волокон зорового нерва. Перехрещування піддаються волокна, що ведуть від внутрішніх половин сітківки (носові). Волокна, що ведуть від зовнішніх половин сітківки (скроневі), не перехрещуються.

Після перехрещення зорові волокна називаються зоровими трактами. Кожен тракт становлять волокна зовнішньої половини сітківки тієї ж сторони, а також внутрішньої половини протилежного боку.

Методи дослідження зорового нерва і ДЗН

Диск зорового нерва можна детально оглянути і дослідити наступними методами:

• Офтальмоскопией ДЗН з оцінкою кольору, форми, меж, судин.

• Кампиметрией, визначає центральні скотоми в полі зору, а також розмір сліпої плями.

• Оптичної когерентної томографією ОКТ.

Захворювання зорового нерва

Наведені вище дослідження можуть виявити наступні вроджені патології:

• Аплазії та гіпоплазію ДЗН

Набуті порушення теж досить численні:

• Атрофія ДЗН різного походження.

• Застійний ДЗН і істинний неврит.

• Судинні порушення – розширення вен, звуження артерій.

Всі ці патологічні зміни зорового нерва можуть проявлятися наступними ознаками:

• Знижена гострота зору.

• Порушення поля зору ураженого ока, при локалізації вогнища в обох очах вище хіазми.

• Підвищений поріг електричної чутливості зорового нерва.

Якщо Ваш зір вимагає додаткової уваги і турботи . Якщо Ви цінуєте продукцію найвищої якості, звертайтеся в інтернет-магазін Optic Land!

Неврит зорового нерва Довідник

Неврит зорового нерва (НЗН) — це запальний стан, який демієлінізує зоровий нерв (ЗН), що призводить до погіршення зору в одному або обох очах. У хворих діагностують часткову або повну втрату зору протягом кількох днів після початку хвороби, а також дисхроматопсію з болем під час руху очей. НЗН може бути першим проявом розсіяного склерозу (РС) (Wilhelm H. et al., 2015).

Причини НЗН

• запальні хвороби центральної нервової системи (ЦНС): РС, оптикомієліт, захворювання, пов’язане з мієлін-олігодендроцитарними глікопротеїновими антитілами, аутоімунний гліальний фібрилярний кислий білок (autoimmune glial fibrillary acidic protein — GFAP);
• системне запальне захворювання: гранулематозні хвороби — саркоїдоз та гранулематозний поліангіїт; аутоімунні хвороби — системний червоний вовчак (СЧВ) і синдром Шегрена;
• паранеопластичні хвороби, опосередковані CRMP-IgG (аутоімунітет проти білка — медіатора відповіді на колапсин-5);
• інші серонегативні запальні хвороби: аутоімунна оптична нейропатія, хронічна рецидивна запальна оптична нейропатія, рецидивуючий ізольований НЗН.

НЗН є початковою запальною реакцією у 15–20% хворих на РС. Згідно з результатами дослідження у 50% хворих з РС діагностовано хоча б 1 випадок захворювання на НЗН протягом передуючих 15 років (Guier C.P. et al., 2023).

Причини виникнення НЗН остаточно не ідентифіковано, але вважається, що внаслідок аутоімунної реакції ушкоджується мієлінова оболонка, що оточує нейрони ЗН. Пацієнти з документально підтвердженими аутоімунними хворобами мають більшу схильність до розвитку НЗН. Існує причинно-наслідковий зв’язок між HLA DRB1 (HLA class II histocompatibility antigen, DRB1-15 beta chain), HLA-B27 (Human leukocyte antigen B27) та НЗН.

НЗН може бути одним із проявів демієлінізуючого захворювання, що вражає кілька відділів ЦНС. НЗН часто є першим клінічним проявом демієлінізації (Guier C.P. et al., 2023).

• вірусні: Varicella zoster virus (VZV), ВІЛ, West Nile virus (WNV);
• бактеріальні: туберкульоз, сифіліс, Borrelia, Bartonella та Toxoplasma (Phuljhele S. et al., 2021).

НЗН інфекційного генезу може виявлятися як передній НЗН, ретробульбарний НЗН (нормальний диск ЗН), нейроретиніт (набряк диска ЗН з макулярною зіркою) або передня нейропатія ЗН.

Інші причини розвитку НЗН:

• вплив етамбутолу (застосовують для терапії туберкульозу);
• вплив метанолу (загальний інгредієнт антифризів, фарб та розчинників).

Класифікація НЗН

• типовий — є ідіопатичним демієлінізуючим станом, який часто поєднується з РС;
• атиповий — може бути результатом запального, інфекційного або аутоімунного захворювання (саркоїдоз, синдром Шегрена, ревматоїдний артрит, оптиконевромієліт — синдром Девіка, СЧВ).

Диференціація двох типів НЗН — це першорядне завдання, яке складно вирішити на ранніх стадіях клінічного перебігу захворювання.

Типовий НЗН проявляється як одностороння підгостра болюча втрата зору, що діагностовано лікарем у молодих жінок. Середній вік початку захворювання становить 20–30 років із співвідношенням жінок та чоловіків 3:1. Біль при типовому НЗН зазвичай спостерігається при рухах очей та зареєстровано у 90% випадків (Phuljhele S. et al., 2021).

• нейроретиніт (найпоширенішим збудником ураження є Bartonella);
• оптичний нейромієліт або оптикомієліт (хвороба Девіка);
• нейромієліт ЗН зі спектральним розладом (уражає очі та хіазму);
• мієлін-олігодендроцитарний глікопротеїн (MOG)-IgG-асоційоване захворювання (Sarkar P. et al., 2021).

Залежно від зони ураження виділяють:

• інтрабульбарний НЗН — запалення диска ЗН (частіше діагностують у дітей);
• ретробульбарний НЗН — ушкодження відділу нерва між очним яблуком і перехрестям ЗН.

Ретробульбарний НЗН поділяють на:

• аксіальний — ураження пучків аксонів, що проходять у ЗН;
• периферичний — ушкодження оболонок нерва;
• трансверсальний — ураження всіх шарів ЗН.

За гостротою перебігу виділяють гострий та хронічний НЗН. За поширенням ураження — мононеврит (запалення одного ЗН) та поліневрит (запалення двох ЗН, зареєстровано менше 1% випадків).

Симптоми НЗН

НЗН зазвичай вражає одне око. Симптоми можуть містити:

• періокулярний біль або біль навколо ока, що посилюється при русі очей. Біль при русі очей відсутній у 8% пацієнтів, у яких вогнище запалення розташоване у внутрішньочерепній частині ЗН і, отже, проксимальніше його рухомої частини;
• втрату зору на одне око;
• втрату поля зору (втрата бічного зору);
• втрату кольорового зору. НЗН часто впливає на сприйняття кольору — кольори здаються менш яскравими, ніж зазвичай;
• миготливі або мерехтливі вогні або мушки під час руху очей.

Ступінь порушення зору може варіювати від майже нормальної гостроти до відсутності світлосприйняття. Пацієнти можуть відчувати повторювані фотопсії.

Також відомий феномен Пульфриха — об’єкт, що розгойдується вперед і назад у площині зору, сприймається пацієнтом як об’єкт, що рухається по колу. Феномен Утхоффа — минуще затуманення зору із втратою яскравості кольорів, яке пов’язане з напругою або підвищенням температури тіла в результаті спортивної діяльності, інших тривалих фізичних навантажень або прийому гарячої ванни або душу. Феномен Утхоффа специфічний для РС, але діагностують лише у 50% усіх пацієнтів із НЗН (Wilhelm H. et al., 2015).

