Види добрив для садових рослин та правила їх внесення

Підживлення рослин є неодмінною частиною садових робіт, оскільки не кожен субстрат на ділянці може забезпечити ваші насадження необхідними поживними компонентами.

Слабке зростання, погане цвітіння, убогий урожай, побуріння хвої або блідість листя – ознаки того, що рослини відчувають дефіцит необхідних для здоров’я та розвитку корисних речовин.

На сьогодні виробники пропонують великий спектр добрив, які підтримують декоративність, забезпечують садовим та домашнім рослинам здоров’я, рясне цвітіння та хороший урожай плодовим й овочевим культурам.

Для цього достатньо скористатися онлайн-магазином, прекрасним прикладом якого є широко відомий на українському ринку бренд «Семпочта», що надає широкий асортимент якісної та недорогої продукції в категорії «добрива».

На сайті магазина sempochta.com.ua можна вибрати продукцію с поживними речовинами для підживлення, які відповідають потребам будь-яких рослин, як плодових, так і декоративних.

Добрива бувають мінеральні та органічні. Мінеральні працюють набагато швидше, ніж органічні, вони легко засвоюються рослинами та часто призначені для конкретних видів (наприклад для ацидофітів).

Органічні добрива є цінними екологічно чистими природними джерелами корисних речовин, завдяки чому мають багато переваг.

Мінеральні та органічні препарати для підживлення випускаються в гранулах з пролонгованою дією, у вигляді порошків, концентрованих рідинах й гелях, вони можуть бути багатокомпонентні або однокомпонентні.

Типи мінеральних добрив та форма їх виготовлення

Продукція у вигляді гранул

Найпоширеніша форма, яка використовується для підгодівель. Компоненти містять всі необхідні поживні речовини, які надходять у ґрунт поступово.

Добриво в гранулах

Гранули розсипають прямо на поверхні землі вручну або за допомогою сівалки, потім рясно поливають. Найчастіше така продукція використовується для підгодівлі дерев, чагарників, а також газонів. Досить одного підживлення за сезон.

Розчинна форма

Це мінеральні препарати, вміст яких розчиняється в необхідній кількості води. Розчин використовується для поливу рослин, а також для обприскування наземної частини. Дана продукція призначена для підживлення не тільки декоративних рослин та плодових культур, а також для догляду за газонами.

Рідини та гелі

Такі добрива працюють дуже швидко. Їх також розбавляють водою й використовують регулярно. Рослини в контейнерах на балконах та терасах, які вирощують головним чином для рясного цвітіння, найкраще підгодовувати саме такими рідкими агентами швидкої дії.

Кальцієві добрива

Грають дуже важливу роль в харчуванні рослин, оскільки сприяють розкисленню ґрунту та покращують його структуру. Отримують їх шляхом подрібнення природного вапняку – крейди, мергелю та інших осадових порід, що містять кальцій.

Їх відмінною рисою є повільна, але тривала дія та можливість комбінацій з іншими елементами. Натуральні кальцієві добрива, наприклад, доломітове борошно з вмістом магния, використовуються один раз у 2 рокі, а їх кількість залежить від кислотності ґрунту.

Зазвичай доза становить від 10 до 50 кг на 100 кв. Кальцієві добрива змішують з шаром ґрунту товщиною не менше 20 см.

Обробку землі з внесенням кальцію слід проводити пізньої осені, оскільки в холодну погоду зміна структури ґрунту відбувається повільно й рослини не відчувають шок, пов’язаний з раптовим підвищенням лужності середовища.

Увага! Такі добрива не підходять для рослин-ацидофітів, які ростуть саме на кислому субстраті

Види органічних добрив

Найбільш часто використовують такі органічні підгодівлі:

• гній;
• компост;
• рослини-сидерати та зелений гній;
• зола;
• біогумус.

Гній

Гній — найцінніше органічне добриво, яке забезпечує рослини найбільшою кількістю поживних речовин та цілюще впливає на ґрунт. Гній складається з фекалій тварин, курячого посліду птахів або комбінації сечовини з мульчею.

Кінський та бичачий гній є найбільш цінним. Внесення такої підгодівлі слід проводити кожні 3-5 років в залежності від структури субстрату. Кращий час для процедури — осінь.

