Чим підживити великолисту гортензію – різні добрива на різних етапах зростання!

Автор: Ігор https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=22 Перша редакція: 17 червня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 8282 рази 💬 0 коментарів

Давайте сьогодні поговоримо про великолисту гортензію. Вона зараз в пуп’янках і вже починає зацвітати.

Ранньовесняне підживлення гортензії

На початку весни для нарощування великого листя і потужних пагонів гортензії азот. З простих мінеральних добрив можна використовувати сечовину у поєднанні з сульфатом калію, а з органіки – розведену водою 1:1 гноївку.

Для мене це надто складно, тому я підживив гортензію гранульованою Нітроамофоскою. Це добриво пролонгованої дії, тобто поживні речовини надходять до коріння не відразу, а поступово.

Підживлення перед початком цвітіння

Чи потрібен зараз азот

Зараз, коли на гортензії утворюються пуп’янки, і вона готується цвісти, азот не такий актуальний, а у великій кількості навіть шкідливий: рослина може почати жирувати, хлорозити і відмовиться цвісти. Або суцвіття стануть настільки великими, що вилягатимуть.

Для тривалого та рясного цвітіння рослині потрібні фосфор, калій та мікроелементи.

Харчові підживлення

Як і для першого підживлення, зараз можна використовувати різні добрива, зокрема молочну сироватку або кисле молоко, які підкислюють ґрунт. Як підкислювач ґрунту можна застосовувати будь-які прокислі продукти, в яких немає солі. Тільки в кислому ґрунті гортензія добре ростиме, і листя у неї буде насиченого смарагдового кольору.

Я п’ю вранці каву і виливаю її залишки разом із кавовою гущею під гортензію. Підкислювального ефекту гуща не дає, але вона покращує структуру ґрунту.

Спеціальне добриво для гортензій

Всі перелічені підживлення справляють певний ефект, але не замінюють внесення добрив. Для того, щоб гортензія добре і довго цвіла, я використовую спеціальне водорозчинне добриво для гортензій серії Зелений Гай, одного пакунка якого мені вистачає на весь сезон.

У складі комплексу всього 10% азоту, але в ньому 11% фосфору, 14% калію та цілий набір мікроелементів: магній, залізо, марганець, бор, мідь, цинк, кобальт та молібден. Міститься в комплексі і бурштинова кислота. Одна мірка добрива розрахована на 7 л розчину, причому розчиняється добриво миттєво і починає працювати відразу після внесення.

Кількість всіх речовин у добриві збалансовано, крім того, воно має слабокислу реакцію та підтримує кислотність ґрунту на потрібному рівні. Зважаючи на всі ці переваги я волію підживлювати гортензію саме цим добривом.

Працювати з ним зручно, воно діє швидко і ефективно, крім того, вистачає добрива надовго, незважаючи на те, що я підживлюю ним гортензію кожні два тижні.

Завдяки таким підживленням, листя гортензії набуває насиченого зеленого кольору, кількість суцвіть зростає, а цвітіння стає рясним, яскравим і тривалим. Рослина не страждає від хлорозу, стає більш стійкою до захворювань і рідше піддається нападу шкідників.

Підживлюватиму я і черешкову гортензію, яка ось-ось почне підніматися по стіні будинку. Підійде цей комплекс також азалії, рододендрону та вересу, які теж люблять кислуватий ґрунт. Азалій і рододендронів у мене поки немає, а з вересом у мене проблема.

Про вибір місця для рослин

Перед тим, як посадити будь-яку з рослин, я намагаюся врахувати всі її потреби, тому поруч із вологолюбною гортензією я посадив культури, які теж потребують постійної вологості ґрунту: папороті, хости, райграс бульбоносний та плющ. І всім рослинам тут комфортно, усім всього вдосталь. Крім великолистої гортензії.

Пуп’янки у неї зеленого кольору, і це не від якоїсь хвороби, а тому, що гортензії мало світла. А все через те, що я не врахував одного фактора: занадто густого листя волоського горіха. Гортензія любить сонце або напівтінь, а під горіхом тінь досить густа.

