Правила збирання і зберігання цибулі-порею

Такий овоч, як цибуля-порей, являє собою потрібний інгредієнт, який використовується в процесі приготування численних страв. Природно, якщо займатися вирощуванням цибулі-порею на власному городі, рано чи пізно виникає питання про те, коли його слід прибирати і як проводиться його правильне зберігання. Розглянемо, яким чином відбувається прибирання та зберігання цибулі-порею таким чином, щоб він зберіг всі корисні елементи.

Коли прибирати цибулю-порей

Коли краще прибирати овоч з грядки?

Переймаючись питанням, коли прибирати цибулю-порей, в першу чергу необхідно звернути увагу безпосередньо на те, через який час після його збирання планується витратити його в їжу. У тому випадку, якщо його лист відразу ж буде застосований в їжу, то зривати його є можливість протягом усього часу активного росту рослини.

Також визначити терміни збору подібного врожаю досить просто, якщо в планах зберігати його аж до весни. Таким чином, процес збирання врожаю повинен бути проведений восени, бажано в жовтні місяці. Рекомендується не затягувати цей процес до початку зими, особливо на території Сибіру і в Підмосков`ї. У тому випадку, якщо в регіоні, проживання досить м`яка зима, прибирати цибулю зовсім не обов`язково. Його можна просто накрити, які не збираючи з грядки, і вже потім збирати у міру потреби.

У тому випадку, якщо є бажання, щоб зберігання цибулі-порею було правильним, необхідно точно підійти до процесу збору врожаю. Для цього має якомога акуратніше викопувати цибулю з землі таким чином, щоб його стебло ні пошкодженим. Після цього рослина ретельно готується на подальше зберігання. Зберігати будь-який вид цибулі-порею можна абсолютно по-різному. Незалежно від обраного варіанту, після викопування овоча з землі необхідно виконати наступні кроки:

• позбутися повністю від пожовклих і пошкоджених листків;
• на 2/3 частини потрібно обрізати ту бадилля, яка залишилася;
• рівно наполовину зменшити корінь.

Ту частину цибулі-порею, яка залишилася, потрібно спочатку дуже добре промити, а після цього – просушити. Після цього можна буде розглядати, як зберігати цей вид овоча і як здійснювати його подальшу заготівлю на зиму. При цьому не можна забувати, що строки збирання залежатимуть тільки від того, коли планується використання рослини.

Існуючі варіанти для зберігання

Якщо у вас виникає питання, як прибирати і зберігати цибулю-порей, то в даному випадку ви повинні розглянути всі ці моменти поетапно. Про те, яким чином правильно зберігати цю городню культуру, на сьогоднішній день в інтернеті існує величезна кількість всіляких порад і рекомендацій. Якщо є бажання, щоб всю зиму на столі знаходився свіжий і зелений лук, потрібно детально розглянути всі умови правильного зберігання культури.

Загалом, даний варіант лука можете зберігатися досить велика кількість часу, так як більш, ніж на протязі 5 місяців він може бути в нормальному вигляді, придатному для вживання. Незважаючи на те, який час він буде просто лежати, всі корисні речовини, що знаходяться в листі, будуть плавно переходити в стебла, тим самим роблячи його ще смачніше і корисніше. Розглянемо всі способи, за допомогою яких можна буде зберігати весь обсяг врожаю даної рослини.

Зберігання цього овоча в підвалі

При бажанні зберігати овоч в підвалі в першу чергу слід підготуватися до того, щоб лук був поміщений в ящик, в якому знаходиться пісок. Природно, можна придумати свої варіанти, але це найбільш підходящий спосіб. При цьому слід звернути увагу на те, що оптимальною вологістю буде 80%, а температура повинна знаходитися в межах -10 або ж 10 ° С. При досить високих показниках температури цибуля почне в`янути, а при надмірній сухості – просто сохнути.

