ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ БАРОКО Й КЛАСИЦИЗМУ

• Бароко — напрям у мистецтві та літературі, який охоплює в Україні період XVII-XVIII ст.

• посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів:

• мінливість, поліфонічність, ускладнена форма;

• тяжіння до різких контрастів, метафоричності, алегорій;

• прагнення вразити читача пишнотою і барвистістю стилю, риторичним оздобленням твору;

• трагічна напруженість і трагічне світосприймання;

• настрої песимізму, скепсису, розчарування.

√ Представники українського бароко:

збірка „курйозної“ поезії „Млеко от овцы, пастирю надежное“ — взірець барокових віршів;

збірка „Сад божественних пісень“;

збірка проповідей „Меч духовний“ та ін.;

збірка проповідей „Ключ розуміння“ та ін.;

• Самовидець, Григорій Грабянка, Самійло Величко:

! Українське бароко мало безпосередній зв’язок із західноєвропейською та польською бароковими культурами, проте отримало і власні, національні джерела — фольклорні та києво-руські.

! Здобутки бароко: виражена в літературній формі заглибленість у внутрішній світ людини, нетерпимість до зла в будь-яких його проявах і гуманізм.

! Специфічні барокові твори.

• Найвідоміший жанр барокової поезії — духовна пісня.

• Різноманітні жанрові форми існують і всередині поезії світської:

філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо.

• Оригінальними творами українського бароко були так звані „віршові іграшки“:

акростих, мізостих, кабалістичні вірші, фігурні вірші та ін.

• В Україні поширюється демонологічна повість і авантюрне оповідання.

• Набув розквіту український бароковий театр.

√ В Україні класицизм не зміг повністю розвинутися у зв’язку із суспільно-політичними причинами. Основні риси класицизму:

• раціоналізм (розум без почуттів);

• наслідування зразків античного мистецтва;

• закон „трьох єдностей“ (дії, часу й місця);

• різкий поділ дійових осіб на позитивних та негативних, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, чіткість композиції тощо);

• аристократизм, орієнтація на вимоги, смаки вищої суспільної верстви;

• ієрархія жанрів, поділ жанрів на „серйозні“, „високі“ (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та „низькі“, „розважальні“ (травестійна поема, комедія, байка, епіграма).

! Риси класицизму проявилися переважно на рівні „низьких“ жанрів під впливом бароко. Деякі тенденції знайшли вияв у творчості окремих письменників:

Тема 17-18. Бароко: архітектура, скульптура, живопис

З кінця XVI ст. до середини XVIII ст. в європейському мистецтві панував стиль бароко. Порівняно з мистецтвом Ренесансу, яке тяжіло до гармонійності й урівноваженості в усьому, орієнтуючись на ідеали античності, новий стиль характеризують грандіозність, динамічність, урочистість, контрастність, синтез мистецтв. Він відображав і втілював нові уявлення про мінливість світу, де дивно поєднуються реальне з ілюзорним.

В архітектурі стиль бароко успадкував форми італійського Відродження, проте, перевершив його за складністю і різноманіттям. Це проявилося уже у спорудах засновника нового стилю Франческо Борроміні (1599-1667).

Бароковій архітектурі притаманно багато кривих, пластично вигнутих ліній і поверхонь, що порушують статичність і викликають відчуття руху.

Пишні інтер’єри барокових церков, як місця театралізованих обрядів католицької служби, сповнені несподіваних просторових і світлових ефектів. Використовують велику кількість пілястр, колон і напівколон, зокрема завитих, розкішних скульптурних деталей, ліпнини, позолоти. Завдяки химерній пластиці фасадів із примхливими обрисами споруди бароко легко вписані в навколишній простір, садово-паркове і міське середовище.

Церква на площі Навона, м. Рим, Італія. Архітектор Франческо Борроміні

З архітектурою тісно пов’язана скульптура, що прикрашає фасади й інтер’єри церков, вілл, палаців, а також сади, парки, фонтани. У мистецтві бароко важко розділити творіння архітектора, скульптора й живописця.

