Дексаметазон (Dexamethason) ATC-класифікація

Дексаметазон ― напівсинтетичний кортикостероїд, який широко застосовується в медицині. Він був вперше синтезований у 1957 р. та застосовується в медичній практиці з 1961 р. (Rankovic Z. et al., 2012). Дексаметазон (INN ― дексаметазон) є кортикостероїдним препаратом тривалої дії.

Дексаметазон . Один препарат ― безліч терапевтичних эфектів

Основні терапевтичні ефекти при введенні даного препарату ― протизапальний, протинабряковий, імунодепресивний. Протизапальний ефект реалізується за рахунок пригнічення утворення протизапальних цитокінів, зниження активності макрофагів та фібробластів. Знижується експресія індукованої ЦОГ-2. Під впливом дексаметазону відбувається звуження судин, що призводить до зниження ексудації рідини у вогнищі запалення (Харкевич Д.А., 2017).
Імунодепресивна дія пояснюється пригніченням активності Т- і В-лімфоцитів, окрім того, пригнічується продукція ряду інтерлейкінів, знижується міграція імунних клітин.
За принципом зворотного зв’язку відбувається пригнічення утворення АКТГ. Це може призводити до розвитку недостатності кори надниркових залоз, що особливо небезпечно при різкій відміні терапії дексаметазоном.
Дексаметазон чинить різнобічний вплив на обмін речовин. Гіперглікемія, глюкозурія, інтенсифікація глюконеогенезу у печінці ― характерні зміни вуглеводного обміну при прийомі даного препарату. Також відбувається пригнічення синтезу білка, катаболізм же його при цьому дещо підвищується, що може призводити до порушення процесів загоєння та регенерації. У дітей цей ефект проявляється у сповільненні росту. Найбільш помітним ефектом при тривалій терапії дексаметазоном є його вплив на жировий обмін ― жир перерозподіляється таким чином, що відбувається його накопичення у верхній частині тулуба, а також на обличчі, яке стає місяцеподібним.
Дексаметазон виявляє мінімальну мінералкортикоїдну активність. При його прийомі збільшується реабсорбція іонів Na + у ниркових канальцях, при цьому підвищується секреція іонів К + (Харкевич Д.А., 2017). Це може призводити до підвищення АТ та гідрофільності тканин. У зв’язку із підвищенням виведення Ca 2+ можливий розвиток остеопорозу, особливо при тривалому застосуванні дексаметазону. Препарати групи глюкокортикоїдів також впливають на систему кровотворення; визначаються зміни в клінічному аналізі крові. Так, характерно зменшення кількості еозинофілів, моноцитів та лімфоцитів при підвищенні кількості еритроцитів, ретикулоцитів та нейтрофілів (Fauci A.S. et al., 1976).

Дексаметазон : коли застосовувати?

Пряме показання до призначення глюкокортикоїдів ― це недостатність функції надниркових залоз (гіпофункція). Окрім того, препарати цієї групи показані при широкому спектрі захворювань, що мають у своєму патогенезі запальний або аутоімунний компонент, у якості протиалергічних засобів та імуносупресантів при пересадці органів. Дексаметазон застосовується у лікуванні численних патологій, серед яких ревматологічні і шкірні захворювання, наприклад ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, системний васкуліт та ревматоїдний артрит; БА та ХОЗЛ, справжній та несправжній круп у дітей. Він широко застосовується у комплексній терапії онкологічних захворювань.

Особливості застосування дексаметазону в післяопераційний період

Дексаметазон може призначатися у післяопераційний період. Було встановлено, що він попереджає післяопераційну нудоту та блювання (De Oliveira G.S.Jr. et al., 2013). Окрім того, у метааналізах є інформація щодо того, що через 2 та 24 год після операції у пацієнтів, що отримували одноразово дексаметазон, фіксувався більш низький рівень болю, також препарат забезпечував пролонгацію знеболювального ефекту опіоїдів при введенні його у низьких дозах у якості коанальгетика. Поєднане введення дексаметазону з місцевим анестетиком посилює ефект останнього. Вважається, що дексаметазон сприяє відновленню пацієнта після операції та, як наслідок цього — більш ранній виписці додому. Таким чином, деякі вчені вважають, що доцільно кожному пацієнту вводити періопераційну дозу дексаметазону (Polderman J.A.W. et al., 2018).
Один із оглядів був присвячений вірогідності розвитку побічних ефектів внаслідок застосування дексаметазону в низькій дозі в періопераційний період, включаючи інфекційні ускладнення, сповільнене загоєння післяопераційних ран та гіперглікемію (Polderman J.A.W. et al., 2018). Дексаметазон найчастіше призначається для профілактики післяопераційної нудоти та блювання та є ефективним у одноразовій дозі (4–10 мг), яку вводять в/в під час операції (De Oliveira G.S.Jr. et al., 2013). Було встановлено, що дози у діапазоні 1,25–20 мг, які вводилися під час операції, призводили до значного зниження показників післяопераційного болю (Waldron N.H. et al., 2013). Після введення препарату його концентрація у плазмі крові швидко підвищується та досягає максимуму через 2–12 год, Т_½ препарату 24–72 год, таким чином, рівень кортизолу може бути знижений на період до 1 тиж (Fauci A.S. et al., 1976).
Відомо, що тривале лікування кортикостероїдами може викликати численні побічні ефекти, такі як недостатність надниркових залоз, гіперглікемія та навіть розвиток цукрового діабету (Liu X.-X. et al., 2014).
Було висловлено припущення, що протизапальні та імуносупресивні властивості (наприклад інгібування прозапальних цитокінів, зниження здатності лейкоцитів проникати у місця інфекції, інгібуючий вплив на Т- і В-клітини) можуть виявляти негативний вплив на загоєння ран, що і може призвести до ризику розвитку ускладнень та, як наслідок, — до збільшення періоду терапії (Busti A.J. et al., 2005). Окрім того, дексаметазон індукує печінковий глюконеогенез та резистентність до інсуліну, тим самим викликаючи тимчасову гіперглікемію, яка може призвести до оксидативного стресу та ендотеліальної і вираженої імунної дисфункції. Це було пов’язано із підвищеним ризиком ранової інфекції у пацієнтів як із цукровим діабетом, так і без нього. Із метою визначити, чи вірогідний розвиток цих побічних ефектів при одноразовому введенні дексаметазону в періопераційний період, був проведений аналіз 38 рандомізованих клінічних досліджень. Загалом 2750 учасникам вводився дексаметазон, а 2640 склали контрольну групу. Відповідно до отриманих результатів не виявлено будь-якого впливу дексаметазону на частоту розвитку післяопераційної інфекції. Результати лише 8 досліджень, включених до цього метааналізу, свідчили про сповільнення загоєння ран із частотою до 2%. У результаті цього метааналізу було встановлено, що рівень глюкози крові був на 13 мг/дл вище у пацієнтів, що отримували дексаметазон, ніж у тих пацієнтів, до схеми лікування яких даний препарат не входив. Проте помірне підвищення рівня глюкози у крові, вірогідно, не пов’язане з підвищеним ризиком післяопераційної інфекції. Потенційне підвищення рівня глюкози слід враховувати при терапії пацієнтів із цукровим діабетом (Polderman J.A.W. et al., 2018).