Компост

Підживлення компостом слід рекомендувати кожному садівникові. Це багате джерело поживних речовин та гумусу, які необхідні для правильного розвитку рослин. Дія компосту залежить від матеріалу, з якого він був отриманий.

Слід зазначити, що компостування в закритих контейнерах складніше, ніж в купі, оскільки матеріал слід перевертати не рідше одного разу за сезон, щоб забезпечити необхідну кількість кисню для правильного процесу розкладання.

Крім того, сировина, що призначена для компосту та укладена в контейнери, може стати надмірно вологою або сухою. Найкраще прокласти рослинні відходи для компосту в окремій частині саду, наприклад, під кущ бузини, яка прискорює компостування.

Місце вибирайте з хорошою циркуляцією повітря, затінене. Висота та ширина компостної купи не повинна перевищувати 1,5 м, на зиму її покрити шаром опалого листя.

Для компостування підійдуть листя плодових дерев: горобини, ясена, клена, ліщини, липи, вільхи та верби. Ви також можете зібрати листя бука, які збагатять компост кальцієм.

Листя дуба підходять для приготування торф’яного субстрату, а компост з листя берези надає цілющу дію. Не підходять для компостування: листя каштана, волоського горіха, тополі, платана та ялинова хвоя.

Зелені добрива

Рослини-сидерати, з яких готують зелений трав’яний гній, підвищують якість ґрунту та збагачують його поживними речовинами.

Найпопулярніші рослини для трав’яного підживлення:

• люпин – підходить для слабокислих субстратів, збагачує землю азотом, калієм та фосфором;
• фацелія – дає багато зеленої маси, яку використовують у вигляді мульчі, що збагачує ґрунт киснем та азотом, знижує ризик розвитку вірусних й грибкових захворювань;
• гірчиця, конюшина – підходять для всіх типів ґрунтів, збагачують землю азотом, калієм, крім того, гірчиця відлякує шкідників та здатна пригнічувати розвиток парші й фітофторозу;
• жито і ячмінь – дають багато зеленої маси, покращують повітропроникність ґрунту, підвищують його посівні якості;
• бобові – покращують структуру важких, глинистих ґрунтів, зменшують кислотність.

Сидерати, які розвинули зелену масу, перекопують з садовою землею або використовують як мульчу

Що стосується зеленого настою, то варто згадати три рослини, які мають велике значення для зростання насаджень, боротьби з хворобами та шкідниками – це кропива, хвощ та кульбаба.

Найбільш відомим та популярним є рідкий гній з кропиви, який готується наступним чином. На дно неметалевого контейнера або відра помістіть кропиву (приблизно на 1/4 висоти контейнера) та налийте воду, щоб вона покривала траву.

Контейнер закривають та перемішують вміст раз в день. Приблизно через 2 тижні добриво готове (воно більше не повинно пінитися). Удобрюють водним рідким розчином з розрахунку близько 50 мл рідкого гною на 5 літрів води.

Біогумус

Це ефективний натуральний продукт, створений в результаті перетравлення рослинної їжі каліфорнійськими дощовими хробаками. Містить необхідні поживні речовини для рослин. Біогумус використовують як ефективне добриво для квітів та овочів, як в саду, так і вдома.

На ринку можна також побачити синтетичні добрива, але їх слід використовувати з великою обережністю, оскільки при неправильному дозуванні ці препарати можуть привести до підвищення концентрації шкідливих для здоров’я людини речовин в плодах та коренеплодах.

Коли та як удобрювати?

З приходом перших весняних днів починається інтенсивна вегетація рослин. У цей період для правильного та здорового росту їм необхідні відповідні дози макро – й мікроелементів.

Підживлення навесні проводять тільки після відтавання ґрунту. В іншому випадку рідина або гранули не зможуть проникнути в землю

Більшість азотних та багатокомпонентних добрив слід використовувати з березня по липень. Восени азот не вносять, оскільки рослини важко перенесуть зимівлю – постійна стимуляція росту викликає надмірне виснаження та гальмування адаптаційних процесів до кінця періоду спокою.

