Розрахунок генетичного потенціалу продуктивності в свинарстві

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було відпрацювання методичних підходів з розрахунку генетичного потенціалу продуктивності в свинарстві. Дослідження проводилися в племінному репродукторі з розведення тварин цієї породи ФГ «Шубське» Богодухівського району Харківської області.
На першому етапі була оцінена продуктивність нащадків (відгодівельні якості) маток родини UNI уельської породи в племінному репродукторі з розведення тварин цієї породи ФГ «Шубське» Богодухівського району Харківської області по двох послідовних поколіннях.
За отриманими результатами видно, що в цілому по всім оціненим маткам спостерігалось скорочення періоду відгодівлі на 0,60 діб зі скороченням витрат корму на 0,04 кормових одиниці. В той же час, за товщиною шпику по оціненій родині на рівні двох оцінених поколінь мав місце регрес на 0,10 мм.
Як свідчать отримані дані, методичні підходи, що є ефективними за прямих показників (відтворні якості, забійні якості та ін.), виявились неінформативними за зворотних показників, де бажаним є зменшення величин (вік досягнення живої маси, витрати корму, товщина шпику й ін.). Запропоновано використовувати наведені формули лише для прямих показників, а для зворотних показників використовувати формули за дещо зміненого математичного апарату. Враховуючи ці особливості запропоновано модифікований методичні підхід до розрахунку цього показника за зворотними показниками.
За використання даного методичного підходу проведено розрахунок генетичного потенціалу продуктивності за відгодівельними якостями і визначено ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності тварин.
За результатами оцінки генетичного потенціалу продуктивності (за запропонованим методичним підходом) відгодівельних якостей нащадків визначено свиноматку В19056, що відзначалась найвищими значеннями генетичного потенціалу продуктивності. Також, без урахування значень прижиттєвої товщини шпику у нащадків, для подальшої селекційної роботи, на підставі оцінки генетичного потенціалу продуктивності, можуть бути використані свиноматки В19004 та G19308.

