Помер прем’єр-міністр
Державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем’єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953 року “за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності” .
Королева Єлизавета II розпорядилася, щоб його похорон став подією державної ваги. В прямому ефірі за подією спостерігала третина мільярда телеглядачів по всьому світу.
Перший раз йому доводилось бути прем’єром Великобританії в часи Другої світової війни. Друге прем’єрство 77-літній Вінстон Черчилль присвятив відновленню “особливих відносин” зі Сполученими Штатами Америки. Туди їздив чотири рази офіційно.
На початку 1952 року стався другий інсульт, через який кілька місяців не міг зрозуміло розмовляти, але у відставку йти не хотів. Втретє його хотіли відправити у відставку після повалення монархії в Єгипті. Але він залишився на посаді, навіть будучи паралізованим на один бік через третій інсульт.
Стомлений фізично та психологічно, Вінстон Черчилль поступово відійшов від справ. 5 квітня 1955 року завершив активний етап своєї понад півстолітнього і доволі контраверсійного політичного життя.
Останні десять років життя Вінстон Черчилль провів у спокої. Іноді він мандрував Середземним морем, полюбляв відпочивати на французькій Рив’єрі. У віці 90 років Черчилль прийняв рішення остаточно відійти від політики. Але до кінця своїх днів залишався патріархом політичного життя Великої Британії.
19 вересня 1946 року Вінстон Черчилль виголосив в Цюріхському університеті промову про створення “Сполучених Штатів Європи” і Ради Європи. Організацію створили на хвилі закликів до єднання Європи і побудови “Сполучених Штатів Європи” після Другої світової війни. Одним із найбільш активних прихильників ідеї вважається Черчилль.
24 січня 1965 року. Помер Вінстон ЧЕРЧІЛЛЬ.
Вінстон ЧЕРЧІЛЛЬ
/Winston Spencer CHURCHILL/
(30.11.1874 – 1965),
англійський політик, прем’єр-міністр (1940-45, 1951-55), лауреат Нобелівської премії по літературі (1953), визнаний за результатами численних опитувань в англійських ЗМІ Людиною Сторіччя й разом із ШЕКСПІРОМ, НЬЮТОНОМ і ДАРВІНОМ очолив список самих великих англійців минулого тисячоріччя.
Вінстон Леонард Спенсер Черчілль народився 30 листопада 1874 в дворянській сім’ї герцогів Мальборо, в родовому маєтку Палаці Бленхейм (Великобританія). У 8 років хлопчика відправили в підготовчу школу Сент-Джордж. Але незабаром перевели в школу сестер Томсон в Брайтоні. Навчаючись в «армійському класі», Черчілль захопився фехтуванням і став чемпіоном школи. У 1893 році Уїнстон з третьої спроби вступив в одне з найпрестижніших військових училищ – Королівське військове училище в Сендхерсті. Закінчив училище Черчілль у званні молодшого лейтенанта і почав служити в королівському гусарському полку. У 1896 році військовим кореспондентом Daily Graphic він їде на Кубу. Тут з’явилася його знаменита пристрасть до кубинських сигар. Після цього ще кілька разів їздив в «гарячі точки» репортером і навіть побував у полоні.
У 1900 році починається політична кар’єра Черчілля, він став членом парламенту від Ланкашира. Через 4 роки переміг у виборах в Палату Громад від партії лібералів. У 1908 році Черчілль очолив раду з внутрішньої торгівлі та внутрішніх справ держави, а через кілька років у Першій світовій війні – британський флот. Одночасно Черчілль створює військово-повітряні сили Великобританії. Ще ряд реформ Черчілль проводить вже після війни, будучи держсекретарем з військових справ. З початком Другої світової його знову призначають лордом адміралтейства. А після відставки Чемберлена Черчілль стає прем’єр-міністром. Черчілль досить прохолодно ставився до політики СРСР і підтримував НАТО. Цікаво, що саме йому належить крилата фраза «залізна завіса». У 1953 році королева Єлизавета II подарувала Черчиллю членство в рицарському ордені Підв’язки, що дало йому право на титул «сер», а в 1955 році він відійшов від великої політики, проживши в спокої десять років, хоча деякий час ще відвідував парламент. 24 січня 1965 найвеличнішої людини сторіччя не стало. Вінстон Черчілль був похований в рідному графстві Оксфордшир.
Він увійшов в історію Великобританії як найяскравіший англійський політик 20 століття, який перебував при владі протягом правління шести монархів – починаючи з королеви Вікторії і до її праправнучки Єлизавети II. Всі його життєві досягнення важко перерахувати – він у всьому був талановитий і успішний. За свій внесок у літературу Вінстон Черчілль отримав Нобелівську премію, а за політичні досягнення став почесним громадянином США. Він встиг взяти участь в боях в Судані, був присутній при випробуваннях атомної бомби, що стала головною загрозою післявоєнного світу. Зі своїми незмінними казанком, тростиною і сигарою, Черчілль був прекрасним дипломатом, художником і навіть садівником в своєму саду в Чартвеллі. Його картини періодично виставлялися в Королівській Академії, а в 1958 там пройшла особиста виставка робіт сера Вінстона Черчілля. За даними опитування, проведеного в 2002 році компанією BBC, його вважають найвидатнішим британцем в історії.
«Не у віці справа, а в культурі спілкування і рівні інтелектуального розвитку».
«Якщо вбити вбивцю, кількість вбивць не зміниться».
«Зроблене тобою до тебе ж і повернеться».
«Дурний той чоловік, який ніколи не змінює своєї думки».
«Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ні у великому, ні в дрібному, ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду. Ніколи не піддавайтеся силі, ніколи не піддавайтеся очевидно переважаючій силі вашого супротивника».