Однак це некритично. Через деякий час квітки побіліють, а потім поступово почнуть рожевіти. Зараз я нічого з деревом робити не буду, тому що на ньому зріють горіхи, а після збирання врожаю я спиляю кілька гілок, щоб гортензія та інші рослини, посаджені під горіхом, отримували більше світла.

Що стосується вересу, то з його місцем розташування я помилився набагато серйозніше: ця рослина любить кислі ґрунти, а я посадив його поруч з ягідним тисом, якому потрібен вапняковий ґрунт. Якщо я підкислюватиму ґрунт під вересом, то як відреагує на це ягідний тис? Доведеться мені верес восени пересаджувати знову.

Ремонтантний сорт

Гортензія моя відноситься до так званих ремонтантних сортів. Мої коти облюбували для свого лежбища саме цей куточок саду та зламали гортензію. Мені довелося її коротко обрізати, і я був майже певен, що гортензія не відновиться.

Однак навесні вона випустила нові пагони, на яких і готується цвісти. Ремонтантні сорти гарні саме тим, що вони відновлюються і цвітуть не тільки після радикального обрізування, а й навіть після вимерзання квіткових бруньок.

Ось така вийшла у мене розповідь про гортензію великолисту. Сподіваюся, вона була вам цікавою.

Мітельчаста гортензія: сорти, правильний догляд (70 фото)

Фото: 23kedr.ru Ефектна та яскрава хуртовина гортензія віками прикрашала старовинні сади, але потім була незаслужено забута. І ось вона знову на піку популярності радує квітникарів красою та сортовою різноманітністю! Розповідаємо, чим хуртовина гортензія відрізняється від садової, якою вона буває і як її доглядати!

Загальна інформація

Не варто плутати хуртовину гортензію з садовою, яка цвіте пишними рожевими шапками. І справа не тільки в різній формі суцвіть, а й у тому, що хуртовина легко переживе зиму в наших широтах! Її морозостійкі сорти витримують морози до -25 градусів, якщо правильно вибрати місце висадки!

Друга унікальна особливість хуртовинної гортензії в її часі цвітіння. Вона прикрашає садок, коли більшість літніх видів уже відцвіли, а осінні ще не планують розпускатися. Різні сорти радують пишними суцвіттями із середини літа і до середини осені.

Метельчасті гортензії відрізняються саме конфігурацією суцвіть. Кожна волотка складається з квіток двох типів: стерильних великих і фертильних дрібних. Великі виглядають потужними, пишними та щільними, а дрібні – більш витонченими та витонченими. Це дивовижно доповнює різноманітність відтінків: лише білого – десятки сортів.

Сорти волотистої гортензії

Зовні сорти метельчатих гортензій дуже різні, починаючи від форми куща до форми та кольору суцвіть. Є дуже багато змішаних видів та гібридів, завдяки чому можна знайти варіант для будь-якого двору. Наприклад, великі пишні сорти хороші для казкового саду, а дрібні невисокі – для бордюрів.

Гортензія хуртовина Грандифлора

Вершково-біла гортензія із широкими конусоподібними суцвіттями середнього розміру – 20-30 см. Ближче до осені вона змінює відтінок на ніжний рожевий. Чагарник витягується до 3 метрів і виділяється на тлі інших білих сортів ніжним теплим відтінком.

Гортензія хуртовина Флорібунда

Класична біла гортензія при правильному догляді витягується до 2 метрів. Її відрізняють великі ширококонічні суцвіття розміром до 40 см. Цей цей класичний для метельчатих сортів випадок з двома видами квіток – стерильними і фертильними.

Гортензія хуртовина Лаймлайт

Це незвичайний сорт ніжного салатового відтінку, який поступово блідне ближче до осені. Великі суцвіття розміром до 30 см увінчують чагарник пізніше за інших – до жовтня. Гортензія виростає до 2,5 м і чудово поєднується з білими та рожевими сортами.

Гортензія хуртовина Мега Мінді

Красиві червоно-рожеві суцвіття розпускаються наприкінці липня. Цей сорт цвіте недовго, порівняно з іншими видами метельчастої гортензії. Але його цінують за великі та красиві конічні суцвіття на порівняно компактних кущиках – до 1,8 м-коду.

