Чому півні співають рано вранці тричі

Ранковий крик півня в народі традиційно вважався триразовим: перший – в досвітню рань, «про півночі», другий – до зорі і третій – на зорі, коли вже розвиднілося. Так що, як кажуть у приказці: «Півень – не годинник, а час вказує». Тобто Півні вранці кричать в строго певний час. Вчені спробували пов’язати півнячий крик з певним розташуванням зірок на небі, і тут з’ясувалася цікава картина. Перший раз півні, виявляється, кричать, коли над горизонтом з’являється зірка Конопус. Той самий Конопус, на який орієнтувалася американська автоматична станція, яка летіла в напрямку Марса. А як тільки ця зірка ховається за горизонтом, починають кричати вдруге. Що змушує кричати півнів втретє, поки не з’ясовано, так само як і те, яким чином півні «бачать» зірку, перебуваючи в темному курнику.

Одного разу в Італії вирішили визначити, у кого найточніші біологічний годинник. Для цього на цілий тиждень в глибоку печеру посадили птахів, кроликів і двадцять вчених. Переможцями виявилися півні, вони кричали завжди в один і той же час, а вчені не витримали змагання з тваринами, без годинника не могли визначити час!

Ну, почну традиційно. Існує кілька версій, з приводу того чому ж півні співають))):

• по одній з них це через сварку півня з павичем. Нібито існували часи, коли у півня був хвіст павича, а у павича – півнячий. І одного разу закортіло було павичеві в далекі краї зібратися, а здатися з таким хвостом ніби як соромно. Ось і вирішив позичити у півня його хвіст, мовляв, мовляв до світанку поверне. А той погодився. З тих пір все кричить півень, мовляв віддавай мій хвіст. А того й слід прохолов.)))
• за іншою версією – ніби як через сварку півня з крокодилом. Закукурікав півень на світанку і розбудив крокодила. Справа аж до суду дійшло, де переміг крокодил. Півень перестав кукурікати, а сонце перестало сходити. Вождь же бачачи таку справу скасував рішення суду і наказав знову півню кричати на світанку, щоб щоб сонце сходило.)))
• але на ряду з ними існує ще більш фантастична версія, заснована на теорії біологічного годинника, захисту своєї території і свого “гарему” від своїх же одноплемінників.

Але ось навіщо цей птах кричить саме тричі – на просторах інтернету так само як і в засіках своєї пам’яті я не знайшла.

Мабуть офіційна наука дане явище ще повністю не вивчила)))

За моїми спостереженнями, півні можуть кричати по кілька разів, причому їх інтервал криків може різнитися. Однак є закономірність. що перший раз півень кричить в 1-й годині ночі, потім о 2 годині, а третій раз о 4 годині, це пов’язано з розташуванням на небі зірок. Півень як живі годинник розуміє, коли сільські жителі встають, коли починають робити домашні справи. Перший крик виникає при сходженні зірки Канопус, подорожнім можна вирушати в дорогу, другий -жінки встають і замішують хліб, доять корів, а третій-встають всі сільські жителі. Тому пішли вирази:

Думаю що точно відповісти на це питання ніхто не зможе. тільки домисли і припущення більш нічого істотного сказати не можна. Швидше за все це інстинкт говорить про те що півень таким чином попереджає своїх суперників і всіх інших що це його територія і його гарем і робить він це з ранку і протягом дня. Думаю що це правильно так як будь-який звір робить щось подібне – гарчить. дряпає. паскудить і так далі. Півень це робить своїм кукурікання.

Схожі статті

Чому півні кукурікають: причини в залежності від різного часу доби

Півні – птиці, відомі своєю гучністю. Раніше день кожного фермера починався з першого крику півня. У наш час шум, який створюють ці птахи, часто стає дратівливою проблемою. Розглянемо, чому півні кукурікають, що робити в разі, якщо птах перестала це робити, а також методи отучения півня від кукурікання.