Бібліографічний список

1. Гузєв І. В., Чиркова О. П., Неумивака В. М. Генетичний потенціал галузі м’ясного скотарства в Україні. Розведення і генетика тварин: міжвідом. темат. наук. зб. / Інститут розведення ігенетики тварин ім. М.В. Зубця. Київ. 2008, №. 42. С. 34–49.
2. Gustavsson I. From Giessen to Toulouse : 20 years in domestic animal cytogenetics. Genet Sel Evol. 1991. V. 23. № 1. Р. 9–17.
3. Дзіцюк В. В. Використання цитогенетичних методів у селекції плідників. Київ : Аграрна наука, 2009. 60 с.
4. Маслюк А. М. Генетичний потенціал репродуктивних якостей свиноматок української степової білої породи у розрізі ліній та родин. Науковий вісник Асканія-Нова, 2009. № 2. С. 139–144.
5. Гиря В. М.; Волощук, М. В.; Погрібна, Н. М. Оцінка генетичного потенціалу кнурів-плідників. Свинарство : міжвід. темат. наук. зб. / Інститут свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2012. № 61. С. 67–75.
6. Дудка О. І., Карвацька І. М. Використання прийомів стабілізуючого відбору в генофондових стадах свиней. Науковий вісник «Асканія-Нова» / Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова». Нова Каховка : ПИЕЛ, 2019. № 12. С. 134–144. DOI: 10.33694/2617-0787-2019-1-12-134-144
7. Хватова М. А. Селекція за комбінаційною здатністю як надійний засіб підвищення генетичного потенціалу свиней. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2015. № С. 281–288.
8. Гладій М. В., Полупан Ю. П., Ковтун С. І., Бородай І. С. Наукова школа академіка МВ Зубця у розвитку наукових основ вітчизняного тваринництва. Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. / Інститут розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця. Київ, 2018. Вип. 55. С. 6–13.
9. Коваленко В. П., Нежлукченко Т. І. Методи оцінки генетичного потенціалу і контролю селекційних процесів у тваринництві. Таврійський науковий вісник / Херсон. держ. аграрн. ун-т. Херсон, 2008. № 64. С. 143–149.
10. Басовский Н. З. Оценка генетического потенциала молочной продуктивности у крупного рогатого скота. Цитология и генетика, 1991. Т. 25. № 3. С. 57–61.
11. Цуп В. І., Ящук Т. С., Тихонова Б. Є. Генетичний потенціал молочної продуктивності червоної польської породи. Технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва : зб. наук. пр. Білоцерк. нац. аграрн. ун-ту. Біла Церква, 2010. № 3(72). С. 132–135.
12. Ільницька Т. Є.; Бондаренко О. В. Оцінка жеребців-плідників за результатами виступів їх нащадків у змаганнях з подання перешкод (конкуру). Актуальні питання технології продукції тваринництва : зб. статей за результатами ІІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції (30-31 жовт. 2018 р.) / Полтав. держ. аграр. академія. Полтава, 2018. С. 27.
13. Слюсаренко Ю. Л. Вплив типу вищої нервової діяльності на робочу продуктивність та ріст коней. Подільський вісник : сільське господарство, техніка, економіка / Поділ. держ. аграрно-техніч. ун-т. Камянець-Подільський, 2019. 1(30). С. 60–65.
14. Горин В. В. Повышение еффективности селекционного процесса в свиноводстве на основе разработки и использования генетико-популяционных методов. автореф… доктора с.-х. наук, 06.02.01. Санкт-Петербург–Пушкин, 1992. 50 с.
15. Церенюк О. М. Визначення ефекту гетерозису в свинарстві. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування.Київ, 2009. Т. 138. С. 183–187.
16. Церенюк О. М. Модифікація імпортного генетичного матеріалу в Україні. Харків, 2009. С. 248 с.
17. Сусол Р. Л., Онищенко А. О. Українська м’ясна порода свиней: сучасний стан та заходи щодо її збереження. Аграрний вісник Причорномор’я. Серія «С.-г. науки» : зб. наук. пр. Одеса, Вип. 76(2). С. 86–90.
18. Войтенко С. Л., Вишневський Л. В. Інбридинг в миргородській породі свиней. Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. / Інститут розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця. Київ, 2017. № 54. С. 208–215.
19. Зубець М. В. Оцінка генетичного потенціалу плідника. Вісник аграрної науки. 1993. № 8. С. 73–80.
20. Стрижак Т. А., Церенюк О. М., Гетя А. А., Акімов О. В., Стрижак А. В. Генетичний потенціал та ступінь реалізації відтворювальних якостей свиноматок основних родин у породах ландрас і уельська. Вісник аграрної науки Причорномор’я : міжвідом. темат. наук. зб. Миколаїв, 2018. Вип. 2. С. 78–82.
21. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві : посіб. / за ред. І. І. Ібатулліна, О. М. Жукорського. Київ : Аграрна наука, 2017. 328 с.
22. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос, 1969. 352 с.
23. Барановский Д. И., Хохлов А. М., Гетманец О. М. Биометрия в MS Excel : учеб. пособ. Харків : ФЛП Бровин А. В., 2017. 228 с.

Публікації

Новини

Недавні записи

НАССР у свинарстві: вимоги до утримання, годування та здоров’я свиней

Кожного тижня в Україні фіксується новий випадок африканської чуми свиней. Це змушує фермерів згортати виробництво, на ринку лишаються компанії, які можуть забезпечити високий рівень біобезпеки. Головним чинником для збереження стада є правильне утримання свиней, огляд та моніторинг їх здоров’я. Асоціація свинарів України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розробила роз’яснення щодо виконання харчового законодавства України та вимог НАССР у сфері вирощування, утримання та забою свиней, а також розбирання та обвалювання м’яса. Повний матеріал можна скачати за посиланням.

Утримання свиней

Система утримання, яка використовується, та кількість свиней, які утримуються, повинні залежати від:

• придатності приміщень та території ферми;
• кількості свиней, які можуть перебувати на фермі одночасно (площа приміщень та території);
• компетентність працівників;
• терміну перебування тварин.

Оператор ринку зобов’язаний враховувати вимоги до благополуччя тварин при плануванні виробничих, побутових та допоміжних приміщень, а також при внесенні будь-яких змін у планування чи характеристики цих приміщень.

Зокрема, можливий вплив на благополуччя свиней слід враховувати перед установкою більш складного обладнання, ніж раніше використовувалося. Загалом, чим більше обмеження для свиней, чим більша складність системи в цілому, тим менше свиней здатні застосовувати їх інстинктивну поведінку, щоб зменшити ефект несприятливих умов. Системи, пов’язані з високим ступенем контролю над виробничим середовищем повинні бути встановлені лише у випадку, якщо персонал має достатню кваліфікацію, як в утриманні тварин, так і в керуванні обладнанням.