Гортензія хуртовина Меджикал Файєр

Рожево-червоний відтінок гортензії Меджикал Файєр справді виглядає чарівно. Це досить компактний волотистий сорт з висотою чагарників до 1,5 м. Розмір витончених конусоподібних суцвіть – всього до 15 см, але при цьому квіти на них великі.

Гортензія хуртовина Пінк Даймонд

Це один із найпопулярніших рожевих сортів метельчатої гортензії, назва якого повністю відображає його суть та зовнішній вигляд. Спочатку акуратні конічні суцвіття розміром до 20 см розпускаються білим, вже незабаром рожевіють до яскравого насиченого відтінку. Пінк Даймонд – пізній сорт, який цвіте аж до жовтня.

Гортензія хуртовина Сільвер Долар

Незвичайний білий сорт радує ніжним кремовим відтінком, який поступово рожевіє ближче до жовтня. Цікаво та ефектно виглядають суцвіття розміром до 25 см. У них не зовсім типова для метельчастої гортензії форма – трохи округла. Високі чагарники зрідка розростаються до справжнього дерева 3-4 м.

Гортензія хуртовина Юнік

Унікальна назва сорту сповна відображає його унікальну суть, адже за час цвітіння дрібні та ніжні білі квіти змінюють відтінок на інтенсивний червоний. У цій гортензії великі та широкі суцвіття розміром до 25 см, а вона цвіте всю другу половину літа.

Гортензія хуртовина Вімс Ред

Рідкісний мінливий сорт змінює забарвлення з кремового на рожевий, а до вересня – на винний. Вімс Ред розпускається великими конусоподібними суцвіттями раніше за більшість інших видів – ще в липні, а відцвітає до кінця вересня.

Метельчаста гортензія: найкращі сорти для

Використання у ландшафтному дизайні

Краса і невибагливість рослина робить її затребуваною і популярною у дизайнерів та садівників. Чагарник добре грає роль рослини одиночної посадки і живоплоту в груповий. З огляду на необхідність постійно пересаджувати рослину до 5 років, вона прикрашає різні частини саду. Доросле деревце надає ділянці святкового вигляду, і нікого не залишає байдужим. Рослина добре піддається стрижці та моделюванню. Його зовнішній вигляд залежить від вибраного ансамблю. І придбати гортензія ви можете прямо тут.

Насамперед використовується у українському стилі. Висаджуючи гортензію з різними чагарниками та деревами, враховується склад ґрунту. Рослина є її індикатором та змінює колір, реагуючи на її склад. Слаболужна земля надає рожевого кольору, від блідого відтінку до насиченого. Кислотний ґрунт перетворює суцвіття на насичено сині. Відбувається це через відсутність так необхідного чагарнику заліза. Експериментуючи з додаванням солей заліза, садівники набувають необхідного відтінку квітів чагарника. Рідкісним винятком вважаються поєднання рожевих і блакитних кольорів на гілках однієї гортензії.

Надаючи саду мальовничості, чагарник садять на березі природних та штучних водойм. Відбиваючись у воді під час цвітіння яскраві кольори надають пейзажу живого та рельєфного вигляду. Ландшафт ніби зійшов із полотна картини. Велика кількість гортензії перетворить будь-яку територію на райський сад. Цвітіння наступаємо пізніше за всіх популярних рослин — наприкінці літа. Це ще один привід посадити це диво. Після цвітіння водне відображення прикрашає незвичайне листя, надаючи загадкового і навіть містичного вигляду цій зоні саду.

Довговічні гілки чагарнику легко піддаються моделюванню. Рослина вільно перетворюють на квітучу кулю або яскраву живопліт. Її можна створити із кількох сортів гортензії, залежно від кліматичних умов. Кущ досить великий, гармонійно і цілісно виглядає як одиночна рослина. Висаджується на доглянутому газоні. Не менш ефектним є поєднання гортензії з іншими кущами: бульдонеж, спірея та інші. За бажання можна створити квітучу галявину або палісадник.