Бронхіальна астма (БА) ― терапія дексаметазоном

У США БА відмічають у більш ніж 6 млн дітей, вона є найпоширенішою хронічною хворобою у дитячому віці (Scarfone R.J., Friedlaender E., 2003). Таким чином, БА становить 2% усіх відвідувань відділень амбулаторно-поліклінічної допомоги та відділення невідкладної допомоги пацієнтами віком молодше 6 років (Akinbami L.J. et al., 2009). БА ― це хронічне запальне захворювання, яке характеризується набряком дихальних шляхів, бронхоспазмом та гіперреактивністю дихальних шляхів. Окрім бронходилататорів, кортикостероїди є наріжним каменем терапії загострень БА. Вони зменшують вираженість запалення та утворення слизу у дихальних шляхах, окрім того, дуже важливою є здатність глюкокортикоїдів посилювати дію β-агоністів. Як національні рекомендації у США, так і міжнародні (GINA) рекомендують раннє введення системних кортикостероїдів при загостреннях помірного або тяжкого ступеня, а також і при загостреннях легкого ступеня, які не піддаються купіруванню β-агоністами короткої дії та інгаляційними кортикостероїдами (Keeney G.E. et al., 2014).
У США сучасні схеми лікування загострення БА включають пероральне введення преднізолону або преднізону 1–2 р/добу протягом 5 діб. Пероральне або в/м введення дексаметазону було запропоновано в якості еквівалентної терапії. Його потенційні переваги включають більш тривалий Т_½, отже необхідний більш короткий курс терапії, простоту дотримання схеми лікування за рахунок одноразового введення. Окрім того, прийом преднізону та преднізолону частіше викликає блювання, ніж прийом дексаметазону. Був проведений систематичний огляд із метою визначення еквівалентності одноразового введення дексаметазону та 5-денного курсу преднізону або преднізолону. У даному огляді не продемонстровано суттєвих відмінностей стосовно повторних загострень, звернень за медичною допомогою або госпіталізацій, що дозволяє припустити, що обидва варіанти терапії еквівалентні. При цьому у значно меншої кількості пацієнтів, які отримували дексаметазон, розвинулося блювання порівняно із пацієнтами, які отримували преднізон або преднізолон (Keeney G.E. et al., 2014).
У рандомізованому клінічному дослідженні (n=465) на дорослих пацієнтах було проведено порівняння ефективності лікування загострення БА одноразовим введенням дексаметазону в дозі 12 мг та 5-денного курсу преднізону (курсова доза 60 мг). Протягом наступних 2 тиж у 12,1% пацієнтів із групи, що отримувала дексаметазон, та 9,8% із групи, що отримувала преднізон, відмічено рецидив, тому була потрібна додаткова терапія, що означає, що лікування дексаметазоном було дещо менш ефективним. Частота госпіталізації була низькою (3% і не відрізнялася між групами лікування. Побічні ефекти частіше виявляли у групі преднізолону. На основі цих даних можна зробити висновки, що дексаметазон може застосовуватися в лікуванні загострень БА як препарат, альтернативний преднізону (Rehrer M.W. еt al., 2016).

Місце дексаметазону в ревматології

Терапія глюкокортикоїдами завдяки їх потужному протизапальному ефекту часто призначається для лікування ревматоїдного артриту (РА) (Koenen M. et al., 2018). Дексаметазон уже багато десятиліть застосовується у лікуванні РА (Neustadt D.H., 1959; Houli J., Mathias Filno A.P., 1962). Було вивчено вплив дексаметазону на продукцію інтерлейкіну-10 (IL-10) та баланс Тh-клітин типу 1(Th-1) та типу 2 (Th-2), який порушується при РА. Виявлено, що пульс-терапія дексаметазоном призводить до швидкого та стійкого зменшення вираженості симптомів РА. Після курсу лікування дексаметазоном утворення IL-10 збільшилося, його підвищені рівні визначалися протягом не менше 6 тиж. Після курсу лікування дексаметазоном спостерігалося тимчасове виражене зниження рівня гамма-інтерферону (IFN), у той час як рівень IL-4 знижувався лише незначно. Це призводило до збільшення співвідношення IL-4/IFN. Підвищення продукції IL-10 є одним із факторів, які пояснюють ефективність дексаметазону в лікуванні загострень РА. Сильний імуносупресивний ефект препарату виражається у зниженні гамма-інтерферону та, відповідно, супроводжується відносним зсувом у бік активності клітин Тh-2. У результаті отриманих даних in vitro було встановлено, що зміна балансу Тh-клітин була результатом прямого впливу дексаметазону та не залежала від осі гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози (Verhoef C.M. et al., 1999). Результати дослідження, проведеного в Ірані, підтверджують, що пульс-терапія дексаметазоном є безпечним та ефективним методом лікування загострень тяжких форм РА (Sadra V. et al., 2014).

Висновки

Виходячи із вищевикладеного, лікарю до призначення препарату Дексаметазон слід акцентувати увагу пацієнтів на тому, що необхідно суворо дотримуватися призначеної дози та тривалості курсу терапії. Також пацієнту слід пояснити, які побічні ефекти можуть розвинутися, які зміни на фоні прийому препарату є очікуваними, а які — приводом звернення за медичною допомогою. Окрім того, беручи до уваги несприятливу дію Дексаметазону на слизову оболонку шлунка, можна рекомендувати пацієнту приймати препарат всередину із їжею або молоком. Також при прийомі дексаметазону слід дотримуватися дієти із низьким вмістом натрію та із високим вмістом калію та білка.

Порівняння Преднізолону або дексаметазону: який препарат краще і ефективніше?

При необхідності лікування астми глюкокортикостероидами у пацієнтів часто виникає питання: використовувати Дексаметазон або преднізолон для терапії що з них краще? Багато хто вважає, що препарати взаємозамінні або кожен з них — це аналог іншого. Чи так це? Щоб розібратися в цьому питанні, треба чітко розуміти, в чому ці ліки подібні між собою і чим відрізняються.

