Навіщо потрібна практика для студентів

Виробнича практика: навіщо вона потрібна студенту?

У студентів величезна кількість різних форм навчання і пізнання. Це лекційні, семінарські і практичні заняття, колоквіуми, круглі столи та конференції. Але також важливим елементом з практичної точки зору для кожної спеціальності є виробнича практика, яка дає можливість студенту зрозуміти, чим же він буде займатися після виходу зі стін свого навчального закладу.

Якщо хтось думає, що виробнича практика існує тільки для студентів вищих навчальних закладів, не варто розслаблятися. Практичну сторону своєї професії під час навчання осягнуть всі, хто отримує спеціальність, будь це студент вузу, ПТУ або коледжу. Варто також пам`ятати, що потрібно не просто прийти на виробництво і подивитися, як справи робляться, необхідно буде вникати в процес, а згодом надати щоденник з практики, а також звіт про отримані знання. У деяких навчальних закладах проходить загальне обговорення того, що відбувалося на виробничій практиці у кожного студента.

Важливим також є місце проходження практичного навчання. Де може проходити виробничу практику? Найчастіше навчальний заклад сам направляє своїх учнів на те чи інше підприємство. Але бувають ситуації, коли студент сам підшукує собі місце для отримання знань і пізнання практичного боку спеціальності. Варто відзначити, що в деяких ситуаціях, якщо студент добре проявляє себе при проходженні практики, йому може бути запропоновано місце співробітника даної організації після завершення навчання.

Будь-яка виробнича практика, яку проходить учень, повинна супроводжуватися набором певних документів. Так, важливим елементом є щоденник практики, куди студент буде заносити всі значущі моменти роботи на виробництві. За той короткий час, що учень пробуде на робочому місці, він зобов`язаний осягнути всі головні складові роботи за даною спеціальністю, з якими йому доведеться зіткнутися в трудового життя.

Важливий також звіт по виробничій практиці (менеджмент це буде чи інша спеціальність – не важливо). Складається він за встановленою формою і не повинен бути занадто великим, для цього існує щоденник, а іноді і курсова або реферативна робота, яку часто вимагають у стінах навчального закладу від студента. Варто зазначити, що звіт по виробничій практиці економіста, хіміка чи будівельника практично нічим не відрізняється, заповнюються одні і ті ж рядки і пункти.

Для проходження виробничої практики студенту керівництво тієї організації, куди він відправлений, зобов`язана надати належні умови праці, забезпечити місце його роботи або навчання. Крім цього, керівник (який закріплюється за кожним практикантом) зобов`язаний якісно піднести всю потрібну для пізнання виробничого процесу інформацію, надати всі необхідні матеріали для навчання. Студент же після проходження виробничої практики повинен розбиратися в практичних моментах своєї спеціальності, знати деякі нюанси професії і бути в курсі того, що його чекає на трудовий ниві після завершення навчання.

Навчальна і виробнича практика студентів

Практика студентів є обов’язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики вищих навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі та державного управління. Згідно з навчальними планами вищих навчальних закладів терміни фахової практики становлять 20–25% всього навчального часу. Організація практичної підготовки студентів регламентується Положеннями про проведення практики студентів вищих навчальних закладів.

Відповідальність за організацію і здійснення практичної підготовки студентів покладено безпосередньо на керівників вищих навчальних закладів. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні кафедри (предметні або циклові комісії). Загальну організацію практики студентів і контроль за її проведенням здійснює керівник практики. До керівництва практикою залучають також досвідчених викладачів і спеціалістів з певного фаху, які працюють в організації, де проходить практика.

Важливим питанням у практичній підготовці майбутніх фахівців є забезпечення її неперервності та послідовності у набутті необхідного обсягу практичних знань, умінь і навичок відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: бакалавр – магістр.

У вищих навчальних закладах студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням. Її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, лабораторіях, на різних навчальних полігонах, у навчально-дослідних господарствах, у клініках та інших навчально-допоміжних підрозділах вищих навчальних закладів. Форми проведення навчальної практики можуть бути різними: екскурсія на підприємство чи в установу, самостійне вивчення їх діяльності шляхом спостереження чи бесід з працівниками, практична робота на виробництві на робочому місці тощо.

Навчально-виробнича практика має своїм завданням ознайомити студента з його майбутньою спеціальністю шляхом виконання обов’язків дублера, помічника фахівця. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.