Розділяючи територію на певні зони, можна сміливо використовувати квітучий чагарник. Виконуючи своє функціональне призначення гортензія утворює непроникні огорожі та огорожі. При вмілій висадці та обрізанні чагарника, рослина набуває заданого розміру та форми. Декор саду чи ділянки з гортензією створює романтичну та затишну атмосферу. Цвітіння гортензії у альтанки має розслаблюючий і заспокійливий вигляд.

Створити монохромний англійський квітник із гортензією простіше простого. Усі рослини з композиції підбираються одного відтінку під час цвітіння. Відстань між об’єктами ансамблю однакова. Ще один варіант англійського саду з використанням гортензії – клумба з герані, декоративних трав та рослин, ближче до центру композиції розмістити гортензію.

Французький шарм – висадка гортензії біля вхідної зони, коли відкривається яскраві кольори і легкість переходів. Рослина підкорює своїм пізнім цвітінням, коли більшість рослин вже відцвіла.

Догляд за хуртовиною гортензією

У наших широтах хуртовина гортензія цінується за дивовижну зимостійкість і невибагливість. У поєднанні з ефектною красою та різноманітністю це по праву дарує їй звання справжньої королеви саду. Її висаджують на дачних ділянках та використовують у складному ландшафтному дизайні.

Температура

Метельчасті гортензії настільки адаптовані до наших кліматичних умов, що у теплих регіонах можна навіть укорінювати саджанці у вересні. Зимові морози вони переносять практично без проблем, але молоді чагарники варто вкривати. Спочатку засип землю навколо мульчів, а потім – лапником і затягни спанбондом або іншим аналогічним матеріалом.

Освітлення

Не забувай про те, що хуртовина гортензія – далекосхідна гостя. Тому їй потрібне помірне освітлення та захист від агресивного ультрафіолету. На постійному яскравому сонці вона росте гірше і дрібніше, так що вибирай легку півтінь.

Полив

Пишна хуртовина гортензія дуже любить вологу, тому куди краще переносить короткочасне заболочування, ніж посуху. Їй обов’язково потрібен рівномірний та помірний полив – приблизно двічі на тиждень по 3 відра під кущ. І не забувай мульчувати ґрунт навколо стовбура, щоб затримувати вологу.

Грунт

Метельчаста гортензія віддає перевагу суглинистим грунтам, а ось піщані для неї не годяться. У надто сухому та засміченому ґрунті вона погано росте, а підвищена лужність призводить до розвитку хлорозу та інших захворювань. Кислотність може бути підвищеною або нейтральною, тому її не обов’язково коригувати.

Добрива та підживлення

Гортензії обов’язково потрібне весняне підживлення, яке зручніше і найкраще поєднати з обрізанням. Вибирай комплексні мінеральні добрива у вигляді гранул, що вносяться під мульчу. У перший рік підгодовувати саджанці у відкритому ґрунті не потрібно.

Перше підживлення здійснюється відразу після появи перших пагонів, друге – на етапі формування бутонів для пишного цвітіння. Третя проводиться наприкінці літа, щоб підготувати чагарник до зимівлі та закласти базу наступного року. Але не зловживай із добавками, тому що якщо суцвіття будуть надто пишними та важкими, гілки можуть зламатися.

Пересадка та розмноження

Метельчаста гортензія розмножується живцями з 3-5 парами нирок. Щоб краще прижилися на новому місці, використовуй спеціальні засоби для вкорінення. Ґрунт заздалегідь добре удобри компостом, а потім накрий молоду розсаду покривним матеріалом до кінця літньої спеки.

Метельчасту гортензію можна розмножувати відведеннями, прикопавши нижню втечу до появи нирок на 15-20 см. Зафіксуй його за допомогою опори, каміння або дроту, і постійно підгортайте нові пагони. На наступний рік відведення можна буде відокремити від чагарника та відсадити.

Пересадка проводиться ранньою весною, разом із добривом, обрізанням та мульчуванням. Але висаджувати саджанці з контейнерів можна протягом усього сезону. Для посадки потрібна лунка глибиною до 50 см, а ґрунт перемішай з торфом, піском та добривами.