Чому півні кукурікають

На питання, навіщо півнів кукурікати, можна дати однозначну відповідь: для цих птахів кукурікання – спосіб спілкування і переклички. При цьому серед пернатих існує певна ієрархія. Ватажок (альфа-самець) подає голос першим, і тільки після нього починають кукурікати інші кочети. Цікаво те, що якщо півень-підлеглий почне кукурікати першим, ватажок нападає і часто забиває його до смерті.

Бувають випадки, коли кочети починають кричати постійно. Якщо ваш півень кричить весь день, з недовгими перервами на трапезу і сон, це вказує на негативні мутації в генах птиці. Це також може залежати від породи. Однією з найгучніших є першотравнева.

У Кочетов, як і у багатьох інших пернатих, є біологічний годинник, тому їх кукурікання залежить також від часу доби. Чи знаєте ви? Півні кукурікають навіть будучи сліпими і глухими.

Щоранку

Кукурікання півнів в ранній час пов’язано з їх природними інстинктами. Саме в цей час доби їх крик найтриваліший і гучний. Те, у скільки птахи починають кричати, не залежить від часу сходу сонця і освітлення, як це може здатися на перший погляд. Кочети подають голос по сигналу своїх внутрішніх годин. Так вони показують себе господарями своєї території, спілкуються між собою.

Півні діляться на перших, других і третіх, в залежності від того, у скільки вони починають співати. Перші і другі кричать вночі, а треті подають голос до 4 години ранку.

Протягом дня

Петушки днем ​​можуть співати з кількох причин. Основний є те, що вони кличуть своє сімейство, коли знаходять їжу, щоб поділитися кормом. Досить часто можна почути крик когута, коли присутній якась небезпека для нього і для курника (таким чином він попереджає інших птахів). Іноді вони використовують кукурікання, як спосіб підтримки курей під час кладки яєць. А також в денний час вони можуть робити перекличку.

вночі

Біоритми Кочетов дають знати про себе і вночі. Вищезазначені перші і другі півні починають кричати до першого і третього години ночі відповідно. Вночі підвищується ймовірність зустріти хижака, який полює на пернатих. З цієї причини когут може розкричався і в нічний час.

В якому віці півень починає кукурікати

Перші спроби кукурікання молодого півника можна почути у віці двох з половиною місяців, коли він тільки вчиться давати про себе знати цим звуком.

Навчаючись, півники співають щопівгодини. Кількість кукурікати птахів збільшується до трьох місяців життя, в 4-5 місяців починає кукурікати більшість особин, а в віці 6 місяців все півники вже кукурікають. Важливо! Якщо птах мовчить після закінчення півроку, необхідно звернутися до ветеринара.

Що зробити, щоб півень НЕ кукурікав

Часті і гучні крики птахів можуть заважати фермерам. А іноді і сусіди можуть скаржитися на подразнюючу «кукуріку». Існує кілька способів позбавлення півників від цієї звички:

1. Підсадити до молодого півня самця, який буде старше (у віці близько 3 років) і сильнішим від нього. Потримайте їх разом протягом місяця. Після цього молодий півник втратить свій авторитет альфа-самця і припинить кричати так часто.
2. Використовуйте спеціальний комір, який надягає на шию птиці, запобігаючи набирание достатньої кількості повітря для гучного крику, перекриваючи гортань. З таким коміром півник почне хрипіти, але це точно допоможе позбутися від небажаної крикливості.
3. Вибирайте породи півників, які менш схильні до крикливості. Найгучнішими породами вважаються: Адлерський сріблястий, Загорський лососевих, московський чорний, першотравневий, Мінорки і леггорн.

Важливо розуміти, що кукурікання – норма для здорового когута, тому перед тим, як заводити птахів, варто подумати, чи зможете ви терпіти гучні крики пернатих. Чи знаєте ви? Курка може відрізнити свого господаря від інших людей з відстані 100 метрів.

Чому птах перестала кукурікати

До гучних криків півня можна звикнути, а ось його мовчання – привід задуматися про здоров’я птиці.