Восени основну роль у розвитку рослин відіграють калійні, фосфорні та кальцієві добрива, які відповідають за здоров’я, імунітет та зимостійкість насаджень.

Інтенсивність підгодівлі залежить від якості ґрунту

На важких глинистих ґрунтах добрива можна використовувати рідше, ніж на піщаних, але вони повинні містити більш високу дозу поживних речовин.

Це пов’язано зі ступенем вилуговування корисних компонентів з важкого субстрату. Піщані ґрунти водопроникні, тому поживні речовини швидко проникають в глибокі шари.

Добриво не рекомендується вносити тільки поблизу стебла або стовбура. Область численних кореневих відростків відповідає за поглинання поживних речовин, і вона розташована більш-менш на кордоні діаметра крони конкретної рослини. Якщо добриво внести близько до стовбура, доступ до коріння буде утруднений.

Внесення добрив після відтавання ґрунту

Удобрюючи землю слід побоюватися великих доз, оскільки велика частина речовин не поглинається рослиною відразу – її надлишок вимивається в більш глибокі шари ґрунту та негативно впливає на навколишнє середовище, сприяючи засолюванню та забрудненню землі.

Занадто велика доза може бути також смертельною для окремої культури. Тут слід зазначити, що дотримання дозування відноситься як до штучних, так і органічних добрив.

Краща погода для літніх підживлень – хмарні дні перед дощем

Водні розчини використовуються під час поливу рослин, наприклад, за допомогою лійки. Свіжий гній вносять тільки під час попередньої підготовки ґрунту за кілька місяців до посадки або посіву.

Безпосередньо перед початком посівних робіт його не вносять, щоб не спалити коріння. У листопаді гній перекопують з верхнім шаром землі, а ферментований або перепрілий гній можна використовувати навесні.

Дерева та чагарники удобрюються при посадці сумішшю верхнього шару землі та компосту в пропорції 1,5:0,5. У наступні роки мульчують ґрунт компостом навколо насаджень.

Також можна використовувати готові мінеральні суміші добрив для конкретних видів рослин.

При виборі добрива для красиво квітучих рослин зверніть увагу на наявність фосфору, який сприяє рясному цвітінню.

Мінеральні підгодівлі проводяться кілька разів. Перші в березні, наступне після закінчення цвітіння, і в останній раз підгодовують в червні. Цей метод дозволяє забезпечити безперервне живлення культур.

Хвойні рослини в саду слід удобрювати з березня по липень. Ви можете використовувати звичайні добрива 3 рази у сезон або тривалої дії для хвойних – один раз у вегетаційний період.

Підживлення хвойних

Дія елементів на хвойні рослини:

• Азот – відповідає за швидке зростання рослини протягом усього сезону;
• Фосфор – стимулює ріст нових пагонів та голок;
• Калій – підвищує стійкість рослин до хвороб;
• Магній – відповідає за зелений колір хвої.

Для газону вносять підгодівлі на рубежі березня та квітня після стрижки.

Остання дата внесення залежить від типу поживної речовини. Ви можете використовувати універсальне газонне добриво навіть у грудні, тоді як підживлення тривалої дії рекомендуються використовувати до липня. Азот підтримує ріст трави, магній не дає розвиватися мохам, залізо та кальцій надають стеблам інтенсивний зелений колір.

Фосфорні добрива – вплив, застосування, особливості внесення

Серед хімічних елементів, що входять до складу рослин, фосфор займає особливе місце. Без фосфору немає життя. Він міститься в кожній клітині рослин. Різні види сільськогосподарських рослин містять неоднакову кількість цього елемента, причому фосфору, як і азоту, набагато більше в зерні і взагалі в товарній продукції врожаю. Вміст фосфору в рослинах, ґрунті, добривах прийнято виражати в перерахунку на його оксид Р 2 О 5 . У рослинах фосфор міститься у складі органічних та мінеральних сполук.

У мінеральній формі фосфор буває у вигляді солей ортофосфатної кислоти, катіонами яких є йони кальцію, магнію, амонію тощо. Хоча кількість їх невелика, вони беруть участь в утворенні багатьох фосфоровмісних органічних сполук, що життєво необхідні для рослин. До таких органічних сполук належать нуклеїнові кислоти, нуклеопротеїди, фосфопротеїди, фосфатиди, фітин, цукрофосфати, макроергічні та інші сполуки.