що спільного

З урахуванням того, що Дексаметазон і Преднізолон відносяться до однієї групи ліків — це синтетичні глюкокортикоїди (аналог гормонів, що виробляються корою наднирників), у цих двох ліків багато спільного:

1. На відміну від природних гормонів, обидва ліки відрізняються більш високою активністю в організмі при значно менших дозах.
2. Подібний надається ефект. І Дексаметазон, і Преднізолон при введенні в організм виявляють потужний протизапальний ефект, незалежно від етіології процесу. Це відбувається за рахунок придушення речовин, що стимулюють запальний процес — простагландинів, тромбоксану та інших, а також посилення мікроциркуляції у вогнищі запалення.
3. Обидва ліки приблизно однаково ефективні при алергічних реакціях завдяки придушення процесу утворення антитіл, вивільненню гістаміну з тучних клітин і інших процесах.
4. І той, і інший препарат також мають потужний протівотоксіческім дією.
5. Обидві речовини однаково пригнічують імунну відповідь організму завдяки імуносупресивної властивостями.
6. Ліки цієї групи підвищують артеріальний тиск, чим пояснюється їх протишокову дію.

Також обидва препарати мають одні і ті ж свідчення для застосування. Крім екстреної допомоги, ці ліки ефективні в лікуванні системних захворювань, а також при атопічних, аутоімунних, алергічних процесах, в т.ч. і при бронхіальній астме.Распад глюкокортикостероїдів відбувається в печінці, а виводяться продукти розпаду нирками.

Відмінності між препаратами

Дексаметазон відрізняється від Преднізолону цілою низкою характеристик:

1. Тривалістю активності. У Преднізолону біологічну дію коротше, ніж у дексаметазону, і становить близько доби — півтора, в той час як у дексаметазону доходить до трьох — чотирьох діб.
2. Також препарати відрізняються силою активності. Дексаметазон в порівнянні з Преднізолоном сильніше в протизапальну дію майже в 30 разів.
3. Вплив на водно-сольовий обмін. Різниця полягає в тому, що Дексаметазон практично не впливає на зміст електролітів в організмі.
4. Також є ще одне, найсуттєвіша відмінність. У цих двох препаратів, незважаючи на однаковий ефект, вироблений ними, абсолютно різний механізм дії. Внаслідок цього в організмі відбуваються абсолютно різні процеси, не завжди мають позитивний ефект в кожному конкретному випадку.
5. При тривалому застосуванні гормонотерапії вибір Преднізолону буде кращим, тому що короткий період напіввиведення препарату з організму призводить до значного зниження кількості розвитку побічних ефектів.
6. При вагітності також краще проводити терапію Преднізолоном, тому що фторований Дексаметазон може надавати тератогенна дія.

Тому говорити про те, що будь-який з цих препаратів — це повноцінний аналог іншого, некоректно.

Що краще

Вибираючи, який препарат використовувати для лікування, Дексаметазон або преднізолон, слід зупинитися на тому, який порадить лікар. Це пов’язано з рядом причин:

• різна дозування діючої речовини в різних препаратах групи глюкокортикостероїдів, а також різний час дії ліків на організм;
• також встановлено, що кожен препарат, що містить гормон кори надниркових залоз, це не аналог всіх інших препаратів, а окреме ліки зі своїм особливим механізмом дії на організм.

Для того щоб один з гормонів замінити на інший, раніше доктора міняли дозування на «один до одного». Зараз від цього правила відмовилися в силу зазначених вище обстоятельств.Вибірая між Дексаметазоном і Преднізолоном, лікар обов’язково враховує тяжкість перебігу захворювання, частоту астматичних нападів, загальний стан хворого і ряд інших показників організма.Также лікар вибере найбільш прийнятну для конкретного хворого форму випуску препарату.

Якщо глюкокортикоїди призначаються для лікування гострих нападів, буде інгаляційний метод введення ліків в організм.

Для тривалої терапії краще будуть таблетовані форми ліків. Для надання ургентної допомоги пацієнту у важкому стані вибираються гормони для парентерального введення.

Правила прийому гормонів

При лікуванні бронхіальної астми гормонами, щоб не завдати організму непоправної шкоди, треба дотримуватися наступних правил:

1. Строго дотримуватися зазначеної лікарем дозування. Не слід змінювати дозу препарату самовільно.
2. Приймати ліки в один і той же час, вказане лікарем.
3. Ні в якому разі не можна скасовувати самовільно прийом глюкокортикостероїдів. Це призведе до розвитку «синдрому відміни». При цьому відбувається різке загострення захворювання на тлі підвищеної температури тіла, болю в суглобах і м’язах, загального нездужання. У важких випадках можуть спостерігатися судоми, колапс, гостра серцево-судинна недостатність.

Виходити з гормонотерапії треба тільки поступово, знижуючи дозу під постійним контролем лікаря! Застосовуючи лікування гормонами при бронхіальній астмі, треба мати на увазі, що при місцевій терапії, наприклад, інгаляційним способом, побічні ефекти значно нижче, ніж при введенні гормонів в організм парентерально або перорально . Також місцеве використання кортикостероїдів практично безпечно для організму, на відміну від токсичного ефекту загальної гормонотерапіі.Разовая доза глюкокортикостероїдів може коливатися від 5 мг і вище в залежності від стану хворого і характеру перебігу захворювання. У дітей дозування розраховується, виходячи з формули 1 мг діючої початку на 1 кг ваги ребенка.Разовая і добова доза гормоносодержащіх лікарської речовини встановлюється тільки лікарем.Самовільна зміна дозування кортикостероїдів може призвести до тяжких наслідків.

ускладнення

Застосовуючи для лікування бронхіальної астми будь-який препарат групи глюкокортикостероїдів, можна очікувати розвитку побічних ефектів:

1. На початку гормональної терапії спостерігається збільшення маси тіла, різні порушення сну, зміни апетиту, психоемоційна нестабільність.
2. При подальшому застосуванні цих препаратів на шкірі з’являється висип, підвищується артеріальний тиск, збільшується вміст цукру в крові аж до розвитку діабету.
3. При тривалому лікуванні глюкокортикостероїдами можуть розвинутися катаракта, остеопороз, заміна печінкової тканини на жирову, атеросклероз, атрофія шкірних покривів.

Щоб не допустити розвитку цих та інших ускладнень, в процесі лікування гормонами кори надниркових залоз необхідно постійно спостерігатися у лікаря. Під контроль беруться маса тіла хворого, артеріальний тиск, вміст глюкози в крові та сечі. Також регулярно треба перевіряти склад електролітів в плазмі. Крім того, важливим є контроль з боку гастроентеролога і офтальмолога.Прі розвитку побічних ефектів замість гормонального препарату слід застосувати відповідний нестероїдний аналог. Заміну ліків повинен робити тільки лікар.