До художників-універсалів, який поєднував талант архітектора і скульптора, належав Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680). Митець очолював основні художні роботи в Римі, й завдяки його творчості католицька столиця набула барокових рис. Головне творіння Берніні — грандіозна колонада собору Св. Петра, яка утворює площу перед ним. Колонада з чотирьох рядів колон (висотою 19 м) нагадує, за словами автора, «розкриті обійми».

Площа Св. Петра, м. Рим, Італія

Берніні, подібно до титанів Відродження, блискуче проявив себе не тільки в архітектурі, а й у пластичному мистецтві, створюючи статуї, рельєфи, фонтани, яким притаманна нестримна художня фантазія. Динамічні фігури Берніні позбавлені ренесансної ясності й гармонійності. Скульптурна композиція Берніні «Екстаз Св. Терези» з церкви Санта Марія делла Вітторіа сповнена надзвичайної експресії, вираженої мовою барокової пластики. Яскравим зразком барокового синтезу мистецтв є багатофігурна композиція фонтана Фіумі (Чотирьох рік). Гігантські скульптури символізують чотири ріки в чотирьох частинах світу: Дунай (Європа), Ганг (Азія), Ніл (Африка), Ла-Плату (Америка).

Дж. Берніні. Екстаз Св. Терези, м. Рим, Італія

Фонтан Фіумі (Чотирьох рік) на площі Навона, м. Рим, Італія

На основі ілюстрацій розкрийте особливості синтезу мистецтв в італійському бароко. Як скульптор пластичними засобами передає динаміку, експресію?

У розкішних парадних інтер’єрах бароко все підпорядковувалося основним рисам стилю — динамічності й декоративності. Зали палаців прикрашали скульптурою, розписними стінами і плафонами, чудернацькою ліпниною, пишною орнаментикою, численними дзеркалами та світильниками. Інтер’єри храмів також сповнені розписів і скульптур, різьблення і ліпнини. Суцільні фрески візуально збільшували внутрішній простір споруд. В оформленні інтер’єрів бароко часто використовували арочні конструкції, кручені сходи, у різьблених і ліпних орнаментах — мотиви рослин.

Барокові меблі за формою мали складні обриси, де переважали складні спіралі. Їх декорували мозаїкою, бронзовими позолоченими накладками. З’явилися комоди, шафи, бюро, кабінети, консолі. В оббивці диванів і крісел застосовували коштовні тканини з рясною бахромою, стіни прикрашали гобеленами. Виникло поняття «гарнітур» — комплект з декількох предметів меблів, виконаних в одному стилі.

Назвіть риси бароко на представлених ілюстраціях.

Франц Швехтен. Інтер’єр палацу Шенбрунн, м. Відень, Австрія

Інтер’єр палацу Еггенберг, м. Грац, Австрія

З історії шедевра

Блискучим прикладом німецького бароко, втіленням ідеї синтезу архітектури, скульптури, живопису й монументально-декоративного мистецтва є Цвінгер. Це комплекс із чотирьох споруд, розташований у центрі Дрездена, архітектором якого був Маттеус Пеппельманн. Світ розкішно декорованої архітектури та скульптури зливається з музикою фонтанів і гротів у неповторному ритмічному багатоголоссі. У палацовому комплексі Цвінгер знаходиться знаменита Дрезденська картинна галерея.

Цвінгер — віртуальна екскурсія

http://www.nice-places.com/photos/west_europe/93/

У період бароко в різних країнах досягло значних вершин мистецтво малярства. Внутрішній простір споруд ставав схожим на суцільне живописне полотно. Такий синтез архітектури й живопису підносив людину над буденністю.

Караваджо. Лютняр

Живописець італійського бароко Мікеланджело Мерізі (1573-1610) був прозваний Караваджо. Від цього походить назва реалістичної течії в мистецтві — «караваджизм». Вона породила його послідовників в усій Західній Європі. Караваджо одним з перших відкрив виразні можливості світла в малярстві. Для посилення емоційного впливу на глядача художник вихоплював світлом окремі найсуттєвіші частини картини, залишаючи деталі в напівтемряві. Колірна контрастність та великі плани в динамічних композиціях створюють особливу атмосферу внутрішньої напруженості, драматизму й водночас щирості та схвильованості.