Обрізка

Провесною молоду гортензію обрізають для підтримки форми і кращого зростання. Для цього вкоротіть пагони, залишаючи кілька сильних бруньок. Перший час тобі доведеться обрізати до третини довжини – це нормальний природний процес.

З віком проводиться щорічна підтримуюча обрізка пізньої осені або навесні на початок вегетації. Позбавляйся слабких, надто тонких і надто довгих пагонів. Забирай перемерзлі гілки, гілки, які заважають один одному або ростуть усередину крони.

Відцвілі суцвіття не обов’язково видаляти, але для старих і слабких рослин це захід безпеки. Інакше восени через вітер і дощі тонкі пагони можуть просто обламуватися під вагою кистей.

Мітельчаста гортензія: сорти з фото та назвами

Історія

Хоча гортензія хуртовина вирощується в європейських садах більше століття, протягом більшої частини періоду був невеликий вибір, за винятком кількох ранніх інтродукцій. Гортензія хуртовина була на другому плані в порівнянні з більш барвистою крупнолистою гортензією, при тому, що її легше вирощувати, і вона витриваліша. Перше видання «Гортензії» Майкла Хаворта-Бута, опубліковане в 1950 році, включало понад 300 гортензій, але лише 3 сорти гортензії хуртовини, « Floribunda», «Grandiflora» та «Praecox» .

Після 1950-х років асортимент сортів почав збільшуватися з появою перших інтродукцій де Бельдера та повільно набирав обертів у 1970-х та 1980-х роках, коли нові покоління сіянців були вирощені з існуючих сортів.

Через тривалий період часу, необхідного для вирощування та впровадження нових рослин, у першому виданні RHS Plant Finder у 1987 році можна було перерахувати лише вісім сортів, через десятиліття залишалося дванадцять сортів, чотири ранні сорти стали більш доступними, у наступні роки спостерігався швидший зріст. Через інтерес до гортензії хуртовини за останні 10 років з’явилося багато нових перспективних інтродукцій від заводчиків у Бельгії, Голландії, Франції та США.

Оскільки на ринку з’явилося багато нових сортів, RHS вирішила провести тестування, щоб порівняти нові сорти зі старими та вибрати найкращі для отримання нагороди за заслуги у саду. Понад 40 сортів було зібрано під час випробування, яке, на думку багатьох учасників, є одним із найуспішніших.

Перші дослідження були проведені у Великій Британії, Франції, Німеччині та Голландії, що дало цікаву можливість порівняти результати випробувань на різних ділянках та в різних умовах вирощування.

Гортензія хуртовина в дикій природі та в культурі родом із прохолодних помірних та субтропічних регіонів Японії, Китаю та Сахаліну, де росте як листяний чагарник або невелике дерево до 8 м заввишки, на висоті приблизно 1300 м.

Гортензія хуртовина була вперше описана і названа в 1829 році німецьким лікарем і ботаніком Філіппом Францом фон Зібольдом під час роботи в Голландській Ост-Індській компанії, що базується на острові Дешима в гавані Нагасакі, Японія. Надавши обмежений доступ до материка для виконання своїх медичних обов’язків, в той час, як інші іноземці були виключені, Зібольд використав можливість збирати та описувати місцеві рослини, включаючи hydrangea paniculata. Рішучість Зібольда дослідити закриту країну зрештою призвела до того, що дослідника потрапили під вплив влади, і його вигнали з Японії, перш ніж міг би експортувати рослину до Європи. На щастя, досліднику було дозволено повернутися через 30 років, йому вдалося відправити форму hydrangea paniculata, що вирощується, тепер відому як «Grandiflora» . Сорт досі найпопулярніший.

Інші ранні інтродукції з Японії включають «Floribunda» , виявлений Карлом Максимовичем в японському розпліднику в 1860-х роках, «Praecox» , вирощений з насіння, зібраного на острові Хоккайдо Чарльзом Сарджентом в 1897 році, і «Kyushu» .