Вплив фосфору на розвиток рослин

Потреба рослин у фосфорі в різні періоди їх життя неоднакова. В початковий період після появи сходів фосфор для рослин украй необхідний, хоча б у невеликій кількості. Як показали дослідження, нестача цього елемента на початку росту рослин не компенсується внесенням його в наступні періоди росту і розвитку рослин. Це пояснюється тим, що в ранньому віці розвивається коренева система рослин і створюються запаси цього елемента, які потім перерозподіляються між іншими органами. Тому, якщо в цей період не забезпечити достатнього фосфорного живлення рослин, а пізніше вносити цей елемент навіть у надлишку, то врожай буде нижчим.

Отже, фосфор – є одним з найважливіших макроелементів, який завдяки своїй активуючій дії:

• відіграє вирішальну роль у передачі енергії та диханні рослин;
• приймає участь у передачі спадкових властивостей та створенні клітинних мембран;
• прискорює перехід рослин до репродуктивної фази розвитку;
• позитивно впливає на генеративні органи рослини;
• у рослин виробляється стійкість до згубних факторів зовнішнього середовища;
• коренеутворення.

Ознаки дефіциту фосфору

Основним способом засвоєння фосфору кореневими волосками є лише дифузія, швидкість якої визначається температурою ґрунту. При температурі ґрунту нижче 12°С дифузія практично припиняється, і як наслідок засвоєння фосфору із ґрунту стає недоступним. Тому рослини будуть страждати від нестачі даного елемента живлення навіть за високої забезпеченості ґрунту фосфором.

При фосфорному голодуванню можна помітити, що листки у таких рослин стають синювато-зеленими, нерідко з пурпуровим або бронзовим відтінком (свідчення затримки синтезу білка і накопичення цукрів). Утворюється антоціан, який надає листкам червоного забарвлення.

У зернових культур за нестачі фосфору верхівки нижніх листків забарвлюються в фіолетово-червоний колір, кущіння слабке. Найчіткіше ці ознаки виявляються під час викидання волоті або колоса.

Виробництво та види фосфорних добрив

Сировиною для виробництва фосфорних добрив є природні фосфатні руди – фосфорити і апатити. Головною складовою частиною їх є Кальцій фосфат Са3(РО4)2 і фторапатит Са5(РО4)3F. Апатити – це вивержені породи кристалічної будови. Фосфорити мають осадове походження. До складу фосфорних руд, крім фосфатної сировини, входять кварц, доломіт, вапняк, глина та ін.

Для поліпшення сировинного складу матеріалу апатити і фосфорити збагачують методом флотації. Після збагачення апатитовий концентрат містить не менше як 39% Р2О5 і не більше 1% вологи.

При виробництві фосфорних добрив фосфатну сировину переробляють наступним чином:

• тонко розмелюють фосфорити на фосфоритне борошно, яке безпосередньо використовують як добриво на кислих ґрунтах;
• розкладають природні фосфати сульфатною, хлоридною, нітратною або фосфорною кислотами, внаслідок чого добувають водорозчинні добрива:

– простий (MAKOSH FOSFAT та SUPERFOSFAT MAKOSH z mikroelementami (B, Zn)) і подвійний (SUPER FOS DAR 40) суперфосфат та амофос ( СУЛЬФОАМОФОС NP 20:20 +13 S), а також добрива, в яких Р2О5 може бути як у водо- і цитратно-розчинній формі, так і тільки у цитратно-розчинній формі;

• природні фосфати обробляють водяною парою при високих температурах (гідротермічна обробка) з метою видалення фтору і переведення фосфату в цитратно-розчинну форму;
• природні фосфати спікають (лужне розкладання) із солями лужних і лужноземельних металів (K, Na, Mg тощо). При цьому утворюються термофосфати, плавлені фосфати, тощо; до цієї групи добрив належить томасшлак.

На сьогоднішній день фосфорні добрива розділяють на три групи:

• легкорозчинні або водорозчинні – суперфосфат гранульований, порошкоподібний, суперфосфат подвійний;
• слаборозчинні або розчинні в легких кислотах – преципітат, томасшлак;
• важкорозчинні або розчинні в сильних кислотах – фосфорне борошно.