Для того щоб стебла не змогли деформуватися або ж пошкодитися, цибуля має бути розміщений строго вертикально. При цьому між кожною рослиною повинен розміщуватися шар піску в 12 см. При відсутності підвалу не варто сумувати, так як цей процес можна здійснити навіть і на балконі. При цьому строки його збереження будуть залежати від того, як ретельно була проведена підготовка до даного процесу. Овоч в обов`язковому порядку повинен бути закутаний і закритий, щоб при температурі в -70 ° С він зміг досить добре себе почувати і бути придатним до вживання.

Правильне зберігання в холодильнику

Як тільки збирання цибулі-порею завершена, в обов`язковому порядку потрібно підготувати місце, де він буде перебувати в майбутньому. При відсутності підвалу або ж балкона переживати не варто, так як можливо сміливо помістити його в холодильник. Але перед цим необхідно виконати наступні дії:

• спочатку як можна ретельніше його перебрати;
• найміцніші і хороші рослини потрібно залишити;
• після цього треба акуратно підрізати коріння і безпосередньо листочки;
• слідом цибулю важливо попередньо по можливості охолодити до тієї температури, в якій він буде перебувати;
• як тільки цей процес здійснено, слід в кожен пакетик покласти по кілька штук даного овоча;
• після цього всі пакетики щільно закриваються і укладаються в холодильник.

У тому випадку, якщо пакет буде дуже щільно закритим, то терміни збереження будуть в кілька разів збільшені. Це пов`язано з тим, що тільки в закритому вигляді пакет не пропускає до цибулі повітря, тим самим не даючи йому можливості пов`янути. Крім цього, в такому вигляді до овочу не потраплять ніякі мікроорганізми, здатні привести до швидкого процесу гниття. Природно, кожен може вибрати підходящий для себе варіант, але не варто забувати про те, що, навіть перебуваючи в морозильній камері, цибуля не втратить всі свої корисні речовини. Також не менш поширеним варіантом є засушений цибулю, який в подальшому використовується у вигляді приправи. Для цього його досить усього лише висушити і можна сміливо вживати при приготуванні їжі.

Зібравшись прибирати з городу дану городню культуру, в першу чергу повинно визначити, яка пора для цього буде найбільш оптимальною, і тільки після цього приступати до вибору способу подальшого зберігання. При цьому дуже важливо визначити не тільки, яким чином буде зберігатися сам плід, але і безпосередньо його насіння. Знаючи, як зберігати цибулю з власної грядки, помилки будуть виключені, а якісний урожай гарантований.

Цибуля порей — особливості вирощування

Улюблена дієтологами та шеф-кухарями, ніжна і делікатна цибуля порей вимагає дещо незвичного підходу до вирощування. Більшість садівників справедливо вважає, що значно простіше придбати її «готовою». Причина, чому такий цінний та бажаний овоч залишається в переліку видів «не для всіх», дуже проста — потрібно сіяти розсаду і ретельно дбати про грядки. Виростити порей без гарного догляду неможливо. Найголовніше — забезпечити регулярний полив, правильно підготувати грунт та не забувати про ключові особливості цієї рослини, завдяки яким формується високе потужне стебло.

Цибуля порей — особливості вирощування

Цибуля порей — опис рослини

Пора, цибуля пора, порей, перлинна цибуля, пор (leek, Allium porrum) — багаторічний різновид цибулі, що для отримання смачного врожаю товстих смачних стебел вирощують як однорічник, а для насіння — як дворічник. Та сам порей — повноцінний багаторічник. Якщо залишати його в землі, з роками він формує вражаючі групи, галузиться, стає швидше декоративною, ніж їстівною окрасою саду.

