Хто смокче кров у курей
Залежно від віку та маси тіла птиці кров для гематологічного дослідження відбирають різними методами: пункцією плечової (підкрилової), яремної, медіальної великогомілкової вен, з потиличного синуса, серця та шляхом декапітації в курчат добового віку. Проте, не всі зазначені методи практичні та можуть застосовуватись для різного виду й віку птиці. У статті описані два практичні методи зажиттєвого відбору крові у курчат-бройлерів кросу СОВВ-500 різного віку.
Кров у добових курчат відбирають з метою оцінки їх метаболічного статусу та ранньої діагностики хвороб, спричинених порушенням обміну речовин, зокрема полімікроелементозів. У курчат, що вилупилися за 12 годин масою не менше 30 г кров можна відбирати з правої яремної вени шприцом об’ємом 1 см 3 із товщиною голки 0,25 мм і отримувати 0,5–0,6 мл сироватки індивідуально від кожного курчати. Завдяки цьому птиця залишається живою та через 7 днів виникають передумови для повторного відбору крові з метою її подальшого дослідження. Пункцію підкрилової вени для взяття крові у курчат-бройлерів 7–17 – добового віку краще проводити шприцом об’ємом 2 см 3 , оскільки це менше травмує вену, проте цю процедуру краще робити з помічником. Відбір крові в курчат 18–42-добового віку доцільніше виконувати ін’єкційною голкою з рожевою канюлею (18 G). Зазначені методи зажиттєвого відбору крові у курчат-бройлерів дозволяють отримати від одного птаха до 5 мл крові та достатню кількість її сироватки для проведення біохімічних досліджень.
Ключові слова: курчата-бройлери, відбір крові, яремна вена, підкрилова вена.
ADDIN
Mendeley Bibliography CSL_BIBLIOGRAPHY 1. Клінічна діагностика хвороб тварин / В.І. Левченко та ін. Біла Церква, 2017. 544 с.
2. Левченко В.І. Влізло В.В., Кондрахін І.П. Внутрішні хвороби тварин. Біла Церква, 2015. 610 с.
3. Москаленко В.П., Розумнюк А. В., Мельник А. Ю. Методика прижиттєвого вiдбору кровi у курей-несучок. Вiсник Бiлоцеркiв. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква. 2005. №. 31. С. 62–65.
4. Chloupek P., Bedanova I., Chloupek J., Vecerek V. Changes in selected biochemical indices resulting from various pre-sampling handling techniques in broilers. Acta Veterinaria Scandinavica. 2011. Vol. 53, no. 1. p. 31.
5. Kramer M. H., Harris D. J. Avian blood collection. Journal of Exotic Pet Medicine. 2010. Vol. 19, no. 1. pp. 82–86.
6. Лабораторне дослідження крові тварин та інтерпретація його результатів: методичний посібник для підготовки фахівців напряму «ветеринарна медицина» за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / В. І. Левченко та ін. Біла Церква, 2015. 136 с.
7. Kelly L. M., Alworth L. C. Techniques for collecting blood from the domestic chicken. Lab Animal. 2013. Vol. 42, no. 10. pp. 359–361.
8. Review: the mechanism of blood coagulation, its disorders and measurement in poultry / M. Buzala et al. Livestock Science. 2017. Vol. 195, no. May 2016. pp. 1–8.
9. Бойко Н.І., Бойко Ю.В., Коханій Р.В., Миколайчук Р.П. Особливості відбору крові у птиці та фарбування мазків. Сучасне птахівництво. 2013. №. 11 (132). С. 18–21.
10. Owen J.C. Collecting, processing, and storing avian blood: a review. Journal of Field Ornithology. 2011. Vol. 82,
no. 4. pp. 339–354.
11. Low A. Practical avian venipuncture: how to take blood from birds. The Veterinary Nurse. 2012. Vol. 3, no. 7.
pp. 446–448.
12. Інноваційні розробки університетів і наукових установ МОН України / Колектив авторів за заг. ред. М. Стріхи та М. Ільченка. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2017. 278 с.
13. Simple cannulation procedure for serial blood sampling through cutaneous ulnar vein in chickens / D. M. Bayer et al. Journal of Applied Animal Welfare Science. 2012. Vol. 15, no. 1. pp. 91–100.
14. Wiley J. Veterinary hematology and clnical chemistry. Sons. 2012. 762 p.
15. Brown C. Venipuncture in psittacine birds. Lab Animal. 2007. Vol. 36, no.10. pp. 21–22.
16. Mcneal W. D., Fletcher D. L., Buhr R. J. Effects of stunning and decapitation on broiler activity during bleeding , blood losscarcass and breast meat quality. Poultry Science. 2003. Vol. 82, no. 1. pp. 163–168.
17. Jones M. P. Avian hematology. Clinics in Laboratory Medicine. 2015. Vol. 35, no. 3. pp. 649–659.
18. Samour J. Diagnostic value of hematology. Clinical Avian Medicine. 2009. Vol. 2, no. 4. pp. 587–610.
Обережно, кокцидіоз курей!
Якщо у вас є кури або ви вирішили спробувати виростити курчат, то необхідно знати про захворювання, які можуть призвести до смерті молодняку. Одна з таких хвороб – кокцидіоз. Його збудником є найпростіші організми — кокцидії, які разом з їжею, водою або через інвентар потрапляють в організм курей та інших пернатих.
Кокцидіоз – паразитарне захворювання, властиве, в основному, молодим особинам – курчатам, бройлерам.
Процес розвитку кокцидій відбувається саме в кишечнику курчат, бройлерів, кожен етап супроводжується загибеллю епітеліальних клітин. Як наслідок, цілісність стінок кишечника порушується, поступово з’являються некрози. Найбільш підходящим періодом для розвитку захворювання є тепла, дощова погода. В цьому випадку достатньо всього декількох днів, щоб збудник дозрів. Причиною кокцидіозу у курчат може стати зміна корму, різні стресові ситуації.
Кокцидіоз курей небезпечний тим, що на початковій стадії виявити його практично неможливо. Заражена особина може виглядати цілком здоровою. Першими симптомами інфікування кокцидіозом є зниження апетиту, видозміна оперення на птиці, дорослі особини починають нести все менше яєць або взагалі перестають нестися. Калові маси стають більш рідкими, пінистими, з домішками крові. Такі ознаки і стан можуть тривати до чотирьох днів, а відсутність лікування призводить до загибелі птиці.
Оскільки у птахів швидко розвивається імунітет, найбільш схильний до захворювання молодняк віком до трьох місяців. Зупинка росту птиці (витрата кормів збільшується, а вага у курчат не додається), спрага, збільшення зоба — це перші ознаки зараження. Також можна спостерігати порушення координації рухів молодняку. Без своєчасного лікування курча може померти від кокцидіозу на п’ятий день.
В лікуванні хворих курчат, дорослих курей, бройлерів найбільш ефективні – хімічні препарати (кокципродин, бай кокс, кокцидіовіт та інші).
Вони додаються до корму і припиняють або уповільнюють розвиток кокцидій в організмі. При цьому потрібно стежити за тим, щоб підготовлений корм їла вся птиця, і він був з’їдений за один день, до настання вечора. Традиційні методи обробки представлені марганцівкою, розчинами формаліну.
Пам’ятайте, що кокцидіоз курей легше попередити, ніж лікувати.
