Як людина пізнає світ?
Мета. Формувати уявлення про органи чуття; розвивати спостережливість і кмітливість, вміння аналізувати ілюстрації і робити висновки, доводити свою думку; формувати потребу у пізнанні природи.
Обладнання. Таблиці, ілюстративний матеріал, дидактичні картки, дидактичні ігри.
I. Організаційний момент
II. Повторення вивченого матеріалу
III. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку
— Чи задумувалися ви про те, як людина пізнає світ?
— Відгадайте загадки. Слова-відгадки підкажуть вам, за допомогою чого людина пізнає світ.
• Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
• Круглі озерця ніколи не замерзають. (Очі)
• У двох матерів по п’ять синів і всім одне ім’я. (Руки)
• Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає,
на морозі замерзає, бо одежини не має. (Ніс)
• Посягнеш — досягнеш, оглянешся — не побачиш. (Вуха)
— Як ви здогадалися?
— На уроці ми з’ясуємо, як людина пізнає навколишній світ.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Бесіда з елементами розповіді з використанням таблиці «Як людина пізнає світ» і дослідів з метою ознайомлення учнів з органами чуття.
— Людина пізнає світ, що її оточує, за допомогою органів чуття. Очі, вуха, ніс, язик, шкіра рук — органи чуття.
— Що ви бачите? Чи бачите ви світло? Чи бачите предмети в класі?
— Які предмети ви бачите на столі? (Підручник, пенал, парту.)
— Якого кольору обкладинка підручника?
— Якої форми підручник?
— Порівняйте, що більше за розміром — підручник чи зошит.
— Що ближче розміщено до вас на парті: підручник чи пенал?
— Піднесіть підручник до обличчя.
— Чи бачите ви його?
— Відсуньте книжку від обличчя на деяку відстань.
— Краще бачите чи ні?
— Погляньте на дошку і вчителя.
— Чи рухається дошка? Чи рухається вчитель?
— Що ви бачите на малюнках? (Машини, собака, корова, . )
— Якого кольору машини? Яка з них більша за розмірами, а яка менша?
— За допомогою якого органу чуття ви це визначили? (За допомогою очей.)
— Чи потрібні очі людині?
— Що людина може розпізнати за допомогою очей?
Висновок. Очі потрібні для того, щоб сприймати світло, розрізняти колір предметів, їх розміри, форму, дізнатися — близько вони чи далеко, рухаються чи нерухомі.
— Очі називають ще віконечками у світ. Подивіться у вікно Якого кольору небо, чи є сонечко?
— Очі дають нам можливість спостерігати за змінами в природі.
— Пригадайте, які листки на деревах були влітку. (Зелені.) А якого кольору вони зараз? Чому? (Тому що наступила осінь.) Чи є хмари на небі? їх багато чи мало? Чи йде дощ?
За допомогою очей ви бачите, як жовтіє й опадає листя, квітнуть айстри, колише вітер верхівки дерев, розрізняєте колір предметів, їх форму, розміри. Можете побачити, чи рухаються вони, чи стоять, визначити, на якій відстані знаходяться від вас (далеко чи близько).
— Чи бачите ви навколишні предмети?
— Чи відчуваєте звуки? Які звуки чуєте?
— Розплющте очі. Закрийте вуха руками.
— Відкрийте вуха і прислухайтеся.
— Погортайте сторінки книжки.
— Як тварини на ньому зображені? (Собака, корова, кіт, їжак.)
— Відтворіть звуки, які видають намальовані тварини — собака, корова, кіт. (Гав-гав. му-му, мяу-мяу.) За допомогою якого органу чуття ви чуєте звуки? (За допомогою вух.)
— Що ще ви можеш почути за допомогою вух? (Як гуркотить машина, дзвенить дзвоник, колишуться дерева від вітру.)
— Пригадайте, що ви чули, коли були в лісі чи парку. (Шелест листя, спів пташок, гудіння бджіл.)