Зовнішність порею оманлива, адже цибулини і стебла несправжні. Для цього виду аліумів характерні дуже потужні корені, що ростуть від плоского донця. Віяло з дворядно розташованих, плоских, широко-ланцетних, 8-13 листків з часом підіймається все вище, обгортки-основи листя разом утворюють стебловидну, світло-зелену над грунтом та вибілену під землею ніжку висотою до 80 см. Несправжнє стебло поступово потовщується, досягаючи в діаметрі від 2 до 8 см. Ніжка — найцінніша частина цибулі порей, хоча навіть листя у цієї цибулі їстівне.

Зацвітає цибуля порей лише на другий рік. Після випускання суцвіть рослини стебла і листя стають занадто жорсткими для вживання в їжу. Для порею характерні одні з найбільших та найгарніших суцвіть. Потужні квітконоси висотою до 2 м вінчаються мереживними сферами, оточеними дуже великим покривалом. Дрібні біло-рожеві квіточки приваблюють довгими тичинками. Насіння чорне, тригранне, зморшкувате, типове для цибулі.

Ніжний тонкий смак та аромат цибулі порей, її делікатна текстура, чудове збереження кольору та форми роблять її незамінним овочем для азіатської та середземноморської кухні. У гарнірах, супах, соусах, фарширований, відварений на пару, припущений, запечений, поєднаний з іншими овочами, рибою і м’ясом, вишуканими соусами, порей абсолютно незамінний і в дієтичному харчуванні, і в повсякденній, і в високій кухні. Навіть зовнішні жорсткі листки можна використовувати для загортання і подачі страв.

Порей — обов’язковий інгредієнт в дієті при порушенні роботи шлунково-кишкової системи, печінки, серцево-судинних захворюваннях, зокрема, атеросклерозі, а також при ревматизмі. Мінімальна калорійність в 33 ккал на 100 г поєднується з гарним вмістом білка та клітковини (по 2 г), збалансованим вітамінно-мінеральним складом. Особливо цінується порей за комбінацію калію, магнію, кальцію, заліза, фосфору та сірки, рибофлавіну, тіаміну, нікотинової кислоти та інших вітамінів групи В, вітаміну А, рекордного для овочів вмісту вітаміну С (40 мг на 100 г).

Порей вимагає чималого терпіння, адже вегетаційний період триває близько півроку — від 150 у ранніх до 200 днів у пізніх сортів. Саме через це порей, як і інші овочі з дуже довгим періодом розвитку до збору врожаю, в Україні доводиться вирощувати переважно через розсаду, принаймні, в центральних, західних, північних областях. Відразу у відкритий грунт його можна сіяти лише на півдні.

Порей можна вирощувати як на грядках, так і в парниках та теплицях.

За особливостями вирощування порей — типовий стебловий, а не кореневий овоч. Його не варто вирощувати так само, як звичну ріпчасту цибулю. У агротехніці порею набагато більше спільного з селерою та фенхелем.

Пора, цибуля пора, порей, перлинна цибуля, пор, leek (Allium porrum) – улюблениця дієтологів та шеф-кухарів

Як виростити розсаду цибулі порей?

Порей легко вирощувати через розсаду, сходи невибагливі, витривалі. Головне — пам’ятати, що коренева система глибока, потужна, рослини чутливі до травм, тому порей краще відразу висівати в індивідуальні ємності, адже пікірування дуже ризиковане.

Насіння довго зберігає схожість, до 3 років. Достатньо обрати перевіреного, надійного виробника, орієнтуючись відповідно до своїх потреб на срок дозрівання, смакові якості, призначення сорту. Неоднорідне насіння порею краще самостійно відсортувати за розміром і для пришвидшення сходів проростити, загорнувши у вологу тканину на декілька днів чи замочивши в теплій воді хоча б до набухання.

Для посіву цибулі порей знадобляться:

• стаканчики, касети чи невеликі горщики, в крайньому разі — великі ящички та контейнери глибиною не менше 10 см, з дренажними отворами;
• універсальний субстрат для розсади (обеззараження — за бажанням).

