Хто дає хабарі

Хто дає хабарі

2015 – 2016 роки знаменуються боротьбою з корупцією і хабарництвом.

“ПО-НОВОМУ” створено чимало органів державної влади, які показово борються з корупцією, а слідчі дії по відношенню до хабарників здійснюють за участі камер та представників мас-медіа.

Перше, і головне, що треба знати – питання отримання хабара регулюється статтею 368 Кримінального кодексу України “прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою”.

Тобто, називати хабар хабарем є не зовсім коректно, правильніше буде – одержання неправомірної винагороди.

Тепер давайте визначимось із відповідальністю за такий злочин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 368 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – карається штрафом від 17 000 до 25 500 гривень, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно п. 1 Примітки ст. 368 КК України, неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, більша від 1 700 грн., а неправомірна винагорода у великому розмірі вважається вигода, більша від 3 400 грн., а неправомірна винагорода в особливо великому розмірі вважається вигода, більша від 8 500 грн.

Так, за отримання хабара у сумі від 1 700 грн. до 3 400 грн. ви можете бути позбавлені волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отримання неправомірної винагороди, згідно ч. 3 ст. 368 КК України, у великому розмірі, тобто на суму від 3 400 до 8 500 гривень, або якщо таку винагороду отримала службова особа, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або якщо отримання такої неправомірної винагороди поєднане з її вимаганням, – тягне за собою позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

І, відповідно, якщо хабарник отримує неправомірну винагороду у розмірі більшій від 8 500 гривень, тобто в особливо великому розмірі і така особа займає особливо відповідальне службове становище, – може наступити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Щодо особливо відповідального службового становища – тут все просто, особи, що займають таке особливо відповідальне службове становище перелічені у, примітці до статті 368 КК України з відповідними посиланнями на різні закони.

Найпоширенішими на практиці є кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 і ч. 3 статті 368 Кримінального кодексу України і дуже часто стоїть питання, як правильно кваліфікувати таке правопорушення. Принципова різниця в санкціях між ч.2 і ч.3 даної статті полягає у конфіскації майна за частиною 3 і є справді принциповою для багатьох чиновників.

Найпоширенішими на практиці є кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 і ч. 3 статті 368 Кримінального кодексу України і дуже часто стоїть питання, як правильно кваліфікувати таке правопорушення. Принципова різниця в санкціях між ч.2 і ч.3 даної статті полягає у конфіскації майна за частиною 3 і є справді принциповою для багатьох чиновників.

Частіше всього приходиться доказувати факт того, що особа, яка отримала неправомірну винагороду, не вимагала її від особи, що давала хабара. Адже у 80 % справ, саме цей момент є наріжним каменем у кваліфікаціях.

Факт вимагання дуже складний з точки зору доказування та документування. Таке доказування за часту лягає на плечі сторони захисту. З одного боку, особа, яка давала службовцю хабар, ніколи не зізнається, що давала його за власної волі і дасть показання про те, що з неї стали вимагати хабара. З іншого боку, слідчі, отримавши показання хабародавця зразу ж змінюють попередню кваліфікацію з ч.2 на ч.3 і вважають протокол допиту хабародавця достатньою підставою для цього.

Отже, із досвіду та практики випливає, що така ознака, як “ВИМАГАННЯ ХАБАРА”, може бути поставлена в провину за наявності трьох основних чинників:

1)ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа – хабароодержувач;

2)пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або

б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача;

3)дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

Правильне визначення меж вимагання хабара пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою хабара, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання хабара, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

Так, Верховний Суд України у одній із своїх потанов констатував, що вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.

Вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності.

Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, є однією із основних і обов’язкових ознак вимагання.

У контексті написаного вище, можна зробити такий висновок:

Якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього. На відміну від цього, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.