Петушок може перестати кукурікати з кількох причин:

1. Інфекційний бронхіт – це хвороба дихальних органів, яка, на жаль, не лікується. Проте, м’ясо хворої птиці не зашкодить людині.
2. Бронхопневмонія – при цьому захворюванні когут починає хрипіти. Хворого півника ізолюють, лікують антибіотиками, а після закінчення тижня повертають в курник.
3. Колибактериоз – причиною недуги є кишкова паличка. Вражає внутрішні органи пернатого. Лікується антибіотиками.
4. Линька – півник замовкає тільки на період линьки, після чого знову починає співати.
5. Процес старіння – з віком птиці починають хрипіти і можуть зовсім перестати кричати.
6. Зміни гормонального фону.

Що означає кукурікання за народними прикметами

З давніх-давен вважалося, що цей птах може передбачати біду. З кукурікання пов’язано безліч народних прикмет.

Розглянемо, до чого може кричати півник, за народними повір’ями:

1. Якщо пернатий дуже голосно кричить і б’ється в вікна – в будинку скоро може статися пожежа.
2. Петушок втратив голос – до хвороби близьких.
3. Якщо під час обіду когут забіг до хати і застрибнув на стіл – до смерті когось із членів сім’ї.
4. Птах трясе головою без причини – до біди.
5. Прокинутися від крику когута вранці – до удачі і хорошого дня.
6. Когут купається в пилу – бути дощу.
7. Линька вважалася попередженням про гарну і теплій погоді.
8. Півнячий крик серед білого дня – до несподіваних змін в житті господаря.

Півень

Найбільше вирізняє півня серед інших тварин те, що він птах жертовний. Із найдавніших часів, яких сягає людська пам’ять, півня повсюди топили, різали, кидали у вогонь, варили і їли, закопували в землю, замуровували у фундаменти або стіни
будівель (подекуди це трапляється навіть нині).

З усього світу зібрано багатий етнографічний матеріал щодо принесення півня в жертву вогню й сонцю, воді й місяцю, домовику, іншим демонам і богам.

Найчастіше
півень у народних уявленнях — сонячний птах. Він є захисником живих, а також символом
воскресіння й нового життя. Є
такі свідчення і стосовно наших предків (згадаймо слова візантійського історика Лева Диякона
про те, як воїни Святослава після поховання загиблих кидали у воду півнів і
немовлят). Доречі, дітей і півнів часто пов’язують між собою і в пізніших уявленнях,
здебільшого несвідомо, що
виявляється в різного роди подарунках дітям “півниками”: печивом,
цукерками, іграшками свистунцями. Півень — улюблений персонаж дитячих пісень віршиків, щедрівок:

Півень
як жертва виступає в казках, скажімо, в добре відомій дітям оповіді про Котика
й Півника. “Несе мене Лиса за темнії ліса,
за синєє море, за крутії гори”, — плаче-голосить Півник. В іншій казці
(сюжет “Оха”) перемога учня над учителем-чаклуном визначається саме
жертовною роллю півня, якої не врахував старий чаклун, через що й поплатився
життям. А сталося це так. Віддав батько свого сина в науку до Оха, а коли
вийшов термін, чарівник не схотів відпускати хлопця додому. Став учень утікати,
перетворюючись на коня, собаку, ведмедя, лебедя, старця, й нарешті перекинувся
на перстень. А чаклун робився вовком, левом, соколом, щукою, та ніяк не міг
зловити хлопця. Тоді він переодягнувся багатим купцем і пішов до самого царя
вимагати перстень, який знайшла донька. Наказав цар віддати перстень.
Розсердилася царівна, зняла з пальця перстень і кинула його об землю.
Розсипався перстень дрібним просом, а одна зернина закотилася царівні під
черевик. Купець обернувся півнем, поклював зерно, злетів на вікно, залопотів
крилами й закричав: “Кукуріку! Кого хотів, того з’їв”. Тут із
останньої зернинки зробився яструб, кинувся на півня — тільки з нього пір’я і
посипалось. “Брешеш, — каже, — не було того, щоб півень яструба
з’їв”, — і розірвав його навпіл.