Діагностика НЗН

Офтальмологічний огляд

При односторонньому НЗН пряма зінична світлова реакція та супутня узгоджена реакція протилежної зіниці на освітлення ураженого ока слабше, ніж на освітлення неураженого ока. Це явище, відоме як відносний аферентний зіничний дефект (relative afferent pupillary defect – RAPD), найліпше спостерігати за допомогою тесту з коливаючим ліхтариком.

Будь-яке незвичайне відчуття, біль при русі очей мають діагностичне значення, оскільки ці рухи зазвичай взагалі не відчуваються.

Гострота зору при НЗН може коливатися від 0, тобто за відсутності світловідчуття до 1,5; у ⅔ пацієнтів гострота зору

У більшої кількості хворих відзначають центральні та центроцекальні скотоми. Документування гостроти зору та поля зору важливе для можливості порівняння при подальшому спостереженні.

Диск ЗН зазвичай виглядає нормальним, але в ⅓ випадків діагностують легкий набряк. Порушення сприйняття кольору найкраще перевірити, попросивши пацієнта подивитися на кольоровий предмет спочатку правим оком, потім лівим (або навпаки). Колір об’єкта повинен здаватися однаково насиченим та яскравим в обох очах; якщо одне око уражене НЗН, це око сприймає колір як темніший, ненасичений.

Патогномонічні критерії для НЗН: біль при русі очей, дефект відносної аферентності зіниць (зіниця Марка Ганна) та нормальний або злегка набряклий диск ЗН (Wilhelm H. et al., 2015).

Для виключення нейроретиніту важливим є макулярний огляд.

Лабораторна діагностика

Для визначення причини НЗН пацієнту рекомендовані загальний аналіз крові, аналізи на рівень С-реактивного білка, глюкози в плазмі крові, вітаміну В₁₂, антинуклеарних та антифосфоліпідних антитіл, на ревмопроби, вовчаковий антикоагулянт, плазмовий ангіотензинперетворюючий фермент.

Для діагностики етіологічного фактора НЗН можна призначити інші тести: визначення антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл IgG до протеїнази 3 (PR-3 ANCA), антитіл (IgG) до Т-лімфотропного вірусу людини типу 1, мікоплазми, пробу Манту, серологічну діагностику ВІЛ (Sarkar P. еt al., 2021).

Майже будь-який дефект поля зору можна виявити при його автоматизованому тестуванні, але найбільш поширеними є центральні скотоми. Сприйняття кольору значно погіршується (червоні відтінки помітно знебарвлюються) і знижується контрастна чутливість.

Інструментальна діагностика

1. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Результати МРТ головного мозку виявляють відхилення у близько 45% пацієнтів із НЗН на початку захворювання. У більшості осіб відзначають двосторонні ураження, а у ⅓ пацієнтів діагностують субтенторіальні ушкодження, переважно в стовбурі головного мозку. Як правило, осередків небагато (3 або менше) і вони виглядають як «пухнасті», тобто погано розмежовані гіперінтенсивні ділянки на Т2-зважених зображеннях. Рідше діагностують пальці Доусона, U- або S-подібні та овоїдні ураження, що прилягають до тіла бічних шлуночків.

2. Оптична когерентна томографія (ОКТ) — використовується в дослідженнях патогенезу та лікування РС. ОКТ демонструє in vivo витончення шару нервових волокон сітківки та товщини внутрішнього плексиформного шару гангліозних клітин сітківки після НЗН, які виникають внаслідок ретроградної аксональної дегенерації, спричиненої пошкодженням ЗН. ОКТ відображає тяжкість ураження при НЗН та пов’язаних з ним станах, таких як оптиконевромієліт. Параметром вимірювання є товщина шару періпапілярних нервових волокон на кільцевому скануванні, розташованому в центрі диска ЗН. Ефективність ОКТ у рутинній клінічній практиці обмежена, оскільки товщина шару нервових волокон сітківки широко варіює у здорових людей, а також на неї можуть впливати інші хвороби, такі як глаукома.

3. Діагностика зорових викликаних потенціалів (ЗВП) — при НЗН затримується латентний період зорових викликаних потенціалів. Однак латентний період можна виміряти лише в тому випадку, якщо потенціал чітко розмежований, чого часто не відбувається у гострій фазі хвороби. У нещодавньому ретроспективному дослідженні рівень чутливості ЗВП становив лише 37%. ЗВП використовують для диференційної діагностики РС із запальними та демієлінізуючими хворобами ЦНС, наприклад, нейромієлітом ЗН зі спектральним розладом (Wilhelm H. et al., 2015).

Лікування НЗН

Зорова функція може самостійно відновитися до майже нормального рівня протягом кількох тижнів або місяців, незалежно від того, чи розпочато лікування. Проте відновлення зору пришвидшується під час застосування кортикостероїдів.

На основі довгострокових результатів дослідження лікування НЗН рекомендовано застосовувати внутрішньовенно метилпреднізолон (500–1000 мг 1 р/добу) протягом 3 днів з наступним прийомом преднізолону перорально (1 мг/кг маси тіла 1 р/добу) впродовж 11 днів.

Якщо при МРТ виявлено ураження, характерні для РС, слід розглянути можливість застосування імуномодулюючої терапії (Guier C.P. et al., 2023).

Залежно від етіології НЗН лікування також може включати призначення:

Прогноз НЗН

У багатьох випадках симптоми НЗН мають тимчасовий характер. Відновлення зору може тривати деякий час: від тижнів до місяців. Іноді можливі пошкодження ЗН та довгострокова втрата зору.

Неврит зорового нерва: причини, діагностика, мрт, симптоми та лікування запалення

Запалення зорового нерва (неврит) – досить поширене захворювання очей, яке діагностується у 1–5 осіб на 100 тисяч населення. Найчастіше його визначають у чоловіків та жінок молодого та середнього віку (18–40 років).

Основною ознакою розвитку невриту є швидкопрогресуюче зниження гостроти зору. Прогноз хвороби хороший, ремісія настає швидко, але все залежить від первинної причини появи запального процесу.

При вчасному лікуванні провідність та інші функції уражених нервових волокон з часом відновлюються.

Патогенез

Перші патологічні зміни можуть починатися як у волокнах зорового нерва, так і в підболочковому просторі та в самих оболонках. У міру прогресування захворювання дистрофічні зміни поширюються інші ділянки.

1. Ретробульбарним – запалення локалізується між зоровим перехрестом та очницею. На диск зорового нерва деструктивні зміни поширюються лише з пізніх етапах розвитку захворювання. Цим пояснюється складність діагностики запалення зорового нерва.
2. Інтрабульбарним – запалення вражає диск зорового нерва і бере початок у внутрішньоочному відділі, що знаходиться між гратчастою пластинкою склери та рівнем сітківки. Якщо додатково уражається шар нервових волокон сітківки, діагностується нейроретиніт – різновид оптичної нейропатії.