Караваджо. Автопортрет

Художник Дієго Веласкес (1599-1660), видатний представник іспанського бароко, створював складні багатофігурні композиції, правдиво зображуючи людей різного стану в камерних і парадних портретах, зокрема групових.

Проаналізуйте сюжети й композиції картин митців бароко. Опишіть образи зображених людей, які вас особливо зацікавили. Як художники використовують засоби світлотіні?

«Золотим віком» живопису Нідерландів стало XVII ст., адже в маленькій країні творили понад дві тисячі художників. Їх поділяли на художників голландської та фламандської шкіл. Заможні люди й пересічні бюргери прикрашали будинки пейзажами, натюрмортами, портретами, побутовими картинами.

Дієго Веласкес. Меніни (фрагмент)

Геніальний художник Рембрандт ван Рейн (1606-1669), якого по праву відносять до «великих голландців», у численних портретах, історичних композиціях за допомогою ефектів світлотіні не лише відображав зовнішність людей, а й глибоко проникав у їхній внутрішній світ.

Рембрандт ван Рейн. Автопортрет

Рембрандт ван Рейн. Нічний дозор (фрагмент)

Поміркуйте й висловіть власну думку, чому саме Рембрандта називають «великим голландцем».

Риси стилю бароко, зокрема особлива театральна декоративність, виявилися в картинах фламандця Пітера Пауля Рубенса (1577-1640) на біблійні та міфологічні теми, а також у портретах. За талант і високий професіоналізм Рубенса називали «королем живопису і живописцем королів».

Пітер Пауль Рубенс. Портрет Гелени Фоурмен з дітьми

У творчості «малих голландців» значно розвинувся побутовий жанр, сформувалася школа пейзажного живопису (див. додаток 4). Художники-пейзажисти малювали скромні куточки сільського і міського середовища. На їхніх полотнах ми бачимо пересічні явища: вітряки під світлом місяця і сонячні пасовиська з коровами, уквітчані луки й дерева в дощовий похмурий день, вузенькі вулички з невеличкими будинками, канали з місточками й човнами.

У жанрі натюрморту увагу митців привертали такі теми, як «сніданок» і «квіти», а також «пташиний двір», «рибна лавка», «мисливські трофеї».

Ян Вермеєр. Панорама Делфта

Ян Вермеєр. Молода жінка з глечиком води

Малюючи натюрморти з атрибутами мистецтва (палітрою і пензлями, музичними інструментами), науки та освіти (книжками, рукописами, картами), художники часто вкладали у свої композиції алегоричний зміст.

Порівняйте натюрморти за тематикою, композицією, колоритом. Який з них вам хотілося б повісити на стіну у власній кімнаті чи на кухні? Поясніть свою думку.

Віллем Клас Хеда. Натюрморт

Амбросіус Босхарт. Квітковий натюрморт

Віллем Кальф. Натюрморт

Варіант 1. Намалюй натюрморт з атрибутами мистецтва у стилі «малих голландців» (акварель, пензлі). Роздивися варіанти ескізів.

Варіант 2. Колективна робота. Створіть замальовки меблів, дзеркал, світильників тощо для оформлення вітальні у стилі бароко (кольорові олівці).

Мистецька скарбничка

Алегорія (з грец. allegoria — іносказання) — образ, у якому зображення має переносне значення, вираження ідеї у предметному образі.

Бароко (з італ. «дивний, химерний») — напрям в європейському мистецтві XVI-XVIII ст., започаткований в Італії. Основні риси стилю: пишна декоративність, динамічність, урочистість.

Колонада — ряд або кілька паралельних рядів колон із загальним горизонтальним накриттям.

Консоль — різновид столу, що приставляють до площини стіни.

Перспектива — система зображення предметів на площині відповідно до зорового сприйняття предметів людиною.

Пропорції — співвідношення між цілим та частинами, між окремими частинами та їхніми елементами.