Висновок. За допомогою вух ви чуєте не тільки мамин голос, а й звуки природи. Лише тому, хто вміє слухати природу, вона відкриває свої таємниці.
— Людина не лише бачить, чує природу, вона й сприймає різноманітні запахи.
— Чи можна за запахом розрізнити предмети?
— Пригадайте, як пахнуть квіти бузку, хліб, ліки, сміття.
— За допомогою якого органу ви розпізнаєте запахи?
— Ви розпізнаєте запахи за допомогою носа. Одні запахи є приємними для вас. інші — ні.
— Які запахи вам подобаються, а які — ні?
Висновок. За допомогою носа ви розпізнаєте різні запахи.
— У людини є ще один орган, за допомогою якого вона пізнає предмети.
— Пригадайте, які на смак продукти, зображені на малюнку. (Лимон, яблуко. кавун, огірок з банки.)
— Який орган допомагає відчувати смак їжі? (Це язик.)
Висновок. За допомогою язика ви відчуваєте смак їжі, вимовляєте звуки, ґ) Про руки.
— Заплющте очі і на дотик дослідіть обкладинку підручника. Яка вона — гладенька чи шорстка? Що допомогло вам дослідити предмет? (Руки.)
— Покладіть руки на парту і розгляньте їх.
— Чим покриті руки? (Шкірою.)
— Погладьте шкіру рук. Яка шкіра рук на дотик? (Гладенька. шорстка.)
— Щипніть себе за шкіру рук. Що відчуваєте?
— Доторкніться до обличчя. Що відчуваєте? (Тепло, холод.)
— Доторкніться до кінчика олівця. Що відчуваєте? (Коле, не коле.)
— Пригадайте, що ви відчували, коли брали у руку морозиво; чашку із гарячим чаєм; торкалися колючок троянди, гладили кота.
Висновок. За допомогою шкіри рук ви відчуваєте біль, тепло, холод, визначаєте поверхню предмета на дотик.
— Що людина розпізнає за допомогою органів чуття?
Висновок. За допомогою органів чуття людина розпізнає розмір, колір, форму, смак, запах об’єкта, чує звуки. Може визначити теплий чи холодний, гладенький чи колючий предмет.
2. Читання віршів.
Має очі кішечка, має очі песик, має очі Віточка. має очі Лесик.
Бачить кішка мишку, бачить песик кішку, бачить Лесик — Віточку, що тримає квіточку.
— Про шо розповідається у вірші?
Не те. шо гук — найслабшнй звук у лісі ловить вухо: то з хащ долине дятла стук, то гілка трісне глухо.
— Про що розповідається у вірші?
Тільки я у двір зайду — пахне грушами в саду, ароматом м’яти й теплим хлібом з хати.
— Звідки знаєш, Костику?
— Про шо розповідається у вірші?
Має вуха зайчик, киця, ведмежатко і лисиця.
І у мене є два вуха, щоби маму й тата слухать.
Очі, очі, оченята!
Як заплющу — буду спати, як відкрию все побачу, як злякаюся — заплачу.
Вушками я слухаю, носиком я нюхаю.
Ніс — горбочок невеликий посередині обличчя.
— Про що розповідається у віршах?
3. Робота в парі.
— Разом з товаришем дослідіть яблуко. Визначте його колір, форму, смак, розмір (велике чи мале), яке воно на дотик (гладеньке чи шорстке). Поділіться своїми відчуттями.
4. Робота з підручником (с. 22-23).
а) Розгляд ілюстрацій, фотографій.
б) Відповіді на запитання. Поміркуйте!
в) Відгадування загадок.
г) Поміркуйте! Чи можна визначити найважливіший серед органів чуття?
г) Словникова робота. Органами називають різні частини тіла.
д) Робота в групі. Гра “Зіпсований телефон”.
— Перший гравець шепоче слово другому, той передає його наступному і т. д. Останній учасник гри повинен назвати слово, яке прошепотів перший гравець.