Порівняння преднізолону та дексаметазону — причини виникнення, рекомендації, стадії, фото

Тендиніт ахіллового сухожилля — патологія, що протікає в ахіллове сухожилля і супроводжується запальним процесом. Основною причиною захворювання стають інтенсивні навантаження на литкові м’язи — як у досвідчених спортсменів, так і у людей без необхідної фізичної подготовкі.Клініческімі проявами тендиніту є набряклість, біль в стопі і обмеження рухливості. Пацієнту призначається ряд лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, магнітно-резонансна томографія) .Их результати дозволяють диференціювати патологію і провести адекватне консервативне лікування.

Характерні особливості захворювання

Пошкодження структурних складових ахіллового сухожилля — найбільш яскравий прояв ревматичних патологій навколосуглобових м’яких тканин. Цю найпотужнішу зв’язку в організмі людини утворюють сухожилля камбаловидной і литкового м’язів, що пояснює її стійкість до підвищених нагрузкам.Тендініт ахіллового сухожилля більш ніж в 50% випадках стає наслідком спортивних травм, особливо у вікових пацієнтів. Після 45 років посилюється ригідність кінцевий структури поперечносмугастих м’язів через зниження вироблення еластину і коллагена.Постепенно зменшується і обсяг рухів в гомілковостопних суглобах. Тендиніт може бути і дегенеративної патологією. Виникає біль в гомілкостопі і почервоніння шкіри нерідко приймають за симптоматику растяженія.Прімененіе нестероїдних протизапальних засобів на час знижує вираженість клінічних проявів, але не усуває їх прічіну.Дальнейшее розвиток деструктивно-дегенеративних змін супроводжує фіброз, неоангіогенез, а в деяких випадках — і кальціоноз. На цьому етапі розпізнати захворювання можна за такими ознаками:

• при підвищенні рухової активності виразно чується характерне потріскування;
• хворе сухожилля дещо товщі здорового, що помітно при їх промацуванні.

Для проведення адекватної терапії важливо встановити форму ураження ахіллового сухожилля. Якщо під час диференціального обстеження виявлено запалення навколосуглобових м’яких тканин, то пацієнту виставляється діагноз — перітендініт.Ентезопатія встановлюється при виявленні патології, локалізованої в місцях кріплення сухожиль до п’ятковим кісток. При цьому захворюванні іноді відбувається формування п’яткових шпор і звапніння вогнищ в м’язових волокнах.Прі малорухливому способі життя з’являється ригідність ахіллового сухожилля, знижується рухливість голеностопа. У таких випадках запалення починається навіть при незначних навантаженнях на суглоб.

клінічна картина

Для патології характерно поступовий розвиток. На початковій стадії виникають дискомфортні відчуття, швидко зникаючі через кілька хвилин рухової актівності.Небольшая навантаження, наприклад, спортивна, сприяє повного усунення болю. При обмацуванні уражених запаленням тканин може виникнути невелике поколювання. Відсутність медичної допомоги — причина хронізації заболеванія.Для нього характерні такі клінічні прояви:

• поступове підвищення виразності больового синдрому. Він тепер не зникає під час тренування, а інтенсивність дискомфортних відчуттів значно збільшується;
• навіть після тривалого відпочинку біль не зникає, виникає і в ранкові години;
• підйом або спуск по сходах провокує появу болю або її посилення.

При діагностуванні тендинита ахіллового сухожилля середнього або високого ступеня тяжкості лікар зазначає місцеву гіперемію. У пошкоджених тканинах локально підвищується температура, литковий м’яз дуже напружена, відсутня повноцінна згинання стопи.

діагностика

Зовнішній огляд і скарги пацієнта допомагають лікареві виставити початковий діагноз. Призначається ряд лабораторних досліджень для виключення або підтвердження ураження тканин ахіллового сухожилля хвороботворними бактеріями. Деструктивно-дегенеративні зміни встановлюються за результатами інструментальних досліджень:

• рентгенографії гомілки;
• УЗД гомілковостопного суглоба;
• МРТ.

На рентгенографічних зображеннях можуть добре проглядаються звапніння вогнища, локалізовані на різних ділянках сухожілія.Діагноз «тендиніт» виставляється незалежно від того, присутні чи ні на знімках кальцифікати. Ультрасонографія і МРТ є більш точними діагностичними методиками для детального вивчення м’яких тканей.Оні допомагають виявляти вогнища запалення і ділянки з дегенеративними ізмененіямі.Прі магнітно-резонансному обстеженні з високою точністю встановлюється гостра стадія запального процесу. Для цього етапу характерно скупчення великої кількості рідини в тканинах ахіллового сухожилля при відсутності зовнішніх набряків.

Консервативні методи терапії

На початку лікування ортопед рекомендує пацієнту носіння тугий пов’язки і постільний режим протягом двох днів з піднятою ногой.Купіровать запалення і знизити вираженість больового синдрому допоможуть холодні компресси.Постоянное охолодження області поразки не дозволяє формуватися великим гематом, небезпечними наслідками яких стають рубці. Для іммобілізації гомілковостопного суглоба застосовуються:

• спеціальні бавовняні стрічки. Вони не містять латекс, аналогічні по еластичності людській шкірі, надійно фіксують сухожилля і перешкоджають його розтягування;
• ортези, що обмежують рух. Іммобілізація здійснюється під кутом 90 ° C в нічний час доби, а в деяких випадках — постійно.

При діагностуванні сильного запального процесу хворому накладається шина, лангету або гіпсова пов’язка. Мінімізувати загострення захворювання допомагає зміна звичного способу життя. Забороняється підйом вантажів і носіння взуття на високих підборах.

фармакологічні препарати

Препаратами першого вибору в лікуванні тендиніту ахіллового сухожилля стають нестероїдні протизапальні засоби. Найбільш часто ортопеди призначають Ібупрофен, Диклофенак, Моваліс, Німесулід і Кеторолак. Прийом препаратів швидко усуває набряк і запалення, усуває біль будь-інтенсівності.Для посилення терапевтичного ефекту застосовуються мазі та гелі для локального нанесення: Диклак, Вольтарен, Фастум, Долобене, Індометацин. Тривалість терапевтичного курсу не повинна перевищувати 10 днів.При призначенні НПЗП в таблетках одночасно використовуються інгібітори протонної помпи (Омез, Омепразол) для профілактики пошкодження слизової оболонки шлунка. Якщо причиною тендинита стали інтенсивні фізичні навантаження, то лікарі часто рекомендують Индовазин. У його склад входить нестероїдні протизапальні засоби і венопротектор. Після нанесення гелю в уражених тканинах поліпшується мікроциркуляція, сприяючи швидкій регенерації тканей.Для усунення болю, набряку і запалення застосовуються компреси з ін’єкційних розчинів Новокаїну, Анальгіну і гормонального засобу дексаметазону, змішаних в рівних обсягах. При сильному больовому синдромі ці препарати використовуються для проведення блокад. Також практикується парентеральне введення глюкокортикоїдів:

• гідрокортизону;
• Дипроспану;
• преднізолону;
• Метіпреднізолона;
• Дексаметазону.