• 1. Назвіть риси стилю бароко в архітектурі й образотворчому мистецтві. Наведіть приклади синтезу мистецтв.
• 2. Схарактеризуйте особливості живопису бароко.
• 3. У яких жанрах прославилися «великі й малі голландці»? Назвіть конкретні твори, висловіть власне ставлення до них.
• 4. Поцікавтеся, які ознаки бароко застосовують сучасні дизайнери інтер’єрів. За бажанням, уявляючи себе дизайнером фірми з виготовлення меблів, створіть ескізи оригінального комода чи консолі у стилі бароко.

§ 17. Стиль бароко

Наприкінці XVI ст. спочатку в Італії, а потім і в інших країнах Європи розпочав формуватися стиль бароко, що виражав нову концепцію природи та світу, взаємин між людьми і ролі мистецтва в суспільстві.

Бароко виникло на хвилі кризи гуманізму й зародження маньєризму (художньої течії в мистецтві, що відзначалася манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами). Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення способу життя й зовнішнього вигляду людини.

Основні риси мистецтва бароко:

• парадність, урочистість, пишність та видовищність;
• складність композиції та яскравість кольорів;
• динамічність і емоційна виразність;
• прагнення до синтезу мистецтв.

У стилі бароко творила ціла плеяда талановитих митців: архітекторів (Л. Берніні, Ф. Борроміні в Італії, Ф.Б. Растреллі в Росії), скульпторів (Л. Берніні в Італії), живописців (М. да Караваджо в Італії, П.П. Рубенс, А. ван Дейк у Фландрії) та композиторів (Дж. Фрескобальді в Італії, Д. Букстехуде, Й.С. Бах, Ґ.Ф. Гендель у Німеччині).

Бароко (буквально — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві кінця XVI—XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню і характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю.

АРХІТЕКТУРА

Архітектура бароко вирізняється просторовим розмахом, плавністю та складним поєднанням криволінійних форм, багатством скульптурного декору, характерними деталями якого є теламон (атлант), каріатида (статуя одягненої жінки) і маскарон (скульптурна прикраса у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти). Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри; колони замінюються чотиригранною опорою. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними.

Бароковим будівлям притаманні великомасштабні стелі, вкриті фресками, продумане використання світла або контрастів світла і тіні, численні орнаменти (рельєфи з дерева (часто позолочені), гіпсу або штукатурки, штучного мармуру тощо). Зовнішні фасади часто мали ефектні центральні виступи. Значного поширення в цей час набули архітектурні ансамблі та садово-паркові споруди.

Архітектурні шедеври бароко

Церква Сан-Карло алле Кваттро Фонтане — еталон химерної барокової криволінійності.

Храм спроектований і побудований у Римі одним із найекстравагантніших майстрів бароко — Франческо Борроміні. Велике враження на тогочасних архітекторів справив хвилястий фасад церкви. Він розбитий на два яруси величним карнизом і прикрашений щільно розташованими колонами та нішами. Ніші нижнього ярусу декоровані скульптурами; верхні — порожні.

Ф. Борроміні. Фасад церкви Сан-Карло алле Кваттро Фонтане. XVII ст. Рим

Лоренцо Берніні — один із найталановитіших архітекторів та скульпторів бароко. У його творах яскраво втілилися головні принципи цього стилю: підвищена емоційність, театральність, активна протидія простору і масі.

Л. Берніні тривалий час виконував роботи для собору Святого Петра. Він створив монументальні статуї святих і папські надгробки, але найбільше творіння майстра — площа перед собором.

Простір перед храмом архітектор перетворив на ансамбль із двох площ: перша, у формі трапеції, обрамлена галереями, що відходять від собору; друга, овальної форми, обернена до міста й оформлена двома колонадами. У симетричних точках цього овалу розміщені фонтани, а між ними — обеліск, який є своєрідним орієнтиром величезної площі.

XVII—XVIII ст. — час бурхливого будівництва палаців та замків, значна частина яких збереглася до наших днів.