Ці вимоги щодо захисту тварин відносяться як до власників, так і до тих, хто діє від їх імені на фермі або під час транспортування. У таких випадках обов’язки щодо захисту тварин повинні бути невід’ємною частиною договору про співпрацю. Однак, наявність чи відсутність договору не звільняє операторів ринку від відповідальності відповідно до законодавства.

Деякі аспекти тваринництва можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці персоналу потужності. Це потрібно взяти до уваги при розробці внутрішніх процедур оператором ринку. На усіх потужностях, крім малих, діяльність з розведення, вирощування, утримання чи транспортування тварин повинна здійснюватися під керівництвом осіб, що володіють конкретними знаннями з благополуччя свиней. Загалом, чим більший розмір потужності, тим більші вимоги до кваліфікації персоналу, потрібного для догляду тварин. Будь-яке розширення потужностей повинне плануватися з врахуванням необхідності змін у процедурах.

Оператор ринку зобов’язаний розробити процедури з забезпечення здоров’я та благополуччя тварин. Ці процедури повинні враховувати вимоги законодавства про ветеринарну медицину, тому до їх розроблення необхідно залучати ветеринарних лікарів, які працюють зі стадом. Ці процедури повинні переглядатися і, за необхідності, оновлюватися не рідше, ніж один раз у рік. Цей план повинен встановлювати заходи щодо здоров’я і благополуччя тварин, включно з усім циклом виробництва, і стратегію лікування або локалізації хвороб.

Вимоги до приміщень з утримання тварин

Дизайн та матеріали

Оператор ринку повинен оцінити можливість виконання вимог щодо благополуччя тварин при проектуванні нових будівель або модифікації існуючих. Місцезнаходження ферми: має бути досить далеко від інших ферм, особливо в напрямку переважаючого вітру. Деякі інфекційні частинки (у вигляді аерозолів) або переносники (комахи) можуть поширюватися через повітря. Також гризуни можуть поширювати деякі хвороби з однієї ферми на іншу. Рекомендована відстань між фермами у три км дозволить зменшити ризик забруднення. Територія ферми повинна бути огороджена для запобігання доступу сторонніх осіб.

Планування ферми має бути таким, щоб уникнути ризику перехресного біологічного забруднення через рух персоналу, відвідувачів, завезення матеріалів, вивезення відходів. Вантажно -розвантажувальне обладнання, закриті контейнери для вивезення мертвих тварин і, де це потрібно, бункери для кормів, рекомендовано розташовувати по периметру потужності, де утримуються тварини.

Ризик забруднення присутній при транспортуванні кормів до ферми транспортними засобами, які обслуговують інші ферми. Тому територія ферми повинна бути спланована таким чином, щоб вивантажувати корми за межами зони поводження з тваринами. Деякі спеціалізовані будівлі вимагають використання складного механічного та електричного обладнання. Це може потребувати додаткового навчання для того, щоб оновити технічні та управлінські навички та забезпечити благополуччя тварин. Матеріали, які використовуються для будівництва приміщень і, зокрема, для будівництва загонів, стійл, стаєнь та обладнання, з яким тварини можуть вступати в контакт, не повинні бути шкідливими для них і мають легко чиститись та дезінфікуватись. Дизайн та розміщення обладнання для забезпечення тварин необхідно розробити і підтримувати таким чином, щоб не було гострих країв або виступів, які можуть заподіяти шкоду тваринам. Внутрішню частину стаєнь і загонів потрібно виконувати з матеріалів, які можуть бути легко очищені і регулярно дезінфікуватися, та легко замінюються за необхідності.

Для конструкцій, які призначені для утримання свиней на відкритому повітрі, повинні використовуватись фарби або консерванти деревини, які не становлять небезпеки для тварин. Слід врахувати ризик отруєння свинцем від старого лакофарбового покриття, особливо якщо використовуються вживані будівельні матеріали.

Підлога у будівлях, у яких утримуються свині має бути:

• гладкою, але не слизькою, щоб запобігти травмам свиней;
• сконструйованою, виготовленою так, щоб не завдати шкоди або страждання свиням, якщо вони стоять або лежать на ній, і підтримуватись у належному стані;
• придатною для розміру і ваги свиней.

