Вівторок у Києві буде теплим: прогноз на 27 лютого

У столиці буде хмарно з проясненнями, але без опадів.

У вівторок, 27 лютого, на киян чекає суха погода без істотних змін. Про це свідчать дані прогнозу Погода УНІАН.

Вночі температура в столиці знизиться до 0°. +1°, а вдень повітря прогріється до +8°. Очікується хмарна погода з проясненнями, проте опади не передбачаються.

Вітер буде дути з південного сходу, його швидкість складе 5-10 м/с. Атмосферний тиск стабільний, але злегка знижений, 752-753 міліметра ртутного стовпа.

Погода в Україні – прогноз на 27 лютого

У Львові у вівторок буде невелика хмарність. Вночі +5°, вдень +14°.

У Луцьку буде практично безхмарно, вночі +5°, вдень +14°.

У Рівному сьогодні очікується невелика хмарність, вночі +4°, вдень +13°.

У Тернополі 27 лютого вночі буде +4°, вдень +13°, невелика хмарність.

У Хмельницькому протягом дня буде невелика хмарність, вночі +3°, вдень +11°.

В Івано-Франківську буде практично безхмарно, вночі +3, вдень +14°.

В Ужгороді сьогодні стовпчики термометрів покажуть вночі +10°, вдень +18°, невелика хмарність.

У Чернівцях у вівторок – практично безхмарно, вночі +4°, вдень +13°.

У Вінниці сьогодні буде +2°. +11°, невелика хмарність.

У Житомирі у вівторок буде вночі +3° вдень +10°, хмарно з проясненнями.

У Чернігові стовпчики термометрів покажуть -1°. +8°, хмарно з проясненнями.

У Черкасах сьогодні буде хмарно з проясненнями, вночі 0°, вдень +4°.

У Кропивницькому температура вночі буде -2°, вдень +7°, невелика хмарність.

У Полтаві – хмарно з проясненнями, температура повітря -2°. +4°.

В Одесі 27 лютого – хмарно з проясненнями, температура вночі +2°, вдень +6°.

У Херсоні у вівторок вночі буде -1°, вдень +9°, невелика хмарність.

У Миколаєві сьогодні буде хмарно з проясненнями, вночі 0°, вдень +9°.

У Запоріжжі температура вночі -2°, вдень +7°, онебольшая хмарність.

У Сумах сьогодні температура повітря вночі буде -3°, а вдень +4°, невелика хмарність.

У Харкові – невелика хмарність, температура вночі -3°, вдень + 4°.

У Дніпрі температура вночі буде -2°, вдень +6°, невелика хмарність.

У Сімферополі у вівторок буде ясно і безхмарно, +1°. +13°.

У Краматорську сьогодні ясно і безхмарно, температура вночі -4°, вдень +8°.

У Сєвєродонецьку – ясно і безхмарно, температура вночі -4°, вдень +7°.

Вас також можуть зацікавити новини:

2. Джерела української фразеології

Фразеологія української мови формувалася впродовж багатьох століть. Більшість сталих словосполук утворилася з вільних поєднань слів, які внаслідок поступової метафоризації та перенесення на інші сфери людської діяльності втратили своє первісне значення і в єдності набули нового.

• побутова мова (з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як горохом об стіну);
• крилаті вислови видатних людей (пропаща сила, лебедина пісня, скупий рицар, лихо з розуму);
• Біблія (випити гірку чашу, закопати талант у землю, блудний син, зем­ний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати);
• антична міфологія і література (танталові муки, лабіринт Мінотавра, олімпійський спокій);
• українські звичаї, обряди, вірування, забобони (годувати злидні, горобина ніч, цвіт папороті, дістати гарбуза, на рушник ста­ти, зв ‘язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорю­вати, вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу перейти);
• переклади іншомовних висловів (бути не у своїй тарілці; шукайте жінку; пам’ятати про смерть; прийшов, побачив, переміг; гроші не пахнуть);
• каламбури, анекдоти, жарти (ростуть на вербі груші; на городі бузина, а в Києві дядько);
• народна творчість (своя сорочка ближча до тіла, як постелиш, так і спатимеш);
• звороти науково-термінологічного характеру (броунівський рух, нейтральна реакція, поставити діагноз).

Значне місце посідають фразеологізми , що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним та рос­линним світом : як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пус­тити за вітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та під ринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати біля моря погоди, не бачити смале­ного вовка, хитрий лис, заяча душа, як кіт наплакав, пере­літний птах, розправляти крила, мокра курка, курям на сміх, комар носа не підточить, ґедзь укусив, на вербі груші, блеко­ти наїстися.

Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей : біле лич­ко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги, казка про білого бичка, лисичка-сестричка, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська, Кощій Безсмертний, товчеть­ся, як Марко по пеклі; так то так, та з хати як.

Є фразеологізми , у яких відбилися різні історичні обста­вини : вільний козак, козацьке сонце, наче татарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоді, прив ‘язався як москаль, голити в москалі, здирати шкуру, кат із ним, не взяв його кат.

• робота в сільському господарстві (прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випуска­ти віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п яте колесо до воза, повертати голоблі);
• ковальське ремесло (кувати вухналі зу­бами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити);
• рибальство (пійма­тися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях);
• ткацько-прядильне ремесло (розмо­тувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі);
• кравецтво, шевство (білими нитками ши­тий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку);
• транс­порт (узявся за гуж — не кажи, що не дуж; входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло);
• фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і про­дасть);
• військова справа (гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе);
• театрально-музична сфера (грати роль, поміня­тись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика).

Что означает поговорка «в огороде бузина, а в Киеве дядька»

В огороде бузина, а в Киеве дядька — бессмыслица, пример несообразного повествования, рассуждения, выражения не имеющее резона, логики. Это одно, самое распространенное толкование фразеологизма. Другое — противоположное и менее применимое: ПУСТЬ

в огороде бузина (то есть бардак, неухоженность, сорняки), ЗАТО в Киеве (городе, столице, культурном центре) РОДСТВЕННИК. Третье, самое экстравагантное: когда-то это пословица звучала по-другому. Вместо «дядька» был «дідько», что по-украински означало нечисть. Бузина тоже считалась ведьмовской ягодой. Вывод — эта пословица — предостережение. В данной статье Чтоозначает обращает внимание только на поговорку «первого порядка»

Аналоги пословицы «в огороде бузина, а в Киеве дядька»

• Ты ему про Фому, он тебе про Ерёму
• Кто в лес, кто по дрова, кто рубль, кто полтора
• Где имение, а где вода
• Я про сапоги, а он про пироги
• Скажи ему: горы, а он тебе: горох
• Не вскладушки, не в ладушки
• Бред сивой кобылы

Синонимы

• Вздор
• Чепуха
• Чушь
• Галиматья
• Белиберда
• Нелепица
• Несуразица
• Ахинея

Применение фразеологизма «в огороде бузина, а в Киеве дядька»

— «Господин Скворцов иллюстрирует своими рассуждениями известное изречение: в огороде бузина, а в Киеве дядька» (В. И. Ленин, «Некритическая критика»).
— «В огороде бузина, а в Киеве дядька, — сердито буркнул Величко, — трудно с вами спорить, милейший генерал» (С. Голубов, «Когда крепости не сдаются»)
— «Из стилистических приёмов Гоголя в первую очередь нужно упомянуть об алогизмах, т. е. о фразах, составленных совершенно нелогично, по типу «В огороде бузина, а в Киеве дядька» (В. Переверзев)