У
казках відобразилася й ідея жертовності заради вічності життя, підтримання
усталеного порядку. Ходить курочка з півнем на поповому подвір’ї. Вдавився
півник бобовим зернятком. Курочка пожаліла його й пішла до річки води просити.
Річка каже: “Піди до липи, проси листу, тоді й дам води”. У липи
виявилися свої забаганки. І так до безкінечності — безперервний ланцюг вимог і
їх виконань. Нарешті: ковалі скували косу, косарі накосили сіна, корова дала
молока, дівка дала ниток, липка дала листу, річка дала води. Понесла курочка
води півнику, а він лежить — не дихає. Отже, мораль казочки: все у світі
взаємопов’язане, ніщо не буває випадковим, але для цього вічного кругообігу
життя хтось має собою пожертвувати
— така логіка міфологічного мислення.

Півень
вживається як жертовна їжа в календарній та родинній обрядовості. Особливою є
його роль на весіллі, де він символізує чоловічу силу, плідність і майбутній
добробут молодих. Живого півня офірують священикові, шлюбній парі. Невістка,
переступаючи поріг чоловікової хати, кидає під піч у подарунок новому домовику
півня або курку. Смаженого півня наречений несе до комори: молоді його
розривають із’їдають у спальні.
Традиційно підкреслюється зв’язок півня з короваєм — жертовним хлібом, який
замінив давнішу тваринну жертву (назва його походить від “корови”). У
болгар, коли молоді рушають до вінця, батьки нареченої вимінюють у кума коровай
на гарного півня, й кум дарує його молодому. В Чехії зберігся звичай після
весілля з піснями й музикою збиратися під липою. Там дружко відрубує півневі
голову й тією кров’ю збризкує присутніх.

Друга
з основних магічних функцій півня — захисна. Вона пов’язана з бійцівськими
здібностями птаха та його вогненною (сонячною) природою. Символічне значення
півня ширше, ніж тільки зв’язок із сонцем. У деяких творах цей зв’язок
подається безпосередньо, як у загадці: “Сидить півень на вербі, спустив
пір’я до землі” (сонце), або в легенді: “Сонце ходить у повітрі і
вдень і вночі, і низько летить по океану, не замочившись. А в океані є кур
(півень, — авт.), що має голову до небес, а море йому по коліна. Коли сонце
вмивається в океані, то вода захвилюється, і хвилі починають бити кура по
пір’ї”. Тоді, розповідається далі, півень кричить:
“Ку-ку-рі-ку”. Так він сповіщає про прихід світла-ранку. І разом із
ним починають співати всі півні на землі… Кажуть, шо сонце доти світитиме,
доки півень співатиме. Коли півень перестане співати, настане кінець світу. У
замовляннях часто фігурує півень із його співом як ознака світу живого на
противагу світові мертвому, де “вітер не віє і сонце не гріє, де кури
(тобто півні) не піють”. Півня, як оберіг і символ домашнього вогнища,
брали в далеку дорогу чумаки, щоб він їх будив, нагадував про рідну домівку й
охороняв від зла.

Своїм
співом півень іще й відмірює час (“перші півні”, “треті
півні”), стереже день. Але він є також охоронцем ночі, й таким чином
пов’язаний не тільки з сонцем, а й з місяцем, тож і з підземним царством —
світом померлих. Від півня білого й червоного, присвяченого світлим богам, відрізняють
півня чорного, демонічного, на якому їздять чаклуни й відьми. Чорний півень,
який прожив більше семи років, може знести яйце, з якого вилупиться вогненний
змій. Тому в господарстві не заведено тримати такого півня. Чорного півня
приносять у родину, якщо хочуть, щоб у хаті була сварка.

У
Китаї червоний півень зображувався на стінах будинків як талісман проти вогню.
В українців також був звичай (подекуди він зберігся й до сьогодні)
прикріплювати зображення півня на дахах будинків, флюгерах, скринях. Знаходимо
його й на могилах, хрестах, надгробних каменях. Це пояснюють кілька уявлень: на
будівлях півень охороняє від пожежі (тут — зв’язок із сонцем, вогнем); на
кладовищах означає воскресіння з мертвих. До цього приєдналось уявлення, що
мерців треба остерігатись: вони як захочуть вийти з могили, то побачать півня,
злякаються й заховаються назад. Із прийняттям християнства й оголошенням ним
війни проти бісів за півнем закріпилася слава птаха, який своїм криком розганяє
нічну нечисту силу. В численних легендах про відьом, чортів нечиста сила щезає
зі співом півня, який сповіщає про початок ранку:

“От
він убрався і пішов. Прийшов у церкву, ізняв со стіни ікону Матір Божу і
поставив іззаду себе, взяв Псалтир, став у ніг купцівни і читає. От він там
читав, нічого йому там не показується, як опівночі вдруг піднімається кришка з
гроба і встає купцівна. Устала, як засміялась, руками сплеснула і каже:
“Вставайте, мої друззя-приятелі, шукайте мого не приятеля!” Як
зашуміли з-під полу мертвеці, та багато-багато, і почали бігати по церкві.
Шукали, шукали — і не найдуть ніяк. Тут півні: кукуріку, так ті всі мертвеці і
зашуміли під піл, а купцівна так і вдарилась посередині церкви і стала
нежива”.

В
іншій легенді розповідається, як дядько посварився з однією бабою, а вона,
кажуть люди, була відьма. “Раз ніч була темна така, що нічого не видно, і
йшов оцей, бач, Матвій додому. Як це де не взялася здорова та біла свиня, та як
наскоче на його: покусала йому ноги і жили поперегризала так, що він упав на землю, а вона його все
кудовче та кудовче. Як тут к світу уже діло стало, півні заспівали, а вона тоді
й побігла геть від нього. Матвій так-сяк дойшов до своєї хати та як захворів та
через тиждень і вмер”.

Селяни
вірять, що
відьма не доїтиме корів, якщо у дворі тримати півня й собаку “мартиня”,
тобто березневого. Із демонічних істот півня не боїться лише домовик, який
також оберігає хату і цих мешканців. Загалом між хатою, півнем і домовиком існує
містичний зв’язок. Наприклад, побудувавшись, домовика запрошують перейти до
нового мешкання. Першим запускають у нову хату півня й чекають, щоб він
проспівав.

Приклади
використання магічної сили півня у ворожіннях, сатанинських оргіях маємо
протягом усієї історії людства; про це красномовно повідомляють і давні
свідчення, наприклад розповідь Козьми Празького (XI—XII ст.) про невірних, які
ходили до джерел душити чорних курей, закликаючи при цьому диявола, і деякій
сучасні культові звичаї африканських та південноамериканських племен. Для української народної культури
характернішим є значення півня, пов’язане зі світлим, сонячним началом. Півень
— символ воскресіння з мертвих, нового народження, вічного життя. Поєднуючи
два світи — живих і померлих, — здатний двічі народжуватись, півень знаходить у
народній уяві виняткове значення. Згадкою про півня зупиняють кровотечу:
“Злетів півень на камінь, крилами махає: чорний камінь, не движись,
християнська кров остановись…”

Півень-охоронець, що у вогні не горить і у воді не тоне, замальовується
в казці про дуб, який виріс у дідовій хаті аж до самого неба. Заліз дід на
дуба, а там — чарівні жорна й півень. Як стане баба жорна крутити, що раз
крутне — вискочить то млинець, то пиріжок, то яблуко. Зажили старі безбідно.
Та сталася біда — забрав жорна сусідський пан. Тоді півень і каже:
“Дідусю, бабусю, піду я до пана жорна заберу!” Зайшов у панський двір і кричить:
“Віддай, пане
жорна!” Пан як почув, піймав його й кинув до гусей, щоб його поскубли. А
півень випустив на них лисичку
знов гукає… Пан дужа розсердився і кинув його до баранів, щоб рогами затовкли,
тоді корів. А півень
випустив на них вовка й щосили гукає… Пан ловиві ловив його, впіймав і кинув у колодязь. Давай півень
воду пити
всю випив, і ще дужче кричить. Тоді пан укинув його в піч. Півень випустив із
себе всю воду і знов кричить… Забрав-таки півень жорна, і стали вони всі жити-поживати
й добра наживати.

Про
людей, які не слухають мудрих порад, говорять, що їх “смажений півень ще
не клюнув”, тобто, що життя їх іще не провчило. Цей “смажений
півень” має очевидний зв’язок із тим, про якого розповідає християнська
легенда (питанням залишається, який із півнів старіший). Коли Христос воскрес,
дівчинка, яка бачила це, принесла звістку додому. Але її батько, старий єврей,
цьому не повірив. “Тоді він воскресне, коли цей смажений півень оживе й
заспіває”, — проказав він. У цю ж мить той півень злетів із рожна й
закричав: “Кукуріку!”

Карта України для дітей

Народна мудрість

Не витирайся з кимось одним рушником, бо це призведе до сварки

Закони вихованя для дітей

Категорії

• Архітектура
  • Архітектура Київської Русі кінця X-1-ї половини XIII ст.
  • Сільські поселення та селянський двір
  • Храми України
  • Історія Козацтва
  • Українські Січові Стрільці
  • 20 рецептів приготування пасок
  • Борщі
  • Вареники
  • Вироби з бісквітного тіста
  • Вироби з дріжджового тіста
  • Вироби з заварного тіста
  • Вироби із здобного і пісочного тіста
  • Галушки
  • Горячі рибні страви
  • Домашні заготівлі. Консервування овочів і фруктів
  • Домашні заготівлі. Приготування повидла і варення
  • Закуски і страви з овочів
  • Закуски і холодні страви з мяса
  • Закуски і холодні страви з риби
  • Капусняки
  • Ковбаси
  • Мед, пиво, квас
  • Млинці і млинчики
  • Молочні та борошняні закуски
  • Настойки і наливки
  • Підливи до других страв
  • Солодкі страви
  • Страви з баклажанів
  • Страви з баранини
  • Страви з бобових
  • Страви з бобових зелених овочів
  • Страви з борошна
  • Страви з гарбузів
  • Страви з грибів
  • Страви з кабачків
  • Страви з капусти
  • Страви з картоплі
  • Страви з консервованих овочів
  • Страви з кролятини
  • Страви з крупів
  • Страви з моркви
  • Страви з перцю
  • Страви з помідорів
  • Страви з птиці
  • Страви з свинини
  • Страви з сиру і яєць
  • Страви з телятини
  • Страви з шпинату
  • Страви з яєць
  • Страви з яловичини
  • Страви із спаржі
  • Юшки
  • Українське весільне вбрання
  • Весна
  • Бджільництво
  • Допоміжні заняття і промисли
  • Тваринництво
  • Традиційне хліборобство
  • Міфологія
  • Народні знання
  • Релігія
  • Весняні свята
  • Зимові свята
  • Літні свята
  • Осінні свята
  • Дерева-символи
  • Квіти символи
  • Повір’я про явища природи
  • Птахи-символи
  • Символи життя
  • Символи часу
  • Символіка дорогоцінних каменів
  • Тварини-символи
  • Зародження театру
  • Іконопис
  • Народні ремесла
  • Українські народні пісні
    • Веснянки
    • Дитячі колядки, щедрівки, засівалки (посипалки)
    • Жартівливі пісні
    • Козацькі пісні
    • Колискові пісні
    • Колядки та щедрівки
    • Купальські пісні
    • Пісні про кохання
    • Пісні про родинне життя
    • Романси