Фосфор у добривах представлений в основному в таких формах:

• монокальційфосфат – містить усі три групи фосфору, але найбільше водорозчинного. Менше зв’язується на закислених грунтах (простий і подвійний суперфосфат);
• моно- і діамонійфосфат – які досить швидко надходять у ґрунтовий розчин і поглинаються рослинами, але можуть утворювати нерозчинні сполуки з Алюмінієм та Залізом.

Застосування фосфорних добрив

Рекомендовано вносити фосфорні мінеральні добрива з осені під основний обробіток ґрунту, аби заробити добриво на ту глибину, де буде зосереджена основна кількість кореневої системи, так як фосфор у ґрунті малорухомий. Внесення у даний період, також забезпечить перехід у ґрунтово-вбирний комплекс основного елемента живлення в доступну форму, що покриє потребу у живленні рослин на увесь період вегетації.

Навесні фосфор вносять в ґрунт теж, але використовують для цього добрива, до складу яких входять швидкодіючі з’єднання. Для того, щоб правильно підібрати добриво, необхідно знати, що воно з себе представляє. Зазвичай назва дається агрохімікатів за елементами його складу.

Ефективність фосфорних добрив напряму залежить від типу ґрунту. Фосфор чудово працює у поєднанні з азотом. Завдяки їх комбінації в чорноземах, рослини не вимагатимуть рясного поливу, а коренева система ставатиме міцнішою і розвиватиметься набагато швидше. Фосфорні добрива можна вносити в ґрунтах з низьким показником родючості і великим рівнем кислотності.

Отже, для отримання гарного та якісною врожаю, потрібно вчасно та в достатній кількості вносити мінеральні добрива на всіх фазах росту і розвитку. Також для того, щоб правильно обрати добриво, потрібно провести Аудит Ґрунту, який дозволить оптимізувати систему живлення відповідно до особливостей агрохімічного складу вашого ґрунту.

MAKOSH – інвестиційне живлення рослин! Ми примножуємо ваші врожаї, а значить і прибутки.

Добрива: види і особливості застосування органічних і мінеральних добрив

Виснаження ґрунту – закономірне явище при обробленні будь-яких культур. Рослини витягають з родючого шару поживні речовини. Причому чим урожайніший сорт, тим більше мінералів і залишків органіки знадобиться посівам.

Відновлення родючості ґрунту відбувається природним чином, але його темпи досить низькі. Щоб не перетворити ґрунт у непридатний для землеробства, використовується сівозміна, поля залишають під пар. Але головний помічник фермера – органічні і мінеральні добрива. Якщо вносити їх щороку, то негативний вплив на родючий шар знижується до мінімуму або зовсім зникає. При цьому враховуйте, що неправильне застосування мінеральних і в меншій мірі органічних добрив, зробить тільки гірше.

Органічні добрива

Якщо препарати мають природне походження – це органічні добрива. Види: гній, перегній, компост, торф, відходи бродіння. Це найпоширеніші органічні добрива. Вважається, що їх внесення не може принести шкоди, але це помилка. Часто вони можуть стати причиною виникнення хвороб рослини. Це відбувається, коли в них потрапляють залишки хворих стебел або листя. З цієї причини різні види органічних добрив поєднують з засобами захисту рослин, серед яких фунгіциди.

Ще одна проблема органіки – складно визначити точний хімічний склад. Наприклад, гній і пташиний послід відносяться до одного виду, але містять 0,5-0,7 і 4-6% азоту відповідно. Складність у тому, що точну кількість для внесення під конкретну культуру розрахувати важко.

Торф

До кращих органічних добрив відносять торф, зокрема, низинний. За складом він більше нагадує компост, так як теж складається з відмерлих рослин. У низинному торфі приблизно половина маси – карбон. Тому він може горіти, і в деяких регіонах використовується як паливо для печей.

Особливістю цього органічного добрива є те, що хімічні процеси формування проходять під шаром води. Так біомаса ізолюється від повітря, і всі речовини залишаються в складі, а не випаровуються. Завдяки цьому торф відмінно підходить для відновлення гумусу – верхнього родючого шару ґрунту. Правда, ефект від внесення буде помітний лише через 2-3 роки.