Ці синтетичні аналоги гормонів наднирників купируют запалення і набряк навіть після одноразового застосування. Але глюкокортикоїди використовуються не довше 3-5 днів через виражених побічних проявів. Найнебезпечніший з них — патологічна резорбція кісткових тканей.Гормональние препарати вводяться тільки в навколосуглобових тканини. При ін’єкціях в ахіллове сухожилля може відбутися порушення його цілісності. Глюкокортикостероїди підлягають поступове скасування зі зниженням разових дозіровок.Еслі різко припинити прийом гормональних препаратів, то швидко піде загострення тендинита.

Для попередження подальших дегенеративних змін в ахіллове сухожилля в терапевтичну схему включаються хондропротектори — Терафлекс, Структум, Глюкозамин-Максимум, Хондроитин-акос. Їх прийом сприяє виробленню еластину і колагену — фібрилярних білків, що складають основу сполучної тканини сухожилля.

Хірургічне втручання

Хірургічне лікування показано пацієнтові при безрезультатність консервативної терапії через кілька місяців від її початку. Під час операції лікар робить серединний надріз і оголює сухожилля. Навколишні його змінені тканини січуться разом зі сформованими стовщеннями. При великої деструкції хірургічне втручання відрізняється високою складністю:

• для відновлення функціональної активності на вирізаних ділянках розміщуються сухожилля підошовних м’язів;
• сильний натяг тканин попереджається зашиванням їх розрізів попереду в ослабленому положенні для кращого заднього змикання.

У пацієнтів з ентезопатія січуть сухожильная сумка після бокового розрізу. При деформації Хаглунд (наявності кісткового гребеня) п’яткова шпора надає надлишковий тиск на ділянку, де сухожилля кріпиться до кістки п’яти. В цьому випадку пацієнту показана ортопедична операція з розтином кістки під загальною анестезіей.В процесі можуть бути використані хірургічні інструменти, лазер або ультразвук. Після видалення тканин проводиться фіксація кісток в потрібному положенні різними пристосуваннями: цвяхами, пластинами, кістковим трансплантатом, гіпсовою пов’язкою. Широко практикується скелетневитягування, що полягає у вставлянні сталевий спиці в кістку і підвішуванні груза.Кость поступово витягується і приймає анатомічно правильне положеніе.На протягом усього післяопераційного періоду (1-1,5 місяці) пацієнту показано носіння ортеза або гіпсового чобітка. Під час пересування він повинен користуватися милицями, щоб не навантажувати прооперовану ногу.

період реабілітації

На стадії реабілітації тендинита практикується проведення фізіотерапевтичних процедур: електрофорезу, ультразвукової терапії, електростимуляції. Ці методи лікування дозволяють за 5-10 сеансів:

• знизити інтенсивність болю;
• прискорити загоєння тканин;
• підвищити функціональну активність пошкодженого сухожилля.

У відновний період пацієнтові рекомендовані заняття лікувальною гімнастикою і фізкультурою, які полягають у виконанні загальнозміцнюючих вправ. Регулярні тренування прискорюють загоєння пошкоджених тканин і активізують функціонування триголовий м’язи гомілки. Саме цей елемент опорно-рухового апарату забезпечує повноцінну роботу ахіллового сухожілія.Прімененіе народних засобів (продуктів бджільництва, настоїв лікарських трав) можливо тільки на стадії реабілітаціі.Тендініт ахіллового сухожилля при відсутності лікарського втручання може стати причиною втрати працездатності.

Тільки своєчасно проведене діагностування і адекватно складена терапевтична схема дозволять уникнути прогресування патології і істотно прискорять одужання.

Після зняття гострої стадії потрібно подальша терапія. Пацієнт повинен постійно перебувати під наглядом лікаря. Якщо є поразка хребетної артерії, тоді слід провести всі необхідні дослідження і з’ясувати всі ризики, які можуть сильно вплинути на життя людини.

Порівняння Преднізолону і дексаметазону

Преднізолон і дексаметазон — препарати з групи глюкокортикостероїдів, виготовлені на основі натурального гормону. Використовуються в лікуванні алергії важкого перебігу. Преднізолон і дексаметазон використовуються в лікуванні алергії важкого перебігу.

схожість препаратів

У лікарських засобів є безліч загальних характеристик:

1. Показують високу ефективність при мінімальних дозах в порівнянні з іншими медикаментами, в складі яких присутні природні гормони.
2. Лікарські форми: випускаються у вигляді розчину для ін’єкцій, офтальмологічних крапель, таблеток і мазей.
3. Мають широкий спектр впливу, надають виражений протизапальний ефект.
4. Використовуються в лікуванні алергічних проявів і негативних реакцій з боку імунної системи: при бронхіальній астмі, гепатиті і аутоімунних хворобах, інфекційно-алергічних захворюваннях суглобів,
5. Застосовуються в протишокової терапії.
6. Механізм впливу. Підвищують кров’яний тиск, блокують процес вироблення речовини гістаміну, за рахунок чого швидко купіруються алергічні прояви. Мають протизапальну, протинабрякову та імунодепресивну дію.
7. Не можна приймати в період грудного годування. Якщо є така необхідність, лактація повинна бути тимчасово припинена.

Преднізолон і дексаметазон можуть бути використані як в якості засобів екстреної допомоги, так і в систематичній терапії. Для проведення останньої Дексаметазон використовується в мінімальному дозуванні через високий ризик виникнення побічних ознак. Преднізолон має виражений протизапальний ефект.

Чим відрізняється?

Між медикаментами є деякі відмінності:

1. Склад. Активний компонент Преднізолону — преднізолон натрію фосфат, дексаметазону — дексаметазону натрію фосфат.
2. Мають протилежний вплив на водно-сольовий баланс. Преднізолон сприяє активному виведенню калію і кальцію, через що в організмі відбувається затримка рідини. Дексаметазон такими властивостями не володіє.
3. Преднізолон рідше викликає розвиток побічних ознак, при цьому вони носять слабо виражений характер. У зв’язку з цим він більш кращий при проведенні тривалої терапії.
4. Можливість приймати в період вагітності. В даному випадку перевага віддається преднізолон, як більш безпечного препарату. Дексаметазон може бути призначений тільки при наявності особливих до цього показань, і виключно як препарат для разового застосування.
5. Тривалість дії активних компонентів. Преднізолон після прийому діє від 24 до 36 годин з поступовим зниженням активності. Дексаметазон продовжує діяти від 72 до 96 годин.

Преднізолон — це не структурний аналог дексаметазону, обидва засоби мають різний склад і відрізняються впливом на деякі біохімічні процеси в організмі. Але різниця між медикаментами не заважає застосовувати їх в однакових клінічних випадках.

Що краще — Преднізолон або Дексаметазон?

Сказати, який засіб краще, неможливо. Вибір того чи іншого медикаменту залежить від ряду факторів, тривалості терапії і індивідуальних особливостей організму. Якщо є необхідність в тривалому прийомі глюкокортикоїдів, перевага віддається преднізолон як більш м’якого і безпечного препарату, рідко викликає негативні реакції організму. Дексаметазон використовується частіше при важкому перебігу патології, коли потрібно надання термінової помощі.Дексаметазон використовується частіше при важкому перебігу патології, коли потрібно надання термінової допомоги. Також це ліки переважно при набряку ангіоневротичного типу, бронхіальній астмі, сепсисі і перитоніті, анафілактичних реакціях. Крім того, Дексаметазон призначається як більш сильнодіючий засіб в терапії розсіяного склерозу та інтенсивних запальних процессах.Преднізолон рекомендовано приймати при травмах і патологічних змінах в кровоносних судинах і м’яких тканинах, в разі гарячкових станів різної етіології, анемії, шоковому стані, якщо виникає запалення при ушкодженні зв’язок.

Що сильніше?

Який глюкокортікостероїд вибрати — Преднізолон або Дексаметазон, вирішує тільки лікар, виходячи з тяжкості і інтенсивності клінічного случая.Преднізолон рекомендований до тривалого застосування, т. К. Він в 7 разів слабкіше Дексаметазона.Із через більшої ефективності і активності Дексаметазон провокує прояви побічних реакцій.

Незважаючи на те що обидва медикаменту швидко усувають алергічні прояви, дексаметазоновая терапія призначається тільки при наявності до неї особливих показань, для проведення короткочасної терапії.

Після поліпшення загального стану організму рекомендується переходити на більш м’який і безпечний Преднізолон.

Протипоказання

Преднізолон заборонено приймати в наступних випадках:

• гострі і хронічні захворювання травної системи;
• ниркова недостатність;
• печінкова недостатність;
• цукровий діабет;
• патологічні процеси різного типу, що виникають на тлі ВІЛ-інфекції;
• захворювання Іценко-Кущенко;
• перенесені в недавньому часі інфекційні захворювання: кір, загострення герпесу, вітряна віспа;
• період реабілітації після інфаркту.

Протипоказання до застосування дексаметазону:

• висока концентрація холестерину в крові;
• відкрита форма туберкульозу;
• виразкові захворювання шлунка або дванадцятипалої кишки;
• цукровий діабет;
• лишай оперізувального типу;
• ожиріння;
• сечокам’яна хвороба;
• СНІД;
• відсутність будь-якого внутрішнього органу.

Обидва препарати заборонено приймати при наявності індивідуальної непереносимості окремих компонентів в составе.Передозіровкі коштів лікуються симптоматично. Специфічні антидоти відсутні. Після проведення симптоматичної терапії потрібне коригування доз медикаментів.

Як приймати?

Дозування препаратів визначаються індивідуально в залежності від тяжкості перебігу патології, віку та ваги пацієнта:

1. Преднізолон — від 20 до 30 мг на добу, розділені на кілька прийомів. Розчин вводиться внутрішньом’язово і внутрішньовенно. У міру поліпшення стану пацієнта дозування знижується до 5-10 мг. Доза для дітей — 1 мг на кожний кілограм маси тіла. Еквівалентні дози призначаються при прийомі таблетованої форми медикаменту.
2. Дексаметазон в таблетованій формі — 15 мг на добу. Внутрішньовенне або внутрішньом’язове введення ін’єкційного розчину — від 0,5 до 9 мг, розділені на кілька прийомів. Дозування протягом терапії може варіюватися в більшу або меншу сторону в залежності від тяжкості захворювання і поліпшення загального стану пацієнта.

Негативна реакція організму на тлі прийому Преднізолону виникає при тривалій терапії і проявляється:

• стрімким набором ваги аж до ожиріння;
• розвитком панкреатиту геморагічного типу;
• збоєм менструального циклу;
• пригніченням імунної системи;
• порушеннями з боку травної системи;
• підвищеним згортанням крові;
• розладами травного тракту.

Побічні ознаки, що з’являються на тлі застосування дексаметазону:

1. З боку серця і судинної системи: запалення стінок судин, аритмія, поява серцевої недостатності.
2. З боку шлунково-кишкового тракту: утворення виразок або ерозій в шлунку, нудота і блювота, збільшення обсягу печінки, запальні процеси в стравоході, поява панкреатиту.
3. Шкірні покриви: витончення шкіри, виникнення вугрової висипки, підвищене потовиділення, розтяжки.
4. Центральна нервова система: підвищена стомлюваність і сонливість, головний біль, судоми, розлади психічного типу.
5. Порушення ендокринного характеру: ожиріння, збій менструального циклу, поява волосся на тілі, розвиток цукрового діабету.
6. Інші побічні ознаки: алергія на шкірі, розвиток нагноєнь неінфекційного типу, в місці введення ін’єкцій може з’явитися пігментація. Тривалий прийом медикаменту може привести до розвитку остеопорозу.

У співвідношенні виникнення побічних ознак на прийом глюкокортикостероїдів більшу безпеку показує Преднізолон.

Умови та термін зберігання

Глюкокортикостероїди продаються з надання рецепта від лікаря.

Ціна

Вартість дексаметазону — від 20 до 230 грн., Преднізолону — від 110 грн.Анна, 59 років, ЧелябінскПосле проходження кількох курсів хіміотерапії з’явилися великі набряки, мучила нудота і блювота. Для усунення цих ознак був призначений Преднізолон. Але за кілька днів його введення позитивного результату не спостерігалося. Перевели на Дексаметазон.Етот препарат мене буквально врятував. Перші поліпшення виникли вже після першої ін’єкції. Спочатку кололи високі дозування, які поступово знижували. За тиждень з початку курсу лікування стан стало набагато лучше.От побічних ознак хіміотерапії не залишилося і следа.Тамара, 28 років, КиївУ дочки в 7 років виникла сильна алергія у вигляді кропивниці. Ніякі місцеві препарати та антигістамінні засоби не допомагали. Зробили укол дексаметазону.

