27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.25 січ. 2020 р.
KZ Auschwitz, пол. Oświęcim) — один із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року біля міста Освенцима (Польща).
Табори було створено протягом приблизно двох років (у 1940-1942 роках). «Аушвіц» припинив існувати в січні 1945 року після звільнення радянською армією. В таборі загинуло понад 1,1 мільйона осіб, зокрема приблизно мільйон євреїв.
Табір смерті – в нацистській Німеччині концентраційний табір, спеціально призначений для масового знищення (Vernichtung) небажаних осіб у Третьому Рейху та завойованих територіях. Жертвами таборів були переважно євреї, але також рома (цигани), слов'яни, гомосексуали, психічно хворі та ін.
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Arbeit macht frei (лат. Labor omnia vincit) — фраза німецькою мовою, яка в перекладі на українську мову означає «Праця робить вільним» або «Праця звільняє». Нацистський режим використовував її як гасло перед входом в Аушвіц та ряду інших концентраційних таборів, таких як Терезієнштадт, Дахау, Заксенґавзен.
Першим, 1940 року, був побудований концтабір Auschwitz I в межах міста Освенцім. Перші групи в’язнів привезли туди на початку червня 1940 року. Від колишнього концтабору збереглися блокгаузи і ворота з написом «Arbeit macht frei” (Робота дає свободу).