У 1950-х роках у Дендрарії Kalmthout, потім у Хемелрійці Роберт та Олена де Бельдер почали експериментувати з вирощуванням та відбором саджанців hydrangea paniculata, спочатку отриманих зі старої рослини у їхньому саду «Флорібунда». Перший і найвідоміший сорт, «Unique» , на загальну думку, був єдиним молодим саджанцем, що вижив із партії, які були розорені чорними дроздами. “Unique” виявився винятковою рослиною, чиє потомство дало багато хороших нових сортів, включаючи “Papillon”, “White Lace”, PINK DIAMOND, “Burgundy Lace”, “Brussels Lace”, “White Moth”, “Green Spire” та “Melody” » . Наступне покоління було вирощене в 1970-х і 1980-х роках шляхом відкритого запилення, зокрема PINK DIAMOND і White Moth , в результаті були отримані деякі відомі сорти. Дендрарій у Хемелрійці досі містить багато неназваних рослин, їх насіння збирається і поширюється серед розплідників, сподіваючись виростити нові сорти.

Заводчики в Європі та США використовували сорти, виведені де Бельдер, виробляючи сорти із суцвіттями злегка різних форм та відтінків рожевого, білого та зеленого, також сорти більш компактної форми. Деякі з найяскравіших нових сортів були вирощені Дніпром Звейненбургом у Boskoop, включаючи “Big Ben”, “Phantom”, “Limelight”, “Dolly”, “Silver Dollar” і “Pink Lady” , значний внесок також зробили Darthuizer у Нідерландах та Майкл Дірр у США.

Як садова рослина, метельчаста гортензія має ряд переваг перед гортензією крупнолистной. Вигляд відносно посухостійкий, добре росте на полуденному сонці і півтіні, росте в кислому або лужному грунті, поки грунт добре дренований. Вигляд витривалий (приблизно до -30 ˚C), оскільки завжди цвіте на пагонах поточного року, не схильний до пізніх весняних заморозків.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

Метельчасті гортензії практично не хворіють, а більшість проблем виникають лише від неправильного догляду. Це сонячні опіки, поганий ґрунт, нестача мінералів або неправильний режим поливу. Листя сохне, скручується або чорніє від різкого перепаду температури або вологості.

З грибкових захворювань гортензію вражає борошниста роса, біла та сіра гнилизна, іржа та септоріоз. Методи боротьби приблизно однакові завжди – видалити пошкоджені ділянки та обробити чагарник фунгіцидами. Кільцева плямистість – небезпечний вірус, який перешкоджає цвітінню та призводить до загибелі рослини, а головний захід боротьби з ним – профілактика.

Від листової попелиці спочатку потрібно позбутися механічним шляхом, промивши чагарник водою або мильним розчином. З павутинними кліщами ефективніше одразу боротися інсектицидами, а от слимаків доведеться збирати вручну. Найнебезпечніший ворог – нематода, яку майже неможливо вивести, тому треба запобігти.

Розмноження

Найчастіше гортензію хуртовину розмножують живцями та відведеннями. Живці, що залишилися після весняної обрізки, з 4-5 нирками поміщають на дві доби в слабкий розчин Корневіна, після чого садять на шкільну грядку, заглиблюючи нижній зріз в пухкий кислий грунт на дві нирки. Живці волотистої гортензії необхідно захистити від яскравого сонця, а грунт на грядці слід регулярно зволожувати, не дозволяючи їй пересихати. Як тільки на живцях з’явиться молоде листя, притінення поступово прибирають. На зиму живці потрібно обов’язково вкрити лапником. Наступного літа перші квітконоси краще видалити, щоб рослина направила всі сили на нарощування кореневої системи. На постійне місце живці висаджують у віці 4-5 років.

Розмножити гортензію метельчату відведеннями дуже легко: навесні пагін молодої рослини, що низько росте, пригинають до землі, пришпилюють до неї і засипають місце фіксації родючим грунтом або торфом. Весь сезон відведення поливають, на зиму вкривають лапником, а вже наступної весни його відокремлюють від материнської рослини і пересаджують на шкільну грядку для дорощування.

Метельчаста гортензія – фото

Метельчасті гортензії дуже красиві і ефектні, а ще чудово поєднуються між собою або з іншими чагарниками. Тільки поглянь, наскільки вони гарні в садах та на дачах!