І на останок хочеться зазначити, якщо ви не службова особа і вам не пропонують і не дають неправмірних винагород, а навпаки, життя Ваше склалось таким чином, що Вам потрібно давати хабарі, читайте наступні статті на офіційному сайті юридичної компанії “АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ”, підприсуйтесь на розсилку або звертайтесь до нас за телефонами (095) 04-14-113; (093) 488-88-22; (066) 807-45-35 і Ви отримаєте кваліфіковану консультацію адвокатів.

Керуючий партнер

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Роман Попов

Чому ми даємо хабарі і обурюємось рівнем корупції?

“Хабар, хабарі – гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає”. Саме таке визначення можна знайти в Академічному тлумачному словнику.

Нібито, всі це розуміють і кричать про необхідність боротьби з корупцією. А тут вже виникає проблема. Чимало людей корупцією вважає лише мільйонні “відкати” за різними схемами або ж “валізку з грошима”.

Водночас, самим легше дати кількасот гривень за довідку, ніж вистоювати черги по півднини у лікарнях. Хіба що ви якийсь дуже ідейний антикорупціонер і принципово не підете на це.

Нещодавно почула від знайомої, як та шукала, де можна пройти медогляд. І тут – “о, несподіванка”! Гугл видав стоп’ятсот посилань на кшталт: “купить справку в Черновцах за 300 гривен” і тому подібне.

Якщо вже згадала про лікарні, то ось ще кілька історій. Одна з них зовсім свіжа. Трапилось то до Нового року. Чоловікові колежанки необхідне було видалення каменів з нирок. Анестезіолог (тільки-но зробивши укол перед операцією) вийшовши з палати, запитав прямо: “На скільки ви оцінюєте мою роботу?”. Звісно, вона була у шоці від такої нахабності. “А на скільки зазвичай оцінюють?”, – запитала вона. Та саме питання стало доволі риторичним, коли вона побачила геть недешевий годинник у нього на руці. Загалом, “винесло” їх тисяч на 10 (з “подяками” медсестрам, анестезіологу, лікарям).

Ще одна історія сталась, коли я була ще дитиною. Її мені розповіли мама з бабусею. У Чернівцях сталась аварія, в якій сильно постраждав хлопець. Були серйозні травми, крововилив. Лікар не бачив ще пацієнта, але одразу відкрито заявив, що не підійде навіть до нього, допоки рідні не привезуть йому грошей. Хлопець помер. Як згодом виявилось, це був СИН того ж таки лікаря, який відмовився без грошей надати допомогу.

Тож, йдучи до лікарні, ми розуміємо, що потрібна кругленька сума, адже без грошей на тебе навіть не глянуть. Я не кажу, що так усюди, але у багатьох закладах, впевнена, що не лише нашої Чернівецької області. Ти розумієш: або чекатимеш кілька годин і на прийомі лікар дивитиметься на тебе як на якесь лайно, або ж огляд/лікування буде неякісним. І тут ти задумуєшся: дати тих 100 гривень, чи ризикувати своїм здоров’ям?

Загалом, корупція глибоко проникла у всі сфери нашого життя і міцно там укорінилась. Як багато ми можемо за допомогою “чарівної фрази”: “З мене могорич” або її аналогів.

Чи ловили ви себе на тому, як невдоволено висловлюєтесь про усіляких пшонок, діамантових прокурорів або представників нинішньої влади, які, на наші з вами гроші, відбудували собі справжнісінькі палаци? Так, вони негідники. Але, коли проблеми виникнуть у вас, то ви надаєте перевагу дзвіночку кумові Василю, який все “порішає” швиденько. Або ж дати грошей тому, хто може вплинути на ситуацію. І то ж ніяка не корупція. То вирішення ваших особистих проблем.

Власне, чому хабарники беруть чи вимагають хабарі? Все просто. Тому, що ми їх даємо. Добровільно чи на вимогу. Тож, якщо кожен почне з себе, перекаже рідним та друзям, змусить замислитись над тим, чому ми погрузли у корупції, тільки тоді все може змінитись.

Чому ми даємо хабарі і обурюємось рівнем корупції? Фото: Український інтерес/Олександр Бобровський

Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]