Починати висівати порей потрібно настільки рано, наскільки ви можете собі дозволити. Якщо є можливість встановити фітолампи, можна провести посів ще в січні-лютому, без досвічування бажано встигнути в першу декаду березня. Сіяти порей легко:

• Контейнери заповнюють субстратом, поверхню рясно зволожують з розпилювача.
• Сіють по 1-2 насінини, в загальні контейнери — з дистанцією в 3-6 см між «гніздами».
• Насіння присипають зверху шаром піску або просіяного ґрунту товщиною 5-10 мм і повторно зволожують.
• Накривши ємності склом або плівкою, їх потрібно поставити в теплому приміщенні з температурою в 22-24°С, за можливості організувавши нижній підігрів.

Найяскравіше освітлення з тривалістю світлового дня від мінімуму 10 до оптимальних 12 годин забезпечують, як тільки з’являться перші сходи. Зазвичай очікувати доводиться від 2 до 3 тижнів.

Здоров’я розсади порею визначають декілька факторів:

• постійна легка вологість грунту (поливати розсаду потрібно обережно, даючи підсихати верхньому шару);
• температура (після появи сходів бажано хоча б на тиждень-другий перемістити порей у прохолоду, від 16 до 18°С, в подальшому підійдуть і кімнатні температури з нічним пониженням у 4-6 градусів);
• регулярні провітрювання.

Кожні декілька тижнів варто досипати субстрат для укріплення стовбура та формування якомога сильнішої кореневої системи. А ріст в висоту краще обмежити, що два тижні вкорочуючи верхні листя на третину чи застосувавши «промисловий» прийом — кожного разу зрізають верхівку, залишаючи «ніжку» висотою 10 см.

Підживлювати розсаду не обов’язково. Якщо є ознаки відставання в рості, живлення проводять через 5-6 тижнів після появи сходів та за тиждень до висаджування, гуміновими добривами за інструкцією. Якщо ви не проти використання мінеральних добрив навіть для овочів, їх можна застосовувати кожні 2 тижні.

Якщо доводиться проводити пікірування, його відкладають до 4-5 тижнів після сходів. Рослини потрібно викопувати надобережно, не струшуючи землю з корінців.

Загартовування розсади потрібно почати як мінімум за 2 тижні до потенційної висадки.

Терміни висіву безпосередньо на місці вирощування залежать від погодних умов. Найчастіше в парниках, теплицях, а на півдні — в грунт, порей починають висівати лише в квітні, дотримуючись тих же відстаней, що і при висаджуванні розсади та загальних правил посіву насіння порею.

Насіння на розсаду цибулі порей краще висівати одразу в окремі ємності

Умови вирощування для порею на грядках

Цей ніжний різновид цибулі належить до найсонцелюбніших овочів і може нормально розвиватися лише на яскраво освітленій, відкритій грядці та у найсвітліших зонах теплиці.

Для грунту важлива комбінація високої родючості з нейтральною реакцією та легкою дренованою структурою. Якнайкраще для цибулі порей підходять суглинки та супіщаники.

Сівозміна для цибулі порей проста. Окрім цибулі, жодних «протипоказань» для попередників немає. Порей чудово росте після всіх кореневих, бобових овочів, капусти та помідорів, його можна суміщати на грядках з іншими кореневими овочами, суницею, полуницею та всіма видами салатів і пряних трав.

Готувати грядки для порею доречно з осені, з глибокою обробкою землі. Для покращення текстури можна використовувати пісок або тирсу, на важкому грунті — до 1 відра на кожен квадратний метр. Обов’язково вносять під цю культуру близько 5 кг гною або будь-якої іншої якісної, зрілої органіки на 1 м². Якщо ви допускаєте використання мінеральних добрив, то на дуже бідних землях вносять і повні добрива у кількості не більшій за 40 г на м².

Порей вирощують виключно на рівних ділянках, без ризику затримки води. Це не вітростійка культура, що дуже погано переносить сильні протяги.