Після нього стан дитини спочатку поліпшився, але потім стали виявлятися побічні реакції. Замінили його Преднізолоном. Він відмінно допоміг. Після 2 уколів перевели на таблетовану форму.

За кілька днів кропив’янка та інші ознаки алергії прошлі.Кірілл, 48 років, НовгородБилі у мене деякі порушення неврологічного характеру. Спочатку призначили Преднізолон, як більш безпечний препарат. Але у мене вийшло наоборот.Етот глюкокортікостероїд спровокував найсильнішу алергічну реакцію. Допоміг і від алергії, і від неврологічних розладів Дексаметазон.Хотя говорили, що він часто викликає побічні ознаки, у мене ніяких негативних реакцій не викликав. А з моєю проблемою впорався швидко.

Дексаметазон або преднізолон — що краще? Шокуюча правда!

Як Дексаметазон, так і Преднізолон містять в собі однойменні діючі речовини. Відмінності між препаратами, в першу чергу, полягають в їх механізмі дії.

Механізм дії

Стероїдні гормони виробляються корою наднирників і бувають двох видів: глюкокортикоїди і мінералокортикостероїдів. Всі лікарські препарати з групи стероїдних гормонів відрізняються за силою глюко- і мінералокртікоідной актівності.Глюкокортікоідний ефект забезпечує усунення алергічних і запальних реакцій, пригнічує активність імунітету, підвищує рівень глюкози.

Мінералокорікоідний ефект впливає на обмін іонів хлору, кальцію, підвищують артеріальний тиск.

За одиницю глюко- і мінералокортикоїдної активності прийнято вважати ефект, який чинить Кортизон — всі інші кортикостероїди порівнюються з ним.

• Так, Преднізолон в 4 — 5 разів сильніше Кортизону по глюкокортикоїдної ефекту і майже в 2 рази слабкіше за мінералокортикоїдних ефекту.
• Дексаметазон взагалі не володіє мінералокортикоїдною ефектом, зате його глюкокортикоїдна активність перевищує таку у Кортизону в 25 — 30 разів і у Преднізолону в 5 — 7 разів.

показання

преднізолон

Преднізолон застосовується при:

• Важкому перебігу будь-яких алергічних захворювань (в т.ч. бронхіальна астма, анафілактичний шок);
• Шок будь-якого походження (стан, що супроводжується падіння артеріального тиску);
• Гостра або хронічна ниркова і печінкова недостатність;
• Будь-які аутоімунні і системні захворювання;
• Набряк головного мозку;
• Недостатність кори надниркових залоз;
• Гострі або хронічні запальні процеси будь-якої локалізації та походження, що спричиняють вкрай важкого стану.

дексаметазон

• Шок, пов’язаний із запальними реакціями;
• Набряк головного мозку;
• Будь-які алергічні захворювання;
• Аутоімунні і системні захворювання;
• Печінкова або ниркова недостатність важкого ступеня;
• Гострі або хронічні запальні процеси будь-якої локалізації та походження, що спричиняють вкрай важкого стану;
• Розсіяний склероз — прогресуюче руйнування оболонок провідних шляхів нервової системи.

Протипоказання

преднізолон

Преднізолон не можна застосовувати при (виняток всюди становить необхідність надання невідкладної допомоги):

• Будь-яких інфекційних (бактеріальних, вірусних, грибкових, паразитарних) захворюваннях;
• Імунодефіцит будь-якого походження;
• Захворювання серцево-судинної системи;
• Підвищена продукція гормонів корою наднирників;
• Підвищений артеріальний тиск;
• Серцева недостатність;
• Глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску;
• Вагітність і період грудного вигодовування.

дексаметазон

Протипоказання дексаметазону (виняток всюди становить необхідність надання невідкладної допомоги):

• Інфекційні захворювання;
• Імунодефіцити будь-якого походження;
• Захворювання серцево-судинної системи;
• Цукровий діабет;
• Підвищена продукція гормонів корою наднирників;
• Глаукома.

Побічні дії

преднізолон

Преднізолон може викликати:

• Збільшення маси тіла;
• Затримку рідини в організмі;
• Підвищення артеріального тиску;
• Недостатність надниркових залоз;
• Порушення менструального циклу;
• Підвищення рівня глюкози;
• Затримка росту — у дітей;
• Підвищення згортання крові;
• Уповільнення загоєння тканин;
• Порушення пігментації шкіри;
• Почастішання інфекційних захворювань і зниження імунітету.

дексаметазон

Побічні ефекти дексаметазону:

• Підвищення артеріального тиску;
• Підвищення згортання крові;
• Розлад травлення;
• Інфекційні захворювання та зниження імунітету;
• Ріст волосся на обличчі — у жінок;
• Порушення менструального циклу;
• Підвищення рівня глюкози.

Форми випуску і ціна

Преднізолон можна знайти за такою ціною:

• Розчин для ін’єкцій 2,5%, 50 мл, 1 флакон — 570 р;
• Розчин для ін’єкцій, ампули 30 мг / мл, 3 шт. — 35 — 45 р;
• Мазь 0,5%, 10 г — 20 р;
• Мазь 0,5%, 15 г — 40 р.

Ціни на Дексаметазон:

• Таблетки 0,5 мг:
  • 10 шт. — 30 — 45 р;
  • 56 шт. — 50 р;
  • 5 мл — 200 — 335 р;
  • 10 мл — 100 р;

  Вартість препаратів значно варіює залежно від виробника.

  Дексаметазон або преднізолон — що краще?

  Проводити порівняння між Преднізолоном і Дексаметазоном не зовсім коректно — препарати мають свої особливості і застосовуються в конкретних сітуаціях.Чаще використовується Дексаметазон тому, що він сильніший Преднізолону усуває запалення і алергічні реакції, дозволений при вагітності, не так сильно підвищує артеріальний давленіе.С іншого боку , Дексаметазон небезпечно використовувати у людей з цукровим діабетом, яким краще підійде Преднізолон.

  Дексаметазон або преднізолон — що краще при алергії?

  Для усунення алергічних реакцій, за умови відсутності протипоказання, краще віддавати перевагу дексаметазон. При цьому, якщо у пацієнта є цукровий діабет, краще вибрати Преднізолон.Следует розуміти, що будь-які стероїдні препарати використовуються тільки в тих випадках, коли інші ліки не в змозі поліпшити состояніе.Іх небажано застосовувати дітям, вагітним жінкам і, в цілому, стероїдні гормони зібрали масу відгуків про часте розвитку небажаних ефектів.

  При алергії преднізолон або дексаметазон

  Глюкокортикостероїдні препарати — потужні синтетичні засоби, незамінні у важких і небезпечних фізичних станах. Але в чому різниця між Дексаметазоном і Преднізолоном, адже вони вважаються одними з найсильніших стероїдів, що застосовуються для купірування запальних процесів і алергічних реакцій.