Коли для утримання груп свиней використовують бетонну ґратчасту підлогу:

а) максимальна ширина отворів повинна бути:

• 11 мм для поросят;
• 14 мм для відлучених поросят;
• 18 мм для вирощування свиней;
• 20 мм для підсвинків і свиноматок.

б) мінімальна ширина ламелі повинна бути:

• 50 мм для поросят і відлучених поросят;
• 80 мм для вирощування свиней, підсвинків і свиноматок.

Належний дизайн і стан підлоги має важливе значення. Погано побудовані підлоги, ламелі, які неправильно підібрані до ваги/розміру тварин, і зношені або пошкоджені поверхні можуть

призвести до травм ніг свиней. Надмірні зазори можуть завдати фізичного пошкодження ніг та копит. Пошкоджені підлоги повинні бути негайно відремонтовані, а зламані ламелі негайно замінені.

Зона, де тварини лежать, має бути завжди суха. Підлогу загону, в тому числі області випорожнення, слід змивати ефективно. Якщо використовується підстилка, вона повинна бути чистою і сухою, регулярно доповнюватися і замінюватися, не становити небезпеки для здоров’я свиней. Місця зберігання матеріалів для підстилки мають бути захищені від доступу шкідників (у тому числі птахів).

Вентиляція та температура у приміщеннях

Рівень циркуляції повітря, пилу, температури, відносної вологості повітря і газу повинен бути в межах, які не є шкідливими для тварин. Свині не слід утримувати в середовищі високих температур і високої вологості. Всі нові будівлі мають бути спроектовані для комфортного утримання свиней і з метою профілактики респіраторних захворювань. У приміщеннях потрібно забезпечити достатню вентиляцію протягом усього року для типу, розміру та кількості тварин, які будуть розміщені в них. Крім цього, система вентиляції повинна бути розроблена так, щоб уникнути протягів.

Ефективна вентиляція має важливе значення для благополуччя тварин, оскільки вона забезпечує свіже повітря, видаляє шкідливі гази і допомагає контролювати температуру. Площі, де тварини лежать, повинні мати термоізольовані стіни, підлогу та дах або необхідно застосовувати достатню кількість підстилки. Однак термоізоляція приміщень рекомендується також через запобігання надмірному нагріванню протягом теплої пори року.

Дорослі свині мають дуже обмежену здатність потіти і надзвичайно чутливі до теплового стресу. Для запобігання перегріву тварин у теплу пору року можна застосовувати наступні методи охолодження: обдування повітрям над свинями, розпилення води або зволоження підлоги. При використанні методів охолодження слід забезпечити прилегле сухе місце для лежання свиней, щоб уникнути більш холодних умов.

Жива маса тварин, розмір групи, тип підлоги, швидкість повітря і споживання корму сильно впливають на вимоги до температури, і оператор ринку зобов’язаний врахувати ці фактори при визначенні мінімальної відповідної температури в кожному конкретному випадку. Ґратчасті підлоги і низький рівень подачі кормів створюють вимоги до підтримання вищої температури, у цей час як підстилка, високий рівень подачі кормів і збільшення маси тіла тварин зменшують комфортні показники температури. У таблиці 1 представлено оптимальні температурні режими для різних вікових категорій свиней.

Оператору ринку слід уникати широких або різких коливань температури в житлових системах протягом періоду доби. Значні коливання добового температурного режиму можуть створити стрес, який може призвести до проявів відхилень у поведінці, наприклад, відкушування хвостів, або захворювань, таких як пневмонія.

Під час переміщення свиней потрібно уникати температурного стресу. Це можна досягнути, наприклад, висушуванням загону, додаванням підстилки, обігрівом будівлі. При видаленні суспензії відходів життєдіяльності з-під ламелей особлива увага повинна приділятися уникненню попадання в повітря небезпечних газів (таких як сірководень і діоксид вуглецю), які шкідливі як для людей, так і тварин. Приміщення мають бути порожніми або дуже добре провітрюваними під час цієї процедури. Слід забезпечити, щоб рідкі відходи з силосу не змішувались з потоками відходів життєдіяльності, оскільки це може створити бурхливу ферментацію та утворення великої кількості токсичних газів.

Рівні освітлення та шуму

У приміщеннях утримання свиней необхідно забезпечити рівень освітлення (стаціонарного чи переносного), достатній для перевірки тварин. Якщо використовується штучне освітлення, повинен бути період протягом доби, коли тварини можуть відпочити від нього.