В Україні багаті на торф північні області (Полісся), а тому ціна на добриво прийнятна для будь-якого фермера.

Гній

Органічні азотні добрива – відходи життєдіяльності тварин. До слова, від виду тварин буде залежати і хімічний склад, також на нього впливає основний корм.

Незважаючи на такі складності, гній є дуже популярним добривом. Головним чином його вносять під городні культури. Завдяки високому вмісту азоту прискорюється ріст пагонів та розвиток листя. Зверніть увагу, що гній відноситься до того ж класу, що і селітра, сечовина, тобто не слід їх використовувати разом. Інакше баланс може бути порушений, що призведе до втрати врожаю.

Органічні добрива на основі курячого посліду застосовують головним чином у садівництві. На 1 м² вносять близько 200 грам пташиного посліду, що покриває потреби більшості культур в азоті.

Рідкі органічні добрива

Виділяти рідкі добрива в окремий клас не зовсім коректно. Справа в тому, що їх об’єднує спосіб внесення, а склад і спосіб приготування буває дуже різний. До рідких, наприклад, відносять сучасні комплексні препарати живлення, які є синтетичними.

У популярному зараз природному землеробстві, рідкими називають настої на звичайних органічних добривах. Наприклад, їх роблять з гною, пташиного посліду, компосту. Є популярні рецепти приготування підживлення з кропиви і бур’янів.

Застосовують органічне добриво в рідкому вигляді вже після появи сходів. Вони не тільки покращують стан ґрунту, а й засвоюються через листя.

Відходи бродіння

З розвитком альтернативної енергетики все популярнішим стає дигестат. Це тверді відходи, які утворюються при синтезі біогазу. Вони містять азот, фосфор і калій, тобто всі необхідні для рослин мінерали.

Дістати відходи бродіння в Україні складно, але є спеціальні установки для ферм. Вони не підходять для формування газу, але в результаті утворюють дигестат. Недоліком цього органічного добрива є те, що час від часу склад може змінюватися. Рекомендується кожен раз проводити хімічний аналіз, щоб з’ясувати точний вміст мінералів.

Мінеральні добрива та їх застосування

Другим видом є мінеральні добрива. Це штучно синтезовані хімічні препарати, які потрібні для поповнення неорганічних сполук у ґрунті. За основним елементу в складі виділяють наступну класифікацію мінеральних добрив:

Також існують комплексні препарати живлення, які містять відразу кілька основних і другорядних елементів, необхідних для посівів.

Азотні добрива

Найпопулярніші – це азотні мінеральні добрива. Види селітри до них відносяться. Оскільки азот є одним з основних елементів у побудові клітин рослин (він потрібен для роботи хлоропластів), його варто використовувати кожен рік.

Види мінеральних добрив азотних: аміачна селітра, карбамід, сульфати амонію і магнію, сечовина. Завдяки ним прискорюється ріст пагонів і поява листя. Норму на одиницю площі перевищувати не можна (в залежності від виду вона різна), так як при правильному розвитку стебла і листя, плодова частина буде поганою. Це знизить обсяги врожаю і призведе до погіршення його якості.

Калійні добрива

До цього виду належить хлористий і сірчанокислий калій. Хлорид використовується часто, оскільки не так сильно впливає на кислотно-лужний баланс. Калій не тільки відбивається на загальному стані рослини, а й підвищує його імунітет. Так, зростає опір до грибкових хвороб, що дозволить заощадити на фунгіцидах.

Оскільки покладів калійної руди в Україні не так багато, велика частина препаратів цього класу виготовляється з імпортної сировини. Як наслідок, ціна на калійні добрива вища, ніж на інші види мінеральних сполук.

У природних умовах калій знаходиться у важко засвоюваній формі. У такому стані рослини його не можуть використовувати, а тому починають ще на ранніх стадіях розвитку жовтіти, підсихають кінчики листя, буріють стебла.

Фосфорні добрива

Фосфор містить амофос, подвійний суперфосфат і сульфоамофос. Якщо фосфорні добрива не використовувати або використовувати в недостатніх кількостях, то дозрівання плодів затримується. Погіршується їх якість: плоди втрачають товарну форму, зерно польових культур наливається погано.