Виробничу практику проходять студенти старших курсів. У процесі цієї практики вони виконують за спеціальністю весь цикл основних робіт, перебуваючи на робочих місцях, вивчаючи значну за обсягом ділянку виробництва і набуваючи навичок організування, управління і контролю. Під час переддипломної практики студенти готують матеріали до дипломного проекту або дипломної роботи.

Студент під час виробничої практики повинен:

  • – виконувати завдання, передбачені програмою практики та планом-графіком проходження практики;
  • – підпорядковуватись чинним на підприємстві, у закладі, організації правилам внутрішнього розпорядку;
  • – вивчити та суворо дотримуватись правил охорони праці та виробничої санітарії;
  • – нести відповідальність за виконану роботу та її результати нарівні зі штатними працівниками;
  • – вести щоденник практики, куди слід систематично записувати проведену роботу;
  • – надати керівнику практики письмовий звіт про виконання усіх завдань і здати звіт про практику.

З метою глибшого ознайомлення практикантів з виробництвом організовують екскурсії на підприємство чи в установу, які завершуються узагальнюючими бесідами з керівниками. Під час виробничої практики спеціалісти- виробничники читають лекції з питань, які стосуються специфіки виду виробництва і нових досягнень техніки, а також з питань економіки організації і управління на основі досвіду підприємства.

Керівництво за місцем виробничої практики покладається на кваліфікованих спеціалістів виробництва. Викладачі, призначені керівниками виробничої практики, заздалегідь складають і узгоджують її програму з керівниками виробництва, при цьому звертаючи особливу увагу на графік руху практикантів на робочих місцях відповідно до вимог програми.

До обов’язків керівника практики від навчального закладу належать такі:

  • – до початку практики виїхати на підприємство для організації необхідної підготовки до приїзду студентів- практикантів;
  • – пояснити зміст спеціальності, її особливості та значення для підприємства;
  • – розробити план-графік проходження практики;
  • – створити умови для проведення всіх організаційних заходів перед приходом студентів на практику (інструктаж про порядок проходження практики, з техніки безпеки та режиму роботи підприємства);
  • – забезпечити високу якість проходження практики студентами та відповідність її навчальним планам і програмам;
  • – організувати, спираючись на навчальні плани та програми, на базах практик спільно з керівниками практики від підприємства лекції та семінари з економіки, технології, стандартизації, правових питань;
  • – здійснювати контроль за забезпеченням нормальних умов праці студентів, проведенням їм обов’язкових інструкцій з охорони праці;
  • – контролювати дотримання практикантами правил внутрішнього розпорядку;
  • – розглянути звіти студентів за практику, написати відгуки про їх роботу та подати голові методичної комісії письмовий звіт про проведення практики разом із зауваженнями та пропозиціями щодо удосконалення практичної підготовки студентів.

У свою чергу керівник виробничої практики від підприємства зобов’язаний:

  • – організувати проходження практики закріплених за ним студентів разом з керівником практики від навчального закладу;
  • – ознайомити студентів з організацією робіт на конкретних робочих місцях;
  • – здійснювати постійний контроль за роботою практикантів, допомагати їм правильно виконувати усі завдання на робочому місці, консультувати з виробничих питань;
  • – навчити студентів-практикантів безпечним методам роботи;
  • – контролювати ведення щоденників, підготовку звітів та скласти на студентів-практикантів характеристики, які містять дані про виконання програм практики та індивідуальних завдань, ставлення студентів до роботи.

По закінченні виробничої практики студенти складають і здають звіти про виконання програми практики. До звіту додають різноманітні технічні матеріали: рисунки, креслення, фотографії, схеми, таблиці, зразки матеріалів, виробів тощо. Керівник виробничої практики перевіряє звіт, після чого практикант складає залік, найчастіше у формі захисту звіту в комісії за місцем практики або у вищому навчальному закладі. Залік оцінюється за чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), при цьому враховується характеристика і оцінка роботи студента керівником практики від підприємства. У разі незадовільної оцінки виробничої практики призначається повторне її проходження в індивідуальному порядку.

Усі види практики починаються настановчими конференціями, на яких відповідальний за практику викладач і представники кафедр роз’яснюють студентам завдання практики, графік і об’єкти її проведення, розподіл за ними груп студентів і закріплення консультантів- представників кафедр і виробництва. Завершується виробнича практика також конференцією, на якій студенти обмінюються досвідом. Керівники практики, представники кафедр і виробництва вказують на шляхи вдосконалення її проходження і професійної підготовки студентів.