Висадка розсади цибулі порей

Коли минуть останні весняні приморозки, розсаду можна починати переносити. Порей витримує приморозки до -5…-7 °С. В теплиці та парники його можна висаджувати в квітні, у відкритий грунт — у травні. Порей висаджують у 60-денному віці, з як мінімум трьома справжніми листками, висотою від 12 до 15 см та товщиною стебла в 1 см. Безпосередньо перед висаджуванням кінці листя підрізають.

Висаджують кожну цибулинку в індивідуальну ямку глибиною близько 12 см. Для повноцінного розвитку потрібно залишати відстань від 40 до 60 см між рядками та від 10 до 15 см в рядку. При суміжній посадці інші культури висаджують на відстані в 15-20 см від порею.

На дно лунки потрібно всипати невелику кількість попелу та органічних добрив. Розсаду встановлюють до нижніх листків, строго вертикально, поступово заповнюючи ямку грунтом і за потреби досипаючи землю після рясного поливу.

Висадка розсади порей на грядку

Особливості догляду за цибулею порей

Основа догляду — регулярні та рясні поливи, які потрібно проводити з такою частотою, щоб земля завжди була злегка зволожена, але не сира. Порей зазвичай потрібно поливати 1-2 рази навіть за нормальної кількості опадів, а в посуху — до 3 разів на тиждень.

Та навіть з найкращим поливом смачне, товсте, відбілене стебло у цибулі порей не сформується без дуже простої, обов’язкової процедури — підгортання основи стебел (починаючи з 30 дня після посадки і ще 3-4 рази за сезон).

Якщо землю підготували правильно, про добрива можна забути або внести для підтримки росту 2-3 підживлення неконцентрованими зеленими добривами, настоями будь-яких органічних і біодобрив. Для вражаючої врожайності можна використовувати мінеральні добрива хоч кожні 2 тижні, та порей накопичує нітрати не гірше салатів і варто обмежуватися розумним мінімумом. Лише на бідній землі виправдані частіші й інтенсивніші підживлення.

У перший місяць після посадки розсади потрібно особливо ретельно слідкувати за ростом бур’янів. Надалі виполювання проводять за потреби, суміщаючи з розрихленням для підтримки повітрепроникності землі.

Щоб стимулювати ріст стебел, у слабких рослин можна додатково застосувати простий прийом обмеження росту в висоту — обрізку верхівок листя приблизно на третину.

Цибуля порей на грядках вимагає регулярного поливу

Як зібрати та зберегти врожай порею?

Період збору врожаю цибулі порей надзвичайно тривалий. Його можна збирати молодим, почекати до повної зрілості в вересні-жовтні чи залишити на грядці до весни під укриттям. Починається період збору порею з серпня і не завершується з морозами, щоб продовжитися весною аж до настання цвітіння. Найдивовижніша риса порею — здатність накопичувати тим більше корисних речовин і властивостей, чим довше він зберігається.

Щоб зберегти порей на грядках до весни, збираючи потім до травня-червня врожай, достатньо виконати всього три процедури:

• окучити рослини на всю висоту;
• покрити грядку зверху захисним шаром мульчі (наприклад, з торфу);
• прикрити агроволокном чи лапником, якщо погода дозволить — снігом.

Для вживання взимку потрібен класичний варіант з викопкою. Стебла обережно підкопують, залишаючи корені та листя, підсушують, ретельно оглядають, відсортовуючи для зберігання лише рослини в ідеальному стані. Листя не обрізають, а от корінці — злегка вкорочують, залишаючи як мінімум третину довжини.

Порей зберігають у піску, встановлюючи вертикально на піщану подушку висотою хоча б в 5 см та пересипаючи стебла так, щоб вони не торкалися один одного. Зберігати порей у піску можна у будь-якому добре вентильованому, темному, прохолодному (від 0 до 5°С) приміщенні. За відсутності місця просушений пор зберігають в поліетиленових пакетах в холодильнику.

ЗЕЛЕНА САДИБА.