Археологічна розвідка у Туреччині: де спочиває Святий Миколай?
Під церквою цього Святого в Демре виявили добре збережене поховання. Місто Демре в провінції Анталья постало на руїнах грецької Міри, де, як вважають, у IV столітті жив Миколай.
Дотепер вважалося, що його прах похований в італійському місті Барі. Туди його нібито привезли італійські купці у 1087 році, коли Міру захопили турки-сельджуки.
На той час християни вже глибоко шанували Святого Миколая за скромність і щедрість, особливо до дітей.
Церква в Демре — дуже популярна серед паломників як місце останнього спочинку Святого.
Археологічні розкопки тривають там уже 20 років. І ось нещодавні дослідження показали, що під церквою є могила, розповів Джеміль Карабайрам, директор археологічної розвідки і пам’яток провінції Анталья.
«Храм в основі церкви перебуває в хорошому стані, — розповів він турецькому виданню Hurriyet. — Ми вважаємо, що він не пошкоджений. Але дістатися туди важко, бо вхід закритий каменями з візерунками. Їх треба очистити один за одним, а потім витягти».
Крім того, досліджуючи старі документи, науковці знайшли повідомлення про те, що вивезені до Барі кістки насправді належали іншому священику, розповів пан Карабайрам.
До фінальної стадії розкопок залучили комп’ютерний томограф і георадар. Також у ній братимуть участь вісім академіків.
«До цього місця будуть прикуті погляди з усього світу. Ми вважаємо, що мощі Святого Миколая зберігаються в цьому храмі неушкодженими. Зараз ми на фінальній стадії. Якщо будуть результати — туризм Антальї отримає значний поштовх», — сказав посадовець газеті.
Шановні читачі! Звертаємо вашу увагу на правила коментування матеріалів на сайті видання «Урядовий кур’єр».
Коментарі з’являються на сайті тільки після їх перевірки модератором, а не відразу після того, як ви їх розмістили.
У коментарях заборонено антисемітські висловлювання, спонукання до расизму, заклики до насильства, тероризму, збройного повалення чинної конституційної влади.
Просимо вас утриматися від нецензурних слів та виразів, лайок тощо, які ображають людську честь і гідність, а також від комерційних пропозицій, реклами, посилань на інші сайти та ін.
Редакція видання не несе відповідальності за образи, висловлені на адресу інших осіб.
У Туреччині поставлено три пам’ятники Миколаю Чудотворцю
Мусульмани шанують святого Миколая Чудотворця, як і християни. В Туреччині його знають як охоронця родини та покровителя подорожуючих і моряків, повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на Visnyk.lutsk.ua.
Мусульмани шанують святого Миколая Чудотворця, як і християни. В Туреччині його знають як охоронця родини та покровителя подорожуючих і моряків, повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на Visnyk.lutsk.ua.
Тож не дивно, що на кораблях та катерах є іконки із зображенням святого. У місті Демре (Мира), де Миколай правив, йому встановлено аж три пам’ятники. Правда, кожен зображає різні образи. На одній з площ стоїть Миколай, який скидається на середземноморського моряка років 45-ти, одягненого у штани і з турецькою шапкою на голові, він тримає на руках дитину. Постамент прикрашено морською символікою – кониками, вітрильниками.
Другий туристи можуть побачили, коли підходять до руїн старовинного храму, який вважають третьою за значенням архітектурною релігійною спорудою Сходу. Тут правив єпископ Миколай. «Це наш Ноель Баба, Різдвяний батько, або Святий Миколай», – пояснила місцевий екскурсовод і розповіла таке передання. Перша бідна сім’я, якій допоміг святий, жила біля церкви, де він був єпископом. Щороку на Різдво Ніколаус підкидав цій бідній родині гроші. Згодом бачачи, як радіють люди, почав навідуватися до інших осель і повсюди лишати подарунки. Ніхто не бачив таємничого благодійника. Та якось міська варта Мири Лікійської (старовинна назва міста Демре) вночі зупинила підозрілого чоловіка у капюшоні. У його мішку знайшли пакунки з солодощами й одяг. У незнайомцеві впізнали місцевого єпископа. Відтоді до самої смерті у грудні чи то 343-го, чи 352-го року Миколая називали не інакше, як Різдвяним Батьком.
А от при вході до самої церкви уже знаходиться пам’ятник Миколаю, який стоїть у ризах з піднятими до неба руками. Біля входу у храм, який був колись під землею на глибині 7 метрів, сотні людей, але не чути шуму, гамору, лише тиха іноземна мова, це перекладачі розповідають туристам про святого. Хоча тут ще й досі ведуться розкопки, людям дозволено заходити всередину. Кожен може прикластися до гробниці, де зберігалися мощі єпископа Миколая. Але у 1087 році купці з італійського міста Барі розбили кришку і викрали їх. Правда, віряни кажуть, що чудодійною силою нетлінного тіла просякнуте й мармурове поховання, і прикладають до нього голови, натільні хрестики чи іконки.
Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній новині.