  преднізолон

  Гормональний медичний препарат Преднізолон має виражену протизапальну впливом. Відноситься до категорії препаратів середньої тривалості дії. Хороший терапевтичний ефект ліків обумовлений його властивістю стримувати активність лейкоцитів і макрофагів, а також не допускати їх пересування до запаленої ділянки в організме.

  Помімо цього, Преднізолон не дозволяє імунній системі абсорбувати клітини і акцентувати інтерлейкін. Вплив на процеси метаболізму в жирових тканинах не дає можливості клітинам захоплювати глюкозу і стимулює розщеплення жирів. Однак через її підвищеної кількості в організмі відбувається посилене виробництво інсуліну, що призводить до накопичення жіров.Отлічіе Преднізолону від дексаметазону в тому, що він сильніший змінює водно-сольовий баланс:виводить калій і кальцій, але сприяє затриманню рідин і натрію. Протиалергічну дію більш потужного аналога природного гідрокортизону (могутніше в 4 рази) обумовлюється можливістю мінімізувати кількість базофілів і знижувати вироблення біологічно активних складових.

  дексаметазон

  Дексаметазон впливає приблизно так само, але биомеханизм його впливу трохи відрізняється. Це препарат тривалої дії, тому його не призначають у тривалих схемах лікування. Даний аналог Преднізолону провокує збільшення обсягу тригліцеридів, жирних кислот і холестерину в крові. Крім того, ці ліки здатні викликати гіперглікемію.Препарат практично не змінює водно-сольовий баланс і не впливає на кількість електролітів. Дексаметазон вважається десятикратно переважаючим аналогом природного кортизону. Запальні процеси в організмі локалізують шляхом впливу на еозинофіли і огрядні клітини, а також збільшує стабільність мембран.

  подібність препаратів

  Найчастіше відразу сказати, що краще Дексаметазон або преднізолон буває складно, оскільки обидва цих кошти відносяться до однієї категорії препаратів — глюкокортикостероїдам, тобто натуральним речовинам, що виробляються корою наднирників.

  Вони мають ряд схожих характеристик:

  • На відміну від природних гормонів і Дексаметазон, і Преднізолон володіють більшою активністю при менших дозах;
  • Надають однаково хорошу протизапальну дію на організм;
  • Добре знімають алергічні прояви через здатність вивільняти гістамін з огрядних клітин;
  • Надають протівотоксіческім ефект;
  • Імуносупресивні властивості обох ліків однаково ефективно знижують обурення імунної системи організму;
  • Використовуються в протишокової терапії, оскільки сильно збільшують кров’яний тиск;
  • Застосовуються при одних і тих же показаннях.

  Дексаметазон і Преднізолон широко застосовуються як при наданні екстреної допомоги, так і в боротьбі з системними захворюваннями.

  Чим відрізняється Дексаметазон від Преднізолону

  Незважаючи на те, що дані медикаментозні засоби відносяться до однієї ліків, відмінності у них є:

  • Тривалість дії. Активність Преднізолону в організмі становить прімерночасов, в той час як Дексаметазон може діяти дочас;
  • Потужність впливу. Преднізолон набагато слабкіше аналога;
  • Різниця між Дексаметазоном і Преднізолоном полягає і в механізмі впливу, тому в організмі відбуваються різні процеси, часто приносять негативний результат в певних ситуаціях;
  • По-різному впливають на водно-сольовий баланс в організмі.

  При тривалих схемах лікування, так само як і при вагітності, доцільніше замінити Дексаметазон на Преднізолон, оскільки це дозволить знизити ризик розвитку побічних ефектів. Тому вважати, що ці препарати є повноцінними аналогами один одного не можна.

  Який препарат краще

  Вибираючи, що краще Дексаметазон або преднізолон, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря. Це пов’язано тим, що у кожного з даних ліків різна дозування основного вещества.Ізвестно, що різні препарати, до складу яких входять природні гормони, діють на організм по-різному. Так, наприклад, гідрокортизон в 4 рази слабкіше, а метіпред або триамцинолон на 20% сильніше, ніж Преднізолон.

  У той же час Преднізолон в 7 разів слабкіше, ніж Дексаметазон і в 10 разів слабкіше, ніж Бетаметазон.

  Зупиняючись на тому чи іншому гормональному засобі, доктор обов’язково врахує ступінь захворювання і загальний фізичний стан пацієнта. Безумовно, для кожного конкретного випадку лікар вибере відповідні ліки, але ніколи не порекомендує приймати разом з Дексаметазоном препарат Преднізолон.

  Коли застосовують дану групу ліків

  Препарати, виготовлені на основі гормону кори надниркової залози, використовують в терапії:

  • замісної (необхідної при зниженні власних глюкокортикоїдів в організмі);
  • супрессивной (потрібної для купірування вироблення інших гормонів);
  • фармакодинамічною (симптоматичне вплив).

  У лікуванні деяких захворювань доктора воліють Преднізолон або намагаються замінити Дексаметазон аналогом у випадках травм і зміни судин і тканин, при лихоманки різної етіології, деяких видах анемії, інфекційного мононуклеозу, загостренні панкреатиту або шокових состояніях.Аналог Преднізолону — Дексаметазон використовують при проявах важких запальних станів, сепсисі, перитоніті, анафілактичний шок, астмі або розсіяному склерозі.

  способи застосування

  Доза лікарського засобу (Преднізолону або дексаметазону) може бути підібрана тільки фахівцем. Не можна забувати, що глюкокортикостероїдні препарати відносяться до потужних медикаментозним речовин, здатних завдати серйозної шкоди організму.Пріем подібних ліків повинен здійснюватися під контролем лікаря. Добова доза Преднізолону в період гострих станів зазвичай составляетмг, причому цю норму ділять на кілька прийомів протягом 24 часов.По міру стабілізації стану кількість препарату поступово знижують до 5-10 мг на добу. У виняткових випадках, допускається разове збільшення Преднізолону ДОМГО. У подібних ситуаціях препарат вводять внутрівенно.Максімальная доза для дитини — 1 мг на кілограм ваги.

  Іноді доцільніше використовувати аналог Преднізолону — Дексаметазон. У критичних ситуаціях можна також використовувати велику кількість ліків, але потім дозування поступово знижують.

  У процесі тривалого використання глюкокортикостероїдних засобів необхідно ретельно контролювати водно-сольовий баланс в організмі і рівень глюкози в крові. Щоб виключити виникнення гіпокаліємії, разом з прийомом Преднізолоном, Дексаметазоном або їх аналогами зазвичай призначають препарати калію.