Раз, два — всі присіли Потім вгору підлетіли.
Три, чотири — нахилились, із струмочка гарно вмились.
П’ять, шість — всі веселі крутимось на каруселі.
Сім, вісім — в потяг сіли, ніжками затупотіли.
Дев’ять, десять — відпочили і за парти дружно сіли.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Бесіда.
— Для чого людині потрібні очі?
— Навіщо людині вуха?
— Для чого людині ніс?
— Навіщо людині язик?
— Навіщо людині руки?
2. Робота в зошиті з друкованою основою.
3. Робота в групах з дидактичними картками.
4. Робота в парах. Гра «Упізнай за запахом дарунки осені».
По-черзі учні заплющують очі і дістають з мішечка дарунок осені. За запахом вони його повинні упізнати.
У мішечку яблуко, лимон, часник, айстра.
5. Гра «Вгадай, що в руці».
Учні опускають руки в мішок (не дивлячись у нього), дістають предмет (овочі чи фрукти), який там знаходиться і описують його, інші учні відгадують.
6. Гра «Хто найкмітливіший?»
• Самі мовчать, а нам допомагають почути тих, хто розмовляє й весело співає. (Вуха)
• Два брати через дорогу живуть, а один одного не бачать. (Очі)
• Маленькими, кругленькими докинеш до неба. (Очі)
• Два віконця маємо, добре про них дбаємо, обидва близько себе, як зорі до неба. (Очі)
• Віконця то відчиняються, то закриваються. (Очі)
• Якщо б не було у тебе його, той не сказав би ти нічого. (Язик)
• Не побачиш його оком, не торкнешся ненароком, ані вухом не почуєш,
лише носом ти відчуєш. (Запах)
• Між двох світил
я по середині один. (Ніс)
VI. Підсумок уроку
1. Відповіді на запитання.
— Про що ви дізналися на уроці?
— Що вам сподобалося на уроці?
2. Робота з батьками. Разом з батьками з’ясуйте, яких правил треба дотримуватися, шоб органи чуття були здорові.
Виконайте завдання для друга природи. Розкажіть, як тваринам допомагають їхні органи чуття.
“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
Чи потрібні людині два вуха?
Справді, хіба не можна було б обійтися одним? Проте, природа потурбувалися про нас і дала нам, як і тваринами по два вуха. Навіщо? Відомий цікавий дослід, який, можливо, вам мимоволі доводиться робити не раз. Пробуючи знайти цвіркуна в траві, дослухаючись до його скреготіння, ми часом могли рушити у протилежному від нього напрямі. Траплялося це тому, що коник-стрибунець перебував на однаковій відстані від обох наших вух. Тоді звук скреготіння досягав їх одночасно. А це може статися у двох випадках: якщо коник перебуваю або спереду від нас, або позаду. Але як тільки ми повернемо голову, як незначна зміна відстані від наших вух до джерела звуку дасть нам можливість “запеленгувати” його.
Якщо ви дивилися фільм “Сімнадцять миттєвостей весни”, то згадайте епізод про пошуки радіопередача. Для визначення місця його знаходження треба було зафіксувати за допомогою радіопеленгаторів два напрями з двох різних точок. На “перехресті” цих ліній і перебувала російська радистка.
Таким же чином здійснюють пеленгацію і в акустиці. Скажімо, з двох різних кораблів “засікли” гідрофонами шум двигунів підводного човна. Передавши один одному інформацію по радіо, штурмани нанесли на карту лінії і знайшли точку розміщення човна! Але це можна ще можна зробити і з одного корабля – двома “вухами”-гідрофонами.
Щоб “пеленгація” нашими вухами була точнішою, необхідно не повертатись у бік звуку, що нас цікавить, а в протилежний. Так ми інтуїтивно і діємо, коли нахиляємо голову, прислуховуючись.
Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!