Штучне освітлення в приміщеннях утримання свиней має бути інтенсивністю не менше ніж сорок люкс протягом щонайменше восьми годин на день (емпіричне правило – досить світла, щоб читати газету в кутку загону). У приміщеннях з утримання свиней еквівалентний рівень шуму не повинен перевищувати 85 дБА.

Розташування обладнання, наприклад, машин для подрібнення корму, повинно бути таким, щоб мінімізувати вплив шуму на тварин і не перевищити допустимої норми.

Автоматизоване і механічне обладнання

Програма технічного обслуговування повинна бути впроваджена для всіх одиниць автоматизованого обладнання. Все автоматизоване або механічне обладнання, необхідне для здоров’я і благополуччя свиней, має бути перевірене принаймні один раз в день, щоб гарантувати, що немає ніяких дефектів і що ніякі частини обладнання не стали серйозно зношені.

Якщо виявлено дефекти чи зношені деталі в автоматизованому або механічному обладнанні, вони повинні бути негайно усунуті, або, якщо це неможливо, відповідні заходи повинні бути прийняті для захисту здоров’я і благополуччя свиней в очікуванні виправлення таких дефектів, в тому числі з використанням альтернативних методів годування, поїння і забезпечення та підтримки задовільних умов.

Там, де здоров’я і благополуччя свиней залежить від системи штучної вентиляції, необхідно забезпечити наступне:

• передбачити резервну систему (наприклад – електромагнітне автоматичне відкривання стулок/дверей), щоб гарантувати достатню кількість повітря;
• наявна система сигналізації (яка буде працювати, навіть якщо основне джерело електроенергії не працює) для попередження про будь-які несправності вентиляційної системи;
• резервна система вентиляції повинна бути включена в план технічного обслуговування;
• система сигналізації, має тестуватися принаймні один раз в сім днів, щоб переконатися у її справності.
• Усі виявлені дефекти необхідно негайно усувати.

Все мережеве електричне обладнання має відповідати певним стандартам і бути належним чином заземлене, захищене від гризунів і розміщене в недоступному для свиней місці. Все обладнання, в тому числі кормові дозатори, поїлки, вентиляційне обладнання, нагрівальні та освітлювальні прилади, системи пожежогасіння і сигналізації, повинне регулярно перевірятися, бути в хорошому робочому стані і чистим.

Протипожежна безпека та заходи для запобігання надзвичайних ситуацій

Потрібно розробити план заходів у надзвичайних ситуаціях на фермі, таких як пожежа, повінь, відсутність водопостачання, зрив поставок кормів чи інших необхідних для здоров’я та благополуччя тварин матеріалів. Оператор ринку зобов’язаний забезпечити, щоб всі співробітники ознайомилися з відповідними екстреними заходами.

Ці заходи потрібно взяти до уваги під час проектування чи реконструкції приміщень. Повинні бути шляхи для звільнення і швидкої евакуації тварин у надзвичайній ситуації. Слід встановити пожежну сигналізацію і мати можливість отримувати сигнал цілодобово.

Годування та напоювання

Свині мають харчуватися збалансованим раціоном, який відповідає їх віку та типу, подається у достатній кількості, для підтримки повного здоров’я і бадьорості. Оператор ринку несе відповідальність за придбання і використання безпечних та якісних кормів та інших матеріалів від перевірених постачальників.

Оператор ринку зобов’язаний планувати та оцінювати будь-які зміни в дієті і вводити їх поступово. Свині мають забезпечуватися кормами і рідиною, що не містять речовин, які можуть призвести до страждань або травми. Всі свині повинні мати доступ до корму з інтервалами, відповідними їх фізіологічним потребам (і, в будь-якому випадку, всі свині повинні бути годовані принаймні один раз в день), крім випадків, коли інше вимагається ветеринарним лікарем.

Якщо свині утримуються в групі і не мають безперервного доступу до корму, або не годуються автоматичною системою подачі для кожної тварини окремо, то кожна тварина повинна мати доступ до їжі саме тоді, як інші в групі. Обладнання для годування та поїння має бути спроектоване, виготовлене, розміщене і підтримуватися таким чином, щоб уникнути забруднення їжі та води, а також шкідливого впливу конкуренції між тваринами.

При поміщенні свиней у нове приміщення працівники потужності повинні переконатися, що тварини здатні знайти корм і воду. Коли недавно відлучені поросята переміщуються в загони, де вода подається через ніпельні поїлки, рекомендується забезпечити альтернативні джерела води протягом перших кількох днів.