В органічному землеробстві запаси фосфору відновлюють за допомогою кісткового або рибного борошна. Проте, фосфорні добрива мінеральні набагато ефективніші, оскільки там хімічні елементи знаходяться в оптимальній для засвоєння формі.

Комплексні добрива

Якщо підживлення поєднує в собі властивості двох або більше видів, перерахованих вище, то вони називаються комплексними мінеральними добривами. Найпоширеніші види: діаммофоска і нітроамофоска. Вони випускаються різними виробниками, але властивості й результат використання практично однакові.

Плюс комплексної підгодівлі – зниження витрат на внесення. За один підхід ви заповнюєте баланс відразу азоту, фосфору і калію. У звичайних умовах змішувати їх можна не завжди, тому внесення потрібно розподілити в часі.

Інші види добрив

Крім основних видів існують додаткові види добрив. Їх виділяють через спосіб внесення, особливого впливу або норми на одиницю площі. До цих видів відносять:

• органічно-мінеральні;
• бактеріальні;
• мікродобрива.

Перевагою цих видів є краща засвоюваність, якщо порівнювати з мінеральними, і велика ефективність, ніж у органічних.

Органо-мінеральні добрива

Як зрозуміло з назви, органо-мінеральні комплекси поєднують у собі органічні й мінеральні властивості. По суті, вони є підвидом комплексних добрив. Найчастіше такі препарати живлення існують у вигляді гранул або рідини.

Органо-міндобриво роблять з торфу, гною, відходів харчової або олійної промисловості, компосту, які піддаються хімічній обробці. Залежно від типу реакції (амонізація, нітрування, сульфування і т. д.) ефект від комплексу буде різним.

Органічну складову добрива називають гумусною основою. Вона служить субстратом, який не тільки спрощує внесення, але забезпечує підвищення в складі ґрунту вуглецю.

Бактеріальне добриво

Як такі бактеріальні препарати для землеробства не є добривами. Справа в тому, що в їх складі немає корисних речовин. Вони створюються для того, щоб відтворити в ґрунті мікрофлору. Мікроорганізми потрібні для того, щоб спростити засвоєння хімічних елементів. Наприклад, рослинам потрібні азотфіксуючі бактерії, які швидше відновлюються за допомогою препаратів живлення.

До бактеріальних добрив відносять фітостимулятори, біологічні засоби захисту і ЕМ-препарати. Вигідно купити засоби захисту рослин можна на нашому сайті.

Мікродобрива

Калійні, фосфорні й азотні – це основне мінеральне добриво. Вони так називаються, бо без цих трьох з’єднань ріст рослин неможливий. Але для розвитку їм потрібні й інші хімічні речовини. Так як їх вміст у ґрунті незначний, вони називаються мікроелементами. Це молібден, бор, мідь, марганець, кобальт, цинк. Фермерам для їх поповнення в ґрунті потрібно використовувати мікродобрива. Останні підбирають під конкретні культури. Зверніть увагу, що мікроелементи входять до складу комплексних добрив, а тому окремо їх вносити не потрібно.

В Україні популярні виробники мікродобрив – Долина, Holland farming, Bilochim. У більшості випадків у назві препарату вказується для якої культури він призначений.

Органічні і мінеральні добрива – важлива складова комплексного догляду за ґрунтом. Разом із грамотним чергуванням сільськогосподарських культур, правильною обробкою і своєчасним внесенням підживлення, вони підвищують урожайність та «оздоровлюють» ґрунт.

Сучасна агротехнологія передбачає використання не тільки традиційних, але й нових видів препаратів живлення. Уже довели свою ефективність бактеріальні та мікродобрива.

Перед внесенням враховуйте:

• склад ґрунту;
• потреби культури в тих чи інших мінералах;
• оптимальний час внесення (восени, навесні, для підживлення влітку);
• норми внесення на одиницю площі (гектар, сотку).

Окрему увагу приділіть сумісності різних видів добрива. Деякі поєднання нейтралізують позитивний вплив один одного, призводять до підвищення кислотності/засоленості ґрунту.