Причини появи

Причинами невриту можуть бути:

• Травматичні іридоцикліти;
• Захворювання очей (блефарит, увеїт, кератит, епісклерит);
• Симпатична офтальмія;
• Захворювання очної ямки (остеоперіостит, теноніт);
• Метастазування;
• Менінгіт;

• Увеоменінгоенцефаліт;
• Енцефаліт;
• Захворювання лор-органів;
• Розсіяний склероз;
• Інфекції, збудниками яких є стафілококи та стрептококи, ГРВІ, грип, парагрип;
• Оперезуючий герпес;
• Карієс;

• Ревматизм;
• Аутоімунні процеси та інші системні захворювання сполучної тканини;
• Ендокринна офтальмопатія;
• Алергічні та токсико-алергічні реакції;
• туберкульоз;
• Отруєння хімічними та ліками препаратами;
• Алкогольно – тютюнова інтоксикація;

Першопричиною ретробульбарного запалення найчастіше є розсіяний склероз. До того ж, часто неврит є єдиним симптомом, що вказує на протікання його в організмі.

Незважаючи на розширення можливостей медицини, іноді не вдається встановити справжню причину запалення зорового нерва. Тоді говорять про ідіопатичний характер захворювання.

Клінічна картина та симптоми

Оскільки інтрабульбарний і ретробульбарний неврити мають відмінності у клінічній картині, розглянемо їх окремо.

Інтрабульбарний неврит

Інфекція або токсини проникають через склоподібне тіло і навколосудинні простори в зоровий нерв. У пацієнта порушуються механізми світлової адаптації, розпізнавання контрастів.

Диск зорового нерва немає чітких контурів, він гиперемирован, набряклий, у ньому чи його околодисковой області відзначаються крововиливу.

Іноді нервові волокна розпадаються. Такі прояви хвороби спостерігаються ще 3–5 тижнів, та був відбувається поліпшення.

Інтрабульбарне запалення може вражати зоровий нерв як повністю, і його окрему частину. На часткове ураження вказує поява в полі зору пацієнта сліпих ділянок – клиновидних округлих та аркоподібних худобою.

Вони бувають центральними та парацентральними. При тотальному запаленні є можливість настання сліпоти.

Ретробульбарний неврит

Помітні пацієнту та офтальмологу під час огляду зміни з’являються не раніше 3 тижнів. У пацієнта відзначається порушення відчуття кольору і розлади фотопічних реакцій зіниці, що виражається як затримка звуження зіниці на світло.

Ретробульбарне запалення має ще одну класифікацію. Це захворювання може бути таких форм:

1. Аксіальним – ушкоджується центр зорового нерва.
2. Трансверзальним – запалення починається на периферії, а потім вражає всі тканини.
3. Периферичним — уражається оболонка зорового нерва, та був і його тканини.

Серед трьох вищеперелічених форм найбільш складною є трансверзальна, так як її прогресування може призвести до наступу у пацієнта сліпоти, іноді необоротної.

Як і будь-яке інше захворювання, ретробульбарне запалення може протікати гостро, а може мати хронічний перебіг.

Основна відмінність між цими двома формами – швидкість зниження гостроти зору та виразність усієї симптоматики.

При гострій течії симптоми виявляються швидко, а зниження зору відбувається за перші 2-3 дні. Але лікування гострого невриту нескладне, а ймовірність настання ремісії вище, ніж при хронічній формі, коли відбувається поступове погіршення зорових функцій.

Лікування хронічної форми тривале, іноді після успішної терапії трапляються рецидиви.

Таким чином, основні симптоми прояву хвороби:

1. Зниження зорової функції;
2. Сліпі ділянки на полях зору – скотоми;
3. Болі у власних очах;
4. Порушення відчуття кольору;
5. Зниження світлової адаптації;
6. Візуальні феномени;
7. Відчуття напівпрозорої завіси перед очима;
8. Надмірна чутливість ока до світла.

У пацієнта, крім усіх вищеперелічених симптомів, можуть спостерігатися й інші реакції організму, такі як головний біль, загальне нездужання, слабкість.

Діагностика

Для встановлення точного діагнозу необхідно провести:

1. Збір анамнезу пацієнта;
2. Перевірку відчуття кольору, адаптації;
3. функціональні проби;
4. Офтальмоскопію;
5. Діагностику полів зору, за якого потрібно уточнити, які саме ділянки випадають;
6. Ангіографія очного дна з використанням флуоресцеїну натрію.

Лікування

Поки причина запалення зорового нерва залишається невстановленою або при ідіопатичній природі захворювання, лікування спрямовується на зняття запалення, поліпшення мікроциркуляції крові, імунокорекцію, дезінтоксикацію, дегідратацію.

При невриті призначаються такі препарати:

• Кортикостероїди (Преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон);
• Антибіотики (за винятком неоміцину, стрептоміцину, канаміцину, гентаміцину);
• Дегідратаційні препарати (манітол, лазікс, верошпірон);
• Ноотропи (ноотропіл, пірацетам);
• Протизапальні засоби;
• Спазмолітики;

• Дезінтоксикаційні засоби (розчини хлориду натрію, гемодез);
• Препарати, що включають мікроциркуляцію крові (пентоксифілін, флексітал);
• Препарати, що впливають процеси тканинного обміну (актовегін, панангін, солкосерил);
• Судинорозширювальні речовини (нігексин, трентал, компламін);
• Імуноглобуліни;
• Ін’єкції АТФ, вітамін комплексу, глутамінової кислоти;
• Діуретики.

• Рекомендується проводити адреналінову тампонаду носових ходів.
• Так як терапія невриту досить складна, проводити її в домашніх умовах не можна – пацієнта обов’язково госпіталізують під цілодобове спостереження медичних співробітників.

При значному зниженні зору деякі пацієнти зазнають сильного стресу, внаслідок якого їх психічний стан порушується. У таких випадках виправдано застосування заспокійливих засобів, антидепресантів та психотропних препаратів.

Як додаткові методи лікування застосовується фізіотерапія, плазмофорез, голковколювання.

1. Для встановлення істинної причини появи запалення пацієнту рекомендовано консультацію терапевта, невролога, отоларинголога, хірурга.
2. Іноді для усунення першопричини появи невриту необхідно провести хірургічне втручання і лише після цього треба починати проводити консервативну терапію в умовах стаціонару.
3. При невриті, першопричиною якого є отруєння метанолом, насамперед необхідно очистити організм від токсичних речовин шляхом промивання шлунка, застосування сольових проносних та введенням лугу.

Прогноз

Прогноз запалення зорового нерва хороший, йому характерна досить швидка ремісія. Але успіх терапії багато в чому залежить від складності перебігу основного захворювання, що й призвело до розвитку невриту. У багатьох пацієнтів зір спонтанно відновлюється.

Після завершення курсу лікування ще деякий час у пацієнта може спостерігатись обмеження полів зору та невелике порушення розпізнавання контрастів.

Лікування невриту зорового нерва

Неврит зорового нерва – запальний процес, що викликає значне зниження гостроти зору. Це вкрай небезпечний стан, оскільки торкається основний шлях передачі зорової інформації. Оптичний неврит вимагає термінового та обширного лікування, інакше можлива повна сліпота.

Структура зорового нерва

Зоровий нерв складається з нервових клітин сітківки, кожна з яких має понад 1 млн. аксонів. За аксонами проводиться зорова інформація від сітківки до церебральних зорових центрів. Усі нервові волокна сітківки збираються в диск зорового нерва.

Частина нерва, розташована всередині очної ямки, називається інтрабульбарною. Виходячи межі орбіти, зоровий нерв проникає в порожнину черепа (ретробульбарная частина). Кінець нерва знаходиться в зорових центрах середнього та проміжного мозку.

На всьому своєму протязі зоровий нерв захищений оболонками, які пов’язані зі структурами орбіти, мозку та церебральними оболонками. Тому запалення з цих структур легко проникає у зоровий нерв. Так і розвивається оптичний неврит.