Якщо свині харчуються нормованою кількістю кормів, для контролю споживання оператор ринку повинен забезпечити відповідну ширину місця біля годівниці для того, щоб всі свині отримали свою норму (Таблиця 3).

Системи подачі та зберігання кормів необхідно належним способом чистити, щоб запобігти утворенню залишків кормів, росту плісняви, яка може мати шкідливий вплив на свиней. Всі свині віком від двох тижнів повинні мати постійний доступ до достатньої кількості свіжої питної води, незалежно від того, яким типом кормів їх годують – вологими чи сухими.

Оператор ринку повинен врахувати наступні фактори щодо подачі питної води:

• загальний обсяг;
• належна швидкість потоку (свині п’ють достатньо швидко);
• спосіб надання, наприклад, тип поїлки;
• доступність води для всіх тварин (таблиця 4).

Надмірна подача води і надто велика швидкість потоку можуть бути шкідливими, особливо для свиноматок під час опоросу і новонароджених поросят.

Оператор ринку повинен розмістити поїлки таким чином, щоб усі тварини мали доступ до них. Для цього у місцях, де утримуються свині різної ваги, або у місцях тривалого утримання тварин, потрібно розмістити поїлки на різній висоті.

Оператор ринку зобов’язаний забезпечити наступний доступ до води:

• поїлки у вигляді чаш (одна на 20 тварин при нормованій відгодівлі та одна на 30 тварин при вільній відгодівлі);
• ніпельні поїлки (одна на 10 тварин при нормованій відгодівлі та одна на 15 тварин при вільній відгодівлі);
• поїлки у вигляді корита (мінімальна ширина корита у перерахунку на одну тварину становить: 0,8 см для тварин до 15 кг, 1,0 см для тварин вагою 15-35 кг; для свиней вагою більшою ніж 35 кг, потрібно забезпечити ширину корита не менше ніж 30 см для кожних 25 тварин).

Оператор ринку повинен забезпечити достатню кількість води для свиноматок, які втрачають багато води.

Лише речовини, стосовно яких доведено шляхом наукових досліджень чи об’єктивного досвіду відсутність негативного впливу на здоров’я та благополуччя тварин, можуть бути використані у лікувальних, профілактичних чи зоотехнічних цілях.

Огляд тварин

Здоров’я і благополуччя свиней залежить від їх регулярного огляду. Для проведення ретельного огляду потрібно забезпечити належне освітлення. Працівники оператора ринку повинні бути знайомі з нормальною поведінкою свиней. Недбало утримувані та нездорові свині не даватимуть належний приріст, тому працівники повинні стежити за ознаками стресу, хвороби або агресії стосовно будь-якої тварини з боку інших свиней у групі.

Оператор ринку зобов’язаний забезпечити належну кількість персоналу для:

• перевірки стада – всі свині повинні бути оглянуті принаймні один раз в день;
• перевірки обладнання;
• запровадження заходів для виправлення невідповідностей.

Працівники ферми повинні бути здатними завжди виявляти ознаки порушення здоров’я у свиней, які включають в себе:

• відділення від групи;
• млявість;
• поганий апетит;
• підвищення температури;
• блювоту;
• запор;
• діарею;
• знебарвлення або здуття шкіри;
• поганий фізичний стан;
• тремтіння;
• чхання;
• швидке або нерегулярне дихання;
• постійний кашель або задишку;
• опухлий пупок, вим’я або суглоби;
• кульгавість (огляд копит і ніг особливо важливі);
• відсутність координації.

Кваліфікація персоналу необхідна бути достатня для завчасного виявлення невідповідного стану тварини, або її констатації на ранніх стадіях. У багатьох випадках працівники повинні бути в змозі визначити причину невідповідності та усунути її. Слід завжди враховувати можливість появи ознак захворювань, про які необхідно повідомляти компетентний орган.

Особливо серйозно слід ставитись до таких симптомів, як слиновиділення та кульгавість. Якщо причина не очевидна, або якщо негайні заходи, застосовані працівниками, не є ефективними, необхідно негайно викликати ветеринарного лікаря. Недотримання цього правила може призвести до непотрібних страждань тварини.

Поводження з тваринами

Створення умов для належної поведінки тварин

Для природних маніпуляцій всі свині повинні мати постійний доступ до достатньої кількості матеріалу, такого як солома, сіно, деревина, деревна тирса та кора, пастеризований компост, торф або суміш цих матеріалів, що не має шкідливого впливу на здоров’я свиней.