Л. Берніні. Площа Святого Петра. 1656-1667 рр. Ватикан

Й.Б. Фішер фон Ерлах. Палац Шенбрунн. 1696-1713 рр. Відень, Австрія

Віденський палац Шенбрунн був в основному літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів. Це одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського бароко (архітектор — Йоганн Бернгард Фішер фон Ерлах). Окрім власне палацу, до комплексу Шенбрунн входить французький парк, прикрашений численними скульптурами міфологічних персонажів і увінчаний біля підніжжя пагорба фонтаном Нептуна.

Розгляньте зображення величних палаців. Які характерні риси барокової архітектури ви помітили? Поділіться своїми враженнями від цих споруд.

А. Бареллі. Палац Німфенбург. 1664-1675 рр. Мюнхен, Німеччина

Ж.Ф. Людовісі. Національний палац Мафра. 1717-1730 рр. Португалія

А. Спецца, Дж. Пероні. Валдштейнський палац. 1624-1630 рр. Прага, Чехія

Палацово-паркові комплекси

Однією з характерних рис барокової архітектури є палацово-паркові комплекси.

Палацово-парковий комплекс — цілісна архітектурна композиція, в якій гармонійно поєднано будівлі, садово-паркові споруди та зелені насадження. У таких комплексах використовують рельєф, рослинність та інші природні елементи як основні компоненти при створенні певних художніх образів.

Дрезденський Цвінґер — історичне місце в Дрездені, ансамбль із чотирьох будівель. Назва походить від його розташування — у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою фортечними стінами.

Перший варіант Дрезденського Цвінґера був створений саме між фортечними мурами міста. Цвінґер — це майже квадратний двір розмірами 106 на 107 метрів, оточений з трьох боків двоповерховими павільйонами, які з’єднані галереями із заскленими арками.

Перлиною комплексу є фонтани, зокрема Німфенбад (Купальня німф). Серед численних скульптур увагу привертає фігура Геракла, який підтримує земну кулю.

Зараз у Цвінґері розташовані унікальні музеї, серед яких і всесвітньовідома Дрезденська картинна галерея.

М. Пьоппельман, Ґ. Земпер. Дрезденський Цвінґер. Поч. XVIII – серед. XIX ст. Німеччина

Гет-Лоо — найбільший серед палацово-паркових ансамблів Нідерландів, побудований у стилі стриманого голландського бароко кінця XVII ст.

Ансамбль мав чітку осьову побудову, яку використовували ще з часів італійського Відродження. Вісь симетрії проходила через середину палацу і продовжувалась у регулярному парку за ним. Друга тераса була більш парадною. Її прикрашали три фонтани і вісім мережевних партерів.

Я. Ромейн, Д. Моро. Мереживний партер у саду Гет-Лоо. Кін. XVII ст. Апелдорн, Нідерланди

Перегляньте презентацію «У світі архітектури. Стиль бароко». Під час перегляду зверніть увагу на особливості барокових споруд. За бажанням створіть начерк фрагмента барокового палацу. Техніка виконання — олівець або пастель.

• Розкажіть про основні риси стилю бароко в мистецтві.
• Назвіть характерні ознаки барокових споруд.
• Чим архітектура бароко відрізняється від архітектури епохи Відродження?
• Розкажіть про особливості барокових палаців.

Створіть із паперу колективний макет палацу в стилі бароко. Для цього вам знадобляться ножиці, папір, клей ПВА та картон, на якому буде розташована майбутня робота.

Уважно розгляньте зразок барокового палацу. З верніть увагу на розмір та форму фасаду, арок, даху та вікон. Виготовте частини споруди окремо, а потім за допомогою клею з’єднайте деталі. Не забудьте про оформлення палацового двору — клумби, фонтани, статуї. Така робота є клопіткою та може зайняти декілька тижнів.

Презентуйте макет палацу на уроці узагальнення знань. Озвучте показ музикою А. Вівальді або Й.С. Баха.

Доповніть ваше електронне портфоліо ілюстраціями шедеврів барокової архітектури.