Класифікація оптичних невритів

Перші ознаки можуть виникнути несподівано і різко. Зазвичай процес починається зі зниження гостроти зору чи болю у сфері очниці. Залежно від того, яка частина зорового шляху вражена, розрізняють неврит ретробульбарний та інтрабульбарний.

• інтрабульбарний (істинний) неврит, коли запальний процес зачіпає зоровий нерв та диск зорового нерва всередині орбіти;
• ретробульбарний неврит, коли запалення зосереджено за очним яблуком і вражає аксіальний пучок нервових волокон.

Причини

Точні причини розвитку невриту залишаються невідомими. Дослідження показують, що за певних умов імунітет починає помилково атакувати мієлін – речовину, яка покриває зоровий нерв.

Це призводить до його пошкодження та поширення запалення. Мієлін служить щодо електричних імпульсів (зорової інформації) від очей до мозку.

Неврит небезпечний порушенням цього процесу та, відповідно, самого зору.

Які захворювання пов’язані з оптичним невритом:

1. Розсіяний склероз. При розсіяному склерозі аутоімунна система починає атакувати оболонку головного та спинного мозку. Існує думка, що після одного випадку оптичного невриту ризик розвитку склерозу підвищується на 50%. Виявити ураження мозку після невриту дозволяє МРТ-сканування.
2. Оптиконевромієліт. Це запалення, що одночасно зачіпає зоровий нерв і спинний мозок. Стан схожий на розсіяний склероз, але в цьому випадку пошкодження нервів у мозку відбувається рідше.
3. Запальні процеси в головному мозку та його оболонках (менінгіт, енцефаліт, арахноїдит).
4. Хвороби загального типу (цукровий діабет, подагра, захворювання крові, саркоїдоз, вовчак).

Нерідко розвиток захворювання пов’язують з гострими або хронічними інфекціями загального типу (сифіліс, хвороба Лайма, кір, герпес, епідемічний паротит, туберкульоз, бруцельоз, гонорея, малярія, пика, віспа, висипний тиф, дифтерія, ангіна, грип). Відіграти свою роль можуть навіть такі інфекції носоглотки, як тонзиліт, отит, синусит, гайморит, фарингіт.

• запалення орбіти (флегмона, періостит);
• запалення очного яблука (іридоцикліт, кератит, ретиніт, панофтальміт).

Нерідко причиною виникнення або рецидиву невриту стає інтоксикація при алкоголізмі. У групі ризику також жінки з патологічною вагітністю та люди з черепно-мозковими травмами. Іноді запалення зорового нерва пов’язане з прийомом лікарських препаратів (особливо хініну та деяких антибіотиків).

Що відбувається при невриті зорового нерва

Неврит зорового нерва починається з інфільтрації та проліферації. Запальний процес переходить із м’якої оболонки мозку у нервові волокна. Запалення може розвиватися у стовбурі або оболонках зорового нерва.

Запалення тканини відбувається із залученням лейкоцитів, лімфоцитів та плазмоцитів. Інфільтрація та набряк стискатимуть волокна, порушуючи їх функції та викликаючи погіршення зору. Надалі розвивається неоваскуляризація, формується сполучна тканина. Відбувається вторинне ураження нервових волокон.

Після гострої фази окремі волокна можуть відновитися, але важке запалення призводить до тотального розпаду волокон та розростання гліальної тканини. Стійкий неврит призводить до атрофії зорового нерва з необоротним погіршенням зорової функції.

Якщо причиною невриту виступає розсіяний склероз, основу порушення лежить демієлінізація волокон, тобто руйнування мієлінової оболонки. Незважаючи на те, що процес демієлінізації не є запаленням, така поразка ідентична невриту за клінічною симптоматикою. Тому руйнування зорового нерва при розсіяному склерозі прирівнюють до ретробульбарного невриту.

клінічна картина

Симптоми невриту зазвичай виявляються лише одному оці. Запалення характеризується порушенням зорових функцій та звуженням поля зору.

Ступінь погіршення зору при невриті залежить від змін у папіломакулярному пучку. Зазвичай звуження поля зору концентричне, виникають центральні та парацентральні скотоми (сліпі плями).

Можлива повна відсутність відчуття кольору. Диск зорового нерва випинається тільки при поєднанні невриту з набряком.

Симптоматика інтрабульбарного невриту

Інтрабульбарний неврит триває 3-6 тижнів. Якщо вчасно розпочати лікування, можливе повне відновлення зору. У важких і занедбаних випадках є ризик повної втрати зору ураженого ока.

Ураження зорового нерва на тій ділянці, яка розташована всередині очного яблука, завжди починається гостро. Перші симптоми виявляються за 1-2 дні, стан пацієнта дуже швидко погіршується. Виразність симптоматики залежатиме від ступеня ушкодження зорового нерва.

Характерні симптоми інтрабульбарного невриту:

1. Скотоми (сліпі плями у полі зору). Це симптом спостерігається у більшості пацієнтів із невритом. При запаленні зорового нерва переважають центральні скотоми.
2. Погіршення зору (переважно за типом короткозорості). Порушення зорових функцій діагностують у кожної другої людини із запаленням. Спочатку гострота зору знижується на 0,5-2 діоптрію, але в міру ураження зорового нерва може настати повна сліпота. Залежно від якості лікування та агресивності запалення сліпота може бути оборотною та невиліковною.
3. Погіршення сутінкового зору. Очі здорової людини швидко адаптуються в умовах поганого освітлення (40-60 секунд), але при запаленні зорова система починає розрізняти предмети у темряві лише через 3 хвилини та більше. Зазвичай погіршення сутінкового зору відбувається за враженого ока.
4. Зміна сприйняття кольору. При невриті зорового нерва пацієнти втрачають здатність розрізняти деякі кольори. Через подразнення нерва у полі зору можуть з’являтися кольорові плями.

Симптоми ретробульбарного невриту

Запалення нерва поза орбіти діагностують рідше. Оскільки в цій зоні нерв не оточений клітковиною і лежить вільно, інфекція може вразити зовнішню поверхню або внутрішню – периферичний та аксіальний неврит відповідно.

1. Аксіальний: зниження гостроти зору на 3-6 діоптрій, одностороння сліпота, центральні скотоми.
2. Периферичний: гострота зору залишається нормальною, зменшення поля зору з периферії, тупі болі у очниці (підсилюються при русі очного яблука, купуються нестероїдними протизапальними та глюкокортикостероїдами).

Поперечний неврит, коли інфекція вражає всю товщу нерва, поєднує ознаки двох видів ретробульбарного запалення. Для ретробульбарного невриту характерна поява абсолютної центральної худоби. Спочатку пляма велика, але при покращенні зору вона зменшується і може зникнути. Іноді центральна худоба може перетворитися на парацентральну кільцеподібну.

Спочатку при ретробульбарному невриті очне дно залишається в нормальному стані, але можлива легка гіперемія та розмитість меж ДЗН. Зазвичай запалення торкається одне око, диск збільшується, межі не визначаються, вени розширюються і звиваються. Іноді клінічна картина ретробульбарного невриту нагадує застійний диск.

Буває гострий та хронічний ретробульбарний неврит. При гострому невриті зниження гостроти зору відбувається за 2-3 дні, а за хронічному – поступово. Гостре запалення супроводжується болями за очним яблуком. Зір починає відновлюватися за кілька днів, хоча у окремих випадках це може статися.

Токсичний неврит

Зазвичай причиною токсичного невриту стає отруєння метиловим спиртом. Крім симптомів отруєння через 1-2 дні різко падає зір в обох очах (аж до повної сліпоти).