Коли та як підживити гортензію для зростання та цвітіння: місячний календар підгодівлі 2023 року

Однією із суттєвих і найважливіших процедур догляду за гортензією є весняне та літнє підживлення. На бідному на поживні речовини ґрунті навряд чи можна побачити гарне та розкішне цвітіння рослини. Коли та як краще підживлювати гортензію, коли це робити за місячним календарем – у матеріалі ТСН.ua.

Коли підживлювати гортензію: терміни підживлювання та чим краще удобрювати в цей період

Важливо дотримуватися певних часових проміжків між підживленням гортензії. Удобрювати гортензію оптимально кілька разів у такі терміни:

1. Перше підживлення весною проводиться після того, як рослина почне прокидатися після зимівлі (коли розтане сніг та почнуть відростати перші зелені пагони). Ґрунт повинен прогрітися до 5-10 градусів тепла. Весною необхідно вносити азотні добрива, фосфор та калій. Найкраще для підживлення у цей період підійдуть сечовина, аміачна селітра, сульфат амонію. Корисними для гортензії будуть в цей період і органічні підживлення – настої курячого посліду, коров’яку. Незалежно від того, які речовини ви вносите, корисно додатково замульчувати зону навколо чагарника органічними добривами – компостом, або перегноєм, або сумішшю перегною або компосту з кислим верховим торфом. Товщина шару, який мульчує – близько 5-7 сантиметрів.
2. Друге підживлення – у період бутонізації. На цей раз вносити підживлення потрібно в період формування бутонів до їхнього розпускання, що стимулюватиме пишне цвітіння гортензії. В цей період слід вносити багато фосфору, калію, а також невелику кількість азоту. Оптимально внести монофосфат калію чи змішати суперфосфат сульфат калію. Замість сульфату калію можна використовувати калімагнезію або калійну сіль. Потрібно пам’ятати, що азот можна застосовувати лише навесні. Якщо вносити його багато літом, він негативно позначиться на пишноті та тривалості цвітіння, а восени – рослина не зможе добре підготуватися до зими, через що може вимерзнути.
3. Третє підживлення під час цвітіння необов’язкове, воно не таке важливе, як друге. Проводити його можна за бажанням. У цей час вноситься калій і фосфор, можна використати той самий монофосфат, мікроелементи. Азот вносити не можна.
4. Останнє підживлення проводиться наприкінці літа чи восени. Останній раз удобрити гортензію слід наприкінці серпня чи у вересні. Процедура в ці терміни необхідна для підготовки чагарника до зимівлі, щоб багаторічник заклав нові квіткові бруньки для майбутнього сезону. Вносяться фосфорно-калійні добрива – монофосфат калію або поєднання сульфату калію і суперфосфату.
   Відмінним рішенням буде використання готових комплексних препаратів, призначених саме для осіннього підживлення.

Гортензія добре росте та пишно цвіте лише на слабокислому ґрунті. Тому важливо регулярно підкислювати ґрунт навколо гортензій.

Чим підкислювати ґрунт навколо гортензій

На нейтральному або лужному ґрунті не варто чекати на пишне цвітіння гортензії. Підкислювати ґрунт оптимально 1 раз на 2-3 тижні, але не рідше 1 разу на місяць. Можна поливати розчином яблучного оцту – 100 мл 9%-го яблучного оцту розвести в десяти літрах чистої води, розчином лимонної кислоти – лимонну кислоту розчинити у воді у пропорції 20 г на 10 літрів води.

Для підкислення можна використовувати народні засоби, а саме кислі продукти – кефір, кисле молоко, ряжанку, скисле молоко. Молочні продукти розводять у пропорції два літри речовини на десять літрів води.

Сприятливі дні для підживлення гортензії літом 2023 року

Сприятливі дні для внесення добрив під гортензії такі:
у червні – 6, 7, 8, 9, 18, 20, 23, 24, 25;
у липні – 7, 8, 9, 18, 19, 20, 21, 24, 30;
у серпні– 3, 4, 5, 6, 7, 19, 20, 21, 22, 23, 29.

Читайте також: