Чому кури клюють один одного до крові

Мало хто знає, що дзьоб — це головний орган будь-якої домашньої птиці, особливо курочки. Якщо ваші курчата або кури клюють один одного, це нічим хорошим не закінчиться. У таких ситуаціях життєво важливий курячий орган перетворюється на смертоносну зброю. Тому необхідно завчасно з’ясувати, що рекомендується зробити кожному фермеру для того, щоб запобігти канібалізм у курей.

Причини чому кури клюють один одного і вищипують пір’я

Багатьох птахівників цікавить питання, чому кури клюють один одного? Причин цьому може бути безліч. Головне, вчасно помітити наявність такого роду проблем у домашніх птахів. Найчастіше це трапляється навесні в період линьки, тому фермери перший час не надто звертають увагу на залисини, які раптом з’явилися на шиї у несучки. Тим часом розклей у курей поступово приймає обриси глобальної проблеми і з цим потрібно починати боротися. Чим він небезпечний, так це тим фактом, що на залисинах і на легких ранах кури не зупиняються. Вони продовжують клювати свою жертву, і якщо нічого не зробити, підсумок буде досить плачевним.

Ветеринари дали цьому відхиленню свою назву — птерофагія. Багато сперечаються, чим вона є: простою поганою звичкою або ж захворюванням? Як не дивно, то тим, і іншим. Все залежить від фази розвитку такого роду проблеми. Сама звичка виникає і формується ще в дитинстві: курча розкльовує голови і шиї своїх родичів. І тут кожному фермеру слід звернути на це увагу і докласти всіх зусиль для того, щоб викорінити згубну звичку. Якщо цього не зробити, з капосного курчати з часом виросте доросла курка, яка страждатиме тим же відхиленням.

Для того щоб зрозуміти, як боротися з такою проблемою, рекомендується в першу чергу виділити список факторів, найбільш часто спонукають курей несучок прокльовувати один одного. До таких належить:

• неповноцінне харчування. Дана причина вважається однією з найбільш поширених. Якщо не дуже грамотно скласти для домашньої птиці раціон, з часом їй бракуватиме таких компонентів, як білок і кальцій. В такому випадку курка почне шукати різні шляхи виправлення цієї проблеми. Звідси і перше спонукання до розкльову;
• надмірне освітлення. Що не кажи, принцип золотої середини є запорукою успішного розведення домашніх курей на подвір’ї. Всім відомо, що птахи потребують тривалого світлового дні. Забезпечити цей нюанс просто необхідно, особливо якщо мова йде про яйценосні породи курей. Проте, якщо зі світловим режимом перестаратися, птиці почнуть вести себе набагато агресивніше. В результаті ви і зіткнетеся з проблемою розкльову;

Читайте також: Чому кури клюють яйця

• скупченість в приміщенні. Якщо хочете, щоб ваші домашні несучки стали агресивними, поселите їх на зимовий період в тісному курнику. А якщо підсадити до них молодняк, то вони неодмінно накинутися на нього;
• несумісні породи. Причому звернути увагу варто не тільки на розмежування різновидів домашніх птахів. Бажано також розселити птахів світлого і темного забарвлення, так як вони між собою навряд чи уживуться.

Всі ці моменти і можуть послужити відповіддю на питання, чому курчата і дорослі кури клюють один одного. Тому спочатку визначте проблему і позбудьтеся від вогнища її поширення, і подібні неприємності більше ваших курей не осягнуть.

Відео «Причини розкльову у курей»

Неповноцінне харчування курчат та курей

Всі захворювання і відхилення в стані здоров’я домашніх курочок починаються з неправильного харчування.

В першу чергу нормалізуйте щоденний раціон, зробіть його збалансованим. Не завадить і різноманітність. Дуже важливо включити в меню курей продукти, які у великих кількостях містять білок. Він необхідний несучкам, так як міститься в яйцях. Найбільш проблемний період для домашніх курочок — весна, під час якої вони активно линяють. До того ж кожен процес яйцекладки вимагає від птахів багато енергії і корисних компонентів, які потрібно якось заповнювати. Якщо фермер нічого не робить, кури, які страждають дефіцитом кальцію, білка або інших вітамінів і елементів, починають вискубувати пір’я у своїх родичів. Кров, яка виступає внаслідок цього на шкірі у жертв, не зупиняє новоспечених хижаків. Пам’ятайте, що постраждалій птиці можете допомогти тільки ви: зграя просто заклює слабшу курку.

Освітленість пташника

Чому кури часто клюють один одного до крові? Причиною може послужити надмірне освітлення господарського приміщення. Якщо воно занадто яскраве і тривале, птахи починають помічати на тілі один одного, виступаючі під шкірою вени. Це багато в чому і спонукає їх розкльовувати сподобавше місце.

До того ж, яскраве світло додає курям зайвої агресивності. Тому в такій ситуації необхідно зробити освітлення більш тьмяним. Для цього купіть не такі потужні лампочки, або просто пофарбуйте їх в червоний або зелений колір. І не забудьте відселити потерпілого пташеня від основного поголів’я, щоб виходити його.

Утримання несумісних порід

Лікування домашніх птахів може знадобитися і після підселення в курник до несучкам зі світлим забарвленням темних. Фахівці вважають, що подібне незнання з боку фермера може дорого обійтися йому, птиці відразу ж почнуть агресивно один до одного ставитися, аж до розкльову. Відсутність будь-яких спроб вирішити цю проблему з вашого боку може призвести до загибелі мало не всього поголів’я. Перше, що потрібно зробити птахівників — виділити тих особин, від яких і походить основна агресія. Коли організатори знайдені, можна приступати до безпосереднього вирішення такого роду проблеми.

Що робити щоб кури не клювали одна одну

Що необхідно зробити птахівників для того, щоб домашні птахи перестали розкльовувати один одного?

В першу чергу рекомендується переглянути щоденний раціон курей. Включіть в них вітаміни і корисні мінеральні речовини. Наприклад, в складі будь-якого корму повинен бути присутнім білок. Якщо він буде присутній у великих обсягах в організмі курки, ви переконаєтеся в тому, наскільки покращиться стан їх здоров’я.

Фахівці також радять фермерам додати до основного раціону клітковину. Це можуть бути рисові, пшеничні або ж вівсяні висівки. Абсолютно точно можна сказати, що включення дробленого зерна в корм домашніх птахів допоможе вам запобігти поширенню будь-яких захворювань.

У процесі вирішення проблеми фермери, навчені досвідом, заходять ще далі: використовується обладнання, за допомогою якого дзьоби птахів сточуються. Здійснити це можна і механічно, проте якщо ви готові витратити гроші на якісний пристрій, результат виявиться куди більш високим.

Найбільш легко здійсненний альтернативний спосіб — додавання в основний корм домашніх птахів абразивних компонентів: вони також непогано сточують дзьоб, що перешкоджає подальшому розкльову птахів голів і ший один одного. Будь-якому фермеру хочеться зробити все можливе для того, щоб курочки-несучки більше не клювали своїх родичів. На перший погляд, лікування здається досить трудомістким процесом, але головне, забезпечити для птахів гідні умови проживання. Профілактика виявиться значно результативнішою.

Відео «Чому курчата клюють один одного»

Сподіваємося, що ця стаття на нашому сайті була максимально інформативною і Ви змогли отримати відповідь на питання, чому та що робити, якщо кури клюють один одного. Дотримуйтесь елементарних правил утримання курей і Ви ніколи не зіткнетеся з цією проблемою.

Читайте також:

Корюківська трагедія: кров текла рікою – жахливі подробиці і спогади очевидців

Тоді каральні загони німецько-фашистських загарбників вбили близько 6700 жителів містечка Корюківка на Чернігівщині. Для порівння: у французькому селі Орадур (червень-1944) нацисти замордували 642 людей, у чеському Лідіце (червень-1943) – 320, у білоруській Хатині (березень-1943) – 152. Про ті страшні масові вбивства весь світ знає з післявоєнних часів. А про Корюківську трагедію заговорили зовсім недавно – вже в незалежній Україні. Чому в СРСР мовчали про цю звірячу історію і яку роль у трагедії зіграли радянські партизани? Про це читайте у статті “Корюківська трагедія: як нацисти знищили 7-тисячне містечко і чому про це “забули” в СРСР”.

Зараз до вашої уваги – коментарі істориків і спогади очевидців трагедії.

“Розстрілювали всіх, незважаючи на стать і вік. Спалювали живих…”

Доктор історичних наук Дмитро Вєдєнєєв дав детальний опис подій:

“Вранці 1 березня 1943 року за наказом генерала Хойзенберга каральний загін німців та українських шуцманів (допоміжної поліції) оточив село. Під приводом перевірки документів людей зганяли в приміщення ресторану, земвідділу, театру, клубу, поліклініки, дитячої консультації, двох шкіл, на церковне подвір’я.

Партіями по 50-100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на стать і вік. 2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали.

Моя маленька дочка лежала в мене на грудях, коли в нас почали стріляти в ресторані. Заганяли тут як худобу на бойню. Фашист поцілив мені в око. і я більше нічого не пам’ятаю. Трьох моїх діточок було вбито. Навіть поховати їх не довелося. спалили їх кляті кати, – згадував Євген Римар.

Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Віра Сильченко, яка сховалася в копиці сіна, бачила, як нелюди кинули у вогонь її матір, сестру й невістку. Одночасно великі групи людей косили з кулеметів на подвір’ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.

Ексгумовані рештки жертв Корюківської трагедії / Архівне фото з відкритих джерел

Як показало розслідування та експертизи обласної комісії з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці, за два дні окупанти й їхні помічники-поліцаї по-звірячому знищили щонайменше 6700 людей (5612 тіл залишилися невпізнаними).

Судмедексперти встановили, що смерть було заподіяно “шляхом розстрілу з автомата, розстрілу зі станкового кулемета, фізичного насильства тупою зброєю з роздробленням кісток черепа та хребцевого стовпа в шийній ділянці. Спалюванням живих людей – чоловіків, жінок і дітей”. З 1300 будівель уціліло десять”.

“Кров тікла річкою на землю”

Архів. Чернігівське партизанське з’єднання. Штаб. Щоденник помічника комісара з’єднання по комсомолу Марії Скрипки (орфографія збережена):

“Після того, як зробили операцію на Корюківку, німці 1 березня оціпили кільцем Корюківку і почали палити хати і стріляти всіх, хто попаде під руку.

Перше почали бити і палити на Клину, вони загоняли з усіх хат в одну, приходив німець [1 слово – нерозбірливо, можливо – розстрілював] очередю автомата, а потім запалював, і стояли коли зовсім не догорить хата.

В найшій хаті убили 18 жінок і двух маленьких немовлят, невістка Галя сиділа убитою з маленькою дочкою за столом, а сина 3 роки мабуть ранели, бо маленьки кроваві сліди були застигли кровю, дехто сидів за стулом, дехто лежав, а хату декілька разів підпалювали, вона черепицею крита і пощикотурена в середині і з подвору, і не могли запалить, кидали гранату і нічого не горіло, сарай вони запалили. Двір увесь ізгорів, тож вони бросили і пішли. Не підчинилась німцям наша Радянська хата. Так вони побили усіх сусідів.

Корюківка після трагедії / Архівне фото з відкритих джерел

Таня, моя товаришка, її чоловіка, батька, матір, сестру і дочку на руках убили, а неї куля пройшла, в рот ранели, вона бачила своїми очима трупи окровавлені лежали, коли німці підпалили двір, сарай і хату вона димом [1 слово – нерозбірливо] пройшла на город, залізла в яму і чула стогін сусид і дітей, хата догоріла. Вечором вона пішла до лісу і прийшла до нас в партизанський загон.

До сусіда [прізвище не розбірливо] зігнали до 40 жінок, чоловіків і малих дітей, вони хати облили керасином і підпалили, хто вилазив з-під огню – вони стояли з автоматами і стріляли, вилізла дочка одної жінки Сидоренко Ніла, їй було 6 років, мати виправила може залишиться живою із огонь. Хто тікав [нерозбірливо] стояли кулемети, стріляли німці.

В райцентрі Корюківки зібрали людей в столовку, говорять документи провірять, кожен держав документи напоготові, увійшли два палачі провели декілька автоматних очередів і потім підпалили, кров тікла з столовки річкою на землю.

В церкві піп зібрав до 500 чоловік, думали, що спасуться, стали богу молитися, німці зайшли перебили усіх з автоматів і попа убили.

Три дні горіла Корюківка, 3 дні лилась кров в Корюківці, три дні душогубці стояли в Корюківці пока не зпалили і людей перебили до 7 тисяч. Вдень і вночі червоніли червоні язики над Корюківкою, з лісу було видно червоні пламені язиків”.

Корюківська трагедія: спогади оцевидців

“Ми бачили пекло ще на цьому світі”

Свідки трагедії Діна і Ірина Назарові (в заміжжі – Корнієвська і Ткачова) розказують:

“…Ми бачили пекло ще на цьому світі. Мені, 15-річній, 13-річній сестрі Ірині і матері Ларисі Назаровій вдалося врятуватися в центрі міста, за 100 метрів від ресторану, в якому було вбито близько 500 жителів з дітьми.
Порятувало нас Боже Провидіння, бо вчасно пішли з околиці, з хати знайомої Софії Хлистун, де ночували, до своєї домівки в центрі міста. Згодом довідалися: ми ще не дійшли до центру, а в тій хаті вже були всі розстріляні і хату запалено.

Ще в центрі встигли перебігти через вулицю до сусідки Фені Романенко, що жила навпроти, не потрапивши до першої партії приречених людей, яких німці вели до ресторану на страту. Стоячи на подвір’ї сусідки за високим парканом, почули постріли, крики, зойки. Зрозуміли, що вбивають усіх. Сховалися в сусідчиному погребі-ямі, відкривши всюди двері. А 2 березня повзком, вкрившись білими простирадлами, перебралися на ту частину вулиці Зарічної, що вже горіла, майже у вогонь, а згодом – у напівзгорілий погріб.

Так і врятувалися. Прихистили нас у селі Сахутівці добрі люди: Палагея Петрівна Стеценко та її донька Катерина Филимонівна Соломеник, у яких ми і проживали до жовтня 1943 року. Пам’ятаємо їхню доброту, допомогу й понині”.

Корюківська трагедія: відроджені з пеплу

“Після загибелі Корюківки загинула й фашистська Німеччина”

У березні 2005 року до Корюківки на вшанування пам’яті загиблих приїхали надзвичайний і повноважний посол Федеративної Республіки Німеччина Дітмар Штюдеманн з дружиною Карін – графинею фон дер Шуленбург-Штюдеманн і радником з питань культури Арно Кірххофом.

Посол під час жалобного мітингу, схиливши голову, сказав:

Ми, німці, добре усвідомлюємо вчинене фашистами на вашій землі. Те горе, ті руйнації, які вони принесли, зрештою “накрили” і їх самих. Після загибелі Корюківки загинула й фашистська Німеччина. Минули роки. Відродилась і Німеччина, і Корюківка, стала незалежною Україна. Народи обох країн подають одне одному руки над могилам загиблих, хоча провина наша велика. Але людська дружба може зробити багато чого, і це дає надію, що більше не повториться війна, не відродиться фашизм.

Корюківка. Меморіал жертвам масового вбивства