У пацієнта розширюються зіниці, слабшає чи відсутня реакція світ.

Можлива легка гіперемія ДЗН, у поодиноких випадках виникають симптоми ішемічного невриту (блідий диск, стушені межі, звужені артерії).

Серйозні порушення у папіломакулярному пучку розвиваються при хронічному алкоголізмі та курінні міцного тютюну з високим вмістом нікотину. Алкогольно-тютюнову інтоксикацію діагностують переважно у чоловіків віком від 30 років.

Хвороба протікає на кшталт хронічного ретробульбарного запалення. Зміни на очному дні не спостерігаються, лише зрідка є легка гіперемія ДЗН. Утворюється центральна худоба, але периферичні межі полів зору залишаються нормальними. У разі відмови від шкідливих звичок зір покращується, а сліпі плями зменшуються.

Неврит при туберкульозі

У цьому випадку можливий розвиток звичайного невриту або солітарного туберкулу ДЗН. Туберкул – пухлиноподібне утворення на поверхні диска, яке поширюється на сітківку.

Неврит при діабеті

Неврит на фоні цукрового діабету зазвичай діагностують у чоловіків. Хронічне запалення часто має двосторонній характер, зір погіршується повільно. Виникають центральні скотоми, хоча периферичні межі полів зору залишаються нормальними. Спочатку ДЗН нормальний, але з розвитком запалення відзначається скроневе збліднення.

Неврит при нейросифілісі

На тлі рецидиву нейросифілісу зазвичай діагностують набряклу форму невриту. Можливо два варіанти розвитку запалення: слабко виражене (гіперемія та нечіткі межі) та виражений папіліт (різке погіршення зору). Рідко розвивається папулезний неврит, коли диск прихований за масивним сіро-білим ексудатом, що промінує у склоподібне тіло.

Діагностика оптичного невриту

Розпізнати типовий випадок невриту зорового нерва легко. Набагато складніше діагностувати слабо виражений неврит або запалення з набряком, які схожі на псевдоневрит і застійний диск. Основна відмінність – збереження зорових функцій.

Якщо симптоми підвищення внутрішньочерепного тиску, проводять спинномозкову пункцію для підтвердження застійного диска. Найскладніше відрізнити неврит від набряку або ускладнень застійного диска, оскільки в обох випадках є зорові порушення.

Підтвердити діагноз “неврит” дозволяє наявність дрібних крововиливів або вогнищ ексудату в тканинах диска або сітківці. Найінформативнішим методом діагностики невриту зорового нерва є флуоресцентна ангіографія очного дна.

Ознаки невриту за виразністю процесу:

• слабо виражений: помірна гіперемія диска зорового нерва, нечіткі межі ДЗН, розширення артерій та вен;
• виражений: різка гіперемія диска, межі диска зливаються з сітківкою, у перипапілярній зоні виникають білі плями та безліч крововиливів;
• перехід до атрофії: збліднення диска, звуження артерій, розсмоктування ексудату та крововиливів.

При підозрі на неврит пацієнта слід терміново госпіталізувати. До з’ясування причин призначають препарати для придушення інфекції та запалення, а також заходи щодо дегідратації, десенсибілізації, імунокорекції та покращення метаболізму.

1. На 5-7 днів антибіотики (ін’єкції чи крапельниці). Не можна використовувати препарати з ототоксичною дією (Стрептоміцин, Гентаміцин, Канаміцин, Неоміцин).
2. Показано введення кортикостероїдів ретробульбарно (розчин дексаметазону 0,4 % по 1 мл 10-15 днів). Внутрішньо Преднізолон по 0,005 г 4-6 разів на добу протягом 5 днів зі зниженням дозування.
3. Діакарб внутрішньо по 0,25 г тричі на день (після трьох днів прийому два дні перерви), з одночасним прийомом Панангіна по 2 драже тричі на день.
4. Дозування Гліцерину розраховувати із співвідношення 1-1,5 г/кг маси тіла.
5. внутрішньом’язово вводять 10 мл розчину магнію сульфату 25%.
6. Внутрішньовенно глюкозу 40%, розчин гексаметилентетраміну 40%.
7. Інтраназально тампони з розчином адреналіну 0,1% щодня на 20 хвилин із постійним контролем рівня артеріального тиску.
8. Вітаміни групи В внутрішньо.
9. Пірацетам до 12 г на добу.
10. Солкосерил внутрішньом’язово.
11. Дібазол по 10 мг двічі на добу на 2-3 місяці.

Після визначення діагнозу проводять лікування основного захворювання, нормалізують стан пацієнта за хронічних порушень. У разі токсичного ретробульбарного невриту проводять аналогічне лікування, крім антибіотиків. Додатково потрібна дезінтоксикація організму: прийом розчину спирту етилового 30% (спочатку 90-100 мл, потім по 50 мл кожні 2 години).

Неврит зорового нерва не можна залишати поза увагою. Будь-які запалення в зоровій системі без лікування можуть призвести до сліпоти, тому за перших ознак невриту потрібно терміново звернутися до терапевта або офтальмолога.

Запалення зорового нерва.

Запалення зорового нерва – це захворювання очей, що може призвести до повної чи часткової деградації функції органу зору. Може відбуватися з повною втратою зору, але, як правило, має місце однобічна раптова сліпота. Залежно від місця виникнення запального процесу, розрізняють два типи зорового невриту: внутрішньоочний та ретробульбарний. У початковій стадії запалення зорового нерва виникає порушення колірного зору, страждають гострота зору та сприйняття світла.

Причини запалення зорового нерва

Причиною запалення зорового нерва можуть бути різні захворювання, інфекції, зараження, отруєння хімічними речовинами, неврологічні захворювання. Фахівець із лікування таких розладів здоров’я є офтальмолог, іноді невропатолог. Необхідна широка діагностика з метою визначення етіології, хоча у багатьох випадках її дуже важко.

Слід пам’ятати про можливість пошкодження зорового нерва різними хімічними сполуками, особливо метиловим алкоголем. Розширення та відсутність реакції зіниць на світло вказує на серйозні ушкодження зорових нервів, і насамперед на інтоксикацію всього організму. У такому разі необхідне швидке лікування та детоксикація у лікарняних умовах.

Найчастіше, запалення зорового нерва розвивається при інфекційних, ревматичних, неврологічних (розсіяний склероз) захворюваннях, при цукровому діабеті та отруєннях. Хвороба з’являється раптово, відбувається різке ослаблення гостроти зору . у полі зору з’являється скотома, іноді біль під час руху очима.

Запалення зорового нерва потребує негайного лікування. тому що наслідком цього захворювання можуть бути атрофія зорового нерва та необоротне пошкодження зору або його втрата.

Симптоми та лікування зорового невриту

До найпоширеніших симптомів цього захворювання відносяться:

• Різке погіршення гостроти зору;
• Порушення сприйняття квітів – від бачення вицвілих квітів до повної їхньої відсутності;
• Знижене сприйняття світла;
• Помітні зміни у полі зору;
• Відсутність реакції світла;
• Почуття болю під час руху очним яблуком.

Діагностика зорового невриту, насамперед, ґрунтується на дослідженні очного дна та поля зору. Також рекомендується виконати магнітно-резонансну томографію та електрофізіологічне дослідження. Окуліст найчастіше призначають курс лікування стероїдами.

Щоб запобігти розвитку наслідків запалення зорового нерва. рекомендується насамперед швидке звернення до окуліста. Важливим кроком лікування є встановлення причини. При симптоматичному лікуванні використовуються стероїдні препарати, як правило, у вигляді навколоочних ін’єкцій.

Головна Запалення очного нерва: симптоми та лікування

Запалення очного нерва: симптоми та лікування

Очі – важливий орган, завдяки якому люди пізнають навколишній світ, сприймають дуже багато інформації. Він має складну будову.

Значну роль грає зоровий нерв, який допомагає сприймати інформацію з сітківки як імпульсів, що прямують у головний мозок. Поширеним захворюванням вважається запалення очного нерва про симптоми та лікування якого ви дізнаєтеся нижче.

Ця недуга може призвести до тимчасової втрати зору. Проте за своєчасному лікуванні функція нерва повністю відновлюється.

Симптоми запалення очного нерва

Поразка очного нерва є патологію, що характеризується запаленням нервових оболонок чи волокон.

Симптомами її можуть бути: болючість при русі очних яблук, погіршення зору, зміни колірного сприйняття, фотопсія, око може набрякнути.

Хворі можуть скаржитися на зменшення периферичного поля зору, блювання, нудоту, потемніння в очах, підвищення температури. Для кожної форми ураження очного нерва є симптоми.

Інтрабульбарний неврит розвивається раптово та гостро, а нерв уражається повністю або частково. Тотальне запалення сильно погіршує зір, іноді виникає сліпота.

Характерною ознакою захворювання вважається формування худобою. У людини порушується адаптація у темряві, сприйняття кольорів.

Через місяць симптоми можуть стихнути, а при тяжкому перебігу розвивається сліпота, атрофія нервових волокон.

Найголовнішим клінічним ознакою інтракраніального ретробульбарного запалення очного нерва вважається низький зір. Симптоми включають погіршення здатності бачити, болі в очниці.

Тяжко протікає трансверсальна форма ретробульбарного невриту. У багатьох випадках людина сліпне.

Протягом перших трьох тижнів перебігу захворювання не спостерігаються зміни очного дна, проте вони виявляють себе пізніше.

Симптоми можуть відрізнятися залежно від причин, які спричинили запалення нерва:

• Якщо хвороба викликана ринітом, то хворий скаржиться на погіршення гостроти зору, погане сприйняття яскравих кольорів, зміна розмірів сліпої плями.
• При сифілісі спостерігаються незначні дефекти як почервоніння диска. При тяжкій формі хвороби погіршується гострота, периферичний зір.
• Неврит, спричинений туберкульозом, характеризується розвитком пухлиноподібної освіти, що повністю перекриває диск зорового нерва. Іноді воно переходить на сітківку.
• Небезпечним вважається поразка зорового нерва при висипному тифі. Якщо хвороба запущена, через кілька тижнів виникає нервова атрофія.
• При малярії страждає один очний нерв, розвивається набряклість.

Причини запалення очного нерва

Одним із факторів, який може спровокувати хвороби очного нерва, є розсіяний склероз. При цьому уражається мієлін, що покриває нервові клітини спинного та головного мозку.

Розвивається ушкодження мозкової імунної системи. У зоні ризику знаходяться люди із порушеннями головного мозку.

Поразка очного нерва викликають такі аутоімунні захворювання, як саркоїдоз, червоний вовчак.

Оптичний нейромієліт призводить до розвитку невриту. Це відбувається, тому що захворювання супроводжується запаленням спинного мозку та зорового нерва, але ураження клітин головного мозку не відбувається. Поява невриту провокують інші фактори:

• Наявність черепного артеріїту, що характеризується запаленням внутрішньочерепних артерій. У кровообігу відбуваються порушення, блокується надходження до клітин мозку та очей необхідної кількості кисню. Такі явища провокують інсульт, втрату зору у майбутньому.
• Вірусні, інфекційні, бактеріальні захворювання, кір, сифіліс, хвороба котячих подряпин, герпес, краснуха, хвороба Лайма, нейроретиніт призводять до запалення нерва, розвитку хронічного чи гнійного кон’юнктивіту.
• Тривалий прийом деяких лікарських засобів, які здатні спровокувати розвиток запалення нерва («етамбутон», що призначається при лікуванні туберкульозу).
• Радіаційна терапія. Призначається за певних хвороб, які протікають важко.
• Різноманітні механічні дії – сильна інтоксикація організму, пухлини, недостатнє надходження поживних речовин у рогівку, сітківку.

Методи діагностики

Способи виявлення запалення очного нерва базуються на клінічних проявах, оскільки здебільшого патологія не виявляється під час огляду очного дна.

Щоб унеможливити наявність розсіяного склерозу, проводиться дослідження ліквору, МРТ (магнітно-резонансна томографія).

За допомогою своєчасної діагностики ви можете попередити і вилікувати це захворювання, інакше розвинуться сліпота і атрофія нерва.

Флуоресцентна ангіографія очного дна

Цей метод діагностики відноситься до об’єктивних способів дослідження при контрастуванні судин усередині ока флуоресцеїном, який вводиться внутрішньовенно. При патологічних станах очні бар’єри, що працюють нормально, руйнуються, а дно ока набуває вигляду, який характерний для конкретного процесу. Розшифровка флуоресцентних ангіограм базується на зіставленні особливостей проходження флуоресцеїну через стінку сітківки та судин хоріоїди з клінічною картиною хвороби. Ціна дослідження становить 2500–3000 грн.

Електрофізіологічне дослідження очного нерва

Така діагностична процедура є рядом високоінформативних методик дослідження функцій сітківки, зорового нерва, областей кори мозку.

Електрофізіологічне дослідження ока виходить з реєстрації реакції ока на специфічні стимули. Офтальмолог та лікар, який проводить дослідження, тісно працюють один з одним, щоб поставити правильне завдання та визначитися з методом діагностики.

Це дослідження вважається найінформативнішим та ефективнішим. Вартість діагностики – 2500-4000 грн.

Лікування запалення очного нерва

При підозрі на запалення очного нерва пацієнту потрібна термінова госпіталізація. Поки причина захворювання залишається невідомою, проводиться терапія придушення інфекційного ураження, скорочення інтенсивності запального процесу.

Призначаються таблетки для десенсибілізації, дегідратації, покращення обмінних процесів у нервових волокнах та тканинах, підвищення імунних сил організму. Медичні співробітники прописують курс антибіотиків або розчинів сульфаніламідів внутрішньом’язово до 7 днів.

Лікування невриту зорового нерва має на увазі застосування кортикостероїдів одночасно з «Преднізолоном». Перорально приймається “Діакарб”, який скорочує виразність набряку.

Одночасно призначається “Панангин” для скорочення симптомів, “Трентал” або “Нікотинова кислота” – для поліпшення кровопостачання. Всередину приймається “Пірацетам”, комплекс вітамінів групи В, прописуються ін’єкції “Актовегіна”.

На кілька місяців призначається “Дібазол”.

Коли уточнено причину розвитку патології очного нерва, проводиться терапія, спрямована на її викорінення (застосування противірусних препаратів, протитуберкульозних та ін.).

), подальша реабілітація, профілактика із застосуванням таблеток та мазей.

Якщо діагностовано двосторонній токсичний ретробульбарний неврит, що виникає у відповідь на відправлення метиловим спиртом, призначається аналогічне лікування без антибактеріальних медикаментів.

До яких лікарів слід звертатися

При зниженні зору, виникненні болю під час руху очних яблук, при звуженні та випаданні ділянок поля зору необхідно одразу звертатися до лікаря офтальмолога.

Він займається лікуванням, діагностикою, профілактикою хвороб очей. Під час прийому офтальмолог уважно вислухає ваші скарги, визначить гостроту зору, огляне прозорі середовища ока, очне дно, виміряє внутрішньоочний тиск.

Після цього призначить додаткові методи діагностики та лікування.

Де лікувати захворювання очей

Вибираючи клініку для лікування патологій очного нерва, звертайте увагу на можливість медичного закладу забезпечити повну та своєчасну діагностику, ефективні та сучасні методи терапії, їх вартість.

Враховуйте рівень оснащеності лікарні, професіоналізм спеціалістів. Наявність досвіду у лікарів допомагає досягти кращих результатів при лікуванні хвороб очей.

Нижче ви знайдете перелік клінік Києва та Дніпроа, куди ви можете звернутися при запаленні очного нерва:

• Клініка «Ехінацея», м. Київ, вул. Лікування невриту тут проводять у чотирьох напрямках: обстеження, усунення фактора, який завдав шкоди очному нерву, зупинка руйнування нерва, блокування активності інфекції, стимуляція регенерації зорового нерва.
• Київська клініка ока, м. Київ, Семенівський провулок, 11. Це офтальмологічний центр високого рівня, який забезпечує лікування, профілактику, діагностику очних захворювань. У клініці працюють провідні офтальмологи, які мають великий практичний досвід та наукові досягнення. Медичний заклад оснащений інноваційним операційним та діагностичним обладнанням світового рівня, яке дає проводити складні операції та діагностику.
• Центр очної хірургії, м. Київ, Смоленський бульвар, буд. 2. Штат цієї установи складається з фахівців міжнародного рівня. У практику впроваджено новітні технології. Участь фахівців у конференціях патологій, вивчення нових офтальмологічних тенденцій допомагає забезпечувати безпеку та якість послуг.
• Офтальмологічний центр АРТОКС, м. Київ, вул. Гіляровського, 39. Цей медичний заклад поєднав у собі головні методики традиційної офтальмології та сучасні технології.
• Клініка “Медінеф”, м. Дніпро, вул. Боткінська, 15, корп. 1. Багатопрофільний високопрофесійний медичний заклад, який має унікальну методику профілактики та прогнозування ранніх стадій захворювань. Клініка співпрацює з багатьма медичними інститутами, які ведуть лікувально-профілактичні установи України.
• Офтальмологічна клініка «Ексимер», м. Дніпро, Апраскін провулок, 6. Цей медичний заклад веде свою роботу 17 років. Пропонує повний спектр високотехнологічних послуг для дітей та дорослих. Клініка має сучасне діагностичне обладнання, унікальні мікрохірургічні системи, використовує передові технології та методики вирішення різних проблем очей. У ньому працюють висококласні офтальмологи різних спеціалізацій.
• Медичний центр “Елеос”, м. Дніпро, пр. Більшовиків, 25/1. Діяльність цієї установи базується на організації роботи широкого кола фахівців, які мають сучасні інструментальні та клінічні методи дослідження.

Відео про види невриту зорового нерва

При несвоєчасній терапії хвороб зорового нерва можуть розвиватися серйозні ускладнення. Неврит має кілька форм, які поділяються згідно з офтальмоскопічною та етіологічною класифікаціями.

Перша базується на даних, отриманих шляхом дослідження очного дна, а друга – на причині, що спричинила порушення функції зорового нерва. Вирізняють такі види невриту: ретробульбарну форму, нейроретиніт, папіліт.

Кожне з цих запалень очного нерва має симптоми та лікування, про які ви дізнаєтеся з наведеного нижче відео з ютуба.

Ретробульбарний неврит зорового нерва: симптоми та лікування

При ретробульбарному невриті уражається очний нерв. Представлений він аксонами ганглій сітківки. Пучки волокон, відокремлені один від одного мієліном, проходять крізь склеру очей, де їх оточують менінгіальні утворення та формують нервовий стовбур.

Зоровий тракт підходить до підкіркових центрів, у яких здійснюється первинна обробка інформації, формуються зорові рефлекси. Далі йдуть до зорової зони кори мозку.

• В основі мозку відбувається часткове перехрестя, таким чином зорові аналізатори пов’язані з протилежними половинами областей зору.
• Функції очного нерва полягають у здатності передавати імпульси, пов’язані зі сприйняттям об’єктів, кольорів, світлотіні.
• При повному ураженні функції не відновлюються.

Ретробульбарний неврит

Ознаки зниження зорової функції пов’язують із запаленням зорового нерва, що може статися будь-якому його ділянці. Якщо процес відбувається всередині ока, говорять про папілліт, за його межами – про ретробульбарний неврит. Виділяють три форми хвороби:

1. Аксіальна. Поразки зазнають довгі відростки – аксони. Характеризується виникненням сліпих ділянок (скопом) у зору. Ця форма – найпоширеніша.
2. Периферичний. Запалення відбувається на ділянках мієлінової оболонки зорового нерва. Має прогресуючий характер, згодом поширюється глибше у стовбур. Під оболонкою накопичується ексудат, що веде до появи болю під час руху очного яблука. Центральний зір збережено, але поля звужені.
3. Трансверсальна. Уражаються спочатку периферія і пучок аксонів, надалі – інші ділянки, зокрема диск. Приводить до повної втрати зору.

При ретробульбарному невриті зорового нерва диск уражається з прогресуванням хвороби.

Причини

Етіологія зорового невриту остаточно не вивчена. Ймовірно, одним з основних факторів, що провокують його розвиток, є генетична схильність, що сприяє помилковому сприйняттю білків мієліну як білки патологічних мікроорганізмів. В результаті в області ураження накопичуються Т-лімфоцити, активується імунний захист.

Збільшується ризик захворіти в молодому віці до 40 років (середній вік, що вперше відзначили у себе симптоми – 25-28 років). Патології найчастіше піддаються жінки.

Коло причин, які ведуть до зорового невриту, широке. Він включає інфекційні та неінфекційні фактори.

До первинного запалення призводять вірусні інфекції: герпес, цитомегаловірус, інфекційний мононуклеоз. Часто його викликає гайморит, тонзиліт, отит, ангіна, рідше – пієлонефрит. Окремо виділяють запалення орбіти очей, зокрема увеїт, хоріоретиніт.

Поразка мозку призводить до вторинного ретробульбарного невриту. До таких причин відноситься нейросифіліс, ВІЛ-інфекція, запалення головного мозку та його оболонок, хвороба Лайма.

Ознаки патології розвиваються і натомість хвороб крові, цукрового діабету, травм, отруєння, вакцинації, аутоімунних захворювань, прийом деяких лікарських засобів.

Новоутворення надають вплив на судини, місце перехрестя нервових волокон.

У двох третин хворих на розсіяний склероз діагностується вторинний неврит очного нерва. Причини цього процесу криються в демієлінізації. При цьому на стадії атрофія мієлінової оболонки не завжди очевидна. Його ознаки не виявляються навіть МРТ. Пов’язано це може бути з низькою роздільною здатністю використовуваного пристрою та жировою клітковиною.

Ознаки руйнування мієліну діагностують у головному мозку. Їх відзначають у всіх пацієнтів терміном до 5 років з моменту появи захворювання. У половини хворих на знімках знаходять також симптоми демієлінізації обох зорових шляхів, більш ніж 37% – з одного боку. У 12% пацієнтів, що залишилися, зорові шляхи збережені.