Таке середовище підвищує активність тварин, зменшує ймовірність соціально-агресивної поведінки. Допоміжні матеріали, такі як футбольні м’ячі, ланцюги, деревина для того, щоб гризти, пластичні матеріали можуть задовольнити деякі з поведінкових потреб свиней, але швидко втрачають свою цінність новизни. Тому довгострокове використання таких предметів не рекомендується, якщо тільки вони не використовуються в поєднанні з матеріалами, які перераховані у попередніх абзацах.

Кнури можуть бути кастровані за умови, що засоби, які використовуються, не спричиняють розрив тканин. Оператор ринку зобов’язаний ретельно розглянути питання про необхідність кастрації. Якщо кастрації не можна уникнути, вона повинна здійснюватися відповідно до чинного законодавства, при належному використанні анестезії та знеболення, ветеринарним лікарем або компетентним працівником, який пройшов навчання.

Відкушування хвостів

Відкушування хвостів та інші негативні явища поведінки пов’язані з тією чи іншою формою стресу. Вони можуть бути викликані багатьма факторами: перевантаження потужності тваринами, неправильним годуванням, неналежними температурними режимами, коливаннями температур, недостатньою вентиляцією, протягами, високим рівнем пилу і шкідливих газів (аміаку) і відсутністю матеріалів для поведінкових потреб. Зміна зовнішніх погодних умов також може іноді викликати таку поведінку.

Якщо відкушування хвоста проявляється у стаді, цей синдром швидко поширюється серед усіх тварин. Тому важливо швидко виявити призвідника та ізолювати його в окремий загін. Усіх поранених тварин необхідно перевести у загін для лікування і надати невідкладну медичну допомогу.

Оператори ринку повинні розробити програму запобігання та усунення відхилень у поведінці, таких, як відкушування хвостів. Ця програма, в основному, ґрунтується на емпіричному досвіді на потужності, оскільки не існує універсальної методики для всіх випадків. Слід застосовувати ретельні дослідження і плановий підхід, щоб ідентифікувати конкретну причину спалаху та знайти рішення проблеми. Для цього необхідно провести:

• негайні запобіжні заходи;
• кількісну оцінка проблеми – виявлення кількості постраждалих тварин, перевірка записів з попередніх інцидентів;
• складання списку можливих причин, таких як:

1. нерівномірна чи неадекватна подача води чи кормів;

2. відсутність матеріалів для поведінкових потреб;

5. неналежні температурні режими;

6. перевантаження потужності тваринами;

8. високий вміст пилу, отруйних газів;

9. умови, що спричиняють боротьбу під час годування.

Оператор ринку зоов’язаний проаналізувати усі ці фактори перед прийняттям рішення про підрізування хвоста.

Підрізування хвостів та зубів

Процедури підрізування хвостів та зменшення кутніх зубів не повинні бути постійною практикою і впроваджуються лише за наявності випадків пошкоджень вух та хвостів у свиней або травм сосків свиноматок та недієвості інших заходів. Оператору ринку необхідно проконсультуватися з ветеринарним лікарем, оцінити причини такої поведінки тварин та усунути їх. Для цього слід внести зміни в процедури забезпечення здоров’я, благополуччя та вдосконалити умови утримання. За необхідності потрібно отримати рекомендації ветеринара. Результати цих заходів повинні бути задокументовані.

Коли, незважаючи на запроваджені заходи, така поведінка тварин все ж спостерігається, то підрізування хвостів повинне проводитися ветеринарним лікарем або компетентним працівником, якщо вона здійснюється до сьомого дня життя тварини і обов’язково з застосуванням анестезії та додаткового пролонгованого знеболювання. Все обладнання, яке використовується, повинне бути очищеним і продезінфікованим після кожної тварини. Підрізування зубів не завжди необхідно застосовувати для всього приплоду. Якщо така процедура необхідна, її слід проводити до сьомого дня життя тварини компетентним оператором або ветеринарним лікарем з використанням відповідного обладнання.

Природне запліднення

У загонах, де здійснюється природне запліднення, площа підлоги має бути щонайменше 10 м2 і не містити інших перешкод. Всі кнури повинні мати хороші та безпечні умови експлуатації. Ґратчасті і слизькі підлоги не придатні для в’язки тварин. У рамках плану охорони здоров’я і благополуччя, оператор ринку зобов’язаний узгодити з ветеринаром, як уникнути травм кнурів і свиноматок через надмірні спаровування.

Випадки, у яких допускається обмеження можливості свині обертатись навколо себе: природне запліднення, штучне запліднення або збір сперми, за умови, що період, протягом якого це обмеження зберігається, не довший, ніж необхідно для досягнення поставленої мети. Оператор ринку повинен утримувати свиноматки в групах аж до запліднення, під час якого вони можуть бути переміщені у відповідний загін. Свині повинні мати можливість облаштуватися в загоні.

Здоров’я тварин

Загальні вимоги

Підтримка належного стану здоров’я є основною вимогою, що впливає на благополуччя свиней. Заходи з охорони здоров’я включають хорошу гігієну, правильне утримання та ефективну вентиляцію. Оператори ринку мають забезпечити застосування лише дозволених на території України ветеринарних препаратів та вакцин.

Хвороби, про які слід повідомити компетентний орган

Якщо оператор ринку має підстави вважати, що будь-яка тварина на фермі страждає на наступні хвороби, він зобов’язаний у письмовій формі повідомити компетентний орган протягом одного робочого дня:

• ящур;
• африканська чума свиней;
• сказ;
• сибірська виразка;
• везикулярна хвороба свиней;
• хвороба Ауєскі;
• хвороба Тешена;
• класична чума свиней;
• везикулярний стоматит;
• сальмонельоз;
• репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС).

Оцінювання стану свиней

Оцінювання стану свиней може в значній мірі сприяти гарному утриманню і допомагає уникнути затратних проблем зі здоров’ям та благополуччям. Оператор ринку може швидко оцінити резерви організму (тобто вгодованість) окремих свиней. Цей метод буде корисним, якщо він икористовується як стандартний інструмент перевірки свиноматок на різних стадіях розмноження:

• в середині вагітності;
• при опоросі та в ранній період лактації;
• при відлученні поросят.

Годування повинне бути відрегульоване в міру необхідності для свиней, які стали занадто товстими або занадто худими. Адекватне харчування на відповідних етапах повинне бути забезпечене для уникнення виразки на плечах. Результат оцінювання в діапазоні від 2,5 до 4,5 свідчить про оптимальні показники. Відсутність пролежнів на плечах вказує на належний стан тіла.

Кульгавість

Кульгавість, як правило, є ознакою того, що тварина страждає від болю. Кульгавість у свиней свідчить про поганий стан здоров’я і дискомфорт. Це явно впливає на благополуччя тварин та їх продуктивність. Якщо значна частина свиней має у кульгавість, це ознака захворювань або слабкого загального рівня благополуччя у стаді. За цих обставин оператор ринку зобов’язаний звернутись до послуг ветеринара. За необхідності слід внести зміни у програму годування тварин та їх генетичного відбору. Якщо кульгаві тварини не реагують на лікування, оператор ринку зобов’язаний негайно повідомити ветеринарного лікаря.

Кульгавість може мати цілий ряд причин, і рання точна діагностика конкретного типу кульгавості дозволить швидко запровадити корегувальні заходи. Якщо лікування, яке проводить ветеринарний лікар, не дає результату, оператор ринку повинен вибракувати тварину для уникнення непотрібних страждань. Якщо кульгавий свині не можуть бути транспортовані без страждань, вони повинні бути гуманно забиті на фермі. Забороняється транспортувати за межі ферми тварин, які не можуть без сторонньої допомоги встати або не можуть витримати свою вагу на всіх чотирьох ногах при стоянні або ходьбі.

Оператор ринку зобов’язаний контролювати захворювання, викликані зовнішніми паразитами (особливо звертати увагу на місця, де тварина чухає шкіру і де шкіра подразнена) з використанням відповідних засобів. Свиней потрібно обробляти проти паразитів згідно з вказівками ветеринарного лікаря. Контроль та лікування від зовнішніх паразитів є частиною програми здоров’я та благополуччя тварин.

Оператор ринку повинен запровадити програму лікування та запобігання появі внутрішніх паразитів. Спосіб і засоби профілактики та лікування розробляються ветеринарним лікарем відповідно до життєвого циклу різних видів паразитів.

Підготовано за матеріалами Асоціації свинарів України «Настанови з дотримання вимог законодавства щодо безпечності харчових продуктів на потужностях з вирощування, утримання, забою свиней та розбирання м’яса» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).