Поперечний мієліт: що це за хвороба та як її лікувати

Симптоми

Захворювання протікає у гострій та хронічній формі. У першому випадку ознаки невриту відзначаються у перші два-три дні. Різко з’являються хворобливі відчуття, що посилюються під час руху очей.

Знижується зір. Погіршується сприйняття деяких кольорів. Захворювання перших етапах зазвичай вражає одне око, з розвитком запального процесу поширюється другою.

Іноді з’являється набряк та гіперемія.

Хронічну форму відрізняє поступове зниження здатності бачити. Згодом розвивається атрофія зорового нерва, що веде до утворення у центрі очей сліпої плями (скопоми).

Його виявляють приблизно 60% випадків. Хворий зазначає, що все навколо перебуває у напівтемряві. Іноді говорять про появу неіснуючих точок, фігур. В очах відзначається почервоніння.

Хворого може нудити, часом він скаржиться на головний біль.

Симптоматика невриту посилюється після сильної психічної напруги, важкого фізичного навантаження.

Загальними ознаками є поступове погіршення зору, підвищення чутливості сітківки, біль усередині очей або навколо них, світлобоязнь. Ознаки виявляються з різною силою. Так, зір може знизитися незначно, в інших випадках призвести до можливої ​​сліпоти, при цьому людина сприйматиме лише світло. Останнє спостерігається переважно при аксіальній та трансверсальній формі.

Болючість найбільш сильно проявляється при периферичному невриті. При цій формі зорового порушення зникає так зване бічне зір, а гострота зору може бути збереженою.

Цікаво, що мало хто вказує на порушення сприйняття кольору. Найчастіше цю ознаку виявляють, коли проводять дослідження.

Симптоми багато в чому залежать від того, на якій ділянці від очей до зорових центрів сталася поразка очного нерва. Пов’язують його не лише з погіршенням зору, а й його роздвоєнням. Звертає увагу наявність у багатьох хворих ознак ністагму (мимовільних рухів). Іноді симптоми зорового невриту супроводжуються втратою контролю за становищем голови у просторі.

Діагностика

Поява перших симптомів порушення зору, хворобливості в області очей є підставою для звернення до офтальмолога. Під час огляду він розпитає, що непокоїть пацієнта, уточнить симптоми запалення очного нерва, призначить лікування.

При ознаках зорового невриту змінюється артеріальний тиск та температура, призначається консультація невролога.

Рекомендовані такі дослідження:

1. Периметрія. Динамічна дозволяє уточнити, чи є порушення периферичного зору, наявність худоби, їхній вид. При статичній досліджується здатність сприймати яскравість, що змінюється.
2. Магнітно-резонансна томографія мозку. Як правило, цей вид обстеження дозволяє побачити ознаки демієлінізації головного мозку. Неврологія рекомендує діагностику для виключення розсіяного склерозу.
3. Електрофізіологічне дослідження. Мета – оцінити особливості функціонування зорового нерва, сітківки, областей головного мозку, які відповідають за впізнавання візуальних образів.
4. Оптична когерентна томографія. Дозволяє виміряти діаметр зорового нерва.
5. Фундоскопічне дослідження. Основне призначення – побачити очне дно.
6. Аналіз крові. Додатковий метод, що дозволяє побачити неспецифічні ознаки запалення.
7. Дослідження ліквору. Дозволяє виявити нейроінфекції.

При невриті, який перейшов у хронічну форму, проводять офтальмоскопію зі спеціальними краплями. Перед дослідженням у око закопуються ліки. Фахівець досліджує очне дно через зіницю. Це дозволяє побачити диск, виявити набряки, почервоніння.

Виконується також флюоресцентна ангіографія. У вену вводиться спеціальний препарат, що підсвічує судини.

Два останні методи ефективні, тільки якщо запальний процес зайшов досить далеко і вразив диск. На початкових стадіях хвороби вони інформативні.

Для оцінки зору, його гостроти, змін, наявності скопом проводяться додаткові методи: метаморфопсія, геміанопсія, каптиметрія, контрольний спосіб дослідження. Для їхнього здійснення не потрібні жодні апарати.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини, що спричинила захворювання. Якщо з’ясувати не вдається, проводиться комплексна терапія. Хворому показано госпіталізація. У стаціонарі лікар зможе контролювати стан хворого, коригувати лікування запалення нервових тканин.

При вірусній інфекції призначаються противірусні засоби (аміксин), бактеріальну лікують антибіотиками широкого кола дії. Паралельно показано застосування антигістамінних антибіотиків. Наслідки отруєння знімають дезінтоксикаційними препаратами. Використовується гемодез.

Для зниження запалення, набряку застосовуються глюкокортикостероїди (Преднізолон, Дексаметазон). При суттєвому порушенні зорової функції препарати вводяться шприцом за очне яблуко.

Поліпшенню харчування, нормалізації постачання кисню до головного мозку та тканин зорового нерва сприяють Актовегін, Трентал. Вітаміни PP, B1, B6 нормалізують обмін речовин.

Для поліпшення передачі нервових імпульсів призначаються інгібітори холінестерази, наприклад Нейромідин.

Якщо зоровий неврит супроводжує розсіяний склероз, використовуються інтерферони (Екставіа, Бетаферон), глатірамера ацетат, імуносупресори.

У період поновлення рекомендується використання засобів народної медицини. Кілька листочків алое зрізають і кладуть у холодильнику. Через три дні з них знімають шкірку, дрібно нарізають.

Додають по 5 г лікарської очанки, кольору волошки польової, а також 200 г меду. Заливають суміш 700 мл сухого червоного вина, перемішують, ставлять на водяну баню на 40 хвилин, зціджують.

П’ють по одній столовій ложці до їжі.

Ускладнення

При гострому ретробульбарному невриті та правильно підібраній терапії зір у деяких випадках вдається відновити. Захворювання, що виникло на тлі розсіяного склерозу, частіше набуває хронічного характеру, супроводжується загостреннями та атрофією нерва.

У разі невриту очного нерва прогноз несприятливий.

Профілактика

Основний спосіб вчасно виявити розвиток патології – проходити регулярні обстеження у офтальмолога. Методи, які використовує лікар, безболісні. Вони дозволять швидко оцінити гостроту зору, його особливості, виміряти товщину зорового нерва.

По можливості слід уникати травм очей. Усі інфекції, захворювання необхідно лікувати своєчасно, запобігаючи їх перехід у патологічні форми та уникаючи ускладнень. Показана відмова від куріння та алкоголю.

При ретробульбарному невриті зорового нерва спостерігається погіршення зору, зниження його гостроти, сприйняття кольору. Діагностика захворювання проводиться офтальмологом на основі спостережуваних симптомів і з використанням спеціальних методів дослідження. Тактика лікування та наслідки залежать від причини, що спричинила патологію.

Для підготовки статті використовувалися такі джерела: Нугуманова А. М., Хамітова Г. Х. Особливості перебігу ретробульбарного невриту при розсіяному склерозі (клінічний випадок) // Журнал Практична медицина – 2013. Ігнатова Ю. Н., Смагіна І. В., Гридіна О. О., Сидоренко В. О., Поповцева О. В.

, Смирнова О. В., Єльчанінова С. А., Федянін А. С. Ретробульбарний неврит у хворих на розсіяний склероз // Журнал Бюлетень скандинавської медицини – 2009. Кухтик С. Ю., Попова М. Ю., Танцурова К. С. Ретробульбарний неврит зорового нерва // Журнал Вісник Ради молодих учених та спеціалістів Челябінської області – 2016.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.